Тютюнові вироби

Зміст.

Вступ.

1. Про куріння як шкідливу звичку.

2. Загальні наслідки куріння для людини.

3. Зниження ризику для здоров’я.

4. Характеристика видів сигарет та фільтрів.

5. Склад тютюнової суміші. Смола та нікотин Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Вступ.

Куріння — не нешкідливе заняття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня наркоманія, і тим більше небезпечна, що багато хто не приймає серйозно.

Нікотин — одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння. Нікотин включається в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини, і стає необхідним.

Діти, що живуть в накурених приміщеннях, частіше і більше страждають на захворювання органів дихання. У дітей батьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії і підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетовий промені, які важливі для дитини, що росте, впливає на обмін речовин, погіршує засвоюваність цукру і руйнує вітамін. З, необхідний дитині в період зростання. У віці 5−9 років у дитини порушується функція легенів. Внаслідок цього відбувається зниження здатностей до фізичної діяльності, що вимагає витривалість і напруги. У дітей, матері яких палили під час вагітності, є схильність до припадків. Вони значно частіше захворюють епілепсією. Діти, що народилися від матерів, щопалять, відстають від своїх однолітків в розумовому розвитку. Українськими і зарубіжними ученими встановлено, що алергизуючою дією володіє нікотин і сухі частинки тютюнового диму. Вони сприяють розвитку багатьох алергічних захворювань у дітей, і чим менша дитина, тим більшу шкоду заподіює його організму тютюновий дим. Куріння підлітків, в першу чергу, позначається на нервовій і серцево — судинній системах. У 12−15 років вони вже скаржаться на перепочинок при фізичному навантаженні. В результаті багаторічних спостережень французький доктор Декалзне ще 100 років тому дійшов переконання, що навіть незначне куріння викликає у дітей недокрів'я, розлад травлення. Куріння негативно впливає на успішність школяра. Число неуспішних зростає в тих класах, де що більше палять. Куріння школярів уповільнює їх фізичний і психічний розвиток. Чим раніше діти, підлітки, хлопці, дівчата познайомляться з курінням і почнуть палити, тим швидше звикнуть до нього, і надалі відмовитися від куріння буде дуже важко.

За останні десятиліття учені з’ясували, що у людей тих, що не палять стали виявлятися хвороби, властиві курцям. Причина? Люди, що не палять, тривалий час знаходилися в приміщенні разом з курцями. При курінні в організм людини проникає 20−25% отруйних речовин, а 50% разом з димом, що видихається, поступають в повітря. А їм дихають люди, що оточують курця. Виходить, ті, що не палять «палять». З’явився навіть спеціальний термін -«пасивне» куріння.

Навіть в США, при всьому засиллі тютюнової реклами, десятки мільйонів американців кинули палити. Теж саме відбувається і в Англії, Швеції і Фінляндії. Норвегія твердо вирішила стати некурящою нацією. У багатьох країнах прийняті закони, що забороняють підліткам палити.

У нашій країні не можна палити в Палацах спорту, басейнах, спортзалах, учбових і медичних закладах, санаторіях і курортах, і на транспортних зупинках.

Так чому ж все-таки продають сигарети в кіосках? Так тому, що, на жаль, категоричним заборонам не завжди вплинеш на завзятого курця. Всякого роду саморобки, сурогати куди шкідливіші, чим тютюн, приготовлений у фабричних умовах. Просто заборонити людям палити, напевно, ще не можливо, а ось переконати кинути палити можна.

Шкода тютюну доведена, багато людей кинули палити, йде боротьба проти «пасивного «куріння». Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, А. М. Горький, композитор С.В. Рахманінов і навіть учений-терапевт С.П. Боткін — палили. Означає, куріння не заважало їм досягти успіхів? Але той же С.П. Боткін, який був завзятим курцем, вмираючи, ще порівняно не старим (57 років), сказав: «Якби я не палив, то прожив би ще 10−15 років». Скільки б ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумівши позбавитися від своїй згубній звичці, не зміг врятувати і себе.

А ось думка видатного шахіста А. Альохіна: «Никотин послабляюче діє на спомин, руйнує нервову систему і ослабляє силу волі - здатність, таку необхідну для шахового майстра. Я можу сказати, що сам одержав упевненість у виграші матчу за світову першість лише тоді, коли відучився від пристрасті до тютюну».

Так говорили про шкоду куріння для розумової роботи дорослої людини видатні люди. Якщо ж вести мову про підлітків, то потрібно заявити категоричніше: РОЗУМОВА ПРАЦЯ І КУРІННЯ — НЕСУМІСНІ!

1. Про куріння як шкідливу звичку.

Куріння абсолютно не сумісне зі здоровим способом життя. За даними ВООЗ передчасна смертність серед людей, що курять на ЗО—80% вища порівняно з тими, хто уник цієї звички. Ця закономірність обумовлена кількістю цигарок, що викурюються щоденно та «стажем» куріння. Можна впевнено констатувати, що кожна нова затяжка тютюновим димом скорочує людське життя щонайменше на подих, а кожна викурена цигарка — на 15 хвилин.

Статистика засвідчує, що в світі щороку від хвороб, спричинених курінням, вмирає 1,5 млн. людей.

Шкідлива дія тютюну посилюється тим, що в результаті його сухої перегонки (куріння) утворюється ціла низка отруйних речовин: нікотин, синильна кислота, сірководень, аміак, оксид вуглецю, нітроз'єднання, поліциклічні ароматичні вуглеводні, тютюновий дьоготь та ін. Нині відомо більше 4200 речовин, що входять до складу тютюнового диму. Багато з них є канцерогенними (від латинського слова «канцер» — рак) і сприяють утворенню злоякісних пухлин. Серед вчених домінує думка про те, що найбільш канцерогенну дію чинять оксид миш’яку та радіоактивний полоній-210, які виявлені в тютюновому димі.

Встановлено також, що в легені запеклого курця протягом року потрапляє майже кілограм тютюнового дьогтю. Це призводить до виключення з процесів дихання 1% легеневої тканини. Зараз вже з повною достовірністю доведено, що куріння цигарок, трубок та сигар спричинено наявністю в листі тютюну слабкого наркотику — нікотину. В одній сигареті середньої міцності вагою 1 г міститься 10—15 мг нікотину. Як і будь-який наркотик, нікотин, в першу чергу, діє на нервову систему. Механізм цієї дії такий. Складові частини тютюнового диму потрапивши у легені, всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2−3 хвилини після вдихання диму нікотин вже потрапляє всередину клітин головного мозку і ненадовго підвищує їх активність. При цьому судини мозку розширюються і у людини виникає суб'єктивне відчуття освіжаючого припливу енергії та піднесення. Однак невдовзі це почуття зникає. Фізіологічне це пов’язано з наступним звуженням судин мозку та зниженням його активності. Для того, щоб знову відчути піднесений стан людина через деякий час тягнеться за новою цигаркою. Таким чином, нікотин стає не лише звичним, але й необхідним елементом в організмі людини, що курить. Так і виникає нікотинова залежність.

2. Загальні наслідки куріння для людини.

Факти про куріння:

· на нашій планеті палять приблизно 1,3 мільярди людей;

· за 1 секунду на Землі викурюється 300 000 цигарок;

· куріння викликає 6% смертей в усьому світі;

· щорічно від паління вмирає 3 мільйони людей;

· 300 мільйонів дітей, які живуть сьогодні, будуть убиті тютюном у дорослому віці;

· загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.

«Тютюнова» статистика України:

· в Україні курить кожен другий чоловік і кожна п’ята жінка;

· всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;

· Україна займає 17 місце в списку країн-лідерів по числу курців;

· щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;

· кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;

· Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13−15 років курять більш 30% юнаків і дівчат;

· наша держава займає ІІ місце по кількості викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;

· розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну складають близько 2 мільярдів доларів щорічно;

· за офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов’язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

За даними ВООЗ та МОЗ України, дослідження показує:

· якщо молодь віком 12−17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить;

· якщо молодь 12−17-літнього віку випалює більше пачки цигарок, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.

Дослідження також свідчать, що єдиний спосіб уникнути ризиків, пов’язаних із курінням, — не курити взагалі, а найкращий спосіб зменшити ризики — відмовитися від цієї звички.

Та чи можна кинути курити? Сьогоднi є поширена думка, що курiння призводить до звикання. Будь-яка людина, починаючи курити, має це усвiдомлювати.

З другого боку, практика доводить, що мiльйони курців самостiйно дають собі раду з відмовою від куріння. Є також чимало шляхів та засобів для тих, хто бажає кинути курити.

Бiльшiсть людей переконана: щоб кинути курити, треба мати стимул і вiрити у свої сили.

Разом із задоволенням куріння несе з собою серйозні ризики таких захворювань, як рак легенів, респіраторні та серцеві захворювання. Головну роль в інформуванні суспільства про шкідливість куріння повинні відігравати органи державної влади, водночас тютюнові компанії мають надавати їм активну підтримку, розміщуючи попереджувальні надписи про шкідливість куріння на всіх пачках сигарет, що виробляються та реалізуються, а також на всіх своїх рекламних матеріалах.

Наші уявлення про ризик для здоров’я, пов’язаний з курінням, ґрунтуються переважно на результатах епідеміологічних досліджень. Епідеміологія — це наука, що базується на статистичних даних і вивчає схильність до ризиків виникнення певних хвороб не серед окремих людей, а серед великих груп населення. На основі опитувань та оглядів епідеміологи можуть встановити частоту виникнення того чи іншого захворювання у певній групі (наприклад — серед споживачів тютюнових виробів) і порівняти її з частотою виникнення цього захворювання в іншій групі (наприклад, серед людей, які не курять).

Епідеміологічні дослідження, що проводилися впродовж багатьох років, свідчать про значно більше поширення певних захворювань серед курців порівняно з людьми, які не курять. Крім того, у дослідженнях повідомляється про те, що ризик захворювання зменшується, якщо людина кидає курити, і чим раніше вона це зробить, тим меншим буде ризик захворювання.

Протягом багатьох років епідеміологічні дослідження демонструють зв’язок між курінням і виникненням деяких серйозних захворювань. Серед найбільш досліджених — рак легенів, хронічна легенева та серцева недостатність (здебільшого через те, що в багатьох країнах саме ці захворювання часто призводять до летального кінця).

3. Зниження ризику для здоров’я.

Рак легенів..

Статистичні дослідження свідчать про істотний зв’язок між курінням і раком легенів, створюючи підґрунтя для припущення, що куріння є однією з важливих причин виникнення цього захворювання. Статистика повідомляє, що рак легенів більшою мірою поширений серед курців із великим стажем, які викурюють більш як одну сигарету на день, причому найважливішим чинником залишається час, протягом якого курять.

За деякими оцінками, приблизно 10−15% людей, які курять все життя, хворіють на рак легенів, а 90% тих, хто хворіє на рак легенів, становлять курці. Після того як людина кидає курити, ризик зменшується і залежатиме від того, як довго людина курила. Рівень ризику захворювання в колишнього курця може наближатися до рівня ризику людини, яка ніколи не курила, після 10 чи більше років відмови від куріння.

Хронічна легенева недостатність..

До хронічної легеневої недостатності відносять хронічний бронхіт та емфізему легенів. Статистичні дані свідчать про зв’язок між курінням і легеневою недостатністю — так само як у випадку з раком легенів. Хронічна легенева недостатність, як і рак легенів, частіше поширена серед людей, які курять протягом тривалішого часу і викурюють більш як одну сигарету на день. Вважається, що, кинувши курити, людина сповільнює розвиток захворювання. Ризик у групах колишніх курців вищий, ніж у групах людей, які не курять, однак нижчий у групах тих, хто продовжує курити.

Серцева недостатність..

Серцеві захворювання пов’язують не тільки з курінням, а й з багатьма іншими факторами. Серед важливих причин виникнення серцево-судинних захворювань медики називають підвищений рівень холестерину, високий тиск, надмірну вагу та малорухливий спосіб життя. Деякі дослідження свідчать, що ризик серцевих захворювань є більшим серед груп осіб, які мають більш ніж один із цих факторів ризику (наприклад, серед курців, що мало рухаються). Ризик серцевих захворювань, пов’язаний із курінням, відносно швидко зменшується, коли людина кидає курити.

Куріння в період вагітності..

Медики рекомендують вагітним жінкам утримуватися від куріння. Багато статистичних досліджень свідчать, що в жінок, які курили під час вагітності, народжуються діти з меншою вагою. Деякі дослідження вказують на існування зв’язку між курінням під час вагітності (серед інших факторів) і дитячою смертністю, достроковими родами, викиднями та народженням мертвого плоду.

Інші питання, пов’язані зі здоров’ям..

Результати епідеміологічних досліджень свідчать також про підвищений ризик виникнення інших захворювань серед споживачів тютюнової продукції. До них належать інсульт, інфаркт, захворювання периферійних кровоносних судин, а також рак гортані, порожнини рота, сечового міхура, шлунка та нирок. Переконливість доказів зв’язку куріння з цими захворюваннями є неоднаковою як стосовно різних захворювань, так і серед окремих груп населення в різних країнах.

21 травня 2003 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я повноважними представниками урядів усіх країн світу було одноголосно затверджено Рамкову Конвенцію з контролю над тютюном (РККТ). РККТ — це перший в світі міжнародний правовий договір у сфері суспільного здоров’я, є документом, що накладає юридичні зобов’язання і пропонує підхід, який можна зустріти в численних договорах з прав людини і з охорони навколишнього середовища. РККТ підготовлена в результаті майже 4-річних переговорів 192 країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та містить перелік заходів, покликаних зменшити руйнівний вплив тютюну на здоров’я та економіку.

В березні 2004 року РККТ підписали у 101 країні, а це означає, що більше половини країн світу підтримали цю угоду, зобов’язуючись ліквідувати тютюнову рекламу і спонсорство тютюнових виробів.

Рамкова конвенція чітко визначила ефективні заходи (цінові і податкові заходи, вимоги до упаковки і маркування тютюнових виробів, заборона реклами та обмеження спонсорства тютюнових виробів, регулювання розкриття інформації про склад тютюнових виробів, заборона продажу тютюну неповнолітнім та ін.), які дозволяють зупинити тютюнову епідемію, для подолання якої необхідні узгоджені дії всього міжнародного співтовариства, тому що ця епідемія охопила весь світ.

Реалістичний погляд на світ дає підстави припустити, що багато людей і надалі куритимуть, навіть за існування ризиків для здоров’я. Наукові роботи, що встановили зв’язок між курінням і деякими захворюваннями, послужили відправною точкою для досліджень питання, чи можна модифікувати сигарети в такий спосіб, аби вони стали безпечнішими.

Якщо ви хочете зменшити ризики для здоров’я, пов’язані з курiнням, — вiдмовтеся вiд цiєї звички. А як бути тим, хто продовжує курити? Що ефективнiше з погляду зниження ризику: зменшення кiлькості викурюваних сигарет чи споживання продукцiї зі зменшеним вмiстом смоли?

Менша кiлькiсть сигарет.

Помiрнiсть — розумний вибiр у будь-якому разi. Статистика фіксує зменшення ризику в групах тих курців, які мають менший стаж куріння і викурюють меншу кiлькiсть сигарет. Утiм, статистичнi дані поки що не виявили порогу нешкідливості курiння, i тому жоден з курців не застрахований вiд ризику хвороб, пов’язаних з курiнням, навiть якщо вiн намагатиметься курити менше або курити сигарети з нижчим вмiстом смоли.

Сигарети з низьким вмiстом смоли.

Нинi досить широко обговорюється питання про те, чи справдi споживання сигарет з низьким вмiстом смоли зменшує ризик. Сьогодні не існує наукових даних на переконливий доказ того, що сучасні сигарети з низьким вмістом смоли менш шкідливі, ніж сучасні сигарети з вищим вмістом смоли. Утiм, сигарети з дуже низьким вмiстом смоли — продукцiя порiвняно нова, i тому, аби повною мiрою оцiнити вплив їх на здоров’я людини, слід провести ґрунтовні дослiдження.

Явище «компенсації».

Головною причиною сумнівів стосовно того, що споживання сигарет з низьким вмістом смоли зменшує ризик для здоров’я, є так звана «компенсація». Це пояснюється тим, що, переходячи на сигарети з нижчим вмістом смоли, курець намагається отримати ту саму кількість диму і тому затягується глибше й частіше. Деякі установи охорони громадського здоров’я висловлюють занепокоєння тим, що курці можуть переходити на споживання сигарет із низьким вмістом смоли замість того, щоби кинути курити.

Обмеження куріння в громадських місцях не є нововведенням, однак активісти, які виступають проти куріння, все частіше вимагають від урядів країн запровадження більш жорстких заходів — аж до закликів повністю заборонити куріння в громадських місцях, таких як бари та ресторани. Проте існують інші, ефективніші шляхи позбутися диму, а не курців, аби люди, які курять, не відчували дискомфорту. Необхiдно дотримуватися розумних правил, що враховували б iнтереси i споживачiв тютюнових виробiв, i людей, якi не курять.

В Українi курiння в громадських мiсцях регулюють:

1) Закон «Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв» забороняє, за винятком спецiально вiдведених для цього мiсць, споживання тютюнових виробiв: у закладах охорони здоров’я, навчальних та освiтньо-виховних закладах, громадському транспортi (у тому числі - транспорті мiжнародного сполучення), закладах культури та закритих спортивних спорудах; лiфтах i таксофонах, на дитячих майданчиках, у примiщеннях органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, iнших державних установ. Вiдповiдальнiсть за належне обладнання спецiально вiдведених для курiння мiсць несе власник або орендар примiщення.

2) Законом «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» заборонене куріння на робочих та в громадських місцях, за винятком місць, спеціально відведених для куріння. Окрім того, органи мiсцевого самоврядування в межах вiдповiдної адмiнiстративної територiї мають право оголошувати вiльнi вiд курiння зони. Власники або орендарі відповідних споруд та окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдають здоров’ю людини куріння тютюнових виробів чи інші способи їх споживання. У закладах громадського харчування така інформація розміщується в куточку споживача. У зонах для куріння мають бути урни або попільнички з негорючих матеріалів. Для осіб, які не курять, відводиться не менш ніж 50% площі громадського місця або території закладу, розміщеної так, аби тютюновий дим не поширювався на цю територію.

Деякі медики, що закликають до введення суворої заборони куріння в громадських місцях, твердять, що вплив навколишнього тютюнового диму є небезпечним для людей, які не курять, і спричиняє такі хронічні захворювання, як рак легенів та серцева недостатність. Наскільки відомо, чітке підтвердження залежності між навколишнім тютюновим димом і згаданими захворюваннями науково не визначене, а ризик захворювання від навколишнього тютюнового диму надто незначний, для того щоб оцінити його з певністю.

Справді, деякі люди, хворі на астму, мають негативну реакцію на задимлену атмосферу. Статистичні дані, отримані в результаті численних досліджень, показують значне збільшення симптомів респіраторного подразнення в дітей дошкільного віку, які зазнають впливу навколишнього тютюнового диму вдома. Впродовж багатьох років ми вважаємо, що не можна курити там, де перебувають діти, вагітні жінки та люди з респіраторними захворюваннями.

Між іншим багато тютюнових компаній підтримує думку про необхідність подальших дослідженнь сигарет з низьким вмістом смоли.

У результаті ретельного вивчення складу тютюнового диму було встановлено, що найбільш практичним і простим способом зменшення вмісту окремих складових є загальне зниження концентрації компонентів диму. Роботу було зосереджено передусім на використанні фільтрів і вентиляції для зниження вмісту смоли. У продукції з нижчим вмістом смоли, як правило, спостерігається загальне зниження вмісту більшості компонентів диму, вплив яких на здоров’я курця викликає занепокоєння органів державної влади та охорони здоров’я. Однак багато установ охорони здоров’я більше не підтримують теорію про те, що куріння сигарет з нижчим вмістом смоли певною мірою зменшує ризик куріння.

Наприклад, дослідження групи компаній «Бритіш Американ Тобакко» щодо «менш шкідливої» сигарети триває, хоча науковці поки що не дійшли остаточних висновків і ніхто не певен, якою саме має бути «менш шкідлива» сигарета. Робота компанії в цій галузі нині зосереджена на:

· продовженні розробки сучасного покоління сигарет з дуже низьким вмістом смоли — аби забезпечити надходження до організму людини, яка їх курить, справді дуже низьких рівнів смоли й токсинів;

· розробці та випробуванні новітніх технологій з потенціалом, який дасть змогу і надалі знижувати вміст смоли й токсинів;

· розробці інших видів тютюнової продукції, таких як шведський снус, що насправді значно знижують рівень тютюнових токсинів, які надходять до організму людини.

Група компаній «Бритіш Американ Тобакко» прагне діалогу з органами охорони громадського здоров’я та іншими зацікавленими колами, що допоміг би зрозуміти, як схарактеризувати відносні ризики нових типів тютюнової продукції. Компанія також прагне поширювати інформацію про свої дослідження.

Спеціалісти вивчають можливості зниження вмісту смоли, очищення продукції від певних сполук тютюнового диму, а також розробляють новi види сигарет і досліджують можливості використання замiнників тютюну. Сигаретний дим настiльки складний, що намагання зменшити вмiст однієї або кiлькох сполук спричиняють безлiч практичних проблем. Та попри це, спецiалiсти продовжують роботу в цьому напрямі. Появу «менш шкідливої» сигарети, певна річ, підтримали б і споживачі, і промисловість. Та насамперед її мають визнати медики.

4. Характеристика видів сигарет та фільтрів.

куріння тютюн захворювання сигарета В основному всі сигарети одного вигляду, але різних сортів (окрім ментолових) містять один вигляд тютюну і відрізняються лише кількістю отворів на фільтрі, через які підсмоктується додаткове повітря. Чим більше отворів, тим «легше» сорт сигарет (їх дія заснована на тому, щоб за допомогою додаткового підсмоктуваного повітря понизити концентрацію нікотину і смол). Не існують науково підтверджених даних про те, що «легкі» сигарети безпечніше для здоров’я, чим «звичайні». Ідея «легких» сигарет є маркетинговою реакцією тютюнової індустрії на перші дослідження про шкоду куріння і на невдалі спроби зробити сигарети безпечнішими для здоров’я.

Але саме «легкі» сигарети вважає за краще купувати жіноча половина суспільства і підлітки. Варто розібратися, чим привертає і що спричиняє за собою куріння «легких» сигарет. Термін «легкі» (light) відносно сигарет зазвичай означає, що це ті сигарети, які мають той же смак, що і класичні, але містять менше шкідливих речовин (смол і нікотину). Зміст смол і нікотину вказуються виробниками на сигаретних пачках. Ці значення на пачках «легких» сигарет помітно менше. Але за рахунок чого? Інформація про те, як виробляються «легкі» сигарети, маловідома. Якщо коротко: для того, щоб зміст нікотину і смол став менший, тютюн піддають певній обробці. Видів полегшення тютюну існує декілька.

По-перше, «легкі» сигарети містять меншу кількість тютюну як такого і в значній частині складаються з відходів тютюнового листа (тютюнова крихта, жилки листа і стебел).

Застосування такої суміші тютюну у виробництві сигарет забезпечує можливість повнішого використання тютюнової рослини і дозволяє коректувати склад сигарет. Оскільки такий вид тютюну готується штучно, в нього легко можуть бути додані різні добавки, зокрема він може бути збагачений нікотином.

По-друге, щоб полегшити долю курців, тютюнові компанії розробляють альтернативні способи сушення тютюнового листя, яке сприяло б зменшенню канцерогенних властивостей тютюну.

Один з таких методів — висушування виморожуванням. У цьому процесі використовуються такі матеріали, як алкоголь, вуглекислий газ, аміак, карбонат амонія, азот і вода. Класичні сигарети складаються на 15% з тютюну, що був виморожений, «легкі» — на 25%, «ультра легкі» мають в своєму складі до 50% такого тютюну.

Тютюн в сигаретах змішують навіть з вугільними частинками, які нібито акумулюють шкідливі речовини і перетворюють їх на попіл. Британська тютюнова індустрія до кінця цього року готова надати курцям можливість затягуватися сигаретами, проведеними з генетично зміненого тютюну, що взагалі не містить ні краплі нікотину. Наскільки такі сигарети будуть безпечні - питання. Бо людина, що палить, захоче відчути звичні відчуття при їх курінні. Наприклад, певний сигаретний аромат і відчуття в роті забезпечують сигаретні смоли. Недаремно виробникам доводиться підтримувати певний рівень смол в тютюнових виробах. Людина, що палить, схильна вірити написам на сигаретній упаковці, перш за все тому, що про «легкість» говорять певні відчуття — дим таких сигарет не так сильно дратує горло і інші органи. Відбувається це завдяки тютюновим добавкам, які необхідні, щоб змінити смак нікотину, адже саме він додає різкість і гіркоту сигареті. Враховуючи те, що більше 80% курців, що починають, — це люди молодше за вісімнадцять років, виробники тютюнових виробів уміло використовують як добавки мед, лакрицю, какао, шоколад і інші ароматизатори, що робить сигарети прийнятнішими, особливо для дітей і молоді.

Щоб замаскувати смак сигарет, усунувши гіркий смак нікотину, зробивши вдихуваний дим приємнішим для курця, найбільш використовуваною добавкою є цукор (близько трьох відсотків загальної ваги). Таку ж роль виконують ароматизатори.

Найпоширеніша ароматична добавка — ментол. Відомо, що ментол володіє анестезуючою дією, завдяки чому сигаретами з ментолом можна глибше затягуватися. Любителям ментолових сигарет слід пам’ятати, що при глибших затягуваннях вражаються нижні частини легенів і шкода для здоров’я курця зростає.

Даних про реальну токсичність тютюнових добавок майже немає. Проте саме вдихувані з'єднання можуть бути набагато шкідливішими для організму, чим інші. Система органів дихання не має таких могутніх захисних систем, як, наприклад, травна. Крім того, при згоранні тютюнових добавок можуть утворюватися нові отруйні компоненти, що створюють додатковий ризик здоров’ю курця.

Центр дослідження раку Університету Міннесоти повідомляє, що «легкі» і «ультра легкі» сигарети такі ж шкідливі, як і звичайні. В результаті проведених інститутом досліджень було з’ясовано, що різниці в ризику захворіти раком легенів у тих, що палять полегшені марки сигарет в порівнянні з курцями міцних сигарет, немає. Ученими порівнювалася кількість канцерогенних речовин в «легких», «ультра легких» і звичайних сигаретах за допомогою новіших і складніших лабораторних випробувань, які дозволяють виявляти залишки NNK і PAH, — двох відомих канцерогенних речовин — в тютюні, за допомогою аналізу сечі курців. Згідно з результатами, що викликає рак токсин був наявний в сечі тих, що палять як «легкі», так і звичайні сигарети. А якщо немає ніякої відмінності в рівні токсинів, що поступають в організм, то немає ніякої відмінності і в шкідливому ефекті від цих сигарет.

5. Склад тютюнової суміші. Смола та нікотин.

Отже, сигарети розрізняються по міцності (вміст нікотину і смоли на одну сигарету) і смакам (звичайні, ароматизовані, ментолові сигарети):

· міцні - зазвичай поширюються в пачках, що мають червоні відтінки;

· легкі сигарети — пачки, в яких поширюються такі сигарети, зазвичай мають синій колір або його похідні;

· надлегкі - пачки в основному мають сірі, або срібні кольори;

· екстра легкі - пачки мають в основному білий колір;

· ментолові - сигарети, що містять в тютюні спеціальні хімічні добавки, що надають сигаретам смаку ментолу. Пачки майже завжди мають переважно зелений колір в оформленні.

У більш ніж 40 країнах світу, а також згідно Рамкової конвенції ВООЗ заборонено використовувати напису «Легкі», «М'які» і т.д., оскільки вони вводять в оману споживачів.

Крім того, будь-які хитрування виробників тютюнових виробів по частині полегшення сигарет ведуть до того, що курець вдихає більше диму Тому одним з головних бар'єрів, що знижують зміст смол і нікотину, що поступають в легені людини, що палить, є сигаретний фільтр.

Фільтрами для виробництва сигарет є:

1. Одиночні фільтри:

— «ацетатний фільтр» — складається лише з одного фільтрувального матеріалу, а саме, з ацетатного волокна;

— «вугільний фільтр» — складається з ацетатного волокна і гранульованого вугілля;

— «фільтр з гофрованого паперу (креповий фільтр)» — складається виключно з гофрованого паперу, який є фільтруючим матеріалом.

2. Комбіновані фільтри: ацетатний фільтр + вугільний фільтр, в тому числі з повітряною кишенею.

3. Вугільні фільтри з порожнинами: два різних або однакових сегмента ацетатного волокна з заповненою гранулами вугілля порожниною між ними.

Рiзноманiтнi речовини додавали в тютюн, починаючи з ХVІ столiття. Розповідають, що iспанськi моряки підмішували в тютюн локрицю як консервант. Виробник додає інгредiєнти в тютюнову сумiш задля створення відповідної характеристики готової продукцiї.

Соуси та ароматизатори додають у тютюнову сумiш, аби поліпшити та стабiлiзувати смаковi якостi тютюну, поповнити цукор, втрачений пiд час сушiння тютюнового листя, надати рiзним маркам сигарет притаманного саме їм смаку та аромату. Іншi iнгредiєнти виконують технологiчнi функцiї - стабілізують вологiсть, захищають вiд дiї мiкробiв тощо.

У таких країнах, як Велика Британiя, Нiмеччина, Бельгiя, Швейцарiя i Францiя є законодавчі акти або угоди, що дозволяють (або забороняють) використання в тютюновiй промисловостi тих чи iнших iнгредiєнтiв.

Отже:

· інгредiєнти додають не з метою збiльшення кiлькостi нiкотину в сигаретному димi;

· тютюновi вироби не «насичують» нікотином;

· інгредiєнти не заохочують до куріння і не впливають на рiшення кинути курити.

· інгредiєнти не додають у сигарети, аби привабити дiтей. Серед iнгредiєнтiв, що їх додають у тютюнову сумiш у процесi виробництва деяких видiв сигарет, є цукор, какао, фруктовi екстракти, однак вони не надають диму солодкого, шоколадного чи фруктового смаку;

· не існує свідчень стосовно того, що куріння сигарет без інгредієнтів знижує ризик для здоров’я;

· «безпечних» сигарет не існує.

Законодавство України встановлює низку вимог щодо порядку використання інгредієнтів. Загалом тютюнову галузь в Україні регулюють понад 100 нормативних актів. Головними серед них є:

1) Закони України:

· «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Це основний закон у сфері регулювання діяльності виробників та продавців тютюнової продукції. Він охоплює різні сфери: виробництво, імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами, окреслює основи державної політики щодо споживання тютюнової продукції, встановлює контроль та відповідальність за порушення законодавства, яке регулює тютюнову галузь.

· «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Цей закон передбачає положення про заборону куріння тютюнових виробів на робочих місцях та в громадських місцях, за винятком спеціально для цього відведених місць, а також відведення для осіб, які не курять, не менше ніж 50 відсотків площі громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію. Крім того, кожен виробник або імпортер тютюнових виробів зобов’язаний щороку, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, надавати центральному органові виконавчої влади у сфері охорони здоров’я інформацію про інгредієнти тютюнових виробів.

· «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

· «Про рекламу».

· «Про підтвердження відповідності».

· «Про податок на додану вартість».

· «Про захист прав споживачів».

2) Декрети Кабінету Міністрів України:

· «Про акцизний збір».

· «Про стандартизацію і сертифікацію».

3) Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення».

4) Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Споживачі мають право на отримання достовірної інформації про тютюнові вироби, у тому числі - про ризики для здоров’я, пов’язані зі споживанням такої продукції, і про заходи, що їх можна вжити задля зниження цих ризиків.

Головну роль у визначенні та наданні таких відомостей про тютюнові вироби мають відігравати уряди країн, тоді як тютюнові компанії повинні допомагати урядам, надаючи відповідну інформацію, а також підтримувати урядові розпорядження, розміщуючи попередження про шкоду для здоров’я на кожній упаковці та на всіх рекламних матеріалах.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», виробники тютюнової продукції зобов’язані розміщувати медичне попередження на упаковці.

Відповідно до Закону України «Про рекламу», реклама тютюнових виробів супроводжується медичним попередженням.

Разом із приверненням особливої уваги до ризиків для здоров’я, пов’язаних із курінням, така інформація має:

· нагадувати роздрібним продавцям тютюнових виробів про їхній обов’язок не продавати й не розповсюджувати будь-яким іншим чином тютюнові вироби серед неповнолітніх;

· надавати консультації щодо відмови від куріння;

· заохочувати поміркованість серед дорослих курців, які прийняли рішення не кидати курити.

Важливо, щоб уряди привертали увагу до тих властивостей продукції, які потенційно пов’язані з ризиками для здоров’я. Приміром, уряди мають надавати дорослим споживачам, які обирають ту чи іншу марку сигарет, зрозумілу інформацію про те, чи пов’язане споживання сигарет з нижчим вмістом смоли та нікотину з потенційно меншими ризиками для здоров’я.

Взагалі в димі середньо статичної сигарети знаходиться до 12 000 різноманітних речовин і хімічних сполук. Із них 196 — ядовиті и 14 — наркотичні. (див. Табл.1):

Таблиця 1.

У багатьох країнах вміст смоли та нікотину в одній сигареті зазначений на сигаретних пачках. Що це за речовини?

Смола.

Тютюновий дим мiстить найдрiбнiшi частинки, що їх у лабораторних умовах можна зiбрати в так звану фiльтрову подушку. Смолою зазвичай називають твердi частки, що осідають на фiльтрi після видалення води та нікотину. З’ясовано, що деякi компоненти смоли можуть стати однiєю з причин виникнення раку легенiв.

У багатьох країнах вмiст смоли та нiкотину зазначають на сигаретних пачках у мiлiграмах (мг) на одну сигарету. Цi показники залежать вiд тютюнової суміші та конструкцiї сигарети.

Нiкотин.

Нiкотин виробляється в тютюновому листi природним шляхом i є однiєю зі складових тютюнового диму. Його можна знайти і в iнших рослинах, але в значно менших концентрацiях, нiж у тютюнi. Нiкотин має незвичнi фармакологiчнi властивостi. З одного боку побутує думка, що він дiє на курців так само, як кофеїн, тобто має стимулювальний ефект. З другого боку, на думку багатьох курців, нiкотин знімає стрес. Тим часом більшість медиків стверджує, що саме він спричиняє звикання до куріння. Водночас ученi погоджуються з тим, що нiкотин — хоча й важлива, але не єдина причина звикання.

У бiльшостi країн свiту використовують стандартну методику вимiрювання вмiсту смоли та нiкотину в сигаретному диму, затверджену Мiжнародною органiзацiєю стандартизацiї (ІSO).

Її суть полягає в тому, що сигарету «викурює» машина, режим куріння якої та кліматичні умови під час проведення досліду (випробувань) зумовлені ІSO. Це дає змогу зазначати на пачках сигарет унiфiкованi показники вмiсту смоли та нiкотину в мiлiграмах (мг) на одну сигарету.

Машина, що викурює сигарети, має фiльтротримач зі спеціальним скловолоконним змінним фільтром, через який проходить основний струмінь диму. Конденсат сигаретного диму, який серед інших сполук містить воду та нікотин (вологий конденсат), осiдає на фiльтрi. Фільтротримач з фільтром зважується до і після прокурювання зразків сигарет. Різниця ваги і є конденсат з водою та нікотином. Далі фільтр виймається з фільтротримача й екстрагується. За допомогою газового хроматографу досліджують екстракційний розчин і визначають вміст нікотину та вологи.

Звідси рiвень вмiсту смоли розраховують за допомогою такого простого рiвняння: Вологий конденсат — вода — нiкотин = смола (конденсат без води та нікотину).

Однак сьогоднi ефективнiсть цього методу ставиться пiд сумнiв. Куріння машини, ясна річ, вiдрiзняється вiд курiння пересічної людини. І звички споживачів, звісно, різні: хтось робить бiльшу кiлькiсть затяжок або затягується глибше, а хтось затягується менше чи викурює сигарету не до кiнця. Той самий курець може курити по-різному за рiзних обставин. І все ж таки машиннi вимiрювання залишаються стандартизованим способом класифiкацiї сигарет залежно вiд рiвня вмiсту смоли та нiкотину. Такi вимiрювання подібнi до технiчного тестування автомобiлiв з метою встановлення середньої витрати палива.

Побутує думка, що ті, хто перейшов на сигарети з нижчим вмiстом смоли, змінюють спосіб куріння. У зв’язку з цим постає питання, чи забезпечує метод ISO отримання достовiрної iнформацiї. Погоджуючись з тим, що необхiдно проводити подальшi дослiдження, аби з’ясувати, яка кiлькiсть диму потрапляє до органiзму курця сигарет із низьким вмiстом смоли, ми водночас розуміємо, що використовуваний метод є основою для досить ефективної системи класифiкацiї сигарет.

Тютюнові компанії готові пiдтримувати розробку альтернативних методик, що дадуть можливість одержувати повнішу iнформацiю, аби допомогти споживачам зробити прийнятний для них вибiр.

Висновки та пропозиції.

Тютюнові вироби умовно належать до смакових продуктів, оскільки наявний алкалоїд нікотин і деякі інші речовини виявляють фізіологічну дію на організм людини.

Водночас споживання цих виробів шкідливе не тільки для курців, а й присутніх під час паління людей. Крім нікотину, тютюн містить ще низку алкалоїдів, таких як норнікотин, анабазин, міозмін та ін. Нікотин є основним алкалоїдом, частка якого в загальній масі сягає 95%. Під час згорання тютюну внаслідок піролітичних процесів утворюються канцерогенні речовини, які викликають ракові захворювання. У тютюновому димі також присутні проканцерогенні речовини, які є стимуляторами росту захворювань (високомолекулярні парафіни, лактони, вищі жирні кислоти та ін.). Зниження токсичності тютюнового диму досягають зменшенням вмісту в тютюну смол, перфорації сигаретного паперу, виготовлення фільтрів, які вибірково вловлюють шкідливі речовини.

Сировиною для тютюнових виробів слугують листки однорічної рослини тютюну родини пасльонових. За курильними властивостями всі сорти тютюну поділяють на дві групи: скелетні й ароматичні.

Скелетні становлять основу, мають простий аромат диму і забезпечують смакові властивості тютюнових виробів (Трапезонд, Гостролист, Собольський).

Ароматичні сорти містять специфічні ефірні олії і смоли, які під час згорання створюють аромат диму різного характеру й інтенсивності (Дюбек, Самсун, Американ Південнобереж-ний і Гострокінець Середньоазійський).

Розрізняють сорти тютюну жовті, курильні і цигаркові. В Україні вирощують жовті тютюни скелетні (Трапезонд) і ароматичні (Дюбек, Гостролист, Самсун).

Дим скелетного тютюну вирізняється простим ароматом, але з властивими міцністю та смаком. Ароматичні сорти містять багато ефірних олій і смол Смакові якості тютюну великою мірою залежать від хімічного складу. Міцність тютюну характеризує частка нікотину, яка у жовтих сортах коливається від 0,1 до 4%. Запах диму залежить від вмісту смол, летких органічних кислот, ефірних олій. Цукор надає тютюну м’якості і усуває смак диму, що щипає, тоді як білки погіршують смак виробів.

Важливе місце у виробництві сигарет посідає сигаретний папір. З-поміж нових видів вирізняють папір, який містить рослинні волокна, і наповнювач, що містить композицію нітромагнезиту і гідроокису магнію. Тютюнову сировину соусують нанесенням розчину речовин для поліпшення смаку й аромату тютюнового диму. Ароматизація її забезпечується нанесенням на різаний тютюн, фольгу, фільтр розчину ароматичних речовин для поліпшення аромату тютюнового диму.

На ринку України в основному реалізують сигарети і цигарки. Окремі види сигарет відрізняються вмістом нікотину і смол, граничну кількість яких наведено на упаковці.

Цигарки складаються з мундштука різної довжини і частини гільзи, яку набивають тютюном (куриво). Для конкретних марок підбирають ферментовані тютюни відповідної якості у певних пропорціях згідно з рецептурою. Цигарки мають бути чистими, цілими і мати міцний шов. Мундштук повинен міцно триматися в гільзі. Обріз тютюну біля курева має бути на рівні торця або з осадкою на глибину до 1 мм. Цигарки повинні куритися без напруження і не гаснути за нормального куріння.

Якість сигарет оцінюють за смаком, ароматом і кольором тютюну; розміром і формою сигарет, їхнім зовнішнім оформленням. Тютюн у сигаретах повинен мати на всій довжині рівномірну щільність. Сигарети мають бути чистими, цілими і мати міцний шов.

Безпечність тютюнових виробів великою мірою залежить від використання фільтра і температури паління. Що нижча температура, то менша шкідливість. Якість тютюнової сировини визначають головним чином якістю тютюнового диму і, відповідно, горючістю тютюну. У більшості країн тютюнові вироби в основному контролюють за горючістю. Цю властивість оцінюють за швидкістю вільного горіння і вмістом хлору, який вважають побічним показником горючості. Збільшення швидкості вільного горіння впливає на кількість шкідливих речовин, які переходять у тютюновий дим. Важливим показником хімічного складу тютюну вважають рівень вмісту смоли в димі. Цей показник визначає загальну токсичність тютюнового диму, є сумарним вираженням кількості продуктів неповного згорання тютюну.

До дефектів тютюнових виробів належать: слабкий шов цигаркової гільзи і сигарети; надривання шва; обріз рваний, косий, високий, низький; осипання цигарок, сигарет; підвищена жорсткість сигарет, цигарок; різко нерівномірне заповнення цигарок, сигарет тютюном; зморшкуватість сигарет; нечіткість маркування.

Сигарети випускають переважно в пачках по 20 шт., а частину — по 25 шт. У такому разі на маркуванні додатково наводять «25'5». Тютюнові вироби потрібно зберігати в чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях за відносної вологості повітря 60−70% і температури 18−25С. Провітрювати приміщення потрібно тільки в сонячну погоду. Згідно з стандартами, гарантійний термін зберігання сигарет і цигарок становить 12 міс., а в поліпшеній упаковці — 18 міс. За тривалішого зберігання втрачаються характерні цьому сорту смак і аромат.

Що ж до заходів щодо профілактики курінню, то перш за все, це повна заборона на рекламу тютюнової продукції і пропаганда не куріння. Особливо варто відзначити пакет заходів економічної дії на курців. У багатьох фірмах і компаніях некурящим співробітникам виплачуються щомісячні премії. Дійсно, курець періодично відривається від роботи для ухвалення чергової дози нікотину, тобто продуктивність праці у нього знижується. За меншу продуктивність — менше і оплата праці. Цей метод був визнаний найефективнішим. Наступний по ефективності метод — це заборона на куріння в суспільних місцях, в т. ч. на вулиці. Логіка дуже проста: курець димом тютюну надає шкідливу дію на тих, що його оточують. У нас же особливо нетерплячі і безкультурні особи палять вже в підземних переходах метро.

Що стосується куріння серед підлітків, то спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, лише потім звичка укорінюється, і вступають в дію чинники залежності. Таким чином, за рахунок вищеперелічених заходів, понизивши привабливість куріння серед дорослого населения, можна усунути тягу до цього у підлітків.

Для скорочення куріння можна застосовувати багато різних заходів: строге обмеження місць для куріння, штрафи, створення мережі медичних установ, що спеціалізуються на лікуванні цього виду проблеми і т.д. Кажучи про допомогу некурящим, можна запропонувати безкоштовне лікування і санаторний відпочинок страждаючим від алергії на тютюн і від зараженості організму продуктами диму сигарет. Але все це вимагає перегляду, як економічної, так і соціальної політики держави, в якій ми живемо.

А поки будемо пам’ятати, що єдиний спосіб уникнути ризиків, пов’язаних із курінням, — не курити взагалі, а найкращий спосіб зменшити ризики — відмовитися від цієї звички.

Список використаних джерел.

1) Основи здорового способу життя.- К., 2000;

2) Інтернет ресурси: http://www.rouoz.gov.ua; http://www.medbook.net.ru; http://www.bat.ua.