Організація і методика обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) в ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп»

Організація облікового процесу на ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп»

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах.

Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становить: первинне спостереження, тобто сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання у натуральному та вартісному вираженні, фіксація у носіях облікової інформації - документах.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку у системі рахунків — в облікових реєстрах) — це другий етап облікового процесу.

Поточний облік як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт організації. Кожний об'єкт організації складається з різних видів робіт.

Бухгалтерський облік не тільки інформує про стан і зміни господарства, його елементи, здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, а й виконує функцію оцінки результативності роботи. Досягають цього на основі узагальнення даних на підсумковому етапі. Підсумковий етап облікового процесу дає змогу мати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням. Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємства за певний період [8, с.27].

Дебіторська заборгованість разом з виробничими запасами найчастіше складає значну частку в структурі активу балансу підприємства. Створення великих обсягів дебіторської заборгованості викликає низьку платоспроможність підприємства. Для проведення розрахунків по зобов’язаннях підприємству доводиться перетворювати високо ліквідні активи на грошові кошти, у протилежному випадку йому загрожує банкрутство.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

• — зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;
• — вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;
• — розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;
• — вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;
• — організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Бухгалтерський облік повинен відображати вжиті заходи на бухгалтерських рахунках та, відповідно, їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства.

Об'єктом в організації обліку дебіторської заборгованості виступає обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Згідно з Наказом про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» класифікує дебіторську заборгованість відповідно до своїх потреб, і здійснює облік тільки поточної дебіторської заборгованості. При цьому резерв сумнівних боргів не створюється і вся заборгованість списується на витрати звітного періоду та на позабалансовий рахунок.

На першому етапі організації обліку дебіторської заборгованості необхідно перш за все визначитися з документами, які застосовуються підприємством при розрахунках з дебіторами, скласти графік документообігу, визначити строки проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, розробка робочого плану рахунків, оцінка дебіторської заборгованості.

Облік операцій по дебіторській заборгованості здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Завдання організації документування цих операцій — скласти графік документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Своєчасне оформлення первинних даних документів, передача їх у встановленому порядку і строки для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до затвердженого на даному підприємстві графіку документообігу.

Графік документообігу — затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинних документах.

Графік регламентує:

• 1. строки складання, надання та обробки первинних документів;
• 2. визначає перелік документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів;
• 3. порядок передачі документів по інстанціях для обробки;
• 4. строк надходження документів до бухгалтерії від комірників, майстрів та інших;
• 5. термін обробки і проходження документів всередині відділу і завершення всіх робіт за звітний період до складання бухгалтерського балансу та звітності [9, с.89].

В Наказі про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» зазначено, що графік документообігу не застосовується, але це, на нашу думку, не зовсім вірно. При цьому стає неможливо визначити конкретні строки надходження документів до різних ділянок обліку, посадових осіб які відповідають за своєчасність надходження документів. Це відображається у не своєчасності здачі експедиторами відповідних звітів по реалізації продукції та по розрахунках з покупцями, таким чином строк виникнення заборгованості теж неможливо чітко визначити.

Контроль за дотриманням документообігу здійснює головний бухгалтер. Графіки виправдовують своє призначення тільки при їх неухильному виконанні. За дотриманням графіка повинен здійснюватись поточний контроль. Його результати потрібно враховувати при підведенні підсумків оцінки роботи структурних підрозділів та окремих осіб.

Згідно Наказу про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» розробив робочий план рахунків. Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності. Відповідно до робочого плану рахунків на ЗАТ «Житомирський м’ясокомбінат» використовуються наступні рахунки обліку дебіторської заборгованості.

Для обліку сум дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) застосовується декілька видів оцінок.

1. Чиста реалізаційна вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необґрунтовано завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

2. Первісна вартість.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

На ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» поточна дебіторська заборгованість оцінюється в фактичній сумі на дату її виникнення. Резерв сумнівних боргів на даному підприємстві не створюється і тому вся заборгованість оцінюється за первісною вартістю.

ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» використовує засіб введення проводок за фактами господарської діяльності - складання кореспонденції рахунків за документами.

При організації дебіторської заборгованості на підприємстві важливе значення має вибір облікових регістрів, в яких відображається заборгованість. На ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» дебіторська заборгованість відображається в:

• 1. Журналі № 3;
• 2. Балансі;
• 3. Примітках до річної фінансової звітності;

Усі операції з руху дебіторської заборгованості контролюються головним бухгалтером.