Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Туреччини

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Для особливо допитливих рекомендується поїздка в курортне місто Каш (древній Антіфеллус), розташоване неподалік Світи. За останні роки Каш, який ще донедавна вважався рибальським селищем, перетворився на відомий курорт із розвиненою інфраструктурою. Здається, це Бодрум у мініатюрі. Як і в Бодрумі, Ви можете блукати вузькими стародавніми вуличками і базарами, відвідувати числені бари, ресторани і… Читати ще >

Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Туреччини (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство Освіти і Науки України Київський Національний Торговельно — Економічний Університет Кафедра маркетингу та реклами Курсова робота

«Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Туреччини»

Зміст Вступ

1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві

2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини

2.1 Природні

2.2 Демографічні

2.3 Соціально-економічні

2.4 Історичні

3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини

4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини

5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Туреччини Висновки Список використаної літератури

Вступ Рекреаційно-туристичний комплекс упродовж усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце в світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, кількістю зайнятих, обсягом експорту послуг, в якості джерела доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним з важливих індикаторів якості життя.

Кількість міжнародних туристичних мандрівок постійно зростає, збільшившись з 25 млн. у 1950 р. до близько 700 млн. чол. у 2010 р. Так, за прогнозами Всесвітньої туристської організації (ВТО) до 2020 р. кількість туристичних поїздок розшириться майже втричі та досягне 1,6 млрд. чол. При цьому доходи від готельно-туристичних послуг підвищуватимуться прискореними темпами і можуть зрости з 445 млрд. дол. у 1998 р. до приблизно 2 трлн. дол. у 2020 р.

Процес прискореного розвитку туризму є результатом науково-технічного прогресу, зростання пізнавальних, оздоровчих потреб людей і необхідності в міжнародних ділових контактах. Наявність багатого історико-культурного і природно-рекреаційного потенціалу дало багатьом країнам, окремі з яких навіть не відносяться до високорозвинених, завоювати серйозні позиції на світовому туристичному ринку. [1, c 83]

Матеріальною основою туристичного ринку та вагомою структурною складовою економіки стає рекреаційно-туристичний комплекс, для розвитку якого існують необхідні природні умови, історико-культурні, матеріальні та трудові ресурси.

Об'єктом дослідження є інструмент впливу на формування та розвиток туристичної галузі в контексті національної політики в умовах напруженості і високої конкуренції.

Предметом дослідження курсової роботи є вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини, сучасного стану туристичної галузі країни.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей розміщення і розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань, а саме:

дослідити сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві;

проаналізувати передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини;

розглянути сучасний рівень розвитку і структуру рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини;

проаналізувати розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини.

визначити проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Туреччини Робота складається із п’яти розділів в яких послідовно розглядається поставлена проблема.

рекреаційний туристичний туреччина

1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві

Рекреаційно-туристичний комплекс може розглядатися у двох аспектах: з однієї сторони, як міжгалузевий комплекс у складі сфери послуг, де виникають і розвиваються економічні відносини з виробництва, обміну та споживання рекреаційно-туристичного продукту; з другої — як складова частина соціальної інфраструктури територій різного рівня, що являє собою комплексну систему (мережу) підприємств і закладів з виробництва, просування і реалізації рекреаційно-туристичних послуг.

Рекреаційно-туристичний комплекс виділяється ознаками самостійного об'єкта:

спеціалізованою матеріально-технічною базою;

специфічними природно-антропогенними ресурсами;

унікальністю продукування послуг і власною технологією обслуговування;

формуванням принципово нової схеми міжгалузевого і територіального управління;

суспільною значимістю, в тому числі економічною, соціальною, екологічною та політичною.

Практично, туризм є відправною точкою формування міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу, складовими якого є підприємства, заклади та організації різних сфер економіки

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу є пріоритетним напрямком національної економіки і культури, важливим фактором підвищення міжнародного престижу країни, джерелом соціально-економічного розвитку регіонів, важливою умовою збереження історико-культурної спадщини. 1, c 140]

Сфера туризму на відміну від інших галузей економіки дає можливість реалізувати концепцію саморозвитку, самоуправління та самофінансування за рахунок своїх власних ресурсів, власних фінансових джерел. Таким джерелом служить туристична рента як диференціація цінності туристичних ресурсів за ступенем їх привабливості для туристів.

Однак, наявні природно-рекреаційні ресурси ще не гарантують безумовний успіх формування ринку туристичної діяльності. В кінцевому рахунку визначальним фактором є рівень соціально-економічного розвитку і, зокрема, туристичної інфраструктури та належно сформованого економіко-правового механізму в країні.

При виважених законодавчих основах і сприятливій соціально-економічній політиці держави туристична рента може створити всі необхідні умови для самофінансування, саморозвитку та самоуправління туристичною діяльністю. І навпаки, відмова від туристичної ренти може спрямувати розвиток туризму по двох однаково згубних напрямках: за рахунок державного бюджету або ж за рахунок невтримної комерціалізації. Іншими словами, питання про туристичну ренту рівною мірою економічне, політичне і соціальне. Важливим аспектом є розгляд питання про форми туристичної ренти. Поки що запропоновано три їх різновидності: монопольну, диференційовану та абсолютну.

Монопольна рента утворюється на основі господарського використання туристичних ресурсів унікальної, виключної якості.

Диференціальна рента повністю ґрунтується на відмінностях в якості (в рівні корисності) туристичних ресурсів, що знаходить відображення в утворенні диференціальних доходів рентного типу.

Абсолютна рента передбачає, що всякий туристичний ресурс як синтез природних, історичних, соціальних і культурних факторів за своїми споживчими якостями, за рівнем корисності перевищує будь-який інший природний фактор, тобто туристичний ресурс має додаткові корисні властивості (історичні, соціально-культурні), які об'єктивно знаходять відображення на вартості даного ресурсу і відповідно додатковому прибутку.

Туристичний комплекс займає вагоме місце в структурі господарства Туреччини. Згідно статистиці Всесвітньої туристичної організації (ВТО), Туреччина займає 21 місце в світі по відвідуванні іноземними туристами і одержуваним від них доходів. 10, c 280]

Туризм приносить країні значні валютні дивіденди. Даний сектор відноситься до числа нечисленних галузей, що в умовах загальноекономічної кризи залишаються в сприятливому положенні.

Доход державної казни від туризму складає майже чверть обсягу турецького експорту.

2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини

2.1 Природні

Туреччина розташована на східній півкулі, між 250 40` і 440 48` східної довготи та 350 51` і 420 06` північної широти. Її площа (включаючи внутрішні водоймища) становить 779 452 км². Основна частина території Туреччини — 97% - знаходиться в Азії і тільки 3% - у Європі. Географічна особливість Туреччини — розташування на перехресті важливих шляхів, зі стародавності з'єднуючих Європу з Азією, чорноморські країни і народи зі середземноморськими. Максимальна довжина турецької території зі заходу на схід 1600 км, з півночі на південь 600 км.

Туреччина із трьох сторін омивається морями: на півночі - чорним морем, на заході - Егейським, на півдні Середземним. Саме турецьке море є одним з головних туристичних ресурсів країни.

Прибережна смуга має все необхідне устаткування для занять вітрильним спортом і для відпочинку на пляжах. На нескінченно широких піщаних пляжах височіє ряд комфортабельних готелів, збудованих і обладнаних за останніми здобутками техніки і відповідно до вимог часу

Європейська й азіатська частини Туреччини відділений одна від одної водяною системою, що утворює морський прохід з Чорного моря в Егейське і включає Мармурове море, протоки Босфор і Дарданелли. У Південній частині Босфору і Золотого Рогу Мармурового моря, розташоване одне з гарніших міст світу і найбільше місто Туреччини — Стамбул. 3]

Туреччина — гірська країна. Середня висота її території над рівнем моря складає 1132 м. Майже вся територія Азіатської Туреччини зайнята Малоазіатським нагір'ям, до складу якого входять високі, розчленовані питомими й увінчані могутніми вершинами гірські хребти, великі сухі нагір'я і плоскогір'я. Низинних рівнин у країні мало, вони розташовані на окремих ділянках морських узбереж, як правило, в устях рік. Оку туриста відкриється чудесна панорама з різнобарвною гамою екзотичних рослин, води блакитної затоки, гірські масиви, що з'єднуються з небом Територія Туреччини знаходиться в межах середземноморського субтропічного кліматичного пояса. Однак гірський, сильно розчленований рельєф, дуже важкі умови циркуляції повітря, наявність кліматичної поясності - усе це визначило велику розмаїтість кліматичних районів. На внутрішніх нагір'ях клімат континентальний. Опади переважають у степу до 500 мм у роки.

Територія Туреччини, за винятком Канійської рівнини, покрита густою річковою мережею. Але всі ріки мають гірський характер, буяють водоспадами, порогами і тому несудохідні. Велика швидкість плину робить їх майже незамерзаючими, навіть у високогірних районах. Основні ріки: Єфрат (2800 км), Тигр (1900 км), Кизил-Ирмак (1355 км), Сакарья (824 км).

Близько 9,2 тис. кв. км. Площі Туреччини займають озера: Кратерні,. Самі великі Ван (3713 км кв.) — солоне, бесточне, Туз (1500 кв.км.) — солоне.

Іеальний клімат Турецької Рів'єри забезпечують якнайкращі можливості для незабутнього відпочинку.

Чисті затоки і бездоганні пляжі в південній частині особливо популярні серед яхтсменів

2.2 Демографічні

На липень 2010 року населення Туреччини складає 69 660 559 чоловік.

Площа Туреччини — 779 тис.452 кв. км., отже середня щільність населення складає близько 86 чол. на кв. км. Це досить високий показник для Європи, але цілком звичайний для Азії. З часом (а дехто вважає, що і зараз), враховуючи темпи розвитку турецького народу, темп приросту населення якого становить близько 1.09% на рік, можуть виникнути демографічні проблеми пов’язані з перенаселенням країни.

Таблиця 1

Темпи розвитку населення на протязі становлення Турецької держави:

в 1927р

13 млн.

в 1935р

16 млн.

в 1950р

21 млн.

в 1980р

42,5 млн.

в 2010 р

майже 70млн.

Турецьке населення дуже молоде, адже більш ніж чверть складають діти до 14 років. Люди від 15 до 64 років складають 67.3% всього населення. А люди старше 65 років складають усього 6.7% населення. Саме цим пояснюється низький соціальний та економічний рівень населення.

На липень 2010 року населення Туреччини складає 69 660 559 чоловік Таблиця 2

Віков структура населення

0−14 років:

26% (чоловічий 9,232,439/жіночий 8,897,135)

15−64 року:

67.3% (чоловічий 23,806,367/ жіночий 23,053,536)

65 років і над:

6.7% (чоловічий 2,140,242/ жіночий 2,530,840)

Серединний вік:

загальний: 27.7 років

чоловічий: 27.52 років

жіночий: 27.89 років

Темп приросту населення: 1.09%

Норма народження: 16.83 народжень/1,000 населення

Тривалість життя :

загальна: 72.36 років

чоловіча: 69.94 років

жіноча: 74.91 років

Статеве співвідношення:

у народженні: 1.05 — чоловіків/жінок

до 15 років: 1.04 — чоловіків/жінок

15−64 роки: 1.03 — чоловіків/жінок

65 років і більше: 0.85 — чоловіків/жінок

загальне статеве співвідношення населення: 1.02 — чоловіків/жінок

Статева структура населення характеризується стійкою перевагою чисельності чоловіків над чисельністю жінок, співвідношення першої до другої в 2009 становило 101,9%. Характерною особливістю вікової структури є висока питома вага осіб віку (0−14), що становила в 2010 30%. Однак цей показник поступово знижується — на початку 90-х він перевищував 35%. Порівняно невисокою, незважаючи на поступове підвищення середньої тривалості життя (68,5 років у 2010 проти 45 у 1980), залишається частка осіб післяробочого віку (після 65) — 5,6%.

Міське населення в Туреччині складає 48%.

Розподіл жителів по території Туреччини відбувається вкрай нерівномірно. Найбільше густо заселені узбережжя Мармурового і Чорного морів, потім — райони, що прилягають до Егейського моря. Саме густонаселене місто — Стамбул і саме малонаселене — Ханяри.

Внутрішні міграції населення направлені на захід та південь, та з центру на узбережжя. Також спостерігаються міграції з сіл до міст, частково з гірських сіл у рівнинні.

Високу міграційну активність проявляють чоловіки, які залишають густонаселені, малоземельні райони східного Причорномор`я.

2.3 Соціально-економічні

Захід (понад ¼ територію країни, близько 2/5 її населення) промислово-аграрний район, найбільш розвита частина республіки, її індустріальне ядро; тут (головним чином у Стамбулі, Ізмірі і їхніх околицях) зосереджено 66% усіх промислових робітників і випускається 69% продукції обробної промисловості. Центр (близько 2/5 території країни, близько 2/5 її населення) — аграрно-промисловий район, де провідна галузь економіки — сільське господарство — значною мірою товарного напрямку; промисловість розвита слабкіше; на район приходиться 25% промислових робітників і 24% продукції промисловості (головним чином район Анкари). Схід (понад 1/3 територію країни і близько 1/5 її населення) — відсталий аграрний район, у господарстві якого головне значення має тваринництво (25% доходу від тваринництва); 16% збору зернові країни, менш 10% - садових і технічних культур. На район приходиться 9% промислових робітників і 7% промислової продукції; тут зосереджена основна частина видобутку нафти, залізної і мідної руди, хромітів і поліметалів. 7, c 376]

Туреччина — аграрно-промислова країна. Значна залежність від іноземних монополій.

Галузева структура турецької економіки відображена на діаграмі 1.

Діаграма 1

Галузева структура господарства Туреччини Галузева структура турецької економіки характерна для індустріально-аграрних країн: на частку промислового виробництва в загальному обсязі ВВП приходиться близько 28%, сільського господарства — 15%, будівництва — 6%, послуг — 51%.

2.4 Історичні

Історичні передумови формування туристичних ресурсів Турецької республіки сягають часів Східного Риму, Візантії а також Османської імперії. Кожна з цих культур залишала свій відбиток, як це пам’ятоки архітектури, музеї, фортеці, палаци та інше, які зараз складають основу архітектурних туристичних ресурсів країни.

Розлянемо історичні передумови формування туристичних ресурсів окремих територій країни, які на сучасному етапі становлять основну складову туристичних ресурсів країни.

Стамбул будучи столицею одночасно декількох держав (Східного Риму, Візантії а також Османської імперії), з приходом до влади кожної нової держави Стамбул нагромаджував кошти і розпочинав чергове будівництво грандіозних пам’яток архітектури, авторами яких були відомі зодчі. Найважливіші історичні і туристичні скарби Стамбулу розташовані в центрі Історичного Півострова, в районах Сарайбурну і Султанахмед. В періоди Римського, Візантійського і Османського правлінь ці райони були центром міста, місцем зведення пишних імператорських палаців. Найвеличніші будівлі церков, помпезні мечеті, а також великі музеї теж розташовувались в цих районах. Два пагорби (із семи) звеличуються в центрі міста. На одному з них побудований розкішний Палац Топкапи, на іншому височить мечеть Султанахмед. Поміж пагорбами кожен клаптик землі є історичним пам’ятником. Тут же знаходиться і Іподром, де розташовувався театр міста в Візантійський і Османській імперії.

Сучасний Мармарис виріс на місці давнього античного міста Фіскос, від якого зараз не залишилося навіть руїн. Про часи Оттоманського правління нагадує фортеця «Мармара Калесі», навколо якої розташоване старе місто з його колоритним східним базаром і великою гаванню. Її могутні зубцюваті стіни з вежею, що високо звеличується на містом, чітко позначають центр півострова, виступаючого в море. Мармара Калесі була побудована в XVI столітті за наказом Сулеймана Чудового, і саме з нею пов’язана одна з легенд про походження назви міста «Мармарис»: вважається, що назву місту дала перекручена фраза «Мімари ас» (повісити зодчого), сказана Сулейманом Чудовим, коли він побачив слабкі укріплення фортеці, яку хотів використовувати у військовій кампанії 1522 року, намагаючись завоювати острів Родос. Насправді ж, назва міста — скорочення від «Le Mar Maris» — морська перлина. І дійсно, Мармарис часто називають перлиною Егейського узбережжя і кожен турист, в'їжджаючи в місто, бачить його символ — земну кулю, зображену у вигляді відкритої мушлі і перлину в ній.

Одним з перших «туристів», що прибули до Мармарис у 1798 р. став адмірал Нельсон. Знаменитий англійський адмірал вибрав затоку Мармарису для перепочинку свого флоту напередодні бою з французами біля Абукіре. Місто постраждало за Першої Світової війни, коли ядра союзних військ практично зрівняли з землею стару частину. Про цю трагедію нагадує лише один з будинків Старого міста, що дивом залишився недоторканим після обстрілу. Вікна без рам і напіврозвалені стіни — сумний символ колишньої війни.

До 70-х років ХХ-го століття Мармарис був звичайним селищем, мешканці якого заробляли на життя рибним промислом і вирощуванням цитрусових. Усе змінилося, коли в його мальовничу бухту випадково запливли французькі туристи, що відпочивали на острові Родос. «Це місце ідеальне для туризму» , — сказали вони. Сказано — зроблено. Незабаром, був зведений перший чотиризірковий готель «Лідія». За кілька років комфортабельні готелі буквально засіяли узбережжя, і зараз, у курортний сезон, населення міста збільшується до ста тисяч. Віддає перевагу відпочинку тут і турецька еліта. Тургут Озал, будучи президентом Туреччини, обрав Мармарис для своєї літньої резиденції, а інший колишній президент, Кенан Ервен, пішовши у відставку, також оселився в Мармарисі.

Фетхіє, відомий в минулому як Термессос, одне з найбільших міст Лікії, заснований у VIIст. до н.е. і був частиною Пергамського королівства, а в 133 році став частиною Римської імперії.

Після розподілу Римської імперії на Східну і Західну, назву міста було замінено на Анастасіополь, на честь візантійського імператора Анастасія. Згодом місто перейменували на Мегрі і тільки в 1934 р. воно отримало свою сучасну назву. Фетхіє приваблює своїми гробницями, що витесані в самих скелях, розташованих навколо міста, які збереглись в своїй первинній античній красі.

Бодрум, названий в минулому Халікарнос, розташований в бухті, оточеній пальмами, на південно-східному узбережжі Егейського моря. Зважаючи на багате античне минуле, місто приваблює до себе переважно поціновувачів історії та мистецтв. Одне із семи чудес світу — грандіозна гробниця царя Мавзола, побудована в 350 році до н.е., знаходилась в древньому Халікарнасі, коли місто було столицею Карії. Мавзолей був сильно пошкоджений і зруйнований під час землетрусу. В 1402 р. місто перейшло до рук лицарів Святого Іоана, що прийшли з Мальти. Мраморні і гранітні камені мавзолею були застосовані при будівництві вежі святого Петра в 1494—1522 рр. Вежа знаходиться на маленькому півострові і виростає просто із самого моря, і є символом і обличчям міста.

3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини В середині 1970х років доходи Туреччини від туризму були вельми незначними. В результаті зусиль, направлених на зміну ситуації. був встановлений початок вивченню і консервації ряду памятників, зміни законодавства. Приступаючи до роботи по реорганізації туризму та надання йому особливого статусу, турецькі фахівці виходили з ряду обєктивних чинників. Дійсно, дуже багато країн, що зробили туристичний бізнес однією з основних статей свого доходу, не володіючи природними ресурсами і історичними памятками, якими багата Туреччина. Для залучення туристів вони використовують свій спосіб життя, сучасну історію, традиційні ремесла, старовинні будівлі та архітектуру, місцеві і етнічні особливості. Інша обставина, поза сумнівом була врахавана в туристичному бізнесі Туреччини — це інтерес туриста до історичних, архітектурних, археологічних визначних памяток та якість обслуговування.

Надзвичайна популярність Туреччини, крім іншого, пояснюється ще і коловальними обємами засобів, що виділяються на рекламу, туристичних можливостей країни по всьому світу. В 2009. на рекламу Туреччини в світі було виділено близько 100 мнл.дол., з них 15 млн. дол. на країни СНД.

Таблиця 3

Кількість туристів в 2007;2010.

Рік

Кількість туристів

13 млн.

16 млн.

20 млн.

23 млн.

В 2007 році дохів від туризму в Туреччині склав близько 12 млрд. доларів. Туреччину відвідали близько 13 млн іноземних туристів.

В 2008 році Туриччина заробила на туризмі близько 13,2 млрд доларів., завдяки численним рекламним акціям число туристів вдалось збільшити на 25,13%.

За даними число туристів що відвідали Туреччину в 2009 році склало близько 20 млн. чол., з них 17 міліонів. — іноземців, а 3 міліони. — турецькі громадяни, що живуть закордоном. В 2009 році тільки в Анталію приїхало 6 856 540 туристів. Для порівняння з 2008 ця цифра складала 1 097 857.

В 2010 році Туреччину відвідали 23 мільйони 17 тисяч 21 іноземець, що витратили 13 мільярдів 990 мільйонів доларів. У середньому на поїздку до Туреччини кожен турист витратив 608 доларів Туризм є однією з найбільш динамічно розвиваючихся галузей турецької економіки. Достаток унікальних історичних пам’ятників на території Туреччини, виняткової краси середземноморські пляжі, сприятливий клімат — усе це відкриває широкі перспективи для туристичного бізнесу.

Річний приріст обсягу послуг з початку 80-х років складав у середньому 17%, у 2009 р. він досяг 40%, а в 2010 році очікується на рівні 20 чи навіть 25%. Росту сприяли державні кредити, низькі ціни на земельні ділянки, податкові пільги. У той же час навряд чи удасться досягти аналогічного високого показника в майбутньому, оскільки галузь має гостру потребу в припливі нових інвестицій, при цьому ставка робиться на приватні капіталовкладення, що ж стосується держави, то на неї покладається відповідальність за створення умов, які сприяють припливу додаткових інвестицій. 5]

Підсумки 2010 року, підбиті Держстатом Туреччини свідчать, що послуга «все включено», стає більш популярною в турецьких готелях, серйозно впливає на обсяги туристичних потоків і образ середньостатистичного туриста, що обирає Туреччину. Середня тривалість відпустки іноземних туристів у Туреччині в 2010 році становила 8,4 дня. В середньому кожен турист витратив 72,4 долара на день. [9, c 120]

. Проте, кількість грошей, які витратили туристи під час перебування у Туреччині 2010 року, опинилася на найнижчому рівні за останні 15 років. Менше туристи витрачали тільки в 1992;му. У Держстаті зазначають, що причиною подібної ситуації стає саме поширення послуги «все включено», яка приваблює, в основному, туристів із низьким достатком і не орієнтованих на великі витрати у країні відпочинку.

На турецькому напрямку йде активна підготовка до нового сезону. Туроператори вже опублікували ціни на весну і літо-2011, а турецькі готельєри, у свою чергу, відкривають на узбережжі нові готелі - які шокують уяву своєю химерністю та екстравагантністю. Українські туристи поза всякими сумнівами у черговий раз зроблять свій вибір на користь Туреччини, а ось наскільки цей вибір буде вдалим, залежить від обраного туроператора.

Міністерство туризму розробило план вкладення 3 млрд. дол. у розвиток туристичного бізнесу Стамбула, потенціал якого використовується поки в недостатній мірі. На думку проектувальників, існує можливість для збільшення числа туристів у 20 разів — з 2,5 млн. у даний час до 50 млн.(для порівняння: аналогічні показники по Парижу і Лондону досягають у даний час 65 млн. і 75 млн. відповідно). У ході реалізації загальнонаціональної програми розвитку туризму доходи від даної галузі Туреччини в найближче десятиліття можуть бути доведені до 20 млрд.дол.

В літній сезон туристів з країн СНГ в Туреччині відпочиває більше ніж європеців.

Туристичний ринок розвивається дуже динамічно, ми спостерігаємо щорічне зростання числа українських туристів, що виїжджають за кордон. Ми продовжуємо щодня піднімати в Україні 10 чартерних рейсів, ми маємо своє представництво в Молдові, а в семи містах України є наші офіси. У 2010 році обсяги продажу компанії «Karya Tour» збільшилися на 52% по всіх напрямках порівняно з 2009 роком. Турецький офіс компанії «Karya Tour» в 2010 році прийняв на 50% більше туристів з України, ніж в 2009. Така динаміка пояснюється зростанням самого ринку. Тільки у напрямку на Анталію туристичний потік з України в 2010 році збільшився з 75 тис. до 100 тис. на рік. Ми передбачаємо і подальше збільшення попиту. У 2011 році ми прогнозуємо зростання ринку приблизно на 35−40%, суттєво збільшивши при цьому обсяги продажу. Цілком виправдано, що така кількість туристів останнім часом викликає деякий дефіцит місць для комфортного розміщення".

Рінат Біко констатує той факт, що провідними операторами на туристичному ринку Туреччини залишаться насамперед ті компанії, які зможуть підтвердити бронювання і наявність місць у готелях. І ця тенденція стане визначальною на перспективу.

Незважаючи на істотне подорожчання, представники компанії «Karya Tour» вважають, що Туреччина найближчими роками залишиться лідером серед уподобань наших співгромадян. Перш за все завдяки спрощеній візовій системі. Продовження зростання турпотоку до Туреччини багато в чому буде досягнуте за рахунок новачків, як правило, молоді.

Серед видів туризму які пропонуються в Турції найбільшою популярністю користуються — алпінізм, водний туризм, гірсько-лижний туризм, яхтінг, круїзи, гольф, розважальний, екскурсійний, активний туризм.

4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини Розглядаючи розміщення і регіональну структуру туристично-рекреаціного комплексу Туреччини можна виділити наступні туристичні райони: Стамбул, Анталія, Белек, Бодрум, Кемер, Мармарис, Сіде, Фетхіє.

Розглянемо бузпосередньо кожен з даних курортних регіонів країни.

Стамбул

Єдине в світі місто розташоване на двох континентах… Місто двох культур і двох релігій… Місто контрастів і парадоксів…

Стамбул складається з трьох частин: на Європейській стороні - історичний півострів, розташований на півдні Халича, на півночі Халича — Галата, на азіатській стороні - Нове Місто. На європейському континенті розміщені багаточисельні торгівельні й адміністративні центри, на Азіатській — здебільшого спальні райони. Місто, що розділяє Азію з Європою і об'єднує Чорне море з Мармуровим, розкинулось по обидва береги Босфору.

Витоки політичних і торгівельних відносин Стамбулу з країнами Балканського півострова і Середнього Сходу, а також інших туркомовних держав сягають далекого минулого, зберігаючи свою значимість до сьогодні. Загалом, Стамбул довжиною 150 км і шириною 50 км займає площу 7500 км. Чисельність населення інтенсивно росте із року в рік: щорічно в місті з’являється понад тисячу нових вулиць, будуються нові жилі райони. Кожен 5 мешканець Туреччини проживає в Стамбулі. Натомість число туристів, які відвідують це дивовижне місто сягає 1,5 млн осіб.

Для відвідання кращих музеїв Стамбулу, а це: Музей Айя-Софія, Палац Топкапи, Мечеть Салтанахмед, Музей Археології, Музей Турецької і Ісламської культури, Мозаічний Музей, Вам знадобиться принаймні декілька днів. 14]

Анталія

Регіон Анталія або Анатолійська Рів'єра — без сумніву, найвідоміше та найбільш популярне місце пляжного відпочинку в Туреччині. Анталія знана через високий рівень готелів, відмінний сервіс і, що головне, найдавніші пам’ятники історії й архітектури. За кількістю визначних пам’яток Туреччина нічим не поступається Греції, Італії або Іспанії, але через брак інформації ще мало відома з цього погляду.

Заснована в другому сторіччі королем Атталосом з Бергами і названа за його іменем, Анталія сьогодні - шумне й людне турецьке місто з колоритною історією, що сполучає чар найдавніших культур і величну природу. Старе місто усе ще зберігає криві петлисті вулички і мальовничу гавань, частина якої існувала ще до римського імператора Адріана, котрий любив тут бувати. Вздовж тінистих облямованих пальмами бульварів Ви можете знайти колоритні кафе і затишні магазинчики в турецькому стилі. В околицях міста багато історичних пам’ятників: Анталія є ідеальним місцем, звідкіля можна досліджувати всю навколишню місцевість. Прекрасні пляжі, ідеальний клімат, Турецька Рів'єра забезпечують якнайкращі можливості для незабутнього відпочинку Якщо Ви відпочиваєте на кемерському узбережжі, насамперед варто поїхати на півострів, по різні краї якого знаходяться Кемер і Фетхіє. Неодмінно відвідайте Демре — місце, освячене Миколою Чудотворцем, котрий багато років був тут єпископом. Ви побачите відновлену княгинею Голіциною церкву та почуєте багато захоплюючих розповідей про життя улюбленого дитячого святого. Зауважте, що саме на території Туреччини, сьогодні країни мусульманської, у минулому сповідалося православне християнство, і пам’ятки близької нам культури становлять великий інтерес для українських туристів. Поруч з Демре розташоване не менш цікаве місце — Світу, яскравий зразок лікійської цивілізації, що існувала на початку нашої ери на південному заході Малої Азії. Картина, що першою з’являється перед очі мандрівника, спочатку приголомшує, а потім назавжди залишається в пам’яті. Зненацька просто перед вами виростає скеля з гробницями найбагатших людей Лікії. Гробниці більше схожі на палаци, аніж на поховання. Стіни з жовто-чорного мармуру з колонами і надгробними написами на портиках викликають у пам’яті ілюстрації до періоду античності в підручнику історії. Відчуття підсилюється, коли заходиш до амфітеатру, зведеного древніми греками. Якщо ж Ви не захотіли самостійно досліджувати узбережжя, а замовили екскурсію в бюро подорожей, пропонована програма містить не тільки візит до Демре і Світи, але й морську прогулянку на яхті на острів Кекова, що турецькою означає «будинок сонця». На північному березі острова, у містечку Аполонія, частина острова внаслідок землетрусу сповзла під воду. У штиль крізь бірюзову воду можна побачити древні арки, стіни будинків і стародавні саркофаги. Лікійці займалися кораблебудуванням і мореплаванням, тому саркофаги дуже схожі на перевернені човни. На вершині надводної частини острова гордо звеличується замок Калікою. Масивні фортечні стіни нагадують про неспокійні часи піратських набігів та кривавих воєн. Прогулянка на яхті тим більш приємна, що на зворотній дорозі робиться зупинка біля одного з островів для купання в кришталево чистій воді.

Для особливо допитливих рекомендується поїздка в курортне місто Каш (древній Антіфеллус), розташоване неподалік Світи. За останні роки Каш, який ще донедавна вважався рибальським селищем, перетворився на відомий курорт із розвиненою інфраструктурою. Здається, це Бодрум у мініатюрі. Як і в Бодрумі, Ви можете блукати вузькими стародавніми вуличками і базарами, відвідувати числені бари, ресторани і дискотеки, що працюють цілодобово. Для тих, хто не полінувався добратися до Каша, рекомендуємо з'їздити в Патару, Ксантос і Літун — найдавніші міста Лікії. Ксантос, столиця древньої Лікії, розташований у мальовничому зеленому місці. Священний лікійський центр Літун вражає уяву величчям стародавніх руїн. Ви побачите три храми, присвячені богині Літо та її дітям — Аполону й Артеміді. Патара, розташована ближче до півдня від Літуна і Ксантоса, була основним портом Лікії. Якщо вірити легенді, у Патарі народився Аполон. Якщо вірити фактам, Патара — місце народження Миколи Догідника. Не менш цікаві маршрути на південний схід від Анталії. 14]

З Белека або Сіде нескладно добратися до древнього амфітеатру Аспендос, що ідеально вцілів з найдавніших часів. Варто піднятись високими кам’яними сходами на самісінький верх, щоб розглянути древні орнаменти і переконатися в тім, що в стародавнього театру і дотепер вражаюча акустика. Саме тому тут проводять музичні фестивалі. Фестиваль кіно і мистецтв «Золотий апельсин», що відбувається щороку восени, залучає до себе як учасників, так і гостей. Відвідавши парки Ататюрка і Карааліоглу, звідкіля Вашому погляду відкриється чудесна панорама міста з різнобарвною гамою екзотичних рослин, води блакитної затоки, гірські масиви, що з'єднуються з небом, Ви зрозумієте, чому Анталія набула слави популярного курорту.

Белек Белек, розташований у 30 км на захід від Анталії й аеропорту, вважається найновішим курортним регіоном Туреччини. На нескінченно широких піщаних пляжах височіє ряд комфортабельних готелів, збудованих і обладнаних за останніми здобутками техніки і відповідно до вимог часу. У цьому регіоні розташовані лише найкращі готелі оригінальної архітектури, облаштовані відмінними плавальними басейнами і великими садами. Цей курортний регіон був спланований і зведений всього за кілька років.

Облаштування спортивним інвентарем відповідає усім вимогам, що пред’являються готелям такого класу: віндсерфінг, «банан», водяні лижі, парасейлінг, тенісні корти із сучасними покриттями і багато іншого, що зробить Ваш відпочинок максимально активним та комфортним. У Вашому розпорядженні 9- і 18-ямкові поля для гольфу міжнародного рівня, до яких без проблем можна дістатися з будь-якого готелю цього регіону Поряд із активними заняттями спортом не забувайте про розважальну програму! Вдень і ввечері, для дітей і дорослих, на будь-який смак — відбувається щось цікаве. Із професійними командами аніматорів, що говорять кількома мовами, ніколи не засумуєш. За готелями розкинулись величні соснові ліси, а за лісами — ошатні селянські садиби. Белек насправді відмінне місце для проведення різних екскурсій і поїздок: антична культура в Перге, Аспендосі і Сіде, шопінг в Анталії, незабутнє джип-сафарі. Відкрийте для себе щодня щось нове на курорті Белек!

Бодрум Бодрум — місце зустрічі для художників та митців, воно притягує їх своїм шармом. Це чарівне містечко з білосніжними хатинками, сповнене атмосферою богеми, свята, дружелюбності і кохання, не схоже на жоден інший курорт у цілому світі. Кришталево чиста вода, незліченні пляжі й усамітнені бухти ідеально пасуватимуть тим, хто прагне сонця, бажає купатись, рибалити або зайнятись підводним плаванням. Бурхлива рослинність і чаруюча природа захоплює прихильників піших прогулянок і фотозйомок. Велика кількість рибних ресторанів чекає на охочих поласувати дарами Егейського моря та відмінним вином. «Халікарнас» — друга за величиною в Європі дискотека, збудована в стилі античного театру, вразить Вас спецефектами і музикою на будь-який смак. На вулицях, наповнених барами, нічними клубами, ресторанами і дискотеками панують нестримні веселощі аж до самого ранку.

Кемер Кажуть, Кемер отримав свою назву на честь Химери — міфологічного чудовиська з античних легенд із тілом кози, головою лева і хвостом дракона, що за переказами жило на горі неподалік звідси. Колись Кемер був маленьким рибальським селом, а сьогодні перетворився на сучасний туристичний центр із гаванню для яхт, елегантними панами, кафе, ресторанами, незліченними сувенірними крамницями і дорогими бутіками.

Цей регіон відрізняється ще й найбагатшою історичною спадщиною. Тут знаходяться величні руїни античних міст Олімпоса і Фаселіса, бажання побачити які приводить щороку до Кемера тисячі туристів. Варто віддати належне і тутешнім пляжам із круглої гальки, завдяки якій море навіть на мілководді завжди залишається кришталево чистим. Крім того, у Кемері дуже здоровий клімат і багато зелені, тому більшість готелів знаходиться безпосередньо в лісопарковій зоні. На місці нинішнього Кемера до 1910 року було селище Эскі Кей. Селеві потоки, що сходили з гір, утворили безліч озер і боліт. Жителі села, захищаючись від селів, побудували в схилів гір глуху стіну з каменів довжиною 23 км. 42-кілометрова дорога з Анталії у Кемер проходить через чарівну гірську місцевість. Це курортне місто було ретельно сплановане з урахуванням особливостей навколишнього пейзажу і є ідеальним місцем відпочинку. Прибережна смуга Кемера має все необхідне устаткування для занять вітрильним спортом і для відпочинку на пляжах. Чисті затоки і бездоганні пляжі в південній частині міста особливо популярні серед яхтсменів. До півночі від прибережної смуги моря споруджені сходинки, що ведуть униз від кафе і магазинів просто на пляж. Міський пляж по праву заслужив Блакитний Прапор (присвоюється пляжам, що відповідають нормам європейського стандарту). У парку Йерюк (що значить кочівник) можна зустріти майстрів за їх традиційною роботою. Туристам тут запропонують широкий вибір сувенірів. Сусідня затока — чудовий острівець розваг, обладнаний для спортивних ігор просто в сосновому борі. У квітні тут відбувається барвистий феєричний карнавал Кемера. Навесні також проводяться гонки на яхтах між м. Кемером та м. Гирне (Турецька Республіка Північного Кіпру).

Мармарис Мармарис — місто-перлина — розташувався на місці зустрічі Егейського та Середземного морів, у одній із найбільших у світі зеленій бухті, оточеній сосновими пагорбами. Це місце — один із найпопулярніших курортів на південному заході Туреччини.

На північ від Мармарису знаходиться мальовнича затока Гекова, на південь — Середземне море. На заході Мармарис межує з півостровом Датча, а на сході - з озером Кейджеїз. Мармарис відомий своєю дванадцатикілометровою набережною, що простяглася вздовж усього курорту та знаменитою Вулицею Барів. Тут можна знайти розваги на будь-який смак: необмежені можливості для занять усіма видами спорту, два аквапарки. Вам запропонують цікаві екскурсії, серед яких поїздка Дальяном та на острів Седир (острів Клеопатри), екскурсії на Олюденіз, поїздка в легендарне місто Ефес, дайвінг, рафтинг, джип сафарі та багато іншого. А ввечері - посидіти в одному із затишних ресторанчиків і скуштувати екзотичної кухні.

Ласкаве море, ніжне сонце і всілякі ласощі, доставлені спеціально сюди з різних країн, зробили Мармарис фаворитом європейців: англійців, німців, бельгійців. Курорт став популярним і серед вітчизняних туристів. У місті давно вже з’явилися рекламні щити і вивіски, а в ресторанах — меню, написані, нехай і не дуже грамотно, але російською. Але якими б вражаючими не виявилися пам’ятки старовини, головне достоїнство Мармарису, звичайно, море і пляжі, що простягнулися піщаною косою вздовж найчистішого узбережжя. Набережна Мармарису облямована розлогими стрункими пальмами, за якими вишикувалися незліченні ряди ресторанів, барів, магазинів. У самому серці міста знаходиться критий ринок, де можна придбати шкіряні, ювелірні, порцелянові вироби, килими та інші розмаїті товари за досить низькими цінами. Головне — не забувайте торгуватися![14]

Мармарис знаменитий своїми численними сортами меду: від тимьянового до «меду незайманих» — одного з перших у ряді нових сортів. Але навіть якщо східний колорит, у вигляді багатогодинного торгу за кожну річ, Вам не до смаку, у Мармарисі Ви не пропадете. У місті є три цілком європейських супермаркети з фіксованими цінами: Тансаш, розташований у самому центрі міста, недалеко від пам’ятника Ататюрку, Мігрос — аналог Рамстора і Гіма, що знаходиться в новому торговому центрі Пойнт.

Нічне життя турецького Мармарису — це бари, дискотеки, ресторани, де вам обов’язково продемонструють знаменитий «танець живота» — не завжди професійно, зате від душі. Дискотеки й бари розташовані як на набережній, так і на Вулиці Барів у Старому місті. Завсідники радять відвідати дискотеку «Арена», що відкрилася в цьому сезоні, та відому своїми пінними вечірками «Крейзі Дейзі». Вхід на всі дискотеки безкоштовний, так що за ніч можна обійти кілька клубів і обрати той, де музика гратиме саме для Вас!

Сіде За твердженням Страбона, у 2-й половині VII ст. до н.е. в цих місцях розмістились грецькі колоністи — вихідці із древньої Еоліти. Вони дали потужний імпульс розвитку міста на півострові і перетворили його на квітучий торгівельний порт.

Сіде — фешенебельний курорт, розташований в 60 км від Анталії. Не зважаючи на стрімкі зміни, він досі зберігає у кожному своєму камінчику дух благородної античності: величезний амфітеатр, який може вмістити 25 000 осіб, міська стіна з воротами, ринок рабів — Агора, давньоримські лазні, перетворені на музей.

А поруч — сучасні комфортабельні готелі, дискотеки і кафе, що заховались посеред древніх колон. Це місто залишається унікальним навіть для Туреччини живим музеєм під відкритим небом. Цей його чар приваблює величезну кількість туристів, які приїздять сюди поніжитись під палким сонцем і зануритись в ніжну морську синь, а ввечері розважитись під звуки запальної музики.

Фетхіє

Невеличке туристичне містечко Фетхіє розташоване біля красивої бухти, огорненої духм’яними сосновими лісами, у внутрішньому куточку багатої на острови затоки недалеко самого підніжжя легендарної гори Мендос.

Із своїми високими і величними горами, яскравими ринками, пляжами і тихими, прихованими від людських очей бухтами, частково необжитими островами, Фетхіє вже давно приваблює до себе туристів з усіх куточків світу.

Затишок тут виплеканий віковою історією.

Туристичні фірми розробляють спеціальні програми відпочинку, екскурсії.

Можна відвідати з дітьми Акваленд — світ водяних розваг, прокотитися на яхті по Середземн морю, зробити захоплюючий спуск по гірській ріці на каное і плотах (називається рафтинг).Захопливим плаванням можна запам’ятати красу підвідного плавання, узявши напрокат відеокамери для підвідних зйомок. 6, c 56]

Для аматорів туризму розроблена безліч маршрутів екскурсій.

Картосхема туристичних маршрутів та курортів Туреччини представлена в Додатку, А (Курорти Турции), та Додатку Б (Карта достопримечательностей Турции).

5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Туреччини Яскраві особливості відпочинку в Туреччині в останні роки потроху стають повсякденністю, оскільки Туреччина вже тривалий час широко «відкрита для кожного», одинаково як і доступна.

Остаточною вартість відпочинку на курортах Туреччини, якому віддають перевагу близько 40% виїжджаючих за кордон українських туристів, встановлюється після головних міжнародних туристичних виставок, які закінчуються у березні, — Берлінської та Московської. Саме на цих форумах відбуваються серйозні переговори туроператорів з отельєрами, що визначають у результаті всю цінову політику сезону.

Серед інших проблемних чинників сезону в Туреччині може виявитися дедалі відчутніший останнім часом дефіцит готелів. У 2011 році очікується введення в експлуатацію близько 20 п’ятизіркових готелів. Саме цій категорії готелів віддає перевагу 70% наших співгромадян. На узбережжі Туреччини залишається дедалі менше придатної для комфортного будівництва землі, а готелі на другій лінії в пустинній місцевості між Белеком і Аланією особливо не спокушають. Не затребуваними залишаються ті території, які порожніють, на схід від Аланії у бік Сирії, але тут дуже складно збудувати міжнародний аеропорт, а 140-кілометрова відстань від аеропорту Анталії вже є граничною, оскільки п’ятизіркові готелі повинні знаходитися не далі 120 км. Існує потенціал розвитку регіону на захід від Кемера у бік Мармаріса, але тут також існує проблема віддаленості від аеропорту.

Останнім часом Туреччина має преспективи, як країна лікувального і оздоровчого туризму. Тільки в період з 2008 до 2009 р. р кількість іноземних пацієнтів в турецьких клініках склала майже 13 тис. чоловік. Більшість з них — громадяни Європейської Співдружності, а також жителі США, Японії, Китаю, Йорданії.

В Туреччині діють порівняно низькі ціни на медичні послуги.

Оздоровчий туризм є важливим внеском в економіку країни, інфраструктура лікувальних та оздоровчих установ постійно розвивається.

В найближчому майбутньому Туреччина активно розвиватиме такий напрямок як агротуризм. Це допоможе не тільки привернути в країну ще більшу кількість туристів, але і зберегти навколишнє середовище і підтримати сільськогосподарські райони Туреччини. Агротуризм вже досить популярний у Франції, Італії, Іспанії та Греції. Багато фахівців упевнені, що саме агротуризм стане привілейованим видом відпочинку в недалекому майбутньому.

Його концепція дуже проста: туриста залучають до традиційного способу життя сіл, беруть участь в сільськогосподарських роботах, знайомляться із справжньою місцевою кухнею. Більшість агротуристичних готелів має свої власні ферми, на яких вирощуються продукти надзвичайно популярні в розвинотому світі. При цьому вартість відпочинку в таких готелях порівняна з вартістю відпочинку в пятизіркових готелях.

Міністерство культури і туризму Туреччини підбившии підсумки роботи туристичного сектору за 2010 р. Згідно статистичних даних Туреччина стала однією з самих відвідуваних країн світу.

Крім того у Міністерстві культури і туризму Туреччини, було ухвалено рішення про активну підтримку відновлення памятників періоду Османа на всій території Балканського півострова.

Таким чином, туристи зможуть побічно знайомитись з історією та культурою Туреччини по дорожуючи по інших країнах.

Висновки Отже, після виконання даної роботи можна узагальнити, що нові технології в туризмі і суміжних галузях економіки сприятимуть різкому ривку в розвитку сфери подорожей. Недаремно XXI століття оголошено століттям сфери обслуговування. Політична, соціальна і фінансова інтеграція багатьох країн створить оптимальні умови для розвитку і вдосконалення готельної, транспортної, торговельної інфраструктури і інших ресурсів туристського ринку, а також забезпечення безпеки туристів під час подорожей, охорони і дбайливого використання в цілях туризму навколишнього середовища не тільки в розвинених, але і в країнах, що розвиваються. Є підстави стверджувати, що світовий туризм має величезний потенціал і, отже, можна оцінювати перспективи його розвитку на перші десятиріччя XXI століття.

Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв’язків і встановлення нових Розпочавши розвивати туризм наприкінці 1980;х, Туреччина за двадцять років досягла меж можливості прибережної «першої лінії» протяжністю 300 км. На колись пустинному березі Турецької Рів'єри сьогодні збудовано близько тисячі готелів, але і цього вже явно недостатньо, щоб розмістити усіх бажаючих Надзвичайна популярність Туреччини пояснюється також і колосальними засобами що виділяються на розвиток у індустрії та рекламу туристичних можливостей регіону по всьому всіті.

Таким чином, Туреччина — країна, що володіє великими рекреаційними ресурсами, залучає до себе увага туристів з усього світу з пізнавальними, лікувально-оздоровчими, екскурсійними й іншими цілями, що приводить до взаємного співробітництва країн

Список використаної літератури Александрова Анна Юрьевна. Международный туризм: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. география. — М.: Аспект Пресс, 2009. 464с.

Козырев В. М. Развитие ЗКОНОМИЧЕСКИХ механизмов туристической деятельности // Актуальньїе проблеми туризма. — М, 2008.

Малая энциклопедия стран / Сиротенко Н, Г., Менделеев В. А. / 2-е изд., перераб. — М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: ООО «Торсинг», 2010.

Максаковский В.П. / Географическая картина мира: В 2 кн. Кн. I: Общая характеристика мира. — «Дрофа», 2008.

Монеси Ауретта / Турция / Перевод с англ. — БММ АО, 2006.

Монесі Ауретта Турция: История и достопремечательности: Альбом путеводитель./ Александр Романов (пер.з англ). — М. :БММ.АО, 2004.-132с.

Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. — 465с.

Страны мира / Факты и цифры. — СПб.: «Норинт», 2010.

Турция: Туристический справочникпутеводитель. — М.: Аст. 2011. 390 с.

Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції та регіональні особливості. — К.: Знання України, 2010. — 560 с.

www.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою