Проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні

Проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні

підприємництво малий зайнятість населення

Актуальність дослідження та постановка проблеми. На сьогоднішньому етапі формування економічних відносин важливу роль як в Україні так і в світі відіграє господарська система. Особливу увагу потребують малі форми господарювання — малий бізнес. Саме мале та середнє підприємство дає змогу в найкоротший термін здійснити структурну перебудову економіки, сприяє насиченню ринка товарами та послугами і формуванню середнього класу. Проте, в сучасних умовах господарювання за нестійкої економічної, політичної ситуації, фінансової кризи діяльність малих підприємств гальмується наявністю суттєвих проблем і перешкод у даній сфері, що призводить до уповільненості та диспропорційності їх розвитку.

Ось чому, для України на сьогоднішній день особливо актуальним є розробка та реалізація обґрунтованої та ефективної державної політики підтримки розвитку малого бізнесу та стимулювання такої підприємницької діяльності, що є основою економічного та соціального благополуччя держави.

Метою статті висвітлення проблем, пов’язаних з функціонуванням малого бізнесу в Україні, та окреслити можливі перспективи їх подолання.

За останній час в Україні відбулись суттєві зрушення у розвитку малого сектора економіки. Разом з тим залишаються чинники які гальмують потенційний розвиток малого бізнесу, зокрема:

· обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв’язку з браком вільних фінансових коштів підприємств та зниженням реальних доходів населення;

· вкрай незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість (або відсутність) кредитів.

· низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;

· низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;

· відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон’юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм, тощо.

За даними офіційної статистики, у сфері малого підприємництва в Україні станом на 1 січня 2011 р. діяли 151,4 тис. підприємств, які забезпечували 7% ВВП. У той же час, у сусідніх з Україною Чехії, Словаччині та Угорщині, частка малих підприємств у ВВП визначалася на рівні 30?-40%.

В Україні найбільша кількість малих підприємств працює у Києві, на другому місці? Автономна Республіка Крим. Так, станом на початок 2011 р. в українській столиці чисельність малих фірм становила 243 на 10 тис. населення, у Криму ?81 підприємство на 10 тис. населення. По областям України статистика була такою: найвищими показники концентрації малого бізнесу є у Київській, Дніпропетровській та Донецькій областях (72, 69, 54 підприємства на 10 тис. чоловік населення відповідно), найнижчими? у Рівненській, Чернівецькій та Волинській областях (41, 44, 45 підприємства на 10 тис. чоловік населення відповідно).

Однією із необхідних умов для розвитку малого підприємництва є кредитування. Внаслідок кризи в банків виникла проблема ліквідності, що спричинила зростання відсоткових ставок. Високі відсоткові ставки за кредит, обов’язкова вимога застави, вартість якої значно перевищує суму кредиту, практично унеможливлюють доступність кредитних ресурсів для тих суб'єктів малого підприємництва, які започатковують свою справу. Більшість вітчизняних комерційних банків надають малим підприємствам лише короткострокові кредити, які не можна вважати джерелом розвитку для малого бізнесу. Загалом на 2012 рік Державним бюджетом визначено 10 мільйонів гривень на кредитування малого та середнього бізнесу.

Позитивним зрушенням у сфері розвитку малого бізнесу стало прийняття Кабінетом міністрів України постанови щодо умов його кредитування[1]. Згідно з її положеннями, Український фонд підприємництва на конкурсній основі надає кредити малому бізнесу за умови їх повернення та сплати 1,5% облікової ставки Національного банку України на момент підписання договору. Залежно від терміну, кредити можуть надаватися у розмірі від 50−100 тис. грн. (до 1-го року) до 100-? 250 тис. грн. (до 3-ох років). Ці кошти надаються суб'єктам малого підприємництва для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, придбання техніки, обладнання, новітніх технологій, здійснення виробничої діяльності, будівництва та реконструкції виробничих приміщень. Разом з тим, украй несприятливим для малого бізнесу є новий Податковий кодекс України, позначений посиленням податкового тягаря. Малий бізнес, і без того позбавлений особливих стимулів та підтримки з боку держави, отримав вкрай обмежені можливості для здійснення економічної діяльності. Неспроможність сплачувати загальний податок, на який має бути переведений малий бізнес, призведе до його подальшого переходу «у тінь», а в окремих випадках, і до згортання діяльності.

Щодо Чернігівщини, то у районі забезпечено рівні умови діяльності для суб`єктів господарювання всіх форм власності і питанню розвитку малого підприємництва приділяється значна увага. За результатами комплексної оцінки розвитку районів та міст обласного значення на основі виконання Програми соціально-економічного розвитку області за показником сфери розвитку малого бізнесу в попередні роки район посідав перше місце.

Загалом кількість зареєстрованих суб`єктів малого підприємництва станом на 1 січня 2011 року становить 2064, з яких 1668 (80,8%) — фізичні особи-підприємці та 396 (19,2%) — юридичні особи. У галузевому розрізі мале підприємництво охоплює практично всі сфери економіки району, але основна частина підприємств працює в галузі торгівлі (34,9%), в галузі надання послуг (18,2%).

Одним із головних завдань розвитку малого підприємництва є вирішення питань зайнятості населення. У районі в сфері малого бізнесу зайнято 14% населення району працездатного віку.

Загалом станом на 01 січня 2011 року чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва становить 4056 осіб, з них 2000 працює на малих підприємствах.

За сприяння районного Центру зайнятості за рахунок відкриття підприємницької діяльності в районі створено 261 робоче місце, одноразовою допомогою на започаткування власної справи скористалось 14 осіб.

Однак аналіз стану розвитку малого підприємництва свідчить про наявність проблем, що стримують розвиток даного сектору економіки та не дозволяють в повній мірі розкрити його потенціал підприємництва, серед таких слід зазначити такі:

— складна процедура отримання дозволів і погоджень;

— складність доступу до фінансово-кредитних ресурсів;

— недостатня інформаційна та правова обізнаність суб`єктів підприємництва;

— недостатня розвиненість інфраструктури підтримки малого підприємництва.

Висновки. Для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно створити механізм ефективної взаємодії між державою та підприємницьким сектором. Його відсутність засвідчується тим, що малі підприємства ще не відіграють вагомої ролі в економіці України. Це проявляється й у тому, що вони не стали одним із важливих засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення нових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами й послугами.

Література: 1. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні». - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. 2. Податковий кодекс України. — [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. 3. Проект Закону України «Про Державний бюджет України 2012». — [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://news.ligazakon.ua/news/2011/10/21/50 629.htm. 4. Щорічний статистичний збірник/ Державна служба статистики України — [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.