Судові витрати

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Цивільний процес»

на тему:

«Судові витрати»

План Вступ

1. Поняття та види судових витрат

2. Судовий збір

3. Витрати пов’язані з розглядом справи

4. Розподіл судових витрат Висновок Список використаної літератури Вступ Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплено правове становище громадян, організацій і їх об'єднань та встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених конституцією й іншими законами України. Конституційні норми в яких вони закріплені, виступають основою для деталізації в галузевому законодавстві регулювання всіх аспектів їх дій і для визначення юридичних гарантій їх реалізації, і для встановлення процесуального порядку (процесуальних норм) захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових (цивільних) прав, охоронюваних законом інтересів і свобод, у тому числі також засобами цивільного процесуального права. Захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражним або третейським судом.

Не таємниця, що судова діяльність вимагає певних фінансових витрат, саме це і є об'єктом дослідження даної курсової роботи. Мета дослідження даної курсової роботи — всебічно вивчити судові витрати та, з кого із сторін стягується на це кошти. Під судовими витратами розуміють витрати, які несуть учасники цивільного процесу у зв’язку із розглядом і вирішенням цивільної справи. Вони складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: -витрати на правову допомогу;

— витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду;

— витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

— витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Усі понесені судові витрати повинні бути підтверджені документально. Важливим моментом при вирішенні спору є розподіл судових витрат між сторонами. Дане питання вирішується судом під час ухвалення рішення.

Для досягнення данної мети я у своїй роботі викорисіував деякі джерела, серед яких є витяги із статтей Цивільного процесуального кодексу України, також витяги із статтей відомих в Україні газет та інформація з юридичних порталів України. У данній курсовій роботі також було відмічено актуальні проблеми в теорії та практиці застосування норм Цивільного процесуального кодексу України.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох питань, висновків та списку використаної літератури

1. Поняття та види судових витрат Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розміром судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються Законом України Про «Судовий збір» від 01.11.11р.

До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать :

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін на їх представників, що пов’язані з явкою до суду

3) витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

Закон вводить нове поняття Ї «судовий збір"Ї замість існуючого поняття «державне мито».

Судовий збір у цивільному процесі Ї це грошовий збір, що стягується при подачі заяв і скарг, а також за видачу судами копій документів. У випадках, коли розмір визначений у неоподаткованих мінімумах доходів громадян, то такий збір називають простим, а якщо у процентному відношенні до ціни позову Ї пропорційним.

Витрати, пов’язані з розглядом справи, Ї це витрати на правову допомогу; витрати сторін на їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Метою стягнення судових витрат є як певна компенсація витрат суду по розгляду цивільних справ, так і несприятливі майнові наслідки для осіб, що вчинили цивільні правопорушення.

З урахуванням майнового стану фізичних осіб суд своєю ухвалою може відстрочити (перенести сплату судового збору) або розстрочити (дозволити сплату частинами) судових витрат. Строк відстрочення або розстрочення сплати судових витрат не може бути більше, ніж до закінчення розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення по справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява залишається без розгляду або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення рішення.

Отже, судовими витратами є витрати, що несуть сторони, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи у справах наказного та окремого проваджень за вчинення в їх інтересах цивільних процесуальних дій, пов’язаних із розглядом справи у порядку цивільного судочинства.

Існування цивільно-процесуального інституту судових витрат обумовлене певними цілями, а саме:

— стимулювання сторін до врегулювання правових спорів без втручання судових органів, а, отже, і спонукання до добровільного виконання ними своїх обов’язків;

— платежі, що сплачуються як судовий збір, витрати на відшкодування витрат держави на здійснення правосуддя.

Витрати по провадженню справи у цивільному судочинстві складаються з судового збору і витрат, пов’язаних з розглядом справи, тобто це — грошовий збір, що справляється в судових органах із заяв і скарг, які подаються фізичними і юридичними особами до суду, та за видачу їм копій документів — судових рішень, ухвал, який зараховується до бюджету органів місцевого самоврядування.

Обчислення, порядок сплати, повернення, розподіл судових витрат регулюються Цивільним процесуальним кодексом України.

2. Судовий збір судовий витрата збір справа Судовий збір — збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платники судового збору — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі іноземні та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Судовий збір не справляється за подання:

1)заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення уразі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань привирішенні справи судом.

2)заяви про скасування судового наказу.

3)заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконаннясудового рішення.

4.заяви про поворот виконання судового рішення;

5)заяви про винесення додаткового судового рішення.

6)заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки.

7)заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

8)заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9)заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

11)заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.

12)заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13)позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

14)заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та органи опіки та піклування абослужби у справах дітей.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях зурахуванням офіційного курс гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Якщо судовий збір сплачуєтьсяза подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на деньподання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 01.11.11р.

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений заподання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Сплачена сума судового збору може бути повернута за допомогою винесення судом ухвали Згідно із статтею 7 Закону України «Про судовий збір» суд виносить постанову про повернення сплати до судового збору за таких обставин:

1)зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

2)повернення заяви або скарги.

3) відмови у відкритті провадження у справі.

4)залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої Статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті,-повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів.

3. Витрати, пов’язані з розглядом справи До витрат пов’язаних із розглядом справи відносяться: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Правове регулювання підстав та порядку сплати витрат, пов’язаних із розглядом справи, здійснюється, крім ЦПК, рядом інших законодавчих актів. До них слід віднести Інструкцію про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 р. № 7101, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.1995 р. № 78 «Про визначення розміру витрат, пов’язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах» та інше.

Витрати на правову допомогу це витрати, що пов’язані з оплатою юридичної допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Як правило, такі витрати несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. До витрат, пов’язаних із залученням учасників цивільного процесу (свідків, спеціалістів, перекладачів) та проведенням судових експертиз відносяться: витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі несплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлений Інструкцією, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 р. № 710.

Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну. Розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.Розподіл судових витрат між сторонами Цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат в залежності від того, на користь якої сторони (позивача чи відповідача) прийнято рішення по цивільній справі. Відповідно до пункту 1 ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У випадку якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд згудно до пункту 1 ст. 88 ЦПК змінює розподіл судових витрат .

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право посилаючись на пункт 1 ст. 88 ЦПК заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача .

Суд наділений правом відстрочки та розстрочки сплати судових витрат. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони і стосується тільки сплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Суд про це постановляє ухвалу, в якій визначає строк, в межах якої слід довнести грошові кошти, але не пізніше як до ухвалення рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява залишається без розгляду, або витрати стягуються за рішенням суду у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення рішення.З цих же підстав суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. На відміну від відстрочки чи розстрочки сплати судових витрат зменшення належних до сплати витрат поширюється на усі судові витрати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або це ж правило застосовується у випадку подання позовної заяви у випадку відмови у видачі судового наказу .

Сплачений судовий збір може бути повернутий за ухвалою суду у разі:

1. зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

2. повернення заяви або скарги;

3. відмови у відкритті провадження у справі;

4. залишення заяви або скарги без розгляду;

5. закриття провадження у справі .

Особи, які звільняються від сплати судових витрат:

1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники фермерських господарств — за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов’язаними з трудовою діяльністю

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

3) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника;

4) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;

5) сторони — із спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов’язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» ;

6) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

7) споживачі - за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав;

8)громадяни, віднесені до категорій I і II постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, — які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісно, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I та II груп;

9) громадяни — за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

10) громадяни — за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов’язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги.

Висновок Судові витрати — це витрати, пов’язані з розглядом та вирішенням справ у порядку судочинства, що покладаються на сторони, треті особи із самостійними вимогами з метою їх відшкодування державі, спонукання зацікавлених осіб до врегулювання спорів відповідно до закону без втручання суду. Судові витрати покликані також дисциплінувати учасників процесу і не чинити необґрунтованих позовів до суду, а також необґрунтовано не ухилятися від виконання обов’язків. Судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов’язаних з розглядом справи. Витрати, понесені судом, стягуються з кожної сторони пропорційно до тієї частини позову, щодо якої рішення постановлено проти неї, і зараховуються в доход держави. Коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від сплати судових витрат, то останні стягуються з другої сторони у доход держави.

Так, витрати, понесені судом у зв’язку з розглядом справи, від сплати яких позивач був звільнений, стягуються з відповідача у доход держави пропорційно задоволеній частині позовних вимог. Якщо відповідача звільнено від судових витрат, то при відмові в позові, витрати, понесені судом у зв’язку з розглядом справи, стягуються з позивача в доход держави. Закон передбачає звільнення від сплати судового збору окремих категорій громадян, серед яких є інваліди, та особи які постраждали від Чорнобильської катастрофи, а також отримати відстрочку від сплати судового збору в залежності від фінансового стану особи. Розмір судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, визначається реальними витратами сторін на здійснення тих чи інших процесуальних дій і є компенсацією особам, їх зазнали, і лише у виняткових випадках вони підлягають зарахуванню до бюджету.

Список використаної літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України

2. Зaкон України «Про судовий збір» від 01.11.11

3. Газета «Правда» 2004 -4-вересня

4. Газета «Урядовий Кур'єр» 2011 жовтня

5. Газета «Голос України» 2011 -5-жовтня

6. Українська інвестиційна газета" 2011;7-липня

7. «Юридичний довідник» Освіта — 2009

8. Газета «Вісник» 2011;2-листопада

9. Юридичний веб-портал www.just.gov.ua

10. Офіційний веб-портал Верховної Ради України www.portal.rada.gov.ua

11. Веб-портал спілки юристів України «Союз юристів» www. union-juristiv.ua

12. «Довідник з судоустрою України» Харків — 2007

13. Веб-портал «Свобода» www. svoboda-in-ua.org.net

14. Веб-портал спілки адвокатів України www.advokatura.org.ua

15. Газета «Гривна» 2011 -3-жовтня

16. «Цивільне процесуальне право. Навчальний довідник» МАУП-2005