Законодавче забезпечення загальнодержавних податків та інших обов"язкових платежів (реферат)

Реферат на тему:

Законодавче забезпечення загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом [1, с. 26].

Структура податкової системи законодавчо закріплена Законом України «Про систему оподаткування». Згідно з чинним законодавством усі податки і збори, що сплачуються, поділяються на загальнодержавні і місцеві.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України, стягуються на всій території України і зараховуються у відповідні бюджети та державні цільові фонди згідно з існуючим законодавством України.

У свій час під терміном «податі» розумілися взагалі всі прямі податки або тільки деякі особисті [20, с. 43].

В юридичній енциклопедії під податком розуміється обов’язковий індивідуально безоплатний платіж, що сплачується у встановленому законом порядку [21, с. 602].

Більш ширше трактування податку дається в Законі України «Про систему оподаткування», де під податком, збором, іншим обов’язковим платежем до бюджетів і внеском до державних цільових фондів розуміється обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України [2].

Під збором розуміється обов’язковий платіж юридичних і фізичних осіб за послуги, що надаються державою та органами місцевого самоврядування [19, с. 92].

У 1991 році всіх загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів нараховувалось 16 видів. До них належали: податок на прибуток, податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в Україні, податок на доходи, прибутковий податок з громадян, податок на фонд оплати праці колгоспників, податок з власників транспортних засобів, плата за землю, податок з обороту, податок на експорт та імпорт, податок на додану вартість, акцизний збір, мито, плата за природні ресурси, лісовий дохід, державне мито, екологічний податок [1].

Законом України від 2 лютого 1994 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів, крім існуючих, були введені: податок на майно підприємств, податок на нерухоме майно громадян, податок на промисел, внески до Фонду сприяння зайнятості населення, внески до Фонду соціального страхування України, внески до Пенсійного фонду України, внески до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, плата по відшкодуванню витрат на геологорозвідувальні роботи, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг, плата за забруднення навколишнього природного середовища [2].

Цим Законом існуючий раніше податок на прибуток замінювався податком на доходи підприємств і організаційподаток з власників транспортних засобів, на податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмівплата за природні ресурси, на плату за спеціальне використання природних ресурсів.

У той же час такі податки, як податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в Україні, податок на доходи, податок на фонд оплати праці колгоспників, податок з обороту, податок на експорт і імпорт, екологічний податок, були відмінені [2].

Таким чином, у 1994 році в Україні існувало всього 19 загальнодержавних податків і зборів та інших обов’язкових платежів.

Новий якісний етап розвитку податкової системи припадає на 1996;1997 роки. Про це свідчить Указ Президента України «Про заходи щодо реформування податкової політики» від 31.06.96 р. № 621/96 [14]. Цим нормативним актом сформульовано завдання з реформування податкової політики і встановлено трьохмісячний термін для прийняття відповідних рішень.

У 1997 році Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.97 р. були введені: збір до Державного інноваційного фонду, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, рентні платежі. Крім того, податок на доходи підприємств і організацій називався податком на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян замінювався податком на доходи фізичних осіб, плату за землю було викладено в новій редакції як плату (податок) за землю, податок на нерухоме майно громадян називався просто податком на нерухоме майно (нерухомість), податок на добавлену вартість став називатися податком на додану вартість, плату за відрахування витрат на геологорозвідувальні роботи замінено на збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджетувнески до Фонду соціального страхування України замінено збором на обов’язкове соціальне страхуваннявнески до Пенсійного фонду України замінено збором на обов’язкове державне пенсійне страхування. Крім того, існуючі до цього відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг та внески до Фонду сприяння зайнятості населення були ліквідовані [3].

У 1998 році Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. були введені: комунальний податокфіксований сільськогосподарський податокзбір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України. Замість плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності була введена плата за придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності [4].

У наступному 1999 році Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 09.04.99 р. був введений збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і одночасно скасований збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, який проіснував менше як півроку [5]. Пізніше в травні того ж 1999 року був введений гербовий збір [6], у 2000 році - збір за використання радіочастотного ресурсу України [7], у 2001 році - збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний) [8], у 2003 році були введені внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [9], збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію [10], збір за проведення гастрольних заходів [11]. У 2004 році був введений судовий збір [12], а в наступному 2005 році - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності [13].

Таким чином, якщо в 1991 році нараховувалося всього 16 видів загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів, то в 1997 році їх кількість зросла до 19, в 2000 році - до 24, то в 2005 році їх нараховувалося 30 видів. До них належали:

— податок на прибуток підприємств;

— податок на доходи фізичних осіб;

— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

— плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

— податок на нерухоме майно (нерухомість);

— податок на промисел;

— комунальний податок;

— фіксований сільськогосподарський податок;

— податок на додану вартість;

— акцизний збір;

— мито;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів;

— державне мито;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— збір на обов’язкове соціальне страхування;

— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— збір до Фонду здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

— рентні платежі;

— збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

— гербовий збір;

— збір за використання радіочастотного ресурсу України;

— збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

— внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

— збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

— збір за проведення гастрольних заходів;

— судовий збір;

— збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Наглядно це показано як результат дослідження в табл. 1.

Велика кількість загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів ускладнювала механізм сплати податків на всій території України.

У проекті Податкового кодексу України від 14.05.2002 р., підготовленого Кабінетом Міністрів України, статтею 1025 пропонується введення лише 13 видів загальнодержавних податків, зборів і платежів, до яких відносяться: податок на прибуток підприємствподаток на доходи фізичних осібподаток на додану вартістьакцизний податокподаток на майноподаток на транспортні засобидержавне митомиторентні платежіплатежі за спеціальне використання природних ресурсівєдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон Українизбір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярстваекологічний збір [15].

У свій час висловлювалась думка про те, що в разі прийняття Податкового кодексу України доцільно було б застосовувати 5-річний мораторій на внесення до нього змін, що стосуються переліку загальнодержавних податків і зборів[40, 33], а також вилучити норму, яка дає право встановлювати базу і ставки оподаткування в інших, крім Кодекс, нормативних актах [17, 7].

Надходження від загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів у бюджет України з року в рік зростали. Якщо загальна сума всіх податкових надходжень в 2000 році складала 30 млн 832 тис. грн., у 2001 році - 36 млн 203,1 тис. грн., у 2002 році - 44 млн 50,1 тис. грн., то в 2003 році їх сума виросла до 53 млн 728, 6 тисяч гривень [18, с. 13].

Наглядно надходження окремих видів загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів за період з 2000 по 2003 рр. показано в таблиці № 2 [18, с. 13].

Таблиця 1.

Зміни та доповнення загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів з прийняттям та зміною податкового законодавства.

Умовні позначення:

+ (плюс) — загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі, що існували і лише редакційно змінювалися з ухваленням нових законодавчих актів;

— (мінус) — позначено конкретні загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі, які були виключені відповідними законодавчими актами.

Таблиця 2.

Види надходжень загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів у бюджет України за 2000;2003 роки, в тис. грн.

Література:

1. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 р. № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 39. — Ст. 510.

2. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 02.02.94 р. № 3604-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 21. — Ст. 130.

3. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 16. — Ст. 119.

4. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.98 р. № 320-XIV // Відомості Верховної Ради України від 12.02.1999 р., № 5−6. — Ст. 39.

5. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 09.04.99 р. № 588-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20−21. — Ст. 192.

6. Про гербовий збір: Закон України від 13.05.99 р. № 643-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 26. — Ст. 215.

7. Про радіочастотний ресурс України: Закон України від 01.06.2000 р. № 1770-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36. — Ст. 298.

8. Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 20.09.2001 р. № 2728-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 5. — Ст. 30.

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного страхування: Закон України від 16.01.2003 р. № 429-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 10−11. — Ст. 87.

10. Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік та деяких інших законодавчих актів»: Закон України від 22.05.2003 р. № 849- IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 33−34. — Ст. 267.

11. Про гастрольні заходи в Україні: Закон України від 10.07.2003 р. № 1115-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 7. — Ст. 56.

12. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618- IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 42. — Ст. 492.

13. Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів»: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 17- 2005. — № 18−19. — Ст. 267.

14. Про заходи щодо реформування податкової політики: Указ Президента України від 31.06. 1996 р. № 621/96.

15. Проект Податкового кодексу України від 14.05.2002 р., підготовлений Кабінетом Міністрів України.

16. Вісник податкової служби України. — 2000. — № 30. — С. 31−33.

17. Вісник податкової служби України. — 2000. — № 35. — С. 5−7.

18. Захожай В. Б., Литвиненко Я. В., Захожай К. В., Литвиненко Р. Я. Система оподаткування та податкова політика: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Б. Захожая та Я. В. Литвиненка. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 486 с.

19. Музика О. А. Доходи місцевих бюджетів за українським законодавством: Монографія. — К.: Атіка, 2004. — 344 с.

20. Энциклопедический словарь / Ф. А. Блокгауза и И. А. Ефрона. — Т. XXIV. — СПб., 1897. — С. 43.

21. Юридична енциклопедія. — Т. 4. — К.: В-во «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана», 2002. — 720 с.