Організація правової роботи

Зміст Вступ Поняття правової роботи

Основні завдання та організація правової роботи

Аналіз правової роботи та нормативні акти які її регулюють Список використаних джерел

Вступ Термін «Організація правової роботи» дає підстави говорити про організуючу та координуючу діяльність юридичної служби, пов’язану із застосуванням норм права та спрямовану на правове забезпечення діяльності органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації.

Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

При здійсненні підприємством своєї господарської діяльності завжди існує робота, яку має виконувати спеціальний структурний підрозділ — юридична служба підприємства.

Юридична служба має порівняно недовгу історію. Така служба існувала не завжди, а із появою юрисконсультів (у сучасному розумінні цієї професії) в організаціях, на підприємствах, в установах довший час її статус не був регламентований будь-яким державним нормативно-правовим актом.

Повсякденна робота юриста не тільки приваблива, але і почесна. Це важка, копітка робота. Він повинен мати глибокі і різносторонні знання, певний професійний і життєвий досвід, бути принциповим і наполегливим, сумлінно виконувати службові обов’язки, дотримуватись законності і вірності присязі.

Поняття правової роботи

Правова робота — це комплекс заходів, що здійснюються державними органами управління, посадовими особами з метою забезпечення суворого дотримання закону у всіх сферах господарської діяльності.

Зазначені обставини дозволяють окреслити межі правової роботи як виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме: виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливість визначити основні завдання правової роботи. Ці завдання полягають у такому:

— дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;

— активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників;

— забезпечення зберігання майна підприємства;

— захист прав і законних інтересів підприємств.

Виконання зазначених завдань вимагає не тільки знання законодавства, але й уміння організувати його реалізацію на практиці. Для цього необхідні розуміння суті правової роботи, її місця та значення в управлінні виробництвом, правильний підхід до самої правової роботи.

Роль і завдання правової роботи потребують постійного аналізу та прогнозування у зв’язку із структурними змінами державних органів.

Здійснюючи управління у сфері господарської діяльності, держава, її органи, з одного боку, встановлюють певні правила господарювання, що закріплені в нормах права, з другого боку — реалізують ці правила в процесі щоденної управлінської та господарської діяльності.

Отже, правова робота — це нормотворча та право застосовна діяльність та керування нею, пов’язана з питаннями відповідальності, взаємозв'язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, що забезпечують зміцнення законності, державної, планової та договірної дисципліни, господарського розрахунку в діяльності підприємств, організацій та установ Саме поняття «юрисконсульт» походить від латинського «jurisconsultus», що в перекладі означає «правознавець», тобто постійний консультант на підприємстві з практичних питань права, захисник інтересів цього підприємства в судових та інших інстанціях.

На сьогоднішній день в Україні діє Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. № 1040 (далі - Загальне положення про юридичну службу), а також деякі інші нормативні акти, які регулюють діяльність юридичної служби в Україні.

Одна з необхідних умов нормальної господарської діяльності - активне використання правових засобів. В умовах ринкової економіки, а відповідно, економічних методів керівництва господарською діяльністю, необхідна чітка організація правової роботи в усіх галузях господарювання. Зумовлено це багатьма факторами, але в першу чергу тим, що тільки використовуючи повною мірою надані державою, нормами права повноваження в галузі господарського та іншого законодавства, кожне підприємство може нормально розвиватися, функціонувати, досягати високих економічних результатів.

Юридична служба — це той підрозділ апарату управління, який і займається безпосередньо правовою роботою, і керує нею, спрямовує її та організовує.

Юридична служба є частиною апарату управління, яка відрізняється від інших тим, що вона не тільки веде певну ділянку правової роботи, але й виступає головним організатором правової роботи стосовно інших підрозділів апарату управління.

Юридична служба — відособлений підрозділ, який здійснює правове забезпечення, правовий супровід господарської діяльності підприємства і який веде свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України та міжнародного права.

Призначення юридичної служби полягає у покращенні всіх показників діяльності організації правовими засобам Основні завдання та організація правової роботи Суть правової роботи визначається її завданнями та функціями.

Основними завданнями правової роботи тобто юридичної служби є:

— зміцнення законності в діяльності міністерства, відомства, підприємства, організації, установи;

— активне використання правових засобів для покращення економічних показників роботи підприємств, установ організацій;

— забезпечення правовими засобами збереження власності підприємств, установ, організацій;

— захист прав і законних інтересів підприємств, організацій, установ і громадян;

— пропаганда законодавства.

Ці основні завдання визначають і відповідні напрями роботи (функції) юридичної служби, зокрема:

— перевірка відповідності чинному законодавству документів правового характеру (проектів постанов, наказів, розпоряджень, положень тощо), які приймаються у організації, установі;

— підготування (разом з іншими підрозділами) пропозицій про скасування або зміну діючих нормативних актів, проектів нових нормативних актів або пропозицій до них;

— оформлення матеріалів по розкраданнях і нестачах товарно-матеріальних цінностей та грошових засобів для передачі цих матеріалів слідчим і судовим органам;

— участь у підготовці та укладанні колективного трудового договору, розробка та здійснення заходів по зміцненню трудової дисципліни в організаціях;

— організація роботи з укладання та виконання господарських договорів;

— ведення позовної роботи, представництво і захист інтересів організації у суді;

— робота з ліквідації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості;

— здійснення контролю за додержанням на підприємстві, в організації встановленого законодавством порядку приймання товарів і продукції за кількістю та якістю;

— надання консультацій, довідок, висновків з правових питань;

— надання правової допомоги профспілковим та іншим громадським організаціям і органам, що діють на підприємстві;

— контроль за додержанням трудового законодавства, законодавства про охорону праці в організації;

— ведення систематизованого обліку та зберігання нормативних актів (загальнодержавних, відомчих, локальних);

— правове навчання працівників організації, підвищення рівня правових знань, роз’яснення законодавства (шляхом проведення лекцій, бесід, інших форм правової пропаганди).

Організація правової роботи Організація роботи юридичної служби повинна базуватися на дотриманні вимог Загального положення. З питань організації та проведення правової роботи юридична служба керується актами Міністерства юстиції України.

Діяльність будь-якої юридичної особи, незалежно від її організаційно-правової форми, форми власності, відомчого підпорядкування, виду діяльності визначена законодавством і передбачає певний обсяг правової роботи. Для проведення такої правової роботи у міністерстві (відомстві), на підприємстві, в організації, установі залежно від об'єму, характеру і складності роботи створюється, зазвичай у якості самостійного структурного підрозділу юридичний відділ (бюро).

Структура юридичної служби та її особливості залежать від основного виду діяльності, розміру підприємства та правової роботи, що на ньому проводиться. правова робота юридична служба На практиці існує залежність між величиною юридичної особи і формою організації правової роботи. Малі підприємства, що стикаються однократно із необхідністю залучення кваліфікованого юриста і не мають можливості частину доходу витрачати на утримання штатного юрисконсульта, зазвичай укладають договори про надання юридичних послуг із спеціалізованими юридичними фірмами або адвокатськими об єднаннями. Юридичні особи середнього розміру вводять у штат юрисконсульта, що є економічно більш вигідним за умови більшого об'єму роботи та має велику перевагу — юрисконсульт на різницю від працівника іншої фірми несе не тільки матеріальну, але й дисциплінарну відповідальність за виконання покладених на нього обов язків, краще орієнтується у специфіці роботи підприємства, знаходиться постійно на підприємстві. Великі фірми, об'єм правової роботи яких виходить за рамки можливостей однієї особи, створюють спеціалізовані підрозділи — юридичні служби, відділи, бюро, управління. Їхня структура може мати начальника, заступників, старшого юрисконсульта, юрисконсульта, а також окремі підрозділи.

Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу.

Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управління підприємством має певну організаційну структуру.

Юридична служба організації, підприємства, установи може бути організована у таких формах:

— юридичний відділ. Це самостійний структурний підрозділ організації. Юридичний відділ очолюється начальником і підпорядковується безпосередньо керівникові організації (підприємства, установи).

— введений у штатний розклад юрисконсульт, який також буде самостійною структурною одиницею підприємства, організації, установи та підпорядковується безпосередньо керівникові.

— Юридичне обслуговування (юридичний супровід) господарсько-економічної діяльності організації доручається спеціалізованому суб'єкту (юридичній консультації, адвокатському об єднанню, юридичній фірмі.

У першу чергу необхідно враховувати об'єм правової роботи. При невеликому об'ємі правової роботи недоцільно утримувати штатну одиницю — юрисконсульта, оскільки це пов’язано, як правило, із значними витратами, які складаються не тільки із заробітної плати цього спеціаліста, але й інших виплат (зокрема, оплати тимчасової непрацездатності, відпусток тощо).

Аналіз правової роботи та нормативні акти які її регулюють

У своїй діяльності юридична служба організації (підприємства, установи) керується законодавством України, нормами міжнародного права, судовою практикою тощо.

Зокрема, залежно від конкретного напряму правової роботи, юридична служба має керуватися Конституцією України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом законів про працю України, іншими кодексами і законами України.

Діяльність юридичної служби організації, підприємства регламентується також певними підзаконними нормативними актами, зокрема, Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. № 1040 та змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади» (постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2001 р. зі змінами), Рекомендаціями Міністерства юстиції України від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації», Міжгалузевими нормами чисельності працівників юридичної служби, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України 11.05.2004 р. № 108 та іншими нормативними актами.

На конкретному підприємстві розробляються посадові інструкції та локальні акти, які регламентують коло прав та обов’язків юрисконсультів. Також в разі наявності юридичної служби на підприємстві може бути розроблено положення про юридичну службу (відділ, сектор, групу, управління), що в свою чергу має відповідати вимогам чинного законодавства.

На кожного працівника юридичної служби складається посадова інструкція, яка має відповідати Загальному положенню про юридичну службу і базуватися на кваліфікаційних характеристиках, викладених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336.

Зазвичай посадові інструкції на підприємстві, в установі, організації розробляє кадрова служба. Проте юрисконсульт перевіряє правову основу такого документу.

Вищезазначений довідник систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій в Україні, які наведені в Класифікаторі професій, створений із метою приведення кваліфікаційних характеристик професій працівників. Він є нормативним документом, обов’язковим із питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності, та складається з Випусків і Розділів випусків, які згруповано за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад. Довідник служить основою для: розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов’язки, права та відповідальність, складання положень про структурні підрозділи, які визначають їх роль та місце в системі управління підприємством, установою, організацією.

Таким чином, кваліфікаційні вимоги на посаду керівника юридичної служби органу виконавчої влади, його заступника передбачають призначення особи з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі або за фахом на керівних посадах в інших сферах не менш як п’ять років.

На посаду:

головного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менш як один рік або стажем роботи за фахом в інших сферах не менш як три роки;

провідного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче спеціаліста II категорії не менш як один рік або стажем роботи за фахом в інших сферах не менш як два роки.

На посаду керівника юридичної служби підприємства призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом не менш як три роки.

Завдання та обов’язки. Розроблює або бере участь у розробленні документів правового характеру. Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці обґрунтованих відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної, нестандартної і некомплектної продукції, порушенні екологічного законодавства та про інші правопорушення для подання їх до арбітражних, слідчих і судових органів, здійснює облік і зберігання судових і арбітражних справ, які перебувають у виконанні або закінчені судочинством.

Бере участь у розробленні і виконанні заходів для зміцнення господарського розрахунку, договірної, фінансової і трудової дисципліни, забезпечення зберігання власності підприємства. Проводить вивчення, аналіз і узагальнення результатів розгляду претензій судових і арбітражних справ, а також вивчає практику укладення і виконання договорів з метою розроблення відповідних пропозицій для усунення виявлених недоліків і поліпшення господарсько-фінансової діяльності підприємства. Відповідно до заданого порядку оформляє матеріали щодо притягнення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

Бере участь у роботі з укладення господарських договорів, підготовки висновків про їх юридичну обґрунтованість, розробленні умов колективних договорів, а також розгляді питань про дебіторську і кредиторську заборгованість. Контролює своєчасність подання довідок, розрахунків, пояснень та інших матеріалів для підготовки відповідей на претензії. Готує разом з іншими підрозділами пропозиції про зміну чинних або відміну тих наказів, що втратили чинність, та інших нормативних актів, які були видані на підприємстві.

Веде довідково-інформаційну роботу з питань законодавства і нормативних актів, застосовуючи технічні засоби, а також облік чинного законодавства та інших нормативних актів, робить позначки про їх скасування, зміни та доповнення. Бере участь у підготовці висновків щодо правових питань, які виникають у діяльності підприємства, проектів нормативних актів, які надходять на відгук, а також у розробленні пропозицій для удосконалення діяльності підприємства. Провадить роботу з правової пропаганди, ознайомлює посадових осіб підприємства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Список використаних джерел

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації»;

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 р. № 536 «Про внесення змін до Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації»;

3. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» від 11 грудня 2001 р. № 1207/2001;

4. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 № 108 «Про затвердження міжгалузевих норми чисельності працівників юридичної служби»;

5. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 року № 24;

6. Бісік С. Г., «Організація юридичної служби на підприємстві», Суми — 2006р., ст. 7−12, 18−24;

7. Горевий B.I. Організація юридичної служби на підприємстві. Університетська книга. — 2008;

8. Домбровський С. Ф. «Організація правової роботи та юридичного обслуговування підприємств». — Х., 2005. — 396 с.;

9. Малиновський В. Я. // Державне управління: Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доп. та перероб.- К.: Атіка, 2003. 576с.;

10. Титаренко В. «Юрисконсульт на підприємстві» Право України, 2004р., № 12, ст. 105−108;

11. Чернадчук В. Д. Сухонос B.B. Основи господарського процесуального права України: Навчальний посібник. — 2-ге вид. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2003;