Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Всього в 2006 році проведено 175 042 радіологічних дослідження. При їх проведенні в державних лабораторіях ветеринарної медицини та в лабораторіях ветсанекспертизи на ринках області виявлено 50 випадків перевищень ДР-97, з яких по цезію-137 — 49 шт. (34 — в молоці, 12 — в сіні, 2 — в траві, 1 — в грибах). Ці випадки реєструються, в своїй більшості, у господарствах контрольованої зони, розміщених… Читати ще >

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти і науки України Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка Хіміко-біологічний факультет Кафедра екології та техногенної безпеки СТАН ТА ПЕРСПЕКТИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНВЕРСІЇ ПРОМИСЛОВИХ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДИПЛОМНА РОБОТА Маринченко Лариса Вікторівна

Науковий керівник:

к. т. н., доцент кафедри екології та техногенної безпеки Дорошенко В.П.

Чернігів — 2008

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Природно-екологічна характеристика чернігівської області
    • 1.1 Характеристика природно-кліматичних та територіальних умов
    • 1.2 Екологічна ситуація в Чернігівській області
    • 1.3 Ресурсний потенціал області
    • Розділ 2. Структура та економіко-екологічний стан промислового і аграрного виробництв області
    • 2.1 Сучасний стан промислового виробництва
    • 2.2 Стан аграрного виробництва в умовах реформування виробничих відносин
    • Розділ 3. Дослідження стану техногенного навантаження на довкілля області
    • 3.1 Техногенний тиск на водні об`єкти
    • 3.2 Техногенне навантаження на повітряне середовище
    • 3.3 Антропогенна дестабілізація земельних і лісових ресурсів
    • Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств
    • 4.1 Конверсія промислових підприємств
    • 4.2 Конверсія аграрного виробництва
    • 4.3 Конверсія енергетики
    • Висновки
    • Список використаних джерел

Вступ

З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного розвитку природного середовища з рахуванням особливостей функціонування суспільного виробництва на сучасному етапі та термодинамічних біосферних процесів. За цих умов перед світовою спільнотою поставлено завдання першочергово здійснити екологічну конверсію промислових і аграрних підприємств з метою зменшення антропогенного тиску на біосферу та стабілізувати асиміляційні і відновлювані можливості останньої.

Викликана гостра потреба у розробці комплексних заходів щодо збереження, відтворення й охорони природних ресурсів, екологізації суспільного виробництва з використанням інновацій у конверсію економіки.

Ці та інші передумови явились основоположними при виборі теми нашого дослідження та визначають її актуальність.

Актуальність роботи — відповідність теми дослідження стратегії екологічної безпеки та гармонізації відносин суспільства і природи.

Об'єктом дослідження даної роботи є промислові та сільськогосподарських підприємств Чернігівської області.

Метою даної роботи є визначення стану та перспектив екологічної конверсії промислових та сільськогосподарських підприємств.

Завдання роботи:

проаналізувати природно-екологічний стан та ресурсний потенціал Чернігівської області;

дослідити структуру економіки та стан екологічної безпеки області;

провести дослідження рівня техногенного навантаження на довкілля області;

проаналізувати сучасний стан, та обгрунтувати шляхи і методи екологічної конверсії промислових та сількосгосподарських підприємств області;

визначити рівень техногенної безпеки області та об`єктів з найбільшим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують першочергової конверсії.

Розділ 1. Природно-екологічна характеристика чернігівської області

1.1 Характеристика природно-кліматичних та територіальних умов

Чернігівська область розташована на півночі України. Її територія становить 31,9 тис. км2 (5,3% території України). Населення — 1,16 млн. осіб, в тому числі міського населення — 704,3 тис., сільського — 464,1 тис. осіб. Щільність населення — 37 осіб на 1 км2 території. Область розташована поблизу столиці нашої країни, що має істотний вплив на розвиток продуктивних сил. Межує із Білоруссю і Російською Федерацією, Сумською, Полтавською та Київською областями. Через територію області проходять важливі транспортні шляхи міждержавного та міжнародного значення.

Розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Дві третини території припадає на райони, що віднесені до Поліської зони. Середня висота над рівнем моря — 120 метрів, на північному сході - 200 метрів, на південному заході - 120−150 метрів (рис. 1.1).

Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня — - 7оС, липня — +19оС. Середньорічна кількість опадів 550−660 мм.

Область має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. З урахуванням особливостей умов екологічна стабільність територій адміністративних районів пов`язана з екологією природного середовища, із збереженням співвідношення площ між лісною, трав`янистою і культуральною рослинністю, болотними, заболоченими угіддями та водною поверхнею.

На рис. 1.1 наведено територіально-адміністративну мапу області.

Рис. 1.1 Територіально-географічне положення Чернігівської області

Обласний центр — м. Чернігів з територією 78 км2 та кількістю населення 299,6 тис. чоловік.

За природно-кліматичними умовами, ресурсним потенціалом та культурно-історичною спадщиною Чернігівщина є сприятливою для промислового і аграрного виробництва, розвитку туризму та привабливого для інвестування економіки та курортно-санаторного бізнесу.

Територіально область поділяється на 22 адміністративних райони, 15 міст, 30 селищ міського типу, 525 сільських і селищниз рад, які охоплюють 1489 сільських населених пунктів (сіл і хуторів).

1.2 Екологічна ситуація в Чернігівській області

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин — нафти, конденсату, торфу; 31,7% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2% - води прісні та мінеральні, 0,7% - нерудні корисні копалини для металургії.

Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. В цілому на території області налічується 1570 великих, середніх та малих річок різної довжини.

Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також 1560 малих річок.

Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т. ч. великих річок — 596 км, середніх — 723 км, малих річок — 7017 км.

Найбільше економічне значення мають водні ресурси середніх і великих річок, яких нараховується 10 загальною довжиною 1319 км.

Річок завдовжки більше 10 км — 170 шт., а їх загальна довжина 5032 км. Густота річкової мережі 0,26 км на 1 км2.

Водні ресурси річкового стоку області у середній за водністю рік оцінюються об'ємом в 28,5 км3. Згідно з Державним водним кадастром місцевий стік річок у Чернігівській області в маловодний рік складає 2,22 млрд. м3.

Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну — 88,9 тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22% поверхневого стоку Дніпра і біля 15% стоку усіх річок його основних притоків. Водні ресурси р. Десни є джерелом господарського-питного водопостачання м. Києва.

За даними Чернігівського обласного управління меліорації і водного господарства, Чернігівського обласного управління земельних ресурсів станом на 01.01.2007 року загальна площа земель водного фонду в Чернігівській області становить 228,269 тис. га (7,2% від загальної території області), в тому числі під водними об'єктами - 67,78 тис. га, гідротехнічними спорудами - 0,27 тис. га, відкритими заболоченими землями - 121,436 тис. га, прибережними захисними смугами (згідно розрахунків відповідно до вимог Водного кодексу України) - 38,785 тис. га.

Починаючи з 2002 року, спостерігається тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення.

В 2006 р. викиди від стаціонарних джерел 450 підприємств, організацій, установ, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 40,159 тис. тонн.

Збільшення викидів обумовлено рядом причин, серед яких: поступове нарощування обсягів виробництва, використання застарілого технологічного обладнання, недостатня забезпеченість очисним обладнанням для затримання та утилізації забруднюючих речовин.

Серед загального викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 88% складають газоподібні та рідкі речовини (35,496 тис. тонн) та 12% тверді речовини (4,663 тис. тонн).

Природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6% площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об'єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31 035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (площею 788 753,95 га), 440 заказників (загальна площа 113 684,1 га), 136 пам’яток природи (загальна площа 804,07 га), 19 парків-памяток садово-паркового мистецтва (загальна площа 415,8 га), 52 заповідні урочища (загальна площа 17 549,2 га), дендропарк «Тростянець» (площею 204,7 га), Менський зоопарк.

Тваринний світ області досить різноманітний, характерним для нього є представництво лісової фауни. Окрім того зустрічаються і акліматизовані види (ондатра, єнотовидний собака, норка американська тощо).

Загальна площа земель лісового фонду станом на 01.01.2007 р. становить 724,0 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю — 658,8 тис. га (20,6% від загальної площі області).

Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи — 414,5 тис. га.

Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, в тому числі 11 держлісгоспів Чернігівського обласного управління лісового господарства, 19 дочірніх підприємств ОКП «Чернігівоблагроліс», 2 лісгоспи та 1 лісництво Міноборони України, Коропське СЛП «Агролісгосп» та РКСЛП «Корюківкаліс», а також 23 сільгосппідприємства в різних районах області.

Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище Чернігівської області свідчить про деяку стабілізацію та тенденцію до поліпшення, хоча в цілому його рівень залишається досить високим.

Однією з найбільш значних екологічних проблем є поводження з відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 15 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 480 тонн. Площа земель, зайнятих під розміщення лише побутових відходів, становить понад 629 га. Порівняно із ситуацією в Україні, де кількість відходів перевищила 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 40 тис. тонн, стан поводження з відходами в області можна вважати ще умовно безпечним.

Вплив на об'єкти довкілля здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки — непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, тверді побутові відходи, невикористана вторинна сировина та накопичені обсяги золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» тощо. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а сам екологічний стан тих місць, де вони зберігаються.

Загрозу забруднення природних об'єктів і зокрема підземних водоносних горизонтів небезпечними речовинами несуть 935,5 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Для проведення в повному обсязі робіт по знешкодженню їх на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 12 млн. грн. (в цінах 2006 року).

Вирішення питання використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» в будівельній галузі - виробництво шлакоблоків, не зрушено з місця. Тому 2190,8 тис. т золи, розміщених на 27 га заплави р. Десна, продовжують створювати небезпеку забруднення ґрунтових вод та річки. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції в зоні впливу золонакопичувачів спостерігається погіршення санітарно-епідеміологічної та епідемічної ситуації, зокрема, погіршення якості питної води та забруднення атмосферного повітря в межах територій населених пунктів Киїнської сільської ради.

В переважної більшості полігони і сміттєзвалища області не облаштовані відповідно вимог діючого законодавства, їх експлуатація не відповідає вимогам затверджених «Правил експлуатації полігонів ТПВ» і, як наслідок, є екологічно небезпечними об'єктами, які шкідливо впливають на стан атмосферного повітря, якість вод підземних горизонтів, є причиною засмічення прилеглих територій — пасовищ, полів, земель лісового фонду та виникнення довготривалих пожеж.

Екологічну ситуацію в області ускладнює і відсутність реально діючих систем санітарного очищення населених пунктів, наслідком чого є виникнення багаточисельних стихійних сміттєзвалищ.

Екологічний стан земельних ресурсів в області характеризується високим ступенем розораності - 43,1% деяких адміністративних районів, значним відсотком наявних площ сільгоспугідь — від 50 до 84. Більше 137 тис. га деградованих та малопродуктивних земель потребують консервації. Біля 81 тис. га, в т. ч. більше 50 тис. га сільськогосподарських угідь, зазнають впливу водної ерозії.

Ґрунтовий покрив області малогумусний, легкий за гранулометричним складом. Компенсація виносу основних елементів живлення була дуже низькою і неадекватною щодо забезпечення належної родючості ґрунтів.

Досить гостро в землеробстві області стоїть проблема підвищення і поширення площ кислих ґрунтів. Для підвищення родючості кислих ґрунтів необхідні суттєві фінансові вкладення щодо здійснення заходів хімічної меліорації.

Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Уточнюючі обстеження, проведені в 2003;2006 роках, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Середній рівень гама-фону по області становить 10−14 мкР/год.

1.3 Ресурсний потенціал області

Чернігівська область володіє потужним природно-рекреаційним потенціалом. Добуваються поклади нафти і газу на Леляківському і Монастирищенському нафтовому родовищі, Гнідинцівському і Прилуцькому нафтогазових та Пролетарському газовому родовищі). Значні запаси торфу містяться у поліській зоні, зокрема у басейні болота Замглай на Чернігівщині.

Область бідна на рудні ресурси.

Найпоширенішими з них є будівельні корисні копалини. На сході Чернігівщини знаходяться значні поклади крейди і цементних мергелів, розробляються родовища формувальних пісків, є вапняки, скляні піски та вогнетривкі глини.

Із хімічної сировини розвідано фосфорити.

Область виділяється своїми лісовими і водними ресурсами.

До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів: здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо, що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Лісами вкрито 26% території, на півночі - 30−40%.

Регіон повністю належить до сточища Дніпра — основної водної артерії України, тому забезпечення господарського комплексу водою достатнє, а в Поліссі - надмірне, у зв’язку з чим тут діє осушувальна система. Добре забезпечений район і підземними водами.

На всіх етапах розвитку, виробництво матеріальних благ є процес взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу спостерігається дисбаланс у цій взаємодії. Вона виражається у появі нових видів продукції і технологій видобутку та переробки природних ресурсів та збільшення надмірного тиску на природне середовище.

Структура природно-ресурсого потенціалу наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Структура природно-ресурсного потенціалу Чернігівської області.

Аналіз даних рис. 1.2 дозволяє зробити наступні узагальнення:

Чернігівська область не належить до регіонів України із високим рівне забезпечення природним ресурсами. На неї припадає тільки 3,5 відсотки від інтегрального ПРП України.

В області найважливіше значення мають земельні ресурси (59,1%), що є сприятливим для розвитку сільського господарства.

Порівняно високі тут і показники розвитку водного (12,9%), мінерального (10,8) та рекреаційного потенціалів (9,6%) є сприятливими для розвитку промисловості та рекреаційної сфери.

Природно-ресурсний потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил Чернігівської області, який включає природні ресурси і природні умови.

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологіч­ною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.

Таким чином природні ресурси області забезпечують дальший розвиток промисловості і є привабними для інвесторів.

Розділ 2. Структура та економіко-екологічний стан промислового і аграрного виробництв області

2.1 Сучасний стан промислового виробництва

В господарському комплексі регіону промисловість домінує над сільськогосподарським виробництвом. Основними галузями промисловості є машинобудування, хімічна, легка, харчова, гірничодобувна, деревообробна галузі та промисловість будівельних матеріалів.

Структура виробництва продукції промисловості в Чернігівській області за видами діяльності у 2006 р. наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Структура промислового виробництва Чернігівської області

У області вирощують зернові культури, цукрові буряки, картоплю, льн-довгунець, кормові культури, виробляють молоко, м’ясо, яйця, вовну та м`ясо птиці.

Паливно-енергетичний комплекс Чернігівської області працює в основному на довізному кам’яному вугіллі, природному газі і нафтопродуктах. Енергетика представлена Чернігівською та Прилуцькою ТЕЦ.

Основний напрям підприємств хімічної промисловості в області - виробництво штучного і синтетичного волокна на ВАТ «Хімволокно» та комвольно-суконному комбінаті.

У області добре розвинутий лісопереробний комплекс. Будівельна індустрія регіону орієнтується на сировинні ресурси та на житлове і промислове будівництво.

Легка промисловість працює як на місцевій природній, так і на хімічній сировині. Провідне місце належить текстильній промисловості (бавовняна, трикотажна тощо). Важливе місце серед галузей текстильної промисловості посідає вовняна.

Лляна промисловість майже повністю забезпечує себе місцевою сировиною.

В Чернігівській області розвинуті також трикотажна (Прилуки), шкіряно-взуттєва (Прилуки, Чернігів) галузі.

В області працюють також фабрики музичних інструментів (Чернігів), головних уборів (Прилуки).

В області зареєстровано 953 промислових об`єкти, переробна і харчова нараховують 115 підприємств. Крім того, виробництвом продукції харчування зайняті 346 виробництв, що знаходяться на балансі непромислових організацій і 55 підприємств інших форм господарювання.

2.2 Стан аграрного виробництва в умовах реформування виробничих відносин

Перехід аграрного виробництва на ринкові засади обумовило корінне його реформування, шляхи створення нових виробничих відносин, особливо у зміні власності на землю, створення нових різноманітних форм власності на землю та інші засоби виробництва. На базі колишніх колгоспів створені нові господарські формування: кооперативи, фермерські господарства, ТОВи, ЗАТи, ВАТи, — всього 1368 різних організаційно господарських структур.

Розпаювання земель і реорганізація колгоспів і створення нових господарських структур не сприяло інтенсифікації аграрного виробництва, швидше навпаки. Виробництво продукції сільського господарства зменшилось більше ніж у два рази.

За останнє десятиріччя вміст основних елементів живлення суттєво знизився, грунти підкислились, зменшився вміст гумусу. Якщо за період 1986 — 1990 рр. Обсяги застосування добрив досягли рівня164 кг діючої речовини на 1 га і 10,7 т/га органічних добрив, то у 2001 — 2007 рр. На 1 га посівної площі було внесено що 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 т органічних добрив або зменшились проби порівняльного періоду, відповідно у 5,3 і 6,7 разів.

До 1990 року в грунтах області спостерігався близький до бездефіцитного баланс гумусу. В останні роки в області від`ємне сальдо балансу гумусу склало 376 кг. В зв`язку з цим середній вміст гумусу становить лише 2,3%.

Однією з найгостріших проблем в області є зростаюча кислотність ґрунтового покриву. Основна причина — припинення вапнування кислих грунтів. Не проводиться в області і гіпсування засолених грунтів.

Отже, в сучасному землекористуванні області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан грунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно-доцільних норм добрив.

В системі агропромислового комплексу області радіологічний контроль виконують підрозділи обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», мережі ветеринарної медицини, відомчі лабораторії на підприємствах переробної промисловості. Контролюється радіаційний фон, визначається рівень забруднення радіоактивними речовинами ґрунту сільськогосподарських угідь, рослинницька і тваринницька продукція.

Протягом 2006 року виконано 224,9 тис. досліджень:

лабораторіями мережі ветеринарної медицини — 175 тис. досліджень;

обласним центром «Облдержродючість» — 5,4 тис. досліджень;

асоціацією «Чернігівмолцентр» — 25 тис. досліджень;

лабораторіями м’ясопереробних підприємств — 7,9 тис. досліджень;

радіоекологами в зоні гарантованого добровільного відселення — 6,9 тис. досліджень.

Радіаційна ситуація щодо забрудненості сільгоспугідь ускладнюється тим, що забрудненою виявилась, в основному, територія поліської частини області, в ґрунтовому покриві якої переважають кислі малогумусні піщані та супіщані ґрунти. Для них характерна низька вбирна здатність, слабка буферність, мала ємність вбирання. У зв’язку з цим, навіть на порівняно малозабруднених площах, спостерігається підвищена міграція радіонуклідів в системі «ґрунт-рослина», що призводить до одержання продукції з перевищенням нормативів навіть на умовно чистих територіях. Особливо це характерно щодо цезію-137 на торфовищах та торфоболотних ґрунтах, які займають 9% забруднених угідь, та щодо стронцію-90 на дерново-підзолистих піщаних та зв’язно-піщаних ґрунтах, які поширені на 43% забруднених сільськогосподарських угідь.

Спостереження за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами проводиться Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті, які в 2006 році характеризувались такими показниками:

рівень гама-фону — 6−12 мкР/год;

щільність забруднення радіоцезієм — 0,16−0,49 Кі/км2;

щільність забруднення радіостронцієм — 0,02−0,32 Кі/км2;

відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 1,5 до 8.

Дані щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами на контрольних ділянках наведені в табл.2.1 Дослідження останніх 7 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 7 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 1999 році - 0,46 Кі/км2, 2000 — 0,52, 2001 — 0,45, 2002 — 0,58, 2003 — 0,44, 2005 — 0,38, 2006 — 0,34 Кі/км2. Незначні обсяги досліджень не дають змоги зробити належні об'єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується.

Табл. 2.1. Щільність забруднення ґрунту цезієм-137 та стронцієм-90 на контрольних ділянках

Місце знаходження контрольної ділянки

Щільність забруднення ґрунту Кі/км2

цезієм-137

стронцієм-90

с. Ковпита, Чернігівський р-н

0,46

0,11

с. Дніпровське, Чернігівський р-н

0,32

0,17

с. Боровики, Чернігівський р-н

0,46

0, 20

с. Підлісне, Козелецький р-н

0,17

0,07

с. Тужар, Козелецький р-н

0,49

0,32

с. Малинівка, Ріпкинський р-н

0,29

0,07

с. Жадове, Семенівський р-н

0,16

0,02

Уточнююче обстеження на сільськогосподарських угіддях, площею 60 тис. га, проведене в 2003;2006 роках, вказує зниження середньозваженого показника щільності забруднення ґрунту цезієм-137 на 44%. Так, якщо за даними досліджень, проведених на цих угіддях в 1991;1993 роках, середньозважений показник забруднення становив 1,8 Кі/км2, то при уточнюючому обстеженні - 1,0 Кі/км2. Спостерігається зменшення щільності забруднення ґрунту природних угідь стронцієм-90. За даним обстеження 1991;1993 років середній вміст стронцію в ґрунтах становив 0,15 Кі/км2, за даними 2003;2006 років на тій же території - 0,11 Кі/км2, тобто зменшився на 27%.

На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в ґрунті спостерігаються і протилежні результати, що пояснюється як різними площами забруднених ділянок так і переходами стронцію-90 в рухомі форми. Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні.

За післяаварійний період радіаційна ситуація в області дещо покращилась. Цьому сприяло диференційоване виконання комплексу контрзаходів на підставі результатів ретельного радіаційного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь і продукції, зосередження контролю, уваги і першочергового проведення захисних заходів на найбільш «критичних» територіях. Стан покращився і завдяки природним автореабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів у ґрунті).

В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинницької продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження. В основному вони стабілізувались. Кількість, досліджених центром «Облдержродючість», зразків рослинницької продукції в минулому році складає 5497 шт., з них з перевищенням допустимих рівнів — 101 шт., основна маса яких припадає на Чернігівський (49 проб), Козелецький (19 проб) та Семенівський (31 проба) райони.

Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційній ситуації регіону. Однак є певна складність в проведенні такої оцінки через те, що нормативним документом ДР-97 не визначені допустимі рівні забруднення сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу — основи кормових раціонів. В цьому випадку параметри досліджень продукції оцінювались у відповідності з документом ТДР-91, згідно якого допустимі рівні по цих видах продукції, в основному, завищені. В той же час інших параметрів забруднення вище названої продукції немає.

В порівнянні з 1996 у 2006 році майже на одному рівні знаходився рівень забруднення картоплі, відповідно 21 і 20 Бк/кг, сіна — 139 і 123 Бк/кг, силосу — 29 і 34 Бк/кг, овочів — 21 і 20 Бк/кг. Забруднення інших видів сільськогосподарської продукції не суттєво відрізняється від базового року дослідження.

Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують «ефект розбавлення». Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше.

На контрольованих територіях проводиться комплекс заходів по мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи по програмі «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення». За 2006 рік виконані обсяги робіт:

залужено, перезалужено луків і пасовищ на території зон безумовного та гарантованого добровільного відселення — 324 га;

провапновано кислих, радіоактивно забруднених ґрунтів на площі 50 га;

для великої рогатої худоби Губицької, Неданчицької сільських рад Ріпкинського району та Боровиківської і Пакульської сільських рад Чернігівського району завезений комбікорм з радіопротекторними властивостями в кількості 37,5 тонни;

закуплено мінеральних добрив для внесення на присадибних ділянках населених пунктів, що знаходяться в зонах гарантованого добровільного відселення, посиленого радіологічного контролю та критичних населених пунктах Чернігівського і Семенівського районів — 92 тонни;

по цільових програмах розвитку тваринницьких галузей «М'ясне скотарство» закуплено племхудоби на 87 тис. грн.;

проведено радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь, лісових масивів асоціації «Чернігівагроліс», присадибних ділянок населених пунктів зон гарантованого добровільного відселення, посиленого радіологічного контролю та критичних населених пунктів Корюківського, Ріпкинського, Семенівського, Чернігівського, Козелецького, Сосницького районів на площі 15 200 га;

здійснено комплекс протипожежних заходів у лісах об'єднання «Чернігівоблагроліс» .

Дослідження кормів, продукції тваринного і рослинного походження проводяться Чернігівською обласною і районними державними лабораторіями ветеринарної медицини, а на ринках — лабораторіями ветсанекспертизи.

Всього в 2006 році проведено 175 042 радіологічних дослідження. При їх проведенні в державних лабораторіях ветеринарної медицини та в лабораторіях ветсанекспертизи на ринках області виявлено 50 випадків перевищень ДР-97, з яких по цезію-137 — 49 шт. (34 — в молоці, 12 — в сіні, 2 — в траві, 1 — в грибах). Ці випадки реєструються, в своїй більшості, у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/км2. Було зареєстровано 1 випадок перевищення по вмісту стронцію-90 в кістках ВРХ. На територіях забрудненої зони Семенівського, Ріпкинського, Корюківського районів реєструються досить високі активності цезію-137 в кормах — 1900;2190 Бк/кг, в грибах — 12 590 Бк/кг.

Аналізуючи отримані дані, необхідно відмітити, що спостерігається поступове збільшення рівнів забруднення стронцієм-90 кормів, молока, м’яса, риби.

Розділ 3. Дослідження стану техногенного навантаження на довкілля області

3.1 Техногенний тиск на водні об`єкти

Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів — це підприємства комунального господарства — 98,5% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. З 26 споруд, які експлуатуються у комунальному господарстві, 3 — повністю замортизовані, 12 — потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Каналізаційні мережі мають 15 міст, 14 селищ міського типу та 11 сіл області.

Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився, в порівнянні з 2005 роком, на 1,29 млн. м3, або 4,3%, і становить 28,69 млн. м3 (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Проте, у 2006 році скиди в басейні зменшились з 112,7 млн. м3 у 2005 році до 93,05 млн. м3, або на 19,65 млн. м3 (17,44%) (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти наведено в табл.3.1

Обсяги зворотного та повторного водопостачання збільшились і становлять 214,1 млн. м3, що на 0,7% більше рівня 2005 року. Відсоток економії свіжої води становив у 2006 році 79,62 проти 83,77 у попередньому році.

Таблиця 3.1. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об'єктів

Підприємство-забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

Об'єм скидання, млн. куб. м

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн/рік

Всього

НО

НДО

1. КП" Бахмач-Водсервіс"

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Парасючка

0, 2057

0, 2001

0, 2057

0, 2001

185,77

186,24

2. ЗАТ «Бахмачконсерв-молоко»

2005 рік

2006 рік

Національна асоціація «Укрконсерв-молоко»

Заплава р. Борзенка

0,0829

0,0769

0,0829

0,0769

104,82

88,32

3. ТОВ Бахмач-м'ясо

2005 рік

2006 рік

Концерн Укрм’ясо

р. Борзенка

0,0223

0,0081

0,0223

0,0081

128,32

10,12

4. КП «Козелець-Водоканал»

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Остер

0,0178

0,0174

0,0178

0,0174

24,30

19,26

5. ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»

2005 рік

2006 рік

Національна асоціація «Укрмолоко»

р. Десна

0,1816

0,1568

0,1816

0,1568

404,90

502,23

6. ВАТ «Новгород-Сіверський м’ясокомбінат»

2005 рік

2006 рік

Концерн «Укрм'ясо»

р. Десна

0,0083

0,0083

10,54

7. Сізо № 32

м. Новгород-Сіверський"

2005 рік

2006 рік

Державний департамент України з виконання покарань

р. Десна

0,0089

0,008

0,0089

0,008

8,22

4,72

8. Куликівське ВУЖКГ

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Вздвиж

0,0711

0,0484

0,0711

0,0484

72,22

62,60

9. КП «Варва;

Водоканал"

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Удай

0,1008

0,140

0,1008

0,140

215,87

282,25

10. ЗАТ «Комунальник» м. Щорс

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Снов

0,0555

0,0555

39,81

11. ТОВ «Петрівський крохмально-паточний комбінат»

2005 рік

2006 рік

Національна асоціація «Укрцукор»

заплава р. Снов

0,0138

0,0138

17,02

12. КП «Чернігів-водоканал»

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Білоус

29,0056

27,8398

29,0056

27,8398

20 589,82

19 632,63

13. Остерське ВУЖКГ

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

Біологічна водойма

0,0329

0,0378

0,0329

0,0378

26,21

29,95

14. ТОВ «Льон Полісся»

2005 рік

2006 рік

Приватне підприємство

р. Білоус

0,0365

0,0112

0,0365

0,0112

20,27

5,81

15. КП «Сновське»

с. Снов’янка Чернігівського району

2005,рік 2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Снов

0,0280

0,0264

0,0280

0,0264

27,18

2,50

16. Райжил-комунгосп, м. Корюківка

2005 рік

2006 рік

Міністерство сільського господарства

р. Березівка

0,0109

0,0109

4,84

17. ПП «Водоканал» смт. Короп

2005 рік

2006 рік

Приватне підприємство

оз. Коноплянка

0,0140

0,0142

0,0140

0,0142

12,12

15,81

18. КП «Борзна-Комунальник» м. Борзна

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Борзенка

0,0590

0,0504

0,0590

0,0504

50,92

38,97

19. ВАТ «Бобровицький молокозавод» ,

м. Бобровиця

2005 рік

2006 рік

Національна асоціація «Укрмолоко»

р. Бистриця

0,0712 ;

0,0712 ;

95,79 ;

20. КП Прилукитепло — водопостачання м. Прилуки

2005 рік

2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Удай

0,0008

0,0008

1, 209

Всього

2005 рік

2006 рік

29,98

28,6918

29,98

28,6918

21 999,13

20 922,429

Відділом аналітичного контролю та моніторингу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2006 році здійснювалися спостереження за станом поверхневих водойм області по 96 створах. При цьому контролювався гідрохімічний склад води 22 річок та 6 озер області за 32 показниками фізико-хімічного складу. Відібрано 153 проби природних вод, де виконано 4034 визначення. Згідно плану здійснено лабораторний контроль за дотриманням нормативів ГДС на 33 комплексах очисних споруд області, відібрано 241 пробу стічної води, де виконано 4300 визначень.

Проведено 41 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами області. Ефективно працюють очисні споруди ряду підприємств, а саме: ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СіЛ», ВАТ «Корюківська ФТП», ТОВ «Комунальник» м. Новгород-Сіверський, КП «Прилукитепловодопостачання», КП «Ревна» м. Семенівка, КП, «Ладанське ВУЖКГ» смт Ладан. Плановий контроль здійснювався за підприємствами, які скидають у водойми області недостатньо очищені зворотні води. Постійне перевищення нормативів ГДС у 2006 році спостерігалось в скидах зворотних вод на КП «Бахмач-Водсервіс», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м'ясо», КП «Козелець-водоканал», ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», СІЗО № 32 м. Новгород-Сіверський, Куликівське ВУЖКГ, КП «Варва-Водоканал», Остерське ВУЖКГ, ПП «Водоканал» смт. Короп, ТОВ «Льон-Полісся» смт. Ріпки, КП «Чернігівводоканал», КП «Сновське» с. Снов’янка.

Ряд комплексів очисних споруд працюють нестабільно: філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», КП «Ічняводоканал», КП «Водоканал» смт Ріпки, ДП «Очисні споруди» Ніжинського УВКГ, ЗАТ «Комунальник» м. Щорс.

У другому півріччі завдяки проведенню комплексу науково-випробувальних пусконалагоджувальних робіт підприємством ЧМП «Еколог» (м. Луганськ) значно покращилась робота очисних споруд КП «Чернігівводоканал». За результатами гідрохімічних аналізів скид зворотних вод відбувається в межах нормативів граничнодопустимих скидів.

В четвертому кварталі 2006 року введено в дію новий комплекс очисних споруд на КП «Козелецьводоканал» .

Всього за порушення вимог природоохоронного законодавства спеціалістами-держінспекторами відділу до адміністративної відповідальності було притягнуто 14 осіб, накладено штрафів на суму 1207 грн., стягнуто всі штрафи. Відділом аналітконтролю та моніторингу підготовлено первинних матеріалів для нарахування 24 позовів на загальну суму 9638 грн.

Гідрохімічний склад води малих річок області залишається, в основному, на рівні минулорічних показників. Вміст забруднюючих речовин в річках Березівка (Корюківський р-н), Парасючка (Бахмацький р-н), Магістральний канал (Куликівський р-н), Білоус (Чернігівський р-н), Мена (Менський р-н), перевищує граничнодопустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення внаслідок відчутного впливу недостатньо очищених зворотних вод очисних споруд підприємств області. Спостерігається погіршення гідрохімічного складу води в р. Удай в створах нижче скиду очисних споруд КП «Варва-Водоканал». Також в літній період фіксувалось зниження до критичного рівня вмісту розчиненого кисню у створі р. Удай нижче м. Прилуки.

Щорічне погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова (24 випуски) потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об'єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення якісного складу води. Якісний склад води у створах р. Стрижень за основними показниками в межах міста був гіршим, ніж в верхніх створах за його межами. В період інтенсивного танення снігу вміст розчиненого кисню сягав до 0,9 мг/л при допустимій концентрації для водойм рибогосподарського призначення не менше 6,0 мг/л, що спричинило загибель живих водних організмів.

Враховуючи маловодність р. Стрижень, негативного впливу на гідрохімічний стан деснянської води не фіксувалось.

З метою покращання стану р. Стрижень дочірнім підприємством «Водземпроект» ВАТ «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій «Поліпшення екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігів». Зокрема передбачається вдосконалення та впорядкування мережі зливової каналізації м. Чернігів та влаштування очисних споруд зливових вод модульного типу в місцях найбільшого антропогенного навантаження.

За результатами гідрохіманалізів відмічається зменшення негативного впливу на р. Білоус зворотних вод КП «Чернігівводоканал» завдяки покращанню роботи комплексу очисних споруд.

Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.

Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни Сейму та Судості залишається на рівні минулорічних показників і тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За результатами спостережень, як результат неефективної роботи комплексу очисних споруд КП «Козелецьводоканал» у створі р. Остер нижче скиду очисних споруд фіксується перевищення ГДК по зважених речовинах, сульфатах, хлоридах, амонію сольовому, фосфатах, залізу загальному.

Гідрохімічних стан р. Ірпа (в створі р. Ірпа — гирло, на кордоні з Брянською областю) залишається на рівні минулорічних показників.

Чернігівський обласний центр з гідрометеорології здійснює моніторинг поверхневих вод у відповідності до затверджених планів робіт. Проводяться систематичні спостереження за рівнями і витратами води, температурою води, станом водних об'єктів, стоком наносів тощо. Крім того, у пунктах Новгород-Сіверський, Чернігів, Мутине, Щорс, Неданчичі здійснюється відбір зразків води в основні фази гідрологічного режиму для аналізу гідрохімічного складу. У пунктах Неданчичі та Чернігів відбираються гідробіологічні зразки. На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві.

Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах:

а) 1 км вище міста;

б) в межах міста.

Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23).

За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним — на рівні 10,18−10,34 мг О2/дм3.

Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів.

Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю — 5−6, хрому шестивалентного — 7−8, міді - 12−18 ГДК.

На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві.

Альгофлора річки в районі м. Чернігова в порівнянні з минулим роком була суттєво бідніша (за чисельністю і кількістю видів). В зимовий період фітопланктон був представлений лише поодинокими клітинами водоростей. В літньо-осінній період домінували зелені водорості, субдомінантами виступали діатомові. Суттєво гіршим був стан альгопланктоценозу на створі в межах міста: нижчі чисельність і біомаса, у 2 рази менша кількість видів, нижчі значення індексу Шеннона і вище індекс сапробності (ІС вище міста змінювався від 1,65 до 1,98; в межах міста — 1,92−2,12).

3.2 Техногенне навантаження на повітряне середовище

Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігів — 66 або 23% - усіх підприємств області, у м. Прилуки -28 (10%), у м. Ніжині - 30 (11%). Найбільша кількість викидів припадає на м. Чернігів — 34% викидів області (Прилуки та Ніжин — по 3% викидів області).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 р. на державний облік взято, станом на 31.12.2006 р., 531 промислове підприємство, організація, установа та підприємство агропромислового комплексу.

Як і в попередні роки роздержавлення промислового сектору економіки є основними причинами наявності на підприємствах проблем щодо стану природоохоронної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників.

Кількість викидів від пересувних джерел забруднення залишається майже незмінною з 2003 р. і становить 45,496 тис. тонн — 53% від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівській області з 2001 р. по 2006 р. представлено в табл.3.2

Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівській області з 2001 р. по 2006 р.

Всього:

66,675

69,711

73,008

84,142

82,901

85,655

в т. ч. від пересувних

48,507

48,099

46,856

46,856

46,226

45,496

Всього від стаціонарних

18,168

21,612

26,152

37,916

37,537

40,159

в тому числі:

тверді

2,244

3,188

4,575

5,654

4,475

4,655

сполуки азоту

3,084

2,959

3,389

3,563

3,247

6,083

діоксид та інші сполуки сірки

3,367

5,284

8,119

10,155

7, 199

8,086

оксид вуглецю

4,391

5,057

4,969

4,693

3,942

3,549

В 2006 році в області суб'єктами господарської діяльності впроваджено 29 повітроохоронних заходів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 4178,2 тис. грн., при цьому зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів очікувалось 96,681 т, фактично зменшення відбулось на 96,344 т.

Регулювання та налагодження котлів опалення (30 одиниць) зменшує викиди до 10%.

Чернігівським обласним центром з гідрометеорології моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ № 1, розташований на вул.50 років СРСР, та ПСЗ № 2 — на вул. Пирогова.

Спостереження велись за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Крім того, визначався вміст специфічних речовин — бенз (а) пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Бенз (а) піpен визначався на ПСЗ № 2, важкі метали — на ПСЗ № 1. У 2006 р. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології відібрано 6664 проби атмосферного повітря, які проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ).

Середньорічна концентрація діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки) перевищувала середньодобову граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 2,5 рази. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки — 0,6 ГДК, оксиду вуглецю — 0,4, пилу — менше 0,1 ГДК. Вміст важких металів та бенз (а) пірену був значно нижчим за відповідні ГДК.

Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах — 51%.

Максимальна концентрація оксиду вуглецю досягла 0,6 ГДК, пилу — 0,1, діоксиду сірки — 0,1 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів та бенз (а) пірену були значно нижчими за відповідні граничнодопустимі концентрації.

Рівень забруднення повітря на обох постах суттєво не відрізнявся.

У річному ході звітного року спостерігалось зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у березні та листопаді - грудні. Річний хід концентрацій пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних змін.

У порівнянні з попереднім роком спостерігалося деяке підвищення рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, вміст інших домішок не змінився.

При відсутності великих підприємств, а також розгалуженої сітки об'єктів комунального господарства (котельні) можна зробити висновок, що перевищення показників фонової концентрації по двоокису азоту відбувається за рахунок викидів від автотранспорту.

Відповідно до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в Чернігівській області взято на державний облік 343 суб'єкта господарювання та 188 об'єктів сільського господарства. Не взято на державний облік 254 об'єкти і після проведення інвентаризацій та уточнення видів та обсягів викидів забруднюючих речовин не взято 130 суб'єктів господарювання.

Спостереження за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання здійснюються всіма метеорологічними станціями області, за випадінням радіоактивних продуктів з атмосфери — метеостанціями в містах Чернігові та Щорсі.

У 2006 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8−13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м2, у м. Щорсі - 778,2 Бк/м2 (при допустимому рівні 3300 Бк/м2).

Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006 р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9%), в т. ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9%), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4%). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились за такими показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол.

В містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Н. — Сіверський, згідно вказівки МОЗ України з 1995 р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутних постах (м. Чернігів — 13, м. Ніжин — 9, м. Прилуки -31, м. Н-Сіверський — 6). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою