Соціалістичний канон української культури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ.

Кафедри філософії мистецтва Кафедра загальної та соціальної педагогіки

ПЛАН — КОНСПЕКТ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ:

«СОЦІАЛІСТИЧНИЙ КАНОН УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

Склала

студентка групи КМК — 51(м)

Крижевич Ю.О.

Перевірили:

Викладач кафедри від кафедри філософії мистецтв ст. викл. Рибчинська З.Б.

Викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки доц. Заячук Ю. Д.

Дисципліна: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Вид зняття: комбіноване семінарське заняття визначене змістом теми, а також рівнем підготовки студентів, їхньою спеціальністю.

На даному семінарському занятті було застосовано синтез відомих мені семінарських занять:

1. розгорнута бесіда на основі матеріалів, підготовлених студентами;

читання доповідей, підготовлених студентами;

2. теоретичні конференції з обговоренням рефератів, написаних студентами.

Група: КМА — 31 Дата: 22.02.13

Тривалість заняття: 90 хв. Час проведення: (ІІІ пара, 11.50)

Місце проведення: (Валова 18 / ауд. імені Леся Курбаса.., факультет культури і мистецтв).

Ключові слова: соцреалізм, протоканон, канон, тоталітаризм, архетипи.

Навчальна мета цього семінарського заняття передбачає формування у групі КМК — 31 (культурологів):

· наукових (методологічних) знань з історії української культури ХХ ст.;

· формування прагнення студентами до поглибленого вивчення джерел з дисципліни «Історія української культури»;

· осмислення закономірностей (теорій) стосовно еволюційного процесу епохи соцреалізму на Україні;

· умінь дискусії (діалогу) з проблеми становлення мистецтва у радянську добу.

Навчальна мета формується завданнями:

1. Вчити і навчити кожного студента самостійно добувати знання.

2. Ознайомити студентів групи КМК - 31 із відомостями про розвиток культури у СРСР.

3. Навчити студентів простежити хронологію і розвиток мистецтва соцреалізму.

4. Навчити самостійно аналізувати вплив соціалістичного канону на формування культури в Україні;

5. Опрацювати та узагальнити літературу за темою роботи.

Виховна мета: Викликати у студентів зацікавленість до вивчення даної теми семінарського заняття. Основні завдання:

— сприяти естетичному вихованню — естетиці поданих творів мистецтва, через використання сугестивних методів;

— викликати формування духовних потреб;

— виховати у студентів групи КМК — 31 ціннісних уявлень про соцреалістичне мистецтво на Україні;

— виховати особистісне ставлення до формування і впровадження соціалістичного канону.

Розвивальна мета покликана становити головне, суттєве у поданому матеріалі, котрий розглядається на даному семінарі. Формується рядом завдань:

* Розвивати інтелект студентів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією.

* Формувати в студентів загально навчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї соцреалістичного мистецтва.

* Розвивати вміння працювати самостійно, а також самостійно здобувати знання з даної дисципліни.

Основні дидактичні цілі даного семінарського заняття: ліквідація прогалин у знаннях тих, кого навчають, надання їм допомоги в самостійній роботі над запропонованим матеріалом.

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Світова історія, історія України, історія світової та вітчизняної культури.

Забезпечувані дисципліни: базою для успішного засвоєння дисциплін Історія світової культури, культурологія, які будуть вивчатися студентами групи КМК — 31 у наступному семестрі стане саме ця навчальна інформація одного із підрозділів історії світового мистецтва, що виноситься на розгляд даного семінару.

Навчально-методичне забезпечення заняття

Наочність: на даному семінарі використовувались:

· Презентація на тему: «Мистецтво Соцреалізму»;

· Ілюстративний матеріал (репродукції картин та фото визначних пам’яток архітектури)

· Слайди.

· Таблиця «Соціалістичний канон української культури»

Роздатковий матеріал:

1. Мультимедійна дошка

2. Відеопроектор

4. Комп’ютер з підключенням до швидкісного Інтернету

5. Папір формату А4, А3, А2; маркери, стікери, кольоровий папір, клей, ножиці, скотч, роздатковий матеріал (бланк № 3 «Тезаурус життєтворчості митців соцреалізму на Україні - 30−60-ті рр. ХХ ст.», бланк № 4 «Думки про вплив соціалістичного канону на українську культуру, основні цінності, ідеали»)

Технічні засоби навчання: діапроектор, комп’ютери та ін.

Рекомендована література

Основна:

· Гюнтер X. Архетипы советской культуры // Соцреалистический канон: сб. ст. М., 2000. — С. 743−784.

· Гюнтер X. Жизненные фазы соцреалистического канона // Соцреалистический канон: сб. ст. М., 2000. — С. 281— 288.

· Гюнтер X. Тоталитарное государство как синтез искусств // Соцреалистический канон: сб. ст. М., 2000. — С. 7−15.

· Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 159−170

Додаткова:

· Велика ілюстрована енциклопедія історії мистецтв. Пер. З англ. — К.: Махаон — Україна, 2007. — 512 с.: іл.

· Гройс Б. Полуторный стиль: социалистический реализм между модернизмом и постмодернизмом // Новое лит. обозрение. 1995. — № 15. — С. 44−53.

· ГуревичА. Типологическая общность и национально-историческое своеобразие: (к спорам о литературных направлениях) // Вопр. лит. 1978. — № 11. — С. 164−187.

· Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-е, перероб. і доп./ за ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005. — 568 с. з іл.

· Могилънер 1999 — Могильнер М. Мифология «подпольного человека»: Радикальный микрокосм в России начала XX века как предмет семиотического анализа. М.: НЛО, 1999.

культура твір живопис соцреалістичне мистецтво

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина (2 — 3 хв.)

w привітання викладача зі студентами: «Добрий день, вітаю вас група КМК- 31. Мене звати Юлія Крижевич…»;

w виявлення відсутніх. На 22.03.13 у групі КМК — 31 (12 чол.) — були присутні 8 осіб;

w перевірка підготовленості групи до заняття пройшла успішно. Студенти на початок семінарського заняття були готові приступити до роботи.

ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності СТУДЕНТІВ (до 5 хв.)

1. Тема даного семінарського заняття: «Соціалістичний канон української культури»

2. Мета семінарського заняття «Соціалістичний канон української культури», являє собою набуття студентами відомостей про історію культури і живопису у добу СРСР, а також впливу соціалістичного канонону на культуру загалом.

3. Основні завдання проведеного заняття з дисципліни «Соціалістичний канон української культури»:

— простежити хронологію і розвиток мистецтва соцреалізму;

— дізнатися про закономірності впливу соціалістичного канону на розвиток культури в УРСР;

— визначення базових понять, які характеризують соцреалістичний канон у культурі УРСР;

— з'ясувати загальні закони функціонування та розвитку соцреалістичного канону у культурі.

— визначення художніх особливостей архітектури та портретного живопису в УРСР.

Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування значущості теми і її професійну спрямованість).

Оголошення плану заняття, що ґрунтується на огляді культури УРСР, а саме на значенні соціалістичного канону для української культури":

1. Етапи розвитку радянської української культури в ХХ ст.

2. Життєві фази соцреалістичного канону за Г. Гюнтером.

3. Соцреалістичний канон: трансформація архетипів.

4. Соціалістичний канон української культури.

5. Теорія «розвинутого соцреалізму» за М. Поповичем.

ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару (70−75 хв.)

w Вступне слово (до 5 хв.):

Якщо умовно підійти до української культури ХХ століття як до тексту, що є зашифрованим записом культурного досвіду, то способи дешифрування множинних розумінь можуть бути досить відмінними. Досвід культури соцреалізму та реінтерпретація її канону може бути прикладом культурної стратегії, у якій, за словами М. Ґловінського, відбулося «…нав’язування виразного знака цінності; знак цей, який призводить до прозорої поляризації, не має права викликати сумніву, його остаточною метою є рішуча оцінка, якої не можна заперечити». Однак показники цінностей могли видозмінюватись, враховуючи особисті смаки осіб, яким належала влада над інформацією (і відповідно над текстами), еволюцію суспільного ідеалу та функціонування множинних інституцій: цензури, творчих спілок, художніх рад, систем покарань та заохочень, тощо.

Ось, чому проблема наповненості категорії «канон соціалістичного реалізму» відкрита до розбудови та дискусій. Прийнятний погляд Г. Гюнтера, який визначає «канон» як систему для регулювання мистецтвом, яка виконує дві головні функції: стабілізації та селекції. Г. Гюнтер і К. Кларк виділяють провідні архетипи соціалістичного реалізму: велика родина (як держава), архетип героя (переважно льотчика, полярника, революціонера), ворога (наділеного демонічними рисами), батька (якого ототожнювали зі Сталіном) та матері (яка символізувала вітчизну). Найфункціональнішою вказана схема є в часі становлення й розвитку соцреалістичного канону: 1930;1950 роки. Наступна фаза, яка хронологічно збіжна з епохою часткового демонтажу тоталітарної системи, а саме: 1960 рр., — прикметна посутніми корективами в сфері дії знакових архетипів соцреалізму та деформації гомогенного культурного простору.

Передусім відбувається зміна суспільного ідеалу: у ньому послаблюється мілітарний чинник та агресивна класова модель. Як зазначає С. Білокінь: «З перебігом десятиліть набір людських якостей змінювався. По війні „герой нашого часу“ мав би бути все-таки вже не вбивцею. Він повинен був виявити уже якісь інші риси — передусім беззастережну слухняність режиму». Формула, коли суспільний ідеал сприймався як боєць, але вже мирного фронту, набуває дієвості.

У межах розбудови ленінського міфу як антитези до культу Сталіна відбувається часткова реабілітація жертв репресій: передусім членів ЦК, старих більшовиків та чекістів. Отже, суспільний ідеал не переживає стану катарсису від антитоталітарного очищення, а зазнає нової модернізації та адаптується до ситуації подвійних стандартів. За тезою повернення таких норм співжиття, які опираються на повагу до закону та людської гідності, постала відновлена репресивна машина для локалізації будь-яких виявів незалежної думки. Кінець десятиліття поряд із закінченням епохи «відлиги» означив і шизофренію суспільної свідомості на генно-антропологічному рівні. Шизофренію суспільної свідомості дослідники пов’язують з постанням «нової історичної спільноти людей» — «радянського народу». Його складник — «радянську людину» описують у двох психологічних проекціях. Перший тип пристосувався до зовнішніх атрибутів життя, які вимагають постійного самоконтролю, другий — намагався скористатися ілюзією свободи. Суспільні механізми передбачали обов’язковий маневр між цими сферами, що провокував стан шизофренії. Її наслідком стала людина-мутант, головною ознакою якої є відсутність спротиву тоталітаризму.

Соціальні мутації стали можливими внаслідок маргіналізації українського суспільства, яке на початку 1960 рр. остаточно сформувалось на основі «залишків» колишніх суспільних станів, яким вдалося вижити після репресій та війн. На цей же період припадає процес моноструктуризації української культурної моделі. Він полягав у тому, що зникла багаторівнева селянська культура з комплексом соціальних інституцій, які перебували поза безпосереднім контролем держави; водночас культура українських міст значною мірою формується за кітчевими зразками, коли внаслідок масової міграції вчорашні селяни приносять до радянських міст не автентичну культуру, а лише «спогади про щось втрачене, тіні забутих понять».

Розпад селянства як цілісності, що відрізняється від інших суспільних груп особливими громадськими інституціями, видами діяльності, правами, обов’язками та поліструктурованою культурою стає остаточним. Все це створило передумови для утвердження й розвитку міфу української радянської культури, який узалежнював мистецькі критерії від суспільної ієрархії та регламентував усі види духовної діяльності.

У силовому полі міфу української радянської культури зазнають видозмін офіційні інституції, які впливають на функціонування соцреалістичного канону. Від травня 1961 року встановлюється щорічна Республіканська премія імені Т. Шевченка за найкращі твори художньої літератури, журналістики, образотворчого мистецтва та ін.

w Вказую поетапно питання, що обговорюються під час заняття згідно плану. Пропоную студентам оглянути презентацію «Соціалістичний канон української культури «

w Використані мною на проведеному занятті методи навчання:

Дане семінарське заняття будується на принципі самостійної роботи студентів, що передбачає впровадження частково-пошукового (евристичного) метода. Він має такі характерні ознаки:

1. Знання студентам не пропонуються в «готовому» вигляді, їх потрібно здобувати самостійно.

2. Викладач /в даному випадку практикант/ організовує не повідомлення чи виклад нових знань, а пошук їх за допомогою різноманітних засобів.

3. Студенти під керівництвом викладача самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, які виникають, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки і т.д., в результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання.

Отже, навчальна діяльність розвивається за схемою: викладач — студенти — викладач — студенти і т. д. Частину знань повідомляє викладач (читає коротко інформативний матеріал на 5−7 хв. по даній темі, а також оголошує план наступного семінарського заняття, а частину студенти здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдання). Мною усі ці вимоги були дотримані.

— наочні методи достатньо важливі для навчаємих, це є візуальним сприймання дійсності. Ці методи повинні розвивати мислення навчаємих. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов’язково пропонуються в тій або іншій мірі, сполучаючись зі словесними методами. На даному семінарському занятті я застосувала документальне кіно, репродукції з охарактеризованих картин, карти тощо.

· практичні методи навчання охоплюють надто широкий діапазон різноманітних виглядів діяльності навчаємих. Під час проведення семінарського заняття були використані такі характерні прийоми для практичних методів навчання:

1. постановка завдання,

2. планування його виконання, оперативного стимулювання,

3. регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи,

4. виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

5. тестування засвоєних знань студентів на комп’ютерах.

* індуктивні і дедуктивні методи навчання характеризують винятково важливу особливість методів — спроможність розкривати логіку руху змісту навчального матеріалу.

Для проведення семінарського заняття я користувалась суто дедуктивним методом. Дедуктивний метод сприяє швидкому проходженню навчального матеріалу по темі: «Соціалістичний канон української культури» активніше розвиває абстрактне мислення. Застосування його особливо корисно при вивченні теоретичного матеріалу, при вирішенні мистецтвознавчих питань, що вимагають виявлення аналізу з деяких більш загальних положень.

· На даному семінарському занятті був застосований такий метод метод інтерактивного навчання, який називається коло ідей: метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми.

Порядок проведення: я ставила дискусійне питання стосовно даної теми (наприклад: «Розкрити долю портретної соцреалістичної традиції на Україні») та запропоновувала обговорити дане питання у малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбивались підсумки.

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ (ДО 5 ХВ.)

w Наприкінці заняття студенти :

1. ?пояснюють значення термінів «соцреалістичний канон, еволюція культури, мілітаризм, революційна романтика, архетипи і т. д»;

2. наводять приклади на поставлені їм питання, що стосується даної теми семінарського заняття (основні питання з даної теми, характеристика епохи тощо);

3. усвідомлюють, що собою являє соціалістичний канон української культури.

w Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

Дане семінарське заняття передбачає самостійну роботу студентів над заданим матеріалом (пошук інформації, створення презентацій). Самостійна робота, як будь-яка форма навчально-пізнавальної активності студентів, — це, перш за все, діяльність особистості. І діяльність, і особистість — категорії психологічні. Отже, правила і закони організації самостійної роботи — перш за все психологічні. Найбільш дієвою формою управління психологічною структурою діяльності людини на сьогодні вважається психолого-педагогічний моніторинг.

До основних критеріїв якого відноситься:

— якість набутих знань та навичок;

— вміння застосовувати знання для вирішення виробничих ситуацій;

— рівень мотивації навчання студентів.

Звичайно, що евристичний і методичний потенціал такого підходу може, на мою думку, позитивно проявити себе і при побудові навчально-пізнавальної діяльності студентів.

На даному семінарському занятті було:

— налагоджено систему поточного комплексного діагностування рівнів розвитку та якісних особливостей мотивації;

— підібрано для кожного студента індивідуальні проблемно-пошукові завдання, які він може вирішувати самостійно.

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (2−3 ХВ.)

Студенти мають самостійно підготувати матеріал до наступного лекційного заняття на тему «Основні риси тоталітарної культури «(за працею Г. Гюнтера «Тоталитарное государство как синтез искусств».

План лекційного заняття на 01.03.2012 р. на тему: «Основні риси тоталітарної культури » .

Поняття тоталітаризму

1.2.Історико-цивілізаційні передумови тоталітаризму

1.3. Доктрина тоталітаризму: тоталітарна держава як синтез мистецтва.

1.4.Різні трактування тоталітаризму

2. Історичні прояви тоталітаризму

2.1.Аналіз тоталітаризму: німецький радянський тоталітаризм

2.3.Вплив тоталітаризму на культуру України

VІ. ВИСНОВКИ

Семінарське заняття на тему: «Соціалістичний канон української культури» є формою організації навчання, що дозволяє ефективно формувати вміння студентів самостійно опрацювати матеріал з даної дисципліни.

Важливе значення в підвищенні ефективності семінарського заняття має технологія його проведення. Звичайно семінарське заняття починається зі вступного слова викладача (оголошення теми, розкриття її актуальності, ознайомлення з планом).

Обговорення питань плану цього заняття може починатися з раніше запланованого повідомлення студента або з його вільного виступу (доповіді).

Після першого повідомлення чи виступу викликаного викладачем студента в обговоренні питання, брали участь усі бажаючі. При цьому їм дозволялось користуватись конспектами, підручниками, будь-якими літературними джерелами.

На семінарі потрібно було стежити за тим, була створена атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів на цьому семінарі залежить від вільного вибору опонентів, створення проблемних ситуацій, розгортання мікродискусій.

Завершується семінарське заняття підбиттям підсумків обговорення теми, оцінюванням навчальних досягнень студентів.

VIІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения/ Ю. К. Бабанский. — Ростов-на-Дону: Альмапресс, 2005. — 245с.

2. Социалистический канон (Под общей ред. Х. Гюнтера и И. Добренко). — Санкт-Петербург: Академический проект, 2000. — 1040 с.

3. Советское богатство. Статьи о культуре, литературе и кино. — Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. — 442 с.

4. Тихомиров О. К. Психология мышления / О. К. Тихомиров. — М.: — Презумпция, 1999. — 568 с.: ил.