Методи прогнозування, їх класифікація

Щоб отримати загальне уявлення про методи прогнозування, необхідно для початку класифікувати ці методи. Їх прийнято розділяти на кількісні і якісні.

Методи розрізняються:

• · по горизонту прогнозу: короткострокові (як правило, в межах року або декількох місяців), середньострокові (кілька років) і довгострокові (більше п’яти років);
• · за типом прогнозування: евристичні (що використовують суб'єктивні дані, оцінки і думки), пошукові (у свою чергу діляться на екстраполятивно, що проектують минулі тенденції в майбутнє, і альтернативні, враховують можливості стрибкоподібної динаміки явищ і різні варіанти їх розвитку) та нормативні (оцінка тенденцій проводиться виходячи із заздалегідь встановлених цілей і завдань);
• · за ступенем ймовірності подій: варіантні (розуміють імовірнісний характер майбутнього і пропонують кілька сценаріїв розвитку подій) і інваріантні (передбачається єдиний сценарій);
• · за способом подання результатів: точкові (прогнозується точне значення показника) та інтервальні (прогнозується діапазон найбільш ймовірних значень);
• · за ступенем однорідності: прості та комплексні (поєднують у собі кілька взаємозалежних простих методів);
• · за характером базової інформації: фактографічні (грунтуються на наявній інформації про динаміку розвитку явища чи об'єкта, бувають статистичними та випереджаючими), експертні (індивідуальні та колективні, в залежності від кількості експертів) та комбіновані (що використовують різнорідну інформацію).

Прогноз — конкретне передбачення, судження про стан якогось явища в майбутньому на основі спеціально наукового дослідження. Класифікація прогнозів здійснюється, як правило, за двома ознаками-тимчасовому і функціональному. За тимчасового ознакою розрізняють прогнози: коротко-, середньо-, довгострокові. Функціональна класифікація прогнозів припускає їх поділ на дослідницькі, програмні і ресурсні.

Прогнозування — процес розробки прогнозів. В залежності від виду прогнозу розрізняють нормативне, пошукове, оперативне.

Прогнозна модель — модель об'єкта прогнозування, дослідження якої дозволяє отримати інформацію про можливі стани об'єктах в майбутньому і (або) шляхах і термінах їх здійснення.