Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ «Металоіндустрія Плюс»

Міністерство освіти і науки України Сумський Державний університет КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ЗВІТ з переддипломної практики на тему

«ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ»

(на прикладі ТОВ «Металоіндустрія Плюс»)

Суми 2008р.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМАТИКИ «Теоретико методичні основи визначення результативності та ефективності діяльності підприємства»

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС»

РОЗДІЛ 3. Аналітична оцінка ЕФЕКТИВНОСТІ діяльності ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС»

3.1 Аналіз динаміки складу і структури активів та пасивів балансу

3.2 Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства

3.3 Показники ділової активності та ефективності господарювання ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.

Сучасний менеджмент для оцінки бізнесу оперує такими поняттями, як результативність і ефективність. Згідно стандартам ГОСТ Р ИСО 9000−2001. Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь. Госстандарт России. 2001, результативність — це ступінь реалізації запланованої діяльності і досягнення запланованих результатів.

Ефективність — це взаємовідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами. Дослідження ефективності виробництва дозволяє визначити шляхи зростання продуктивності праці і зниження зарплатомісткості продукції (економія затрат живої праці), зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці), а також раціонального використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці).

Таким чином, результативність — це характеристика системи, обумовлена як її здатність виконувати функції, а ефективність, — це характеристика, обернено пропорційна витратам, що поглинаються бізнес-системою. Іншими словами, для оцінки результативності й ефективності бізнес-системи підприємства необхідно визначити співвідношення між функціями, що виконуються в бізнес-системі, і витратами на їхнє виконання.

З погляду керування бізнес-системою підприємства актуальність теми переддипломного дослідження полягає в пошуку шляхів одночасного підвищення результативності й ефективності діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є підприємство — ТОВ «Металоіндустрія Плюс» (м.Дніпропетровськ).

Предметом дослідження є виробнича та комерційна діяльність підприємства й способи аналізу і поліпшення її результативності та ефективності.

Метою роботи є ідентифікація поточного економічного стану підприємства та пошук шляхів оптимізації управління результативністю та ефективністю діяльності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс».

Методи досліджень: проведення горизонтального (індексно хронологічного) та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансової звітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів.

Інформаційно-методологічна база досліджень — фінансово-статистичні щорічні документи ТОВ «Металоіндустрія Плюс»" за 2005;2007 роки та поквартальні фінансовостатистичні документи за 2008 рік.

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМАТИКИ «Теоретико методичні основи визначення результативності та ефективності діяльності підприємства»

Відповідні види результативності діяльності фірм виділяються переважно за різноманітністю отриманих результатів (ефектів) їх діяльності. Перш за все, результат діяльності буває економічним або соціальним. Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати діяльності фірми. До таких показників відносяться обсяг товарної продукції, чистої або реалізованої продукції, величина отриманого прибутку, економія тих чи інших видів ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції.

Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей, покращання умов праці та побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні наслідки можуть бути не лише позитивними, а й негативними (поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).

У зв’язку з цим визначають, оцінюють і регулюють як економічну, так і соціальну ефективність діяльності фірми.

При виділенні показників оцінки соціально-економічної діяльності фірми

— на рівні фірми модифікованою формою єдиного критерію ефективності (результативності) її діяльності може бути максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на продукцію, що виробляється, та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять найбільш повне відображення в конкретних показниках ефективності фірми.

При формуванні системи показників соціально-економічної ефективності фірми бажано дотримуватись певних принципів:

1) забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності фірми;

2) відображення ефективності використання усіх видів ресурсів, що застосовуються у виробництві;

3) можливість застосування показників ефективності в управлінні різними ланками виробництва у фірмі;

4) виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності фірми.

Система показників ефективності фірми, що побудована з урахуванням зазначених принципів, повинна включати декілька груп:

1) узагальнюючі;

2) показники ефективності використання праці (персоналу);

3) показники ефективності використання виробничих основних фондів і оборотних коштів;

4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів і капітальних вкладень).

Кожна з цих груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність фірми або ефективність використання окремих видів ресурсів (що застосовують та споживаються).

Для всебічної оцінки рівня і динаміки абсолютної економічної ефективності фірми, результатів виробничо-господарської і комерційної діяльності, поряд з наведеними основними показниками, слід також використовувати специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів.

При вимірюванні економічної ефективності конкретні види ефективності можуть розрізнятись не лише за видами результатів (ефектів) діяльності фірми, що отримуються, але й залежно від того, які ресурси (що застосовуються чи споживаються) беруться для розрахунків. Ресурси, що застосовуються — це сукупність живої та уречевленої праці, а ті, що споживаються, є поточними витратами на виробництво продукції. У зв’язку з цим у практиці господарювання варто виділяти також ефективність ресурсів, що застосовуються і споживаються, як специфічні форми прояву загальної ефективності фірми.

У зарубіжній практиці як синонім терміна «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», коли під продуктивністю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за виробництва різноманітних товарів і послуг.

Не варто забувати також, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість виробництва.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом еко-омії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Математично (у формалізованому виразі) закон економії робочого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції або надання послуг, має такий вигляд:

В_С = (В_УП + В_ЖП + В_МП) / Е_СК min (1.1)

де В_С — сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару;

В_УП — затрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання товару;

В_ЖП — затрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що припадає на даний товар на тій чи тій стадії його життєвого циклу,

плюс прибуток на цій стадії (необхідна й додаткова праця);

В_МП — затрати майбутньої праці в процесі споживання (експлуатації) товару;

Е_СК — сумарний корисний ефект (віддача) товару для споживача за нормативний строк служби.

Процес формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності системи) показано на рис. 1.1.

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

Ефективність (продуктивність) = Результати / Ресурси (витрати) (1.2)

Результативність виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти:

1) кінцевий результат процесу виробництва;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах; другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за певний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності - прибуток (прибутковість).

Відмітимо, що необхідні для одержання певного результату виробництва (діяльності) ресурси розподіляються на одноразові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно.

Слід зазначити, що процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов’язаний передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відповідно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових — досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності виробництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме [32]:

забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп:

1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);

2) показники ефективності використання праці (персоналу);

3) показники ефективності використання виробничих (основних та оборотних) фондів;

4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій).

Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб'єктів господарювання

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведеними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоіндустрія Плюс» є виробничо-монтажним будівельним підприємством та виконує роботи в наступному сегменті будівництва:

— виготовлення та монтаж швидкомонтуємих будівель МИ+;

— виготовлення металоконструкцій різного ступеня важкості;

— розробка проектно-кошторисної документації (лицензия № АБ-105 538);

— спорудження фундаментів;

— спорудження несучих та огороджуючих конструкцій;

— монтаж металоконструкцій;

— доставка металоконструкцій на строймайданчик.

Обсяги виробництва металоконструкций:

— двутаврова балка для каркасних будівель — 700 тон в місяць;.

— нестандартні металоконструкції - 200 тон в місяць.

У складі обладнання підприємства є наступні типи:

— універсальний збірний стан для виробництва двутаврової балки,

— машина термичесного різання листового метала «Кристалл ТМ-2,5М»

— ленточнопильний станок,

— ножиці гильотинні (3 шт.) до 25×3150мм,

— строгальний станок,

— радиально-сверлильний станок (2 шт.),

— заточний станок,

— відрізний станок,

— вальци листогібочні (до 12×2000мм),

— машина листоправильна,

— напівавтомати газової різки «Смена»,

— ручне газо-різальне обладнання,

— станкопости ручного електрозварювання,

— станкопости напівавтоматичного зварювання в середовищі захисних газів,

— обладнання для очистки та окраски металоконструкцій,

— шість мостових кранів грузоподйомністю від 5 до 12 тон, Рядом с цехом — відкритий склад металопроката с козловими кранами грузопідйомністю 25 и 32 тон, під'їзні авто та залізничні шляхи.

Підприємство ТОВ «Металоіндустрія Плюс» самостійно виконує весь цикл: проектування, виготовлення та монтажу.

Підприємством ТОВ «Металоіндустрія Плюс» побудовані наступні об'єкти:

— Кондитерська фабрика «АВК» (виготовлення металоконструкцій);

— Мережа супермаркетів «АТБ» (Виготовлення та монтаж металоконструкцій);

— будинок по вул. Барикандой д. 1 (Дніпропетровськ, Виготовлення металоконструкцій);

— виробничий цех м’ясокомбіната «Алан» (Дніпропетровськ, комплекс робіт);

— виробничий цех «Procter & Gamble» (Бориспіль, Виготовлення металоконструкцій);

— виготовлення та монтаж металоконструкцій мансардного поверху будівлі по ул. Миронова 5 (Дніпропетровськ);

— магазин Будапешт (Донецьк, комплекс робіт);

— виробничий цех Українського завода СКГШ (м. Дніпропетровськ, монтаж огорожуючих конструкцій);

— стадіон «Металург» ФК «Днепр» (Дніпропетровськ, виготовлення та монтаж металоконструкцій).

Таблиця 2.1

Основна продукція, пропонуєма ТОВ «Металоіндустрія Плюс»

Таблиця 2.

Основні послуги, пропонуємі ТОВ «Металоіндустрія Плюс»

РОЗДІЛ 3 Аналітична оцінка ЕФЕКТИВНОСТІ діяльності ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС»

3.1 Аналіз динаміки складу і структури активів та пасивів балансу Для виконання аналітичних досліджень динаміки складу і структури активів та пасивів балансу підприємства проводять відповідне групування статей балансу та їх структурний аналіз. Мета структурного аналізу — вивчення структури й динаміки коштів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення із загальною картиною фінансового стану.

Схеми порівняльного аналізу охоплюють велику кількість показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. При проведенні горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. При вертикальному аналізі обчислюється питома вага кожної з окремих груп статей у валюті балансу.

Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення.

В табл. 3.1 наведені результати горизонтального та вертикального аналізу складу і структури майна підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках (обробка даних Додатка А).

Як показує аналіз даних табл.3.1 склад та структура майна ТОВ Металоіндустрія Плюс у 2005 -2008 роках характеризується наступними показниками:

— абсолютна валюта баланса підприємства зросла з рівня 223,9 тис.грн. у 2005 році до рівня 1 942,8 тис.грн. у 2 кварталі 2008 році, але динаміка її росту має тенденцію до зниження темпів нарощування:

а) значний ланцюговий приріст +214,0% у 2006 році;

б) значний позитивний ланцюговий приріст +113,7% у 2007 році;

в) невеликий ланцюговий приріст +14,8% у 1 кварталі 2008 року;

г) невеликий ланцюговий приріст +13,53% у 2 кварталі 2008 року;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів — виторгу або прибутку від реалізації продукції (див.табл.3.2).

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці золоте правило економіки підприємства") оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку (Т^РБ), обсягу реалізації продукції (Т^N) та суми активів балансу (Т^В):

Т^РБ>T^N>T^B>100% (3.1)

На аналізованому підприємстві ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках співвідношення «золотого правила» становлять (табл.3.2):

а) 2006 рік

1458,0% > 199,9% > 214,0% > 100% - незначно не виконується 1 умова б) 2007 рік

419,8% > 372,7% > 113,5% > 100% - виконуються всі умови в) 2008 рік

202,8% > 30,7% > 29,5% > 100% - виконуються всі умова Тобто, умови «золотого правила економіки підприємства» на ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках практично виконуються.

У табл. 3.3 наведений аналіз стану основних засобів в ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках. Як показує аналіз результатів, наведних в табл.3.3, на підприємстві ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках підтримується коефіцієнт придатності основних засобів на рівні 96,0 — 99,0% за рахунок своєчасного оновлення основних засобів.

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки складу та структури майна підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Продовження табл.3.1

Таблиця 3.2

Аналіз динаміки активів і фінансових результатів підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Таблиця 3.3

Характеристика основних засобів підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

3.2 Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов’язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов’язань.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов’язання; короткострокові кредити.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.

Результати розрахунків показників платоспроможності та ліквідності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» наведені в табл. Ж.1 — Ж.4 Додатку Ж.

Як показує аналіз даних табл. Ж.1 -Ж.4 Додатку Ж, діяльність підприємства ТОВ «Метолоіндустрія Плюс» у 2005 — 2008 роках характеризується наступним:

підприємство є низькоплатоспроможним та неліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;

3.3 Показники ділової активності та ефективності господарювання Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності.

Як показує аналіз даних табл. К.1 — К.6 додатку К, в ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках характерні наступні параметри процесів ділової активності:

— фондовіддача основних фондів знаходиться практично на одному рівні, тобто наращування обсягів основних фондів відповідає нарощуванню обсягів виконаних робіт;

— забезпечується стабільність рівня зносу основних фондів на рівні не нижче 0,96 постійним оновленням та придбанням основних фондів;

— ресурсовіддача активів у чисту виручку від реалізації з рівня 4,64 у 2005 році зросла до рівня 11,0 -11,7 у 2008 році, тобто частка активів стала використовуватися з нарощуванням ефективності.

Аналіз оборотності агрегатів оборотних активів також показує, що на протязі 2006;2007 років період обороту агрегатів оборотних активів різко знизився, що свідчить про зростання темпу ділової активності підприємства. Таким чином, підтверджується, що частка зростаючих робочих активів стала використовуватися дуже ефективно.

Аналіз рентабельності роботи ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 -2008 роках показує, що рентабельність роботи всіх характерних агрегатів балансу підприємства зростає, але це стало дуже помітно у 2007 році. При цьому:

— рентабельність власного капіталу по чистому прибутку знаходиться на рівні 37 -56% річних, тобто в 2,5 — 4,0 рази вище альтернативної депозитної ставки в комерційних банках, тобто підприємство для його засновників становиться інвестиційно привабливим, оскільки ставка доходності пайових часток становиться вище альтернативної доходності на ринку банківських депозитів (14 -15%).

В той же час показник схильності до банкрутства по Альтману (Додаток Д) ідентифікує незначний рівень ймовірності банкрутства ТОВ «Металоіндустрія Плюс», в основному за рахунок високої частки власного капіталу в активах та високого рівня ресурсовіддачі активів у обсяги реалізованої продукції.

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 — 2008 роках показала:

підприємство є низькоплатоспроможним та неліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;

підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості та прибутку у власному капіталі;

ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства при зростанні валюти балансів не знижується, що свідчить про ефективність політики оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

рентабельність роботи підприємства та доходність пайових часток у 2006 -2008 році значно підвищилась, що привело до появи інвестиційного інтересу по вкладанню коштів інвесторів в підприємство;

у 2007 році різко зріс рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зменшення періоду оборотності оборотних коштів та дебіторсько-кредиторської заборгованості до 22 — 30 днів, що значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).

Тобто, підприємство знаходиться в сегменті зростання життєвого циклу розвитку підприємства і повинно терміново розробити стратегію розвитку підвищення рівнів ліквідності та платоспроможності підприємства.

ВИСНОВКИ Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 — 2008 роках показала:

валюта балансу підприємства за 3 роки діяльності зростає практично в 9 разів, що свідчить про позитивну тенденцію росту підприємства підприємство є низькоплатоспроможним та слаболіквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;

підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості та прибутку у власному капіталі;

ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства при зростанні валюти балансів не знижується, що свідчить про ефективність політики оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

високий рівень рентабельності роботи підприємства та доходність пайових часток у 2006 -2008 році значно підвищилась, що привело до появи інвестиційного інтересу по вкладанню коштів інвесторів в підприємство;

у 2007 році різко зріс рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зменшення періоду оборотності оборотних коштів та дебіторсько-кредиторської заборгованості до 22 — 30 днів, що значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).

Тобто, підприємство знаходиться в сегменті зростання життєвого циклу розвитку підприємства і повинно терміново розробити стратегію розвитку підвищення рівнів ліквідності та платоспроможності підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV (діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року N 1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2004 року N 1519-IV)

3. Закон України «Про систему оподаткування в Україні» // від 25.06.1991 N 1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 р. N 906-IV)

4. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 р. N 2711-IV)

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» // від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР (станом змін від від 7 липня 2005 р. N 2771-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок на додану вартість «// від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 р. N 2771-IV)

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

10.Богатко А. Н. Основы экономического анализа хозяйствующего субъекта. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 208 с.

11. Бойко В. В. Економіка підприємств України. — Дніпропетровськ, НГАУ, 2002. — 535 с.

12. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л. В. Рибалко. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 352 с

13. Грещак М. Г., Гребешкова О. М., Коцюба О. С. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001 — 228 с.

14. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. — 488 с.

15. Захожай В. Б., Литвиненко Я. В., Захожай К. В., Литвиненко Р. Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч. посібник. -Київ, Видавництво: Центр навч. л-ри, 2006. — 468 с.

16. Золотько І.А. Податкова система. Навч. посібник.- Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2005. 204 с.

17. Економіка підприємства: Підручник/ Ред. С. Ф. Покропивний. — 3-тє вид., без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 528 с. — (До 100-річчя Київського національного економічного університету)

18. Економіка підприємства: Навч. посібник/ Ред. А. В. Калина. — К.: МАУП, 2006. — 351 с

19. Економіка підприємства: Підручник/ Ред. А. В. Шегда. — К.: Знання, 2006. 614 с

20. Економіка підприємства: опорний конспект лекцій / Н. М. Ушакова, Л.О.Лігоненко, М.М.Скотнікова — К., КНТЕУ, 2002. — 187 с.

21. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І.О.Швиданенко, С. Ф. Покропивний, С. М. Клименко та ін. — К.: КНЕУ, 2000 -248 с

22. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник / За ред. І. М. Петровича. — К.: Знання, 2001. — 405 с.

23. Економіка підприємств: Навчальний посібник / Ред. П. С. Харів. — Тернопіль: Економічна думка, 2000. — 500 с.

24. Коніщева Н., Балашова Р., Гураль В. Аналітичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств // Економіст. — 2000. — № 12. — с. 44−47.

25. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- К.: МАУП, 2000. — 152

26. Крамаренко Г. О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520 с.

27. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз та планування. — Дніпропет-ровськ: Видавництво ДАУБП, 2001. — 224 с.

28. Куденко Н. В. Маркетингові стратегії фірми — Київ, КНЕУ, 2002. — 245 с.

29. Мельник Г. Г., Букаєв А. С. Вероятностная оценка кредитоспособ-ности хозяйствующего субъекта // Финансы, 2003, № 5, с. 19−22

30. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 227 с.

31. Оценка бизнеса: Учебник / Под.ред. А. Г. Грязновой, М. А. Федотовой. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 512 с.

32. Примак Т. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. — К.: Вікар, 2001. — 178 с.

33. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий — К.: Издательский дом «Максимум», 2001. — 600 с.

34. Фінанси підприємств: Підручник / Кол. авт. під кер. проф. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2004. 546 с.

35. Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М.Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005. 536 с.

36. http://www.smida.gov.ua — Офіційний сайт фінансової звітності ВАТ Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку України

37. http://www.mstat.gov.ua — Офіційний сайт Державного комітета статистики України

ДОДАТКИ Додаток, А Балансові звіти ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Додаток Б Звіти про фінансові результати ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки Додаток Д Динаміка стійкості ТОВ «Металоіндустрія Плюс» до банкрутства

Додаток Ж Таблиця Ж.1

Аналіз динаміки показників фінансової стійкості по покриттю запасів підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Таблиця Ж.2 Аналіз дпоказників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Продовження табл.Ж.2

Таблиця Ж.3

Аналіз динаміки показників ліквідності балансу підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Додаток К Таблиця К.1

Аналіз динаміки показників рентабельності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки Таблиця К.2

Аналіз динаміки оборотності оборотних коштів підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Таблиця К.3

Аналіз динаміки оборотності джерел коштів підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки

Таблиця К.4

Аналіз динаміки прибутку підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» за 2005 -2008 роки