Протипожежний захист музейного фонду

Зміст Вступ.

Особливості розвитку і гасіння пожеж в музеях та виставках.

Оперативно — тактична характеристика об'єкту.

Розробка тактичного задуму при виконанні оперативних дій.

Розрахунок сил та засобів згідно тактичного задуму.

Охорона праці.

Висновок Література.

Вступ Закон України «про пожежну безпеку» прийнятий Верховною радою України 17 грудня 1993 року визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їхньої діяльності і форм власності. Усе, що складає економічний та культурний потенціал країни, є надбанням народу і вимагає надійного захисту й охорони.

Протягом останніх років у країні зберігається негативна тенденція зростання кількості пожеж та особливо збитків від них. Особливу турботу викликає збільшення кількості людей, що гинуть у наслідок пожежі на об'єктах та у житловому секторі. Щорічно у країні гине та травмується тисячі людей, знищуються цінності на мільйони гривень. Таким чином пожежі стали загальнодержавною проблемою, а їх наслідки здобувають велике соціально-економічне значення.

Музеї та виставкові комплекси є найбільш поширеними об'єктам збереження культурної спадщини нації та усіх надбань людства взагалі. Важко знайти людину, яка хоча б раз у житті не відвідувала будь-який музей. Крім того на базі музеїв відбувається вивчення та узагальнення знань і відомостей щодо особливостей життя, побуту і звичаїв як окремих народів так і закономірності розвитку всього людства.

Отже, протипожежний захист музейного фонду є дуже важливим напрямком діяльності пожежної охорони, оскільки знищення будь-якого з експонатів є невідновною втратою для людства, бо навіть цілком ідентична копія експонату залишиться лише копією і не буде уявляти собою жодної історичної цінності.

Музеї чи виставкові комплекси є майже у всіх містах, містечках та інших населених пунктах нашої держави. Одним з таких музеїв є Алуштинський краєзнавчий музей, розташований в місті Алушта, АР Крим за адресою: вулиця Ялтинська 21, в районі виїзду СДПЧ-37, де зберігається багата культурна спадщина цього славетного краю. Кожного дня в Україні виникає велика кількість надзвичайних ситуацій. В середньому щороку трапляється біля 102 тисяч пожеж та загорянь, які приводять не тільки до великих збитків, а й до загибелі людей. Для більш надійного забезпечення пожежної безпеки країни треба, щоб кожен громадянин України виконував правила пожежної безпеки, виховував у дітей ще з раннього віку обережність поводження з вогнем. Головною із задач роботи пожежно-рятувальних підрозділів є профілактика та ліквідація надзвичайних ситуацій (в частковості пожеж) на всій території України. Тож дивлячись на це можна сказати, що профілактика пожеж є дуже важливою, як з моральної, так і з економічної точок зору. В курсовій роботі розглянуті напрямки роботи підрозділу МНС України Алуштинського району АР Крим у Алуштинському краєзнавчому музеї, на якому проведено детальне пожежно-технічне обстеження всіх приміщень будівлі музею розмірами 40×40×6 метрів.

Для успішного гасіння пожежі на цьому об'єкті встановлюються різні засоби пожежегасіння, як то пожежні крани та вогнегасники, засоби автоматичного виявлення пожежі, крім цього на прилягаючій до об'єкта території розміщується необхідна кількість пожежних гідрантів. Для відпрацювання взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів з іншими службами міста, такими як міськводоканал, енергопостачання, медична та іншими службами населеного пункту, проводяться планові заняття по відпрацюванню планів та карток пожежегасіння, але головна задача цих занять — це відпрацювання дій особового складу бойових розрахунків в різних умовах роботи, для злагоджених дій пожежно-рятувальних підрозділів, а також якісного і швидкого гасіння пожежі.

Метою цієї роботи є проведення аналізу пожежної безпеки об'єкту у відповідності з діючими нормативними актами та розробка технічних рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.

1. Особливості розвитку і гасіння пожеж в музеях та виставках Будівлі виставок та музеїв на сучасному етапі будують із неспалимих конструкцій, переважно І ступеня вогнестійкості за індивідуальними проектами. Однією з особливостей цих об'єктів є, переважно, анфіладна схема планування поверхів, тобто безпосереднє сполучення всіх демонстраційних залів та приміщень переходами за рухом екскурсій.

Музеї та виставки нерідко розташовують у спеціальних або пристосованих будівлях, що мають історичну або архітектурну цінність, в будівлях, де жили та працювали видатні вчені, письменники, художники, архітектори, тощо.

Такі будівлі музеїв, садиб-музеїв та виставок, особливо старої забудови виконані з важкоспалимих конструкцій з великими порожнинами, що сполучаються між собою. Несучі конструкції таких будівель, виконані з дерева (колони, ригелі, пілястри тощо), нерідко оброблені.

2. Оперативно-тактична характеристика об'єкту Загальні дані про об'єкт:

Об'єкт розташований в м. Алушта, АР Крим за адресою вулиця Ялтинська 21. Музей спеціалізується на накопиченні, збереженні та експозиції історичних предметів культури та побуту краю.

Маршрут прямування від частини: вул. 60 років СРСР до перехрестя з вулицею Ялтинська, потім ліворуч і прямо до початку вулиці. Покриття доріг тверде, що забезпечує прямування пожежної техніки без обмежень. Загальна відстань від СДПЧ-37 до об'єкту складає 1.7 кілометра.

Навколо об'єкту знаходяться житловий масив приватної забудови, ліворуч магазин, будинок відпочинку, прямо кримський військовий ліцей та спорт майданчик.

Характеристика приміщень музею:

Музей являє собою будівлю квадратної форми під забудовою займає 1600 м², має два поверхи. Стіни будинку цегляні, перегородки цегляні, перекриття З/Б, цементна стяжка, покрівля — руберойд. Будинок 2-го ступеня вогнестійкості. Музей відключається від електромережі в електрощитовій, у підвалі будівлі. У корпусі музею розташовано:

v на першому поверсі: хол, два виставочні зали, сховище експонатів, допоміжні приміщення.

v на другому поверсі: чотири виставочні зали.

v підвальне приміщення розміром в плані 40×40 метрів, через підвал проходять комунікації водопровідної мережі та опалення. Вхід до підвалу з зовні праворуч від фасаду. У підвалі праворуч від входу знаходиться електрощитова площею 30 кв. метрів.

Опалення перерахованих приміщень — центральне водяне.

Вентиляція — витяжна.

Електрична освітлювальна мережа 220 В.

Зв’язок Зв’язок з об'єктом телефонний здійснюється через АТС міста.

Водопостачання Внутрішнє: у будівлі мається один ПК діаметр труби 51 мм, на першому поверсі.

Зовнішнє: по вулиці Симферопольській знаходяться три пожежні гідранти на водопровідній мережі К-100 на відстані 200, 30 та 200 метрів.

Сили та засоби які притягаються до гасіння пожежі.

За викликом № 1 для гасіння пожежі в краєзнавчому музеї виїжджають два відділення СДПЧ-37 на АЦ-40(130) 63Б та АЦ-40(130) 63 Б Маршрут прямування від частини: вул. 60 років СРСР до перехрестя з вулицею Ялтинська, потім ліворуч і прямо до початку вулиці.

3. Розробка тактичного задуму Заняття по вирішенню тактичної задачі передбачене по гасінню пожежі у сховищі експонатів на першому поверсі. Відповідно до гарнізонного розкладу, по першому повідомленню, на пожежу викликаються підрозділи за номером виклику № 1.

На основі вивчення оперативно-тактичної характеристики музею, приймаємо припущення про можливе місце виникнення пожежі та основні закономірності її розвитку.

Обираємо місце найбільш ймовірного виникнення пожежі - кут сховища біля електричної розетки.

У результаті розвитку пожежі вогонь може поширитися по приміщенню, в суміжні приміщення та на другий поверх.

Лінійна швидкість поширення пожежі V_l=1?1.5 метрів за хвилину (музеї, виставкові комплекси). Приймаємо для подальших розрахунків V_l=1.5 метрів за хвилину.

Час виявлення — Ф_вияв 2.2 хв.

Час сповіщення — Ф_спов 2.4 хв.

Час збору та виїзду — Ф_{зб. та в.} 1.2 хв.

Довжина шляху прямування — L_прям 1.7 км.

Швидкість прямування — V_прям 45 км/год.

Час бойового розгортання — Ф_б.р. 5.3 хв.

Виходячи з тактичних умов для здійснення оперативних дій по гасінню пожежі у приміщеннях музею необхідно застосовувати перекривні стволи «Б» з глибиною гасіння 5 метрів.

Виходячи з класу пожежі та рекомендованих вогнегасних речовин для гасіння пожеж в музеях, приймаємо вогнегасну речовину — воду у розпиленому стані. Для підвищення ефективності гасіння пожежі в даних умовах доцільно використовувати воду зі змочувачем.

Інтенсивність подачі води приймають І_s=0.1 л/(с*м²) (адміністративні будівлі І…ІІІ ступеня вогнестійкості).

Проводимо розрахунок для визначення можливої обстановки під час пожежі:

1. визначаємо час вільного розвитку:

Час прямування на пожежу Ф_прям=60* (L_прям/ V_прям)=60*(1.7/45)=2.3 хв.

Час вільного розвитку пожежі.

Ф_в.р. =Ф_.вияв. + Ф_спов. + Ф_зб.в. + Ф_б.р. + Ф_прям. + Ф_б.р. = 2.2 + 2.4 + 1.2 + 2.3 + 5.3 = 13.4 хв.

2.Визначаємо радіус розвитку пожежі.

R_пож. = 0.5*10* V_лін. + V_лін. (Ф_в.р. — 10) = 0.5*10*1.5+1.5*(13.4 — 10) = 12.6 м.

3.Визначаємо розрахункову форму розвитку пожежі. Для визначення форми викреслюємо ескіз приміщення з нанесенням розвитку пожежі.

Оскільки згідно вимог будівельних норм, приміщення сховищ відгороджуються протипожежними стінами та мають протипожежні двері, то на момент прибуття пожежних підрозділів пожежа розвинеться лише в межах приміщення сховища, отже приймаємо розрахункову форму розвитку пожежі - прямокутну.

4. визначимо параметри пожежі (форму пожежі, фронт, периметр, площу пожежі та площу гасіння).

4.1. Визначаємо площу пожежі.

S_пож. = n*a* R_пож. = 1*6*10= 60 кв. м.

4.2. Визначаємо фронт пожежі.

Ф_пож. = n*a = 1*6 = 6 м.

4.3. Визначаємо периметр пожежі.

Р_пож. = 2(а + n*R_пож) = 2*(6+1*10) = 32 м.

4.4. Визначимо площу гасіння пожежі при гасінні по фронту.

S_гас. = n*h_гас.*a = 1*5*6 = 30 кв. м.

Таким чином, виходячи з проведених розрахунків параметрів розвитку можливої пожежі, ми встановили, що на час введення сил та засобів (вільного розвитку пожежі) площа пожежі S_пож. = 60 кв. м., фронт пожежі Ф_пож. = 6 м., а периметр пожежі Р_пож. = 32 м. При умові гасіння по фронту площа гасіння складає S_гас. = 30 кв. м. Тобто, якщо гасіння проводити в одному напрямку (по фронту), то площа гасіння буде меншою за площу пожежі.

4. Розрахунок сил та засобів згідно тактичного задуму Проводимо розрахунок сил та засобів для гасіння.

1. Визначаємо необхідну витрату води на гасіння при гасінні по фронту пожежі.

Q^г_потр. = S_гас.*I_s = 30 * 0.1 = 3 л/с.

2. Визначимо необхідну кількість стволів на гасіння. Приймаємо для гасіння стволи «Б» тому, що у цих стволів є можливість подавати розпилені струмені води та є можливість за необхідністю перекривати воду.

N^г_прил. = Q^г_{потр .}/ Q_прил. = 3/3.7 = 0.86.

Приймаємо 1 ствол.

3. визначаємо необхідну витрату води на захист сусідніх приміщень.

Інтенсивність подачі води на захист приймаємо.

І^з_s = 0.25* I_s = 0.25 * 0.1 = 0.025 л/(с *м²).

Площу захисту приймаємо рівною площі пожежі S_зах = S_пож. = 60 кв. м.

Q^з_потр = S_зах * І^з_s = 60*0.025 = 1.5 л/с.

4. Визначаємо необхідну кількість стволів на захист.

N^з_прил. = Q^з_потр/ Q_прил. =1.5 / 3.7 = 0.405.

Виходячи з того, що проводимо захист суміжного приміщення та другого поверху, приймаємо 2 ствола «Б» .

5. Визначаємо фактичні витрати води на гасіння та на захист.

Q^заг_факт = Q^г_факт + Q^з_факт =? N_прил. * Q_прил. = 3*3.7 = 11.1 л/с.

6. Визначаємо ступінь водозабезпеченості об'єкту на випадок гасіння пожежі в приміщенні сховища музею. Згідно табл. 4.1. стор 126 водовіддача від тупикової водопровідної водогінної мережі діаметром 100 мм. при тиску 0.2 МПа складає 14 л/с. Таким чином загальна спроможність гідрантів задовольняє потреби на гасіння. Звідси робимо висновок, що для гасіння пожежі об'єкт забезпечений водою в повному обсязі.

7. Визначаємо граничну відстань подавання води від пожежного автомобіля та необхідність подавання води в перекачку.

L_гр. = 20=20 = 476 м.

Робимо висновок, що подавання води на пожежу від вододжерел можливо безпосередньо від машини без перекачування.

8. Визначаємо кількість пожежно-рятувальних автомобілів потрібних для подавання води на пожежі.

N_маш = Q^заг_факт/ Q_н = 11.1/ (0.9*40) = 0.308.

Приймаємо 1 пожежно-рятувальний автомобіль.

9. Визначаємо необхідну кількість особового складу.

N_о.с. = 3 • N_гдзс + 2 • N_А^г + 1 • N_Б^г + 1 • N_Б? + 1 • N_пб + 1 • N_р

де N_гдзс — кількість ланок ГДЗС;

N_А^г — кількість стволів «А» поданих на гасіння;

N_Б^г — кількість стволів «Б» поданих на гасіння;

N_б? — кількість стволів «Б» поданих на захист;

N_пб — кількість постів безпеки ланок ГДЗС;

N_р — кількість розгалужень, за якими потрібно здійснювати нагляд та контролювати подачу води до них;

N_о.с. = 3 • 1 + 2 • 0 + 1 • 1 + 1 • 2 + 1 • 1 + 1• 1 = 8 чоловік Загальна кількість 8 — чоловік Визначаємо кількість відділень — 8 / 4 = 2 відділення.

Висновок — на пожежу що виникла у приміщенні сховища об'єкту повинні виїздити 2 відділення на АЦ.

Пожежі присвоюється 1 — номер.

Для гасіння умовної пожежі у сховищі об'єкту потрібно: особового складу — 8 чоловік, АЦ-40 (130) 63 Б — 2 шт.

Евакуація людей і матеріальних цінностей Евакуацію людей починає проводити працюючий персонал музею згідно плану евакуації, надалі евакуація проводиться під керівництвом КГП. Для евакуації людей необхідно використовувати внутрішні маршові сходи та ручні пожежні драбини.

У випадку сильного задимлення при проведенні рятувальних робіт використовувати ланки ГДЗС.

5. Охорона праці при виконанні оперативних дій гасіння пожежа музей рятувальник З метою забезпечення умов безпечної роботи особового складу згідно «Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України» (наказ МНС України № 312 від 7.05.2007 р.) необхідно:

— провести інструктаж всього особового складу, залученого до гасіння пожежі;

— вести безперервне спостереження за діями особового складу, зміною обстановки на пожежі та вживати заходи, що запобігають нещасним випадкам;

— надавати негайну допомогу потерпілим;

Техніка безпеки при гасінні пожежі.

При проведенні збору та виїзду за сигналом тривоги Збір та виїзд караулу виконуватись чітко і швидко. Забороняється зупинятися в проходах і створювати перепони на шляхах руху.

Посадка особового складу у пожежні автомобілі проводиться згідно з табелем обов’язків бойового розрахунку виходячи з умов забезпечення безпеки.

Водію потрібно упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсутні люди або сторонні предмети. Забороняється подавати команду про рух автомобіля до закінчення посадки особового складу.

Начальник караулу зобов’язаний забезпечувати виконання водієм Правил дорожнього руху. Відповідальність за безпеку руху пожежного автомобіля несе водій. Він зобов’язаний точно виконувати Правила дорожнього руху.

Особовий склад караулу виходить з кабіни пожежного автомобіля тільки за розпорядженням командира відділення.

Необхідно забезпечити безпечне встановлення пожежного автомобіля, а у нічний час додатково включити аварійну світлову сигналізацію.

При проведенні розвідки пожежі.

Під час проведення розвідки пожежі необхідно:

прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження вогню, запам’ятовувати пройдений шлях;

відчиняти двері з пересторогою, захищаючись ними від можливого викиду полум’я і розжарених продуктів горіння;

рухатись у приміщенні вздовж капітальних стін чи стін з вікнами;

входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, апарати під високим тиском та інше, тільки після узгодження з адміністрацією об'єкта, дотримуючись рекомендованих правил безпеки. Забороняється входити у приміщення, де зберігаються ЛЗР і ГР або горючі гази та пил з відкритим вогнем, вмикати освітлення, електричні ліхтарі.

негайно доповідати про загрозу обвалення конструкцій, інтенсивне поширення горіння.

При проведенні бойового розгортання Під час бойового розгортання забороняється:

освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газоі теплокомунікацій відкритим вогнем;

спускатися в колодязь водокомунікапій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки;

одягати на себе лямку приєднаного до рукавної лінії пожежного ствола під час підйому на висоту і роботи на висоті;

перебувати під вантажем під час його підйому чи спускання на мотузках;

подавати воду в незакріплені рукава до виходу ствольщиків на вихідні позиції або підйому на висоту (вертикальні рукавні лінії мають кріпитися із розрахунку не менше однієї рукавної затримки на кожний рукав);

Пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розвитку пожежі. У разі перестановки пожежних драбин слід попереджати про це тих осіб, що піднялися по них, вказати нове місце встановлення драбин та інші шляхи спуску.

При проведенні робіт по рятуванню людей і при саморятування Рятувальні роботи проводяться з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують.

Забороняється користуватися для мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку.

Рятування та саморятування починають тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск, рятувальна петля надійно закріплена, а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування і рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.

Під час гасіння пожеж Весь особовий склад що задіяний у проведення оперативних дій на пожежі повинен бути у бойовому одязі та спорядженні. Під час проведення оперативних дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад повинен рокотати в ізолюючих протигазах. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв’язку.

Перед гасінням пожежі в горіння в будівлях і спорудах, за необхідністю, потрібно:

перекрити подавання газу;

відключити електроенергію;

проводити зниження температури і видалення диму з приміщення;

проводити охолодження виявлених балонів з газом та їх евакуації під прикриттям водяного струму. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби.

Перерізувати електропроводи можуть особи, що пройшли спеціальну підготовку та мають спеціальні захисні пристрої. При цьому живильні зовнішні проводи обрізаються тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії. Кожний провід обрізається окремо від інших.

Забороняється використання всіх видів піни для гасіння електричних приладів і обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин і матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння.

Під час гасіння пожежі забороняється використовувати ліфти (за винятком ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості) для піднімання особового складу і пожежно-технічного обладнання.

При роботі на висоті слід застосовувати страхуючі пристосування, які виключають можливість падіння. При цьому:

робота на драбині зі стволом (ножицями та ін.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;

під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;

забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за гребінь (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

Висновок В курсовій роботі було проведено аналіз пожежної небезпеки краєзнавчого музею розташованого в м. Алушта, в ході якого було вивчено та визначено:

1. Причини та умови утворення горючого середовища.

2. Причини та умови утворення джерел запалювання.

3. Умови та шляхи поширення полум’я.

Аналіз конструктивної частини будівлі показав, що всі будівельні конструкції відповідають нормам і загальна ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ.

При пожежно-технічному обстеженні об'єкта було проаналізовано стан пожежної безпеки об'єкта у відповідності з діючими нормативними актами, зокрема, проведено аналіз системи запобігання пожежі, системи протипожежного захисту, організаційно-технічні заходи, що застосовуються на об'єкті.

Був проведений розрахунок сил та засобів, необхідних для гасіння пожежі. Розрахунки показали, що на гасіння умовної пожежі у сховищі експонатів музею потрібно: особового складу — 8 осіб, АЦ-40 (130) 63 Б — 2 шт.

Одним із основних напрямків роботи по забезпеченню безпеки підприємства є збільшення фінансування на пожежно-технічні заходи.

Література Закон України «Про правові засади цивільного захисту», № 1859-ІУ, 24 червня 2004 року.

Закон України «Про пожежну безпеку», № 3747-ХІІ, 17 грудня 1993 року.

Рекомендації по складанню плашв i картох пожежогасшня. Наказ ГУДПО МВС України від 02.08.94 р. № 12/2/896;

Правила безпеки npaui в органах i шдроздитах МНС У кражи. Наказ МНС України 07.05.2ОО7р.№ 312.

Держстандарт України. Пожежна безпека. Термши й вкзвачення. ДСТУ 2272−93.

Банников В. П., Клюс П. П. Справочник руководителя тушения пожара. -М. Стройиздат, 1987. -228 с.

Клюс П Л, Палюх В. Г. Тактические возможности пожарных подразделений Навч. поабннк. — Хармв: Х1ПБ-ХПТУ, 1993. — 201 с.

Клюс П.П. та ін. Пожежна тактика. — X., Основа, 1998. 592 с.

Дерев’янко 1.Г., Сенчихін Ю.М., Шаршанов А. Л. — Визначення та прогнозування небезпечних факторів пожеж Практ. посібник. — Харків: АЦЗУ, 2006. -88с.