Організація управління і зв"язку в аеромобільних підрозділах

Одеський інститут Сухопутних військ

Кафедра тактико-спеціальних дисциплін МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ З «ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ»

" ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ’ЯЗКУ В АЕРОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛАХ"

м. Одеса 2002

Розрахунок сил і засобів і складання схеми організації зв’язку

Нагадати курсантам порядок складання розходу засобів та схеми радіозв'язку. В розході сил і засобів враховують всі засоби зв’язку, що є в роті і мають графи: номер за рахунком, підрозділи або пункти управління, і засоби зв’язку по типам. На схемі радіозв'язку відображаються всі радіомережі і радіонапрямки що організовуються в підрозділі. Радіомережі зображуються силовими лініями.

КСП роти та батальйону зображуються у вигляді прямокутника штриховими або суцільними лініями. В прямокутнику зображуються бойові або командирські машини, що входять у склад КСП. В командирських машинах зображуються радіостанції. Радіостанції бронеоб?єктів зображуються у вигляді зменшених умовних знаків машин, переносні радіостанції зображуються колом, більш міцні радіостанції - трикутником. Суцільними лініями радіостанції зображуються в тих радіомережах де вони працюють основний час, штриховими — в тих радіостанціях які переводяться тимчасово. В значках радіостанцій вказуються цифри та їх тип.

Дати курсантам завдання скласти схему радіозв'язку в роті в наступі. (час 10 хвилин). По закінченню зібрати роботи курсантів, перевірити їх та оцінити.

Найбільш поширеним способом наступу є наступ з висування з глибини. Перед початком наступу підрозділи в цьому випадку знаходять у вихідному районі. При цьому зв’язок командира механізованої роти з командиром батальйону і іншими підрозділами батальйону здійснюється через телефонну станцію вузла зв’язку командно-спостережного пункту батальйону дротовими засобами. Крім цього, для зв’язку з командиром батальйону в його радіомережу в його мережу вмикається радіостанція Р-159 (Р-107М) командира роти, яка працює тільки на прийом, в основному для прийому сигналів оповіщення.

Передачу бойових документів, розпоряджень в підрозділах роти здійснюють зв’язківці, призначені зі складу механізованих взводів. Оповіщення особового складу зазвичай проводиться сигнальними засобами.

Засоби зв’язку бойових машин, як правило, включаються й готуються до бою.

При висуванні на рубіж переходу в атаку командир роти рухається у голові колони й керує підрозділами зі своєї бойової машини сигнальними засобами. Робота радіостанцій на передачу в даний період забороняється. Для отримання сигналів від командира батальйонна радіостанція командира роти і бойових машин вмикаються в радіомережу командира батальйону.

При атаці в пішому порядку з виходом підрозділів роти на рубіж спішування командир роти спішується і займає своє місце в бойовому порядку. З командиром батальйону командир роти підтримує зв’язок по радіостанції Р-159, що ввімкнута в радіомережу командира батальйону. Діями підлеглих підрозділів, вогнем і маневром бойових машин командир роти керує в своїй радіомережі по радіостанції Р-158. Для цього радіостанції Р-123М бойових машин по встановленому сигналу переводяться з радіомережі командира батальйону в ротну радіомережу.

При атаці противника на бойових машинах управління підлеглими підрозділами і зв’язок з командиром батальйону командир роти може здійснити в радіомережі командира батальйону короткими сигналами.

Зв’язок з взаємодіючими танками командир роти здійснює входженням в радіомережу танкового підрозділу радіостанцією Р-158 (при дії в пішому порядку), або Р-123М з бойової машини при атаці на бойових машинах.

Задачі приданій артилерійській (мінометній) батареї командир роти ставить особисто, а в деяких випадках по радіо. Командир батареї керує вогнем батареї по своїм засобам зв’язку. Для цього створюється радіомережа на радіостанціях Р-159 у складі радіостанцій командира батареї, старшого офіцера батареї (на вогневих позиціях) і передового спостережувального пункту. З командиром батальйону зв’язок підтримується в його радіомережі на радіостанції Р-159 в його радіомережі.

Для цілевказання і оповіщення в роті широко використовуються сигнальні засоби. При втраті радіозв'язку з командиром батальйону і командирами взводів командир роти може використовувати зв’язківців.

При наступі велику увагу повинні приділяти заходам по захисту від радіорозвідки.

У вихідному районі для укриття від противника районів розташування підрозділів робота радіостанцій на передачу забороняється і радіомережі працюють в режимі «Чергового прийому». Зв’язок організовується дротовими, рухомими і спеціальними засобами.

При висуванні підрозділів на рубіж переходу в атаку проводяться заходи, виключаючи встановлення противником часу, маршрутів висування і рубежів розгортання підрозділів для вступу в бій. Це досягається жорстким виконання встановлених режимів роботи радіозасобів (робота дозволяється тільки короткими сигналами для оповіщення підрозділів), широким використанням сигнальних засобів зв’язку.

З початком вогневої підготовки атаки і розгортання військ для атаки створюються сприятливі умови для ведення радіорозвідки противника, так як розгортання підрозділів здійснюється в зоні електромашинної досяжності радіорозвідки противника практично всіх засобів радіозв'язку тактичної ланки управління.

Управління в цьому випадку доцільно здійснювати короткими сигналами з використанням документів кодованого зв’язку й сигнальними засобами.

Найбільш складні умови для захисту від радіорозвідки виникають безпосередньо в ході наступу, коли знімаються обмеження на роботу радіозасобів і їх кількість в полосі наступу військ різко збільшується.

В цих умовах захист від радіорозвідки забезпечується мінімальним часом роботи радіостанцій на передачу, суворим виконання правил ведення переговорів, передачі сигналів, команд і постановки задач по радіо, зменшенням особовим складом роботи на засобах радіозв'язку (швидко настроювати радіостанції, здійснювати маневр частотами) і користуватися документами скритого управління військами; роботу радіостанцій мінімально необхідною потужністю і на пониженій антені.

По закінченні розповіді нагадати курсантам, що повинні включати в себе вказівки з організації управління:

місце розташування КСП і порядок його переміщення в ході бою;

способи організації зв? язку на різних етапах бою;

режими роботи радіозасобів;

сигнали для переходу з однієї радіомережі в іншу і на запасні частоти;

забезпечення документами скритого управління військами;

інші необхідні відомості (місце поповнення або зарядки акумуляторів для переносних радіостанцій, час проведення радіотренування і т.д.);

час готовності зв’язку.

Дати курсантам завдання скласти вказівки по організації управління в роті в наступі з висування з глибини (час 10 хвилин).

Варіанти вказівок:

Мій КСП буде знаходиться (вказати місце) Зв’язок зі мною мати:

при діях в пішому порядку в ротній радіомережі на радіостанціях Р-158 і Р-123М на діючих радіочастотах;

при діях на машинах — в радіомережі командира батальйону на радіостанціях Р-123М на таких радіоданих: частоти (основна і запасна) мій позивний …

ваш позивний ротної радіомережі, назва бойових машин (по бо бортовим номерам) в вихідному районі зв’язок зі мною підтримувати особистим спілкуванням і зв’язківцями, для чого виділити в моє розпорядження 2-х чоловік зі складу 2-го взводу.

при висуванні зв’язок буде підтримуватися сигнальними засобами.

Режими роботи радіозасобів:

в вихідному районі і на марші - черговий прийом;

з моменту переходу в атаку — без обмежень.

Перехід в ротну радіомережу по сигналу «704» або «спішитись», в радіомережу командира батальйону по сигналу «705» або «по місцях»; на запасні частоти — по сигналу «701», при повному подавлені самостійно.

У випадку втрати радіозв'язку, зв’язок зі мною підтримувати зв’язківцями.

Документи кодованого зв’язку отримати у мене після постановки задачі.

Для переносних радіостанцій мати по 2 комплекти акумуляторів, які отримати у начальника зв’язку на всю роту командиру 1-го взводу. Радіостанції перевірити і підготувати до роботи, радіотренування провести о 18.00.

Готовність зв’язку о 19.00.

Розібрати з курсантами їх варіанти вказівок.

Нагадати тему та питання заняття, зробити висновки по заняттю і досягненню мети заняття. Підвести підсумки заняття в семестрі, поставити і об’явити курсантам підсумкові оцінки за семестр.