Поняття «статева конституція» та її основні характеристики

Статева конституція — сукупність біологічних властивостей (особливостей) організму, що склалися під впливом спадкових факторів і умов розвитку у внутрішньоутробному періоді і ранньому дитинстві, визначає рівень статевої потреби, межу статевої активності та опірність шкідливим впливам, що впливають на статеву сферу. [3].

У широкому сенсі під статевою конституцією людини мається на увазі кількісна характеристика її стійкої здатності до статевого життя, а саме — до здійснення певної кількості завершених статевих актів за певний проміжок часу. Під завершеним статевим актом мається на увазі такий акт або дію, що його замінює, які закінчуються статевим задоволенням людини, тобто оргазмом. При визначенні статевої конституції людини не відіграє ролі, яким чином досягається статеве задоволення (оргазм): природним статевим (з партнером), самозадоволенням, перехресним задоволенням (без статевого акту) або ще яких-небудь (наприклад, мимоволі у сні). [8].

Найбільш простими і поширеними характеристиками статевої конституції людини є:

• а) регулярна статева активність — середня частота (повторюваність) закінчених статевих актів, яку людина може підтримувати тривалий час (при стабільності статевого життя);
• б) ексцес — максимальна кількість закінчених статевих актів, які людина коли — небудь провела за одну добу.

Відповідно до вищезгаданих критеріїв статева конституція людини за своїм типом може бути:

• — слабкою,
• — середньою,
• — сильною. [5]