Особливості аварій і катастроф на пожежо-і вибухонебезпечних об'єктах
Наслідки пожеж і вибухів на підприємствах народного господарства визначаються уражаючими факторами. У результаті пожежі виникають такі уражаючі фактори, як відкритий вогонь та іскри, підвищена температура оточуючого середовища й предметів, токсичні продукти згорання, дим, дефіцит кисню, з’являється небезпека потрапити під падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування тощо… Читати ще >
Особливості аварій і катастроф на пожежо-і вибухонебезпечних об'єктах (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ускладнення технологічних процесів, збільшення площ забудови об'єктів народного господарства підвищують їх пожежну небезпеку.
За вибуховою, вибухо-пожежною та пожежною небезпекою об'єкти поділяють на категорії А, Б, В, Г, Д, Е, К.
До категорії А належать нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи, склади нафтопродуктів. До категорії Б — цехи виробництва й засоби транспортування вугільного пилу, деревного борошна, цукрової пудри, борошномельні млини. Категорія В охоплює лісопильні, деревообробні, столярні, меблеві виробництва. Об'єкти інших категорій менш небезпечні.
Наслідки пожеж і вибухів на підприємствах народного господарства визначаються уражаючими факторами. У результаті пожежі виникають такі уражаючі фактори, як відкритий вогонь та іскри, підвищена температура оточуючого середовища й предметів, токсичні продукти згорання, дим, дефіцит кисню, з’являється небезпека потрапити під падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування тощо.
Під час вибуху виникають: повітряна ударна хвиля та уламкове поле, створюване фрагментами об'єктів, що вибухають і руйнуються.
Пожежі, вибухи з наступними пожежами є традиційно небезпечними для території України. Сьогодні пожежі будинків і споруд виробничого, житлового, соціально-побутового й культурного призначення залишаються найпоширенішим нещастям.
Під час пожеж і вибухів люди отримують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиття, черепно-мозкові травми, осколкові поранення, комбіновані ураження).
Принципи гасіння пожеж ґрунтуються на розумінні основних шляхів припинення горіння. Це передусім ізоляція зони горіння від кисню, зниження швидкості тепловиділення чи збільшенні швидкості тепловідводу від зони реакції окислювання. Головною умовою при цьому є зниження температури горіння до рівня нижчого за температуру самоспалаху. Досягається це шляхом дотримання чотирьох відомих принципів: охолодження реагуючих речовин, ізоляція зони горіння, розведення реагуючих речовин до незаймистих концентрацій чи концентрацій, що не підтримують горіння, хімічне гальмування реакції горіння. З цією метою застосовують різні вогнегасні речовини, властивості яких докладно описують і класифікують у спеціальних посібниках. Основні способи припинення горіння подано в табл. 9.
Таблиця 9. Способи припинення горіння.
Охолодження. | Розведення. | Ізоляція. | Хімічне гальмування реакції. |
Охолодження зони горіння суцільними або диспергованими струменями води. Охолодження перемішуванням займистих речовин. | Розведення займистої суміші струменями тонко диспергованої води, газоводяними струменя ми, незаймистими парами й газами. | Ізоляція займистого матеріалу від окислювача шарами піни, продуктів вибуху, вогнегасного порошку, вогнезахистною смугою. | Гальмування реакцій горіння вогнегасним порошком, галоїдопохідними та вуглеводними. |