Рейтингова система CAMEL

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ CAMEL

1.1 Поняття рейтингової системи

1.1 Критерії оцінювання за рейтинговою системою РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КБ «ПРИВАТБАНК» З ТОЧКИ ЗОРУ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ

2.1 Економічний аналіз банківської діяльності

2.2 Загальна оцінка рейтингової системи РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ПОЗИЦІЙ БАНКА В РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП Для прийняття економічно — обґрунтованих рішень щодо здійснення активних операцій із банками, тобто рішень, які відповідають обраному співвідношенню прибутковості й ризику, суб'єкти господарської діяльності, приватні особи й самі банки потребують об'єктивної інформації про фінансовий стан своїх банків-партнерів. Для задоволення саме цієї потреби і слугують публічні рейтинги, що присвоюються банкам рейтинговими агенціями. Такі рейтинги дають можливість будь-якому користувачеві рейтингу здійснювати порівняльну оцінку різноманітних банків без проведення детального аналізу їх фінансового стану. Перші рейтинги банків з’явилися в США, порівняно з рейтингами компаній вони більш молоді. Перший рейтинг був опублікований у 1973 р. агенцією Moody’s Investors Service, а згодом був опублікований рейтинг агенції Standard & Poor’s.

Основний принцип складання рейтингу полягає в тому, щоб відбити стан учасника ринку серед йому подібних за допомогою у певний спосіб обробленої інформації. Банки аналізуються з трьох позицій: по-перше, з позиції кредитоспроможності або надійності комерційних паперів, термінових боргів, значних депозитних сертифікатів, кредитних угод, документарних акредитивів та інших інструментів, емітованих банками; по-друге, інвестиційної надійності для потенційних покупців акцій банку; по-третє, страхової надійності для корпорацій зі страхування депозитів та ризиків банку, що стало особливо актуальним після кризи страхування депозитів у 1984;1985 рр. Оцінці підлягає кожен комерційний банк або банківський холдинг, котрий працює на ринку і є залежним від ринку, тобто має бажання отримати кошти на ринку або акцепти на акредитиви.

Основне завдання банківського рейтингу полягає в тому, щоб дати комплексну оцінку становищу банку на ринку, на підставі котрої приватний вкладник або юридична особа — клієнт банку зможе прийняти те або інше рішення.

Метою курсової роботи є аналіз комерційного банку стосовно рейтингової системи «CAMEL». В процесі виконання курсової роботи слід розв’язати такі задачі:

— проаналізувати сутність рейтингової системи в банківській сфері Україні у зв’язку з переходом на Міжнародні стандарти;

— розкрити зміст системи Camel комерційного банку по формуванню статутного капіталу та визначенню фінансового результату року;

— розглянути принципи та методики аналізу капіталу банка за системою Camel та згідно інструкції НБУ «про регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» .

У першій частині визначена сутність рейтингової системи у комерційному банку.

У другій частині курсової роботи дано розрахунок діяльності комерційного банку за останній період, де в кінці ми робимо висновок щодо загальної оцінки Camel.

У третьому розділі розроблено пропозиції щодо вдосконалення рейтингової методики оцінки банківської діяльності.

Методологічною основою курсової роботи є нормативні акти та документи НБУ, спеціальна та учбова література.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ CAMEL

1.1 Поняття рейтингової системи Система рейтингу банків CAMEL отримала назву відповідно до назви її компонентів:

" С" (Capital adequacy) — адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

" A" (Asset quality) — якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

" М" (Management) — менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законів і правил;

" Е" (Earnings) — надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

" L" (Liquidity) — ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов’язань [л.2. c. 325 — 330]

Деякі компоненти системи CAMEL можна оцінити за даними звітності, наданої банком в НБУ, а деякі вимагають проведення перевірок на місцях для більш точної оцінки. Таким чином, оцінка банку за даною системою є безперервним процесом.

Постановою Правління НБУ № 171 від 8 травня 2002 р. затверджено Положення про порядок визначення рейтингових оцінок, в якому поряд із зазначеними раніше компонентами розглядається також шостий компонент чутливість до ринкового ризику (S). Ця система дістала назву CAMELS.

Послідовно розглянемо визначення складових системи CAMELS.

1.2 Критерії оцінювання за рейтинговою системою Для визначення сукупного рейтингу банку потрібно розглянути кожні к шести компонентів:

1. Один з головних напрямів банківського нагляду — визначення якості активів, що передбачає виявлення таких із них, які не можуть бути стягнені або реальна вартість яких нижча зазначеної в банківській звітності.

2. Банк із міцним капіталом може витримати значні втрати без ризику для вкладів своїх клієнтів. Для оцінки достатності капіталу органи нагляду використовують головним чином коефіцієнтний аналіз.

3. Третім компонентом системи рейтингу CAMEL є управління. Як правило, управління оцінюють в останню чергу, оскільки при цьому узагальнюють інші важливі компоненти аналізу. Зрозуміло, що методи управління оцінюються суб'єктивно, і для цього не можна використовувати коефіцієнтні показники (як по інших компонентах системи CAMEL).

4. Оцінювання управління починається з вивчення ефективності роботи банку. Банки з якісним управлінням мають адекватний розмір капіталу, достатню якість активів, достатні надходження і належний рівень ліквідності. Не менш важливо, оцінюючи методи управління, проаналізувати банківську політику і його організаційну структуру, включаючи систему контролю. Політика банку визначає основні напрями банківської діяльності (наприклад, надання кредитів, участь у валютно-фінансових операціях, управління ліквідністю) і, таким чином, є основою для прийняття управлінських рішень менеджером банку.

Надходження, як і капітал, можна розрахувати кількісно за допомогою коефіцієнтів. Найбільш широко використовують показник рентабельності банку. Його розраховують як відношення суми прибутку після сплати податків до вартості активів, за якими він був отриманий.

5. Завершальним компонентом оцінки системи рейтингу CAMEL є оцінка ліквідності, що вказує на спроможність банку оперативно виконувати свої зобов’язання [л.2. c. 325 — 330]

Важливо пам’ятати, що для належного управління ліквідністю банк повинен виконувати свої зобов’язання, не маючи при цьому втрат. Банки повинні мати в розпорядженні ліквідні активи, які легко можуть бути конвертовані в наявні кошти, або повинні вміти оперативно залучати кошти на першу вимогу для того, щоб виконати свої зобов’язання.

Управління ліквідністю містить у собі управління обома сторонами балансу, тобто можливість швидко залучити ліквідні кошти за рахунок наявних ресурсів.

І, як правило, в кінці виставляється комплексна рейтингова оцінка за рейтингом, що зустрічається найчастіше.

Банки, що одержали рейтинг 1, або сильний, мають такі характеристики:

— фінансовий стан надійний в усіх аспектах;

— фінансовий стан стійкий до змін і проблем, що відбуваються в економіці або банківському секторі.

Банкам, що мають рейтинг 2, або задовільний, властиві такі характеристики:

— в основному в усіх аспектах фінансовий стан надійний;

— виявлені проблеми, які може вирішити керівництво банку;

— фінансовий стан в основному стабільний, отже, банк може пристосуватися до умов економічної кон’юнктури, що змінюється.

Банки, що одержали рейтинг 3, або посередній, мають такі характеристики:

— банк ослаблений у фінансовому й операційному аспектах, а також допущені порушення законів і нормативних актів;

— фінансовий стан має тенденцію до погіршення, якщо умови в економіці або банківському секторі будуть розвиватися несприятливо;

— фінансовий стан викликає особливе занепокоєння в органів нагляду.

Банки, що одержали рейтинг 4, або граничний, мають такі характеристики:

— виявлена велика кількість недоліків у фінансовій діяльності;

— якщо не будуть вжиті заходи для виправлення ситуації, становище банку може погіршитися до такого ступеня, що поставить під сумнів можливість його існування;

— є ознаки, що свідчать про небезпеку потенційного банкрутства.

Банки, що одержали сукупний рейтинг 5, або незадовільний, мають такі характеристики:

— існує високий ступінь імовірності банкрутства в найближчому майбутньому; є ряд серйозних недоліків;

— становище настільки критичне, що потрібна негайна фінансова допомога власників банку або інших фінансових джерел;

— якщо не вжити оперативних заходів для виправлення ситуації або надання фінансової підтримки, мабуть, буде потрібно здійснити злиття банку з іншою банківською установою, його продаж або почати процедуру його ліквідації.

Отже, за допомогою системи рейтингу CAMEL роблять висновок про фінансовий стан кредитної установи, її позицію інших банків.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КБ «ПРИВАТБАНК» З ТОЧКИ ЗОРУ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ

2.1 Економічний аналіз банківської діяльності

Аналіз капіталу.

Капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Він визначається як різниця між загальними сумами активів та зобов’язань банку [Додаток 1].

Основний капітал банку складається із власних коштів банку та статутного фонду.

Всього Капітал = Капітал (ВК) + Статутний фонд Всього Капітал = 78,14 +10,85 = 88,99 млн. грн.

Таким чином, основний капітал банку на 31,92% сформований із статутного капіталу.

К1 — визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів. Рекомендоване значення — у межах 0,15 — 0,20.

(2.1)

Отже, розмір капіталу достатній.

К6 — коефіцієнт достатності капіталу — характеризує залежність банку від його засновників. Сума коштів, які інвестуються в розвиток установи, повинна удвічі перевищувати внески засновників.

(2.2)

Мінімальне значення даного показника — 0,10, максимальне — 0,5.

За даними нашого балансу К6 = 0,12, тобто банк має достатній капітал.

Аналіз капіталу покликаний з’ясувати, чи може банк гарантувати достатній захист коштів своїх вкладників.

За результатами аналізу капіталу банку встановлюють рейтингову оцінку.

КБ «Приватбанк» отримує Рейтинг 1 (сильний). Він характеризується тим, що:

— в нього показники платоспроможності і достатності капіталу значно перевищують нормативні значення 8% і 4% відповідно (18,94% і 17,24%);

— має кращі, ніж в інших банках, показники капіталу;

— за результатами інспекторських перевірок має активи відмінної якості.

Відповідно до вимог Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність» та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов’язань перед їх вкладниками НБУ затвердив Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні [л.1. c. 15 — 16]

Ця Інструкція вводиться з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

Інструкція розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.

Аналіз якості активів.

Низька якість активів є найтиповішою проблемою для нестійких і погано керованих банків, хоча це й не єдина причина їхньої фінансової слабкості. Якість активів банку аналізують, щоб визначити його життєздатність, а також правильність відображення вартості активів у звітності. Щоб зробити якнайточніший аналіз якості активів, застосовують систему класифікацію щодо кредитів, інших видів активів та позабалансових статей.

Зважування на ризик за кожною класифікацією активів проводиться так [Таблиця 2.2]:

Таблиця 2.2

Класифікація активів банку.

Середньозважена вартість класифікованих активів буде дорівнювати:

145,8 / 5 = 29,16

Якість активів обчислюється за формулою:

(2.3)

Встановлюючи раціональну структуру активів, банк повинен виконувати вимоги до ліквідності, а отже, мати достатній розмір високоліквідних, ліквідних та довгостроково-ліквідних засобів стосовно зобов’язань з урахуванням їх термінів, сум та типів і виконувати нормативи миттєвої, поточної та довгострокової ліквідності.

Отже, управління активами — це управління процентним ризиком та ризиком ліквідності.

Воно здійснюється шляхом аналізу та управління гепом, а також термінами, на які банк залучає або розміщує кошти. Цей аналіз провадиться на підставі розрахунку імітаційної моделі управління активами та відповідних методів визначених законом.

При цьому загальнорейтингова оцінка якості активів визначається за такими показниками [Таблиця 2.3]:

Таблиця 2.3

Класифікація рейтингових оцінок за показником якості активів.

В нашого банку Рейтинг 3 (посередній).

Аналіз ліквідності.

Ліквідність банку — це його здатність своєчасно виконати свої грошові зобов’язання.

Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямів використання коштів, на зразок видачі кредитів та понесених витрат.

Збалансованість між статтями активів і пасивів можна визначити за такими коефіцієнтами [Додатки 2,3]:

(2.4)

Оптимальне значення даного коефіцієнта — в межах 0,7 — 0,8.

Таким чином, для даного банку характерне оптимальне співвідношення позик і депозитів.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності допомагає оцінити спроможність банку одночасно погасити всі свої зобов’язання.

Оптимальне значення коефіцієнта: 0,15 — 0,20, тобто ризику можуть бути піддані не більше 85% зобов’язань або не менше 15% зобов’язань мають покриватися високоліквідними активами банку.

(2.5)

Отже, банк може погасити свої зобов’язання.

Аналіз ліквідності проводиться, щоб визначити, чи спроможний банк відповідати за своїми зобов’язаннями у строки і без втрат.

Найпростіший метод роботи банку — збереження певної частини своїх активів у ліквідній формі.

Наш банк отримує Рейтинг 2 (задовільний). В нього:

— достатній рівень ліквідних активів;

— постійно дотримуються нормативи ліквідності активів;

— рівень коштів, залучених як основні депозити, вищий від середнього;

— є певна можливість залучати кошти за першою вимогою;

— коефіцієнти ліквідності вищі від середніх порівняно з іншими банками.

Аналіз адміністративно-господарського управління (менеджменту).

При оцінці управління неможливо застосувати коефіцієнтний показник. Але, оцінюючи методи управління за системою рейтингу, необхідно враховувати рейтинг за всіма зазначеними напрямами, адже оцінка менеджменту прямо залежить від якості активів, капіталу, надходжень і ліквідності банку [л.4. c. 11 — 13]

КБ «Приватбанк» отримує Рейтинг 2 (задовільний):

— більшість компонентів принаймні задовільна;

— загалом дотримуються закони і нормативні акти;

— правила роботи в основному адекватні й належно виконуються;

— відсутні очевидні недоліки у методах керівництва банком.

Аналіз ефективності діяльності банку.

Дохідність комерційного банку — це сумарний позитивний сукупний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є дохід на активи та дохід на капітал. За допомогою першого визначають рівень рентабельності сукупних активів, а другий — дає змогу визначити ефективність використання коштів власників комерційного банку.

Аналіз чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними й пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дасть змогу узгоджена процентна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред [л.7. c. 127 — 131]

(2.6)

Інакше кажучи, чистий спред — це різниця між процентними ставками отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними й пасивними операціями, але дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1,25%. Аналізуючи чисту процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод.

Надходження аналізують на підставі квартальних і річних даних з урахуванням податкових виплат. Загальну рейтингову оцінку надходжень установлюють залежно від коефіцієнта прибутковості [л.8. c. 119 — 120]

(2.7)

Таблиця 2.4

Класифікація рейтингових оцінок за коефіцієнтом прибутковості.

КБ «Приватбанк» отримує Рейтинг 3 (посередній).

2.2 Загальна оцінка рейтингової системи

Стан банківської діяльності як об'єкта управління характеризують:

— види активних операцій (напрями розміщення коштів банку) та їх структура;

— види пасивних операцій (джерела коштів банку) та їх структура;

— показники достатності капіталу і платоспроможності;

— показники ліквідності балансу банку;

— прибутковість банку;

— рівень адміністративно-господарського управління.

Сукупний рейтинг банку КБ «Приватбанк» :

Якість капіталу = 1, якість активів =3, якість ліквідності = 2, якість управління = 2, ефективність діяльності банку = 3.

Рейтингова оцінка = (1+3+2+2+3)/5 = 11/5 = 2,2

Банк отримує рейтинг 2 (задовільного).

Він має таку характеристику:

— в основному їхній фінансовий стан є задовільним;

— виявлені проблеми незначні і можуть бути врегульовані керівництвом банку;

— фінансовий стан банку є по суті стабільним, отже, він може бути пристосованим до умов економічної кон’юнктури і роботи банківського сектора;

— органи нагляду турбує лише те, щоб недоліки, виявлені під час перевірки на місцях чи аналізу звітності, були виправлені керівництвом банку.

— в основному в усіх аспектах фінансовий стан надійний;

— виявлені проблеми, які може вирішити керівництво банку;

— фінансовий стан в основному стабільний, отже, банк може пристосуватися до умов економічної кон’юнктури, що змінюється.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ПОЗИЦІЙ БАНКА В РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ

camel рейтинг капітал банк

У курсовій роботі науково обґрунтовано теоретично-методологічні засади статистичного дослідження рейтингової системи Camel, розроблено пропозиції щодо вдосконалення рейтингової методики оцінки КБ «Приватбанк». Основні науково-практичні результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Основні напрями рейтингового аналізу, такі як аналіз ефективності та надійності комерційного банку, а також внутрішні та зовнішні фактори, які мають безпосередній вплив на їх діяльність, дозволяють комплексно оцінити фінансовий стан банку.

2. Оцінка сучасного стану використання рейтингів в банківській діяльності України та порівняльний аналіз міжнародних і вітчизняних рейтингових методик дозволили виявити їх переваги і недоліки, розробити концептуальну основу побудови статистичних рейтингових систем, запропонувати загальну схему здійснення даного процесу.

3. Рейтингова система є незамінним не тільки при оцінці банку, але і при оцінці його клієнтів, зокрема їх кредитоспроможності. У цьому зв’язку потребує невідкладного вирішення питання використання кредитного скорингу в Україні. Проте, як свідчать результати дослідження, оцінка кредитоспроможності клієнтів в Україні проводиться на індивідуальній і не комплексно, що не дозволяє охарактеризувати її як об'єктивну та масову.

4. Одним з недоліків рейтингового процесу є недостатність інформаційної бази — насамперед первинної інформації, та офіційних банківських звітів, на основі яких створюється система показників рейтингових методик. Для усунення цього недоліку проведено систематизацію і аналіз часткових та інтегральних показників, які характеризують стан надійності й

ефективності діяльності банку. Визначено перелік інформаційних джерел,

що можуть використовуватись при формуванні кредитного скорингу, зокрема складові кредитної заявки позичальника — фізичної особи та складові кредитного звіту.

5. Доповнено класифікацію рейтингової системи оцінювання діяльності комерційних банків, яка була запропонована вітчизняними науковцями, трьома новими групувальними ознаками: спосіб згортки, форма подання та модель показника, що розширило можливості використання даної класифікації при побудові рейтингових систем оцінки діяльності комерційних банків.

6. Адаптовані апарат та процедури кластерного аналізу для розподілу генеральної сукупності банків України на порівняльні однорідні групи. Виконаний аналіз показників діяльності банку, що характеризують стан його надійності та ефективності, дозволив не тільки оцінити сучасну практику Національного банку України розподілу комерційних банків на групи, а й запропонувати принципово новий підхід до здійснення аналітичних процедур на основі даних офіційної звітності.

7. Запропонована авторська рейтингова система оцінки надійності та ефективності комерційних банків дозволяє здійснювати комплексну оцінку діяльності всієї сукупності банківських установ України для прийняття виважених управлінських рішень та розширення клієнтської бази банків.

Треба зазначити, що ще однією з проблем рейтингової методики є те, що рейтинговий аналіз не може гарантовано визначити абсолютну надійність чи ефективність банківської установи. Непередбачуваність економіки, нестабільна політична ситуація спричиняють безліч внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають на діяльність банку, і немає ніякої можливості їх спрогнозувати. Тому рейтингова методика не є універсальною.

Можливим напрямком вирішення даної проблеми може бути проведення рейтингової оцінки не за результатами річної звітності, а хоча б за результатами квартальної звітності, у кращому випадку щомісячної або щотижневої. Тобто результати рейтингової оцінки не можна розглядати на одну конкретну дату, тому що за умов нестабільної макроекономічної та політичної ситуації за короткий проміжок часу можуть відбутись кардинальні зміни у діяльності банківської установи. Більший сенс та достовірність має розгляд рейтингу в динаміці.

На мою думку, напрямки удосконалення існуючих методик рейтингового оцінювання діяльності комерційних банків слід шукати у поєднанні підходів, щодо оцінки фінансової стійкості банків та діагностування їх банкрутства у статистичному вигляді для відбору найвагоміших коефіцієнтів і подальшого порівняльного аналізу результатів цих досліджень.

ВИСНОВКИ

Визначення рейтингової оцінки кожного окремого комерційного банку, його стабільності, надійності в порівнянні з іншими банками дуже важливо для вкладників, інвесторів та й самої банківської установи. В теоретичній частині ми наводили приклади різних методик рейтингової оцінки Camel. В практичній частині, ми обчислювали Рейтинг комерційного банку за допомогою вище наведених прикладах. Предметом дослідження виступає рейтингова система оцінки діяльності комерційного банку КБ «Приватбанк» .

Стабілізації ринку великою мірою буде сприяти і значне розширення числа банків, що мають право на одержання рефінансування overnight, за рахунок тих, що мають загальну оцінку 2 за рейтинговою системою CAMELS. На сьогодні загальну оцінку 1 за рейтинговою системою CAMELS має мінімальне число українських банків. Очевидно, що для більшості українських банків необхідно підвищити якість своєї аналітичної роботи. На сучасному етапі розвитку для українських банків важливо використовувати прості показники (темпи росту капіталу банку, депозитів, активів, у тому числі кредитів, динаміку розвитку, тренди). Дня українських банків важливий також структурний аналіз. Наприклад, висока концентрація по окремих сферах банківської діяльності (висока питома вага кредитів або валютних операцій, цінних паперів) або в рамках визначеної сфери (наприклад, надаючи позички банк орієнтується на кредитування підприємств однієї галузі) — це і показник проблемності банку. Особливого значення сьогодні набуває структурний аналіз депозитів банку, його ресурсної бази, поряд із проведенням оцінки структури кредитів, доходів, витрат і прибутку. Аналіз фінансового стану комерційного банку має для українських банкірів особливе значення в умовах швидкого розвитку економіки. Розглянуті в роботі методики аналізу фінансового стану

комерційного банку, їхньої платоспроможності і надійності, використовувані власне кажучи оцінюють ті самі об'єктивно існуючі фактори, що впливають на функціонування банку. Однак усі ці методики відрізняються друг від друга безліччю конкретних підходів до обліку цих факторів, набором факторів, системою конкретних оціночних показників, що відбивають різні сторони банківської діяльності; оцінкою значимості тих або інших факторів у загальній сукупності і відповідно визначенням їх критеріальних значень; системою угруповання оціночних показників у єдину модель і одержання результату аналізу роботи банку в цілому. Рейтингові оцінки діяльності комерційних банків повинні визначати:

1. Найбільш кращий банк із погляду залучення засобів клієнтів на депозити або в статутний фонд, доцільність відкриття в цьому банку рахунка і проведення по ньому різних операцій. При усій важливості даної інформації вона виявляється корисній одній стороні - клієнтам банку, зацікавленим у надійності приміщення своїх засобів. Особливого значення набуває аналіз ефективності використання коштів самим банком;

2. Виявлення найбільш стійкому і надійних у фінансовому відношенні банків, тих банків, що найбільше ефективно здійснюють свої операції і їхній фінансовий стан не викликає сумнівів. Таким чином, метою подібного підходу є визначення рейтингу фінансової надійності комерційних банків. Під надійністю при цьому розуміється ступінь керованості банківським ризиком, що, як правило, зв’язаний із проведенням активних операцій. Кінцевим результатом такого рейтингу є віднесення банків до відповідних груп: великий, середній або дрібний банк; банк, ефективно або менш ефективно здійснюючої своєї операції; гарний або поганий банк; надійний, стійкий або менш надійний у фінансовому відношенні банк; наскільки далекий банк від банкрутства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність»

2. Аналіз банківської діяльності: Підручник // А. М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін. — Вид.2-ге, без змін. ;

К.: КНЕУ, 2006. — c. 325 — 330.

3. Вовчак О. Д., Рущишин Н. М. Банківська справа: Навчальний посібник. — Львів: «Новий Світ», 2008. — с. 500 — 510.

4. Банківська справа: Навчальний посібник за ред. Проф. Р.І. Тиркала. -Тернопіль: «Карт-бланш», 2001рік.

5. Ильина О. П. Информационные технологии бухгалтерского учета: Учебник. — СПб.: Питер, 2001. — с. 222 — 225.

6. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. // Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1995. ;

с. 101 — 111.

7. Ковалев В. В. Сборник задач по финансовому анализу: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 1997. — с. 127 — 131.

8. Ковальчук Т. Г., Коваль М. М. Ліквідність комерційних банків: Навч. посібник. — К.: Знання, КОО, 1996. — с. 119 — 120.

9. Раєвський К., Майданюк О., Домричев В. Деякі аспекти фінансового аналізу діяльності комерційних банків України // Вісник НБУ. — 2010. ;

№ 1. — с.31.

10. http://www.5dp.com.ua/content/view/4378/39/

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009₂₅/mescheryakov.htm

Додаток 1

Структура пасивів банку.

Додаток 2

Структура активів банку КБ «Приватбанк»

Додаток 3

Аналіз структури зобов’язань банку.