Проектування автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації в меблевому цеху

Завдання на курсовий проект

1. Цех по виробництву меблів розміром 13×5×3 м.

2. Цех виробництва виробів з пінопласту 32×12×5 м.

3. Насосна станція перекачки бензину розміром 34×18×4,8 м, Тсп.=28 град.

4. Координати місця виникнення пожежі: Х=0; Y=В/2.

5. Відстань від станції пожежогасіння до приміщення, що захищається: 58 м.

6. Температура в приміщення з:

— АУПГ 20⁰С

— АУПС 16⁰С

7. Відносна вологість в приміщенні з:

— АУПГ 95%

— АУПС 50%

8. Швидкість повітряних потоків в приміщенні з:

— АУПГ 5,5 м/с

— АУПС 3,8 м/с

Вступ

Зі збільшенням населення на Землі, збільшуються його потреби, для задоволення яких потрібно нарощувати темпи виробництва. Що може досягатись шляхом введення в дію нових (вдосконалених) засобів виробництва, збільшенням кількості виробничих підприємств, а також автоматизацією виробничого процесу. Але зі збільшенням темпів виробництва зростає і кількість пожеж у виробничій сфері, які тягнуть за собою великі матеріальні збитки, а також травмування і загибель людей.

Однією з необхідних умов зниження кількості жертв та збитків від пожеж на об'єктах народного господарства є застосування сучасних установок пожежної автоматики, які є невід'ємною частиною системи протипожежного захисту об'єкта.

Але для того щоб установка пожежної автоматики своєчасно спрацювала і захистила об'єкт від займання необхідна її правильно спроектувати і змонтувати.

Проектування установок пожежної автоматики — це складний процес. Правильне і якісне проектування УПС визначає ефективність захисту об'єкта від пожежі.

Застосування установок пожежної автоматики для захисту об'єкта регламентується «Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації», відповідними розділами і додатками ДБН, СНиП, СН, ВБН, «Переліками» міністерств і відомств, правил, стандартів та іншими нормативними документами, які в установленому порядку узгоджені з органами МНС, Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури.

Якщо норми не вказують на необхідність об'єкта в установок пожежної автоматики, впровадження базується при виникненні будь-якої з наступних можливих ситуацій:

— розвиток пожежі може привести до вибуху, руйнування технологічного обладнання;

— пожежа може викликати зміну нормального режиму експлуатації відповідальних технологічних вузлів і систем об'єкта;

— технологічний процес повністю автоматизований, без присутності в приміщенні обслуговуючого персоналу;

— пожежа може привести до великих економічних втрат.

Контроль пожежного стану об'єкта може здійснюватися різними методами, а саме:

— автономним;

— централізованим.

Метод контролю об'єкта визначається після глибокого аналізу (обстеження) протипожежного стану об'єкта, вивчення особливостей технологічних процесів, складності об'ємно-планувальних рішень споруди, одночасної кількості перебування людей в приміщенні, кількості матеріальних або інших цінностей, розташування пожежних підрозділів, наявності технічних можливостей.

1. Стисла характеристика пожежної небезпеки об'єктів

1.1 Цех по виробництву меблів

Цех по виробництву меблів розташований в одноповерховій виробничій будівлі розміром в плані 13×5м. ІІІ ступеню вогнестійкості. Стіни цегляні, перекриття залізобетонне, покрівля металева по дерев’яній обрешітці. Дерев’яні конструкції покриття оброблені вогнезахисним розчином. Опалення — центральне водяне, освітлення електричне, вентиляція припливно-витяжна. Підвальне приміщення відсутнє. Будівля обладнана блискавковідводом, корпуси всіх верстатів заземлені.

В приміщенні цеху обертаються заготовки з деревини вологістю 10%, з яких після механічної обробки їх на деревообробних верстатах складаються меблі. Горюче навантаження становить в межах 40…80 кг/м².

Категорія приміщення цеху згідно ОНТП 24−86-«В», клас зони згідно ДНАОП 0.00−1.32−01-П-ІІа.

Для цілей пожежогасіння будівля обладнана протипожежним водопостачанням, зокрема в приміщенні цеху встановлено два пожежні крани з вільним напором 20 м, а на кільцевій водопровідній мережі деревообробного підприємства в встановлено два пожежні гідранти діаметром 150 мм з постійним напором 20 м.

З приміщення цеху є два евакуаційні виходи, що ведуть назовні будівлі.

Можливі джерела запалення:

— необережне поводження з вогнем,

— іскри механічного походження,

— перегрів підшипників верстатів.

Пожежа на деревообробних підприємствах характеризується підвищенням температури, швидким розповсюдженням полум’я і великою швидкістю потоків свіжого повітря в зону горіння. Також при великих пожежах спостерігаються конвективні потоки які призводять до розкидання іскор і головешок на значні відстані, що може викликати нові осередки займання.

1.2 Цех по виробництву виробів з пінопласту

Цех по виробництву виробів з пінопласту розташований в одноповерховій виробничій будівлі розміром в плані 32×12м І ступеня вогнестійкості. Стіни цегляні, перекриття залізобетонне, покриття рубероїдне по бітумній мастиці. Горищне і підвальні приміщення відсутні. Опалення центральне водяне, вентиляція припливно-витяжна, освітлення електричне. Будівля обладнана блискавковідводом.

В приміщенні цеху обертаються різні вироби з пінопласту, які проходять механічну обробку.

Категорія приміщення цеху згідно ОНТП 24−86 — «В», клас зони згідно ДНАОП 0.00−1.32−01 — П-ІІа.

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від пожежного гідранту встановленого на тупиковій мережі діаметру 200 мм з постійним напором 20 м. Внутрішній протипожежний водопровід відсутній.

З цеху є два евакуаційні виходи які ведуть на зовні будівлі.

Пінопласти мають підвищену пожежну небезпеку. При їх горінні виділяються дуже токсичні гази, в тому числі HCN. Практично всі марки пінопластів з різною густиною відносяться до групи горючих речовин. Температура займання яких 325…345°С, самозаймання — 600…650°С. при горінні виділяється 20 000…30 000 кДж/кг тепла і значна кількість диму.

1.3 Насосна по перекачуванні бензину

Насосна по перекачуванні бензину розташована в одноповерховій окремо розташованій будівлі І ступеню вогнестійкості. Будівля має розміри в плані 34×18м і висоту 4,8 м. Стіни і перегородки — цегляні, покриття залізобетонна, покрівля рубероїдне по бітумній мастиці. Горище і підвал відсутні. Освітлення електричне, вентиляція припливно-витяжна з механічним пробудженням, опалення повітряне. В будівлі передбачені легко скидні конструкції у вигляді вікон одинарного скління площею 35 м². З будівлі передбачено три евакуаційні виходи назовні будівлі.

Категорія приміщення насосної згідно ОНТП 24−86 — «А», клас зони згідно ДНАОП 0.00−1.32−01 — «2».

Для цілей пожежогасіння передбачено два пожежні гідранти, які встановлено на кільцевій водопровідній мережі діаметру 200 мм з постійним напором 20 м, а також два пожежні крани розташовані по протилежним кутам насосної з вільним напором 20 м.

В насосній знаходяться насоси до яких по підвідним трубопроводам підводиться бензин, який насосами нагнітається під тиском в напірні трубопроводи.

Бензин має підвищену пожежну небезпеку. Горіння парів бензину супроводжується полум’яним горінням та можливістю виникнення вибуху. Бензин має густину 760 кг/м³. температура займання складає -35°С, самозаймання -375°С. Пари бензину легко спалахують і швидко горять з виділенням високої температури та диму.

Пожежа в насосній по перекачці бензину має досить особисті характерні риси, тобто пожежа проходить з вибухом та великим полум’яним горінням, швидко зростає температура в приміщенні. Розповсюдження полум’я по трубопроводам у інші приміщення. Така пожежа може призвести до великих матеріальних втрат. Тому пожежу в приміщенні насосної по перекачці бензину необхідно виявити та локалізувати в найкоротший термін.

2. Обґрунтування необхідності застосування і виду пожежної автоматики для заданих приміщень

Виходячи з завдання на курсове проектування, необхідно визначити приміщення, яке необхідно обладнати автоматичною установкою пожежогасіння, приміщення, яке обладнується автоматичною установкою пожежної сигналізації, а також приміщення яке не підлягає обладнанню установкою пожежної автоматики.

Для рішення даної задачі будемо використовувати нормативний і розрахунково-графічний методи, а також використаємо дані одержані внаслідок глибокого аналізу пожежної небезпеки даних приміщень.

Враховуючи те що з приміщень заданих завданням на курсове проектування найбільшу пожежну небезпеку становить насосна по перекачуванні бензину площею 612 м², а також згідно вимог «Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації» та ВБН В.2.2−58.1−94 «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», а саме п. 17.2.9 «Автоматичними установками пожежогасіння обладнуються приміщення для насосів, вузлів і засувок площею підлоги 300 м² і більше» насосну по перекачуванні бензину площею 612 м² обладнуємо автоматичною установкою пожежогасіння.

Виходячи з того, що цех по виробництву виробів з пінопласту має значно більшу площу ніж цех по виробництву меблів і становить велику пожежну небезпеку, а також враховуючи вимоги «Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації», а саме п. 9 дане приміщення обладнується автоматичною установкою пожежної сигналізації при площі приміщення до 500 м².

Приміщення цеху по виробництву меблів не будемо обладнувати засобами пожежної автоматики.

3. Вибір типу установки пожежогасіння

Згідно таблиці 4.1 групи 2, довідник «Баратова А.Н.», речовина: бензин найбільш ефективно гаситься дрібно розпиленою водою, піною середньої кратності, вуглекислотою, порошком ПСБ.

При горінні бензину виділяється велика кількість тепла, а згідно фізико-хімічних властивостей піни відомо, що вона понижує температуру і враховуючи, що пожежа буде розповсюджуватися по розлитому бензину по горизонтальній площі найефективнішою гасячою речовиною є повітряно-механічна піна. А також виходячи з економічних розрахунків, дешевшою і ефективнішою гасячою речовиною буде повітряно-механічна піна. Цю гасячу речовину ми і приймаємо.

Повітряно-механічна піна отримується змішуванням в пінних насадках або генераторах водяного розпилу піноутворювача з повітрям. Піна буває: низької кратності (К<10), середньої (10 200).

Повітряно-механічна піна володіє необхідною стійкістю, дисперсністю, в’язкістю, охолоджуючими і ізолюючими властивостями, які дозволяють використовувати її для гасіння твердих матеріалів, рідких речовин і виконує захисні дії, для гасіння пожеж по поверхні і об'ємного заповнення палаючих приміщень. Найбільш поширені піноутворювачі: ПО-1, ПО-2А, ПО-3А, «Самно».

Піноутворювач «Самно». Він складається з синтетично поверхньо-активної речовини (20%), стабілізатора (13%), антифризної добавки (10%), і речовини, що знижує корозійну дію складу (0,1%). Температура застигання — 10С⁰. Для отримання піни використовують водний розчин з концентрацією 6%. Використовують в стаціонарних системах пожежогасіння і для захисту технологічних установок.

Вибір методу гасіння і спонукальної системи проводимо з урахуванням допустимого часу розвитку пожежі, вогнегасного засобу піни, мікроклімату і архітектурно-плануючих рішень захищаючого приміщення.

Площу пожежі визначаємо за формулою:

S_п=0,5^.ПR²

R=0,5^.V_л^.

V_л=0,44 м/с при t = 10 R₁₀ = 0,5^.0,44^.10 = 2,2 м; S_п = 0,5^.3,14^.2,2² = 7,6 м²

t = 20 R₂₀ = 0,5^.0,44^.20 = 4,4 м; S_п = 0,5^.3,14^.4,4² = 30,4 м²

t = 30 R₃₀ = 0,5^.0,44^.30 = 6,6 м; S_п = 0,5^.3,14^.6,6² = 68,4 м²

t = 40 R₄₀ = 0,5^.0,44^.40 = 8,8 м; S_п = 0,5^.3,14^.8,8² = 121 м²

Далі пожежа набере прямокутної форми і поширюватиметься по фронту. Пожежа охопить усе приміщення коли її радіус буде рівний довжині приміщення. Отже час за який все приміщення буде охоплено вогнем визначимо з рівняння:

0,5^.0,44^. =34

0,22=34

=155с Для визначення середньооб'ємної температури використовують формулу:

t_f=345lg (8+1)+t₀

Розраховуємо середньооб'ємну температуру в приміщенні за анологічні проміжки часу:

T₁₀=345lg (8^.+1)+20=149,9⁰С

T₂₀=345lg (8^.+1)+20=214,7 ⁰С

T₃₀=345lg (8^.+1)+20=261,1 ⁰С

T₄₀=345lg (8^.+1)+20=296,6 ⁰С Знаходимо час при якому середньооб'ємна температура в приміщенні досягне значення температури самоспалахування бензину:

375=345lg (8+1)+20

=72 с В даному випадку при горінні бензину, граничний допустимий час розвитку пожежі визначається тим моментом, який скоріше настає - а це момент досягається середньооб'ємної температури в приміщенні.

Отже виходячи з вище наведених розрахунків приймаємо пінну дренчерну установку з електричним пуском.

4. Гідравлічний розрахунок АУПГ

Гідравлічний розрахунок установки починається з вибору початкових даних, які наводяться в розділі 17.2 ВБН В 2.2−58.1−94 «Проектування складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа». Так, згідно з додатком В таблиці В-І приміщення насосної по перекачці бензину відносяться до 4 групи приміщень. За табл. Б-1 приймаємо, що інтенсивність зрошування розчином піноутворювача для приміщень 4 групи становить 0,15 л/см². Площа для розрахунку витрат розчина піноутворювача — 760 м². Час роботи установки — 10 хвилин.

В якості піноутворюючого пристрою, який застосовується для гасіння пожежі у приміщенні насосної по перекачці бензину, приймаємо генератор ГПС-600, коефіцієнт витрат якого становить 0,77, мінімальний вільний напір — 40 м, а максимальний припустимий напір — 60 м за таблицею Б.4 додатку Б.

Для проведення гідравлічного розрахунку дренчерної установки пінного пожежегасіння необхідно провести трасировку трубопроводів і розмістити зрошувачі у відповідності з нормативними вимогами.

1. Кількість генераторів піни середньої кратності при гасінні по поверхні:

;шт, де І = 0,15 л/с?м² — інтенсивність зрошування;

S = 760 м² площа, що захищається;

q = 4,9 л/с розхід розчину через генератор.

Приймаємо кількість пінних генераторів 30 штуки при розміщенні їх згідно схеми дотримуючись вимог нормативних документів.

2. Розхід розчину через пінний генератор ГПС-600:

л/с де, k = 0,77 — коефіцієнт витрат через зрошувач;

Н = 40 м мінімальний вільний напір у генератора.

3. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу для одного півкільця із умови пропускної здатності розходу розчина піноутворювача для двох генераторів:

л/с необхідний діаметр труб:

мм де V = 3 — 5 м/с найбільш економічна швидкість руху розчину піноутворювача.

Приймаємо розрахунковий діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5−13−98 - 100 мм.

За диктуючи точку приймаємо генератор 16-й і задаємося розходом по напрямку 16 -1 рівним 3,9 л/с, а по напрямку 31 — 16 рівним 1 л/с.

4. Визначаємо напір у 15-го генератора:

м де Н = 40 м напір у 16-го генератора;

= 5757,0 — для сталевих електрозварних труб діаметром 100 мм.

5. Визначаємо розхід у 15-го генератора:

.

6. Визначаємо напір у 14-го генератора:

.

7. Визначаємо розхід у 14-го генератора:

.

8. Визначаємо напір у 13-го генератора:

.

9. Визначаємо розхід у 13-го генератора:

.

10. Визначаємо напір у 12-го генератора:

.

11. Визначаємо розхід у 12-го генератора:

.

12. Визначаємо напір у 11-го генератора:

.

13. Визначаємо розхід у 11-го генератора:

.

14. Визначаємо напір у 10-го генератора:

.

15. Визначаємо розхід у 10-го генератора:

.

16. Визначаємо напір у 9-го генератора:

.

17. Визначаємо розхід у 9-го генератора:

.

18. Визначаємо напір у 8-го генератора:

.

19. Визначаємо розхід у 8-го генератора:

.

20. Визначаємо напір у 7-го генератора:

.

21. Визначаємо розхід у 7-го генератора:

.

22. Визначаємо напір у 6-го генератора:

.

23. Визначаємо розхід у 6-го генератора:

.

24. Визначаємо напір у 5-го генератора:

25. Визначаємо розхід у 5-го генератора:

.

26. Визначаємо напір у 4-го генератора:

.

27. Визначаємо розхід у 4-го генератора:

.

28. Визначаємо напір у 3-го генератора:

.

29. Визначаємо розхід у 3-го генератора:

.

30. Визначаємо напір у 2-го генератора:

.

31. Визначаємо розхід у 2-го генератора:

.

32. Визначаємо напір у точці «1» напрямку (16 — 1):

.

Втрати напору для напрямку 31−16

33. Визначаємо напір у 17-го генератора:

.

34. Визначаємо розхід у 17-го генератора:

.

35. Визначаємо напір у 18-го генератора:

.

36. Визначаємо розхід у 18-го генератора:

.

37. Визначаємо напір у 19-го генератора:

.

38. Визначаємо розхід у 19-го генератора:

.

39. Визначаємо напір у 20-го генератора:

.

40. Визначаємо розхід у 20-го генератора:

.

41. Визначаємо напір у 21-го генератора:

.

42. Визначаємо розхід у 21-го генератора:

.

43. Визначаємо напір у 22-го генератора:

.

44. Визначаємо розхід у 22-го генератора:

.

45. Визначаємо напір у 23-го генератора:

.

46. Визначаємо розхід у 23-го генератора:

.

47. Визначаємо напір у 24-го генератора:

.

48. Визначаємо розхід у 24-го генератора:

.

49. Визначаємо напір у 25-го генератора:

.

50. Визначаємо розхід у 25-го генератора:

51. Визначаємо напір у 26-го генератора:

.

52. Визначаємо розхід у 26-го генератора:

.

53. Визначаємо напір у 27-го генератора:

.

54. Визначаємо розхід у 27-го генератора:

.

55. Визначаємо напір у 28-го генератора:

.

56. Визначаємо розхід у 28-го генератора:

.

57. Визначаємо напір у 29-го генератора:

.

58. Визначаємо розхід у 29-го генератора:

.

59. Визначаємо напір у 30-го генератора:

.

60. Визначаємо розхід у 30-го генератора:

.

61. Визначаємо напір у 31-го генератора:

.

62. Визначаємо розхід у 31-го генератора:

.

63. Визначаємо напір у точці «1» напрямку (17−31−1):

.

64. Невідповідність втрат напорів:

— менше допустимого 0,5 м

65. Необхідний напір в точці «1» для живлення обох напрямків:

.

Загальний розхід вогнегасної речовини:

66. Визначаємо розрахунковий діаметр живильного трубопроводу :

Приймаємо розрахунковий діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5−13−98 — 250 мм; =711 300,0.

67. Втрати напору в живильному трубопроводі:

де .

68. Визначаємо втрати напору у вузлі керування:

Розрахунок водоживлювачів

1. В якості основного водоживлювача приймаємо 2 насоса (робочий і резервний).

2. Визначаємо необхідний напір на насосі.

де Н = 40 м — напір у 1-го зрошувача;

H_БКМ = 4,746 — втрати напору у вузлі керування;

Z = 7,9 м — висота підйому розчину;

— сумарна втрата напору в мережі від 1-го зрошувача до насоса.

3. Приймаємо насоси типу: Д 630−90, які мають характеристики:

— кількість обертів 1450 об/хв;

— діаметр робочого колеса — 500 мм;

— Потужність електродвигуна — 250 кВт;

— Нн = 84 м. вод. ст.;

— Qн = 120 л/с.

4. Визначаємо розхід води і піноутворювача, при 6% розчину:

Розрахунок запасів води і піноутворювача

1. Визначаємо запас піноутворювача (2-х кратний):

2. Визначаємо запас води в резервуарі (2-х кратний):

автоматичний пожежогасіння сповіщувач сигналізація

5. Проектування і розрахунок електричного пуску АУПГ

Проектування і розрахунок електричного пуску АУПГ будемо проводити згідно з положеннями ДБН. В.2.13−98.

Ознакою горіння бензину є наявність полум’я. Враховуючи дане явище та користуючись рекомендаціями додатку К ДБН. В.2.13−98 для виявлення горіння підбираємо пожежний сповіщувачі полум’я. Оскільки категорія насосної по перекачуванню бензину згідно ОНТП 24−86 за вибухопожежонебезпекою «А», то вибраний нами сповіщувач повинен бути вибухозахищеного виконання.

Взявши до уваги вищенаведені рекомендації, приймаємо сповіщувач типу ИП-ПВ.

Технічні характеристики ИП-ПВ.

1. Робоча напруга, В 10−15

2. Інерційність, с 3

3. Споживаний струм:

— у черговому режимі, мА 50

— в режимі «Тривога», мА 15

4. Робочий діапазон температур, ⁰С -30до +50

5. Клас захисту вибухозахищений

6. Вихідний сигнал аналоговий

7. Адресація адресований Площа, що контролюється одним сповіщувачем, визначається за формулою

S_сп=h²tg²(),

де — кут огляду сповіщувача;

h — висота розміщення сповіщувача

S_сп=3,14^.4,8^2.tg²()=72 м²

Кількість сповіщувачів дорівнює:

n===8,5

Отже, мінімальна кількість сповіщувачів — 9.

Відстань між сповіщувачами не повинна перевищувати 20 м, а від стіни до сповіщувача — не більше 10 метрів.

На основі вищевказаних відстаней та враховуючи те, що кожна точка приміщення повинна контролюватись двома сповіщувачами, проводимо трасування мережі.

Для створення ручного пуску будемо використовувати ручні пожежні сповіщувачі типу СПРЕх, що встановлюються при виході з приміщення і вони під'єднуються до ППКП окремим шлейфом.

Для отримання сигналу від пожежних сповіщувачів, включення системи оповіщення, насосу та відключення системи вентиляції приймаємо ППКП марки Гамма — 102 САТ (виробник МВФ «Гамма», м. Київ).

Технічні характеристики Гамма — 102 САТ

1. напруга живлення, В 187−242

2. Напруга живлення від джерела постійного струму, В 18…30

3. Кількість під'єднувальних шлейфів 2

4. Кількість ПС, які під'єднуються в КПС

— струмоспоживних, шт. 20

— неструмоспоживних, шт. 50

5. Робочий діапазон температур, ⁰С +1…+40

Згідно таб.6 дод Е ДБН В.1.1−7-2002, насосну по перекачуванні бензину необхідно обладнувати системою оповіщення 1-го типу. Вона передбачає оповіщення звуковим сигналом. Також дане приміщення необхідно обладнати і світловими покажчиками «Піна! Не заходь!» та «Піна! Виходь!». Отже, приймаємо світлозвукові сповіщувачі типу ОСЗВ — 24

Технічні характеристики ОСЗВ — 24

1. Напруга живлення постійного струму, В 24

2. Споживана потужність в режимі «Тривога», ВА 16

3. Рівень звуку в режимі «Тривога», дБ 85

4. Діапазон робочих температур, ⁰С −30…+50

5. Допустима відносна вологість при t = 25⁰С, % 95

6. Масса, кг 2,5

6. Проектування і розрахунок автоматичної пожежної сигналізації

Згідно змісту курсового проекту обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації підлягає приміщення цеху по виготовленню виробів з пінопласту.

Під час горіння пінопласту виділяється велика кількість диму. Враховуючи це та користуючись рекомендаціями додатку К ДБН. В.2.13−98, необхідний вид сповіщувача для даного приміщення — димовий.

Підбираємо марку димового сповіщувача — СПД 1.

Технічні характеристики СПД 1.

1. Чутливість, дБ/м 0,12

2. Робоча напруга, В 12; 24

3. Інерційність, с 5

4. Робочий діапазон температур, ⁰С −10…+40

5. Клас захисту ІР 30

6. Адресація не адресований Згідно таб. Л1 ДБН. В.2.13−98 (вимоги встановлення сповіщувачів 5м) СПД 1 :

— Контролює площу до 70 м²

— Максимальна відстань між сповіщувачами 8,5 м

— Максимальна відстань між сповіщувачем і стіною 4 м Мінімальна кількість сповіщувачів у цеху

n_сп===6 шт.

Визначаємо реальну відстань між сповіщувачами

==6,7 м

6,7 м < 8,5 м Визначаємо реальну відстань між сповіщувачем і стіною

==3,35 м

3,35м<4м Враховуючи дані величини, розміщуємо пожежні сповіщувачі на плані. Отже, реальна кількість ПС — 8.

Для отримання сигналів від пожежних сповіщувачів та їх подальшої обробки вибираємо ППКП марки «Алай П-2».

Технічні характеристики «Алай П-2».

1. Напруга живлення, В 187…242

2. Споживана потужність, ВА

— в черговому режимі 3

— в режимі «Пожежа» 5

3. Кількість під'єднувальних шлейфів, шт. 2

4. Кількість пожежних сповіщувачів на одному шлейфі, шт. 20

5. Робочий діапазон температур, ⁰С +1…+50

7. Опис роботи систем пожежної автоматики

7.1 Опис роботи АПС

Робота сповіщувача СПД 1 ґрунтується на використанні принципу розсіяного світла. У сповіщувачі встановлено чутливу камеру з двома спеціальними прорізами, які виконані під кутом 120⁰. в один проріз встановлено інфрачервоний світлодіод, а в другий — фотодіод. Оскільки осі даних елементів перетинаються, то утворюється зона, чутлива до диму.

При виникненні займання пінопласту інтенсивно починає виділятися дим. Цей дим потрапляє в чутливу до диму зону пожежного сповіщувача. Це забезпечує заломлення і відбиття інфрачервоних променів. Частина даних променів потрапляє на фотодіод, а він в свою чергу змінює свої електричні параметри. Це призводить до зміни внутрішнього опору пожежного сповіщувача, що в свою чергу призводить до зміни напруги. По шлейфам пожежної сигналізації дані зміни передаються на ППКП. Дані зміни фіксуються в ППКП і на табло видається сигнал «Увага». Але даний дим розповсюджується і потрапляє в другий пожежний сповіщувач. Аналогічні операції відбуваються і в ньому. Після цього на табло ППКП висвічується «Пожежа», вказується номер шлейфа і передається сигнал на пульт централізованого пожежного спостереження.

7.2 Опис роботи АУПГ

Пожежний сповіщувач ИП-ПВ працює за принципом внутрішнього фотоефекту і змінює свої електричні параметри в залежності від інтенсивності світлового потоку, що падає на нього. Отже, відбулося займання розлитого бензину, в наслідок розгерметизації нагнітального трубопроводу. Горіння бензину характеризується наявністю полум’я. Це змінило інтенсивність світлового потоку, що падав на пожежний сповіщувач. Пожежний сповіщувач в результаті цього спрацював. Дані зміни відслідкував ППКП, який розташований в приміщенні станції пожежегасіння, а він в свою чергу посилає сигнали на:

— включення системи оповіщення

— виключення вентиляції

— включення автоматичного піноживлювача (до виходу насосів на розрахункову продуктивність)

— включення основного насосу.

Від автоматичного піноживлювача розчин піноутворювача подається до зрошувачів, де утворюється повітряно-механічна піна. Дана піна покриває площу підлоги цеху. Основний насос забирає воду із резервуару і подає її по трубопроводам. За рахунок бака дозатора у воду підсмоктується піноутворювач і даний розчин по трубопроводам поступає до зрошувачів. В даний час робота автоматичного піноживлювача припиняється.

8. Інструкція по експлуатації АППЗ об'єкта

8.1 Інструкція по експлуатації АПС

При експлуатації пожежної сигналізації необхідно щоденно здійснювати її перевірку. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування. За результатами перевірки необхідно зробити запис у журналі прийому та здачі чергування. При перевірці необхідно:

а) прийняти необхідну документацію, а саме:

— інструкцію з експлуатації УПС;

— журнал обліку ТО та ППР УПС;

— журнал обліку спрацювань УПС;

— перелік регламентних робіт з ТО УПС;

— графік чергувань чергового персоналу;

— інструкцію з охорони праці;

— план — графік ТО та ППР;

— журнал прийому — здачі чергування;

— план — схема приміщень з зазначенням захищуваних приміщень і розміщення приладів УПС;

б) перевірити:

— наявність та стан пожежних сповіщувачів;

— цілісність шлейфів пожежної сигналізації;

— стан та кріплення ППКП;

— наявність на пульті чергової індикації;

— роботу установки за допомогою запрограмованих тест — команд;

— наявність резервного джерела живлення;

— роботу телефонного зв’язку;

в) доповісти начальнику ДПД про справність установки пожежної сигналізації.

Регламентні роботи з ТО та ППР проводяться спеціалізованою організацією з якою укладено договір. За результатами вищенаведених робіт робиться запис у відповідних журналах.

Примітка: При доповіді начальнику ДПД про готовність УПС до роботи необхідно також про наявність (відсутність) 10%-го запасу сповіщувачів.

8.2 Інструкція по експлуатації АУПГ

При експлуатації автоматичної установки пожежогасіння необхідно щоденно здійснювати її перевірку. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування. За результатами перевірки необхідно зробити запис у журналі прийому та здачі чергування. При перевірці необхідно:

а) прийняти необхідну документацію, а саме:

— інструкцію з експлуатації установки;

— журнал обліку ТО та ППР АУПГ;

— журнал обліку спрацювань АУПГ;

— перелік регламентних робіт з ТО АУПГ;

— графік чергувань чергового персоналу;

— посадові інструкції та інструкції з охорони праці;

— план-графік проведення ТО;

— журнал обліку вогнегасник речовин;

— журнал прийому — здачі чергувань;

— план — схема об'єкта із зазначенням приміщень, що захищають із розміщенням приладів АУПГ;

б) перевірити:

— зовнішнім оглядом зрошувачі на наявність бруду, фарби, механічних пошкоджень;

— провести огляд трубопроводів на наявність деформації та підтікань;

— зовнішнім оглядом вузол керування для перевірки на відсутність пилу, механічних пошкоджень, наявності пломб на приладах і обладнанні та контроль тиску по манометру;

— зовнішнім оглядом баки, у яких зберігаються вогнегасні речовини, та насоси для перевірки на відсутність бруду, пилу, корозії та механічних пошкоджень;

— за допомогою контрольно-вимірювальних приладів рівень вогнегасник речовин та відсутність підтікань у місцях з'єднань;

— наявність 100%-го запасу зрошувачів;

в) перевірити роботу телефонного зв’язку;

г)доповісти начальнику ДПД про справність установки автоматичного пожежогасіння.

Примітка: Регламентні роботи з ТО та ППР проводяться спеціальною організацією, з якою укладено договір на обслуговування АУПГ.

9. Ефективність та економічність запропонованих установок ПА

Економічна доцільність застосування пожеж6ної автоматики для захисту об'єкта може бути визначена наступним чином.

Визначаємо експлуатаційну вартість (для АУПГ — індекс Г, а для ПУПС — С)

= = 5370 грн/рік

= = 149 грн/рік Витрати на утримання обслуговуючого персоналу

=12^..З_ПО^.К_доп=12^.6^.450^.1,05=34 020 грн/рік

=12^..З_ПО^.К_доп=12^.3^.450^.1,05=17 010 грн/рік Визначаємо витрати на електроенергію

= U_ел^.N^.Т_р^.К_ВП=0,17^.25,4^.12^.0,75=389 грн/рік

= U_ел^.N^.Т_р^.К_ВП=0,17^.0,03^.8640^.0,75=33 грн/рік Загальні експлуатаційні витрати складають

=+++=5370+34 020+389=39 780 грн/рік

=++=149+17 010+33=17 192 грн/рік Ймовірне зниження матеріального збитку при пожежі

= =56 540 грн/рік

= = 51 700 грн/рік Знайдемо питоме зниження матеріального збитку при пожежі

= = 71,4 грн/м^2.рік

= = 115,5 грн/м^2.рік Розміри річного економічного ефекту з одиниці площі, що захищається ПА

==71,4−50,2=21,2 грн/м^2.рік

==115−38,4=77,1 грн/м^2.рік Отже, як для установки автоматичного пожежогасіння так і для установок пожежної сигналізації >0. А це свідчить про те, що використання автоматичного протипожежного захисту на даних об'єктах економічно доцільно.

Література

Закон України «Про пожежну безпеку»;

ДБН А.2.2−3-97 Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації для будівництва;

ДБН В.2.5−13−98 Пожежна автоматика будинків і споруд;

НАПБ А.01.001−95 Правила пожежної безпеки в Україні (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС України № 217 від 05.03.2002);

НАПБ Б.06.044−97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МВС від 20.11.97 за № 779);

НАПБ Б.01.004−2000 Правила технічного утримування установок пожежної автоматики;

НАПБ Б.07.005−86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности — ОНТП 24−86;

НАПБ 04.010−2001 Настанова з організації роботи органів державного пожежного нагляду;

НАПБ Б.02.014−98 Положення про порядок узгодження з органами пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлені норми і правила, та обґрунтованих відхилень від обов’язкових вимог нормативних документів;

НАПБ Б.07.016−2001 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів;

ДНАОП 0.00−1.21−98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

ДСТУ Б А. 2.4−4-99 Основні вимоги до проектної та робочої документації;

ДСТУ Б А.2.4−4-95 СПДБ. Основні вимоги до робочої документації;

ДСТУ 2272−93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення;

ДСТУ 2273−93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка. Терміни та визначення;

ГОСТ 12.1.004−91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования;

ГОСТ 28 130–89 «Пожарная техника. Огнетушители, установки пожаротушения и пожарной сигнализации. Обозначения условные графические»;

ГОСТ 12.4.026−76 ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности;

ГОСТ 2.601−95 ЕСКД Эксплуатационные документы;

ГОСТ 18 322–78 (Ст СЭВ 5151−85) Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения;

ПУЕ Правила улаштування електроустановок;

СНиП 2.01.02−85 Противопожарные нормы;

ВСН 25−09.68−85 Правила производства и приемки работ. Установки охранной, пожарной и охранно-пожарной сигнализации;

Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння (затверджені наказом МВС України 28.02.2001 № 164).

Точилкина В.Г., Айзенштейн Р. М. Требования к проектам установок пожарной сигнализации — К: Будивельник, 1986.104 с.;

Крылик А. А. Технические средства охранной сигнализации. Справочник специалиста — Запорожье: ИПК «Запоржье», 1995.-204 с.;

Бубырь Н.Ф., Воробьев Р. П. и др. Эксплуатация установок пожарной автоматики — М.: Стройиздат, 1986.367 с.

Пожарная сигнализация. Современные устройства пожарной сигнализации. Проектирование систем безопасности на основе комп’ютерных технологий / Профессиональное досье, изд Grotec, м., 1998.-51

Методика технико-экономического обоснования необходимости оборудования зданий и помещений средствами автоматической пожарной защиты: НПО «Спецавтоматика», 1989.24 с.

Шаровар Ф. И. Устройства и системы пожарной сигнализации.- 2-е изд, перераб. и доп. — М.: Стройиздат, 1985.375 с.

Христич В.В. та інш. Системи пожежної та охоронної сигналізації - Харків: АПБУ МВС України, 2001. — 104 с.

Шадрін А.А., Коваль М. С. Профілактика пожеж в електроустановках — Львів: Каменяр, 2001. — 532 с.

Пожарная опасность веществ и материалов, применяемых в химической промышлености: справочник / Под ред. И. В. Рябова. — М.: Химия, 1970.

Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ.изд.: в 2 книгах; под ред. А. Н. Баратова — М., Химия, 1990. 496 с.

Иванников В.П., Клюс П. П. Справочник руководителя тушения пожара — М.: Стройиздат, 1987. — 288 с.

Башкирцев М.П., Бубырь Н. Ф. и др. Основы пожарной теплофизики — М.: Стройиздат, 1984. — 200 с.