Розроблення функціональної моделі існуючих бізнес-процесів «як є»

Розроблена функціональна модель «Робота ремонтно-механічного відділу на ПрАТ „Славутський хлібозавод“».

Функціональна модель розроблена засобами AllFusion Process Modeler — програмний продукт в області реалізації засобів CASE-технологій. Дозволяє проводити опис, аналіз і моделювання бізнес-процесів.

Включає три стандартні методології: IDEF0 (функціональне моделювання), DFD (моделювання потоків даних) і IDEF3 (моделювання потоків робіт). Ці методології по-своєму унікальні. Кожна з них може бути виконана окремо за допомогою BPwin, але їх сукупність укладена в модель дає аналітику повну картину предметної області клієнта. 2].

Концептуальна діаграма роботи відділу описана з використанням методології IDЕF0 з точки зору розробника інформаційної системи.

Контекстна діаграма (див. рис. А1 у додатку А) відображує загальну суть процесів, що відбуваються в межах ремонтно-механічного відділу, а також, дані, які отримує на вході система, і що надає на виході:

Вхід: устаткування, його супровідна документація (технічний паспорт тощо), сигнал про поломку, графік планово-попереджувальних робіт (як документ, що слугує засобом управління при здійснення планових ремонтів).

Вихід: перелік усього устаткування (робоче, відремонтоване, списане), його супровідна документація, документація за звітний період та графік планово-попереджувальних робіт на наступний період.

Перший рівень декомпозиції (див. рис. А2 у додатку А) більш детально показує послідовність та перелік виконуваних робіт.

Перший блок «Отримання сигналу про поломку». Даний блок не містить підрівнів. На вході: сигнал про поломку та супровідна документація на обладнання, на виході - наряд на ремонт. На основі даних про поломку формується наряд на ремонт, який подається на вхід у блок «Ремонт».

Другий блок «Отримання нових комплектуючих». Даний блок містить підрівень (див. рис. А3 у додатку А). Надходить устаткування та супровідна його документація, на виході - документація про комплектуючі. У відділі ведеться облік руху устаткування та комплектуючих і уся інформація про їх надходження фіксується у журналі обліку обладнання. При поставці нового устаткування та комплектуючих спочатку проводиться їх попередня перевірка. Вказаний процес відображений у однойменному блоці. Суть даної роботи полягає у перевірці нових комплектуючих та устаткування, що надходять на наявність браку чи невідповідностей із поставленими вимогами. На вході - нове устаткування та супровідна його документація (гарантійний талон, технічний паспорт), на виході - документація про комплектуючі, відбраковане устаткування (у випадку виявлення відхилень), устаткування (у разі не виявлення відхилень у процесі перевірки).

Наступний етап відображений у блоці «Розподіл запчастин за призначенням». Із вищевказаного блоку на вхід даний процес отримує уже перевірене устаткування; вихід розгалужений із урахування різновиду устаткування за належністю, а саме: запасні частини або ж устаткування для монтажу устаткування на лініях. У блок «Монтаж устаткування на лініях» надходить устаткування та дозвіл на проведення робіт, на виході - документація, що містить інформацію про лінію, цех та виконавця монтажу. Дана робота виконується сформованою бригадою ремонтників або ж ремонтником.

Блок «Закріплення за складом» відповідає за процес розподілу запчастин на склад. Виконує дану роботу головний механік. Вхід аналогічний вищевказаному блоку. У документації вказується склад, на якому розміщено запасні частини. Відповідальний на складі фіксує дані запчастини у загальному реєстрі.

Третій блок другого підрівня (рис. 2 у додатку А) моделі процесів має назву «Проведення планових ремонтних робіт». На вхід подається устаткування та супровідна його документація, управлінським сигналом для даного процесу слугує складений на поточний рік графік ППРР. На виході маємо налагоджене устаткування і результат проведених ремонтних робіт. Вся інформація про проведені ремонти (номер наряду, назва устаткування, дата поломки і відремонтування, ПІБ ремонтника) зафіксовується у журналі ремонтів. На основі даних обліку формується статистика ремонтів і графік планово-попереджувальних ремонтних робіт. Процес проведення планових ремонтних робіт деталізований на схемі, що відображена на рис. А4 у додатку А. Підрівень містить 3 функціональні блоки: «Формування наряду на проведення робіт», «Проведення планових ремонтних робіт», «Занесення відомостей про результат у БД». У БД заноситься інформація про устаткування, дата проведення планових робіт, ремонтників, що їх виконували.

Усього в моделі 6 рівнів декомпозиції, відповідні діаграми наведені у додатках А1-А6. [3−7].

Перелік виявлених проблем.

• — Облік даних, оформлення технічної і звітної документації ведеться на паперових носіях, що значно знижує швидкість виконання завдань.
• — Обрахунок статистичних даних, на основі яких формується графік планово-попереджувальних робіт, здійснюється вручну, що уповільнює роботу співробітників відділу.
• — Ведення обліку наявності і руху устаткування ведеться.

Задачі автоматизації.

• 1) Організувати облік даних (про персонал ремонтно-механічного відділу, технологічне устаткування та комплектуючі, планові та поточні ремонтні роботи).
• 2) Реалізувати виконання пошуку даних за вказаними параметрами (дати, назви устаткування, станом устаткування тощо).
• 3) Розробити засоби формування звітної документації на основі введених даних.
• 4) Організація обрахунку статистичних даних по ремонтах у вигляді графіка.