Традиційні уроки історії у своїй конкретизації

Реферат на тему:

Традиційні уроки історії у своїй конкретизації

План

1. Комбінований урок: «Населення і господарство Аттіки у VIII-VII ст. до н.е.» .

2. Комбінований урок: «Перший хрестовий похід» .

3. Урок засвоєння нових знань: «Громадянська війна у США (1861−1865)» .

4. Урок систематизації і узагальнення знань: «Стародавній Єгипет» .

5. Урок систематизації і узагальнення знань: «Стародавній Єгипет» (урок розробила методист А.А.Янко-Триніцька).

1. Комбінований урок: «Населення і господарство Аттіки у VIII-VII cт. до н.е.

Основні завдання уроку полягають в тому, щоб пояснити учням як в результаті господарського розвитку в Аттіці зміцнювались соціальні позиції аристократії, а селяни розорювались, як і чому змінилось правління в Афінах, що стало діяти в інтересах аристократії.

Для того, щоб учні краще змогли уявити собі розвиток господарства в Аттіці у зазначений період, необхідно їм нагадати особливості господарського розвитку Аттіки у попередній період. Найкраще це можна зробити в ході бесіди.

Природні умови і заняття населення учні можуть самостійно вивчити по підручнику.

Створення конкретної уяви про розвиток садівництва, городництва, виноградарства, різних ремесел вимагає образної розповіді вчителя і розгляду ілюстрацій.

Розорення селян і ріст боргового рабства можна переконливо показати з допомогою кольорових аплікацій.

Зміни в структурі управління Афінами учні найкраще зрозуміють на підставі порівняння схем управління в гомерівський період і у VIII-VII ст. до н.е.

Таким чином структура даного уроку включає в себе всі елементи процесe навчання: опитування, перехід до вивчення нового матеріалу, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання), а методи і прийоми використовуються різні: розповідь, бесіда, самостійна робота з підручником, наочність.

Структура і план уроку.

А. Формулювання теми уроку (вступне слово вчителя).

Б. Опитування учнів (приблизно 8−10 хв.): 1. Який період в історії Греції ми вже вивчили? 2. Чому він називається гомерівським? 3. Який час охоплює гомерівський період в історії Греції? 4. Накресліть лінію часу і відзначте на ній гомерівський період (опитування учнів відбувається в ході бесіди).

В. Перехід до вивчення нового матеріалу (постановка вчителем основних питань уроку).

Утворення держав у стародавній Греції ми вивчимо на прикладі однієї з них — Аттіки — Афінської держави. Де ж була розташована Аттіка? Які тут були природні умови? Чим займалось населення? Як і чому змінювалось положення селян і аристократії?

Г. Вивчення нового матеріалу (приблизно 28−30 хв.):

1. Природні умови і заняття населення Аттіки (основні методи і прийоми: самостійна робота учнів з підручником, бесіда з учнями, яка допомагає їм краще засвоїти цей фрагмент теми).

2. Подальший розвиток господарства в Аттіці(у порівнянні з гомерівським періодом), розорення селян (основні методи і прийоми: пояснення, розгляд ілюстрації, робота з аплікаціями).

3. Аристократи і демос (основні методи і прийоми: зачитування уривка з книги «Стародавня Греція» — використання умовної наочності структурна схема складу населення Афін).

4. Управління в Афінах — панування аристократів (основні методи і прийоми: використання схематичної наочності - схем управління в гомерівський період і в VIII-VII ст. до н.е.- узагальнення вчителя (про сутність держави, яка виникла в Афінах).

Д. Закріплення (4−5 хв.) (основні методи і прийоми: бесіда: 1. Внаслідок чого землі селян переходили у власність аристократів? 2. Якою була доля тих селян, що розорились? 3. Із кого складався демос в Афінах? 4. У чому полягала різниця між багатим і знатним в Афінах?).

Е. Домашнє завдання.

3. Комбінований урок: «Перший хрестовий похід».

Мета уроку: Створити уявлення про Перший хрестовий похід як про подію, яка викликана сукупністю ряду нерелігійних причин.

Завдання уроку: а) освітні: сформувати в учнів поняття «хрестовий похід», «хрестоносці" — виявити причини Першого хрестового походу для різних верств населеннярезультати і наслідки походустворити уявлення про держави хрестоносців на Сходіб) розвиваючі: продовжувати розвивати вміння відрізнити привід від причини подіїпрацювати з текстом параграфа підручника і документавміння працювати з історичною картоюв) виховні: продовжувати формувати в учнів віротерпимість і толерантність по відношенню до людей інших віросповідань.

План уроку: 1. Оргмомент. 2. Перевірка домашнього завдання. 3. Актуалізація знань, оголошення нової теми і домашнього завдання. 4. Вивчення нового матеріалу: а) виступ папи Урбана ІІ в Клермоніб) причини Хрестових походівв) похід біднотиг) похід феодалівд) держави хрестоносців. 5. Закріплення вивченого матеріалу.

Список матеріалів і обладнання уроку.

І. Картки з диференційованими завданнями:

Картка № 1 (завдання, яке оцінюється у 3−4 бали).

1. У якому році християнська церква розділилась на Західну і Східну? Як по-іншому називається Західна церква? Східна?

2. Чому католицька церква була дуже багатою? Перерахуйте джерела її багатства.

Картка № 2 (завдання, яке оцінюється у 7−8 балів).

1. Назвіть причини поділу християнської церкви на західну і Східну? Які відмінності існували між Західною і Східною церквами?

2. Хто такі Григорій YII, Генріх IV, Інокентій ІІІ? Чим вони відомі?

Картка № 3 (завдання, яке оцінюється у 11−12 балів) Доведіть, що в ХІ-ХІІІ ст. в Европі відбувалось посилення папської влади.

Що таке індульгенція, десятина, реліквія? Що є спільного між ними? Що їх об`єднує?

ІІ. Тест по темі «Католицька церква і єретики»:

Єретики — це люди, які виступають проти католицької церкви (так. ні).

У середні віки відлучення від церкви називали стратою «без пролиття крові» (так, ні).

Інквізиція — це назва релігійного обряду (так, ні).

Головою католицької церкви був імператор Священної Римської імперії (так, ні).

Переслідування еретиків приносило церкві великі доходи (так, ні).

ІІІ. Учбова карта «Європа у ХІ-ХІІІ ст. Хрестові походи».

IV. Карта з підручника «Перший хрестовий похід» .

Хід уроку:

Перевірка домашнього завдання (15 хв.): 1) Робота з тестами. 2) Фронтальна бесіда з учнями по матеріалах домашнього завдання.

Актуалізація знань, оголошення теми, плану і завдань уроку (5 хв.). У ході бесіди вчитель задає такі питання: Крім переслідувань еретиків, які ще були доходи у католицької церкви?

Вивчення нового матеріалу (20 хв.). 1) Учні слухають пояснення вчителя, в зошит записують нові поняття: «хрестовий похід — це військовий похід європейців на Схід з метою звільнення гроба Ісуса Христа» — «хрестоносці - це учасники хрестового походу». 2) Учням пропонується прочитати документ «Виступ папи Урбана ІІ в Клермоні». Запитання до учнів: Які висновки зробили для себе європейці після цього виступу? Чи можна сказати, що більшістю тих, які взяли участь в хрестових походах дійсно рухало бажання звільнити гроб Ісуса Христа? Звільнення гробу Ісуса було причиною походу чи приводом? Вчитель: «Давайте тепер вияснимо справжні причини того, що багато людей взяло участь в хрестових похода? При цьому слід взяти до уваги, що для різних верств населення походи були не зовсім однаковими. Відкриємо підручник на стр. 114 і прочитаємо п. 2 «Хто відправився в хрестові походи? «Після того як учні прочитали вчитель задає їм запитання: «Хто йшов в хрестові походи? Чому?» Після того як учні відповіли (селяни і феодали) вчитель задає нове запитання: «А чи була матеріально зацікавлена католицька церква в хрестових походах? Після розгляду цього питання вчитель продовжує пояснення (розповідь про захоплення хрестоносцями Єрусалима ведеться з використанням художнього тексту (Художньо-історична хрестоматія). Запитання учням: «Як ви думаєте, звільнення християнської святині служить виправданням жорстокостям хрестоносців? Якими на вашу думку мають бути відносини між представниками різних релігій? Вчитель продовжує пояснення (розповідає з використанням настінної карти про держави хрестоносців, про їхнє населення, соціальні відносини, зовнішню політику). Запитання до учнів: «Чи отримали учасники хрестових походів те, до чого прагнули?» Після відповідей учнів вчитель робить висновок.

Закріплення вивченого матеріалу (3−4 хв.). Запитання до учнів: «Яка подія дала поштовх до початку першого хрестового походу? Що привернуло увагу людей у виступі у виступі папи Урбана ІІ? Чому похід отримав назву «Хрестовий»? Який привід був знайдений для початку походу? Хто відправився в похід і чому? Які причини були спільними у різних верств населення? Коли і як розпочався Перший хрестовий похід? Чому похід бідноти завершився невдачею? Чому похід феодалів завершився успіхом? Покажіть шлях хрестоносців по карті. Якими були наслідки Першого хрестового походу.

Вчитель виставляє і коментує оцінки за урок.

4. Урок засвоєння нових знань: «Громадянська війна у США (1861−1865)».

Основні завдання уроку: показати, що рабство і політичне панування рабовласників гальмували розвиток ринкової економіки СШАщо громадянська війна у США була буржуазно-демократичною революцією, спрямованою проти рабовласницького господарства і влади рабовласниківучні повинні засвоїти, що громадянська війна усунула це основне гальмо, яке стримувало демократичний і господарський розвиток країни.

1) Актуалізація опорних знань учнів (учні в бесіді з вчителем пригадують сутність і основні результати процесу створення США).

2) Мотивація учбової діяльності школярів.

3) Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.

4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу: Структура і короткий зміст уроку: 1) Передумови громадянської війни у Північній Америці (основні методи і прийоми: розповідь вчителя і елементи бесіди). 2) Початок громадянської війни і її хід (основні методи і прийоми: пояснення вчителя, використання фрагментів із документів, використання наочних посібників (учбової карти, ілюстрацій підручника). 3) Значення громадянської війни у США для цієї країни (основні методи і прийоми: роз`яснення вчителя).

5) Осмислення учнями знань.

6) Узагальнення і систематизація знань.

7) Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання (Даючи домашнє завдання вчитель рекомендує учням звернути увагу на питання плану уроку і порівняти війну за незалежність північно-американських колоній і громадянську війну в США (політична обстановка, причина і характер війн, розстановка соціальних сил їх роль у боротьбі, результати війн). На конкретних прикладах показати, що громадянська війна у США була видом буржуазно-демократичної революції, у якій населення Півночі продемонструвало переваги демократії, ринкових відносин, індустріального розвитку).

5. Урок систематизації і узагальнення знань: «Стародавній Єгипет» (урок розробила методист А.А.Янко-Триніцька) А.А.Янко-Триніцька вказує: «На цьому уроці я прагну перевірити, як учні зрозуміли причини господарського розвитку країни, виникнення соціальної нерівності і державиставлю перед собою завдання — поглибити це розуміння, прагну закріпити уявлення про східну деспотію, про основні класи давньоєгипетського суспільства. Паралельно проводжу роботу по створенню в учнів вірних часових уявлень.

До уроку пропоную подумати над запитаннями: «Чому стало можливим і необхідним використовувати працю рабів у Стародавньому Єгипті? Чому рід розпався на сім`ї? Чому і в чиїх інтересах була створена держава? «Задаю також повторити дати з історії Стародавнього Єгипту.

На уроці використовую учбові картини: «Храмове господарство», «Побудова пірамід». На уроці бесіду з учнями поєдную із їхньою самостійною діяльністю з підручником, зошитом (учні відповідають на запитання підручника, повторюють поняття записані в зошиті).

Все здійснюється у такій послідовності: Ознайомивши учнів із завданнями уроку, задаю питання про природні умови Стародавнього Єгипту, про те, як, якими знаряддями праці здійснювались сільгоспроботи в країні.

У процесі бесіди підкреслюю велику роль праці в господарському розвитку країни. Коли учні розповідають про життя людей в Стародавньому Єгипті ставлю їм запитання: «Яким чином знать примусила працювати на себе рабів, селян і ремісників?» «Яка різниця між селянами і рабами, між знатними людьми і жерцями?».

Останнім на уроці розглядається питання про причини загибелі Давньоєгипетської держави.

Література:

1. 1.Берельковский И. В., Павлов Л. С. История. Методика преподавания. — М., 2001.

2. 2. Агибалова Е. В., Донской Г. М. Методическое пособие по истории средних веков. — М., 1992.

3. 3. Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. — М., 1968.

4. 4.Годер Г. И. Методическое пособие по истории древненго мира. — М., 1977.

5. 5.Книга для чтения по истории средних веков / Сост. Н. И. Запорожец. — М., 1990.

6. 6.Методическое пособие по новой истории / А. П. Аверьянов и др. — М., 1985.

7. 7.Янко-Триницкая А.А. Обобщающе-повторительные уроки истории. — М., 1977.