Методика формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА Кафедра романо-германських мов Курсова робота на тему:

«Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні»

Студентки 346 групи факультету іноземних мов Квашко Юлії Володимирівни Науковий керівник викладач кафедри романо-германських мов Шевцова Наталія Олександрівна Суми — 2010р.

План Вступ Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу

2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі

Висновки Резюме Список використаної літератури Додатки

Вступ Сучасний етап розвитку України позначився значним розширенням міжнародних контактів країни майже в усіх суспільних сферах, у тому числі й в освіті.

Навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями навичками аудіювання (Проект Державного освітнього стандарту з іноземної мови).

Аналіз наукової літератури показав, що проблемі навчання аудіювання присвячено дуже багато досліджень: Н.І. Гез, Н.В. Єлухіна, Н.Є. Жеренко, С. Л. Захарова, Т.В. Каріх, О.Б. Метьолкіна, Н. С. Харламова, В. В. Черниш для середньої школи.

Актуальність дослідження зумовлена новими вимогами щодо наявності сформованих в учнів 6-го класу вмінь аудіювання.

Об'єктом дослідження є процес дослідження мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні на прикладі теми «Les saisons».

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування методики навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та практична розробка комплексу вправ для формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.

Завдання:

1) визначити мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

2) дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;

3) уточнити труднощі навчання аудіювання учнів 6-го класу;

4) визначити етапи навчання аудіювання учнів 6-го класу;

5) розробити вправи для формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

6) дослідити контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.

Методами дослідження є аналіз наукової літератури з методики навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні та узагальнення досвіду навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні в середніх навчальних закладах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому теоретично обгрунтовано й розроблено методику навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні.

Практичне значення полягає у розробці системи вправ для навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та її реалізації у циклі занять.

Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів визначені у нормативних документах — ЗЄР та програмі (пос). Разом з цим мета і зміст формування мовленнєвої компетенції були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, Г. В.Рогової, І.О. Зимньої, С.П. Шатілова, О. О. Миролюбова.

Необхідно узагальнити та конкретизувати мету і зміст формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні, саме тому зупинимося окремо на цьому питанні. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі типи мети формування мовленнєвої компетенції:

1. Практична мета, яка передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 — 42; Шатілов, 1977, с. 53 — 55);

2. Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової культури у процесі оволодіння цією культурою (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 — 42; Шатілов, 1977, с. 53 — 55);

3. Освітня мета здійснюється у процесі навчання на базі навчального матеріалу, наприклад, текстів для читання, аудіювання (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 — 42; Шатілов, 1977, с. 53 — 55);

4. Розвиваюча мета реалізується у процесі оволодіння учнями досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 — 42; Шатілов, 1977, с. 53 — 55).

Проаналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С. П. Шатілов, О. О. Миролюбов, Н.І. Гез, А.І. Щукін досліджували зміст формування мовленнєвої компетенції. І вони виділили такі основні компоненти змісту формування мовленнєвої компетенції:

ѕ Мовний матеріал, який повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити учням можливість користуватися іноземною мовою як засобом спілкування (Гез, 1982, с. 52 — 57; Миролюбов, 1967, с. 31 — 38; Шатілов, 1977, с. 55 — 58);

ѕ Уміння і навички, які забезпечують володіння різними видами мовленнєвої діяльності (Гез, 1982, с. 52 — 57; Миролюбов, 1967, с. 31 — 38; Шатілов, 1977, с. 55 — 58).

Тепер вважаємо необхідним конкретизувати зміст і мету формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Це дозволить визначити які конкретно уміння і навички є необхідними для учнів шостого класу і які сприятимуть реалізації формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Тому важливо визначити систему вправ, завдяки якій будуть формуватися ці вміння і навички. Ця система вправ повинна реалізувати етапи формування умінь і навичок учнів шостого класу в аудіюванні і послідовність навчання аудіювання учнів шостого класу.

Таким чином, ми проаналізували і визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні і на основі компонентів змісту визначили систему вправ, яка необхідна для формування вмінь і навичок мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О. О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності.

С.Ю. Ніколаєва виділила такі основні компоненти мовленнєвої діяльності:

1. Мотив, який породжує певну думку;

2. Предмет, яким виступає думка;

3. Засіб існування, формування і вираження цієї думки. Ним являється система мови та її фонетичні, лексичні та граматичні засоби;

4. Способи формування та формулювання думки, які, в свою чергу, бувають:

ѕ внутрішні;

ѕ зовнішні усні;

ѕ зовнішні письмові (Ніколаєва, 1999, с. 59 — 61).

Важаємо необхідним конкретизувати лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. За словами С.Ю. Ніколаєвої при аудіюванні учень одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Аудіювання являється рецептивним видом мовленнєвої діяльності і, в свою чергу, виступає як вербальний засіб спілкування.

Проаналізуємо лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Предметом аудіювання, на нашу думку, є розуміння думок іншої людини, засобом — формування і вираження цих думок, і вважаємо, що аудіювання належить до внутрішнього способу формування та формулювання думки, адже, як уже було зазначено, аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а внутрішній спосіб заключається в тому, що людина включається у рецепцію або думання.

Отже, ми проаналізували та дослідили лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Дем’яненка, Ф.М. Борозьонової.

Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення, саме тому розглянемо окремо це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі види труднощів:

1. Суб'єктивні труднощі зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів: рівнем розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам’яті, концентрації уваги (Єлухіна, 1989, с. 28 — 36; Миролюбов, 1967, с. 184 — 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 — 128; Шатілов, 1977, с. 114 — 117);

2. Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіо текстів. Виділяють такі типи мовних труднощів:

· Граматичні труднощі пов’язані з синтаксисом і морфологією

· Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшенні словникового матеріалу та його різноманітності, а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів

· Фонетичні труднощі пов’язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення (Єлухіна, 1989, с. 28 — 36; Миролюбов, 1967, с. 184 — 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 — 128; Шатілов, 1977, с. 114 — 117);

3. Труднощі, зумовлені умовами сприймання (Єлухіна, 1989, с. 28 — 36; Миролюбов, 1967, с. 184 — 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 — 128; Шатілов, 1977, с. 114 — 117).

На відміну від С.Ю. Ніколаєвої, Л.А. Єпіфанцева виокремлює наступні труднощі навчання аудіювання.

— Труднощі фонетичного порядку, зокрема, наявність в французькій мові фонем, які відсутні в рідній мові: [r], [с];

— лексичні труднощі проявляються у відмітних від рідної мови способах сполучуваності лексичних труднощів, у підвищеній порівняно з українською мовою омопімічності й багатозначності;

— граматичні труднощі зумовлені відмінностями в структурному оформленні граматичних явищ, розвиненою системою часів, наявністю граматичних явищ, відсутніх у рідній мові;

— графічні труднощі пов’язані з відмінністю між написанням і вимовою. Так, наявність у свідомості учнів графічного образа слова, що відрізняється від звукового, часто перешкоджає упізнаванню цього слова в усному мовленні через більшу чіткість і міцність першого.

В той же час С.Ю. Ніколаєва вирізняє ще чотири види труднощів: пов’з мовною формою (фонетичні, лексичні, граматичні), пов’язані зі змістом (розуміння предметного змісту; розуміння логіки викладу; розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків, дійових осіб), пов’язані з умовами пред’явлення (кількість прослуховувань; темп мовленнєвих повідомлень; джерело аудіювання; опори та орієнтири), пов’язані зі сприйманням виду мовлення (монологічне мовлення; діалогічне мовлення).

Вважаємо необхідним конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення учнями шостого класу, застосувавши системний підхід, що дасть можливість виокремити основні і другорядні труднощі.

Вважаємо, що основними труднощами аудіювання для учнів шостого класу є фонетичні труднощі, адже учням шостого класу важко зорієнтуватися, якщо темп мовлення дуже швидкий, і тоді вони можуть не зрозуміти зміст повідомлення взагалі.

Відповідно другорядними труднощами розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення можемо вважати граматичні, лексичні труднощі та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Таким чином, ми уточнили труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу та на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних — граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу Навчання аудіювання як діяльності передбачає формування адитивних навичок та вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, які обслуговують цей вид діяльності. Етапи навчання аудіювання визначені в Державному освітньому стандарті з іноземної мови і в працях С.Ю. Ніколаєвої.

Вважаємо необхідним узагальнити етапи навчання аудіювання, тому розглянемо конкретно це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі етапи навчання аудіювання:

1. Етап навчання аудіювання на рівні фрази передбачає дії, спрямовані на:

— розуміння повідомлень даного рівня, побудованих на знайомому матеріалі; реакція на почуте — невербальна (дії, символи);

— розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте — вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації);

— розпізнавання початку повідомлення і його завершення.

2. Етап навчання аудіювання на понадфразовому рівні передбачає дії, що забезпечують:

— розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте — невербальна або коротка вербальна;

— розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно-функціональних) типів мікродіалогів: діалогу-обміну думками, діалогу-волевиявлення, ритуалізованого діалогу.

3. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:

— розуміння зв’язного (монологічного) мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте — невербальна (дії, символи і т.і.);

— розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте — невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього;

— розуміння зв’язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення по його заголовку, придумування іншого заголовку чи вибір із даних «готових» заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і т.п.;

— розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т.п.;

— розуміння зв’язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тесту множинного вибору, відповідей на запитання і т.п.;

— розуміння зв’язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв’язки в іноземній мові;

— розуміння зв’язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв’язки;

— розуміння зв’язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане і т.п.

Усі ці дії формуються в цілісній системі вправ.

Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, вияснили, що виділені у ній етапи навчання аудіювання підходять для навчання аудіювання учнів шостого класу. Необхідним вважаємо конкретизувати етапи навчання аудіювання учнів шостого класу, для цього уточнимо їх за допомогою схеми:

Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

Отже, ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.

2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

Проаналізувавши підручник Ю. Клименка, зробили висновок, що у ньому недостатня кількість вправ для навчаня аудіювання учнів шостого класу. І тому ми вирішили розробити комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Вважаємо необхідним зобразити за допомогою таблиці систему вправ для навчання аудіювання учнів шостого класу.

Система вправ для навчання аудіювання учнів 6-го класу

Мета вправ І підсистеми — сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. До І підсистеми входять не комунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

Наведемо приклади вправ І підсистеми:

А. Вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання.

· Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння.

Fois — voix

Doigt — toi

Code — cote

Cage — cache

· Вправи на семантизацію похідних і складних слів.

Machine, а йcrire, voir — prйvoir, construction — destruction, charger — dйcharger.

· Вправи на розуміння фраз з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами.

Il fait frais. Il y a des fleurs. Les oiseaux chantent.

Б. Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

· Вправи на розвиток імовірного прогнозування.

Йcoutez la premiиre phrase et inventez la suite:

Quand il fait chaud…

Йcoutez la caractйristique de la personne et devinez vers quelle profession lui se rapporte:

Chaque matin je vais, а l’йcole.

Ecoutez les titres et devinez le sens de ces texts:

«Les saisons», «Les repas des Franзais», «Les fкtes d’automne».

Ecoutez le dйbut de l’histoire et devinez le sens de ces texts:

«En automne les Franзais not quelques fкtes…»

«Je suis allйe, а Paris. Je suis montйe sur la Tour Eiffel…

· Вправи на розвиток уваги та адитивної пам’яті.

Йcoutez les mots et les rйpйtez:

Blanc, gris, violet, rose, roux, vert, noir.

Йcoutez deux phrases et les rйpйtez

C’est le printemps. Ilfait beau.

Йcoutez les mots et dйfinissez quel d’eux se rapportent, а notre sujet:

Automne, soleil, cotton, fleurs, vкtements, chocolat, orage.

· Вправи на розвиток механізму осмислення.

Йcoutez le dialogue et dites qui parle:

— Allo, c’est l’hфtel?

— Oui, c’est bien зa.

— Je voudrais parler, а ma fille Yulia.

— Allo, maman, bonjour…

Йcoutez les phrases et dites oщ il y a une action:

«Il fait un temps magnifique: 26 degrйs, а l’ombre.»

Мета вправ ІІ підсистеми — розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи.

Розглянемо приклади вправ ІІ підсистеми:

· Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.

Йcoutez le dйbut de la phrase et la finissez:

Le ciel est noir…

Йcoutez le dйbut du texte et inventez la suite:

Dйcembre, janvier, fйvrier. C’est l’hiver. Il fait froid. Il neige.

· Вправи на визначення логічної послідовності подій.

Йcoutez le texte et dites quelles actions les hйros font:

Alban et Yulia sont en vacances dans les Carpates. Il pleut. La mиre de Yulia est, а Yalta, au bord de la mer. Elle telephone.

· Вправи на розуміння тексту без домислювань.

Йcoutez le texte et dites il y avait dans lui une telle phrase ou non:

Comme, c’est bizarre!

· Вправи на розуміння основної думки.

Ecoutez le texte et inventez le titre:

— Allф, c’est l’hфtel «Boukovel» ?

— Oui, c’est bien зa.

— Je voudrais parler, а Yulia ou bien, а Alban, s’il vous plaоt.

— Ne quittez pas, je vous passe la chambre de Yulia.

— Allф, Yulia, … c’est maman, зa va bien?

— Tout va bien, mais, malheureusement, il ne fait pas trиs beau. Il y a peu de soleil et il pleut souvent. Et on attend des orages. Et il ne fait pas trиs chaud.

— Comme c’est bizarre! Vous n’avez pas de chance ! Chez nous, а Yalta, il fait un temps magnifique: 26 degrйs, а l’ombre. Alors, vous rentrez, а Kyiv?

— Pas du tout. On va se promener, on va dйcouvrir la rйgion.

— Sous la pluie?

— Il va peut-кtre faire beau…

— Dans les Carpates, j’en doute… Alors qu’а Yalta…

— Oui, je sais! А Yalta, il fait toujours beau!

2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу Контроль рівня сформованості навичок аудіювання ІМ визначений у Програмі. Разом з цим контроль рівня сформованості навичок аудіювання був проаналізований у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, А.М. Щукіна, М.Е. Брегіної, Н.І. Гез, М. В. Ляховицького, О. О. Миролюбова.

Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, зробили висновок, що вона розрізняє наступні види засобів контролю розуміння прослуханого аудіотексту. Зобразимо їх у вигляді таблиці.

Засоби контролю розуміння прослуханого аудіотексту

Відповідно до таблиці, ми вирішили розробити вправи для контролю рівня сформованості навичок аудіювання у учнів шостого класу.

Приклад 1.

Ecoutez les paires du mots et determinez sont ils йgals ou non. Si ils йgals йcrivez «+» et si non йcrivez «-»:

Фонограма:

1) Code — cote

2) Cage — cache

3) Fois — voix

4) Doigt — toi

Картка учня:

Засіб контролю: заповнення учнями картки.

Приклад 2.

Ecoutez les phrases et determinez l’intonation. Si elle est йgal, montez vos mains:

1. Le ciel est v bleu.

2. Le ciel v est bleu.

3. v Le ciel est bleu.

Засіб контролю: сигнал рукою.

Приклад 3.

Ecoutez la phrase. Determinez quel proposition est corresponde de cette phrase. Mettez le signe «V».

Фонограма: C’est l’hiver quand il fait froid.

Картка учня:

Засіб контролю: позначення відповідного речення (наприклад: V (B)).

Проаналізувавши критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів), ми виділили основними видами оцінювання з іноземної мови поточне, семестрове, річне оцінювання та підсумкову державну атестацію. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Вважаємо необхідним співвіднести рівні навчальних досягнень учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень (Додаток В).

Таким чином, ми проаналізували та узагальнили контроль у навчанні ІМ та дослідили контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу. Також ми співвіднесли рівні навчальних досягнень учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень, які зобразили за допомогою таблиці.

2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі

Організація процесу навчання аудіювання визначена у чинній програмі. Відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, на вивчення іноземної мови у 6 класі відводиться 2 години на тиждень. Враховуючи тривалість навчального року для загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступенів — 190 робочих днів (Закон України «Про загальну середню освіту»), і режим 5-денного робочого тижня (Концепція загальної середньої освіти), отримуємо загальну кількість годин з французької мови у 6 класі - 64.

Як зазначено в Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів, на кінець шостого класу учень повинен:

— реагувати на запитання, які вимагають відповідей «так/ні» чи інших простих відповідей;

— розуміти мовлення вчителя у повільному темпі, з довгими паузами, підтверджені невербальними засобами;

— розуміти інструкції, сформульовані ретельно та повільно на вербальному та невербальному рівні;

— розуміти діалогічне мовлення в достатньо повільному темпі з довгими паузами та чіткою інтонацією;

— розуміти основні ідеї віршованого чи писемного тексту, який звучить у повільному темпі за підтримкою невербальних засобів. Текст побудований на засвоєному матеріалі.

Ми вирішили необхідним розробити тематичний план уроків у шостому класі. Ми розрахували кількість уроків, яка виділяється на рік навчання, а потім вичислили кількість годин вивчення кожної теми і розробили комплекс вправ.

Таким чином, ми проаналізували і узагальнили завдання, які повинен ставити перед собою вчитель, навчаючи учнів шостого класу аудіюванню. Ми розробили тематичний план уроків французької мови у шостому класі.

Висновки Таким чином ми проаналізували мету і зміст формування мовленнєвої компетенції і, виходячи із завдання дослідження, визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

Ще одним завданням, яке ми ставили перед собою, було дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

У процесі навчання аудіювання учні обов’язково зіштовхуються з труднощами. Їх наявність є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку школярів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Визначивши основні труднощі розуміння аудитивного повідомлення і уточнивши труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу, на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних — граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.

Проаналізувавши всі вправи, які відведені учням шостого класу з аудіювання, ми зрозуміли, що їх недостатньо і розробили свою систему вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

Ми також дослідили контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.

Resumй

Notre йtude porte sur un des problиmes les plus actuels et intйressants des mйthodes contemporaines d’enseignement des langues йtrangиres, notamment sur des mйthodes de compйtence discours d’enseignement des йlиves de 6 e annйe dans l’йcoute.

Actualitй de la recherche en raison de plusieurs facteurs:

— de nouvelles exigences, la disponibilitй des programmes composйs d’йtudiants 6 иme capacitй d’йcoute de qualitй;

— niveau insuffisant de dйveloppement des compйtences dans l’йcoute des enfants de classe 6 e, ce qui entraоne des difficultйs, а comprendre les messages auditifs.

L’objet de la recherche est le processus d’apprentissage des compйtences discours des йtudiants de 6 e annйe dans l’йcoute.

Le sujet de la recherche des mйthodes de compйtence discours d’enseignement des йlиves de 6 e annйe dans l’йcoute.

L’йtude est une йtude thйorique des mйthodes de l’enseignement des compйtences discours d’йlиves de 6 e annйe, а l’йcoute et des exercices pratiques pour le dйveloppement de la compйtence communicative complexe dans la comprйhension orale.

Tвche:

1) dйfinir l’objet et le contenu de la compйtence discours йtudiant en 6 e classe, а l’йcoute;

2) de clarifier les difficultйs de l’enseignement comprйhension, а l’audition des йlиves de 6 e annйe;

3) des exercices pour dйvelopper les compйtences de langue des йlиves de 6 e annйe dans l’йcoute.

Mйthodes:

* l’analyse de la littйrature scientifique sur les mйthodes de compйtence discours d’enseignement dans la comprйhension orale;

* Expйrience de la compйtence discours formation, а l’йcoute de comprйhension dans les йcoles secondaires.

Nouveautй scientifique de la recherche est qu’il est thйoriquement prouvй et la mйthode d’enseignement de la compйtence discours d’йlиves de 6 e annйe dans l’йcoute.

La signification pratique rйside dans le dйveloppement d’exercices pour l’enseignement de la compйtence discours d’йlиves de 6 e annйe, а l’йcoute et sa mise en њuvre dans le cycle de formation.

Nous йsperons que tous nos rйsultats seront utiliser pendant notre stage, а l`йcole.

Список використаної літератури

1. Бим И. Л., Пассов Е. И. Книга для учителя к учебнику немецкого языка для 9 класса средней школы. — М., 1990. — 96 с.

2. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: Проблемы и перспективы. — М.: Прсвещение, 1988. 256 с.

3. Демьяненко М. Я., Лазаренко К. А., Мельник С. В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. — К.: Вища школа, 1984. — 255 с.

4. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. — К.: Райдуга, 1994. — 61 с.

5. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V X класи / керівн. автор. Колективу С. Ю. Ніколаєва. — К.: Ленвіт, 1998. — 32 с.

6. Елухина Н. В. Обучение аудированию в русле коммуникативно — ориентированной методики//Иностр.яз. в школе. — 1989. — № 2. — С.28−36.

7. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе. — М.: Просвещение, 1991. — 220 с.

8. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков. — М.:Высш. школа, 1981. — 159 с.

9. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / Гез Н. И., Ляховицкий М. В., Миролюбов А. А. и др. — М.: Высш. школа, 1982. — 373 с.

10. Методика обучения немецкому языку в средней школе / Под ред. В. А. Бухбиндера. — К.: Вища школа, 1984. — 201 с.

11. Миньяр-Белоручев Р. К. Методика обучения французскому языку. — М.: Прсвещение, 1990. 224 с.

12. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочн. пособие Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько и др. — Минск: Вышэйш. школа, 1992. — 445 с.

13. Науково-методичний журнал «Іноземні мови». — К.: Ленвіт (усі номери).

14. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних Закладах. — К.: Ленвіт, 1999. — 320 с.

15. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5−11 класи. К.: Перун, 1996. — 32 с.

16. Рогова Г. В., Верещагина И. Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. — М.: Просвещение, 1988. — 223 с.

17. Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова Т. Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. — М.: Просвещение, 1991. — 288 с.

18. Шатилов С. Ф. методика обучения немецкому языку в средней школе. — М.: Просвещение, 1977. — 222 с.

19. Monnerie A. Mйthode de franзais langue йtrangиre. — Paris: Librairie Larousse, 1987.

20. Moreau M.-L., Richelle M. L’acquisition du language. — Bruxelles, 1982. — 261 p.

Додатки Додаток, А План-конспект уроку французької мови у 6 класі

Тема уроку: «Les saisons».

Цілі:

Практична: формувати в учнів уміння розповідати про пори року та погодні явища, вказуючи до якої пори року вони належать.

Освітня: активізувати у мовленні учнів ЛО: en йtй, en automne, en hiver, au printemps, au moins de та МЗ: il fait chaud (en йtй), ознайомити із ЛО: un orage, tomber, nuageux, couvrir, geler, ознайомоти з граматичною структурою le future proche.

Розвиваюча: розвивати навички аудіювання, самостійного мислення та мовленнєві навички учнів із використанням наочності та аудіозаписів уроку;

Виховна: виховувати в учнів почуття захоплення французькою мовою, сприяти формуванню в їх свідомості стійкого інтересу до вивчення предмета.

Обладнання уроку: картинки із зображеням пір року, магнітофон, касета з аудіо записом тексту, різнокольорові картки, таблиця утворення майбутнього часу le future proche, фішки у червоного, оранжевого та жовтого кольору для оцінки роботи учнів.

Схематичний план уроку