Розробка та виготовлення повсякденної жіночої сукні в ретро стилі розміру 164-82–84

КУРСОВА РОБОТА

Розробка та виготовлення повсякденноїї жіночої сукні в ретро стилі розміру 164−82−84

Вступ

сукня модель обладнання Уявлення про одяг значною мірою ґрунтується на основі його походження. Історія його багатогранна зі своїми особливостями розвитку та тенденціями.

Ще кілька століть тому люди прагнули до того, щоб модний одяг був би не просто функціональним, але й гарним. На перший погляд весь одяг так чи інакше всього лише покриває тіло людини і гріє його, але є величезна різниця між звичайним сукнею і платтям, яке змушує дивитися вам услід.

Головною задачею швейної промисловості - це задоволення зростаючої потреби населення в одязі високої якості і різноманітного асортименту.

При виповненні поставленої мети значна роль належить правильній організації художнього проектування виробів, предназначених для індивідуального пошиття. Художнє проектування визначає подальше життя виробу.

Результатом правильно організованого процесу художнього проектування (дизайну) являється його продукт — вибір, оптимально рішено з точки зору технології, економіки і естетики. Найбільшої сили естетичне виховання досягає лиш тоді, коли увесь предметний світ, оточуючий людину, буде пронизаний красотою, гармонією, коли культура в поведінці і одягу стане нормою. Цю норму може донести майбутні фахівці зі швейної технології та вчителі трудового навчання (обслуговуючої праці) для майбутніх поколінь.

Тож він повинен не лише мати знання з: моделювання, конструювання та технології виготовлення швейних виробів, які є однією з важливих складових частин їх професійно — практичної підготовки, а й різні способи подання своєї підготовки в подальшій праці. Основною метою вивчення дисципліни ОШВ є:

1. вивчення основних етапів швейного виробництва;

2. загальних відомостей про одяг;

3. вимоги до одягу;

4. вивчення існуючих методів моделювання і конструювання швейних виробів з урахуванням властивостей матеріалів та особливостей конкретного споживача;

5. вивчення технологічного процесу виготовлення швейних виробів та методів з'єднання деталей.

Трудове навчання має на меті формування технічно, технологічно досвідченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, розвиток життєво необхідних знань, умінь і навичок виготовлення виробів із конструкційних матеріалів, вироблення навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їхнім бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей споживачів.

1. Організаційно-підготовчий розділ

1.1 Вибір об'єкту конструкторсько-технологічної діяльності

Об'єктом конструкторсько — технологічної діяльності є модель жіночої сукні в ретро стилі, яка відноситься до осінньо — зимово-весняного одягу. Сукня повсякденна жіноча, призначена для виходу на роботу чи в університет для жінок молодшоїї вікової групи.

Сукня може бути з рукавами і без них, з коміром і без, мати різної форми декольте, різну довжину. Споживач на якого проектується виріб — розміру 164−82−84.

Проектований виріб виготовляється на струнку худорляву фігуру, де за вибраним силуетном ховаються недоліки і збільшується опуклість фігури.

Вказане вище буде використовуватися у подальшій роботі над проектом під час вибору моделі - пропозицій.

Аналіз вимог до об'єкту, що проектується

Кожен виріб наділене певною сукупністю властивостей, що дозволяють відрізняти один його вид від іншого. Інформативна функція одягу полягає в її здатності інформувати нас про морально-етичних уявленнях, традиціях і звичаях, що склалися в суспільстві Соціально-естетичні функції одягу полягають в її духовної корисності, тобто здатності одягу предметно-чуттєвим чином відображати свою природну і суспільну доцільність, красу, досконалість і нести в собі певну інформацію.

Художньо-естетична функція одягу полягає в її здатності приносити людині чуттєво-емоційне задоволення своєї художністю, гармонією з навколишнім середовищем, зовнішнім виглядом і особистістю людини. Одяг є предметом матеріальної культури людини, несе в собі риси історичної епохи, національного характеру, індивідуальних творчих особливостей і тому є об'єктом естетичного сприйняття.

Комплекс вимог до повсякденної сукні включає виробничі та споживацькі вимоги. Виробничі - економічні та технологічні вимоги, споживацькі - естетичні, соціальні, функціональні, ергономічні та експлуатаційні вимоги. При пошитті повсякденної сукні на перше місце виступають як естетичні вимоги так і ергономічні. Тобто естетичні вимоги полягають у тому, щоб сукня була зручною і красивою. Відповідала моді, щоб колір, фасон і в цілому стиль одягу створювали гармонійний вигляд.

Функціональні вимоги. Одяг за своїми розмірами, формою, конструкцією, матеріалами повинен відповідати насамперед основному призначенню, зовнішньому вигляду та психологічним особливостям споживачів. У зв’язку із значними відмінностями у зовнішньому вигляді людей різного віку, розмірних і повнотних вікових груп одяг, навіть одного і того ж призначення рекомендується проектувати з урахуванням всіх притаманних цим групам особливостей.

Технологічні вимоги. Серед найбільш характерних особливостей і властивостей тканини слід відзначити можливість створення різних образних рішень і силуетів, що залежать від крою та моделі сукні.

Серед ергономічних показників виділяють гігієнічні, гігроскопічні, теплозахисні, повітропроникність. Якщо сукня призначена для повсякденного носіння вона в першу чергу повиння відповідати цим показникам.

Економічні вимоги. Поняття економічність виробу пов’язане не тільки з матеріальними, а й трудовими і грошовими витратами на проектування, технологічну підготовку, виготовлення і експлуатацію. Тому затратии на матеріали повинні бути мінімальними.

Аналіз напрямку моди за асортиментом

Модні тенденції сучасних суконь у стилі ретро — асиметричне драпірування, мереживо, завищена талія, спокусливі корсети.

Найчастіше дизайнери пропонують ретро-сукні з шифону, тюлі, шовку, бавовни. милуватися гострими колінами і стрункими стегнами хазяйки, яких упродовж усієї своєї історії з такою завзятістю ігнорувала мода. Сукні уподібнилися заголовній букві «А» — вони ніби забули про існування талії і тепер розширювалися до подолу прямо від плечей, що щільно прилягали.

Трапецієвидні сукні довжини «міні» або навіть «мікро» викликали подив і, мабуть, навіть легку незручність у людей, чия молодість припала на 30−50-і роки XX століття, але для дівчат, що виросли в 60-і, вони були своєрідним мегафоном, що допоміг гучно оголосити світу про незгоду з життям сірим, буденним,

В наш час ретро стиль в одязі стає дуже популярним, адже дизайнери вирішили воскресити ті минулі часи, коли жінки носили не вузькі міні-сукні, а сукні з широкими спідницями. Модельєри моди 60-х років керувалися ідеєю створення романтичних суконь, які якнайкраще підкреслювали б природну красу жіночої фігури.

У 50−60 роках, у важкий повоєнний час на зміну вульгарності прийшла стриманість і скромність. Крістіан Діор зробив свого роду революцію: винайшов стиль new look. У моду увійшли моделі суконь із звуженою талією, прилеглим ліфом і не занадто глибоким декольте, що підкреслює витонченість і жіночність фігури. Дуже популярні були сукні з атласу, шовку, оксамиту, крепдешину. Забарвлення були найрізноманітніші: як однотонні спокійні, так і яскраві, кольорові.

Модні тенденції суконь 60-х — 70-х років пройшли під знаком чуттєвості і сексуальності. Мерилін Монро і Бриджіт Бардо стали законодавцями мод, демонструючи відкриті моделі суконь з глибоким декольте. У колірній гамі домінують синій, червоний і рожевий кольори.

Модний візерунок — клітина, горошок, а особливо — квіти. Найпопулярніші тканини для суконь були нейлон, кримплен. Дуже популярною була модель сукні зі спідницею годе, рукавами довжиною три чверті і високим коміром-стійкою

В якості основного узору суконь в силі ретро дизайнери досі використовують горошок, клітку, квіткові композиції.

Сукні в стилі 60-х найчастіше шиють з приталеним вузьким ліфом і широкою розвивається спідницею з величезною кількістю підкладкових шарів. Такий образ елегантної жінки надовго засів в пам’яті всім модницям. Але і в наш час нічого не заважає виглядати так само красиво й елегантно, як і жінки з минулого.

Виходячи з призначення проектованого виробу, конструкція сукні повинна бути не приталеною.

Найбільш відповідний силует — напівприлеглий.

Крій виробу повинен бути не досить складним, але унікальним.

Комір плосколежачий із заокругленими кінцями спереду, манжети пришивні.

Характеристика матеріалів, рекомендованих для виробу що проектується

Вимоги до матеріалів, придатних для повсякденної сукні визначаються призначенням і вимогами до виробу та конструкції сукні. Волокнистий склад, структурні особливості будови і особливості оздоблення тканини надзвичайно важливі для зовнішнього оформлення матеріалу, що визначає фактуру тканини з відкритим ткацьким малюнком (гладка, шорстка, узорно-гладка і узорно-рельєфна), із закритим і напівзакритих ткацьким малюнком. По колірному оформленню тканини можуть бути вибілені, гладко фарбовані, меланжеві, набивні (друковані), відварені, і в невеликій кількості суворі. Гігієнічні властивості матеріалів не мають великого значення, оскільки їх носять в короткий період часу.

У відповідності з найменуванням і призначенням виробу виділено важливі вимоги до матеріалу. Товщина тканини впливає на величину припусків, на ширину і конструкцію швів. Від товщини тканини залежать також вибір швейних голок, вибір і витрата швейних ниток і ін. Тканини повинні забезпечувати нормальні умови житєдіяльності, бути нешкідливими (волокна і нанесені на тканину препарати не повинні виділяти шкідливих домішок) і створювати зручності при носінні. Тканина має мати гарні показники драпірує мості, оскільки спідниця сукні має «обтікати» фігуру. Чим тонше і легше матеріал, тим простіше отримати дрібні спадаючі складки. М’якість тканини залежить від багатьох факторів: властивостей волокон, крутки пряжі, щільності і переплетення, обробки.

Таблиця1.1 — Вимоги до матеріалів для сукні

В даній курсовій роботі пропонується виготовити модель для даного споживача з натуральної тканини віскози з домішками поліестру для кращої міцності - полівіскозу. Малюнок тканини однотонний, адже сукня повсякденна. Тканини з полівіскози мають ряд важливих властивостей: вони м’які, еластичні, не сковують рухів людини, навіть при щільному приляганні. Вони стійкі до прання і майже не мнуться, добре драпіруються, володіють високими гігієнічними властивостями — великою повітропроникністю і гігроскопічністю.

Оздоблення моделі

Майстерне шиття і оздоблення, виконана майстром, оцінюється як показники статусу, особливо в сучасній моді, коли людина повинна виглядати так, щоб інші могли відразу зрозуміти, що він має витончений смак. Тому гарно і доречно оздоблений одяг завжди підкреслює силует і форму, придає йому естетичний вигляд. Це різні види поясів, застібок, фурнітури, декоративних шнурів та ін. Сучасна тенденція у моді пропонує різні варіанти оздоблення тому в подальшій роботі сукня повинна бути оздоблена застібкою — блискавкою — настрочна довга, манжети і комірз оздоблювальної тканини.

1.2 Розробка нового об'єкта конструкторсько-техноогічної діяльності

Підбір моделей — аналогів виробів, що проектується, та їх аналіз

Для всіх видів потоків моделі повинні відповідати вимогам, що ставлять до асортименту даного виду та його призначенню. Моделі необхідно підбирати в співвідношенні з сучасним стилем та напрямком моди, з урахуванням прогноза в області моделювання. Конструкція моделей повинна бути технологічною та економічною у відношенні матеріальних та трудових затрат.

Після опрацювання періодичної літератури — журнали мод та інтернет — магазинів було підібрано три моделі-аналоги.

Модель, А — сукня повсякденна, для жінок молодшої вікової групи, з креп — сатину, напівприлеглого силуету, довжина виробу — вище лінії колін.

Перед одноцільний, нагрудні виточки спроектовані в бічні зрізи.

Спинка з таліївими виточками та середнім швом.

Форма вирізу переду — «човник». На спинці виріз V-подібної форми. Комір з загостреними кутами.

Рукав одношовний, короткий.

Застібка в середньому шві на тасьму-блискавку.

Рекомендований розмір 164−82−84.

Модель Б — сукня повсякденна, для жінок молодшої вікової групи, з полівіскози, напівприлеглого силуету, довжина виробу — вище лінії колін.

Перед з горизонтальним членуванням, що проходить під основою грудних залоз та по лінії вище лінії стегон на 8 см. Запроектовані вертикальні виточки на чашечках.

Спинка зі швом посередині та з горизонтальним членуванням по лінії вище лінії стегон на 8 см.

Рукав одношовний, трьох четвертний з пришивною манжетою.

Форма вирізу передуі спинки кругла. Комір з заокругленими кінцями.

Застібка — тасьма-блискавка в бічному шві.

Низ виробу, пояс та манжети оброблені оздоблюваною тканиною.

Рекомендований розмір164−82−84.

Модель В-сукня повсякденна, для жінок молодшої вікової групи, з креп-сатину, прилеглого силуету, довжина виробу — вище лінії колін.

Перед одноцільний. На лінії грудей та талії запроектовані виточки.

Спинки з середнім швом та з незшитою ділянкою Рукав одношовний, довгий.

Форма вирізу переду декольте з фігурним коміром, спини — «човник».

Застібка в середньому шві на тасьму-блискавку.

Рекомендований розмір 164−82−84.

Всі три сукні спроектовано на основі прямої сукні з рукавом та коміром.

Розробка та опис моделі-пропозиції виробу, що проектується

В результаті проведеного аналізу моделей-аналогів було розроблено модель-пропозицію, яка відповідає напрямку сучасної і ретро моди.

З першої моделі - аналога було взято форму вирізу горловини «човник», з моделі Б — довжину рукава та спосіб обробки, Модель В-форма коміра та довжина виробу.

Для виготовлення проектованого виробу обрано дві тканини — полівіскоза темнокоричневого та молочного кольору. Ці тканини будуть створювати потрібну форму сукні і дадуть певний блиск. Основний колір — коричневий. Комір та манжети — з молочної танини.

Спроектована сукня відповідає своєму призначенню завдяки конструктивному вирішенню, відповідає сучасним тенденціям моди.

Сукня повсякденна, для жінок молодшої вікової групи, з полівіскози, прямого силуету з вшивним рукавом. Довжина вище лінії колін.

Перед з нагрудними виточками, шо змодельовані у бічний шов.

Спинка з середнім швом.

Форма вирізу переду та спинки «човник». Комір плосколежачий з заокругленими кінцями.

Рукав вшивний одношовний, трьох четвертний оброблений пришивною манжетою.

В якості оздоблення відкрита тасьма-блискавка в середньому шві спинки, а також комір та манжети з оздоблювальної тканини.

Рекомендований розмір 164−82−84.

2. Конструкторський розділ

2.1 Характеристика зовнішньої форми і конструкції моделі-пропозиції

При вивченні моделі виявляють її особливості і визначають відхилення від базової або раніше створеної модельної конструкції. Найбільш повна інформація про моделі утримується в готовому зразку. Розрахунки роблять по формулах:

М=Р_н/Р_р, Р_н=Р_рМ, де М — масштаб (або коефіцієнт) подібності; Р_н — розмір деталі в натуральну величину (на кресленні або в шаблонах); Р_р — розмір деталі на малюнку моделі.

Технічний ескіз розробляється у видах спереду, збоку, ззаду з нанесенням на ескіз всіх конструктивних поясів і середньосагіттальної лінії.

Таблиця 2.1 — Розрахунок ділянок переносу модельних особливостей

2.2 Конструкторська розробка об'єкта проектування

Розробка модельної конструкції

Моделювання одягу полягає в створенні всіляких зразків виробів і в розробці по ним креслень конструкцій. Процес моделювання розрізняють на творчий і технічний. Технічне моделювання — це розробка конструкції по готовому зразку або ескізу з журналу мод.

У даній главі описується конструктивна розробка різних моделей платтів. Аби уміти використовувати основне креслення виробу для конструювання складніших моделей, треба добре засвоїти порядок зміни ліній креслення.

У одязі розрізняють лінії: силуетні, конструктивні і декоративні. Силуетні лінії визначають пропорції, виражають напрям моди, але вони не повністю розкривають форму виробу. Конструктивні лінії створюють форму одягу, це лінії з'єднання деталей одягу (плечові, бічні шви, шви ушивання рукавів і ін.). Деякі конструктивні лінії є одночасно декоративними (бічний шов із складкою, обробною строчкою та інші).

Декоративні лінії використовуються при розробці фасону. Вони бувають вертикальні, горизонтальні і похилі і сприяють композиційній розробці виробів. Наприклад: вертикальні лінії підкреслюють стрункість, строгість; овальні - м’якість, плавність; похилі - динаміку, рух; горизонтальні лінії статичні, оглядово збільшують ширину виробу, Їх добре використовувати для фігур з вузькими плечима і грудною кліткою і широкими стегнами. При індивідуальній розробці фасону слід звернути увагу на пропорцію фігури. Фігуру слід як би розділити на дві частини: від темя голови до талії і від талії до стоп. Від того, як розташована лінія талії, різко міняються пропорції фігури і, отже, зовнішній вигляд людини в одязі. Досягається це шляхом розчленовування одягу конструктивними і декоративними лініями.

Розробка моделі складається з декількох послідовних операцій:

1) вивчення ескіза моделі або зразка;

2) побудова креслення основи з врахуванням надбавок на вільне облягання і силует;

3) нанесення конструктивних ліній фасону;

4) підготовка викрійки до розкрою. Розробку викрійки виробу виконують послідовно. Спочатку конструктивні лінії фасону наносять на креслення основи, виконане в масштабі (зіставляючи масштаб малюнка з масштабом креслення), а вже після цього на креслення, виконане у натуральну величину. Наприклад, глибину вирізу горловини плаття або іншого виробу визначають шляхом ділення на частини відстані між лініями підстави шиї і грудей, а також безпосереднім виміром на фігурі. Ширину вирізу визначають відстанню між підставою шиї і кінцем плеча шляхом ділення його на частини. Визначають положення ліній фасону відносно основних ліній. Якщо лінії фасону проходять між основними лініями, то відстані між ними ділять ще на частини як на самій моделі, так і на кресленні викрійки, зіставляючи масштаб моделі з масштабом креслення.

Основною конструктивною особливістю переду є верхні виточки, необхідні для оформлення опуклості на груди. Класичною є вытачка, направлена від плечового зрізу. Цю вытачку можна переводити в різні напрями, причому кінець її з будь-якого положення має бути направлений до центру грудної залози.

Розробка креслень лекал деталей проектованого виробу

Розробка лекал виконується з урахуванням індивідуального виготовлення проектованого виробу. В системі індивідуального пошиття одягу розкрій виробів з тканин виконують за допомогою лекал деталей верху, які виготовляються на основі креслення модельної конструкції виробу шляхом копіювання вихідних деталей без припусків на шви і запаси.

Технічне розмноження лекал у роботі пропонується виконувати пропорційно — розрахунковим способом. Градацію виконаємо на основі однієї деталі - рукава.

Відповідно до вимог ЕСКД на кресленнях лекал нанесені умовні позначення і проставлено габаритні розміри. Необхідно вказати: напрямки нитки основи та допустимого її відхилення згідно з технічними умовами на розкрій, а також монтажні надсічки (контрольні знаки) і маркувальні дані.

Маркувальні дані на кожному лекалі вміщують:

номер моделі;

найменування виробу;

розмір, зріст, повноту;

найменування деталі;

матеріал;

кількість деталей крою;

прізвище розробника;

дата виготовлення.

Для визначення допустимого відхилення від нормального напрямку ниток основи в сантиметрах необхідно помножити довжину лінії нормального напрямку нитки основи на встановлений процент відхилення і поділити на 100 (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 — Напрямок нитки основи в деталях моделі сукні

Таблиця 2.5 — Місця розташування контрольних знаків (надсічок) на лекалах деталей верху моделі сукні

Процес створення лекал потребує проведення їх перевірки на спряження. Для перевірки правильності спряження зрізів деталей по черзі суміщають частини спинки і переду, рукава, коміра по лініях переходу. Якщо потрібно, контури лекал оформляють правильними прямими чи плавними лініями, а надлишки підрізають.

Виконавши побудову всіх вихідних лекал нумеруємо їх і складаємо специфікацію (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 — Специфікація деталей крою проектованої моделісукні

3. Технологічний розділ

3.1 Технічні вимоги до розкладки лекал та розкрою деталей проектованого виробу

Величини припусків на шви, підгин та упрацювання залежить від конструкції шва, ділянки деталі, властивостей тканини, особливостей моделей. Припуски на шви під час розкрою та в готовому виробі представлені у табличній формі (таблиця 3.1.).

Таблиця 3.1 — Величини припусків до деталей сукні

3.2 Вибір методів обробки проектованого виробу

Схеми обробки всіх вузлів проектованого виробу представлені в таблиці 3.2.

При виборі ниткових з'єднань необхідно врахувати вид виробу, структуру і властивості матеріалів, обладнання, на якому пропонується виконувати ці з'єднання. Дані в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 — Характеристика ниткових швів

4. Розрахунок матеріальних витрат на спроектований виріб

Таблиця 4 — Прямі матеріальні витрати на виготовлення сукні

Прямі витрати на виготовлення сукні склали 134,5 грн.

Висновки

Витрати на виготовлення сукні склали 134,5 грн. Вартість подібної сукні у магазині становить близько 180−300 грн., отже наш проект є економічно вигідним. Водночас виготовлена сукня відповідає нашому задуму, і не поступається за якістю та зовнішнім естетичним виглядом подібним магазинним виробам.

Вважаємо, що мету проектування нами досягнуто.

Список використаних джерел інформації

1. Основы конструирования одежды: Учебник / Коблякова Е. Б., Савостицкий А. В., Ивлева Г. С., и др. — 3-е изд., перераб. и доп.; Под общ. ред. Е. Б. Кобляковой. — М.: Легкая индустрия, 1980. — 448 с., ил.

2. Мартынова А. И., Андреева Е. Г. Конструктивное моделирование одежды: учеб. пособие для вузов. М.: Московская государственная академия легкой промышленности, 2011 — 216 с., с ил.

3. Реут Т. Н., Конторер Р. Б., Кочанова А. И. Технология изготовления швейных изделий по индивидуальным заказам: Учебник для сред. спец. учеб. заведений. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Легпромбытиздат, 1989. — 320 с: ил.

4. Назарова А. И., Куликова И. А., Савостицкий А. В. Технология швейных изделий по индивидуальным заказам. — Учеб. для вузов. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Легпромбытиздат, 2009. — 336 с: ил.

5. Патлашенко О. А. Матеріалознавство швейного виробництва: Навч. пос. — 2-ге вид. — К.: Арістей, 2007. — 288 с.

6. Конопальцева Н. М. Конструирование и технология изготовления одежды из различных материалов. В 2 ч. Ч. 1. Конструирование одежды: учеб. пособие для вузов / Н. М. Конопальцева, П. И. Рогов, Н. А. Крюкова. — М.: Издательский центр «Академия», 2010 — 256 с.

7. Пожидаев М. Н., Симоненко Д. Ф., Савчук Н. Г. Маериалы для одежды. — М.: Легкая индустрия, 1975. — 224 с.

8. Баженов В. И. Материалы для швейных изделей: Уч. для сред. спец. учеб. Заведений. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. — 312 с.

9. Савостицкий Н. А., Амирова Э. К. Материаловедение швейных изделий: Учеб. пособие для студ. учрежд. сред. проф. образ-я. — М.: Изд. центр «Академия»: Мастерство: Высш. школа, 2009. — 240 с.

10. Ветвицкая Т. В. Дизайн стильной одежды / Худож.-оформитель А. С. Ленчик. — Харьков: Фолио, 2011. — 223 с., ил.

11. Козлова Т. В., Рытвинская Л. Б., Тимашова З. Н. Моделирование и художественное оформление женской и детской одежды. — М.: Легпромбытиздат, 1990. — 320 с

12 — Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделирование и художественное оформление одежды: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования. — М.: Мастерство, Высшая школа, 2001. — 184 с.

13 — Бердник Т. О., Неклюдова Т. П. Дизайн костюма. — Ростов-на-Дону: Феникс. 2000. — 448 с

14 — Сушан А. Т. Типові конструкції одягу. Уч. Посібник. — К., 1999. — 60 с.

15 — Сушан А. Т. Інженерне проектування швейних виробів: Навчальний посібник. — К.: Арістей, 2008. — 172 с.

16. Конструктивное моделирование одежды: Учеб. Пособие для вузов /А.И. Мартынова, Е. Г. Андреева.-М.: МГАЛП, 2009. — 216 с.

17. Кокеткин П. П. Одежда: технология-техника, процессы-качество. М.6 Изд. МГУДТ, 2001 — 560 с.

18. Труханова А. Т. Основы технологии швейного производства. — Учеб. для проф. учеб. заведений. — 4-е изд., — М.: Высш. шк., Изд. центр «Академия», 2009. — 336 с.

19. Матузова Е. М., Гончарук Н. С., Соколова Р. И. Разработка конструкций женских швейных изделий по моделям. — М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1983. — 224 с.

20. Шершнева Л. Б. Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые фигуры. — М.: Лёгкая индустрия, 1980. — 232 с.

21.http://fashion-media.com.ua

23. http:// 4lady.in.ua