Характеристика автотранспортного підприємства

1. Характеристика підприємства

1.1 Найменування підприємства, призначення, відомча належність та дислокація Технологічна практика відбувається на АТП 11 228. Повна назва підприємства — Товариство з Додатковою Відповідальністю Дніпропетровське Автотранспортне Підприємство 11 228. Підприємство знаходиться за адресом вул. Берегова 210. Голова правління — Цибук Анатолій Михайлович. Засноване підприємство в 1965 р.

Підприємство виконує міські, міжміські, міжнародні перевезення пасажирів автобусами та мікроавтобусами. Виконує таку послугу: автомобільні пасажирські перевезення. Веде роздрібну торгівлю новими і уживаними авто, а також здає свою територію іншим підприємцям для стоянки автомобілів. Має свою ремонтну базу, мийку.

На рисунку-1 представлена дислокація підприємства.

Рисунок 1 — Місце знаходження підприємства на карті

1.2 Безпека життєдіяльності та охорона праці на підприємстві

автобус диспетчерський пасажирський перевезення На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

— видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

— вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачені законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог норматив-но-правових актів з охорони праці;

— зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

— надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Дотримання правил безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання роботодавцем своїх обов’язків, а й від того, наскільки кожен працівник знає і виконує ці правила під час роботи. Тому всі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402.

Навчання й інструктаж працівників з охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з усіма працівниками в процесі їхньої трудової діяльності. Контроль і відповідальність за організацію навчання і періодичність перевірок знань з охорони праці покладено на керівників підприємства, де ці працівники працюють.

Інструктаж працівників залежно від характеру та часу його проведення буває вступний (при прийомі на роботу); первинний (на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою — один раз на квартал, на інших роботах — один раз на півроку; проводиться або індивідуально, або з групою працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу); позаплановий (при зміні правил з охорони праці, заміні устаткування чи за інших змін факторів, що впливають на безпеку праці); цільовий (при виконанні разових робіт, не пов’язаних із прямими обов’язками за фахом).

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Інструктажі завершуються перевіркою знань шляхом усного опитування або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою навичок небезпечних методів роботи. Знання перевіряє працівник, який проводить інструктаж.

Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки проходять навчання з охорони праці, технологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на виробництві. Допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, заборонено. У випадку незадовільних знань з охорони праці працівник протягом одного місяця має пройти повторне навчання

1.3 Склад автопарку за марками та екіпіровка автобусів Для надання послуг з перевезення пасажирів автотранспортне підприємство має і використовує такий автомобільний транспорт:

Мерседес Бенц 0303 — 1 автомобіль;

Ик 250 — 2 авто;

Ик 256 — 1 авто;

ЛАЗ 52 523 — 2 авто;

ЛАЗ695НГ — 2 авто;

ЛИАЗ5256 — 3 авто;

ЛИАЗ677МГ — 1 автомобіль;

ГАЗ32 213Г — 3 автомобіля;

Шевроле;

ВАЗ212 213;

ВАЗ2104;

ЗАЗ110 037;

КРАЗ256;

ЗИЛ 157 — 3 авто.

На міських маршрутах, які обслуговує АТП працюють приватні підприємці на своїх авто. Всі автобуси екіпіруються насамперед такою документацією: для пасажирів надається інформація про те хто обслуговує даний маршрут, вартість проїзду, інформація про штраф за неоплачуваний проїзд, кому і які пільги надаються; обов’язково надається на спеціальному трафареті перелік зупинок.

Механік перевіряє також обов’язково наявність вогнегасника та медичної аптечки у водія, противідкатні пристрої та загалом стан автобуса на пошкодження.

2. Договір на перевезення пасажирів, ліцензування автоперевезень Організатором на надання послуг із перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є Департамент транспорту та зв’язку Дніпропетровська міська рада. Перевізником виступає ТДВ «ДАТП 11 228». За умовами укладання договору, Організатор надає перевізникові право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а Перевізник самостійно забезпечує транспортними послугами населення на умовах, передбачених ЗУ «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського транспорту, затвердженими постановою КМУ, та цим договором. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В договорі обумовлюються обов’язки та права сторін, тарифи на проїзд, платежі і порядок розрахунків, відповідальність сторін та особливі умови якщо вони є. Термін дії цього договору триває до проведення конкурсу, але не більше ніж 3 місяці.

Договір на надання послуг із перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування надається у додатку «В».

Ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до пункту 33 статті 9 Закону «Про ліцензування» ліцензуванню підлягає господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;

Стаття 8 Закону «Про ліцензування» передбачає, що суб'єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджені спільним наказом Держкомпідприємництва, Мінтрансзв'язку від 01.02.2008 N 9/119, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.02.2008 за N 140/14 831 (далі — Ліцензійні умови).

Згідно пункту 2.4 Ліцензійних умов ліцензіати зобов’язані забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та їх ремонт, перевірку технічного стану транспортних засобів за допомогою механіків та слюсарів.

Органом ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).

На кожен автомобільний транспортний засіб до ліцензії додається одна ліцензійна картка. Ліцензійні картки видаються Головавтотрансінспекцією та відповідними територіальними управліннями.Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

3. Організація та керівництво пасажирськими перевезеннями

3.1 Організаційна структура служби експлуатації (СЕ), функції посадових осіб Наукова організація транспортного процесу та ефективне використання транспортних засобів залежать, насамперед, від досконалості роботи експлуатаційної служби, ступеня підготовленості її кадрів і оснащеності необхідними обчислювальними та іншими технічними засобами.

Служба експлуатації автотранспортного підприємства займається вирішенням наступних завдань:

— забезпечувати організацію транспортного процесу з метою досягнення максимальної ефективності автотранспортних перевезень і найменшими експлуатаційними витратами;

— забезпечувати розробку перспективних і поточних планів перевезень. Формувати портфель замовлень на надання транспортних послуг, шляхом збору заявок на автотранспорт в розрізі марок автомобілів по автоколонам на місяць, квартал і рік;

— своєчасно укладати договори на надання автотранспортних послуг із замовниками на взаємоприйнятних умовах;

— забезпечувати контроль над виконанням договірних зобов’язань обома сторонами, брати участь у розгляді рекламацій на неякісне виконання транспортних послуг;

— забезпечувати прийом поточних заявок на транспортні послуги, здійснювати контроль над раціональним використанням рухомого складу відповідно до встановлених норм їх вантажопідйомності і місткості;

— контролювати і аналізувати хід виконання планових завдань і виконання договірних зобов’язань;

— забезпечувати виконання встановлених планів доходів від перевезень в розрізі автоколон;

— забезпечувати застосування в роботі первинних транспортних документів відповідно до вимог Держкомстату РФ № 78 від 28.11.97 г. «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку робіт на транспорті»;

— здійснювати контроль за своєчасною видачею, оформленням, здачею дорожніх листів та ТТН автотранспорту, згідно з вимогами ТПУ 13.03.2−2005 «Облік роботи автомобільного транспорту»;

— забезпечувати контроль за достовірністю інформації зазначеної в шляхових листах, ТТН (показання спідометра, витрата ПММ, маса вантажу) з використанням контрольних замірів на маршрутах перевезень;

— забезпечувати реєстрацію, зберігання транспортної та іншої документації відділу експлуатації автотранспорту;

— забезпечувати правильне застосування норм витрати ПММ при розрахунку витрат на паливо, аналізувати причини та вживати заходів за фактами перевитрати ПММ, здійснювати контроль використання електронних паливних карт;

— забезпечувати дотримання ліміту експлуатаційних витрат і розробляти заходи щодо збільшення доходів, зниження витрат і підвищення якості надаваних послуг;

— своєчасно надавати довідки, розрахунки, пояснення для підготовки відповідей на претензії, здійснювати контроль за підготовкою матеріалів для передачі їх в арбітраж, слідчі органи;

— приймати участь у стягненні дебіторської заборгованості з контрагентів за надані транспортні послуги;

— забезпечувати своєчасну здачу встановлених форм обліку та звітності з перевезень;

— щотижнево на підставі заявок, готувати наказ з письмової згоди водіїв про притягнення їх до роботи у вихідні та святкові дні;

— брати участь в роботі атестаційних комісій з присвоєння та позбавлення класності;

— приймати участь у розробці посадових інструкцій на працівників відділу;

— забезпечувати дотримання працівниками відділу правил охорони праці та техніки безпеки, пожежної безпеки, промсанітарії, правил внутрішнього розпорядку;

— забезпечувати захист економічних інтересів фірми;

— здійснювати заходи щодо збереження матеріальних цінностей, закріплених за відділом;

— проводити інструктажі та заходи щодо профілактики запобігання терористичних актів.

На схемі 1 зображена структура керування АТП та служби експлуатації

Схема 1 — структура АТП та служби експлуатації

Функції заступника директора по перевезенням:

— забезпечує виконання завдань плану перевезень по всім техніко-експлуатаційним показникам з дотриманням вимог безпеки дорожнього руху;

— керує діяльністю підрозділів експлуатаційної служби (транспортного підприємства);

— здійснює керівництво розробкою поточних і перспективних планів перевезень, вивченням регіону, що обслуговується, обсягів і напрямів потоків вантажів і пасажирів;

— вживає заходів щодо своєчасного укладення договорів з організаціями та контролює їх виконання;

— забезпечує виконання всіх договорів на перевезення вантажів, рейсів на автобусних маршрутах;

— вживає заходів щодо своєчасного забезпечення повноти надходження доходів від перевезень, зниженню собівартості перевезень;

— організовує змінно-добове планування перевезень, розробку розкладів маршрутів і забезпечує їх виконання з дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв;

— визначає функції і завдання профільних структурних підрозділів.

До обов’язку водія входить:

— забезпечення найбільш оптимального та безпечного переміщення пасажирів;

— подача машини в потрібний час в потрібне місце;

— своєчасне обслуговування автомобіля, тісний контакт зі станціями техобслуговування, утримання машини в справному стані і чистоті;

— сувора звітність по витратах на утримання та обслуговування автомобіля;

— за домовленістю — виконання дрібних завдань або доручень;

Завдання та обов’язки старшого диспетчера:

— отримує і реєструє бланки подорожніх листів. Заповнює, видає і приймає шляхові листи;

— оформляє шляхові листи на кожен робочий день. У разі транспортного обслуговування у міжміському сполученні, можлива видача подорожнього листа на кілька діб, що повинно підтверджуватися наказом по підприємству;

— перевіряє правильність їх оформлення, наявність усіх реквізитів;

— здійснює реєстрацію шляхової документації. Веде диспетчерський журнал, куди вносить дані з основних реквізитів шляхових листів;

— контролює правильність записів показань спідометра, одержання і залишків паливно-мастильних матеріалів (ПММ);

— виявляє в дорожніх листах записи про допущені водіями порушеннях правил дорожнього руху і доповідає про них керівництву;

— зіставляє отримані дані про роботу транспортних засобів із змінно-добовими завданнями, виявляє відхилення і причини їх виникнення;

— кожен день здає дорожні листи, за попередній день, в бухгалтерію;

— щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним, подає в бухгалтерію відомість з щоденними даними по витраті палива та обліку пробігу по кожному автомобілю;

— дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування їх на території підприємства;

— виконує вимоги нормативно — правових актів з охорони праці;

— проходить у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

3.2 Перелік маршрутів, що обслуговуються підприємством

За ТДВ «ДАТП 11 228» закріплені такі маршрути:

— Міські:

1. Маршрут № 4 «вул. Моторнаплощ. Н. Островського»

2. Маршрут № 25 «Ж/м Фрунзенський-вул. Каляєва»

3. Маршрут № 48 «20-а м. Лікарняплощ. Н. Островського»

4. Маршрут № 63 «сан. Лісний-вул. Глінки»

5. Маршрут № 72 «вул. Передова (маг. Сільпо)-вул. Передова (школа № 117)»

6. Маршрут № 82 «2-ге від. С-за «Днепр"-площ. Н. Островського»

7. Маршрут № 83 «Дачі «Надія"-площ. Н. Островського»

— Міжміські:

1. м. Дніпропетровськ-с. Ненадівка (ч/з с. Юрївку)

2. м. Дніпропетровськ-с. Михайлівка (ч/з смт. Царичанка)

3. м. Дніпропетровськ-с. Антонівка (ч/з с. Василівка)

4. м. Дніпропетровськ-смт. Васильківка

5. м. Дніпропетровськ-с. Бузівка (ч/з с. Котовка)

6. смт. Царичанка-с. Молодіжне

7. смт. Царичанка-с. Могилів

8. м. Дніпропетровськ-смт. Царичанка

9. м. Дніпропетровськ-с. Орлівка (до с. Щербинівка-ч/з Ляшків)

10. м. Дніпропетровськ-с. Бабайківка

11. м. Дніпропетровськ-с. Топчине (ч/з Новопідкряж-с. Прядівка)

12. м. Дніпропетровськ-с. Лозуватка

13. м. Дніпропетровськ-с. Китайгород

— Міжобласні:

1. Дніпропетровськ-Стрілкове

2. Дніпропетровськ-Кирилівка

3. Кирилівка-Дніпропетровськ

4. Дніпропетровськ-Радянське

5. Радянське-Дніпропетровськ

6. Дніпропетровськ-Орлик

7. Дніпропетровськ-Маячка

8. Дніпропетровськ-Куп'янськ

9. Дніпропетровськ-Харків

10. Дніпропетровськ-Очаків

11. Дніпропетровськ-Кіровоград

12. Дніпропетровськ-Новотроїцьке

13. Сєверодонецьк-Дніпропетровськ

14. Дніпропетровськ-Ряське

15. Зачепилівка-Дніпропетровськ

16. Дніпропетровськ-Зачепилівка

17. Суми-Дніпропетровськ

3.3 Зміст паспорту маршруту Паспорт маршруту — це документ, що дає повне уявлення про маршрут. Паспорт маршруту складається за затвердженою формою. У паспорті маршруту розташовуються дані з покажчиком лінійних і дорожніх споруд: мостів, річок, болот. У паспорті маршруту вказується повна назва всіх вулиць населеного пункту, по яких проходить маршрут. Проводяться заміри протяжності, відстань між зупинками.

Тарифікація проводиться відповідно до відстанями між пунктами, також у паспорті маршруту вказується характеристика дороги на маршруті.

Обов’язково в паспорті фіксується дата відкриття маршруту, початок і закінчення руху по періодам дня і дням тижня або розклад руху автобусів. Наприкінці паспорта фіксується звітні дані про роботу АТП з покажчиком марки автобуса, що працюють на маршруті.

У паспорті маршруту періодично оновлюють такі відомості (один раз на рік):

— номер маршруту;

— найменування (вказують назви кінцевих пунктів маршруту);

— дату складання паспорта, дату внесення відповідної зміни паспорта;

— довжину маршруту в кожному напрямку руху і загальну, час роботи маршруту;

— дату і підставу відкриття руху на маршруті, застосовуваний тариф за проїзд;

— схему маршруту з позначенням назв усіх вулиць, по яких проходить маршрут;

— таблицю відстаней між окремими пунктами зупинок на маршруті;

— дані про наявність та стан павільйонів на зупиночних пунктах;

— звітні річні показники роботи маршруту;

— час відкриття руху на маршруті вранці, закриття руху ввечері, середній інтервал руху на маршруті.

Копія паспорту маршруту представлений у додатку «Д».

3.4 Транспортна документація на перевезення пасажирів Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Нововведенням сьогоднішнього законодавства є те, що Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов’язаний мати при собі та пред’явити на вимогу працівника міліції страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб, в разі надання послуг з перевезення пасажирів та вантажу.

Правилами дорожнього руху дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, передбаченій технічною характеристикою, так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.

Документами на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування є:

— для пасажирського перевізника — ліцензія, договір із замовником на перевезення пасажирів, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах;

— для водія автобуса — посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, квитково-обліковий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), дозвіл замовника на перевезення;

— для пасажира — квиток на проїзд в автобусі і на перевезення багажу (для пільгового проїзду — посвідчення особи встановленого зразка).

Документами на перевезення пасажирів автобусами на замовлення та при туристичних перевезеннях є:

— для пасажирського перевізника — ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах;

— для водія автобуса — посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист.

Документами на перевезення пасажирів таксі є:

— для пасажирського перевізника — ліцензія на право надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу;

— для водія таксі - посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дорожній лист.

Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, повинні мати ліцензійну картку.

Дорожній лист — це документ встановленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Він є первинним документом з обліку автомобільних перевезень, всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. За дорожнім листом звіряють норму палива, кілометраж авто за день роботи, та нараховують заробітну платню водієві. На сьогоднішній день дорожній лист є не обов’язковим.

На сьогоднішній день АТП 11 228 використовує дорожній лист Форми № 1 та Форми № 2 на міських і міжміських маршрутах.

Копії дорожніх листів та копія листа регулярності руху автобусів представлені у додатку «Ж, К, Л»

3.5 Складання наряду лінійних автобусних бригад Диспетчери по випуску спільно з начальниками колон щодня (за три дні вперед і з коректуванням на наступну добу) формують наряд водіїв на роботу. Основою складання наряду служать маршрутні розклади руху, план виділення резервних автобусів, графіки змінності роботи водіїв, фактична наявність водіїв з урахуванням відпрацьованого ними годинника, наростаючим підсумком з початку місяця і наявності у них дозволів працювати на певних маршрутах. Якість складання наряду характеризють забезпечення всіх виходів автобусів і рівність умов праці і відпочинку різних водіїв в цілому за місяць.

Рівність умов праці і відпочинку забезпечується відробітком всіма водіями місячного балансу робочого часу, приблизно однаковими переробками при виробничій необхідності, рівномірним чергуванням виходу на роботу і наданням часу на відпочинок. Рівні умови праці і відпочинку водіїв забезпечує чергування виходу на роботу в різні зміни. Типові графіки змінності водіїв для різних систем закріплення автобусів за водіями забезпечують різні по тривалості робочі цикли.

Неробочі дні водіїв підрозділяють на вихідні (дні щотижневого відпочинку), в які водії можуть притягуватися до наднормових робіт лише у виняткових випадках, і додаткові дні відпочинку, пов’язані з міжзмінними перервами (у такі дні водії можуть призначатися на наднормові роботи).

У графіки змінності і наряд постійно вносять уточнення, викликані відпустками або хворобою водіїв, виконання ними суспільних обов’язків, відверненням на стажування і ін. У таких випадках призначають на відповідний вихід і робочу зміну іншого водія, що має в даний день вихідний. Наряд оформляють у вигляді таблиці з вказівкою прізвища і табельного номера водія, часу виходу на роботу і тривалості зміни.

Підсумовуваний щомісячний облік робочого часу водіїв ведуть по дорожніх листах. Окремо враховують переробки кожного водія за поточний місяць.

Вихідні дані для складання робочого розкладу руху автобусних бригад зносимо у таблицю 1

Таблиця 1 — Наряд лінійних автобусних бригад.

3.6 Організація випуску рухомого складу на лінію та прийом при поверненні

У сучасному АТП випуску автомобілів на лінію має бути приділена особлива увага. У випуску автомобілів беруть участь служби, водії, диспетчера, змінні механіки та ін. Від узгодженої роботи залежить чітка організація і своєчасний вихід автомобілів на лінію.

Відділ експлуатації та диспетчерська група складають графіки виходу автомобілів на лінію, визначають час виїзду, видають шоферам шляхові ;документи, контролюють своєчасність виїзду.

Гаражно-технічна служба виробляє підготовку автомобілів до виїзду: прийом автомобіля водієм, перевірка справності всіх систем, запуск, прогрів, заправку паливом, перевірку технічного стану автомобіля перед виїздом на контрольно-технічному пункті (КТП) змінним механіком.

Єдиними документами, що організують роботу всіх служб і визначальними функції окремих працівників, є графік випуску рухомого складу на лінію, технологічна схема, її становить відділ експлуатації спільно з технічною службою.

Основними елементами, що визначають випуск рухомого складу на лінію, є час подачі рухомого складу замовнику, час виїзду на лінію, час явки водія на роботу, організація заправки паливом, видача шляхових листів.

При плануванні та організації роботи водіїв необхідно строго виконувати вимоги трудового законодавства, встановлений порядок режиму праці та відпочинку, правильно чергувати денні та нічні зміни, на допускати значних перевантажень (понаднормових робіт) у порівнянні з установленою нормою тривалості робочого дня і місячним фондом робочого часу.

Огляд автомобіля механіком на КТП може виконуватися перед виїздом на лінію, але це вимагає великих витрат часу і затримує виїзд. За короткий проміжок часу механік не зможе оглянути автомобілі і на лінію вони можуть вийти технічно несправними.

3.7 Організація роботи водіїв На сьогодні питання робочого часу та часу відпочинку професійних водіїв регулюються вимогами Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі — Положення), затвердженого наказом Міністерство транспорту та зв’язку від 7 червня 2010 року № 340, зареєстрованого в Мін'юсті 14 вересня 2010 року за № 811/18 106.

Необхідно зазначити, що це Положення було розроблено відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті,

Кодексу законів про працю України та стосується лише тих водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи вантажів. Тобто вимоги Положення, на відміну від вимог ЄУТР, стосуються не тільки нормування часу за кермом, а й нормування загального робочого часу водіїв (період керування, підготовчо-заключний період, час простоїв, час проведення медичних оглядів тощо).

В склад робочого часу водія включається:

— час керування автомобілем;

— час зупинок для короткочасного відпочинку від керування автомобілем в дорозі й на кінцевих пунктах;

— підготовчо-заключний час (0,38 години за зміну) для виконання робіт перед виїздом на лінію й після повернення з лінії;

— час проведення медичного огляду водія (до 5 хвилин у зміну) перед виїздом на лінію й після повернення з лінії;

— час стоянки в пунктах навантаження й розвантаження вантажів, у місцях посадки й висаджування пасажирів;

— час простою не з вини водія;

— час проведення робіт з усунення виниклих в час робочої зміни не передбачуваних несправностей автомобіля.

У роботі АТП застосовується кілька основних форм організації праці водіїв:

— зтроєна форма організації праці - до одного автобуса прикріплюються три бригади, таку форму доцільно застосовувати для автобусів, що починають і закінчують рух на маршрутах;

— двохзполовинна форма організації праці водіїв — закріплення за двома автобусами п’ять бригад (у тому числі один на підміну), використають для автобусів, що мають ранній початок і не пізніше закінчення роботи на маршруті. Доцільно застосовувати на маршрутах з різко вираженими «піковими» годинниками, з укороченою першою й подовженою другою змінами, з денним відстоєм автобусів у маятниковий час;

— здвоєна форма організації праці - закріплення кожного автобуса за двома водіями, на кожні три автобуси необхідно мати одного підмінного водія. Вихідні дні бригадам надаються, відповідно, у суботу й неділю, автобус у ці дні працює в одну зміну в денні годинники з невеликим розміром пассажиропотоку;

— зпарена форма організації праці - закріплення двох автобусів за трьома бригадами;

— одиночна форма організації праці водіїв — закріплення однієї бригади за кожним автобусом.

3.8 Керівництво рухом та контроль за роботою рухомого складу на лінії, засоби зв’язку Диспетчерське керівництво здійснює контроль за здійсненням фактичного руху автобусів установленому режимові руху в маршрутних розкладах, контроль за станом і якістю обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах, регулювання руху при відхиленнях автобусів від маршрутного розкладу і відновлення порушеного руху, керування рухом автобусів з метою поліпшення якості обслуговування пасажирів і підвищення ефективності використання автобусів. Поділяються на внутрішньо паркове та лінійне.

Внутрішньопаркова диспетчеризація здійснює: контроль за підготовкою автобусів до випуску; підготовку документації по випуску автобусів на лінію; організацію своєчасного випуску автобусів на лінію і контроль за часом виїзду; реєстрацію повернення автобусів у парк і вживання заходів для позачергової підготовки автобусів до вторинного виїзду; оформлення добового диспетчерського звіту про роботу автобусів по АТП.

Лінійне диспетчерське керування забезпечує: контроль за відповідністю фактичного часу руху кожного автобусу часу встановленому в затверджених в маршрутних розкладах; підготовка добової звітності про виконання руху; відновлення порушеного руху при затримках на лінії або вибуття автобуса з технічних чи інших причин; регулювання руху.

Для керування рухомим складом на лінії диспетчерами використовуються технічні засоби, що включають міський телефонний зв’язок; прямий телефонний зв’язок і радіотелефонний зв’язок та мобільний, а також навігаційні системи GPS.

Підготовка та проведення обстеження пасажиропотоків на маршрутах ТДВ «ДАТП 11 228» здійснюється табличним, обліковим та візуальним методами, згідно з планом обстеження пасажиропотоків.

Згідно обстеження пасажиропотоку та хронометражних спостережень на маршруті № 25 заносимо данні в таблицю 2,3.

Таблиця 2 — Результати обстеження пасажиропотоків на маршруті № 25

Середня відстань поїздки пасажира lсер, км, визначають по формулі

Lcеркм де Рпр і Рзвпасажирообіг на маршруті в прямому і зворотному напрямках

Qпр і Qзвкількість пасажирів, що ввійшло в автобус у прямому та зворотному напрямках.

Lcеркм Таблиця 3. Результати хронометражних спостережень на маршруті № 25

3.9 Диспетчерська документація на підприємстві

Служба експлуатації автогосподарства здійснює щоденний оперативний облік і звітність про роботу автомобільного транспорту, а також аналіз виконання плану перевезень по автогосподарству загалом, кожній колоні і автомобілю нарізно.

Облік і звітність по службі експлуатації ведуться на основі оперативного плану, відомості випуску (рознарядки) автомобілів і перевірених даних шляхових листів автомобілів.

Перед виданням дорожній лист (ДЛ) реєструють у диспетчерському журналі за такими реквізитами: реквізити автопідприємства, дата видачі і номер дорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні дорожнього листа, дата повернення дорожнього листа, підпис відповідальної особи. Бланки подорожніх листів є бланками суворої звітності.

Бухгалтерія видає дорожні листи працівникам відділу експлуатації під звіт і списує у видаток згідно до реєстрів, складених за даними журналу обліку руху дорожніх листів (форма авто-10). У журналі записують кожний подорожній лист, виданий водієві, і контролюють повернення подорожнього листа диспетчерові. Під час видачі дорожнього листа диспетчер обов’язково перевіряє за журналом здачу водієм попереднього листа, що фіксує своїм підписом. Журнал відкривають на кожен рік, усі подорожні листи в ньому, починаючи від початку року, нумерують.

Диспетчерське донесення про випуск рухомого складу на лінію складається черговим диспетчером автогосподарства за станом на 9 годину ранку за формою. Донесення передається керівництву автопідпприємства.

По закінченні доби старші диспетчери складають диспетчерські доповіді, що відображають основні підсумки роботи автогосподарства за минулу добу. Доповіді передаються до 12 години дня керівництву автогосподарства.

Диспетчерська доповідь по перевезеннях вантажів, що містить дані про роботу за минулу добу і наростаючим підсумком з початку місяця, складається за формою. Відповідні розділи диспетчерської доповіді заповнюються на основі попередньої обробки шляхових листів, записів в диспетчерському журналі і відомості випуску автомобілів на лінію.

Диспетчерська доповідь по перевезеннях пасажирів складається: по рушенню автобусів за формою і про роботу таксомоторів. Основою для складання доповіді служать дані з контрольних журналів рушення автобусних станцій, записи у виконаних рознарядках на роботу пасажирських автомобілів і диспетчерському журналі.

3.10 Нормативно — правова документація перевезень пасажирів ТДВ «ДАТП11 228» для організації і здійсненні перевезень пасажирів користується такими основними законодавчими та нормативно-правовими актами:

1. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006р. № 3492-IV.

2. Наказ Міністерства транспорту України від 27.02.08 р. № 125 «Про затвердження порядку і умов перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом».

3. Порядок і умови організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом. Розроблено згідно з правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту від 18.02.97р. № 176.

4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 07.06.2010 року № 340) { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 659 (z0091−12) від 29.12.2011 }

5. Типовий технологічний процес надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 28.08.2001 року № 565)

6. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694.

7. Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504.

8. Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85.

9. Коституція України від 28.06.96 р.

10. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507.

11. Постановлення КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 р. № 1306.

12. Випуск № 69 «Автомобільний транспорт» довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників, затверджений наказом Міністерства транспорта та зв`язку України від 14.02.2006 р. № 136.

13. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108.

14. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509.

15. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. і т.д.

Список використаних джерел

1. Нормативно-правова документація й матеріали підприємства. Посадові інструкції правових ПАТ АТП.

2. Спірін І.В. Міські автобусні перевезення. Довідник: [Текст]: підручник І.В. Спірін. — М.: Транспорт, 1991 р.

3. Мірошниченко Л., Саприкін Г. Автомобільні перевезення: [Ткст]: підручник / Л. Мірошниченко. — Харков, 2004 р.

4. Володін Є.П. «Організація і планування перевезень пасажирським автомобільним транспортом»: [Текст]: підручник / М.: Є.П. Володін. — Транспорт. 1982 р.

5. Босняк М. Г. Пасажирські автомобільні перевезення: [Текст]: підручник/ М. Г. Босняк — К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. — 272с.

6. Саприкін Г. Транспортна документація: [Текст] / Г. Саприкін — Харков: Фактор, 2003.-56с.

7. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344: Текст

8. Наказ міністерства транспорту України від 21.01.98р. № 21 «Про затвердження порядку і умов перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом»: [Текст] - Київ, — 1998

9. Стандарт АТ ДВНЗ «НГУ». Загальні вимоги до текстових документів.: Текст. — Дніпропетровськ: АТ НГУ, 2012

.ur