Впровадження комплексу навчальних занять з формування ґендерної компетентності

На формувальному етапі експерименту була проведена робота з експериментальною групою щодо формування і розвитку в студентів ґендерної компетентності - упроваджено активні методи і прийоми навчання учнів. У контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

Розроблений в дослідженні комплекс навчальних занять з формування ґендерної компетентності у майбутніх соціальних педагогів впроваджувався у навчально-виховний процес у комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академії» у ході звичайних академічних занять.

Впровадження активних методів та прийомів навчання студентів відбувалося у межах звичайних аудиторних занять, які складалися з 4 годин, що впроваджувалися лише в експериментальній групі (один раз на тиждень), у контрольній навчання велося традиційно.

Основним завданням цих занять було розвиток і формування у студентів знань і умінь, які б становили головні компоненти ґендерної компетентності, подолання впливу ґендерних стереотипів на свідомість молоді та становлення в них активної позиції, щодо подолання проявів ґендерної дискримінації.

Впровадження активних методів навчання і виховання студентської молоді почалося з роз’яснення ним основних понять ґендеру, це проводилося у вигляді бесіди з використанням мультимедійних засобів на яких висвітлювалися основні терміни, з метою кращого наочного сприйняття їх студентами та глибшого їх розуміння і засвоєння. Перед кожним роз’ясненням певного терміну студентам пропонувалося пройти певну практичну вправу яка стимулювала і налаштовувала їх на подальшу роботу, а також висвітлення власних думок та ідей.

Методики проведення дидактичного комплексу занять (активні методи навчання на заняттях зі студентами (дивись додаток В і Г) ефективно сприяли розумінню і сприйманню студентами основної інформації, що до них доносилася, стимулювали їх пізнавальну активність та наштовхували на необхідні роздуми. Використання розмаїття дидактичних засобів протягом занять було запорукою виникнення та закріплення у студентів інтересу до спілкування та спільної діяльності, вони мали нагоду проявити себе, краще узнати один одного, зацікавитися особистістю іншого.

В самому початку заняття перш за все було використано методи бесіди з учнями, в ході якої їм розповідалося про основні компоненти, що входять до розуміння поняття «ґендер». Всі найголовніші терміни, що потрібні були для вивчення та засвоєння студентами були представленні у вигляді презентації для їх кращого розуміння. Як вже зазначалось перед кожним роз’ясненням певного терміну молоді надавалося на виконання певне практичне завдання, метою якого було пов’язати пояснення наукового терміну з практичним життям, тим самим сформувавши підґрунтя для його кращого розуміння.

Широко використовувалися у ході занять і вправи з саморефлексії, що слугували засобом навіювання і самовивчення власної свідомості, пошуком для знаходження правильних рішень та поглядів на ті чи певні питання, з якими їм доводилося стикатися у процесі обговорення ключових моментів занять. Окрім цього така форма роботи сприяла допомозі у подоланні ґендерних стереотипів, що сформувалися на протязі виховання шляхом повернення свідомості у той період її розвитку коли ще вони не мали на неї такого значного впливу.

Особливим методом роботи зі студентською молоддю послугували організації диспутів, в ході яких представники обох статей мали змогу висловити свої думки і бачення певної життєвої ситуації, це сприяло тому, що юнаки і дівчата мали змогу послухати і спробувати зрозуміти зміст поглядів, як жінок, так і чоловіків, навчитися прислуховуватися до них, а отже і мати змогу знаходити шляхи вирішення проблем чи конфліктів разом.

З метою вивчення впливу ґендерних стереотипів на свідомість студентів були використані дві практичні гри «Хлопчики і дівчатка» та «Особливості статі» в ході яких і проявлялися вже сформовані погляди на те якими мають бути особистість жінки і чоловіка. Після виконання цих вправ також було колективне обговорення отриманих результатів, у ході яких до студентів було донесено не вірність сформованих у них думок та роз’яснення у чому саме це проявляється, а також можливі наслідки того, до чого може призвести подібне бачення і поведінка відносно старих принципів на погляди роль і статус чоловіка і жінки у суспільстві.

Найбільш цікавим завданням для юнаків та дівчат було назвати відомих жінок з історії, які внесли вклад в розвиток нашої цивілізації, а також назвати ті, якості які б студенти хотіли розвинути у собі спираючись на особистість цих відомих історичних постатей. Це завдання мало на меті продемонструвати молоді, що жінки на рівні з чоловіками, навіть на дивлячись на різницю у фізичному і біологічному плані, на тогочасні закони про те, що жінка має реалізовувати себе лише як жінка і мати змогли піти на перекір їм та досягти власних цілей і мрій. Обговорюючи подібні моменти, ми хотіли змусити дівчат зрозуміти, що не слід боятися досягати власних мрій та цілей, що жінки можуть проявляти себе в різних сферах життя на рівні з чоловіками, проте в нашій країна ще не створено тих умов, в яких би жінка могла себе вільно реалізовувати в силу своїх особливостей і вирішення цієї проблеми є одним із ключових завдань ґендеру.

Найбільшого резонансу і суперечок в нас зі студентами викликало обговорення сфер дискримінації жінки та чоловіка. Після перерахування цих сфер життя більшість студентів не погодилося зі мною і сказало, що на цих рівнях в нашій країні домінує повне гармонійне співвіднесення. Таке бачення ситуації, вкотре продемонструвало мені, що деякі ґендерні стереотипи міцно залишають триматися у їх свідомості і що для їх викорінення замало проведених з ними занять. Для цього потрібен більш комплексний і глибший підхід над розробкою якого ще потрібно працювати.

Найбільш важким завданням для студентської молоді виявилося практичне завдання «Яки б я став президентом», в ході цього практичного методу молодь мала запропонувати ідеї і шляхи вирішення ґендерної проблеми у нашій країні. Такий метод роботи допоміг студентам активувати вже набуті знання, продемонструвати логіку і ерудованість. Треба сказати, що деякі ідеї були дуже оригінальні та непередбачувані, але майже всі студенти непогано впоралися з поставленим завданням.

На останньому, 4 занятті, була проведена підсумкова гра «Свічка». Мета якої була проаналізувати усі минулі заняття, що було хорошого, поганого, чи змінилося ставлення до даної проблеми, як можна змінити ситуацію, тощо.

Таким чином, в експериментальній групі було використано методи активного навчання для формування і розвитку необхідних знань і умінь, як ключових компонентів ґендерної компетентності, що кращому засвоєнню навчального матеріалу студентами та активному прояву їх у ході навчально-виховних занять.