Об"єкт, предмет і межі нагляду за додержанням і застосуванням законів

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАУТРИ УКРАЇНИ

Інститут підготовки кадрів Контрольна робота ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І МЕЖІ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ Студента Висоцького Юрія Миколайовича Київ — 2012

План

Вступ

1. Об'єкт та завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів

2. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів

3. Межі нагляду за додержанням і застосуванням законів Висновки Список використаної літератури

Вступ

Діяльність органів прокуратури, як і інших структур, проходить і умовах здійснення соціально-економічних і політико-правових реформ в Україні. Суттєве значення для діяльності прокуратури має Конституція України, яка зберегла прокуратуру як централізовану систему та визначила її функції на перспективу і на перехідний період — до стабілізації соціально-економічної і політичної ситуації в державі.

Прокуратура не підпорядкована жодній із гілок влади, оскільки її діяльність не залежить від законодавчої, виконавчої чи судової гілки влади. Прокуратура — це організаційно самостійна державна інституція, яка при виконання своїх повноважень активно взаємодіє з усіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними.

Правовою основою організації діяльності прокуратури є, насамперед, Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори та угоди. Крім загальнодержавних нормативних актів важливе значення для регулювання діяльності органів прокуратури мають галузеві накази Генерального прокурора України в яких, відповідно до чинного законодавства, роз’яснюються та конкретизуються завдання прокуратури при здійснені нею наглядових та інших повноважень. 3−8]

Відповідно до положень Конституції України пріоритетним напрямком діяльності прокуратури є захист прав, свобод і законних інтересів людини. Для цього прокуратура наділена повноваженнями обмежувати протиправні дії певного кола державних органів і посадових осіб, передбаченими законом засобами.

Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України № 3гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» від 07 листопада 2012 року дещо розширено перелік пріоритетних напрямів діяльності органів прокуратури. А саме, основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист: соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина, насамперед осіб, які потребують державної підтримки та допомоги; фінансово-економічних інтересів держави, передусім у бюджетній та земельних сферах; конституційних засад підприємницької діяльності.

Пріоритетними напрями нагляду за додержанням і застосуванням законів визначаються Генеральним прокурором України та рішеннями колегії Генеральної прокуратури України.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» — діяльність органів прокуратури України спрямована на утвердження верховенства права.

Ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» закріплює принципи організації та діяльності прокуратури, де зазначено, що органи прокуратури України: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим — принцип єдності та централізації; здійснюють свої повноваження на основі додержання Конституції України та чинних на території держави законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів — принцип незалежності; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак — принцип захисту громадян на засадах їх рівності перед законом; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Принцип незалежності прокуратури означає, що прокуратура здійснює свої повноваження незалежно від органів влади та державного управління, політичних партій та громадських об'єднань. Втручання органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій та їх представників у діяльність прокуратури зумовлює передбачену законом відповідальність — це є визначені ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» гарантії незалежності прокуратури у здійсненні своїх повноважень, що впливають на правосвідомість громадян, підвищуючи їх правову культуру. Нагляд за додержанням і застосуванням законів на прокуратуру України покладається відповідно до п. 9 Перехідних положень Конституції України. Цю функцію конкретизовано у ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою Міністрів Автономної республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів є по суті видом діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, що здійснюється від імені держави шляхом використання, передбачених законом, повноважень та правових засобів їх забезпечення, з метою з’ясування стану додержання Конституції України та законів, вжиття заходів до усунення порушень законів, притягнення винних до встановленої законом відповідальності, поновлення порушених прав.

Прокуратура України, як і інші державні структури, не може існувати і належним чином виконувати покладені на неї обов’язки без чіткого визначення об'єкту, предмету та меж своїх повноважень. Тому, більш детальніше висвітлимо ці питання.

1. Об'єкт та завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів

Питання про об'єкт і предмет нагляду є доволі заплутаним у термінології прокурорського нагляду. Як об'єкт нагляду за додержанням і застосуванням законів слід розглядати діяльність органів держави і недержавних органів щодо виконання ними законів і підзаконних нормативних актів, яка регламентується прокурорським правом. Іншими словами, об'єкт нагляду за додержанням і застосуванням законів — це суспільні відносини, урегульовані правом з приводу виконання законодавства. Це випливає з того, що:

· суть об'єкта нагляду за додержанням і застосуванням законів — це не будь-яка діяльність, а тільки діяльність щодо виконання законів і підзаконних правових актів;

· це діяльність не всіх державних і недержавних органів, а лише тих, що зазначені в законі.

Об'єкт нагляду за додержанням і застосуванням законів — не безмежний. Для визначення його меж у теорії застосовується правова категорія «межі нагляду за додержанням і застосуванням законів», під якою розуміють правові вимоги щодо виконання певного за характером законодавства тим чи іншим колом державних і недержавних органів. Саме ці межі дозволяють визначити предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів. 11, с. 91] Що стосується завдань, то у загальному вигляді завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів сформульовані у ст. 4 Закону «Про прокуратуру». Відповідно до її положень, діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Загальні завдання вирішуються кожним прокурором, який виконує наглядові функції прокуратури. Нагляд за додержанням і застосуванням законів має декілька галузей (напрямків), які відрізняються за змістом законодавства, на виконання якого здійснюється нагляд. Тому загальні завдання, які стоять перед наглядом за додержанням і застосуванням законів в цілому, є одночасно і завданням кожної з цих галузей (напрямків).

Спеціальні завдання — це завдання, які стоять перед конкретною галуззю (напрямком) нагляду за додержанням і застосування законів, їх сутність випливає із загальних завдань і визначається компетенцією прокурора в кожній галузі нагляду за додержанням і застосування законів.

До спеціальних завдань можна віднести: а) своєчасне виявлення всіх незаконних актів, що видаються на об'єктах, де здійснюється нагляд; б) виявлення осіб, що порушують закони на тих же об'єктах нагляду та ін.

Тому, одним із спеціальних завдань нагляду за додержанням і застосуванням законів в кожному напрямку є своєчасність перевірки законності актів, що видаються, і виявлення фактів порушення виконання законів на під наглядових об'єктах.

Вирішення загальних і спеціальних завдань нагляду за додержанням і застосуванням законів здійснюється шляхом застосування прокурором правових засобів нагляду, під час яких прокурор визначає окремі (конкретні) завдання та вирішує їх.

Окремі завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів значно більш різноманітні та чисельні, ніж загальні та спеціальні. Перерахувати всі окремі завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів складно, оскільки вони не є постійними і виникають при здійсненні конкретних дій прокуратури. Наприклад, витребування правових актів для перевірки, своєчасне внесення подання на незаконний вирок та ін. Окремі (конкретні) завдання допомагають прокуророві вирішувати загальні та спеціальні завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів. [10]

Зазначені завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів конкретизовані у наказі Генерального прокурора України № 3 гн від 07 листопада 2012 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів». 3]

Відповідно до цього Наказу прокурори основним завданням прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, державних та суспільних інтересів.

Також, прокурори повинні забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами державного нагляду (контролю) та управління, військовими частинами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, фізичними особами-підприємцями, посадовими особами та громадянами. забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів про адміністративні правопорушення органами та посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності (крім справ про корупційні правопорушення, організація нагляду у яких регулюється окремим наказом Генерального прокурора України).

2. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів

Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів узгоджується з об'єктом як частина з цілим, і зовнішніми межами першого відносно другого виступають межі нагляду. Треба мати на увазі, що предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів порівняно з об'єктом є більш динамічною правовою категорією. Зміни соціально-економічних відносин закономірно спонукають до змін меж предмета прокурорського нагляду. Крім того, межі дозволяють розділити предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів на окремі елементи — галузі нагляду за додержанням і застосуванням законів, а останні - на підгалузі або види.

У загальному вигляді предмет цієї галузі прокурорської діяльності як точне, неухильне, однакове для всіх додержання і правильне застосування законів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів є:

1. Відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам.

2. Додержання законів про: недоторканність особи; соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян; захист їхніх честі й гідності, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав.

3. Додержання законів щодо: економічних, міжнаціональних відносин; охорони навколишнього середовища; митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, за суттю, предмет цього виду нагляду утворюють два елементи.

1. Додержання і застосування комплексу законів (окрім тих, що регулюють: а) діяльність органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; б) підтримання обвинувачення в суді; в) діяльність суду (конституційного, загальних, господарських); г) органів та установ, що виконують судові рішення у кримінальних справах і застосовують інші заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян тощо).

2. Відповідність Конституції та законам України правових актів, що видаються: а) Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади та органами державного й господарського управління і контролю; б) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами; в) органами військового управління; г) об'єднаннями громадян; г) підприємствами, установами, організаціями; д) посадовими особами перелічених вище юридичних осіб.

Серед науковців немає єдності поглядів щодо того, чи входить у предмет прокурорського нагляду виконання право застосовних актів (постанов уряду, міжвідомчих і відомчих положень, інструкцій тощо). На думку одних фахівців (В.І. Басков, Ю.І. Скуратов, О. Чувильов, А. Чувильов та ін.) нагляд за загальним виконанням законів не поширюється на виконання інших, окрім законів, нормативно-правових актів. Саме тому існує друга, чіткіша, позиція науковців (Чурилов А., Лукашов В. та ін.), згідно з якою здійснення нагляду за загальним виконанням законів поширюється власне і на закони і на будь-які підзаконні нормативно-правові акти, за умови, що вони розкривають механізм застосування банкетних норм закону.

Звичайно, заперечуючи цю позицію, можна послатися на статті 1 та 19 Закону, в яких здебільшого йде мова про нагляд за виконанням законів. Однак, у тій же ст. 19, а саме в ч. 2, вже згадується «…чинним законам». Як відомо, поняття «закон» і «законодавство» — тотожні, а співвідносяться як окреме із загальним, тобто законодавство, крім законів, охоплює й підзаконні акти.

Однак, ця вада юридичної техніки має не лише теоретичний аспект, а й конкретний практичний. Адже відомо, що багато законів України, навіть кодифіковані, містять банкетні норми, які делегують вирішення комплексів питань на рівень право застосовних актів (наприклад, багато пенсійних питань вирішуються не стільки нормами пенсійних законів, скільки відповідними інструкціями, положеннями тощо. Аналогічна ситуація — в регулюванні житлових, трудових, фінансових та інших відносин). І прокурор, для того щоб зробити висновок про порушення чи не порушення таких банкетних норм законів, вимушений перевіряти також і виконання вимог відповідних підзаконних актів.

Проводячи паралель, нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів провадиться за наявності законних приводів і достатніх підстав. З-поміж таких приводів можна назвати:

1. повідомлення, заяви, скарги, листи окремих фізичних і посадових осіб про конкретні факти порушень законодавства України;

2. безпосереднє виявлення працівниками прокуратури ознак правопорушень, що охоплюють межами цього виду наглядової діяльності;

3. планові приписи щодо потреби проведення перевірок конкретного об'єкта чи групи таких;

4. конкретні вказівки, вимоги вищестоящих прокурорів щодо проведення перевірки додержання законності на певному піднаглядному об'єкті чи групі таких тощо.

Достатніми підставами для здійснення прокурорської перевірки можна вважати інформацію про цілісний факт порушення закону, чи про окремі ознаки такого порушення, або юридичні наслідки раніше виконаної перевірки, або відповідні просторово-часові тенденції - закономірності в діяльності тих чи інших піднаглядних об'єктів і суб'єктів (відомо, що в конкретні періоди чи за певних обставин відповідні суб'єкти господарювання схильні до спекулятивних дій щодо вартості надавання послуг чи предметів обміну або торгівлі і т.ін.). [14, с. 129]

Ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» зобов’язує прокурорів розглядати заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. При цьому, підлягають вирішенню як письмові, так і усні звернення, які надходять до прокуратури.

Робота із зверненнями громадян посідає значне місце у загальному обсязі прокурорської діяльності і є одним із пріоритетних напрямків діяльності органів прокуратури, спрямованого на захист прав і свобод людини, зміцнення законності і правопорядку.

Право на звернення громадян із скаргами та заявами, як найважливіший соціально-правовий інститут держави, активно використовується прокурорами в якості основного способу забезпечення законності, охорони прав і свобод громадян, а також охорони державних інтересів.

Робота із зверненнями громадян налає прокурорам можливість одержати таку важливу інформацію про: 1) порушення прав та свобод громадян; б) злочини та інші суспільно-небезпечні правопорушення, які вчиняються в регіоні; в) органи та посадових осіб, які порушують права та свободи громадян, які вчинюють правопорушення; г) органи та посадових осіб, які порушують законодавство про звернення громадян.

Звернення громадян виконують також важливу функцію зворотного зв’язку між органами прокуратури та громадянам, оскільки їх певна частина присвячена недолікам та порушенням законів в роботі самих органів прокуратури і свідчить, зокрема про: 1) процесуальні порушення, яких припускаються слідчі під час розслідування окремих справ; 2) невжиття заходів щодо притягнення правопорушників до відповідальності та усунення порушень закону; 3) порушення прокурорсько-слідчими працівниками службових обов’язків тощо.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що предметом нагляду за додержанням та застосуванням законів є правове регулювання призначення, завдань, функцій, принципів організації та діяльності прокуратури, її органів та установ, повноваження прокурорів та інших працівників прокуратури під час здійснення наглядових повноважень, кримінального переслідування, участі в розгляді справ судами, реагування на незаконні дії суддів та їх рішень. Предмет нагляду за додержанням та застосуванням законів порівняно з об'єктом є динамічною правовою категорією. Зміни соціально-економічних відносин закономірно спонукають до змін меж предмета прокурорського нагляду.

прокурорський перевірка нагляд закон

3. Межі нагляду за додержанням і застосуванням законів

Під час здійснення нагляду за загальним виконанням законів прокурорським працівникам слід правильно визначати межі застосування своїх повноважень, тобто межі нагляду. [10, 11, 13, 15] Це актуально, з одного боку, тому, що не залишаються без реагування виявлені порушення закону, а з іншого — відсутнє втручання в оперативно-господарську діяльність відповідних суб'єктів господарювання і не підміняються контролюючі органи.

Межі нагляду за додержанням і застосуванням законів тісно пов’язані з такими засобами правового регулювання, як: позитивні зобов’язання, дозволи; заборони, яким відповідно кореспондують форми реалізації права (виконання, використання і додержання права). Прокурор повинен керуватися тим, що, в одних випадках, для того, аби вимоги закону не були порушені, достатньо пасивної поведінки — не порушувати заборону, в інших — від особи вимагається активних дій — виконувати обов’язки, визначені законом, або діяти на свій розсуд, але в межах своїх прав.

Межі нагляду за додержанням і застосуванням законів визначені:

1. За додержанням яких здійснюється нагляд — Конституція та закони України, у тому числі, і міжнародні правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України.

2. Органами, які піднаглядові прокуратурі - прокурорський нагляд не поширюється на Верховну Раду України, Президента України та Конституційний Суд України.

3. Компетенцією прокурора з розгляду заяв та скарг громадян. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, окрім тих, які віднесені до компетенції суду. Перевірки виконання законів проводяться за заявами та іншими повідомленнями, що вимагають саме прокурорського нагляду (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»).

4. Неприпустимістю підміни органів відомчого управління та контролю, і не заснованому на законі втручанні у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

У зв’язку з цим, прокурор не має права витребовувати та одержувати інформацію, яка не має відношення до предмету прокурорського нагляду, вносити пропозиції органам та посадовим особам, які не спрямовані на усунення порушень вимог закону, їх причин та умов, що їм сприяють, втручатися у відносини, які врегульовані установчими та іншими відомчими документами підприємств, установ та організації.

Отже, нагляд за додержанням і застосуванням законів має сприяти тому, щоб порушення законів на під наглядових об'єктах були своєчасно та в повному обсязі виявлені, в першу чергу, органами відомчого управління та контролю, на яких покладається забезпечення законності та дисципліни підпорядкованих та підконтрольних ним об'єктах. З метою недопущення підміни органів відомчого управління та контролю прокурор використовує повноваження, надані йому, відповідно до п. 3 ч. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Висновки

Проаналізувавши предмет прокурорського нагляду можна зробити висновок, що прокуратура не здійснює нагляд за діяльністю Верховної Ради, судів, громадян. Поширюється нагляд прокурора тоді, коли зазначені вище суб'єкти порушили законодавство, до прокурорів надходили певні повідомлення про правопорушення того чи іншого громадянина, а діяльність Президента України взагалі виведена з-під прокурорського нагляду у будь-якій його формі, хоча це не зовсім відповідає принципу забезпечення верховенства закону (Закону України «Про прокуратуру» ст. 4).

Таким чином, не тільки предмет, а й об'єкт прокурорського нагляду не безмежний.

Предмет і об'єкт нагляду можна знайти в самій Конституції України (ст. 121), а також в Законі «Про прокуратуру» та інших законах, із яких видно, з чого повинен виходити прокурор в своїй діяльності, навіщо, де, відносно кого здійснювати нагляд, на що і як реагувати, виявивши відповідні правопорушення. Прокурора цікавить передусім поведінка особи: «об'єкт — все те, що не є людина, те, на що людина впливає… Об'єкт — це природа, що увійшла в контакт з діяльністю людини». Таким чином, сутність об'єкта прокурорського нагляду становить поведінка (діяльність, бездіяльність, їх результати, наслідки) піднаглядових суб'єктів, що має юридичне значення.

Останнім часом органи прокуратури стають центром уваги та публічних обговорень, це пов’язано з цілком об'єктивними причинами. Найважливішим таким фактором є невизначеність прокуратури у сучасному механізмі державної влади, невизначеність її статусу й повноважень та загальним зниженням авторитету даного органу. Але, при реформуванні прокуратури України, на наш погляд, не можна забувати про її головне завдання — контроль та виявлення порушень законів та усунення цих порушень. Крім того, необхідно приводити законодавчу базу діяльності прокуратури у відповідність до міжнародних стандартів.

Враховуючи проведення правової реформи, при розробленні нового проекту Закону України «Про прокуратуру» та внесення змін до Конституції України слід звернути увагу:

— наглядова діяльність прокуратури є не тільки специфічною функцією, а й такою, що має свої задачі, характеризується своїм родовим об'єктом і предметом нагляду, повноваженнями прокурора та правовідносинами, в які вступають прокурори, правовою формою здійснення нагляду та його правовими актами з виявлення можливих порушень законів, реагування на ці порушення та їх запобігання;

— існуючий в Конституції перелік слід доповнити установчою та контрольною функціями, остання буде покладатися на прокуратуру (значущими є також інформаційна, організаційно-господарська і виховна функції влади);

— прокурорський нагляд необхідно привести в рамки Конституції, що дасть можливість повноцінно функціонувати, визначити місце прокуратури в системі держаних органів та їх функцій.

Організація нагляду повинна бути спрямована на попередження, виявлення й усунення порушень закону, а також містити постановку завдання, прогнозування проблемних ситуацій, кадрове забезпечення виконання поставленого завдання, суворий контроль виконання, мобільне корегування наглядової діяльності при зміні оперативної обстановки. Результативність методики нагляду забезпечується правильним визначенням обсягу й послідовності наглядових заходів, доцільних часових меж нагляду, вибором і комбінацією форм реагування на виявлені порушення закону. З цією метою в органах прокуратури доцільно вести спеціальні наряди-накопичувачі одержання такої інформації, до яких щомісяця наростаючим результатом підпорядковані прокуратури надавали б інформацію про здійснену роботу з постановки на облік прихованих від реєстрації злочинів.

Список використаної літератури

1. Конституція України 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями // Офіційний інтернет-портал Верховної ради України: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.rada.gov.ua;

2. Про прокуратуру: закон України від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

3. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів: наказ Генерального прокурора України від 07.11.2012 р. № 3 гн (вводиться в дію з 01.12.2012 р.)// Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

4. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство від 19.09.2005 р. № 4 гн //Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

5. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність від 19.09.2005 р. № 4/1 гн // Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

6. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю від 19.09.2005 р. № 4/2 гн // Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

7. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами Державної митної служби та державної прикордонної служби України від 08.06.2006 р. № 4/4 гн // Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

8. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян від 02.04.2012 р. № 7 гн // Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua.

9. Даев В. Г., Маршунов М. Н. Основы теории прокурорского надзора / В. Г. Даев, М. Н. Маршунов. — СПб: Изд-во Ленинградского университета, 1990. — 352 с.

10. Курочка М. Й., Каржач П. И. Прокурорський нагляд в Україні:Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежностіУкраїни; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. — Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. — 424 с.

11. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. — Кол. авторів: Нор В. Т., Береський Я. О., Когутич І.І., Котик З. Д., Гузела М. В., Павлишин А. А., Анікіна Н.П., Писарчук С.І. // За ред. проф. В. Т. Нора. — Львів: Тріада плюс, 2002. — 280 с.

12. Сухарева А. Я. Прокурорский надзор [Текст]: учебное пособие/ А. Я. Сухарева. — М.: Норма, 2004. — 472с.

13. Прокурорський нагляд в Україні. Підручник для юрид. вузів іфакультетів (І. Є. Марочкін, П. М. Каркач, Ю. М. Грошевий та ін.). За ред.проф. Марочкіна І. Є., Каркача П. М. — Харків. — 2004. — 66 с.

14. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О. С. Захарова, В. Я. Карабань, В. С. Ковальський (кер. Авт. Кол.) та ін. Відп. ред. В. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 376 с.

15. Цакадзе Н. Ч. Проблеми нагляду за додержанням і застосуванням законів (загальний нагляд) в Україні / Н. Ч. Цакадзе // Учене записки Таврического національного университета им. В. И. Вернадского. — Серия «Юридические науки». — Том 21 (60). — № 1. — 2008. — с. 329−337.