Статистичний аналіз промислового виробництва на території Чернігівської області

На початок 2009 року в структурі виробництва промислової продукції частка роздержавлених підприємств становила 77,6%, причому частка підприємств харчової та переробної промисловості серед роздержавлених склала 58,4%. Але у обсязі виробництва продукції харчової промисловості питома вага роздержавлених підприємств становить 82,7%. Інституціональна структура виробничого потенціалу галузі складається з підприємств колективної форми власності, яких налічується в області 77,5%, з них майже третину становлять акціонерні товариства; приватних підприємств — 14%, лише 7% становлять підприємства державного сектору, решта — підприємства інших форм власності. Найбільшим показником чистого доходу (виручки) від реалізації продукції відзначалися у 2009 році підприємства з колективною формою власності, зокрема акціонерні. Ці самі підприємства були прибутковими у аналізованому періоді, сума загального чистого прибутку колективних підприємств склала 11,1 млн. грн. Збитковими за цей самий період виявились підприємства державного сектору, приватні підприємства та підприємства інших форм власності.

В харчовій промисловості Чернігівської області задіяно 7,4% основних промислово-виробничих фондів, близько половини яких (45%) повністю зношені та підлягають ліквідації. Вартість основних засобів харчової промисловості області складає близько 814 млн. грн. на кінець 2005 р., або 3,2% загальної вартості основних виробничих фондів харчової промисловості України. Близько двох третин вартості основних засобів галузі належить підприємствам колективної власності, серед яких переважають акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Особливістю наявного промислового потенціалу галузі є його недостатня технологічна гнучкість та низький інноваційний рівень, негативно впливають на їх стан застаріла технічна та сировинна база.

За останні три роки спостерігається позитивна динаміка надходження інвестицій у основний капітал в харчовій промисловості: з 49,8 млн. грн. у 2007 р. до 84,8 млн. грн. у 2009 р., хоча їх нинішня частка в загальнодержавному обсязі інвестицій харчової галузі залишається на досить низькому рівні - 2,7−2,8%. Основним джерелом інвестицій в основний капітал є власні кошти підприємств (понад 80% загального обсягу), а за рахунок коштів державного бюджету освоєно лише 3% усіх вкладень. У технологічній структурі капітальних вкладень переважають витрати на придбання машин, обладнання та устаткування, впровадження прогресивних технологічних процесів, реконструкцію та технічне переоснащення діючих підприємств, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної продукції.

Підприємствами харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів щорічно використовується 40% усіх вкладень в обробну промисловість. Інвестиційно привабливими серед реформованих підприємств регіону є підприємства таких видів економічної діяльності, як виробництво молочних продуктів, цукру, напоїв (зокрема пива), хліба та хлібобулочних виробів, виробництво м’яса та м’ясопродуктів. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій відносно невеликий: в харчову промисловість вкладено 75,3% усіх іноземних інвестицій промисловості області.

Чисельність працівників харчової промисловості Чернігівської області склала у 2005 році 19,4 тис. осіб, тобто скоротилася на 19% порівняно з 2003 роком. Найбільшу кількість працівників сконцентровано у таких видах економічної діяльності: м’ясна промисловість — 13,5%, середньооблікової чисельності працівників, молочна промисловість — 21,5%, виробництво хліба та хлібобулочних виробів — 18,8%, виробництво цукру — 13,2%,, виробництво напоїв — майже 8%, з них виробництво етилового спирту — 4,2%, пива — 2,2%.

Основні показники розвитку харчової промисловості Чернігівської області наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 — Основні показники розвитку харчової промисловості Чернігівської області.

Найбільші проблеми у розвитку харчової промисловості в регіоні формуються в обласному фінансовому секторі. Половина її підприємств працюють збитково, значними є обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств, існує заборгованість із виплати заробітної плати.

Підвищення конкурентоспроможності харчової продукції регіону повинне досягатися за рахунок зниження її матеріалоі енергоємності, поліпшення споживчих якостей, розвитку маркетингу, що сприятиме збільшенню споживчого попиту на вітчизняну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Значна увага на промислових підприємствах області повинна приділятися застосуванню сучасного автоматизованого технологічного обладнання, високомодернізованих технологічних ліній з системами програмного управління, що підвищить рівень комплексного перероблення сировини; сертифікації технологічних процесів якості виготовлення продукції; розширенню асортименту продукції та нарощуванню виробництва продуктів, готових до споживання, продукції лікарсько-профілактичного призначення, функціональних продуктів харчування; нових видів експортної та імпортозамінної продукції; використанню сучасних прогресивних екологічних видів тари і упаковки для харчових продуктів.

Таким чином, структурна політика харчової промисловості регіону повинна бути спрямована на удосконалення пропорцій виробництва з метою формування такої структури випуску харчової продукції, що відповідає потребам населення у різноманітних і якісних продовольчих продуктах та вимогам ринку; збалансованості виробничих потужностей харчової індустрії регіону в умовах доброчинної конкуренції; освоєння виробництва продукції, що забезпечить регіону незалежність від імпорту; розширення бази експорту харчової промисловості з урахуванням можливості використання переваг прикордонного торгового співробітництва; переоснащення підприємств для виробництва імпортозамінної харчової продукції.

3. Практична частина (варіант 29).

Задача № 1.

Дані про вартість основних виробничих фондів (ОВФ) 20 підприємств галузі наведені в таблиці А1.

Таблиця А1. Вартість ОВФ.

Необхідно:

• 1. згрупувати підприємства за вартістю ОВФ, сформувавши інтервальний ряд розподілу з рівними інтервалами та необхідною кількістю груп;
• 2. результати групування відобразити графічно;
• 3. на основі сформованого ряду визначити середню, модальну та медіанну вартість ОВФ;
• 4. за результатами розрахунків зробити відповідні висновки.

Розв’язання:

1. Згруповуємо підприємства за вартістю ОВФ, сформувавши інтервальний ряд розподілу з рівними інтервалами та необхідною кількістю груп. Визначаємо кількість груп n (n=4−10). У нашому випадку зручно взяти n = 5.

Визначаємо величину інтервалу за формулою:

h =,.

деh — величина інтервалу;

xmax — максимальне значення ознаки;

xmin — мінімальне значення ознаки.

h = = 15.

Відповідно до цієї величини утворюємо закриті межі інтервалу, результати занесемо до таблиці 1.

Таблиця 1.

2. Результати групування відобразимо графічно у вигляді гістограми.

Рисунок 1. Гістограма розподілу підприємств за вартістю ОВФ.

3. Перетворюємо інтервальний ряд розподілу на дискретний за формулою:

х_і = ,.

деxmax — максимальне значення ознаки;

xmin — мінімальне значення ознаки;

х_і — середина інтервалу.

х₁ = = 22,5;

х₂ = = 37,5;

х₃ = = 52,5;

х₄ = = 67,5;

х₅ = = 82,5.

Визначаємо середню арифметичну вартість ОВФ за формулою:

x =,.

х = = = =45 млн грош.од.

Результати обчислень занесемо до таблиці 2.

Таблиця 2.

Знайдемо моду, визначивши модальний інтервал із найбільшою частотою за формулою:

М₀ = х₀ + і_м0 * ,.

де х₀ — мінімальне значення ознаки в модальному інтервалі;

і_м0 — величина модального інтервалу;

— частота модального інтервалу;

— частота інтервалу, що передує модальному;

— частота інтервалу, наступного за модальним.

У нашому випадку модальний інтервал 15−30, бо відповідна йому частота є максимальною = 6.

М₀ = 15 + 15* = 15+15*= 15+= 27,86 млн гр. од.

Знайдемо медіану. Для цього визначимо медіанний інтервал, він відповідає такому, кумулятивна частота якого дорівнює або більша за номер медіани.

Номер медіани = (20+1)/2 = 10,5.

Отже, медіана знаходиться в інтервалі 30−45.

Медіану знайдемо за формулою:

М_е = х₀ + і_м0 * ,.

дех₀ — мінімальне значення ознаки в медіанному інтервалі;

і_м0 — величина медіанного інтервалу;

— частота медіанного інтервалу;

— сумачастот;

— сума нагромаджених частот до медіанного інтервалу.

М_е = 30+ 15* = 30+3*4 = 42 млн гр.од.

4. Отже, за обрахованими раніше даними можна зробити висновок, що в цій галузі найбільше підприємств, вартість ОВФ яких від 15 до 30 млн гр. од. Найчастіше зустрічаються підприємства, вартість ОВФ яких близька до 27,86 млн гр.од. Дана галузь базується на основі підприємств, вартість ОВФ яких близька до 42 млн гр. од.

Задача № 2.

Виробництво продукції різновидів А, Б, В та чисельність робітників на підприємстві у І і ІІ кварталі характеризується даними, наведеними в таблиці А2.

Таблиця А2. Виробництво продукції різновидів А, Б, В, млн. грош. од.

Визначити:

• 1. відносні величини структуру виробництво продукції по кожному із кварталів. Результати оформити у вигляді таблиці й відобразити за допомогою секторних діаграм. Зробити висновки про структурні зрушення у виробництві;
• 2. відносну величину динаміки сумарного виробництва зазначених видів продукції;
• 3. відносні величини інтенсивності (продуктивності праці) сумарного виробництва зазначених видів продукціїпо кожному із кварталів;
• 4. за результатами розрахунків зробити відповідні висновки.

Розв’язання:

1. Зведемо всі дані задачі в таблицю 3.

Таблиця 3.

За наведеними даними обчислюємо відносні величини структури (питому вагу) кожного виду продукції.

І квартал: А = (9,0:18)*100% = 50,0%;

Б = (5,1:18)*100% = 28,3%;

В = (3,9:18)*100% = 21,7%.

ІІ квартал: А = (6,0:19)*100% = 31,6%;

Б = (7,2:19)*100% =37,9%;

В = (5,8:19)*100% = 30,5%.

Зведемо всі результати задачі в таблицю 4.

Таблиця 4.

І квартал. (питома вага показників).	ІІ квартал. (питома вага показників).	Зміни питомої ваги показників.
Уся продукція, у тому числі:	100%.	105,6%.	+5,6%.
А Б. В.	50,0% 28,3% 21,7%	31,6% 37,9% 30,5%	— 18,4%. +9,6%. +8,8%.

У нашій задачі протягом ІІ кварталу відбулися зміни в структурі виробництва продукції трьох видів у бік збільшення виробництва продукції виду В на 8,8% (30,5%-21,7%=8,8%), продукції виду Б на 9,6% (37,9%-28,3%=9,6%), у бік зменшення виробництва продукції виду, А на 18,4% (50,0%-31,6%=18,4%).

У загальному в ІІ кварталі виробництво продукції зросло на 5,6% (105,6%-100%=5,6%) в порівнянні з І кварталом.

2. Відносна величина динаміки (Вд) обраховується за формулою:

В_д = ,.

де — фСктична собівартість;

— базова собівартість.

В_дА = = 66,7%.

Отже, виробництво продукції виду, А в ІІ кварталі зменшилося на 33,3% (100%-66,7% =33,3%).

В_дБ = = 141,2%.

Отже, виробництво продукції виду Б в ІІ кварталі збільшилося на 41,2% (141,2%-100% =41,2%).

В_дВ = = 148,7%.