Командитне товариство. 
Поняття і правове становище

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

кафедра права ДОПОВІДЬ на тему:"Командитне товариство. Поняття і правове становище"

Виконала: Куліш О.О.

м. Харків — 2014 р.

Зміст

• 1. Поняття командитного товариства
• 2. Основні риси командитного товариства
• 3. Склад командитного товариства
• 4. Управління командитним товариством
• 5. Правовий статус
• 6. Засновницький договір командитного товариства
• 7. Ліквідація командитного товариства
• Використані джерела

1. Поняття командитного товариства

Командитне товариство є однією із форм господарських товариств та належить, поряд із повним товариством, до найдавніших організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

Легальне визначення командитного товариства наведено у ст. 133 ЦК України. Слід зауважити, що у законодавстві деяких іноземних держав (наприклад, Російської Федерації) командитне товариство має іншу назву — товариство на вірі (ч. 1 ст. 82 ЦК РФ). Термін «командитне товариство» вважається міжнародним варіантом назви цієї організаційно-правової форми. Згаданий термін також закріплений у чинному законодавстві України.

Стаття 133. Основні положення про командитне товариство

1. Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників, які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

2. Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне товариство» або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство».

Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.

3. До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

2. Основні риси командитного товариства

До основних рис командитного товариства можна віднести такі:

Ш спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 7 ст. 80), ЦК України (статті 133−139), Закон «Про господарські товариства» (статті 75−83);

Ш наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії:

а) повних учасників;

б) вкладників;

Ш відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);

Ш обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;

Ш відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

Ш порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором;

Ш правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 7 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання;

Ш можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.

3. Склад командитного товариства

Командитне товариство містить в собі ознаки повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю.

До складу командитного товариства входять повні учасники (це — елемент повного товариства в командитному товаристві) та вкладники (це — елемент товариства з обмеженою відповідальністю у командитному товаристві). Повні учасники перебувають у правовідносинах з командитним товариством, що за змістом дуже близькі до відносин між повним товариством та його учасниками. Тому ч. З ст. 133 ЦК і передбачає поширення на командитні товариства правил Цивільного кодексу про повні товариства, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Повні учасники здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність та солідарно (разом з іншими повними учасниками) несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями командитного товариства. Командитне товариство можна створювати з одним повним учасником.

Стаття 135. Учасники командитного товариства

1. Правовий статус повних учасників командитного товариства та їх відповідальність за зобов’язаннями товариства встановлюються положеннями цього Кодексу про учасників повного товариства.

2. Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві.

Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства.

Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

3. Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п’ятдесяти відсотків складеного капіталу повного товариства.

На момент державної реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен зробити вклад у розмірі, встановленому законом.

Іншими словами, командитне товариство є об'єднанням осіб, в якому хоча б один учасник несе відповідальність за спільними боргами товариства всім майном, а інший (або інші) ризикує лише власним вкладом.

Термін «командита» походить від італійського слова, що є синонімічним іншому латинському терміну та означає «довіряти на збереження, зберігати», а також характеризує сутність взаємовідносин командистів та повних учасників.

Кількість учасників командитного товариства, як повних, так і вкладників, може становити для кожної категорії одну або більше осіб. Лише в тому разі, якщо у командитному товаристві беруть участь двоє чи більше повних учасників, вони несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства.

Командитне товариство, так само як і повне, не може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником (ч. 2 ст. 114 ЦК).

Юридична або фізична особа може бути повним учасником тільки одного командитного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Статус повного учасника командитного товариства виключає його участь у цьому товаристві як вкладника.

Повні учасники (учасники, які несуть повну відповідальність) командитного товариства:

v зобов’язані брати майнову і персональну участь у командитному товаристві;

v управляють справами товариства;

v несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майно­ву відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм май­ном, на яке може бути звернене стягнення; мають права і обов’язки, аналогічні правам і обов’язкам учас­ників повного товариства: заборона конкурувати з товариством;

v вимога про попередження виходу з товариства за 3 місяці, а якщо товариство створене на визначений строк — і за наявності поваж­них причин;

v якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійс­нювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам , — які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників.

Разом з повними учасниками в командитному товаристві повинні бути вкладники.

Вкладники командитного товариства:

v зобов’язані брати лише майнову участь у товаристві (спла­чувати як основний, так і додаткові внески);

v на момент державної реєстрації товариства зобов’язані внес­ти не менше 25% свого внеску; мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;

v вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;

v не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства;

v зобов’язані не перешкоджати здійсненню повними учасни­ками управління справами товариства;

v не несуть субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями то­вариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

v самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду;

v набувають статусу повних учасників (і відповідно — несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном); якщо їх імена включені до найменування КТ (ч. 2 ст. 133 ЦК).

Згідно з ст. 137 ЦК вкладник командитного товариства має право:

1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

2) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї; 3) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень ст. 147 ЦК.

Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;

4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства; 5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;

6) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом); 7) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.

Незважаючи на те, що за загальним правилом відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законом, він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вкладник вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, і схвалення його дій командитним товариством не буде отримано, він відповідає перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 138 ЦК).

4. Управління командитним товариством

Стаття 136. Управління командитним товариством

1. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому цим Кодексом для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

командитний товариство правовий засновницький

5. Правовий статус

Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст. 133−139 ЦК, ст. 67−74 Закону «Про господарські товариства» (ці статті закону стосуються правового статусу повних товариств) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.ст. 78−83) Закону «Про господарські товариства», безпосередньо присвячених командитним товариствам.

6. Засновницький договір командитного товариства

Засновницьким договором командитного товариства можуть встановлюватись особливості ведення справ командитного товариства, передбачені ст. 121 ЦК для повних товариств.

Згідно з ч. 1ст. 134 ЦК командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору.

Стаття 134. Засновницький договір командитного товариства

1. Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.

2. Засновницький договір командитного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників

4. у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників.

3. Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одно­особову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство ство­рюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.

Установчим документом командитного товариства є засновницький договір, який підписується усіма повними учасниками.

Вкладники засновницький договір не підпису­ють. Проте це не перешкоджає одержанню статусу повного учасника тим вкладником, ім'я якого включене до найменування повного товариства.

Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, установчим Документом товариства є одноособова заява (меморандум), до якої ставляться всі ті ж вимоги, що і до засновницького договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦК засновницький договір командитного товариства має містити обов’язок учасників створити таке товариство, визначення порядку здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, умови передання майна товариству.

Крім того, засновницький договір командитного товариства має містити відомості, які зазначено в ч. 2 ст. 134 ЦК.

7. Ліквідація командитного товариства

Стаття 139. Ліквідація командитного товариства

1. Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне то­вариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на під­ставах, встановлених статтею 132 цього Кодексу. Командитне товариство не зобов’язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча б один повний учасник і один вкладник.

2. У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами, вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом, іншим законом і засновниць­ким договором (меморандумом). За недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі товариства.

Командитне товариство підлягає ліквідації за наявності підстав, встановле­них ст. 110 ЦК стосовно всіх юридичних осіб, підстав, що встановлені ч. 2 ст. 132 ЦК стосовно ліквідації повних товариств. Воно ліквідується також при вибутті усіх вкладників. Але в цьому разі повні учасники мають право перетворити командитне товариство в повне. Порядок перетворення досить простий. Він встановлений ст. 109 та ч. 1 ст. 105 ЦК. Але ст. 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців"[192] установлює численні вимоги, виконання яких є необхідним для реєстрації припинення юридичних осіб шляхом перетворення та ство­рення в такий спосіб нової юридичної особи.

При ліквідації командитного товариства після розрахунків з кредиторами (ст. 112 ЦК) вкладники мають право на переважне перед повними учасниками одержання (повернення) вкладів до складеного капіталу командитного товариства.

Використані джерела

1. Господарський кодекс України, Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV

2. Цивільний кодекс України, Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV

3. В. Г. Ротань, А. Г. Ярема, В. В. Кривенко, В. Я. Карабань, O.Є. Сонін, НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до цивільного законодавства України ТОМ 1

4. http://pidruchniki.com/

5. http://ukrkniga.org.ua/

6. Щербина В. С. Господарське право

7. Вінник О.М., Акціонерне право: навч. посібник / О.М. Вінник, В. С. Щербина; за ред. проф. В. С. Щербини. — К.: Атіка, 2000. — 544 с.