Економічне обґрунтування будівництва заводу копіювальних верстатів

ВСТУП

Характеристика продукції, що буде випускати підприємство

У цьому розділі доцільно привести техніко-економічну характеристику продукції нового підприємства.

Копіювальний верстат — металоріжучий станок для обробки криволінійних поверхонь методом копіювання. Відрізняють копіювальні станки токарні, фрезерні, шліфувальні і інші. Копіювальними станками називаються також станки для гравіювання візерунків.

Копіювальний станок, служить для відтворення на виробах з різноманітних матеріалів плоских і криволінійних поверхонь по копії (шаблону, зразку, моделі, кресленню). Розрізняють копіювальний станок для плоского, контурного, об'ємного, комбінованого копіювання з механічною, гідравлічною, електричною, фотоелектричною і іншою системою спостереження або без неї. Основний вузол копіювального станка — копіювальний пристрій. В металообробці широко розповсюдженні копіювально-фрезерні верстати в деревообробці — токарні і фрезерні. Більшість копіювальних верстатів (наприклад, токарні) також забезпечуються копіювальним пристроєм. На копіювальних верстатах одержують в серійному і масовому виробництвах фігурні елементи меблів, складні ливарні моделі, профільовані кулачки, ексцентрики, шаблони, матриці і інші. Копіювальний пристрій, пристосування до метало-ріжучого чи деревообробному станку (токарному, фрезерному і ін.), який застосовується при обробці криволінійних поверхонь, коли вони не можуть бути одержані тільки при тих подачах, які допускає конструкція даного станка. При використані копіювальних верстатів одна з подач (звичайно криволінійна) виготовляється від копіювача, забезпечує складний рух інструмента, відповідно заданому профілю (формі) поверхні. Існує багато конструктивних різновидностей копіювальних верстатів в залежності від їх призначення, а також типу станка, на якому їх застосовують. Всі копіювальні верстати мають копіювач, який виконується у вигляді фасоної лінійки, шайби і ін. Копіювач знаходиться в контакті з роликом. При взаємному переміщені ролика і копіювача оброблюючий інструмент відтворює на заготовці заданий профіль поверхні. Зв’язок між обробним інструментом і роликом, який знаходиться в контакті з копіювачем, може бути прямий (жорсткий) або через слідкуючу систему.

1. Визначення місця будівництва підприємства

1.1 Розрахунок потреби в матеріалах

Перш ніж вибирати район будівництва підприємства, необхідно оцінити загальну потребу в матеріалах. Витрата матеріалів на програму випуску:

=, (1)

де Q_i — чиста маса матеріалу і-го виду, що витрачає на один виріб, кг;

N — програма випуску, шт.; k_i — коефіцієнт використання і-го матеріалу.

=600 * 1080 / 0,9 = 720 т.

=*k_i=720 * 0,20 = 144 т. і т. д.

Якщо по виробу єдиний коефіцієнт використання матеріалів заданий, то правомірно визначити загальну масу матеріалів, що поставляють на підприємство, а потім розподілити її по окремих їхніх видах.

Таблиця 1

Розрахунок потреби в і-му виді матеріалу

1.2 Економічне обґрунтування розміщення підприємства, що проектується

У цьому розділі необхідно обґрунтувати район будівництва підприємства, виходячи з основних принципів розміщення промислових підприємств. Передбачається, що будівництво підприємства буде здійснюватися в одному з пунктів споживання готової продукції. Вибір цього пункту — основна задача даного розділу. Економічне обґрунтування рішення цієї задачі, тобто вибору місця географічного розташування заводу, базується на мінімізації витрат на перевезення матеріалів і готової продукції.

З_ВР=З_Міj+З_ГПnm>min, (2)

де З_ВР — сумарні витрати по відповідному варіанті розміщення підприємства;

З_Міj — витрати на закупівлю й доставку матеріалів і-го виду з пункту j, грн.;

З_ГПпт — витрати на транспортування готової продукції з пункту n у пункт m.

Витрати на закупівлю й доставку сировини й матеріалів від постачальників до можливих споживачів розраховуються по формулі:

З_mij=Ц_mij*Р_mi+З_Tpij, (3)

де З_mij — витрати на закупівлю й доставку матеріалів і-го виду з пункту j, грн.;

Ц_mij — ціна і-го матеріалу в j-м пункті, грн.;

Р_mi — витрати матеріалу і-го виду на програму випуску виробів (т);

З_Tpij — витрати на транспортування і-го виду матеріалу з j-го пункт;

Розрахунок витрат на закупівлю матеріалів проводиться з урахуванням коефіцієнтів, які корегують рівень ринкової ціни на і-й матеріал у j-м пункті та враховують витрати на доставку з урахуванням діючих тарифів транспортування вантажів за т/км, вантажопідйомності одиниці транспортного засобу й коефіцієнта його використання, характерного для вантажу. З урахуванням додаткових умов формула прийме вид:

З_mij=Ц_mij*Р_mi*К_рс+, (4)

де К_рс — коефіцієнт, що корегує рівень ринкової ціни на і-й матеріал у постачальників (наведений у завданні);

Т_р — тариф на вантажоперевезення, що враховує дальність перевезення вантажів (диференційований по видам транспорту);

Г_в — вантажопідйомність одиниці транспортного засобу, т;

К_зап — коефіцієнт завантаження одиниці транспортного засобу.

Вибір району будівництва підприємства здійснюється по етапах:

1) Визначається відстань від постачальників до кожного можливого пункту споживання. Залежно від умови РГР варто використати або «Атлас залізниць України» або «Атлас автомобільних доріг України».

Таблиця 2

Відстань між k-м постачальником сировини і можливим і-м виробником готової продукції, км

2) Визначається необхідна кількість рухливого складу (або кількість вантажних вагонів, або кількість вантажних автомобілів), виходячи з вантажопідйомності одиниці транспортного засобу й коефіцієнта використання його, характерного для даного виду вантажу.

Матеріали і сировина можуть бути цілком закуплені в кожного з постачальників або можуть закуповуватися по окремих видах у різних постачальників.

1. Чавунне лиття = 144 / 10*0,95 = 15 машин

2. Сталеве лиття = 108 / 10*9,5 = 12 машин

3. Прокат = 144 / 10* 9,5 = 15 машин

4. Сталевий лист = 137 / 10*9,5 = 14 машин

5. Поковки = 36 / 10*9,5 = 4 машини

6. Кольорове лиття = 43 / 10*9,5 = 4 машини

7. Інші матеріали = 108 / 10*9,5 = 12 машин

3) В умовах ринку відпускна ціна різних постачальників того самого виду матеріалів буде відрізнятися.

Ц_мк=Ц_ср*У_цк, (5)

де Ц_ср — середньо ринкова ціна матеріалу, грн.;

У_цк — коефіцієнт рівня цін стосовно середньо ринкового рівня у k-того постачальника.

4) Визначення витрат на транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва, грн.

— якщо використовується залізничний транспорт:

З_{тр-маті}=S_мат*Т, (6)

де Т — тариф на вантажоперевезення, що враховує дальність перевезення вантажів, грн.;

— якщо використовується автомобільний транспорт:

З_{тр-маті}=t*R*S_мат-i, (7)

де t — тариф на вантажоперевезення за 1 км;

R — відстань між k-м постачальником сировини і можливим і-м виробником готової продукції, км.

Якщо матеріали доставляються з декількох міст, враховуючи поставки кожного міста-постачальника та заповнюють таблиці 3−7.

Таблиця 3

Визначення витрат на транспортування матеріалів у місто Донецьк

Таблиця 4

Визначення витрат на транспортування матеріалів у місто Тернопіль

Таблиця 5

Визначення витрат на транспортування матеріалів у місто Харків

Таблиця 6

Визначення витрат на транспортування матеріалів у місто Чернівці

Таблиця 7

Визначення витрат на транспортування матеріалів у місто Миколаїв

5) Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу, грн.

З_Міj=Ц_Мі+З_{тр-маті} (8)

Розрахунок величини З_Міj проводимо — від постачальників до кожного можливого j-го пункту будівництва заводу по кожному виду матеріалів. Якщо матеріали закуповуються в декількох містах, складається ряд аналогічних таблиць 8−12.

Таблиця 8

Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів у місто Донецьк

Таблиця 9

Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів у місто Тернопіль

Таблиця 10

Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів у місто Харків

Таблиця 11

Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів у місто Чернівці

Таблиця 12

Визначення витрат на закупівлю і транспортування матеріалів у місто Миколаїв

З метою визначення витрат на транспортування готової продукції підприємства:

1) визначаються відстані між пунктами споживання готової продукції.

Таблиця 13

Відстань між містами-споживачами готової продукції, км

2) вага готової продукції (скільки треба доставити готової продукції до всіх споживачів), т:

Р_гп = Q * N (9)

Р_гп = 600 * 1080 = 648 т.

3) необхідна кількість рухливого состава (або кількість вагонів, або кількість автомобілів), виходячи з вантажопідйомності одиниці транспортного засобу й коефіцієнта його завантаження, характерного для даного виду вантажу.

Q = П_гп * Р_гп / Г_м * К_зап (10)

де П_гп — потреба районів споживання ГП (од. виробів);

Р_гп — вага виробів;

Г_m — вантажопідйомність транспорту;

К_зап — коефіцієнт завантаження транспортних засобів.

Донецьк = 0,2 * 648 / 10 * 0,95 = 14 машин Тернопіль = 0,2 * 648 / 10 * 0,95 = 14 машин Харків = 0,4 * 648 / 10 * 0,95 = 27 машин Чернівці = 0,1 * 648 / 10 * 0,95 = 7 машин Миколаїв = 0,1 * 648 / 10 * 0,95 = 7 машин

4) використовуючи чинні тарифи на вантажні перевезення, проводиться розрахунок витратна транспортування готової продукції до споживача:

а) для залізничного транспорту:

З_тр.гп=Т*S_гпі (11)

де Т — тариф, у залежності від відстані, грн. (див. загальні вхідні дані)

б) для автомобільних перевезень:

З_тр.гп= t*R*S_гп (12)

де t — тариф на 1 км перевезень автомобільним транспортом, визначеної вантажопід'ємності, грн.;

Rвідстань між містами-споживачами, визначена в таб. 14, км. Розрахунки повинні бути представлені у виді наступної таблиці:

Таблиця 14

Витрати на транспортування готової продукції від можливого місця будівництва заводу до споживачів, грн.

Для кожного можливого району будівництва визначаються загальні витрати на закупівлю й транспортування сировини й готової продукції.

Таблиця 15

Визначення загальних витрат

Виділяється клітинка з мінімальною сумою витрат, визначаємо місто-споживач готової продукції, що і буде місцем розташування заводу.

У закінченні цього етапу обґрунтування проекту здійснюється вибір району будівництва підприємства й проводиться аналіз чинників, які побічно підтверджують правильність цього вибору.

Висновок:

Мінімальна сума витрат при аналізі п’яти міст-виробників — 188 729,5 грн. Тобто місцем будівництва заводу буде місто Миколаїв.

собівартість завод копіювальний верстат

2. Визначення складу устаткування, площі цехів і чисельності працюючих на підприємстві

2.1Визначення кількості станків по кожному виду устаткування

Кількість верстатів по кожному виду устаткування визначається по формулі:

N_вер=ВП*t_і/F_е*К_вн, де ВПвиробнича програма (річний випуск виробів), шт.;

t_і -трудомісткість виконання операцій і виду;

F_е -річний ефективний фонд часу роботи верстата;

К_вн -коефіцієнт виконання норм;

Ефективний фонд часу роботи устаткування залежить від прийнятого режиму роботи:

F_e = D*S*q*(1−0,01*в)

D — число робочих днів у плановому періоді;

S — змінність роботи устаткування;

q — середня тривалість зміни;

в — плановані втрати часу в роботі устаткування у зв’язку з ремонтом,%;

Таким чином, ефективний фонд часу роботи устаткування буде дорівнювати:

F_е=249*2*8*(1−0,01*3)=3864,48 (верстато-години) Результати відображую у таблиці.

Таблиця 16

Визначення кількості основних верстатів

2.2 Визначення площі, яку займають верстати

Площу знайдемо, використовуючи таблицю 2, так як вага виробу не перевищує 3,5 т. Отже використовують малі та середні верстати в такому співвідношенні:

— малі-60%

— середні-40%

Розрахунки у таблиці 17.

Таблиця 17

Визначення площі верстатного приміщення механічного відділення механоскладального цеху.

2.3 Визначення площі допоміжного приміщення

Допоміжне приміщення розділено на ряд окремих відділень, які визначаються в залежності від кількості верстатів в них встановлених або як % від верстатного приміщення.

Таблиця 18

Визначення площі допоміжного приміщення

2.4 Визначення площі додаткового відділення

Додаткова площа цеху складається з конторських і побутових приміщень, які складають 15% кожне від виробничої площі. Вона визначається по формулі:

S_доп=0,3*S_осн

S_доп=(0,15+0,15)*1112,4=334 м²

2.5 Визначення площі механічного відділення механоскладального цеху

Ця площина визначається шляхом підсумовування площі верстатної ділянки, допоміжної ділянки і додаткового відділення.

S_мех=S_осн +S_доп +S_дод

S_мех=1112,4+346+334=1792,4 м²

2.6 Визначення площі складального відділення

Ця площа в серійному виробництві визначається як 30−40% від площі механічного відділення і розраховується таким чином:

S_скл =0,3*S_мех

S_скл=0,3*1792,4=538 м²

2.7 Визначення площі механоскладального цеху

S_мсц= S_мех+ S_скл

S_мсц=1792,4+538=2330,4 м²

Визначимо об'єм механоскладального цеху:

V_мсц= S_мсц * h

V_мсц= 2330,4 *5= 11 652 м³

2.8 Визначення площі термічного цеху

S_тер=Вага виробу (т)*ВП/10

S_тер =0,6*1080/10=64,8 м²

2.9 Визначення площі допоміжних цехів

S_{інст ц}=0,1*S_мсц=0,1*2330,4=233,04 м²

S_{рм ц} =0,15* S_мсц=0,15*2330,4=349,56 м²

S_{всп ц}= S_{інст ц} + S_{рм ц}=233,04+349,56=582,6 м²

2.10 Розрахунок кількості працюючих в механоскладальному цеху

Визначення кількості ОПР МСЦ.

Загальна кількість:

— основні виробничі робітники

— допоміжні

— інженерно-технічні працівники Чисельність основних робітників розраховується по формулі:

R_осн =T_ед*ВП/F_еф.р *K_вн, де Т_ед— трудомісткість операції

F_еф.р— виробничий річний фонд часу одного працюючого Річний фонд розраховується по формулі:

F_еф.р= Кількість робочих днів*Тривалість зміни*(1-б),

де, б=0,1-втрати робочого часу

F_еф.р=249*8*(1−0,01)=1792,8 год.

Таблиця 20

Визначення кількості ОПР МСЦ

2.11 Визначення чисельності допоміжних робітників та ІТР МСЦ

R_{доп смц}=0,25*R_осн =0,25*416=104 роб.

R_кер=0,05*R_осн=0,05*416=21 роб.

R_фах= (R_доп +R_осн)*0,05=(416+104)*0,05=26 роб.

R_служ=(R_доп +R_осн)*0,01=(416+104)*0,01=6 роб.

R_ітр= R_кер+ R_фах+ R_служ=21+26+6=53 роб.

2.12 Визначення загальної кількості працюючих в МСЦ

R_{опр мсц} = R_осн + R_доп+ R_ітр=416+104+53=573 прац.

2.13 Визначення чисельності робітників термічного цеху

R_{осн тер} =T_тер*ВП/F_еф.р *K_вн=44*1080/1792,8*1,12=24 роб.

R_{доп тер} =0,15* R_осн =0,15*24=3,6= 4 роб.

R_{ітр тер} =0,15*(R_{осн тер}+ R_{доп тер})=0,15*(24+4)=4,2=5 роб.

R_{опр тер}= R_{осн тер} + R_{доп тер} + R_{ітр тер}=24+4+5=33 роб.

2.14 Визначення загальної кількості робітників зайнятих в основному виробництві

R_опр= R_{опр мсц}+ R_{опр тер}=573+33=606 роб.

2.15 Визначення кількості робітників зайнятих в допоміжному виробництві

R_доп.=0,4* R_опр =0,4*606=242,4=243 роб.

2.16 Визначення кількості ІТР управління заводу

Чисельність ІТР управління заводу складає 120% від ІТР основного складу.

R_{ітр зу}=1,2*(R_{ітр мсц} + R_{ітр тер})=1,2*(53+5)=69,6=70 роб.

2.17 Визначення чисельності робітників підприємства

R_п= R_опр+ R_доп+ R_{ітр зу}=606+243+70=919 роб.

3. Розрахунок собівартості продукції

3.1 Розрахунок вартості сировини і матеріалів

З_см=З_мтр-НДС=З_мтр-1/6* З_мтр

З_см=188 729,5−1/6*188 729,5=188 729,5 — 31 454,916 =157 274,59 грн

3.2 Визначення вартості зустрічних відходів

З_вв=З_см*0,05*а*в, де а-% від реалізації відходів матеріалу = 90%;

в-% від первинної ринкової ціни матеріалів, по якій реалізуються відходи = 40%.

З_вв=157 274,59*0,05*0,9*0,4=2830,94 грн.

3.3 Визначення основної з/п виробничих робітників

При оплаті праці основних виробничих робітників застосовують відрядну форму оплати праці.

Розрахунок з/п ОВР ведеться по формулі:

ОЗП_овр= СТК*ГТС_І*Т*ВП*Пр*Д, де ГТС_І— годинна тарифна ставка 1-го розряду, Пр — премія, Д — доплата.

Розрахунок середнього тарифного коефіцієнту проводимо так:

СТК = ТК_м + (ТК_б-ТК_м)*(СТР-ТР_м), де СТКсередній тарифний коефіцієнт, ТК_м— тарифний коефіцієнт меншого розряду, ТК_б— тарифний коефіцієнт більшого розряду, СТРсередній тарифний розряд, ТРменший тарифний розряд.

Приймаю, що тарифний розряд відрядників в цеху = 3,8:

СТК=1,18

СТК_ст.=1,32

Таблиця 21

Розрахунок основної з/п ОВРвідрядників МСЦ

Приймаю, що тарифний розряд робочих термічного цеху = 3:

СТК_тц= 1,18

Таблиця 22

Розрахунок основної з/п ОВР відрядників термічного цеху

Усього по основному виробництву складає:

ОЗП_{опр загал}=ОЗП_{опр мсц}+ОЗП_{опр тер ц}=5 642 348,3+334 862,55=5 977 210,8 грн.

3.4 Визначення додаткової з/п ОВР

Таблиця 23

Визначення додаткової з/п робочих і ФОП по основному виробництву