Прокуратура України (реферат)

РЕФЕРАТ На тему:

Прокуратура України.

ПЛАН

1. Поняття правового статусу прокуратури України.

2. Система і структура прокуратури.

3. Функції і повноваження прокуратури.

4. Порядок діяльності органів прокуратури.

5. Акти органів прокуратури.

1. Поняття правового статусу прокуратури України У юридичній науці України нема єдності у питанні, до якого виду влади належить прокуратура: законодав­чої, виконавчої чи судової. Чинне законодавство Украї­ни також не дає чіткої відповіді на це питання. Досвід зарубіжних країн свідчить, що існують різні варіанти вирішення питання про місце прокуратури у системі державної влади. В одних країнах прокуратура перебуває у складі Міністерства юстиції, в інших — при судах, в третіх — виділена в окрему систему.

Аналіз функцій прокуратури, визначених Конститу­цією України і Законом України про прокуратуру, пока­зує, що одні функції прокуратури України тяжіють до виконавчої влади, інші - до судової. Виходячи з цього, а також враховуючи, що принцип поділу влади на зако­нодавчу, виконавчу і судову не позбавлений умовності, логічним буде висновок, що в сучасному вигляді проку­ратуру України ні до однієї гілки влади не можна віднести, вона за своєю державно-правовою природою є самостійним державним інститутом у механізмі держав­ної влади, покликаним здійснювати визначені законо­давством функції.

Закон України про прокуратуру закріплює принципи організації та діяльності прокуратури: органи прокурату­ри становлять єдину централізовану системуздійсню­ють свої повноваження на підставі додержання норм Конституції і законів України, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органівзахищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед закономвживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поно­влення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушеннядіють гласно, інформують державні орга­ни влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів.

Чинне законодавство України визначає гарантії не­залежності прокуратури у здійсненні повноважень. Забо­роняється втручання органів державної влади і управ­ління, посадових осіб, засобів масової інформації, об'єд­нань громадян та їх представників у діяльність про­куратури по нагляду за додержанням законів або по роз­слідуванню діянь, що містять ознаки злочину. Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою пе­решкодити виконанню ним службових обов’язків або вимаганням прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебува­ють у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх ви­рішення. Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення. Вимоги прокурора, які відпо­відають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадо­вих осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відпо­відальність.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конститу­цією України, Законом України про прокуратуру інши­ми законодавчими актами. Органи прокуратури у вста­новленому порядку в межах своєї компетенції вирішу­ють питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною між­державних договорів.

2. Система і структура прокуратури Прокуратура України складає єдину централізовану систему з підпорядкуванням прокурорів нижчого рівня прокурорам вищого рівня. Систему органів прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей, міст Києва і Севастополя (на правах облас­них), міські, районні, міжнародні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До ор­ганів військових прокуратур належать військові прокура­тури регіонів і військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). У систему прокуратури України входять також й інші спеціалізовані прокуратури: транспортні прокура­тури, прокуратури за наглядом додержання законів у виправно-трудових установах, природоохоронні проку­ратури, прокуратури за наглядом додержання законів в оборонній промисловості,.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Вер­ховної Ради України та звільняється з посади Президен­том України. Строк повноважень Генерального проку­рора України та підпорядкованих йому прокурорів — п’ять років. Генеральний прокурор України призначає першого заступника, заступників Генерального прокуро­ра України, керівників структурних підрозділів та інших працівників Генеральної прокуратури, прокурора Авто­номної Республіки Крим за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, заступників проку­рора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, рай­онних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.

Структуру Генеральної прокуратури України скла­дають: керівництво Генеральної прокуратури (Генераль­ний прокурор України, його перший заступник, заступ­ники) — галузеві управління — управління загального на­гляду, слідче управління, кримінально-судове управлін­ня, цивільно-судове управління, управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України і обо­ронній промисловостіфункціональні відділи — відділ нагляду за додержанням законів на транспорті, відділ нагляду за додержанням кримінально-виконавчого зако­нодавства, відділ нагляду за додержанням законів про національну безпеку, державний кордон і митну справу, відділ нагляду за додержанням законів про права непов­нолітніх, відділ нагляду за додержанням природоохо­ронного законодавства, відділ нагляду за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення, організаційно-контрольний відділ, відділ систематизації законодавства і зв’язків з засобами масової інформації та інші.

У Генеральній прокуратурі України утворюється ко­легія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Авто­номної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Колегії також утворюються у про­куратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Колегія прокуратури є до­радчим органом і розглядає найбільш важливі питання діяльності прокуратури. Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіж­ностей між прокурором і колегією прокурор проводить в життя своє рішення.

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Ав­тономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справахУ прокуратурах областей, міст та інших, прирівняних до них, прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важли­вих справах і старші слідчіу районних, міжрайонних, міських прокуратурах — старші слідчі І слідчі,.

3. Функції і повноваження прокуратури Згідно з Конституцією України (ст. 121), на проку­ратуру України покладено виконання таких функцій: 1) підтримання державного обвинувачення в суді- 2) пред­ставництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом- 3) нагляд за додержан­ням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство- 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян.

Конституція України не передбачає таких функцій прокуратури, як здійснення загального нагляду і прове­дення попереднього слідства. Разом з тим у «Перехідних положеннях» Конституція України визначає, що проку­ратура продовжує виконувати відповідно до чинних за­конів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введен­ня в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Таким чином, ще досить тривалий час в Україні прокуратура буде виконувати функцію загального нагляду і поперед­нього слідства, зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок огляду і обшуку житла громадян.

Закон України про прокуратуру закріплює за проку­ратурою такі функції: 1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організа­ціями, посадовими особами та громадянами- 2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями і розсліду­ють діяння, що містять ознаки злочину- 3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину- 4) підтримання дер­жавного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримі­нальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів у арбітражних судах, 5) нагляд за виконанням законів у місцях триман­ня затриманих, попереднього ув’язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового ха­рактеру, які призначаються судом- 6) нагляд за додер­жанням законів у Збройних Силах та інших військових формуваннях, дислокованих на території України.

Предметом загального нагляду прокуратури є відпо­відність актів, які видаються всіма органами, підприєм­ствами, установами, організаціями та посадовими особа­ми вимогам чинного законодавства Українидодер­жання законів про недоторканність особи, громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права та свободи людини і громадянина, захист честі й гідності особи, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих правдодержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони нав­колишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

При здійсненні загального нагляду прокурор має право безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних ор­ганів, органів місцевого самоврядування, об'єднань гро­мадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежностімати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевіркивимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і доку­менти, одержувати інформацію про стан законності і за­ходи щодо її забезпеченнявимагати від керівництва та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій ді­яльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власностівикликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, дер­жавних комітетів і відомств, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, а також рішення і дії посадових осібвносити подання або протест на рішення органів місцевого са­моврядування залежно від характеру порушеньпорушу­вати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушеннядавати приписи про усунення очевидних порушень законувносити по­дання до державних органів, об'єднань громадян і поса­дових осіб про усунення порушень закону та умов, що їм сприялизвертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Предметом нагляду за дотриманням законів органа­ми, що ведуть боротьбу зі злочинністю є додержання за­конів органами дізнання, попереднього слідства та Ін­шими органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю. — Нагляд має своїм завданням сприяти розкриттю злочи­нів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав під­приємств, установ і організацій від злочинних посягань, виконанню вимог закону про невідворотність відпові­дальності за вчинений злочин, запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, охороні прав І законних інтересів громадян, які перебу­вають під слідством. Здійснюючи нагляд, прокурор вжи­ває заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. При здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання і попереднього слідства прокурор вживає заходів до того, щоб вказані органи додержувалися передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єк­тивне дослідження всіх обставин справи, виявляли при­чини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів дізнання І попереднього слідства проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з ме­тою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину Вказівки прокурора, його заступника органам дізнання І попе­реднього слідства щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до, кримінально-процесуального законодавства, є обов’яз­ковими для цих органів.

Функцію розслідування діянь, що містять ознаки злочину, здійснюють слідчі прокуратури, які провадять попереднє слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором.

Здійснюючи функцію підтримання державного обви­нувачення, участі в розгляді справ у судах, прокурор, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен­ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та поставленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Прокурор може втрутитися у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зо­бов'язаний своєчасно вжити передбачених законом за­ходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили Прокурор має рівні права з Іншими учас­никами судового засідання. <

Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої мірку­вання щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному При цьому прокурор керуєтьсявимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних посправі доказів. Право внесення касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в1 суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брати, участь. Прокурор, його заступник мають право в межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу або категорію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили. За наявності підстав для перегляду справи в порядку судового нагляду прокурор вносить протест на вирок, рішення, ухвалу або постанову суду.

Право внесення протесту на вироки, рішення, ухва­ли і постанови судів, які набрали законної сили, нале­жить: Генеральному прокуророві України та його за­ступникам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітраж­ного суду Українипрокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступ­никам — на вироки, рішення, ухвали і постанови рай­онного міського суду і ухвали судових колегій відповідно Верховного Суду Автономної Республіки Крим, облас­них, Київського і Севастопольського міських судів, а та­кож на рішення арбітражних судів Автономної Респу­бліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Про­тест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути принесено районним, місь­ким прокурорами або прокурорами вищого рівня та їх заступниками.

Генеральний прокурор України, його заступники, а також прокурори Автономної Республіки Крим, облас­тей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них про­курори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребу­ванням кримінальної справи зупинити виконання виро­ку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більше як три місяці або до розгляду протесту в суді. Прокурори і їх заступники, яким надано право принесення протесту у цивільній справі, у справі про ад­міністративне правопорушення або розглянутій арбіт­ражним судом, витребувавши справу, можуть зупинити виконання відповідного рішення, ухвали і постанови су­ду до закінчення провадження у справі.

Предметом нагляду за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру є додер­жання законності під час перебування осіб у місцях три­мання затриманих, попереднього ув’язнення, в виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або від­бування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків. Прокурор, який здійс­нює нагляд, має право у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, устано­ви, в яких засуджені відбувають покарання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуд­жені або до них застосовано заходи примусового харак­теруперевіряти законність наказів, розпоряджень і по­станов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в міс­цях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, по­збавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а та­кож осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів у Зброй-8 них Силах України та інших військових формуваннях, прокурор контролює стан додержання законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і вій­ськовими навчальними закладами та посадовими особа­ми Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

4. Порядок діяльності органів прокуратури Ефективність прокурорського нагляду багато в чому визначається рівнем організації діяльності органів про­куратури. Складні завдання, що стоять перед прокуратурою, успішно можуть виконувати лише люди, які мають належну професійну підготовку, високу політичну зрі­лість. Закон України про прокуратуру (ст. 46) встанов­лює, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного ро­ку. Сумісництво служби в органах прокуратури з робо­тою на підприємствах, в установах чи організаціях, а та­кож з будь-яким підприємством не допускається, за ви­нятком наукової і педагогічної діяльності.

Необхідними організаційними елементами роботи прокуратури є планування її діяльності, перевірка вико­нання завдань, облік і звітність, систематизація законо­давства.

Планування забезпечує визначення першочерговості завдань, що вирішуються прокуратурою протягом певно­го проміжку часу (квартал, півріччя, рік), розроблення і реалізацію програм заходів по вирішенню цих завдань, координацію правоохоронної діяльності і взаємодію з іншими державними органами, персональну відпо­відальність за виконання запланованих заходів. В залеж­ності від строків розрізняють поточне і перспективне планування. Призначення поточного планування — ви­рішення завдань в короткі проміжки часу. Перспективне планування зорієнтоване на більш тривалий період і пе­редбачає здійснення комплексу заходів по вирішенню питань зміцнення законності і боротьби зі злочинністю.

Практика контролю і перевірки виконання в органах прокуратури, як правило, здійснюється в таких формах: контроль і перевірка виконання вимог чинного законо­давства України, наказів і розпоряджень Генерального прокурора Україниперевірка стану роботи з кадрами, підвищення їх професійного рівняорганізація контролю усередині апарату прокуратури відповідного рівня за ви­конанням планів роботи, доручень прокуратури вищого рівня тощо.

Інформаційно-аналітична діяльність надає можли­вість прокурорам мати об'єктивне і повне уявлення про фактичний стан справ, результативність роботи прокуратури. Аналіз статистичної звітності дозволяє робити по­передні висновки про стан прокурорського нагляду, ви­значати шляхи удосконалення роботи, вживати заходів до виправлення виявлених недоліків у роботі прокурату­ри. Складовою частиною обліку є діловодство, куди вхо­дить реєстрація і контроль проходження документів, кримінальних і цивільних справ, звернень громадян, по­відомлень представників підприємств, установ і органі­зацій.

Систематизація законодавства покликана надавати допомогу прокурорам і слідчим у правильному розумінні і застосуванні чинного законодавства. З цією метою в органах прокуратури існують спеціалізовані інформацій­ні служби з обліку й систематизації законодавства.

5. Акти органів прокуратури Основними актами органів прокуратури є протест, припис, подання і постанова прокурора.

Протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який видав цей акт, або до органу вищого рівня. У такому ж поряд­ку вноситься протест на незаконні рішення чи дії поса­дової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокуро­ра зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обо­в'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду в цей же строк повідомляється прокурор. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звертатися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли по­рушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам, уста­новам, організаціям, а також громадянам, якщо пору­шення не буде негайно усунуто. Припис підлягає негай­ному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Письмовий припис про усунення порушень закону вно­ситься прокурором, його заступником, органу чи поса­довій особі, які допустили порушення, або органу чи по­садовій особі вищого рівня, які правомочні усунути по­рушення. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис прокурору вищого рівня, рішення якого є оста­точним.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, гро­мадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення пору­шень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурора. Колегіальний орган, якому внесено подання, повинен повідомити про день засідання з цього питання прокурора, який вправі особи­сто взяти участь у його розгляді.

У разі порушення закону посадовою особою або гро­мадянином прокурор, його заступник, залежно від ха­рактеру порушення закону, виносить мотивовану поста­нову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Постанова про по­рушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним орга­ном у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові обов’яз­ково зазначається, ким і яке положення закону поруше­но, в чому полягає порушення та що і в який строк по­садова особа або орган мають вжити до його усунення.