Інфляційні процеси в світовій економіці та в Україні

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ Кафедра фундаментальних економічних дисциплін Контрольна робота З дисципліни «Макроекономіка»

На тему: «Інфляційні процеси в світовій економіці та в Україні»

Виконала: студентка V курсу Заочного відділення групи 12.36

№ залікової книжки 44

Адамович Вікторія Володимирівна Перевірив: Луньова Г. М.

Київ — 2013

Зміст

1. Поняття інфляції. Причини виникнення інфляції

2. Аналіз інфляційних процесів в Україні та світі

Список використаних джерел

1. Поняття інфляції. Причини виникнення інфляції

Інфляція — процес знецінення паперових грошей в результаті переповнення ними каналів грошового обігу; він виражається в невпинному зростанні цін. На ранній стадії розвитку процес інфляції був пов’язаний з надзвичайними обставинами (війни, неврожай). Через деякий час ціни поверталися до належного рівня. Ця відносна стабільність грошового обігу і ціноутворення забезпечувалась золотомонетним стандартом.

Після Другої світової війни спостерігалося повсюдне зростання цін. Довгий час воно не припинялося, існує і сьогодні. Однак інтенсивність зростання цін не завжди однакова.

Феномен інфляції може мати різноманітні характеристики залежно від темпів її зростання, від умов, в яких вона виникає, від основних форм, яких вона набуває. Залежно від темпів говорять:

1) про «повзучу» інфляцію («creeping inflation»): коли реальне підвищення цін не перевищує 3—4% за рік. Така форма інфляції не супроводжується економічними потрясіннями, але свідчить про повільне та поступове знецінення грошей. Вона була дуже поширена в останні десятиліття, що її, вважали, майже неможливо уникнути. Стан, коли підвищення цін не перевищувало 2%, називали навіть «стабільним»;

2) про відкриту інфляцію («open inflation»): ця форма характеризується підвищенням цін на 5—10% за рік (досягаючи в деяких випадках 20%). Вона є явною інфляцією з усіма притаманними їй симптомами і наслідками, які впливають на економічні структури;

3) про «галопуючу» інфляцію або гіперінфляцію: вона супроводжується високими показниками зростання цін (більше 20%). Економічна рівновага знаходиться під загрозою, при прийнятті рішення виникає сумбур, економічні структури знаходяться в небезпеці; можливе виникнення кризи.

Новим явищем у процесі інфляції виявилось різке зростання нерівномірності цього процесу в різних країнах та значні варіації темпів зростання цін у кожній країні в різні роки.

Процес інфляції виникає через цілий ряд причин.

1. Розширення діяльності держави у галузі економіки. Держава санкціонує монополістичну практику роздування цін, розміщуючи серед корпорацій урядові замовлення. За ними, як правило, установлюються найвищі ціни. Стимулюючи ділову активність в умовах циклічного розвитку виробництва, держава випускає в канали грошового обігу додаткову грошово-паперову масу. В умовах відсутності золотого стандарту кошти, які циркулюють в обігу, не можуть бути вільно вилучені з нього.

2. Високі військові витрати. По-перше, ці витрати непродуктивні; по-друге, вони часто призводять до дефіциту державного бюджету, який найчастіше покривається за рахунок додаткової емісії коштів, які непов’язані з потребами товарообороту.

3. Діяльність монополій, які, користуючись своїм становищем, нестримно роздувають ціни для одержання високих прибутків.

4. Циклічний розвиток економіки.

Крім того, інфляція є наслідком не лише внутрішніх економічних причин, на неї впливають і зовнішні фактори. Відбувається процес так званого «експорту інфляції» з однієї країни в іншу.

В умовах поглиблення міжнародного поділу праці дедалі тіснішими стають зовнішньоекономічні зв’язки між державами. Інфляційні процеси одних країн за допомогою експортних цін неминуче призводять до появи їх в інших. Зростання цін всередині держави підвищує ціни також на експортні товари. Через механізм експортних цін високі ціни застосовуються і на ринках інших країн-імпортерів.

Значна роль у зниженні інфляції належить податковій та кредитній політиці, що повинні стимулювати виробництво дефіцитних товарів, регулювати залишок грошових коштів державними позиками, землею, нерухомістю. Статистика вимірює індекс інфляції (Інф) таким чином: Під потужністю інфляційного поштовху у витратах населення на товари і послуги розуміється абсолютна вартісна оцінка купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх товарних цін та тарифів за послуги. У чисельнику враховується також формування надлишкових заощаджень і приховане зростання цін (зниження якості товару при незмінних цінах). У знаменнику фіксується загальна сума витрат населення на товари та послуги, а також приріст заощаджень у населення. Індекс прихованої інфляції розраховується як відношення суми загального приросту примусових заощаджень за цій рік до річного обсягу товарообігу. Протилежною поняттю «інфляція» є дефляція, яка виражається у зростанні цінності паперових грошей та підвищенні їх купівельної спроможності.

Головним інструментом вимірювання інфляції є індекси цін. У практиці міжнародних зіставлень динаміки цін за базисний рік взято 1967 р. (ІПЦ1967 = 100 та щорічно розраховуються індекси цін у порівнянні 1967 р.

Важливим фактором інтернаціоналізації інфляційного процесу є долар США. Завдяки хронічному дефіциту платіжного балансу США у великих масштабах долар проникає у канали міжнародної валютної системи. Надходження американської валюти в резерви центральних банків означає роздування грошової маси у світовій економіці, тобто посилення інфляції. Значну роль у підсиленні інфляції відіграла девальвація деяких валют, у першу чергу долара, у яких виражаються світові ціни більшості товарів. Велике значення має також діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК), які здійснюють масові переміщення з країни в країну так званих гарячих грошей. Через нестримне зростання цін інфляція призводить до зниження життєвого рівня населення. Внаслідок цього спостерігається криза відтворюваного процесу. Наприклад, за підрахунками спеціалістів Міжнародного торгового центру (ЮНКТАД), підтримання темпів зростання економіки промисловості розвинених країн на рівні 4,47% за рік можливе лише при низьких середніх темпах інфляції — не більш як 3,8%. Посилення інфляції до 7% призводить до різкого уповільнення економічного зростання — 3,5%. Інфляція підвищує рівень світових цін. Під її впливом ціни на світовому ринку за темпами зростання не лише дорівнюють внутрішнім цінам, а й перевищують їх. Інфляція є головною причиною зростання процентних ставок центральних банків провідних країн. Це посилює погоню за більш високими процентами.

У зв’язку з цим інфляція шляхом підвищення мобільності валютних коштів — переливання великої маси іноземної валюти з однієї країни в іншу — сприяє нестійкості світової валютної системи. Зростання цін і падіння купівельної спроможності паперових грошей посилили тезаврацію золота, тобто загострили проблему міжнародної ліквідності. Через нерівномірність інфляційного процесу в різних країнах різними є також темпи знецінення валют. Тому у співвідношенні реальної купівельної сили національних грошових знаків відбуваються постійні зміни; це призводить до нееквівалентності валютних курсів, викликає невідповідність між офіційними і ринковими курсами валют. З цієї причини різні країни змушені час від часу повідомляти про зміну курсів валют.

Отже, можна зробити висновок про те, що інфляція негативно впливає на всі економічні процеси більшості країн, у тому числі і на міжнародні економічні відносини.

За останні десятиліття змінився сам характер інфляції: переважає вже не «повзуча», а «галопуюча» інфляція. Однак посилення процесу інфляції може змінюватися її послабленням. Фактори, що породжують інфляцію, продовжують діяти, однак змінюється їх співвідношення, модифікуються загальноекономічні умови зростання цін.

Особливістю сучасного етапу інфляції є послаблення зростання цін, яке відбувається в умовах швидкого розширення грошової маси та різких коливань номінальних процентних ставок. Як і раніше, зберігається тенденція до випереджаючого зростання грошової маси порівняно зі збільшенням обсягу ВВП.

2. Аналіз інфляційних процесів в Україні та світі

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сьогоднішній день в умовах бурхливих глобалізаційних процесів у світі немає жодної країни яка б не відчула на собі вплив інфляції. Макроекономічні проблеми інфляції є фундаментальною проблемою для розвитку будь-якої країни. Особливу актуальність вона набуває для держав так званого перехідного періоду, в т. ч. для України.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. В економічній науці не існує єдиних підходів щодо причин, наслідків і основних напрямів боротьби з інфляцією в умовах ринкової економіки. Теоретичну основу вивчення інфляції становлять праці класиків економічної думки: Д. Юма, Д. Рікардо, І. Фішера, Дж. Кейнса, А. Пігу, А. Маршалла, М. Фрідмена, Е. Фелпса, Г. Манків, Дж, Сакс, Р. Дорнбуша, К. Макконнелла, С. Брю, П. Самуєльсона, А. Ілларіонова, С. Корабліна. Серед них і вітчизняні вчені: Базилевич К. С., Баластрик Л. О., Башнянин Г.І., Томашик Л. С., Середа А. Р., Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О., Тітьонко О.М., Макаренко І.П., Бункіна М.К., Семенов А. М., Панчишин С, В. Бесєдін, З. Ватаманюк.

Останнім часом у світовій економіці посилилися інфляційні процеси, викликані значним подорожчанням сировини, політичною нестабільністю в країнах-експортерах енергоресурсів, а також збільшенням споживання сировинних ресурсів та продовольства азійськими країнами, насамперед Китаєм. Останнє спричиняє постійне зростання цін на продовольство в усьому світі, підсилюючи негативний вплив інфляції на фінансово-економічний розвиток.

Головним циклічним чинником прискорення світової інфляції стало підвищення попиту на сировинні ресурси з другого півріччя 2010 року. Зокрема, ціни за баррель нафти зросли з 83 доларів США у квітні 2010 року до 90 доларів США на початку січня 2011 року. Ця тенденція зазнала корекції лише наприкінці липня 2011 року (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка цін на нафту 2008;2011 рр., дол. США

інфляція знецінення гроші

Структурним чинником зростання світової інфляції є динамічне піднесення економік країн, що розвиваються, які вивели споживання сировинних товарів на новий рівень, тоді як відповідного збільшення виробництва не відбулося (внаслідок підвищення собівартості видобування сировини). Таким чином, принципову роль у нагромадженні світових інфляційних тенденцій відіграють країни, що розвиваються, насамперед Китай.

Зростання впливу Китаю на світові інфляційні процеси пов’язане зі стрімким піднесенням економіки цієї держави (близько 10% на рік впродовж останнього десятиліття) і випереджальним збільшенням споживання первинних ресурсів. Так, за даними Державного статистичного управління КНР [3], ціни на споживчі товари в Китаї у липні 2011 року зросли до найвищого за останні 37 місяців показника — 6.5% у річному вимірі.

Як свідчать офіційні дані Європейського центрального банку (ЄЦБ) темпи зростання споживчих цін у єврозоні у 2011 році не змінилися й залишилися на рівні травня (2.7% у річному обчисленні) після максимального за два з половиною роки підвищення у квітні - 2.8%. Варто зазначити, що інфляція перевищує встановлений ЄЦБ поріг у 2% вже вісім місяців поспіль. Рівень інфляції окремих країн Єврозони є досить високим, що може стати загрозою існуванню єдиної валюти. На фоні сповільнення зростання ВВП у єврозоні в другому кварталі 2011 року та стурбованості, викликаної суверенною борговою кризою ряду країн єврозони, цей крок доводить пріоритетність антиінфляційної політики для європейських країн (рис. 2).

Рис. 2. Загальний показник інфляції гармонізованого індексу споживчих цін.

Інфляційний процес в Україні є досить таки нестабільним і має порівняно великий потенціал до розвитку. Як було зазначено раніше одним з головних індикаторів інфляції є індекс споживчих цін. Виходячи з даних, наведених на рисунку 3, видно, що якщо в 2006 році споживчі ціни зросли на 11,6%, в 2007; на 16,6%, то тільки у першому півріччі 2008 року — на 14,9%. Індекс споживчих цін (ІСЦ) із грудневою базою 1997 року показує, що за 11 років споживчі ціни в Україні зросли у понад 4 рази.

З червня 2007 по червень 2008 року споживчі ціни в ЄС зросли в середньому на 4%, тоді як в Україні - на 29,3%. До того за темпами інфляції у зазначений період Україна випередила майже всі країни СНД. В той же час, індекс споживчих цін в 2011 році в Україні склав 103,7 що на 18,6 менше ніж показник 2008 року який був найвищим за останні 10 років. А рівень інфляції за даними МВФ був найнижчим серед країн СНД і в 2011 році склав 3,7%, хоча МВФ прогнозував інфляцію на рівні 9%.

Рис. 3. Індекс споживчих цін за рік

Отже проаналізувавши офіційні статистичні дані можна сказати, що посилення інфляційних процесів у світі було викликане декількома факторами, а саме: динамічним піднесенням економік країн, що розвиваються; різким зростанням попиту на сировинні матеріали; а також здорожченням нафти на світовому ринку.

Так як Україна є надзвичайно енергоі матеріалозеложною країною, то фактор здороження нафти і зростання попиту на сировину не міг позитивно позначитись на економічних показниках нашої країни. Не дивлячись на той факт, що рівень інфляції в Україні був найнижчим серед усіх країн СНД, все ж ще досить рано говорити про остаточне одужання нашої економіки. Не слід забувати про те, що даний результат перш за все був досягнутий через фінансову допомогу МВФ, що, в свою чергу, призвело до збільшення державного боргу.

Список використаних джерел

1. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навч. посібн. / С. М. Панчишин. — К.: Либідь, 2005. — 616 с.

2. Булатов А. С. Экономика. — М.: Юристъ, 1999. — 896с.

3. Статистичні дані Державного статистичного управління КНР.