Місце та роль Трускавця в біографії і творчості Бруно Шульца

Місце та роль Трускавця в біографії і творчості Бруно Шульца

Біографічна топографія Бруно Шульца постійно викликає зацікавлення дослідників. Сліди Шульца та його творчості знайдено у Львові, Познані, Відні, Берліні т.ін., і ця географія постійно ширить свої межі. Проте, як часто буває потенціал рідних околиць залишається вивченим не до кінця. Так, нещодавно стали відомі факти про перші виставки Шульца у близькому Бориславі та рідному Дрогобичі. Доступність архівів та оцифрування періодичних матеріалів бібліотечних книгозбірень дають змогу прискіпливіших біографічно-культорознавчих досліджень контекстів життя та творчості Бруно Шульца. Тож потреба подібних пошуків в межах окресленої проблематики залишається актуальною.

Аналіз останніх досліджень. Основою для початку будь-яких досліджень у галузі шульцознавства залишаються праці Єжи Фіцовського [3]. Неназваний, але легко впізнаний Трускавець у творах Шульца аналізували Владислав Панас [15], Єжи Яжембський [8], Шалом Лінденбаум [12] та ін. Останній, досліджуючи літературну спадщину Шульца відзначає особливість Шульцівського Санаторію, що намагається врятувати суспільство від дефінітивної смерті, воскресити того, хто вже вважається мертвим. Важливу позицію курорту в топографії Шульца відзначають автори Шульцівського словника [17]. Останні результативні пошуки стосовно виставкової діяльності Шульца у Трускавці здійснив шанувальник його творчості Кшиштоф Вільман (Krzysztof Willmann). Цей аспект досліджено також у розвідці Г. Юзефчука [9] та колективній монографії дрогобицьких істориків [2].

Мета статті є характеристика місця та ролі Трускавця в біографії і творчості Бруно Шульца.

«Єдиним на світі містом», «особливою провінцією», «вибраною країною» для Шульца завжди був Дрогобич. Міфологізований Дрогобич відображений в його творчості, реальний вплетений в його біографію. З цією «особливою провінцією» Шульц радо знайомив близьких по духу людей. У червні 1934 р. пише до Тадеуша Брези так: «Я хотів би Вам насамперед показати Дрогобич і околиці, Вашими очима наново побачити сцену моєї молодості. Ввести Вас у ненаписані розділи Цин. крамниць. Прошу приїхати» [4, 43−44]. Під цими околицями мається на увазі насамперед близький курорт Трускавець [15, 83], який в цей період активно розвивався. Успіх гарантували мінеральні води, які своїми лікувальними властивостями не поступались водам відомих європейських курортів. їх лікувальний ефект випробував і сам Шульц ще в дитинстві. Трускавець був постійним місцем проведення літніх канікул, а в 1911 році він проходив тут реабілітацію після важкої хвороби серця та легень [17, 395]. Слабкий здоров’ям мистець постійно повертався до курорту в зрілому віці. Одна з останніх тривалих оздоровчих відпусток проходила восени 1940 р., після лікування хвороби нирок у дрогобицькому шпиталі. Тоді Шульц зупинився у віллі «Аїда», що віднотував у листах до приятельки Анни Плоцкер [4, 162].

Тай серед усіх подорожей найчастішими були саме до Трускавця. Проте ці подорожі були інакшими. На відміну від решту, що залишали по собі лише відчуття ошелешення безмірності простору, вони виконували функцію подорожі містичної, до іншої сфери власного «я», до іншої сфери часу[17, 396]. Приводом до відвідин курорту окрім лікувальної мети, були зустрічі з приятелями, котрі відвідували популярний в той час курорт. Збереглося декілька світлин з їхніх прогулянок Трускавцем (кінець 20-х та 1939 р.). В червні 1939 р. Шульц часто зустрічався з Зоф’ю Налковською, що перебувала тут на лікуванні, та читав їй свої літературно-критичні есеї. Про ці події Налковська згодом відзначить у своєму щоденнику: «У красивій, найдальшій частині парку, дикій із галявинами, як лондонські парки, на гарячій від сонця лавки, я слухала той текст, повний слушності, а крім того всілякої розумової вишуканості"[13, 417−418].

Крім того рекомендує трускавецьку здравницю друзям. В листі до Романи Гальперн пише: «. .Сподіваюся, що те каміння розчиниться і зникне з організму. Дуже добрим засобом для того є Трускавець (п'ятнадцять хвилин від Дрогобича), але для того Ти ще занадто ослаблена. Маю надію, що, може, у травні приїдеш до Трускавця. Тоді там буває чудово. Ти оселишся серед білих вишень, якими повниться Трускавець. То моя улюблена місцевість, про яку я ще колись напишу роман"[4, 139].

Проте повісті про Трускавець Шульц так і не написав, принаймні в шульцознавстві про це нічого не відомо (пригоди Шульцівських текстів настільки приголомшливі, що відкидати можливість віднайдення нових просто помилково). Проте, неназваний Трускавець «іще невеличкий курорт» постійно виринає в літературних творах Шульца. Дорогою до курорту «.в'їздили у горбистий та хвилястий краєвид…врешті зупинялися на Гірці, коло мурованої широкої корчми… на рогатці, що розділяла два світи» [5, 342−343]. Корчма стоїть на Корчма на Гірці дорогою до Трускавця. // Світлина автора, 2016 р. цій рогатці й досі.

В оповіданні «Осінь» читаємо: «Мені п’ятнадцять років, і я зовсім не обтяжений обов’язками життєвої практики. Позаяк до від'їзду лишається ще година, я знову вибігаю — попрощатися з місцем відпочинку, полічити доробок цього літа, зрозуміти, що можна буде забрати із собою, а що доведеться назавжди покинути в цьому приреченому на зникнення місті. Але на малому парковому кільці, тепер порожньому і світлому в пополудневому сонці, коло пам’ятника Міцкевичу, мені в душі розвиднюється істина про переломний момент літа. В ейфорії цього об’явлення я сходжу вгору двома пам’ятниковими сходинками, поглядом і розпростертими руками описую розмашисту дугу і, ніби звертаючись до всього курорту, кажу: «Прощавай, Поро! Ти була дуже гарна й багата. Жодне інше літо не може з Тобою зрівнятися. Я визнаю це тепер, хоч і нерідко бував сумним та нещасним через Тебе. Я лишаю Тобі на згадку всі мої пригоди, розсіяні парком, вулицями, садами. Я не можу забрати своїх п’ятнадцяти років, вони вже тут назавжди.

Крім того, на веранді вілли, в якій я мешкав, я втиснув у шпарину між двома балками свій малюнок. Я зробив його Тобі на згадку.

Тепер ти сходиш між тіней. шульц художній трускавець Разом із Тобою зійде до країни тіней і все це місто вілл та садів. У вас немає нащадків. Ти і це місто, ви обоє помрете останніми в роду" [5, 335].

Утаємничений для реальності залишається міфологізований Санаторій «під клєпсидрою», куди «ошукана гучною рекламою» родина головного героя Юзефа відіслала батька на лікування. З оповідання «Санаторій під клєпсидрою» можемо виокремити деякі деталі. Дорога від залізниці до Санаторію «піднімалася вгору і плавно виводила на хребет узгір'я, звідки відкривався увесь виднокіл». Головний будинок санаторію вигнутий підковою. Просто з містка, обплетеного хиткими балюстрадами з березових гілок, можна було увійти до подвійних скляних дверей готелю, знаного з реклами як Санаторій. Тут відсуванням смерті в часі займався «невисокий і широкоплечий чоловік із темним заростом» доктор Ґотард [5]. Адреса того санаторію (як і, напевно, його існування в реальному світі) залишається загадкою [15, 79]. Ш. Лінденбаум, наприклад відзначає, що це не є звичний санаторій. Завжди писаний з великої літери Шульцівський Санаторій нагадує родинне місто батька і Юзефа та постійно з ним порівнюється [12, 55]. Оніричний Санаторій-місто в свою чергу репрезентує певний реальний зміст. Ним є виконувані санаторієм функції суспільно-лікувального закладу, що має на меті вилікування особи, що стоїть в тіні смерті, майже вже мертва, повернення її до звичного життя. Знаком такого стану є клепсидра годинник, який вимірює час життя, що наближається до смерті [12, 56].

Трускавець можемо пов’язати не лише з літературною творчістю мистця, але й з художньою. Донедавна вважалося, що саме в Трускавці відбулась перша персональна виставка Бруно Шульца. Як з’ясувалось, це не так [2, 156]. Проте, виставка й справді була, але її деталі досі достеменно невідомі. За реляцією Єжи Фіцовського, влітку 1928 року за порадою якогось знайомого доктора хімії Шульц влаштував виставку у залі Курортного дому, приміщення якого безкоштовно надав йому тогочасний власник Трускавця Раймунд Ярош [3, 52−53].

Серед чисельної публіки, що відвідала виставку був професор Львівської Політехніки Максиміліан Тулле. Неоднозначно сприйнявши роботи Шульца, Тулле нібито написав скаргу на ім'я старости звинувачуючи мистця у порнографічному характері творів та вимагаючи негайного закриття виставки. За сприяння Яроша справа була вирішена, а Шульцу вдалось продати майже всі картини [3, 53]. Ці висновки Фіцовського, мабуть, були зроблені на основі спогадів Юліуша Фляшена (Juliusza Flaszena), хоча й не відомо чи були вони єдиним джерелом інформації. Цікаво, що Фляшен, лікар із Трускавця [10], пише у листі до Фіцовського, що не пам’ятає точної дати знайомства з Шульцом, було це десь у 1928 1929 роках [11,159]. Підкреслюємо, що йдеться тут не про рік проведення виставки Шульца, а про дату знайомства. Далі Фляшен пише, що побачивши мистецький доробок Шульца, порадив йому влаштувати виставку у час курортного сезону, коли до Трускавця приїжджає інтелігенція мало не з усієї Польщі. І ніби то саме за його сприяння Раймунд Ярош безкоштовно надав для експозиції залу у Курортному клубі [11, 160]. Під час трускавецької виставки Шульц представив публіці переважно гравюри і рисунки та кілька олійних образів з домінуванням світло фіолетових і блакитних відтінків [3, 53]. Проте, жодного підтвердження в джерелах, окрім спогадів Юліуша Фляшена про час виставки, так само як і про скандальний інцидент під час її проведення не знаходимо. Натомість, перший відомий анонс виставки Бруно Шульца у залі Курортного клубу в Трускавці 28 червня 1930 р. фіксує газета «Glos Drohobycko-Boryslawsko-Samborski-Stryjski» [14]. Характеризується виставка як «незвичайна імпреза», тобто, припускаємо, що в разі проведення раніше подібної виставки захід не вважався б нєзвичним.

В липні факт відвідуваності виставки двічі фіксує львівська газета «Chwila», проте тут вже йдеться про виставку в залах Курортного клубу двох митців: Бруно Шульца та Йоахіма Кахане [19; 21].

14 серпня львівське видання повідомляє про останній тиждень до закриття виставки [20]. Тобто, виставка тривала з початку липня та майже до кінця серпня 1930 року. Вхід на неї був вільний і можливий з 10-ї до 6-ї вечора. Ще раз великий успіх серед відвідувачів виставки підкреслює «Glos…» 20 серпня 1930 р., зваблюючи публіку низькими цінами експонатів [25]. Ймовірно Шульц виставляв ті ж картини, що й на Весняному салоні у Львові, що закінчився напередодні [1, 53]. Гіпотетично можемо зробити висновок про те, що у спогадах Фляшена йде мова про виставку у Трускавці саме 1930 р. Відповіді на деякі питання в окресленій проблематиці можуть з’явитись лише в результаті дослідження, в першу чергу, архіву Єжи Фіцовського, над чим зараз працюють польські науковці.

Йоахім Кахане (Joachim Kahane, 1890 бл. 1943) відомий єврейський мистець, маляр, різьбяр, металопластик. В 1911 р. разом з Максиміліаном Гольдштейном заснував Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові, а влітку 1919 р. став його головою. З 1921 р. працював учителем малювання у Лодзі [7; 16]. На виставці у Трускавці влітку 1930 р. представляв роботи на латуні, міді і сріблі. Відомо, що виставлявся в курорті принаймні тричі. Перша виставка з успіхом відбулась в серпні 1929 р. за сприяння Раймунда Яроша [26], ще одна у 1938 р. [24]. Неодноразово виставлявся в Моршині [23], Криниці [18], Сколе, Львові, Лодзі, Варшаві, Відні, Амстердамі, Лондоні [22], Берліні, Дрездені [6] і т.д. Серед його робіт особливою красою критики відзначали твори виконані за біблійними та синагогічними мотивами [6]. Підсумовуючи, варто відзначити особливе місце Трускавця у топографії Шульца. Був, насамперед, місцем оздоровлення та відпочинку, близьким та знайомим з дитинства. Згодом, популярність курорту сприяла налагодженню контактів з інтелектуалами, що приїжджали сюди з різних куточків Польщі. Представлення художньої творчості Шульца в Трускавці отримало, пори різні свідчення, позитивний резонанс. Водночас, очевидну роль відіграв Трускавець і як літературний мотив у творчості мистця.

Імпрези Бруно Шульца в близькому курорті продовжуються і до сьогодні. Сучасний Трускавець є постійним учасником атракцій під час Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца та відкритий для шанувальників його творчості.

Література

• 1. Бруно Шульц. Горизонт часу. Львів, 2012. 64 с.
• 2. Лазорак Б., Тимошенко Л., Хомич Л., Чава І. Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича). Дрогобич: Коло, 2016. 374 с.
• 3. Фіцовський Є. Рєгіони вєликої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія. Пер. з польської А. Павлишина. К.: Дух і Літера, 2010. 544 с.
• 4. Шульц Б. Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський. / Пер. з польськ. Андрія Павлишина. К.: Дух і Літера, 2012. 360 с.
• 5. Шульц Б. Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича: оповідання; переклад з польської. К. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. 384 с.
• 6. 20-lecie pracy artystycznej Joachima Kahanego // Chwila. № 474. 06.06.1932. S. 11.
• 7. Borzyminska Z. Kahane Joachim (Chaim) // Polski Slownik Judaistyczny.
• 8. Jarzbski J. Schulz. Wroclaw: Wydawnictwo Dolnoslqskie, 1999. 244 s.
• 9. Juzefczuk G. Bruno zmistyfikowany, Drohobycz zmanipulowany. Nowe perspektywy badan // Бруно Шульц як філософ і теоретик літератури: Матеріали V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі / ред. Меньок. Дрогобич, 2014. С. 685 704.
• 10. Kronika Zaglbia Naftowego. Spor lekarza z aptekarzem w Truskawcu // Chwila. Wydanie wieczorne. 18.10.1938. № 1275. S. 10.
• 11. Ksiga listow / Bruno Schulz. Zebral, opracowal, wstpem, przypisami і aneksami opatrzyl Jerzy Ficowski. Krakow: Wydawnictwo Literackie, 1975. 190 s.
• 12. Lindenbaum Sh. Sanatorium pod Klepsydrq Hades czy sanatorium?/ Sh. Lindenbaum // W ulamkach zwierciadla… Bruno Schulz w 110 rocznic urodzin і 60 rocznice smierci. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 2003. S. 47−73.
• 13. Nalkowska Z. Dzienniki. T. 4 (1930 1939). Cz. 2. (1935 1939)/ Opracowanie, wstp і komentarz H. Kirchner. Warszawa: Czytelnik, 1988. 511 s.
• 14. Niezwykla impreza artystyczna w Truskawcu // Glos Drohobycko-Boryslawsko-Samborsko-Stryjski: bezpartyjny tygodnik informacyjny. № 15. 28.06.1930. S. 5.
• 15. Panas W. «Willa Bianki. Maly przewodnik drohobycki dla przyjaciol» (fragmenty). / W. Panas Lublin: UMCS, 2003. 103 s.
• 16. Sandel E. Kahane Joachim (1890 ok. 1943) / E. Sandel // Polski Slownik Biograficzny. T. XI. (1964 1965) Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1965. 638 s.
• 17. Slownik schulzowski / opracowanie і redakcja: Bolecki W., Jarzbski J., Rosiek S. Gdansk: Wydawnictwo slowo/obraz/terytoria, 2006. 469 s.
• 18. Wystawa art. rzezb. J. Kahanego w Krynicy // Chwila. 15.07.1932 № 4780 S. 13.
• 19. Wystawa Brunona Schulza і Joachima Kahanego w Truskawcu // Chwila. № 4056. 11.07.1930. S. 13.
• 20. Wystawa prac art. metalopl. J. Kahanego і art. mal. B. Szulca w Truskawcu // Chwila. № 4090. — S. 13.
• 21. Wystawa prac art. metalopl. J. Kahanego і art. mal. Brunona Szulca w Truskawcu // Chwila. № 4072. — S. 15.
• 22. Wystawa prac prof. Joachima Kahanego // Chwila. Wydanie wieczorne 02.08.1937. № 902. S. 10.
• 23. Wystawa prof. J. Kahanego w Morszynie. // Chwila. № 6595. 30.07.1937. S. 10.
• 24. Wystawa prof. J. Kahanego w Truskawcu. // Chwila. № 6932. 09.07.1938. S. 13.
• 25. Z wystawy Szulca і Kahanego // Glos Drohobycko-Boryslawsko-Samborsko-Stryjski: bezpartyjny tygodnik informacyjny. № 22. 20.08.1930.S.6.
• 26. Z. Z kraju. List z Truskawca. Wystawa prac art. Joachima Kahanego // Chwila. № 3744. 25.08.1929. S. 9.