Методика камеральної обробки полігонометричних ходів

Камеральна обробка полігонометричних ходів складається з двох етапів: попередньої обробки результатів польових спостережень і вирівнювальних обчислень. В даному підрозділі коротко опишемо методику попередньої обробки результатів польових спостережень.

Польові журнали повинні бути належним чином оформлені і перевірені. Всі обчислення, в тому числі контрольні, виконують у дві руки.

Обчислення ліній, приведених на рівень моря і на площину в проекції Гауса-Крюгера. У довжини ліній, які приведені до горизонту, вводять поправку за наведення на рівень моря за формулою:

(2.5).

де H_m -середня висота лінії над рівнем моря, яка обчислюється як середнє арифметичне з висот кінців лінії:

(2.6).

R_m — радіус кривизни земного еліпсоїда в точці m, що лежить посередині лінії. Його можна знайти за спеціальними таблицями як функцію широти точки;

S' — виміряна лінія і приведена до горизонту.

Оскільки в Україні від'ємні висоти точок земної поверхні на суші відсутні, то поправки ДS_H завжди будуть від'ємними.

Поправку за редукування лінії на площину у проекції Гауса-Крюгера обчислюють за формулою:

(2.7).

де Y_m — віддаль точки m, що лежить посередині лінії, від осьового меридіану.

Складання робочої схеми полігонометричного ходу. Робоча схема складається тушшю на креслярському папері в масштабі 1:50 000 або 1:25 000. Спочатку наносять вхідні пункти за координатами, потім інші пункти ходу графічно за допомогою транспортира та лінійки. Виписують номери або назви пунктів, значення кутів і сторін, значення вихідних дирекційних кутів. Схему складають в умовних знаках.

Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями. Кутова нев’язка розімкненого полігонометричного ходу обчислюється за формулою:

(якщо виміряні ліві по ходу кути) (2.8).

(якщо виміряні праві по ходу кути) (2.9).

Для замкненого ходу нев’язку знаходять за формулою:

(2.10).

У цих формулах — сума виміряних кутів,.

n — кількість сторін полігонометричного ходу.

Отримані нев’язки порівнюють із допустимими значеннями, які регламентуються інструкцією:

для полігонометричного ходу 4 класу (2.11).

для полігонометричного ходу 1 розряду (2.12).

Якщо, роблять висновок, що якість кутових вимірів відповідає необхідним технічним вимогам. У випадку, коли необхідно обчислити наближені координати пунктів без вирівнювання, нев’язку розподіляють порівну в усі виміряні кути і подальші обчислення координат виконують за виправленими кутами.

Обчислення нев’язок. За виправленими кутами обчислюють дирекційні кути сторін ходу:

(2.13).

(2.14).

де і - дирекційні кути попередньої та наступної сторін ходу;

та — ліві та праві кути ходу.

Приростки координат обчислюють за відомими формулами:

(2.15).

(2.16).

а нев’язки у координатах за формулами:

якщо хід розімкнений.

(2.17).

якщо хід замкнений.

(2.19).

За нев’язками f_x та f_y обчислюють абсолютну лінійну нев’язку в периметрі ходу.

(2.20).

Відносну нев’язку знаходимо таким чином:

(2.21).

де [S] - периметр ходу, і порівнюють її з допустимою, яка наведена в інструкції:

для 4 класу.

для 1 розряду.

Якщо, роблять висновок, що прокладений хід відповідає необхідним технічним вимогам.

Далі потрібно виконати нестроге роздільне вирівнювання приростків координат, розділивши нев’язки f_x та f_y за формулами:

(2.22).

(2.23).

де V_Xi, V_{Y i} — поправки у приростки координат і-ї сторони, обчислені за попередньо виправленими кутами; - периметр ходу; S_i — довжина і-ї сторони.

Після цього за виправленими приростками координат обчислюють наближені координати пунктів полігонометричного ходу за формулами:

(2.24).