Нормування праці бухгалтерів
Забезпечує вивчення елементів основної роботи, які повторюються. Проводиться безперервним або вибірковим способами. Безперервний спосіб означає спостереження за досліджуваним процесом протягом робочої зміни з фіксацією всіх складових витрат часу. Вибірковий спосіб передбачає вибіркову фіксацію тривалості елементів досліджуваного процесу. Результатом хронометражу є визначення середніх витрат часу… Читати ще >
Нормування праці бухгалтерів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Нормування праці бухгалтерів
Сучасні умови господарювання вимагають від підприємств пошуку резервів зниження собівартості продукції, що досягається за умови чітко налагодженого бухгалтерського обліку витрат і здійснення постійного контролю за цим процесом.
Завдання бухгалтерського обліку повинні виконуватися за умови мінімальних витрат на ведення бухгалтерського обліку.
Однак, робота бухгалтера є досить дорогою і трудомісткою, а тому вимагає особливої уваги з боку керівництва підприємства.
Водночас зменшення витрат на ведення бухгалтерського обліку повинно відбуватися у розумних межах, щоб не знижувалася зацікавленість облікових працівників у результатах своєї праці.
Особливого значення для організації праці набуває її нормування — система науково обґрунтованих методів і правил визначення необхідних витрат праці та часу на виконання окремих операцій.
Призначення нормування полягає у забезпеченні раціонального використання робочого часу.
Завданнями нормування праці є визначення трудомісткості робіт і необхідної для їх виконання чисельності працівників.
Незважаючи на переваги, які надає нормування для забезпечення ефективного виконання обов’язків працівниками, існують причини, які перешкоджають його впровадженню.
Не дивлячись на всі перешкоди для впровадження, відсутність нормативів на виконання певних видів робіт призводить до нерівномірного навантаження бухгалтерів протягом робочого дня.
Це породжує конфліктні ситуації, нераціональне використання часу, знань і досвіду облікових працівників.
Нормування праці слід здійснювати з дотриманням наступних вимог:
=> норми повинні бути науково обґрунтовані з урахуванням конкретних організаційно-технічних умов їх застосування. Тобто у ході розробки норм слід враховувати особливості систем організації праці та обслуговування робочих місць.
Наукове нормування передбачає також психофізіологічне та соціальне обгрунтування норм праці, тобто врахування фізіологічних і психологічних особливостей працівника;
=> удосконалення нормативів на основі досягнень наукової організації праці.
Розроблені та затверджені нормативи повинні обов’язково переглядатися з урахуванням нових умов до виконання робіт, які висуває науково-технічний прогрес;
=> зниження витрат праці на розробку нормативних матеріалів. При встановленні норм праці слід дотримуватися принципу співвідношення витрат і вигод з однозначним переважанням останнього показника;
=> здійснення постійного контролю за дотриманням норм.
Ефект від впровадження норм праці на підприємстві буде відчутним за умови обов’язкового їх виконання.
Нормування праці на підприємстві включає розробку та затвердження різних норм праці. Будь-яка праця передусім може бути виміряна її тривалістю, тобто робочим часом, необхідним виконавцю для якісного виконання роботи.
Саме тому основним видом норм праці є норма часу, тобто витрати часу, встановлені на виконання одиниці роботи одним або групою працівників за певних організаційно-технічних умов.
Норми часу залежать від витрат робочого часу, які поділяються на нормовані та ненормовані.
До нормованих витрат належать всі витрати робочого часу на виконання отриманого завдання: час корисної роботи, час на відпочинок та особисті потреби, час технологічної перерви.
Час корисної роботи передбачає витрати часу на безпосереднє виконання роботи та підготовчо-заключні роботи, тобто отримання вказівок від вищого керівництва, вивчення документів, інструкцій тощо.
Ненормовані витрати часу — це час на непередбачені роботи та втрати робочого часу внаслідок різних перерв у процесі праці з вини виконавця або через організаційно-технічні порушення.
Основним прийомом вивчення витрат робочого часу є спостереження, у процесі якого отримують розмір витрат робочого часу та результат праці.
Відповідно до призначення розрізняють два види спостережень: організаційні та нормативні.
Організаційні спостереження проводяться для отримання даних, які забезпечують визначення корисних витрат часу та його втрат шляхом фотографії робочого дня.
Нормативні спостереження необхідні для оцінки виконання діючих норм або отримання даних для проектування нових норм.
Залежно від способу та точності виміру часу використовуються різні методи спостереження, наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Методи спостереження залежно від способів і точності виміру часу
№ з/п | Метод | Характеристика | |
Технічний облік | Застосовується для отримання даних про рівень виконання діючих норм | ||
Фотооблік | Використовується для вивчення всіх видів витрат робочого часу. Залежно від кількості працівників, за якими ведеться спостереження, розрізняють індивідуальний і груповий фотооблік | ||
Хронометраж | Забезпечує вивчення елементів основної роботи, які повторюються. Проводиться безперервним або вибірковим способами. Безперервний спосіб означає спостереження за досліджуваним процесом протягом робочої зміни з фіксацією всіх складових витрат часу. Вибірковий спосіб передбачає вибіркову фіксацію тривалості елементів досліджуваного процесу. Результатом хронометражу є визначення середніх витрат часу на операцію та її окремі елементи, а також порівняння витрат праці різних працівників | ||
Кінозйомка | Дозволяє з високою точністю визначити витрати робочого часу та праці за елементами трудового процесу для здійснення відбору передових прийомів організації праці | ||
Осцилографія | Використовується для визначення впливу трудового процесу на організм працівника, стан умов праці, ступінь завантаження обладнання | ||
Моментні спостереження | Дослідженню підлягає час, визначений жеребкуванням | ||
Фотографія робочого часу | Необхідна для вивчення причин втрат робочого часу протягом робочого дня, режиму роботи обладнання і розробки заходів щодо їх усунення. Передбачає вивчення витрат часу шляхом спостереження і виміру всіх без винятку елементів процесу праці протягом робочого часу. Самофотографування робочого дня передбачає фіксацію втрат часу для спостереження та їх причин особисто працівником. У процесі самофотографування працівники активно приймають участь у виявленні резервів використання свого часу, вносять конкретні пропозиції з усунення його витрат | ||
Організація проведення спостережень передбачає:
=> формування групи працівників, які будуть спостереження;
=> вибір об'єктів і способів спостереження;
=> визначення обсягу дослідження;
=> інструктаж працівників;
=> обробку матеріалів спостереження, розробку проекту заходів.
Бухгалтерські роботи нормують трьома методами: експертним методом оцінки трудомісткості, дослідно-статистичним і розрахунково-аналітичним.
Експертний метод оцінки трудомісткості облікових робіт здійснює спеціальна комісія, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти (бухгалтери, плановики, фінансисти).
Дослідно-статистичний метод ґрунтується на порівнянні трудомісткості робіт з аналогічними показниками раніше виконаних робіт.
Для цього використовуються середньоарифметичні статистичні дані з індивідуальних планів завдань бухгалтерських робіт та особистий досвід працівника.
Розрахунково-аналітичний метод передбачає фотографування або самофотографування робочого часу.
В основі розрахунково-аналітичних методів нормування праці лежать методи аналізу витрат робочого часу.
Для вивчення окремих трудових дій, операцій у одного чи декількох працівників, їх вимірюють з високою точністю за допомогою таких приладів як секундомір, хроноскоп і хронограф, а також застосовуючи спеціальну кінозйомку та інші технічні засоби.
На підприємствах нормування може відбуватися з використанням нормативів, затверджених чинним законодавством, або шляхом розробки власних нормативів.
Основним нормативним документом, який регулює питання нормування праці бухгалтерських працівників, порядок розрахунку необхідної чисельності працівників бухгалтерії та умови праці, є Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку.
Бухгалтерські операції розрізняються за складністю, ступенем повторюваності, за факторами, які їх визначають. Не зважаючи на неоднорідність бухгалтерських операцій, для вибору методів нормування їх можна поділити на певні групи (див. рис. 1).
Сукупність операцій формує вид робіт, що створює можливість здійснювати нормування.
Групи бухгалтерських операцій
масові, часто повторювані операції (технічні, допоміжні й логічні) | хронометраж | |
складні операції, які відрізняються за змістом і працемісткістю (аналогічні та творчі) | дослідницькі методи, частіше використовують накопичені за тривалий час дані самофотографій | |
організаційні та деякі допоміжні операції | дослідно-статистичні | |
Рис. 1. Поділ бухгалтерських операцій для забезпечення нормування Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку затверджують норми часу на обробку документів за різними видами операцій.
Цим документом затверджено нормативні картки для всіх видів робіт, які виконуються в розрізі об'єктів бухгалтерського обліку та звітності.
У нормативних картках за одиницю виміру обсягу роботи взято один документ, наприклад, один баланс, одна відомість тощо, і визначена норма часу, яку витрачає один працівник на обробку відповідного документа.
В нормативних картах норма часу встановлена в годинах.
Крім того, до розрахунку нормативу часу на обробку одного документа включений час, який працівник витрачає на підготовку та закінчення роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи та особисті потреби, що складає до 10% оперативного часу.
Для більш об'єктивного підходу до визначення нормативу часу введено коригуючі коефіцієнти, які враховують якість документів. Слід звернути увагу, що на обробку неякісного документа бухгалтеру необхідно більше часу.
Розробка нормативів часу передбачає декілька етапів (див. рис. 2).
Рис2. Етапи розробки нормативів часу
Нормативи часу слугують основою для аналізу прогресивності різних варіантів облікових процесів, визначення черговості автоматизації окремих облікових комплексів, суміщення і зміни послідовності прийомів у складних операціях, визначення рівня автоматизації облікових робіт.
Чисельність персоналу бухгалтерської служби та закріплення облікових працівників на окремих ділянках облікового процесу залежать від обсягу й характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами та ряду інших умов.
Одним з найпоширеніших показників, який характеризує відносну чисельність облікового персоналу, є коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загального числа працівників підприємства на число бухгалтерів.
Дослідження показали, що нормуванню підлягають до 90% бухгалтерських операцій, тобто чисельність бухгалтерів можна з високим ступенем точності планувати за нормативами, які враховують особливості діяльності кожного підприємства.
Норма чисельності - це кількість бухгалтерських працівників, яку встановлюють для виконання облікових робіт.
Розрахунок чисельності працівників може здійснюватися залежно від трудомісткості виконуваної роботи, загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів.
Знаючи норми часу, який бухгалтер витрачає на виконання певних бухгалтерських операцій, можна розрахувати трудомісткість типового складу робіт, що виконуються одним працівником. У свою чергу, це дає можливість визначити нормативну чисельність працівників бухгалтерської служби, оскільки вона розраховується залежно від трудомісткості типового складу виконуваних робіт, з урахуванням чинників, що впливають на її величину. Так, якщо операції з обробки бухгалтерських документів виконуються з використанням спеціальних комп’ютерних програм, то трудомісткість виконуваних робіт буде меншою, а отже, менше необхідно облікових працівників.
Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку визначено, що чисельність працівників бухгалтерського обліку визначається шляхом ділення загальної трудомісткості типового складу робіт на річний фонд робочого часу одного працівника і множенням на коригуючі коефіцієнти, які враховують відсутність працівників у зв’язку з хворобою, відпусткою тощо, та обробку бухгалтерських документів засобами комп’ютерної техніки.
У Міжгалузевих нормативах чисельності працівників бухгалтерського обліку наведено формули та коригуючі коефіцієнти для розрахунку чисельності облікових працівників залежно від трудомісткості типового складу робіт.
Здійснення цієї процедури вимагає врахування всіх операцій щодо ведення бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві.
Розрахунок нормативної чисельності бухгалтерів, що здійснюється виходячи із загальної кількості працюючих на підприємстві, можна набагато спростити, якщо скористатися для цього відповідними нормативними картами.
У них містяться дані про чисельність працюючих і кількість структурних підрозділів, на підставі чого можна визначити кількість бухгалтерів, необхідну для підприємства.
Відповідно до нормативних карт відбувається розрахунок річного фонду робочого часу одного працівника, загальної трудомісткості типового складу виконуваних робіт і лише після цього визначається нормативна чисельність працівників бухгалтерської служби.
Облікова робота відрізняється цілим рядом особливостей, які допускають проведення нормування праці і введення відрядної форми оплати праці. Це досягається завдяки:
=> відносній стійкості системи, методики, форм і техніки облікової роботи;
=> можливості розподілу праці на її складові частини (чим пояснюється можливість комп’ютеризованого ведення бухгалтерського обліку);
=> повторюваності та масовості окремих процесів роботи;
=> можливості обліку та контролю якості роботи.
У складі бухгалтерських робіт є операції (організаційні й творчі), які не піддаються прямому нормуванню, а витрати часу на них визначаються лише на основі самофотографій.
Тому чисельність бухгалтерів розраховується не лише за нормативами часу, але й з урахуванням інших факторів.