Характеристика мінерально-сировинних ресурсів України. 2. Подільський економічний район

Контрольна робота з РПС

1. Характеристика мінерально-сировинних ресурсів України Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил.

За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні.

На їх базі розвива­ються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хі­мічна промисловість та ін.

В структурі паливних ресурсів України домінує кам’яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями, А + В + СІ станом на 2004 р. складають 45,7 млрд. т і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні запаси кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнахбурого вугілля — переважно в Дніпровському басейні.

В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї. Початкові розвідані запаси становили понад 3,4 млрд. т умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів стано­вить понад 60%.

Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінка­ми ресурси нафти і природного газу в Україні дозволяють збіль­шити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ тор­фу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Жито­мирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні запаси залізних руд України за категоріями, А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані - у 20 млрд. т. Основ­ні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марган­цю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси ні­келю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кірово­градській та Дніпропетровській областяхртуті - у Донбасі і За­карпаттітитану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовсько­го морівбокситів — у Дніпропетровській областіалунітів — у Закарпаттінефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сиро­вини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елемен­тів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Роз­робку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: ку­хонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-маг­нієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франків­ській та Львівській областях.

Проблеми щодо раціонального використання мінерально-сиро­винних ресурсів України полягають у важковидобувному харак­тері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної час­тини запасів, обмеженні обсягів фінансування геологорозвіду­вальних робіт тощо.

У перспективі здійснюватиметься розвідка нових для України корисних копалин — золота, міді, хрому, свин­цю, цинку, молібдену, рідкісноземельних металів, фосфоритів тощо. Це дасть змогу за існуючими прогнозними оцінками збіль­шити експортні можливості вітчизняної мінерально-сировинної бази у 1,5−2 рази та скоротити імпорт сировини на 60−70% (без урахування вуглеводнів).

2. Подільський економічний район

Площа — 60,9 тис км2.

Населення-4470,0 тис осіб (на 01.01.2004 р.)

Склад — Вінницька, Тернопільська І Хмельницька області.

Подільський економічний район має зручне економіко-географічне положення, що визначається його центральністю, сусідством з відносно промислове розвиненими Центра­льним та Карпатським, Поліським і Причорноморським економічними районами і Республікою Молдовою. По його території проходять важли­ві залізничні магістралі та безрейкові шляхи сполучення. Це сприяє встановленню тісних економічних зв’язків з головними містами Правобе­режної частини України — Києвом, Одесою, великими центрами західних областей — Львовом, Івано-Франківськом, Чернівцями та промислового Придніпров'я-Дніпропетровськом І Запоріжжям.

За територією економічний район посідає четверте місце серед еко­номічних районів України (10,9°о від території держави), що створює можливості для його комплексного економічного й соціального розвит­ку Протяжність території з півночі на південь 240 км, із заходу на схід -370 км. Розташований район у центральній частині Правобережної Укра-І'ни, на Подільській і Придніпровській височинах у лісостеповій зоні республіки з родючими грунтами та достатнім зволоженням, що сприяє розвитку агропромислового комплексу. Таке положення позитивно по­значається на територіальній організації виробництва. Близькість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Поль­щею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі виробництва, продукція яких експортується або може експортува­тися у ці країни (рис 25).

Місце Подільського економічного району в економіці України ви­значається насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції сільського господарства (13,1%). харчової (12,1%), будівельних матеріалів (8,0%), легкої (8,0%), деревообробної, целюлозно-паперової (5,6%).

Подільський економічний район багатий на різноманітні нерудні другорядні корисні копалини, залежно від геологічної будови її території. Нещодавно у північній частині Хмельницької області відкрито значні ро­довища мідних, а в південній частині Вінниччини — залізних руд (800 млн т), проте найбільшою є група нерудних корисних копалин (розвідано та обсте­жено понад 1400 родовищ). Серед них найширше представлені кристалічні породи гранітогнейсової групи.

У Барському районі, поблизу села Бахтина, розвідано значні поклади флюориту, або плавикового шпату, які можуть стати справжньою базою для хімічної промисловості цього району, оскільки з нього виробляють плавикову кислоту й фтористі солі. З нього також виготовляють художні вироби, глазур, емаль. Чистий флюорит застосовують в оптиці.

Природно-ресурсний потенціал подільських областей — один з основних чинників розвитку та спеціалізації господарства, формування його транспортно-економічних зв’язків. Тому раціональне використання при­родних ресурсів району, всебічне ресурсозбереження є важливими чинниками розвитку та розміщення його продуктивних сил.

Подільський економічний район добре забезпечений трудовими ресурсами, які можуть бути використані як у його межах, так і в інших регіонах України.

Економіка Подільського економічного району має значні можливості для подальшого всебічного комплексного розвитку. Вона може успішно розвиватися з урахуванням специфіки природних і трудових ресурсів, географічного положення, галузей промисловості, що склалися історично, трудових навичок населення, а також потреб району і країни.

Більшість галузей промисловості району, зокрема машинобудівна, електротехнічна, електронна, хімічна, легка, потребують доставки сиро­вини з інших областей та з-за кордону. Для сільського господарства ввозяться машини, добрива, насіння деяких культур, нафтопродукти та ін. Район, у свою чергу, постачає іншим областям України і за рубіж про­дукцію свого виробництва, особливо сільськогосподарську та харчової промисловості. Тому району необхідне зміцнення економічного співробі­тництва з іншими економічними районами України. У 1998 р. у всіх областях економічного району вперше від 1990 р. намітилося зростання промислового виробництва порівняно з таким же періодом попереднього року на 9,8% у Тернопільській, на 2,6% у Вінницькій та до 10% у Хмельни­цькій областях. Зростання промислового виробництва відбувалося і в 1999р.

Подільський економічний район спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції та її промисловій переробці, тому основною в галузевій структурі промисловості тут є харчова (12,1% її частки в Укра­їні). Галузева структура її включає цукрову, молокопереробну, м’ясну, консервну, кондитерську, спиртово-горілчану та інші галузі. В районі діють 64 цукрових заводи, найбільші серед яких: Гайсинський, Кирсанівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька область), Теофіпольськнй, Кам’янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька область), Кременецький, Чортківський (Тернопільська область).

Борошномельна промисловість представлена потужними підприємствами у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька область), Богданівці, Волочиську, Кам’янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька область), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська область).

М’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинським (Вінницька область), Хмельницьким, Кам’янець-Подільським, Шепетівським (Хмельницька область), Тернопільським, Чортківським (Тернопільська область) м’ясокомбінатами, а також птахо­комбінатами в Барі, Козятині (Вінницька область) і с. Великі Гаї (Тернопільська область).

Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могилеві-По-дільському, Барі. Гайсині, Тульчині (Вінницька область), Кам’янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі та ін.

Машинобудування створене в основному в післявоєнні роки й представлене рядом підприємств, які обслуговують різні галузі економіки, але найбільше — сільське господарство. Це Вінницький завод тракторних агрегатів, що виробляє сільськогосподарські трактори й культиваториТернопільський комбайновий завод, який крім бурякових комбайнів ви­робляє машини та устаткування для сільського господарства, деталі й додаткові пристроїХмельницький завод сільськогосподарських машин, який продукує посівну й садильну техніку, гноєрозкидачі, розкидачі доб­ривШепетівський завод культиваторів, де виробляють причіпні культиваториДжуринський машинобудівний завод Шаргородського району — випускає техніку й устаткування для харчової промисловості, комплекти устаткування для заводу з переробки цукрових буряківБарсь-, кий машинобудівний завод — виробляє плуги, борони, машини та устаткування для збирання врожаю і обробки посівів зернових культур.

Прилади та апарати в районі виготовляють 17 підприємств, зокрема. Тернопільська ВАТ «Ватра» — лампи розжарювання з металевою ниткою (осмієві, вольфрамові) загального застосування, лампи розрядні для спеціального використаннязавод електроапаратури містечка Сутис-ки Тиврівського району — електроосвітлювальне устаткування для внутрішніх потреб. П’ять приладобудівних підприємств є у Вінниці. З них завод «Аналог» спеціалізується на випуску приладів для виробництва та розподілу електроенергії- «Аерогеоприлад» виготовляє метеорологічні прилади, геодезичну й топографічну вимірювальну апаратурузавод «ВЗТА» — гідравлічні амортизатори, амортизаційні опори, прямозубні колові шестерні, пневматичні гальмівні системи, повітряні та вакуумні гальма, насоси для бензину, паливного мазутуВінницький завод «Прилад» — автоматичні ваги, устаткування для зважування й дозуванняВін­ницький дослідний приладобудівний завод — вимірювальне, дослідне, оптичне, фотографічне, кінематографічне, хірургічне, стоматологічне й ветеринарне устаткуваннязавод «Кристал» — шліфувальні диски оброб­них приладів для полірування дорогоцінних кольорових каменів, ювелірних виробів з діамантами. Приладобудівний завод «Альора» МП і «Коммед», НВО в Кам’янець-Подільському спеціалізуються на випуску полотнищ рамних пилок для дерева, устаткування для стерилізації й дези-нфекції, медичного та хірургічного устаткування для лікарень, фітотерапевтичногодля курортів з мінеральними джерелами.

Інструментальна промисловість представлена двома заводами — у Вінниці та містечку Лозове Деражнянського району, які виробляють до­поміжне устаткування і деталі для металорізальних верстатів.

Легка промисловість району має такі підгалузі: текстильну, трикотажну, швейну, взуттєву, шкіргалантерейну. Текстильне виробництво зосереджене в Тернопільському виробничому об'єднанні «Текстерно», на Кам’янець-Подільській бавовняно-ткацькій фабриці, Кременецькій фаб­риці ватину, Хмільницькій прядильно-ткацькій фабриці, Заліщицькій фабриці текстильно-художніх виробів, Дунаєвецькій і Славутській сукон­них фабриках, Могилів-Подільськін фабриці нетканих матеріалів. Нині ці підприємства відчувають гостру нестачу сировини. Незважаючи на це еко­номічний район дає 32,3% тканин, вироблюваних в Україні. Крім бавовняних тканин (28,7 млн м2 — у Тернопільському ВО «Текстерно»), у районі виробляють сукно, неткані матеріали, ватин, бавовняні килими, матраци й подушки з кінського волоса (прядивно-ткацька фабрика ВАТ м. Хмільник), ковдри, пледи. Фабрика «Світанок» у Жмеринці виготовляє прядиво, нитки кручені бавовняні, швейні, вишивальні, а також бавовняні тканини.

ЛІТЕРАТУРА

1. 1.Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна геог­рафія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — С. 178−215.

2. 2.Розміщення продуктивних сил: Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 139−179.

3. 3.Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Ка­чана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 4−10.

4. 4.РуденкоВ.П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994. 150с.