Географія спортивно-подієвого туризму

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КАФЕДРА ТУРИЗМУ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК

Курсова робота

з дисципліни «Географія туризму»

на тему: «Географія спортивно-подієвого туризму»

Виконав: студент І.В. Пархоменко Керівник: к.геогр.н., доц.каф. О. В. Яковчук ХАРКІВ -2012

Вступ

Спортивно-подієвий — порівняно молодий і цікавий напрямок туризму, який порівняно нещодавно почав завойовувати прихильників. Сьогодні цей вид рекреації бурхливо розвивається і має мільйони шанувальників у всьому світі. Щороку в різних частинах планети відбуваються різноманітні спортивні змагання, турніри, матчі на які прагнуть потрапити фанати та вболівальники, незважаючи на відстань та кошти.

Звичайно, приїхавши на змагання вони витрачають гроші на проживання, харчування, розваги, пересування і т.д., приносячи великі прибутки країнам чи містам організаторам. Нині спорт перетворюється на бізнес, а тому є перспективним і актуальним на сьогодні напрямком.

Шанувальники різних видів спорту готові викладати тисячі доларів на поїздки до місць змагань. Цей вид туризму охоплює дві основні категорії мандрівників: учасники заходів (спортсмени й офіційні особи) і глядачі. Перша група є відносно невеликою, до другої групи належать численні туристи, здатні в багато разів збільшити кількість прибуттів у визначену країну. Особливо помітно туристські потоки зростають в олімпійські роки, а також у період проведення чемпіонатів світу з футболу і хокею.

Найбільшу кількість уболівальників зазвичай «постачають» країни, спортсмени яких мають реальний шанс на перемогу в будь-якому виді змагань. Період перебування туристів у країні переважно збігається з термінами проведення змагань.

Що ж приваблює таку кількість людей на спортивні події? Дехто прагне підтримати свою національну збірну чи улюблену команду, хтось гострих відчуттів, шалених емоцій, відчути атмосферу напруги. Спорт можна порівняти із наркотиком — спробувавши раз, неодмінно захочеться ще. Адже ті почуття, які отримуєш на трибунах запам’ятаються надовго.

Серед проблем спортивно-подієвого туризму можна відзначити нерівномірний територіальний розвиток (відсталість розвитку Африки, Океанії), занадто високі зарплати футболістів, які викликають обурення серед певного кола населення.

Об'єктом дослідження є індустрія спортивно-подієвого туризму.

Предмет роботи — розвиток та поширення спортивно-подієвого туризму у світі та Україні.

Мета моєї роботи — дослідити ресурси розвитку та рівень інфраструктури спортивно-подієвого туризму у світі та Україні, визначити основні, найбільш розвинені його центри, з’ясувати перспективи та перешкоди розвитку .

У своїй роботі я застосовував такі методи дослідження: загальнонаукові (спостереження, порівняння, аналіз, синтез) — спостерігаючи, порівнюючи та аналізуючи спортивні змагання та інфраструктуру світу та України, конкретні (статистичний, картографічний, географічний) — досліджуючи статистичні дані, географію поширення тих, чи інших видів спорту.

Практичне значення одержаних результатів. Виконана робота допоможе визначити перспективність розвитку спортивно-подієвого туризму, головні центри його популярності, проблеми на шляху розвитку в Україні та світі.

Ознайомившись із моєю роботою, можна впевнитись в успішному розвитку цього виду рекреації, побачити сильні та слабкі сторони спортивно-подієвого туризму, отримати інформацію про передові змагання, інфраструктуру та багато іншого .

Ряд експертів вважає, що в недалекому майбутньому число учасників подієвих турів перевищить число учасників екскурсійних турів.

З урахуванням вищевикладеного, актуальність обраної теми дослідження визначається: по-перше, нагальною потребою переосмислення ролі та значення спортивно — подієвого туризму в умовах постійного зростання обсягів світових туристських потоків і виходячи з цілей і завдань розвитку суспільства, по-друге, потребою України в формуванні нових теоретико-методологічних основ управління розвитком туризму з урахуванням його спортивної спрямованості, по-третє, відсутністю методологічної бази та недостатністю методичних розробок проблеми комплексного розвитку системи спортивно-подієвого туризму, його стимулювання та просування на туристський ринок.

спортивний туризм інфраструктура подієвий

РОЗДІЛ 1

Спортивно-подієвий туризм тісно пов’язаний і є невід'ємною частиною спортивних змагань. Тож аби гарно орієнтуватися у перспективі розвитку певних регіонів та симпатіях туристів, варто знати поняття та класифікацію спорту.

1.1 Поняття

Якщо ми почнемо говорити про спорт як спосіб туризму, ми повинні визначити, що вважається спортивним туризмом.

У широкому сенсі, спортивний туризм включає в себе подорож від свого основного місця проживання для участі в спортивній діяльності, для відпочинку, а також поїздки з метою відвідування спортивних атракціонів, такі як спортивний зал слави або аквапарк .

Спортивно-подієвий туризм — один з видів спортивного та подієвого (фестивального) з якими має як спільні, так і відмінні риси. Слід зазначити, що він є унікальним видом туризму, так як він невичерпний за змістом.

Головна особливість спортивно-подієвого туризму — безліч яскравих неповторних моментів.

Існує дуже багато видів спорту і щороку ця кількість збільшується.

Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних та інтелектуальних здібностей, а також підготування до цієї діяльності і міжособові відношення, що виникають в процесі гри.

Коротко, спорт — це змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань. Часто, спорт служить розвагою для глядачів.

Зазвичай спортом є специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також поліпшення здоров’я, отримання морального і матеріального задоволення, прагнення до удосконалення і слави, покращення навичок.

Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.

Змагання класифікують за кількістю учасників: індивідуальні та командні, за олімпійською ліцензією: олімпійські та не олімпійські, за сезонністю: літні та зимові, видом діяльності: інтелектуальні та не інтелектуальні (ігрові) і т.д.

Асоціації сприяння міжнародному руху «Спорт для всіх» (TAFISA), що представляє постійну робочу групу комісії МОК «Спорт для всіх», представила список двадцяти найпопулярніших і наймасовіших видів спорту у світі.

1. Легка атлетика (ходьба, біг) — 9,6%

2. Футбол — 8,4%

3. Плавання — 8,1%

4. Йога — 7,4%

5. Велосипедний спорт — 6,4%

6. Баскетбол — 5,7%

7. Волейбол — 5,4%

8. Аеробіка — 5,3%

9. Теніс — 4,9%

10. Бодібілдинг — 4,7%

11. Гольф — 4,5%

12. Спортивні танці - 3,8%

13. Лижний спорт (лижні гонки) — 3,4%

14. Єдиноборство — 3,4%

15. Настільний теніс — 3,1%

16. Орієнтування (туризм) — 3,0%

17. Національні види спорту — 2,7%

18. Альпінізм — 2,6%

19. Ролер-спорт — 2,0%

20. Екстремальний спорт — 1,1%

Інші види спорту — 4,5%

(у відсотках від усіх, що займаються спортом у 200 країнах) Вперше олімпійські види спорту поступилися в популярності не олімпійським — 9 проти 11. Єдиноборство опинилося затребувані світовою спільнотою зовсім не олімпійськими видами — спортивною боротьбою, боксом і дзюдо, — а абсолютно іншими видами — ушу, карате, джіу-джитсу.

Крім того, плавання включає - дайвінг і плавання в ластах, що відносяться знову ж таки до не олімпійського підводного спорту.

Спорт в сучасних умовах закономірно стає необхідною частиною життя людства. Все більше дітей і дорослих, жінок і чоловіків регулярно займаються спортом. Все більш широко розвивається туризм з метою відвідання спортивних змагань, спортивних видовищ, конгресів і семінарів спортивної науки.

Середній вік фаната туристичних змагань 30 років. Це вірна своїй команді людина, що підтримує її як вдома, так і у гостях. Справжній фанат має спортивну свастику (клубні шарфи, футболки, кепки і т.д.), слідкує за виступами та результатами.

1.2 Ресурси спортивно-подієвого туризму

Ресурсом спортивно-подієвого туризму є міжнародні (Олімпіада, чемпіонати світу, Європи, Азії, Африки, Америки, кубки світу) та внутрішні змагання, турніри, матчі, поєдинки. Саме на ресурси орієнтовані шанувальники спортивних видовищ.

Інфраструктурою виступають фірми, що займаються організацією подорожей, змагань, спортивні споруди (стадіони, спортивні комплекси, майданчики), заклади харчування та розміщення, що надають свої послуги спортсменам та вболівальникам безпосередньо на території спортивних арен, місцеві сувенірні магазини, дитячі та юнацькі спортивні школи. Саме від рівня інфраструктури залежить привабливість для фанатів та прибутковість спортивних споруд.

Зазвичай у вартість спортивного туру включаються:

переліт;

готельні послуги (ви в праві самостійно вибрати місце проживання);

оформлення візи;

страховка;

квитки на спортивну подію.

В деяких випадках організатори лише бронюють квитки на подію, а не набувають його. В такому разі у вартість туру входить вартість броні, але ви самостійно повинні придбати квиток. Переважно така послуга надається бажаючим відпочити «на вихідних», які прагнуть заощадити на поїздці за рахунок великого групового замовлення.

1.3 Історія спортивно-подієвого туризму сягає дуже давніх часів

Найбільшими і найстаршими змаганнями на які приїжджали люди з інших країн, частин світу — Олімпіада. Перша була проведена 776 року до нашої ери. Саме цей період, який мав деякі туристичні риси і можна вважати початком розвитку спортивно-подієвого туризму.

З часом з’являлися інші види спорту, на які приїжджало все більше і більше осіб. Справжній стрибок почався із виникненням такої гри як футбол. Офіційною датою появи є 1863 рік у Великій Британії, хоча є багато фактів про існування подібних змагань набагато раніше. Футбол дуже швидко розвивався і завойовував фанатів та прихильників, створювалися команди, асоціації. До цієї гри приходили нові і нові капіталовкладення, кошти, завдяки чому розвивалася інфраструктура. Глядачі почали їздити разом із своїми командами на міжнародні змагання, у інші країнами, розвиваючи спортивно-подієвий туризм.

Перспективи розвитку спортивно-подієвого туризму у світі, як і в Україні одні з найкращих у світі. Кількість туристів, які займаються цим видом відпочинку щороку збільшується. Будуються нові споруди та інші заклади інфраструктури, стаючи також справжніми витворами архітектурного мистецтва, залучаються більші суми грошових вкладів для розвитку команд, клубів, відкриваються дитячо-юнацькі школи, сувенірні магазини і багато іншого. Розвиток спортивно-подієвого туризму сприяє розвитку соціального рівня життя населення.

РОЗДІЛ 2

Спортивно-подієві ресурси та інфраструктура нерівномірно розподілені між різними частинами світу з різних причин (переважно економічних). За розвитком цього виду туризму лідирує Європа, потім іде Азія, Америка, Африка, Австрало-Океанія. А тепер познайомимося із кожним регіоном світу детальніше.

2.1 Європа

Європа — найрозвиненіша за рівнем спортивно-подієвого туризму частина світу. Саме тут зосереджуються найкращі ресурси та найвищий рівень інфраструктури, сюди приїжджають мільйони фанатів із різних країн не лише Європи, а і усього світу, тут грають найкращі гравці.

Серед країн-лідерів варто відзначити Англію, Іспанію, Німеччину, Італія та Франція. Спортом номер один без сумніву є футбол, серед інших: теніс, баскетбол, біатлон та багато інших.

Найпопулярнішим видом спорту є футбол — змагання збирають найбільшу кількість туристів з усього світу.

Найбільш відвідувані чемпіонати в Європі (середня к-сть)

· Бундесліга — 41 914;

· Англійска Прем'єр-Ліга — 36 076;

· Ла Ліга (Іспанія) — 29 124;

· Серія, А (Італія) — 25 045;

· Ліга 1(Франція) — 21 050;

· Ередивізія (Нідерланди) — 19 827;

· Чемпіоншип (Другий за рангом чемпіонат Англії) — 17 891;

· 2-а Бундесліга (2 за рангом чемпіонат Німеччини) — 15 550;

· Шотландська Прем'єр-Ліга — 14 915;

· Суперліга Туреччини — 14 058;

Найвідвідуваніші клуби Європи

· «Барселона» (Іспанія) — 79.268;

· «Боруссія"(Дортмунд, Німеччина) — 79.151;

· «Манчестер Юнайтед» (Англія) — 75.109;

· «Реал» (Іспанія) — 71.289;

· «Баварія» (Німеччина) — 69.000;

· «Шальке» (Німеччина) — 61.320;

· «Арсенал» (Англія) — 60.025;

· «Інтер» (Італія) — 59.697;

· «Гамбург» (Німеччина) -54.446;

· «Мілан» (Італія) — 53.916;

· «Марсель» (Франція) — 51.081.

Футбол — командна спортивна гра, у якій беруть участь дві команди по одинадцять гравців у кожній. Головною метою команди є забити більшу кількість м’ячів у ворота суперника, тобто здобути над ним перемогу. Футбольний матч складається з двох рівних таймів по 45 хвилин із 15-хвилинною перервою між ними. Після перерви команди міняються воротами.

Ігри, схожі на основними принципами на сучасний футбол, існували в різних народів з давніх часів. Так, серед претендентів на головний прообраз футболу є стародавні китайці (чжу-чу) давні римляни та греки (гарпастум), середньовічні італійці (кальчо), ацтеки. Проте нинішній футбол є прямим нащадком гри у м’яч в Британії.

Ліга чемпіонів УЄФА (англ. UEFA Champions League) — щорічний футбольний турнір, що проводиться поміж європейськими клубами, які найбільш успішно виступили у національних чемпіонатах попереднього сезону. Турнір запроваджено УЄФА. Найтитулованішими клубами є «Реал» (Мадрид, Іспанія) — 9 разів та «Мілан» (Італія) — 7. Турнір заснований 1972 року. У груповому етапі турніру беруть участь 32 клуби. Трофей є перехідним призом. Замість справжнього кубка вручається його точна копія, яка назавжди залишається у клубі. У випадку якщо команда виграє трофей 3 рази підряд, або 5 разів взагалі, то оригінальний трофей залишається у клубі. Варто відмітити, що найвище куди проходили українські клуби — це півфінал київського «Динамо» (3 рази, останній 1999).

За цим турніром спостерігає весь футбольний світ, він збирає мільйони глядачів із різних куточків планети, платячи немалі кошти за квитки, місця розташування, харчування та сувеніри. Дуже часто, приїхавши фанати відвідують туристичні об'єкти міста чи країни де грає їх улюблена команда, приносячи їй прибуток.

Ліга Європи УЄФА (англ. UEFA Europa League) — щорічний європейський футбольний кубковий турнір, що проводиться під егідою УЄФА, другий за престижністю європейський клубний турнір. Заснований в 1971 році, реорганізований в 2009 році.

Поточний формат Клуби, які отримали путівку до Ліги Європи УЄФА, потрапляють до кваліфікаційного раунду, номер якого залежить від рейтингу федерації, а також від місця в національному чемпіонаті або від того, чи є команда володарем кубка країни. До четвертого кваліфікаційного раунду потрапляють також клуби, які вилетіли з 2-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів.

37 переможців 4-го кваліфікаційного раунду, діючий володар кубка і 10 клубів, які вилетіли з 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, жеребкуванням сформують 12 груп по 4 команди. Кожен клуб проведе 6 матчів проти суперників по групі: 3 вдома та 3 на виїзді. Дві кращі команди з кожної групи виходять до плей-офф.

У плей-офф до 24-ох команд приєднаються 8 клубів, які посіли треті місця в груповому турнірі Ліги чемпіонів. Далі розіграш буде проводитись за традиційною єврокубковою схемою навиліт з двох матчів (вдома і в гостях). Фінал складається з одного матчу.

Цей турнір також відвідують мільйони глядачів із усього світу, за ним слідкують фанати. Ліга Європи УЄФА є важливим спортивно-подієвим ресурсом Європи.

Суперкубок УЄФА (англ. UEFA Super Cup) або Суперкубок Європи (англ. European Super Cup) — символічний щорічний турнір під егідою УЄФА, який відкриває європейський футбольний сезон. Турнір складається з одного матчу між переможцем Ліги чемпіонів та Ліги Європи УЄФА (до 2009 року в Суперкубку брав участь володар Кубка УЄФА) сезону, що минув. Матч за Суперкубок проходить наприкінці серпня перед початком футбольного сезону, який проводиться за структурою осінь—весна. У цей час закривається трансферне вікно, а тому команди-учасники грають з оновленими складами.

Першим переможцем Суперкубка став амстердамський «Аякс». У наш час найуспішнішою командою змагання є італійський «Мілан», який ставав володарем трофею 5 разів. Суперкубок УЄФА було засновано у 1972 році репортером нідерландської газети «De Telegraaf» Антоном Віткампом.

Фінал відбувається у Монако на стадіоні «Луі II», де також збирається вся футбольна еліта.

Трофей є перехідним призом. Замість справжнього кубка вручається його точна копія, яка назавжди залишається у клубі. У випадку якщо команда виграє трофей 3 рази підряд, або 5 разів взагалі, то оригінальний трофей залишається у клубі. У 2007 році «Мілан» виграв Суперкубок 5 раз і став поки єдиним таким клубом. Українські клуби також грали у цьому престижному турнірі: у 1975 — перемога «Динамо» (Київ), а 1986 — фінал, 2009 — фінал донецького «Шахтаря».

Чемпіонат Європи з футболу — головне змагання національних збірних, що відбувається під патронатом УЄФА кожні 4 роки, починаючи з 1960 року, і чергується з Чемпіонатом світу. До 1968 року ЧЄ мав назву «Кубок європейських націй». Останній наразі чемпіонат відбувався з 7 до 29 червня 2008 року в Австрії та Швейцарії, а наступний проведе Україна та Польща у 2012.

Фінальні турніри чемпіонатів Європи відбуваються раз на 4 роки, однак разом із відбірковим турніром і паузою між відбірковим і фінальним турніром він триває майже 2 роки. Кожна збірна прагне показати найкращий результат (див. додат. 1). Це найцікавіший і найвідвідуваніший футбольний турнір континенту. Так останнє Євро-2008 відвідало близько мільйона туристів.

Найкращі футбольні стадіони Європи

Головну роль футбольної спортивно-подієвої інфраструктури виконує стадіон. Чим арена більша і сучасніша, тим більш привабливою для фанатів та туристів вона є. Стадіони у Європі найкращі у світі, тому сюди приїжджає найбільше вболівальників. Деякі з них наведені нижче.

«Уэмблі"(Лондон, Англія)

Стадіон «Уемблі» (див. додат.1). На цьому дивовижному стадіоні за всю історію було проведено 12 фіналів футбольних турнірів, 2 з яких-олімпіади.Стадіон «Уемблі» не належить ніякому клубу. Здавна арена вважалася штаб-квартирою тільки національної збірної.Вміщає близько 90 000 глядачів.

У його підтрибунних приміщеннях є ресторани, магазини і багато іншого.

«Камп Ноу"(Барселона,Іспанія)

«Камп Ноу» (в каталанською мовою означає «Нове поле») — стадіон футбольного клубу Барселона. Камп Ноунайбільший за місткістю стадіон не тільки в Іспанії, але й у всій Європі: він вміщує приблизно 98 800 глядачів. Це один з небагатьох європейських стадіонів, які УЄФА оцінює в п’ять зірок.

«Стад де франс» (Париж, Франція)

Бронзу в нашому рейтингу стадіонів світу посідає знаменитий Стад де франс. Ціна будівлі цього дива архітектури склав 285 млн €. Стадіон відкрився в 1998 році, спеціально до чемпіонату світу і вміщає 80 000 глядачів. Передбачалося, що він стане домашньою ареною для «Парі Сен-Жермен», але клуб вирішив залишитися на «Парк де Пренс».

«Сигнал Ідуна Парк» (Вестфальский стадіон, Дортмунд, Німеччина)

Найбільший футбольний стадіон Німеччини, що вміщає 81 264 чоловік. Він є домашнім стадіоном «Боруссії» Дортмунд, чиї фанати поставили в сезоні 2004/05 європейський рекорд відвідуваності в 1,4 млн. глядачів.

«Сан Сіро» (Джузеппе Меацца, Мілан,Італія)

Стадіон «Джузеппе Меацца», також відомий як Сан-Сіро , — футбольний стадіон, розташований в місті Мілан, Італія. Є домашньою ареною двох футбольний клубів Мілан і Інтер. Названий на честь дворазового чемпіона світу Джузеппе Меацци. Побудований стадіон у 1925 році.Реконструкція ж відбулася лише в 1990, після чого місткість його зросла з 35 000 до 80 074.

«Альянц Арена"(Мюнхен, Німеччина)

«Альянц Арена» — стадіон у Мюнхені, Німеччина, побудований в 2005 році за проектом архітекторського бюро Херцог і де Мерон. Стадіон місткістю 69 901 глядача служить домашньою ареною футбольним клубам «Баварія» Мюнхен і «Мюнхен 1860». Вартість «Альянц Арени» склала 280 млн. євро.

На стадіоні проводилися матчі Чемпіонату світу з футболу 2006 року. Зовні спортивна споруда нагадує надувний човен, обклеєну з усіх боків прозорими ромбами, виконаними з EFTE. Компанія «OSRAM» і «Siteco Beleuchtungstechnik GmbH» встановили унікальну систему освітлення. Коли на стадіоні грає «Баварія», ромби світяться червоним, а. Коли ФК «Мюнхен 1860», ромби стають синіми.

Також ромби можуть світитися білого кольору — національної збірної Німеччини.

«Олд Траффорд» (Манчестер, Англія)

«Олд Траффорд», відомий також як Театр Мрії - футбольний стадіон, розташований в Траффорді, Великий Манчестер, Англія. На даний момент стадіон вміщує 76 212 глядачів і є другим по місткості футбольним стадіоном Англії після «Уемблі», а також одним з двох (поряд з тим же «Уемблі») англійських стадіонів, які мають елітний рейтинг УЄФА в 5 зірок.

«Олд Траффорд» є домашнім стадіоном для футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» з 1910 року.

«Олімпіаштадіон"(Мюнхен, Германія)

«Олімпіаштадіон» — багатофункціональний стадіон у Мюнхені, Німеччина.

Розташований в центрі Олімпійського парку Мюнхена, в північній частині міста. Трибуни стадіону і частина території олімпійського парку покриті гігантськими висячими перекриттями-оболонками архітектора Фрая Отто. У 1972 році був головною ареною літніх Олімпійських ігор.На стадіоні проводилися фінал ЧС 1974 І ЧЄ 1988. Міскість даної арени складає близько 69 250 глядачів. Побудований у 1968 році.

«Емірейтс» (Лондон, Англія)

«Емірейтс Стедіум» так як на матчах під егідою УЄФА заборонено використовувати комерційні назви, також використовуються назви «Ешбертон Гроу».

Стадіон у Лондоні. Домашній стадіон футбольної команди «Арсенал», місткість — 60 355 глядачів.

Був побудований в липні 2006 року і замінив старий стадіон «Арсеналу» — «Хайбері».

Витрати на будівництво та створення інфраструктури склали 430 млн фунтів стерлінгів.

«Емірейтс» другий за величиною стадіон у чемпіонаті Англії з футболу після «Олд Траффорд» в Манчестері.

Має чотири трибуни, кожна з яких складається з чотирьох ярусів (середні - найменші), є дах над усіма глядацькими місцями, два відеотабло, в підтрибунних приміщеннях є магазини, туалети, ресторани.

Поле стадіону примітно тим, що траву з обох воротарських майданчиків можна вийняти і поміняти.

Новий стадіон носить ім'я головного спонсора клубу — авіакомпанії «Emirates Airline», з яким клуб у 2006 році підписав рекордний контракт на 100 мільйонів євро, що діє до 2012 року. Стадіон буде називатися «Емірейтс» як мінімум до 2019 року.

«Енфілд» (Ліверпуль, Англія)

Домашній стадіон футбольного клубу «Ліверпуль», місткістю 45 362 глядачів. Стадіон був побудований в 1884 році і був спочатку домашньою ареною «Евертона», який грав тут до 1892 року. З тих пір стадіон був рідним для футбольного клубу «Ліверпуль», який був сформований у результаті того, що «Евертон» залишив «Енфілд».

Стадіон використовувався під час проведення Чемпіонату Європи 1996 року. Раніше стадіон також використовувався як місце зустрічі для різних подій, таких як бокс і тенісні матчі.

«Сантьяго Бернабеу» (Мадрид,Іспанія)

Є домашньою ареною футбольного клубу «Реал» Мадрид, іноді на ньому проводяться матчі збірної Іспанії.

Перебуває в списку п’ятизіркових футбольних стадіонів. Другий за величиною стадіон Іспанії, після «Ноу Камп».

У нього є дах, 4 трибуни по 5 ярусів рядів кожен.

Названий на честь президента «Реала» Сантьяго Бернабеу, в правління якого клуб виграв 6 кубків Чемпіонів і безліч внутрішніх трофеїв.Місткість-80 354 глядачів.

«Велодром (Марсель, Франція)

«Велодром» — стадіон у Марселі. Домашній стадіон французького футбольного клубу «Олімпік Марсель»,

крім цього використовувався для проведення ігор чемпіонатів світу 1938 і 1998 років, чемпіонатів Європи 1960 і 1984 року.

Найбільший із клубних футбольних стадіонів Франції. Своїм назвою нині виключно футбольний стадіон зобов’язаний тим, що спочатку був призначений не тільки (і можливо, не стільки) для футболу, але також для проведення велосипедних змагань. Велосипедні доріжки були замінені трибунами тільки в середині 80-х років.

Будівництво стадіону почалося в 1933. Скоро, однак, будівництво було заморожено, оскільки стало ясно, що початковий проект фінансово неможливий.

Перспектива проведення на «Велодромі» матчів футбольного чемпіонату світу-38 допомогла відновити будівництво в квітні 1935 року, і через 26 місяців будівництво гігантської арени було закінчено.

В даний час «Велодром», з єдиними в своєму роді овальними трибунами, нерідко піддається критиці городян — викликають невдоволення відсутність козирка над трибунами, погана акустика і деякі інші недоліки.

Висувалося кілька планів перебудови стадіону, однак всі вони поки залишаються планами. Останній, висунутий в 2005 році, передбачає зведення даху, а також розширення трибун до 80 000 місць.

Лужники (Москва, Росія)

Стадіон «Лужники» — центральна частина Олімпійського комплексу «Лужники», розташованого неподалік від Воробйових гір у Москві.23 грудня 1954 уряд СРСР ухвалив рішення про спорудження в Лужниках «великого московського стадіону». Проектування стадіону в складі спортивного комплексу «Лужники» почалося в січні 1955 року, будівництво — у квітні того ж року, а 31 липня 1956 року уже відбулося його урочисте відкриття. З тих пір стадіон багаторазово перебудовувався. Найбільший стадіон у Росії і один з найбільших у світі. Всі місця Великої спортивної арени стадіону закриваються спорудженим в 1997 р. козирком, шириною 63,5 метра і вагою 15 тисяч тонн, який тримають 72 сталеві опори висотою по 26 метрів кожна. Зараз стадіон має футбольне поле з штучним синтетичним покриттям п’ятого покоління. Навколо нього — бігові доріжки.

Дата останньої реконструкції: жовтень 2007 р. — 21 травня 2008. Місткість зросла до 78 360 глядачів.

«Донбас Арена» (Донецьк, Україна)

«Донбас Арена» — футбольний стадіон у Донецьку, перший у Східній Європі стадіон спроектований і побудований відповідно до 5-зіркового акредитацією УЄФА. Є одним з 23 стадіонів у світі категорії «Еліт».

Споруда стадіону почалася в 2006 році під керівництвом генерального підрядника — турецькою компанією Enka.

Замість живих дерев у парку імені Ленінського комсомолу були посаджені нові молоді насадження, підібрані спеціально під клубні кольори ФК «Шахтар», тобто в осінній період листя буде набувати яскраво-помаранчеву і червону забарвлення. Також в парковій зоні розташований фонтанний каскад, гігантський гранітний м’яч, який обертається під тиском двох струменів води, лавочки і безліч різноманітних зелених насаджень.

Загальна вартість паркової зони навколо стадіону склала 30 млн. доларів США. В загальній сумі зі стадіоном споруда обійшлася в 400 млн. Відкриття стадіону відбулося 29 серпня 2009 року — в День шахтаря і День міста Донецька.

На стадіоні з 2010 року працює найбільший на Україні музей футбольного клубу, тематичне кафе для вболівальників.

На території стадіону під час матчів працюють 6 ресторанів, і близько 100 фастфудів. Вміщує в себе -51 504 глядача.

Всі стадіони дуже гарні з вигляду, тому на них їздять не лише, щоб побачити спортивне змагання, а і помилуватися естетичною красою.

Одним з найважливіших сегментів подієвого туризму є тури на змагання " Формула 1″ . Інтерес туристів до цих турів величезний, тільки тури на Олімпійські ігри і чемпіонат світу з футболу перевершують «Формулу 1» (див. додат.2). Але Олімпіади проходять раз на два роки, чемпіонат світу з футболу — раз на чотири роки, а «Формула 1» свої гран при розігрує 18−19 разів на рік. Перші автомобільні гонки, що отримали назву «Формула 1», пройшли в 1927 р. в Італії. З тих пір число країн, що мають траси для проведення змагань, досягла 20. Учасники турів на гонки «Формула 1», мають можливість робити справжні кругосвітні подорожі протягом року, переміщаючись разом зі спортсменами на кожен новий розіграш гран-прі.

Оскільки кожна команда будує болід самостійно, то завдяки дуже високій конкуренції в гонках у Формулі-1 постійно народжуються оригінальні конструкторські ідеї та рішення, які призводять до швидкого прогресу як самих болідів, так і звичайних дорожніх авто. Найвідомішим прикладом впровадження у серійному виробництві технології, розробленої для Формули-1, є антипробуксувальна система. Вперше цю систему було використано у 1990 році командою «Феррарі». Після заборони її в Формулі-1 у 1994 році, автовиробники почали впроваджувати систему на серійних автомобілях.

Формула-1 має глобальну телевізійну аудиторію близько 527 млн. глядачів. Власником всіх телевізійних прав на показ змагання є компанія Formula One Group. З щорічними мільярдними витратами доларів США, економічний ефект Формули-1 є значним, і її фінансові та політичні баталії широко висвітлюються. В результаті високого авторитету і популярності Формули-1, в неї вкладаються великі інвестиції від спонсорів і бюджети в сотні мільйонів для конструкторів. Однак, в основному з 2000 року, у зв’язку з безперервним зростанням витрат, декілька команд, у тому числі робочі команди з виробників автомобілів і групи з мінімальною підтримкою з боку автомобільної промисловості, стали банкрутами або були викуплені компаніями, що бажали створити команду в даному виді спорту. Ці викупи також вплинули на прийняття рішення про обмеження числа команд-учасників у Формулі-1.

Гонки мають шалену популярність, незважаючи на дорогі квитки. У Іспанії фінальний Гран-прі 2011 в прямому ефірі подивилися приблизно в 9 мільйонів глядачів, у Німеччині - більше 10 мільйонів, в Італії - 10,6 мільйона, що в два рази більше, ніж у минулому році, у Великобританії - 5,3 мільйона, у Франції - 4,4 мільйона, повідомляє F1.

У Європі змагання відбуваються в Іспанії (Валенсія, Барселона), Англія (Сільверстоун), Монако (Монте-Карло), Німеччина (Нюрбург), Угорщина (Будапешт), Італія (Монца), Бельгія (Спа), Франція (Невер), Сан-Маріно, Австрія (Шпільберг).

Останнім часом у подієвий туризм міцно увійшли тури на авіаційні гонки слалом Red Bull — один з найбільш захоплюючих і видовищних видів спортивних змагань, своєрідний аналог «Формули 1». Змагання Red Bull Air Race вперше пройшли в 2003 р. в Цельтвене (Австрія) і одразу повернулися комерційним тріумфом. Протягом 2004 змагання пройшли в Кембл (Великобританія) і в Будапешті, де за один день зібрали рекордну аудиторію в 1,3 млн. глядачів, серед яких 40% становили туристи, які приїхали спеціально на ці змагання. З 2005 р. змагання в повітрі отримали назву Red Bull Air Race World Series, тобто Світова серія повітряних перегонів за формулою «Ред Булл». З 2006 р. серія повітряних перегонів проводиться в 9 етапів у різних країнах світу.

Також дуже популярним видом спорту у Європі є теніс.

Теніс — вид спорту, у якому грає двоє гравців один проти одного, або дві команди по два гравці в кожній, команда проти команди, на майданчику — корті, поділеному навпіл поперечною сіткою.

Мета гри — перекинути ракеткою м’яч через сітку на бік партнера так, щоб м’яч упав у межах майданчика суперника і той не зміг його відбити назад.

Під час гри гравці використовують додаткове ігрове спорядження — ракетку. Вона призначена для відбивання, зміни напрямку та потужності польоту гумового тенісного м’яча. Матч виграє той, хто отримує найбільшу кількість перемог за сетами відповідно до правил гри, що застосовуються відповідно до статі, віку тенісиста і так далі.

Походження тенісу Якщо не брати до уваги ігор давніх греків і римлян, в яких м’яч відбивали рукою або дерев’яною палицею, то перші згадки про гру, схожу на теніс, можна знайти в XII—XIII століттях в Італії. Гра називалася «джидоко», а м’яч у ній відбивався надітими на руку рукавицею, дерев’яним щитком або шкіряним ременем.

Офіційно вважається, що теніс з’явився в XIV столітті на території сучасної Франції. Офіційно прийнято вважати, що слово «теніс» виникло від старофранцузького слова «Tenets!», яке промовляв гравець під час подачі м’яча. Згодом це слово запозичили англійці і пристосували його під свою мову, — так виникло слово «Tenis», яке і набуло розповсюдження.

Теніс (див. додат.3) протягом тривалого часу був переважно розповсюджений в англомовних країнах — Австралії, Великобританії, США. Він також був популярний у Франції. Чотири найбільших турніри — Вімблдонський турнір, Відкритий чемпіонат США, Відкритий чемпіонат Франції та Відкритий чемпіонат Австралії (проводиться з 1905) стали найпрестижнішими в тенісі. Найпрестижнішими командними змаганнями є

Кубок Девіса — змагання збірних країн серед чоловіків.

Кубок Федерації — змагання збірних країн серед жінок.

Кубок Хопмана — змагання змішаних чоловічо-жіночих збірних.

До програми Олімпійських ігор теніс був включений у 1896 році. З 1896 року проводилися першості серед чоловіків, а з 1900 — і серед жінок.

Турніри Кубок Девіса (англ. Davis Cup) — найбільші міжнародні командні змагання в чоловічому тенісі. Проводиться щорічно Міжнародною федерацією тенісу. Команди тенісистів з різних країн проводять матчі між собою з вибуванням команди, що програла, з турніру. Еквівалент Кубка Девіса серед жіночих команд — Кубок Федерації.

Вімблдонський турнір або Вімблдонський чемпіонат (англ. Wimbledon Championships), також просто «Вімблдон», — найпрестижніший і найстаріший двотижневий турнір великого тенісу, який відбувається щорічно в кінці червня — на початку липня на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу й крокету в Лондоні, Англія. Турнір третій з початку року турнір.Великого шолома після Australian Open та Roland Garros і єдиний, що проводиться на кортах із трав’яним покриттям.

У Вімблдонському турнірі водночас розігруються звання чемпіонів у одиночному й парному розрядах серед чоловіків і жінок та міксті (чоловік і жінка в одній команді), а також проводяться змагання серед юніорів (окрім мікстів).

Арени і покриття кортів Дев’ятнадцять кортів, що використовуються на Вімблдоні, мають трав’яне покриття. На траві головними козирями в грі вважається сильна подача й швидкі виходи до сітки. Головними кортами де проводяться матчі є Центральний корт (Centre Court) та корт No. Трибуни центрального корту вміщають майже 14 000. В їхньому південному кінці розташована Королівська ложа, з якої члени королівської родини й інших сановників спостерігають за матчами. 1 Court, вони зазвичай використаються лише протягом двох тижнів на рік, протягом чемпіонату, але гра на них може проходити й в третій тиждень при виняткових обставинах. Інші сімнадцять кортів регулярно використовуються для інших подій Всеанглійського клубу лаун-тенісу й крокету в Лондоні. Але в 2012 Лондон буде приймати Літні Олімпійські ігри і тоді господарі кортів змушені будуть приймати гостей вдруге, через три місяці, оскільки Вімблдон буде використовуватися для тенісних Олімпійських подій 2012.

У 2005 загальна кількість призових Вімблдонського турніру вперше перевищила 10 мільйонів і склала USD 10 085 510. Суми, надані переможцям в 2006 (сума для пари поділяється порівну між партнерами):

Чоловічий одиночний: 1 287 469 дол.

Жіночій одиночний: 1 228 501 дол.

Чоловічий парний: 407 265 дол.

Жіночій парний: 378 840 дол.

Мікст: 166 093 дол.

В 2007 р. кількість призових складала 11 282 710 доларів США.

Вімблдонський тенісний турнір у 2008 році став найпопулярнішим змаганням у букмекерів. За даними букмекерської контори Betfair, третій турнір серії Великого шолому за кількістю ставок перевершив чемпіонат Європи та Олімпійські ігри. Сума ставок на всі матчі Вімблдону становила 56 мільйонів євро, з яких 3,5 мільйони прийшлося на фінальне протистояння Роджера Федерера та Рафаеля.

Відкритий чемпіонат Франції — (фр. Internationaux de France de Roland Garros — Роланд Гаррос) — чемпіонат з тенісу, що проходить щорічно на території Франції, в Парижі, протягом двох тижнів наприкінці травня початку червня, починаючи з 1891. Цей чемпіонат був не дуже популярним серед тенісистів через національний статус змагань, але в 1925 чемпіонат отримав статус міжнародного, і в ньому стали грати найкращі тенісисти світу того часу.

Головний корт стадіону носить ім'я Філіпа Шатріє колишнього президента Федерації тенісу Франції (вміщує 15 000 чол.), другий за значимістю корт носить ім'я легендарної французької тенісистки Сюзан Ланглан (вміщує 10 000 глядачів).

Загальна сума призових в 2007 склала 15 264 500 €.

Етап Призові

Переможець -1 000 000 €.

Фіналіст -500 000 €.

півфіналіст-250 000 €.

чверть фіналіст -125 000 €.

1/8 — 66 250 €.

3 раунд — 39 400 €.

2 раунд — 23 760 €.

1 раунд — 14 290 €.

Також дуже популярним є баскетбол. Баскетбол— спортивна командна гра з м’ячем, який закидають руками в кільце із сіткою (кошик) закріплене на щиті на висоті 3 метри 05 сантиметрів (10 футів) над майданчиком.

Грають дві команди по 5 осіб на майданчику 28×15 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» — металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна. Переможцем визнається команда, якій вдалось більше число разів закинути м’яч у «кошик» супротивників. Тривалість гри — чотири періоди по 10 хвилин, з півторахвилинними перервами між першою та другою і третьою й четвертою чвертями, та великою перервою у 15 хвилин між другим та третім періодом.

Найвідомішим клубним турніром є Євроліга УЛЄБ.

Чемпіонат Європи з баскетболу — міжнародний турнір серед європейських чоловічих збірних з баскетболу, проводиться раз на 2 роки під егідою ФІБА. Перший турнір проведений в 1935 році у Швейцарії. Найбільше — 14 разів — чемпіонами Європи ставала збірна СРСР, другий показник у збірної Югославії — 8 титулів. Чинний володар титулу — збірна Іспанії. З 1938 року проводиться аналогічний турнір для жінок.

Серед зимових видів спорту, на які полюбляють приїжджати туристи, варто відзначити біатлон.

Сучасний біатлон родом зі скандинавських країн. Саме там прикордонні патрулі від нудьги змагалися між собою в швидкості і влучності. Перший своєрідний чемпіонат із такого біатлону (див.додат.5) відбувся 1767 року між захисниками меж Швеції і Норвегії. Так і продовжували військові розважатися так само до перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що відбулися 1924 року. Тоді було вирішено включити в програму прообраз біатлону, правда, тоді він називався «Змагання військових патрулів». У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв’язку з антивоєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був відмінений.

Лише 1958 року мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону та чемпіонати Європи. Вже 1960 року біатлон практично в сучасному вигляді був включений до програми Олімпійських ігор.

Спорядження Раніше замість дрібнокаліберних гвинтівок спортсмени тягали з собою важкенні карабіни. Дрібнокаліберна гвинтівка сконструйована спеціально для біатлоністів і кріпиться у спортсмена на перев’язі за спиною. Така гвинтівка 22-го калібру важить не менше 3,5 кг. Вона оснащена механізмом, який блокує спусковий гачок, а перезарядка проводиться вручну. Крім того, обойми розраховані тільки на п’ять патронів. Швидкість кулі, випущеної з такої зброї, не має перевищувати 380 метрів в секунду на відстані одного метру від зрізу ствола. Спеціальний костюм скроєний так, щоб підтримувати стабільну температуру тіла спортсмена, і зменшувати опір вітру. Черевики жорсткі, завдяки чому зменшується тиск на кісточку.

На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань. Спринт (для жінок 7,5 км., для чоловіків 10 км.), гонка переслідування (для жінок 10 км., для чоловіків 12,5 км.), мас-старт (для жінок 12,5 км., для чоловіків 15 км.), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км., для чоловіків 20 км.). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4×6 км., для чоловіків 4×7,5 км.) і змішана естафета, в якій жінки на кожному етапі пробігають 6 км, а чоловіки 7,5 км.

Чемпіонат світу з біатлону — головне щорічне змагання біатлоністів, що проводиться під егідою Міжнародного союзу біатлоністів.

Перший чемпіонат світу відбувся в 1958. У 1984 році жінки почали проводити свій окремий чемпіонат, а з 1989 проходить один чемпіонат для обох статей. Сюди приїжджають фанати біатлону з усього світу і залишаються на весь період змагань.

Кубок світу з біатлону — серія біатлонних змагань найвищого рівня під егідою Міжнародного союзу біатлоністів, об'єднаних в єдиний турнір у рамках одного сезону, що триває зазвичай із листопада-грудня до березня. Кубок світу проводиться, починаючи з сезону 1977/1978 серед чоловіків та сезону 1982/1983 серед жінок. До сезону 1986/1987 жіночі змагання називалися кубком Європи, хоча до числа учасниць входили біатлоністки з інших частин світу.

Кожного сезону кубок світу включає 9−10 змагальних тижнів, до яких також входять найзначніші турніри сезону: чемпіонат світу та олімпійський турнір.

В останні роки популярності набирає такий вид спорту як гольф. Він ще не є широко популярним серед простого населення, бо грають у нього переважно заможні люди.

Також із зимових видів спорту дуже популярним є хокей. Хокей— командне змагання, яке відбувається на льодяній арені, у грі беруть участь 6 гравців (із воротарем). Мета гри таж, як і у футболі - перемогти суперника, закинути більше шайб у чужі ворота.

Хокей (див.додат.6) розвинений не в такій великій кількості країн як футбол. Найрозвиненіший цей вид спорту у Росії, Швеції, Чехії, Фінляндії, Норвегії, Словаччині, Словенії, Білорусі, Австрії, Франції, Німеччині, Італії. Саме у цих країна відбуваються змагання європейського та світового рівня, а отже сюди прибуває найбільше фанатів цього виду спорту. Тут знаходиться друга у світі за силою хокейна ліга — Континентальна хокейна ліга (КХЛ), де грають найкращі клуби Росії, Білорусі, Латвії, Казахстану, України (з 2012 року гратиме ХК «Донбас» (Донецьк)).

Дуже популярним спортом у Європі є бокс. Бокс — це бій між двома боксерами (див. додат.7), який складається із певної кількості раундів (залежить від вагової категорії). Найрозвиненіші країни — це Україна, Росія, Німеччина, Франція. Інфраструктурою виступають футбольні стадіони та інші спортивні споруди, найкращі вони у Німеччині. Саме тут проходять найважливіші поєдинки. Найкращими боксерами останніх 10 років є українські брати — Володимир та Віталій Кличко.

Гольф— спортивна гра, в якій окремі учасники або команди змагаються, заганяючи маленький м’яч в спеціальні лунки ударами ключок, намагаючись пройти відведену дистанцію за мінімальне число ударів. Гольф є видом спорту, що визнаний Міжнародним олімпійським комітетом. Він входив до програми Олімпійських ігор 1900 та 1904 років. Виконавчий комітет МОК у серпні 2009 року рекомендував включити гольф до програми Олімпійських ігор 2016 року.

Вважається, що гра в гольф зародилася в Шотландії і була винайдена пастухами, які за допомогою ціпків (майбутніх ключок) заганяли камені в кролячі нори. Імовірно гра існувала вже в XIV столітті, а в XV столітті в Шотландії вийшло декілька законів, що забороняли грати в «гоуф». У XVII столітті ключками в м’яч грали вже в Нідерландах. Гра в її сучасному вигляді оформилася в XIX столітті в Шотландії.

Найвизначнішими змаганнями в професійному гольфі є Мастерз, Відкритий чемпіонат Сполучених Штатів, Відкритий чемпіонат Британії, чемпіонат американського професійного туру. Великий престиж мають командні змагання: Кубок Райдера (змагаються гравці Європи й Сполучених Штатів) і Кубок Президента (США проти збірної світу).

Крім четвірки найпрестижніших турнірів гольфісти грають у турах — системах турнірів, що тривають увесь сезон. Серед турів — тур Професійної асоціації гольфу в США, європейський тур, азійський тур, тощо. Змагання в турах є водночас відбірковими для великих турнірів та для формування збірних команд.

Популярними серед частини країн є такі види спорту як хокей на траві (Німеччина, Іспанія, Нідерланди), фехтування (Франція, Італія, стрільба, кінний спорт (Німеччина, Нідерланди), гандбол (Франція, Ісландія, Іспанія), водне поло (Угорщина, Нідерланди, Росія), велоспорт (Іспанія, Франція). Вони також мають прихильників, але не так багато, через розвиненість лише у невеликій кількості країн.

У Європі серед країн-лідерів варто відмітити Німеччину (684 траси), Франція (559), Швеція (480).

Тур де Франс, який також називають просто «Тур» — щорічні шосейні багатоденні велоперегони дорогами Франції (частини окремих етапів або етапи цілком іноді проводяться в сусідніх країнах). Вперше «Тур» було проведено 1903 року, його переможцем став Моріс Гарен. Зараз «Тур де Франс» є найпрестижнішим змаганням серед багатоденних велогонок у професійному велоспорті.

Останнім часом дуже популярними стають незвичайні, навіть дивні види спорту. Вони не входять до міжнародних, але на них прибуває багато туристів.

Метання мобільних телефонів

Вам набрид ваш мобільний телефон, на який телефонують усі, кому не лінь? Хочете викинути його куди подалі? Будь ласка, приєднуйтесь до спортсменів — метальникам мобільних телефонів. Вперше чемпіонат з метання мобільних телефонів пройшов у 2000 році у Фінляндії. З тих пір цей оригінальний вид спорту набув великої популярності. Чемпіонат став щорічним, при цьому, під час чемпіонату розігруються призи в декількох категоріях. Учасники чемпіонату змагаються поодинці і командами, крім того, учасники розділені на вікові групи: діти до 12 років змагаються окремо. Крім Фінляндії, чемпіонати з метання мобільних телефонів проходять і в інших країнах — у Великобританії, Іспанії, США та Україною.

Стрільба горохом

Хтось стріляє кулями, хтось стрілами, а хтось горохом. Якщо хочете взяти участь в змаганні зі стрільби горошинами, їдьте в місто Уітчем (Witcham), який знаходиться у Великобританії, в графстві Кембріджшір (Cambridgeshire). У цьому місті щорічно проходить змагання зі стрільби горохом. Між іншим, цей вид спорту дуже корисний, тому що покращує роботу легенів і розвиває влучність. Учасники змагання повинні вразити мішень, видуваючи горох через спеціальну трубочку. Якщо раніше стріляли з простих трубок, то тепер трубки для стрільби горохом оснащені гіроскопічними стабілізаторами і лазерним прицілом.

Боротьба на пальцях ніг, або тоурестлінг

Цей вид спорту дуже нагадує армрестлінг, тільки спортсмени борються за допомогою пальців ніг. Чемпіонат з боротьби на пальцях ніг, або, іншими словами, по тоурестлінгу — явище не нове. Змагання з тоурестлінгу проводяться вже протягом 35 років. Новий вид спорту був придуманий випадково: троє друзів зібралися в пабі за кухлем пива, і вирішили придумати новий британський вид спорту. Задум вдався, і тепер цей неофіційний вид спорту дуже популярний, не тільки у Великобританії, але і за кордоном. В тоурестлінге змагаються як чоловіки, так і жінки. У 2010 році переможцем чемпіонату з тоуреслінгу став 49-річний Аллен Неш, в 2011 році переміг Пол «Предато» Біч.

Брудний футбол

Гру окремо взятих футболістів і команд іноді називають «брудною» грою, однак, багато хто і не підозрюють, що футбол може бути насправді, без лапок, брудним. Брудний футбол, як окремий вид спорту, зародився в околицях фінського містечка Хюрюнсальмі, який знаходиться в 650 км від столиці Фінляндії Гельсінкі. Правила в брудному футболі ті ж, що і в звичайному (за невеликими винятками). Основна різниця полягає в тому, що під ногами футболістів не трава, а глибокі калюжі і бруд — фактично, гравці знаходяться по коліно в багнюці. Звичайно, як і в звичайному футболі, не обходиться без падінь, тому буквально через 15 хвилин гравці вимазуються брудом з голови до ніг. Щорічно проходять чемпіонати світу з футболу в грязі. У змаганні бере участь 270 команд.

Екстремальне прасування

Цей вид спорту був придуманий 14-річним хлопчиком. Суть його полягає в тому, що учасник змагання повинен погладити білизну в найбільш екстремальних умовах — на вершині гори, під час їзди на велосипеді, під водою або в будь-яких інших умовах, ніяк не призначених для прасування. Щорічно проходить міжнародний чемпіонат з екстремальної прасування, в чемпіонаті беруть участь спортсмени з Австралії, Австрії, Чилі, Великобританії, Німеччини та інших країн. Чемпіонат включає як обов’язкову програму, так і довільну, де учасники самі вибирають спосіб екстремальної прасування — хто на що здатний. Переможці змагання отримують призи — путівки на Гавайські острови, пральні машини, машини для сушіння білизни та інші побутові прилади.

Плавання в болоті.

Житель Великобританії Гордон Грін, одного разу вирішив пірнути зі своїм аквалангом прямо в болото. Так зародився цей незвичайний вид спорту, подивитися на який приїжджають жителі із США, Австралії, Голландії.

Правила гри Будь-який охочий, якому на момент проведення змагань виповнилося більше 14 років може взяти участь в цьому виді спорту. Обов’язкова умова — спортсмен має мати при собі дихальну трубку, ласти, а так само 15 фунтів для оплати за участь у змаганні.

Змагання проходить в канаві виритій посередині болота і заповненій гряззю. Дистанція складає 60 метрів. Світовий рекорд належить спортсменці Абігайл Джеймс, яка змогла справиться з цією дистанцією за 1 хвилину 57 секунд.

Змагання борід і вусів

Саме так, з 2007 року цей колишній карнавал визнаний спортивним змаганням. Що спортивного в носінні вусів і борід — неясно, але зараз справи йдуть саме так. Напевно, Ви чули про це змагання, де чоловіки хваляться, у кого оригінальніша борода і вуса. Бувають прекрасні екземпляри, так. Але мені здається, що на спорт це все ж таки не тягне.

Переслідування сиру

Щороку у Великобританії, в Глочестері, народ збирається на схилі горба, і сирних справ майстер спускає сирну головку з горба. Та котиться дуже швидко, це зрозуміло — а купа народу прагне догнати її. В принципі, більш-менш спортивно. Тепер це — офіційний вид спорту (добре, хоч на Олімпійських іграх наразі ще не ганяються за сиром).

Забіг з дружинами

Забіг з дружиною на плечах — заняття фінських чоловіків, які таким чином змагаються один з одним. Мета забігу — перемогти інших учасників змагань, причому місцевість, по якій потрібно бігти, ніяк не можна назвати простою — тут і ями, і вода і багато чого ще.