Туристична політика Польщі

Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України Львівський Національний Університет

ім. Івана Франка

" Туристична політика Польщі"

Виконала студентка:

групи МВК-51с Котис Христини

План

• Вступ
• 1. Туристична політика Польщі
• 2. Співпраця України і Польщі у сфері туризму
• 3. Залучення Польщі до співпраці в галузі туризму з ЄС
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Розвиток міжнародного туристичного співробітництва є головною та основоположною функцією, першочерговим напрямком діяльності Державної служби туризму і курортів. Цілеспрямована та системна робота щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків на двосторонньому та багатосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях, а також забезпечення євро інтеграційного напряму є ефективним механізмом створення сприятливого для розвитку туризму середовища, інтеграції нашої країни у європейську спільноту, ефективного використання туристичних ресурсів, просування національного тур продукту на світовому ринку, розбудови транскордонної інфраструктурної мережі, забезпечення зайнятості, розвитку національної економіки та культури. Туризм змінюється у часі та просторі. Ці два суттєві чинники впливають на нього. Ми маємо на меті розглянути територіальний чинник. Просторово диференціюють природні і суспільні чинники туризму. Вони найзагальніше та найсуттєвіше синтезовані у туристичних районах країни.

1. Туристична політика Польщі

Вступ Польщі в ЄС дав надію, що людей які зацікавлені відвідати країну буде ставати усе більше Зачатки туристичного бізнесу, з’явилися в Польщі ще в середині 80-х років минулого століття, відразу після скасування воєнного стану. Саме тоді поляки почали засновувати перші приватні туристичні бюро. Турбізнесменами-піонерами в основному ставали колишні працівники державної структури на манер «Інтуриста», що володіли мовами і вже мали визначені контакти за кордоном. Вони забезпечували польським туристам проживання і харчування десь у Греції, Югославії або Італії, однак ті самі повинні були туди доїхати, а іноді і вирішити усі візові питання. Згодом організатори виїздів почали купувати туристичні автобуси для доставки своїх клієнтів до місця відпочинку. Однак більшість цих автобусів не відповідало строгим європейським технічним вимогам. Тому новий етап у розвитку туризму в Польщі почався завдяки підключенню до нього лізингових фірм, що масово надавали нові зручні автобуси. Згодом у цей бізнес влилися і страхові агентства, що гарантували повернення грошей у випадку зриву відпочинку або компенсацію лікування за кордоном. Бізнес виявився прибутковим, і турбюро почали виникати як гриби після дощу — приблизно по 500 у рік, — розповідає директор інституту туризму Кшиштоф Лопацинський. Однак через брак досвіду багато хто з них збанкрутували. А дійсний туристичний бум почався після 1990 року, коли між Польщею і більшістю європейських країн скасували візовий режим.

Після скасування віз поляки поїхали у світ, а світ приїхав у Польщу. Також у край над Віслою потягнулися польські аристократи — подивитися на відібрані в них народною владою замки і палаци, а євреї - помолиться на території концтаборів Освенцим або Майданек за душі знищених тут фашистами одновірців; німці - провідати свої колишні малі батьківщини в Східній Пруссії і Сілезії, а також бізнесмени звідусюди в пошуках нових ринків збуту і нових можливостей для інвестування. З кожним роком їх ставало усе більше. Можливо, було б ще більше, якби не звичай багатьох європейців подорожувати на власному автомобілі. На території Польщі звичка виявилася згубною, оскільки польські дороги хоч і краще українських, але при цьому є гіршими у країнах ЄС.

Польща входить до десятки найбільш відвідуваних країн іноземними туристами. Чим привабливі курорти в Польщі? Комфортом, кліматом і безпекою. На польських курортах створені неповторні умови для лікування і відпочинку. Окрім унікальних мінеральних джерел тут пропонується спеціалізоване медичне обслуговування. Курортні місцевості, що володіють природними лікувальними засобами і необхідними умовами для їх застосування з лікувально-профілактичними цілями, розташовані в мальовничих районах країни, часто поблизу національних парків або заповідників. У Польщі курортна справа виникла ще в столітті XIII, але розквіт санаторно-курортного лікування відноситься до вісімнадцятого дев’ятнадцятого сторіччя, коли, з огляду лікувальні властивості мінеральних джерел, у них почали будувати санаторії та питні павільйони. В даний час польські курорти не поступаються європейським: звичайно вони розташовані в мальовничій спокійній місцевості, неподалік від заповідників. У кожній курортній місцевості свої природні лікувальні ресурси, такі як: клімат, води мінеральних джерел, бруду; на кожному курорті є парки, галереї питної води, санаторії. Мінеральні води в польських здравницях мають різним хімічним складом і фізичними властивостями, що дає можливість лікувати більшість захворювань. Багато санаторіїв пристосовані для лікування дітей. В оздоровчих закладах для купань в лікувальних басейнах, для питного лікування, інгаляцій, полоскань, всіляких душів використовуються мінеральні води, а також грязелікування, лікувальна фізкультура та інші форми лікування. У них працює висококваліфікований медичний персонал. Всі курорти працюють цілий рік. Національні туристичні організації України й Польщі підписали Меморандум про співпрацю у рамках підготовки до «Євро-2012». Підписи під документом поставили керівники Національного туристичного офісу України Андрій Помоз та Польської туристичної організації Рафал Шмідке. Цей документ є послідовним продовженням українсько-польської співпраці, розпочатої ще минулого року у галузі туризму і культури, а також спільної промоції національного туристичного продукту України та Польщі на ринках третіх країн. Туристичний меморандум став другим документом, підписаним двома країнами — господарями «Євро — 2012» в галузі культури.

Найвизначнішою культурною подією цього року для обох країн має стати святкування 200-річчя від дня народження Фредеріка Шопена — видатного польського композитора і піаніста, який прожив майже все своє життя у Франції, де й був похований. Але серце його, за заповітом було перевезено на батьківщину і покоїться в соборі Святого Хреста у Варшаві. 2010 рік ЮНЕСКО оголосило роком Ф. Шопена. Офіційне оголошення «Року Шопена в Україні» відбудеться 16 березня, а загалом заплановано понад 40 мистецьких акцій по всіх регіонах України, присвячених визначному польському композиторові.

Велику роль в організації цих заходів має відіграти Польський туристичний офіс, який було відкрито в Україні минулого року. За словами представників обох країн, створення туристичного представництва Польщі в Україні було не простим. «Нашим законодавством подібні структури не передбачені, — пояснив керівник Національного туристичного офісу України Андрій Помоз. — Тому довелося звертатися до багатьох міністерств, профільних установ, тощо. Але рік роботи Польського туристичного представництва довів його необхідність і виявив конкретний позитив в організації багатьох заходів, що їх українська сторона провела за участі і підтримки польських колег. «

Директор Польської туристичної організації в Україні Влодзімеж Щурек зазначив, що «його країна збиралася підписати цей документ ще два роки тому. Оскільки в Польщі Україну сприймають як великого партнера і покладають великі сподівання на те, що український турист принесе велику користь, так само, як і український національний продукт. Україна є другим після Росії і третім після Німеччини туристичним партнером Польщі, а тому польські фахівці всіляко сприятимуть розвитку співпраці між двома сусідніми державами і надалі» — підкреслив пан Щурек. Серед спільних планів на найближчий час, які передбачає підписаний меморандум — організація навчальних програм, семінарів і воркшопів, стажування в найкращих туристичних представництвах, підготовка відповідної інформації для туристів у спільних видавництвах, проведення спільних медіатурів, обмін інформацією щодо власних акцій і створення спільних проектів у контексті «УЄФА-ЄВРО — 2012», із залученням коштів Євросоюзу, допомога в створенні інформаційно-туристичних центрів і сприяння у формування єдиної бази даних до вищевказаної спортивної події, тощо.

Особливо цінною, на думку української сторони, є допомога польських партнерів в плані організації інформаційної підтримки за межами нашої країни. В Україні немає належної системи інформаційного просування національних ресурсів, як це є в тій же Польщі. Торік, за даними польської сторони, на утримання своїх закордонних туристичних представництв Польща виділила 10 млн. євро, а отримано дивідендів від туризму — близько 2 млрд. євро. В нашій країні ситуація протилежна: Україна на сьогодні немає жодного туристичного представництва за кордоном. Це пояснюється непростою фінансовою ситуацією і дефіцитом коштів через економічну кризу. Та насамперед, у нашій державі ще не дійшли до усвідомлення того, що туризм може приносити колосальні прибутки до національного бюджету. «Насправді, туризм — це не культурна категорія, а передусім — це економічна категорія», — вважає міністр культури України Василь Вовкун.

За його словами, польська сторона, розуміючи ці проблеми і водночас маючи власний інтерес до спільних проектів, запропонувала використовувати її туристичні представництва в інших країнах. Йдеться про попередню домовленість надавати можливість стажування у обраних польською стороною її закордонних представництвах представникам української сторони, а також про використання інших інструментів для просування українського туристичного продукту за кордоном.

2. Співпраця України і Польщі у сфері туризму

Розширення Європейського Союзу на схід було визначною подією, як для країн, які вступили до ЄС, так і для України. З 1 травня 2004 року найближчою до України державою — членом ЄС стала Польща. Повноправне членство Польщі у ЄС не могло не вплинути на відносини між Україною та Польщею в усіх їх площинах. Два роки, які минули з того моменту, дозволяють зробити попередні висновки стосовно впливу, який мали ці події на відносини Україна-Польща у сфері політичного, економічного та культурного співробітництва.

Туризм є потенційно інвестиційно привабливим видом економічної діяльності в межах українсько-польського транскордонного регіону. Проте на сьогодні рівень реалізації його потенціалу залишається низьким та є всі підстави стверджувати про наявність асиметрії його розвитку в Україні та Польщі, які обумовлені передусім відмінностями у інституційному забезпеченні внаслідок: нестабільності інститутів управління туристичною сферою; недостатньої співпраці між туристичними інституціями в транскордонному регіоні; незадовільного наукового супроводу розвитку туризму; асиметричності територіально-регіонального представлення туристичних організації з просування і підтримки туризму. Інституційне забезпечення в сфері туризму в Польщі є досконалішим, саме тому імпорт окремих ефективних інститутів управління Польщі дозволить в межах українсько-польського транскордонного регіону налагодити туристичне співробітництво між інституціями та покращити інституційне забезпечення туристичної діяльності в Україні. Незважаючи на те, що туризм в Україні визнано одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури, державна політика щодо формування механізму управління туристичною сферою характеризується недостатньою послідовністю, що обумовлюється реструктуризацією та реорганізацією органів управління туристичною сферою, частими змінами пріоритетів і обсягів фінансування розвитку туризму (Додаток 1). При реорганізації у 2005 р. центральним органом державної виконавчої влади стало Міністерство культури і туризму, при створенні якого вищі органи держави керувалися трьома намірами: підвищити статус туризму і курортів серед інших видів економічної діяльності; намаганням наблизити туристичну діяльність до національного культурного надбання через включення до туристичних маршрутів відповідних об'єктів культурної спадщини; створенням привабливого іміджу сфери туризму і курортів на міжнародному та внутрішньому ринках шляхом використання культурного потенціалу.

Державним органом управління в туристичній сфері у Польщі є департамент туризму, який спочатку діяв при Міністерстві економіки, а у 2007 р. став складовою нового Міністерства спорту та туризму. Необхідність цієї реорганізації безперечно обумовлена проведенням в Польщі фінальної частини чемпіонату футболу Євро-2012, що зумовлює важливість скоординованого розвитку сфери туризму та спорту. Асиметрії в підходах до управління розвитком туризму в Україні та Польщі створюють перешкоди комплексній реалізації заходів, належному їх фінансуванню, призводять до втрати кваліфікованих управлінських кадрів та напрацьованих напрямів міждержавного співробітництва. В українсько-польському транскордонному регіоні завдання розвитку туризму покладено на робочі комісії з питань розвитку туризму Карпатського Єврорегіону та Єврорегіону «Буг». Водночас, незважаючи на значний туристичний потенціал прикордоння, координування спільної туристичної діяльності в межах транскордонного регіону, в т. ч. в рамках єврорегіонів та Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна, здійснюється слабо та неефективно. Низька ефективність участі України у Програмі добросусідства та загалом реалізації проектів транскордонного співробітництва пов’язана з відсутністю: кваліфікованих проектних менеджерів як в органах місцевого самоврядування, так і в громадських організаціях; належного інформаційного супроводу; фінансових ресурсів, необхідних для внеску організаціями-заявниками та ін. Необхідним елементом системи управління туризмом є науково обґрунтований підхід до формування стратегічних програмних документів, заходів просування туристичних продуктів, дослідження туристичних ринків та прогнозування і планування показників розвитку галузі. В Україні наукове забезпечення державної політики в сфері туризму здійснює Науковий центр розвитку туризму, у Польщі - Інститут туризму, істотним недоліком співпраці яких є відсутність взаємодії та, як наслідок, — спільних досліджень транскордонного та міжрегіонального українсько-польського співробітництва у сфері туризму. Серед вітчизняних організацій найбільш інтенсивно та ефективно виконують функції з розвитку туристичної галузі, просування українських туристичних продуктів та лобіювання інтересів представників туристичної діяльності Державна служба курортів та туризму і Всеукраїнська громадська організація «Туристична асоціація України». Діяльність інших організацій (ДП «Українська туристична інфраструктура», ДП «Національний туристичний офіс» та ін.) здебільшого є формальною, а обсяги здійснюваних ними заходів обмежені відсутністю державного фінансування їх діяльності.

Українські туристичні організації поступаються у функціональності та ефективності діяльності польським організаціям, що пов’язано з кількома істотними чинниками, які притаманні останнім:

1) між польськими туристичними організаціями існує чіткий розподіл функцій, які виконує кожна з них;

2) діяльність організацій взаємопов'язана та взаємоузгоджена;

3) фінансування діяльності здійснюється повною мірою;

4) організаційна структура не обмежена головним офісом, а має розгалужену мережу як в країні, так і за кордоном. Відсутність регіональних представництв туристичних інституцій в Україні та осередків за кордоном, зокрема в Польщі, створюють асиметрію рівнів співробітництва (регіональний у Польщі, державний в Україні). Для українсько-польського транскордонного регіону ТІЦ є важливим елементом інфраструктури, оскільки значна частка туристів є неорганізованими і потребують інформації. Проте, у прикордонних регіонах України, які межують з Польщею ТІЦ функціонують лише у кількох містах (у Закарпатській області - у мм. Берегове, Рахів, Ужгород, Мукачево, Міжгір'я, Косів; у Волинській — у м. Луцьк; у Львівській — у мм. Жовква, Львів), а у польському прикордонні мережа ТІЦ розвинена нерівномірно (у Любельському воєводстві ТІЦ функціонують у мм. Бяла Подласка, Хельм, Люблін, Замость, а у Подкарпатському воєводстві функціонують 36 ТІЦ у мм. Бірч, Цісна, Дукла, Динув, Горинець Здруй, Іваніч Здруй, Ярослав, Ясло, Команьча, Кросно, Леско, Лежайськ, Лютовіска, Ланьцут, Полянчик, Перемишль, Риманув Здруй, Жешув, Санок, Свільча, Устшики Дольні, Пшеворськ, Стальова Воля).

Польські ТІЦ більш розвинені та функціонують у формі підрозділів органів влади або на базі музеїв чи туристичних баз. В Україні при створенні ТІЦ виникають питання щодо юридичного статусу, виділення місця та фінансування їх діяльності. Головними причинами та перешкодами покращання інституційного забезпечення розвитку туризму в українсько-польському транскордонному регіоні є: В окремих нормативно-правових актах України, прийнятих протягом останніх років, простежується зацікавленість держави в правомірному і регульованому процесі розвитку туризму в Україні та українсько-польському транскордонному регіоні. Проте, за результатами компаративного аналізу можна стверджувати, що вітчизняне законодавство та інституційне забезпечення у сфері туризму певною мірою поступається інституційному забезпеченню туристичної сфери Республіки Польща. Зокрема:

1. Існують неузгодженості між основоположними документами, які регулюють туристичну діяльність в Україні (Закон України Про внесення змін до Закону України «Про туризм») та в Польщі (Закон «Про туристичні послуги»), які полягають у такому:

відповідність норм законів директивам ЄС в туристичній сфері, в першу чергу Директиві ЄС від 13 червня 1990 р. № 90/314 ЄЕС про комплексний туризм, відпочинок та тури (польський закон більшою мірою відповідає вимогам директив ЄС; стаття 20 українського закону в частині інформування туристів не відповідає Директиві № 90/314 ЄЕС і відрізняться від норм польського закону);

польський закон на відміну від українського є більш прикладним, а не декларативним, і містить основні вимоги та механізми реалізації послуг туристичних підприємств, готельних об'єктів, туристичних провідників та екскурсійних гідів; регулює видачу воєводами дозволів на господарську діяльність з організації туристичних заходів та туристичне посередництво, набуття дозволів туристичними провідниками та екскурсійними гідами, питання категоризації готельних об'єктів;

у польському законі окреслені вимоги щодо обов’язковості спеціалізованої освіти та практики роботи з надання туристичних послуг, знання іноземних мов для співробітників туристичних підприємств, туристичних провідників та екскурсійних гідів.

2. У порівнянні з польськими стратегіями та програмами розвитку туризму (Стратегія розвитку туризму в 2001;2006, 2007;2013 рр.), українські програмні документи (Державна програма розвитку туризму на 2002;2010 роки, Програма розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004;2010 рр., Стратегія розвитку туризму та курортів України) в більшості є декларативними через недостатню наукову обґрунтованість пріоритетів і напрямів розвитку туризму та відсутність належного фінансування; не контрольовані через відсутній громадський моніторинг та публічне звітування органів управління про пророблену роботу та виконання програмних завдань.

3. Повністю відсутня міждержавна взаємоузгодженість заходів та операційних завдань з активізації транскордонного співробітництва в туристичній сфері у державних документах, які визначають напрями та пріоритети регіонального розвитку. У Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2015 року розвиток туристично-рекреаційного комплексу як державний пріоритет визначений для окремих регіонів, в тому числі для прикордонних (Волинської, Закарпатської, Львівської, Івано_Франківської областей), а у Національній стратегії регіонального розвитку Польщі на період 2007;2013 рр. пріоритет збереження і використання культурної і природної спадщини, розвиток туризму визначений для всіх без винятку воєводств. Проте у згаданих документах не відображені напрями та спільні заходи активізації транскордонного й міжрегіонального співробітництва у туристичній сфері.

4. Відсутність конкретних скоординованих заходів поглиблення транскордонного туристичного співробітництва та його інституціоналізації у регіональних програмах і стратегіях розвитку областей України та воєводств Польщі.

Зауважимо, що у стратегічних документах Львівської, Волинської та Закарпатської областей врахована необхідність розвитку транскордонного співробітництва, в тому числі у сфері культури та туризму, проте відсутні чіткі заходи реалізації співробітництва. У прикордонних воєводствах України та Польщі пріоритетність розвитку туризму та рекреації визначена в регіональних програмах та стратегіях розвитку. Стратегія розвитку Львівської області до 2015 р. визначає доцільність використання переваг прикордонного розташування з метою забезпечення відкритості і активізації міжнародних контактів Львівської області, співробітництва з місцевими і регіональними органами влади Польщі, єврорегіонами, польськими інституціями та підприємствами. Сильними сторонами стратегічних документів Волинської області (Стратегія соціально_економічного розвитку Волинської області на 2004;2015 рр., Програма розвитку туризму у Волинській області на 2002;2010 рр.) є чітко окреслений транскордонний аспект розвитку туризму, слабкою стороною розвитку транскордонного співробітництва є відсутність структури, в завдання якої входила б розробка спільних програм, проектів і механізму їх реалізації, а також координація й узгодження дій між зацікавленими сторонами. У Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, Стратегії розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності на території Закарпатської області та Програмі розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002;2010 рр. визначається не лише пріоритетність розвитку туризму та рекреації, але й необхідність розвитку конкретних видів туризму (зеленого, сільського, санаторно-курортного, оздоровчого, екстремального, розвиток екологічної освіти), які забезпечать покращення соціально-економічних показників розвитку регіону. Пріоритетним напрямом розвитку окреслене й транскордонне співробітництво, в межах якого передбачена освітня та інституціональна складові. У польських прикордонних воєводствах туризм також визначений пріоритетним напрямом розвитку у відповідних стратегіях: у Подкарпатcькому — Стратегія розвитку туризму в Подкарпатському воєводстві на 2007;2013 рр., Стратегія розвитку Подкарпатського воєводства на 2007;2020 рр. та Регіональна операційна програма розвитку Подкарпатського воєводства на 2007;2013 рр.; у Любельському — Стратегія розвитку Любельського воєводства до 2020 року, Регіональна операційна програма Любельського воєводства на 2007;2013 рр. Проте лише Стратегія розвитку туризму в Подкарпатському воєводстві на 2007_2013 рр. передбачає розвиток інституційного українсько-польського співробітництва у сфері тур.

3. Залучення Польщі до співпраці в галузі туризму з ЄС

Національні стратегічні рамки відліку, в більшості операційних програм на 2007;2013 роки були записи туризму планується понад 1,5 млрд. можливість підняти його розвитку.

туристична політика польща курорт Основним джерелом фінансування забезпечується підтримка операційної програми інноваційної економіки в 2007;2013 два заходи. Перша міра 6,3 сприяння польської активів туризму, яка спрямована на зміцнення конкурентоспроможності економіки на основі сприяння польським, як країни привабливої для туристів. Польща має багато пам’яток, які мають цінність в європейському масштабі, і навіть світу, однак, знали про їх існування серед іноземних туристів є низьким, і пам’ятки, рідко сприяло за кордоном. У цій ситуації, інтенсивний, всеосяжне просування польських туристичних визначних пам’яток внести істотний внесок у підвищення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності польської економіки. Дія забезпечується за 30 мільйонів євро (в тому числі 25 500 000 євро з фондів ЄС).

Друга мета Міра 6,4 Інвестиції в туристичні продукти вище. Метою є підтримка інвестицій для створення конкурентоспроможних та інноваційних з унікальним звання туристичного продукту над-регіональний характер. З цієї причини, в Оперативної програми інноваційної економіки (OPIE) забезпечує підтримку для критично важливих проектів туризму, який сприятиме підвищенню привабливості країни в світлі підготовки до проведення Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Також буде надаватися підтримка проектам, які будуть сприяти розвитку туризму в декількох провінціях всмоктуючої здатності при збереженні туристичних об'єктів і їх потужність. Поведінка 6,4 передбачено 138 000 000 євро, у тому числі 117 млн від Європейського фонду регіонального розвитку. Частина, що залишилася буде національного вкладу.

Міністерство спорту і туризму був створений указом № 25 від міністра спорту та туризмувід 12 серпня 2008 Team для польського головування в Раді ЄС у сфері компетенції міністра спорту та туризму. Команда належної підготовки Міністерства спорту та туризмудля польського головування в Раді Європейського Союзу. Це завдання команди будездійснюватися, зокрема, шляхом: пріоритети розвитку головуючої в сфері компетенціїміністра спорту та туризму, підготовка програми заходів, пов’язаних з польськогоголовування в Раді ЄС у сфері компетенції міністра спорту та туризму; консультуватиміністра спорту та туризму про стан підготовки головування польською мовою в Раді Європейського союзу, для розробки пропозицій з активною участю міністра спорту та туризму в процесі підготовки до Президії. Голова Групи, заступник міністра спорту та туризму, відповідальний у європейських справах, віце-президентів та директорівДепартаменту міжнародного співробітництва та Департаменту з туризму. Членство вкоманді у директорів інших міністерств і відомств, представники інших структурнихпідрозділів Міністерства спорту і туризму. Працювати команда зможе брати участь в якості, які не є членами команди, які мають досвід у питаннях роботи групи на запрошення голови.

Висновки

Туризм в Польщі - це незрівнянна мережа можливостей, це невикористана копальня золота. Немає іншої держави в Європі, яка географічно, історично й етнічно так широко охоплює все для створення різноманітного цікавого та культурного маршруту.

Польща входить у десятку найбільш відвідуваних країн іноземними туристами. Комфортом, кліматом і безпекою. На польських курортах створені неповторні умови для лікування і відпочинку.

Курортні місцевості, що володіють природними лікувальними засобами і необхідними умовами для їхнього застосування з лікувально-профілактичними цілями, розташовані в мальовничих районах країни, часто поблизу національних парків або заповідників.

В даний час польські курорти не уступають європейським: звичайно вони розташовані в мальовничій спокійній місцевості, неподалік від заповідників. Відвідуючи незрівнянний Вавель — один з найцінніших у світі архітектурних ансамблів, до складу якого входять Королівський Замок, у стилі італійського ренесансу, з величезною колекцією картин, готичний Кафедральний собор.

Список використаної літератури

1. http://msport.gov. pl/unia-europejska-turystyka/1059-Turystyka-w-strukturach-Unii-Europejskiej? retpag=/unia-europejska-turystyka/

2. http://eu. prostir.ua/library/1274.html

3. http://frtu.org.ua/content/view/4245/36/lang, uk/

4. http://turizmoznanie.org.ua/struktura_funkcii.html