Індустріальна спадщина України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Кафедра міжнародного туризму

Індустріальна спадщина України

Київ — 2011

Індустріальний туризм — це відвідування об'єктів промислової спадщини, тобто непрацюючих підприємств, пристосованих для туристів та музеїв. ставши окремим видом туризму, індустріальний туризм не загубив зв’язку з іншими різновидами туристичної ї галузі. Окрім ділового туризму, індустріальний туризм міцно пов’язаний із сільським, культурним, пізнавальним туризмом. Одним із різновидів індустріальних турів є тури для молодих спеціалістів, які вивчають продукцію підприємства та процес виробництва. Цей вид туризму — дуже перспективний для тих промислових регіонів, на території яких розташовано декілька підприємств. Від комплексних турів туроператори отримують більше прибутку, ніж від індивідуальних маршрутів.

Індустріальний туризм стимулює розвиток малонаселених і слаборозвинених регіонів. Він дозволяє використовувати існуючі промислові об'єкти в повному обсязі і й не вимагає створення додаткової інфраструктури в промисловому регіоні. Завдяки використанню вже наявних промислових об'єктів індустріальний туризм потребу є менше часу для свого розвитку, ніж інші види туризму й, відповідно, меншого розміру інвестицій. Таким чином, цей вид туризму окупається набагато швидше інших туристичних проектів, що, безсумнівно, позитивно позначається на показниках розвитку регіональної економіки.

Індустріальний туризм як вид відпочинку допомагає відновити сили й працездатність людини і відповідно — психофізіологічні ресурси суспільства. Він сприяє раціональному використанню вільного часу людини, збагачує соціально-економічну інфраструктуру, поглиблює міжрегіональне співробітництво країн, держав і народів. Саме у відтворенні робочої сили полягає головна соціальна функція і туризму загалом, і індустріального туризму зокрема.

Окрім того, індустріальний туризм має виховне значення, що полягає у підвищенні свідомості учасників екскурсій, які відвідують різні промислові об'єкти, ознайомлюються із виробничим процесом і досягненнями підприємства. Адже екскурсія — це не тільки продукт споживання, а й спосіб виховання, прищеплення культури, смаку. Відвідування індустріальних підприємств може викликати у молодих людей інтерес до техніки й промислової історії свого краю. Це особливо важливо в нашій країні, адже не є таємницею, що Україна на національному рівні зіштовхнулася із проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили. Розвиток індустріального туризму — можливість привернути увагу молоді до справді трудових цінностей.

Основна ідея індустріального туризму — подолання негативного ставлення до промислових міст, ознайомлення людей з надбаннями індустріальної епохи, показ кращих творінь індустріальної цивілізації.

Об'єкти індустріального туризму — тіла та явища видобувної та переробної промисловості, що відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов’язаного з промисловою діяльність людини та мають ту чи іншу пізнавальну цінність.

За походженням об'єкти індустріального туризму доволі різноманітні, але основоположне значення мають: промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування. В той же час об'єктами індустріального туризму можуть бути лише ті, які являють собою техногенну цінність, є надбанням індустріальної цивілізації, до того ж всі ці об'єкти повинні бути безпосередньо включені до процесу виробництва.

Різниця у мотивації людей до подорожей зумовлює орієнтацію індустріального туризму у таких напрямках: навчальний — в першу чергу стосується студентів політехнічних ВУЗів, що отримані під час навчання ландшафтно-техногенні образи та уявлення конкретизують на практиці; науковий — розрахований на фахівців, що займаються вивченням та покращення процесу виробництва; професійний — обмін досвідом працівників різних підприємств та їх структурних одиниць; діловий — відвідування підприємств з метою укладання договорів купівлі-продажу машинного устаткування, патентування певних технологічних процесів; спортивний — проведення різноманітних змагань на антропогенно-змінених ландшафтах; екстремальний — відвідування промислових ландшафтів з метою отримання гострих вражень; екологічний — ознайомлення з негативним впливом людини на гідрологічні, орографічні та аеросистеми; пізнавальний — відвідування підприємств-гігантів та унікальних промислових ландшафтів і спостереження за процесами виробництва на них; соціальний — формування позитивного ставлення до об'єктів індустріальної культури; економічний — отримання доходів від відвідування туристами промислових ландшафтів.

Одним із найпоширеніших видів індустріального туризму є відвідування залишених (занедбаних) об'єктів. Це можуть бути залишені недобудовані спорудження, що колись діяли, промислові, господарські й військові об'єкти, кинуті житлові будинки, райони й навіть міста (так звані міста-примари). Міста-примари і села із залишеними мешканцями, які складають особливу частину туристичного індустріального капіталу. В Україні це — Чорнобиль і Прип’ять.

Так ідея, яка може користуватися попитом, — перетворення в природні музеї глухих покинутих сіл у Карпатах і на Луганщині, а на Донеччині будуть цікавити туристів покинуті селища, які було побудовано біля шахт, що нині закриті.

Ближче всього до втілення ідей індустріального туризму в Україні знаходиться Кривий Ріг Дніпропетровської області, де сконцентровано значну кількість помешкань та мостів дореволюційного будівництва, «законсервованих» заводів, залізорудних шахт, кар'єрів, які не такі небезпечні, як вугільні шахти Донеччини.

Проект «Український техноленд», який виник в м.Єнакієво Донецької області культурного центру на базі закритих шахт «Юний Комунар» (в ній було проведено в 1979 р. підземний ядерний вибух з метою дегазації вугільних пластів, після чого там з’явилася скляна капсула з радіацією в середині) і «Профінтерн», має підтримку в парламенті. Законопроект про його створення підтримали всі фракції. За оцінкою фахівців з консервації відпрацьованих шахт, гроші, які зараз використовуються саме на консервацію, можна використати на організацію музею та ще й мати прибуток. А поки що на Донеччині функціонують два об'єкта промислового туризму — Артемівський завод шампанських вин і соляної шахти м. Соледару (Донецька обл.). На сьогоднішній день відомий спеціальний тур до соляної шахти м. Соледару (Донецька обл.), Екскурсія триває 1,5−2 години і чисельність однієї групи не перевищує 20 чоловік. Спуск і підйом із шахти здійснюється в клітці (ліфті) на глибину 300 м., на глибині якої в 280 м проводяться оперні та симфонічні концерти. Вартість такої екскурсії не перевищує 65 грн. До речі, ці екскурсії популярні в іноземних футбольних вболівальників, які відвідують футбольні матчі в м. Донецьку. Пропонований маршрут по шахті становить близько 700 метрів, включаючи зворотну дорогу до стволу. В переліку обов’язкових вимог є дотримання правил техніки безпеки, затверджені фізіологічні обмеження щодо стану і здоров’я туристів. Екскурсія проводиться з екскурсоводом.

В Луганській області також з 2002 р. відпрацьовується питання створення технопарку «Рудник». У місцях, де вперше почалося видобування кам’яного вугілля, втілюється ідея відновлення в театралізованій формі металургійного виробництва початку минулого століття та древності з відновленням обладнання, паровозу, а також імітуванням для туристів обвалу та аварії на шахтах, відвідування землянки, переодягнення в робітничий одяг та ін. Причому, за розрахунками спеціалістів Управління культури та туризму Луганської ОДА, вказані заходи будуть коштувати значно дешевше, ніж відновлення промислових об'єктів.

Неабияку зацікавленість у туристів викликає кладовище будівельних і промислових кранів у м. Києві (район Видубичі).

Харків — одне з найбільших промислових і науково-дослідницьких міст України, мегаполіс з майже двохмільйонним населенням. Основні туристичні потоки, що проходять через місто — це або транзит, або діловий туризм. Сам по собі Харків не має ту харизму туристичних центрів Європи, що, приміром, є в столиці України Києві. Однак говорити про те, що в Харкові звичайному туристові робити нема чого в корені невірно. Харків чудовий хоча б тим, що, залишаючись зразком радянської типової архітектури, має безліч унікальних і цікавих місць, які викликають набагато більший інтерес, ніж застарілі фотообрази з глянсових туристичних листівок. Перше, що пропонують туристові в Харкові - відвідати площу Свободи — величезний простір у центрі міста, обмежений будинками в стилі типово радянського гігантизму. Про те, що Харків — місто в першу чергу індустріальне, свідчить головна будова на площі - будинок Держпрому. Цей зразок сталінської архітектури став першим висотним будинком СРСР.

У Харкові вперше в Радянському Союзі було розщеплено ядро атому, на ХДАВП (колишній авіаційний завод) виготовлялися крилаті ракети та декілька типів унікальних літаків, до речі на підприємстві є унікальний музей техніки під відкритим небом. На ДП «Завод ім. Малишева» було створено легендарний танк Т-34, на ВП «Монокристал» виготовляються унікальні штучні алмази.

В Харкові вперше в Російській імперії втілилися новітні на той час технології, наприклад, було обладнано ліфтом і сміттєпроводом житловий будинок на вул. Сумській, в так званому будинку «Саламандри» .

Слід зазначити, що значну кількість корпусів заводів і фабрик, у тому числі діючих, було побудовано в ХІХ — початку ХХ ст. та ще й досі укомплектовано обладнанням, яке майже не експлуатується в європейських країнах, саме це може приваблювати туристів.

У самому місті є багато привабливих для вказаної категорії туристів об'єктів цивільної оборони, закинутих чи демонтованих заводів і споруд, а для архітекторів будуть цікаві типові житлові будинки, що побудовані в ХІХ ст. (наприклад, в м. Дніпропетровську після Другої світової війни такі не збереглися). Незважаючи на те, що Харків за кількістю музеїв поступається не тільки м. Києву, а й, наприклад, м. Чернігову, все ж такі специфічні, «закриті» відомчі музеї, як музей Швидкої допомоги чи Національного банку можуть вразити примхливого туриста. А в музеях заводів «Комунар» і «Хартрон» зібрана вся історія промислового Харкова.

Індустріальні (промислові) об'єкти м. Харкова (райони «Турбоатом», ХЕМЗ, ХТЗ, «Електротяжмаш», Рогань та ін.) розташовано майже в одному секторі міста з гарними транспортними розв’язками та транспортними артеріями (Холодногірсько-заводська лінія метрополітену), розвинутою інфраструктурою харчування та відпочинку. Найближчі приміські залізничні станції, автомагістралі також проходять поблизу промислової зони. Науково-дослідні містечка (наприклад, селища Жуковського, П’ятихатки) теж розташовано в міській зоні з гарними транспортними можливостями.

Практика проведень екскурсій на промислові об'єкти існує і в м. Кривий Ріг, проте такі екскурсії тут носять не систематичний, а скоріше разовий характер. Так, під час проведення ІІ Міжнародної наукової конференції з проблем антропогенної географії та ландшафтознавства (Кривий Ріг, 5 — 8 жовтня 2005 р.), запропонували дві екскурсії за регіональним принципом. Перша — до Південного гірничо-збагачувального комбінату, друга — до Північного гірничо-збагачувального комбінату та РУ ім. Р. Люксембург.

Проведено екскурсію на шахту «Батьківщина» — найглибшу залізорудну шахту Європи, де екскурсантів було опущено на горизонт глибиною 1315 м.

За підкласами промислових ландшафтів запропоновано виділяти гірничопромисловий і фабрично-заводський туризм.

Цікавою є диференціація міст за придатністю до індустріального туризму, в основу якої можна взяти критерій різнорідності об'єктів промислового туризму. Так було виділено монофункціональні міста, тобто міста, в яких існують умови для розвитку одного напрямку туризму — або гірничопромислового (як правило, представлений у невеликих містах типу Марганця, Токмак, Червоноград, Олександрія, Торез тощо) або фабрично-заводського (представлений переважно у великих містах, типу Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва), а також поліфункціональні міста, де ймовірний розвиток обох напрямків, прикладами є Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.

Додатковими стимулами розвитку індустріального туризму є те, що Україна володіє цілим рядом унікальних всесвітньовідомих промислових підприємств, таких як «Міттал Стіл Кривий Ріг», Дніпрогес і «Запоріжсталь», «Південмаш» та завод ім. Петровського у Дніпропетровську, Харківський «Турбоатом» тощо; промислові регіони є потужним осередком фінансових ресурсів, що можуть бути використанні як для розвитку потужної матеріально-технічної бази, проведення інтенсивної рекламної кампанії, так і для створення атрактивних закладів культурного та пізнавального характеру; до того ж у, промислових центрах зосереджуються освітні та наукові заклади, де можливе створення наукових розробок, які стосувалися б індустріального туризму, та емпірична їх перевірка.

До об'єктів промислового туризму відносяться:

— заводи та фабрики, шахти та кар'єри, промислові споруди та обладнання (діючі й такі, що не використовуються);

— військові об'єкти, які виведено з під управління та керування Міністерства оборони України чи інших військових формувань;

— об'єкти цивільної оборони, що не використовуються за призначенням;

— об'єкти транспортного комплексу та зв’язку (діючі й такі, що не використовуються);

— виставки та музейні комплекси (експонати) промислових, транспортних, військових об'єктів, об'єктів цивільної оборони;

— об'єкти науково-дослідницької сфери, які не використовуються за призначенням чи не підпадають під категорію з обмеженим доступом.

Суб'єктами кооперації, які можуть бути задіяні до організації та впровадження системи індустріального туризму, є:

— туристичні агенції та готелі;

— адміністрації об'єктів індустріального туризму;

— місцеві органи влади та управління;

— страхові компанії та рекламні агенції;

— підрозділи МНС;

— охоронні структури;

— транспортні компанії;

— виробники спеціального одягу та приладів;

— ремонтно-відновлювальні організації;

— установи торгівлі та харчування;

— організації (оператори) із забезпечення зв’язку.

До проблемних питань щодо налагодження системи організації та проведення турів індустріального туризму можна віднести:

— недосконалість законодавчо-нормативної бази в цій області;

— необхідність впровадження системи техніки безпеки при проведенні екскурсій на об'єкти підвищеної безпеки;

— відсутність достатньої кількості гідів та спеціалістів в області проведення екскурсій на об'єктах індустріального туризму.

Висновки. Отже, індустріальний туризм має всі перспективи, для того, щоб зайняти певний сегмент туристичного ринку України, плацдармом для цього є потужний промисловий осередок.

Завдання географічної науки у реалізації ідеї розвитку індустріального туризму вбачаємо в обґрунтуванні його основних концептуальних положень, з’ясуванні туристичного потенціалу індустріальних регіонів, розробці конструктивно-географічних пропозицій щодо стимулювання розвитку туризму в промислових центрах.

індустріальний промисловий туризм

Список використаної літератури

1. Про туризм: Закон України (324/95-ВР) // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Чередниченко О. Ю., Чередниченко А. О. Взаємозв'язок між туристичним сектором економіки та залізничним транспортом України // Вісник економіки транспорту і промисловості. Вип.21. — Харків: УкрДАЗТ, 2008. — С.141−144.

3. Казакова Т. А. Екскурсії в шахту — перспективний напрямок розвитку техногенного туризму // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства: Мат. ІІ міжнар. наук. конф. — Кривий Ріг, 2005. — С. 124−127.

4. Манюк В. В. Проблема збереження геологічних пам’яток природи Дніпропетровщини та їх використання для краєзнавства та потреб туризму // Туристично-краєзнавчі дослідження. — Вип. 2. — К.: ЧП Кармаліта, 1999. — 656 с.

5. Алейнікова Г. М. Організація і управління турбізнесом / Г. М. Алейнікова. — Донецьк: ДІТБ, 2002. — 184 с.

6. Богомолова Е. С. Организация и регулирование туристско-рекреационного комплекса региона: монографія / Е. С. Богомолова. — Майкоп, 2005. — 153 с.