Порядок визначення середньої заробітної плати та розрахунок і облік виплат у випадку збереження за працівником зарплати

Середній заробіток працівника у різних випадках обчислюють по різному.

Перший нормативний документ — це Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Цей порядок слід застосовувати:

надаючи працівникам щорічні та додаткові відпустки (у тому числі у зв’язку з навчанням; працівникам, які мають дітей та інші) або виплачуючи компенсації за невикористані відпустки;

надаючи працівникам творчі відпустки;

при виконанні працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

при переведенні працівників на іншу, більш легку і нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;

при переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;

при наданні жінкам додаткових перерв для годування дитини;

виплачуючи вихідну допомогу;

проводячи виплати середнього заробітку за час службових відряджень;

оплачуючи вимушені прогули;

направляючи працівників на обстеження до медичних закладів;

при звільненні працівників-донорів від роботи;

при залученні працівників до виконання військових обов’язків;

при тимчасовому переведенні працівника на іншу, нижче оплачувану роботу;

в інших випадках, коли законодавством виплати здійснюють виходячи із середньої заробітної плати.

Розрахунковим періодом для визначення середнього заробітку при рахуванні відпусткових та компенсації за невикористану відпустку є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. І тільки якщо з моменту зарахування працівника до штату пройшло менше року, розрахунковим вважається період фактичної роботи, тобто з першого числа місяця, в якому надають відпустку або виплачують компенсацію за використану відпустку.

У всіх інших випадках середній заробіток розраховують виходячи заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, в’язаної з відповідною виплатою. Новачкам, які пропрацювали на підприємстві менше цього строку, середню зарплату обчислюють на підставі виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо у працівника не було заробітку (не з його вини), розрахунки проводять, виходячи зі встановленої для нього у трудовому договорі тарифної ставки чи посадового окладу.

Другий — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01р. № 1266. Цим документом ми керуємося, визначаючи середній заробіток для розрахунку допомоги з тимчасової втрати працездатності і з вагітності та пологів; з безробіття; соціальних виплат при нещасному випадку на виробництві.

Причому у всіх цих випадках середню заробітну плату обчислюють за останні 6 календарних місяців роботи (із 1-го по 1-ше число) перед настанням страхового випадку, протягом яких застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (це зобов’язаний був робити роботодавець).

Правда, якщо застрахований працював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачені страхові внески. Якщо ж людина працювала менше одного календарного місяця, середній заробіток (доход) обчислюють за фактично відпрацьований час.

Розраховуючи середній заробіток для соціальних виплат слід пам’ятати, що максимальна його сума, на яку нараховують (утримують) соціальні внески пенсійний збір становить з 1 січня 2008 року 9495 гривень.

При необхідності обчислення середнього заробітку для розрахунку страхових виплат при нещасному випадку на виробництві (у т.ч. і для допомоги з тимчасової непрацездатності при нещасному випадку на виробництві), обов’язково слід згадати про Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, затверджене постановою Фонду страхування від нещасних випадків від 01.11.01р. № 43. У ньому є норми, які потрібно знати.

Третій — Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 27.11.2003р. № 1344-ІУ (далі - Закон № 1344-ІУ), а точніше його стаття 40. Нею визначено, що до заробітку для обчислення пенсій включають всі види оплати праці на які за чинними правилами нараховують страхові внески (тобто пенсійний збір), крім інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, затверджених Інструкцією зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 року № 5. Цим документом слід користуватися, складаючи довідку про заробітну плату для призначення пенсії.

У заробіток для обчислення пенсій включають суми допомоги з тимчасової втрати працездатності та середній заробіток, що зберігається за працівником, за відповідні періоди.

Для призначення пенсій середній заробіток обчислюється за порядком встановленим ст. 40 Закону № 1344-ІУ У ній визначено, що розрахунковим періодом можуть бути (на вибір того, хто звернувся за пенсією) 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності незалежно від наявних перерв у роботі до липня 2000 року, а з липня 2000 року по день звернення, по даним персоніфікованого обліку, в яких вказується нарахована заробітна плата і внески з неї.

Тут слід мати на увазі, що всі виплати враховують у місяці їх нарахування, а відпускні, лікарняні (а в деяких випадках і заробітну плату, нараховану в останньому місяці за попередні) — у місяцях, за які вони нараховані.

Надання відпусток регулюється Законом України «Про відпустки», КЗпП та іншими нормативними актами, згідно з якими право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовою угодою у фізичної особи, громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні. Види відпусток:

щорічна відпустка: основна і додаткова (за роботу в шкідливих умовах, особливий характер праці, інші);

додаткова відпустка в зв’язку з навчанням; творча відпустка;

соціальна відпустка: у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, додаткова відпустка працівникам, що мають дітей;

відпустка без збереження заробітної плати.

Підставою для надання відпустки є заява працівника. На підставі заяви працівника складається наказ про надання відпустки. Наказ складається в двох екземплярах. Один екземпляр підшивається у відділі кадрів. При цьому робиться запис в типовій формі П-2 в розділі IV «Відпустки». Другий примірник передається до бухгалтерії.

У випадках збереження заробітної плати за невідпрацьований час (надання працівникові щорічних, додаткових, у зв’язку з навчанням відпусток э компенсації за невикористану відпустку, виконання працівником державних і громадських обов’язків у робочий час, переведення працівника на легшу, нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я, службових відряджень, надання жінкам додаткових перерв для годування дитини, звільнення працівників-донорів від роботи, залучення працівників до виконання службових обов’язків та інших випадках) виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток провадиться з розрахунку виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або компенсації за невикористану відпустку. В інших випадках середньомісячна заробітна плата розраховується, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, яка пов’язана відповідна виплата. Виплати, що включаються в розрахунок середньої заробітної плати та порядок розрахунку виплат у випадках збереження заробітної плати визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженим Постановою КМУ від 8 лютого 995р. № 100.

Нараховані відпускні відображають по дебету субрахунку класу 8 «Витрати» і кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» незалежно від того до яких місяців вони належать. Також по дебету субрахунку класу 8 «Витрати» але в кореспонденції кредитом субрахунків рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» показують нараховані на відпускні соціальні внески (збори). Що стосується утримання податку з доходів і платежів у фонди соціального страхування — їх проводять по дебету субрахунку 661 так як і виплату відпусткових.

При нарахуванні лікарняних (допомоги в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності) середня заробітна плата розраховується відповідно до обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням затвердженого постановою КМУ від 26.09. 2001 р. № 1266.

Підставою для нарахування лікарняних є листок непрацездатності (лікарняний листок) (додаток Ц). На його підставі оплачують: допомогу по тимчасовій втраті працездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком;

допомога по вагітності і пологах;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Перші дві допомоги виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третє - за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Допомога з тимчасової втрати працездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) в разі настання у неї одного зі страхових випадків.

Розмір допомоги встановлено Законом України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ.

Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується страховим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

• 1) 60% середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;
• 2) 80% середньої заробітної плати — застрахованим особам, котрі мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
• 3) 100% середньої заробітної плати — застрахованим особам, котрі мають страховий стаж понад вісім років;
• 4) 100% середньої заробітної плати застрахованим особам, віднесеним до категорії 1−4 осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків чи особі яка їх заміняє і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалою від Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни та особам на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII.

Законом України від 11.01.2001 року № 2213−111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового соціального страхування» покладено на підприємство обов’язок до оплати перших п’яти днів тимчасової працездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, не пов’язаною з нещасним випадком. І лише починаючи з шостого дня виплата лікарняних здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У бухгалтерському обліку суми «лікарняних» відображаються таким чином (таблиця 2.5.1).

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам соцстраху з тимчасової втрати працездатності лише починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності. А перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів установи і відносяться на їх видатки за кодом економічної класифікації 1120 «Нарахування на заробітну плату».

СЛ = (ЗП/КД) х Рд х В Таблиця 2.6.1 Бухгалтерський облік лікарняних

де СЛ — сума лікарняних;

ЗП — заробітна плата за шість попередніх місяців;

КД — кількість робочих днів за два попередні місяці;

Рд — кількість робочих днів хвороби;

В — відсоток оплати залежно від страхового стажу працівника.

У бухгалтерському обліку порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності відображається наступним чином:

1) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за перші 5 днів хвороби:

Д-т 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи»;

Д-т 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання та інші заходи»;

К-т 661 «Розрахунки щодо заробітної плати».

2) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соцстраху з тимчасової втрати непрацездатності:

Дт 652 «Розрахунки із соціального страхування»;

Кт 661 «Розрахунки щодо заробітної плати».

Із нарахованої суми допомоги з тимчасової непрацездатності проводяться такі ж утримання, як із нарахованої заробітної плати.