Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність
При вивченні загальної медопродуктивності на площі 1 га крім цих даних потрібно також провести облік квіток на рослинах або на 1 м² поверхні крони дерев і кущів та визначити кількість рослин на одиниці площі. Потім відповідними розрахунками визначають загальну кількість квіток на 1 га, що розвиваються за весь період цвітіння. У південних районах за вихідну рослину беруть абрикос. На 32-й день… Читати ще >
Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Значення рослин для бджільництва зумовлене їхньою нектаропродуктивністю. Її визначають за кількістю цукру в нектарі однієї квітки, всієї рослини і з розрахунку на 1 га. Найбільш об'єктивну оцінку дає показник нектаропродуктивності суцільного масиву рослин на площі 1 га, виражений в кілограмах меду. В такому разі використовують також рівнозначний термін медопродуктивність, що відповідає кількості нектару (в 1 кг меду), який виділяється рослинністю протягом усього періоду цвітіння на площі 1 га. Чим більше виділяється нектару в квітках, чим густіший (до оптимальних величин) травостій, і чим довше функціонують квітки, тим багатший в них запас нектару на одиниці площі. Нектаропродуктивність (кількість цукру в нектарі однієї квітки, мг) квіток окремих рослин коливається в дуже великих межах.
При вивченні загальної медопродуктивності на площі 1 га крім цих даних потрібно також провести облік квіток на рослинах або на 1 м2 поверхні крони дерев і кущів та визначити кількість рослин на одиниці площі. Потім відповідними розрахунками визначають загальну кількість квіток на 1 га, що розвиваються за весь період цвітіння.
Послідовність цвітіння медоносів для всіх районів більш-менш однакова, а починатися цвітіння може в більше ранні або пізні строки, залежно від широти й довготи місцевості, умов перебування рослин, а також від метеорологічних показників даного року.
При визначенні строків цвітіння того або іншого медоноса орієнтуються за часом цвітіння першого медоноса. За вихідну рослину прийнято вважати мати-і-мачуху або ліщину.
У південних районах за вихідну рослину беруть абрикос. На 32-й день після початку цвітіння мати-і-мачухи зацвітають сади, а на 75-й день — липа. Після ліщини липа цвіте на 79-й день. При нормальних погодних умовах весни проміжки між цвітінням різних рослин залишаються майже постійними, відхилення не перевищують 5 днів.
Таблиця 1.
Медоносні рослини. | Медопродуктивність, кг/га. | Строки цвітіння (дд мм-дд мм). | Площа, га. | |
1. | Біла акація. | 20.05 -01.06. | ||
2. | Буркун білий. | 15.06 -05.08. | ||
3. | Вика озима. | 10.06 -15.07. | ||
4. | Гірчиця біла. | 01.06 -20.07. | ||
5. | Гречка. | 10.06 -20.07. | ||
6. | Еспарцет високолисний. | 20.05 -15.06. | ||
7. | Клен гостролистий. | 15.04 -20.05. | ||
8. | Конюшина гібридна. | 15.06 -25.08. | ||
9. | Конюшина червона. | 20.06 -30.08. | ||
10. | Коріандр посівний. | 25.06 -30.07. | ||
11. | Липа дрібнолиста. | 20.06 -15.07. | ||
12. | Люцерна посівна. | 05.06 -10.07. | ||
13. | Озимий ріпак. | 25.05 -20.06. | ||
14. | Ріпак ярий. | 20.06 -25.07. | ||
15. | Соняшник. | 10.07 -25.08. | ||
16. | Чина посівна. | 20.06 -25.07. |