Методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку

ВСТУП

Діти — найцінніший скарб для батьків. Це їх радість, надія, щастя. А здорові діти — це здорова нація.

Формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей — одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежать від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, сильних тілом і духом дітей. Саме в період дошкільного дитинства закладається фундамент здоров’я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості.

В цей період дитина швидко росте і розвивається, тому її нормальний фізичний і загальний розвиток може відбуватися лише у сприятливих умовах, які створює науково обґрунтована система фізичного виховання дітей дошкільного віку. Це здійснюється через виконання основних завдань фізичного виховання: зміцнення здоров’я, всебічний фізичний розвиток, загартування організму; формування рухових навичок і вмінь, розвиток фізичних якостей; сприяння розумовому, моральному естетичному і трудовому вихованню. А також через організацію різних форм роботи з фізичного виховання, зокрема, активний відпочинок.

Отже здоров’я дитини визначає її успіх у будь-якій діяльності. Повноцінний фізичний розвиток забезпечує загальну працездатність організму. Ще Жан-Жак Руссо закликав педагогів, які хочуть розвинути розум дитини, зміцнювати її тіло, зробити її здоровою, «…щоб вона стала мудрою і розсудливою». Рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формуванню розумових дій. Дитина вправляється у пізнанні навколишнього світу, у неї розвиваються просторові уявлення, розширюється кругозір.

Заняття фізичною культурою і спортом загартовують її волю, активізують емоційну сферу. У книзі «Серце віддаю дітям» В. О. Сухомлинський писав: «Я не побоюсь ще і ще раз говорити: турбота про здоров’я — це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили» [ 60]

На жаль сучасні дані медичних обстежень вражають: все більше дітей вже у дошкільному віці втрачають здоров’я. За даними В. Богачука, у 94% дітей виявлено дисгармонію фізичного розвитку, тобто практично всі діти, які брали участь у обстеженні, мали проблеми зі станом здоров’я у дошкільному віці. Зростає кількість дітей з відхиленнями генетичного характеру. 2,5% немовлят мають вроджені вади розвитку або спадкову патологію. Загальна захворюваність серед дітей у наш час зросла на 19,2%. У структурі захворюваності домінують психоневрологічні хвороби (на диспансерному обліку 696 тис. чол.), хвороби органів дихання (438 тис. чол.), травлення (575 тис. чол.), гематологічні (205 тис. чол.) та ендокринні (172тис.чол) захворювання; 40 тис. дітей народилися із вродженими хворобами серця. Поширення туберкульозу серед дітей збільшилося в 1,4 рази. Група дітей — інвалідів нині становить майже 140 тис. чол. І це — на тлі несприятливої демографічної ситуації, коли смертність на 50% перевищує народжуваність. 80−90% дітей поступають у школу хворими. 34]

За даними Т. Я. Чертюк, З.С.Макарової, М.Н.Білової, Б. Н. Капустян, Т. В. Книш, кожна четверта дитина дошкільного віку протягом року хворіє не менше 4 разів гострими респіраторними захворюваннями, які визначаються як частохворіючі.

Це говорить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має відповідати особливостям фізичного розвитку дитини і сприяти її оздоровленню.

Питанням розвитку теорії фізичного виховання дошкільників науковці займаються уже давно. Значну увагу розвитку рухової активності і відпочинку дітей приділяли у своїх працях К. Д. Ушинський, П. Лесгафт, Ю.А.Аркін, М. О. Метлов, М. К. Шейко, Л. Михайлова, Ю.Ф.Петраківська, Н.О.Красіна, Н.І.Блант, Є.Г.Леві-Гориневська, Д.В.Хухлаєва та інші. В останні роки дослідженнями у цій галузі займаються Є.С. Вільчковський, О. Г. Аракелян, Ю. Рауцкіс, К. Денисенко, С. Лайзане, Г. Шалигіна, М.М.Єфименко.

Щоб зберегти і покращити здоров’я дитини в один із найвідповідальніших періодів її життя, необхідна значна щоденна робота в сім'ї та дошкільному навчальному закладі.

Наша держава дбає про своїх майбутніх громадян. Законом України «Про дошкільну освіту» визначені обов’язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їхнього психічного та фізичного розвитку. Найголовнішим завданням дошкільної освіти є: «…збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини…» .

У розділі «Здоров'я нації через освіту» Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті зазначено: «Пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищих суспільних цінностей… Розвиток фізичної культури і спорту є одним з головних принципів організації навчально-виховного процесу, показником його відповідності стратегії національних інтересів».

З метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист діє в Україні закон «Про охорону дитинства», де визначена система заходів щодо охорони дитинства, яка включає в себе «забезпечення належних умов для охорони здоров’я, навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей…». У цьому законі визначено право дитини на життя та охорону здоров’я; «держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, сприяє формуванню здорового способу життя», підкреслюється постійне сприяння органів місцевого самоврядування щодо «…розвитку мережі навчальних закладів, … діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей…».

Компетентність дошкільника у розумінні питання про своє тіло як ціле, вікові зміни організму, його живлення та загартування, гігієну тіла, здоров’я і хворобу, розвиток рухової активності визначає зміст сфери життєдіяльності «Я сам» у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Зокрема у цій сфері передбачено набір елементарних знань, уявлень, практичних вмінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватись в ньому. Дитина має розуміти значення для зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням загартування, масажу, фізіотерапії, народних засобів зцілення, правильного харчування, безпечної поведінки, догляду за тілом, елементарно усвідомлювати власну роль у підтримці, збереженні, розвитку, збагаченні здоров’я, мати уявлення про основні засоби протидії хворобі, підтримувати своє здоров’я у нормі, сприяти нормальному функціонуванню організму, відчувати радість від здорового тіла, вести здоровий спосіб життя.

Питанням розвитку теорії фізичного виховання дошкільників науковці займаються уже давно. Значну увагу розвитку рухової активності і відпочинку дітей приділяли у своїх працях К. Д. Ушинський, П. Лесгафт, Ю.А.Аркін, М. О. Метлов, М. К. Шейко, Л. Михайлова, Ю.Ф.Петраківська, Н.О.Красіна, Н.І.Блант, Є.Г.Леві-Гориневська, Д.В.Хухлаєва та інші. В останні роки дослідженнями у цій галузі займаються Є.С.Вільчковський, О. Г. Аракелян, Ю. Рауцкіс, К. Денисенко, С. Лайзане, Г. Шалигіна, М.М.Єфименко, Т.І.Дмитренко, Е. Я. Степаненкова, Н. Бочарова, Н. Н. Кожухова.

Щоб зберегти і покращити здоров’я дитини в один із найвідповідальніших періодів її життя, необхідна значна щоденна робота в сім'ї та дошкільного навчального закладу.

Сучасний темп життя, особливо у містах, приводить нас до постійного нервового перевантаження, збільшує вірогідність стресових ситуацій. У мешканців міста часто відсутня можливість відпочити, забувши про свої буденні проблеми та справи. Тому атмосфера у сім'ях буває не рідко напруженою. За даними досліджень Миколи Вікторовича Гурєва батьки і діти одночасно перебувають вдома в середньому не більше 2 годин протягом доби, не враховуючи час сну. А спілкуються вони ще менше, наприклад працюючі матері - десь біля 30 хвилин за добу. Спілкування батьків з дітьми дошкільного віку часто засноване на зауваженнях, настановах, є нерівноправним. Тільки спільний відпочинок з рухливими іграми в яких малюки за рахунок своєї спритності, великої рухливості мають інколи переваги над батьками, допомагають дітям самоутверджуватись.

Під час ігор та розваг батьки і діти ніби по-новому знайомляться. Часто дошкільники навіть не уявляють собі, що їх батьки вміють грати у футбол, волейбол, колись займались спортом. Побачивши спортивну підготовленість своїх батьків, вони змінюють своє відношення до них, пишаються ними. І батьки бачать своїх дітей зовсім іншими — рухливими, спритними, сміливими, знаючими та вміючими.

Забруднення повітря, вода, яка часто не відповідає нормативним вимогам, рівень шуму у наших містах вже давно перейшли всі норми. Покращення благ цивілізації знижують рухову активність жителів міст до мінімального рівня. Особливо чутливими до несприятливих умов навколишнього середовища і малорухливого способу життя є наші діти. Тому у боротьбі за здоровий спосіб життя міська сім'я повинна використовувати всі можливості. А особливо велику роль в оздоровленні відіграє активний відпочинок.

Тому така неблагополучна ситуація диктує необхідність вивчення специфіки організації і проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку, урізноманітнення змісту, форм та методики організації активного відпочинку.

Виходячи з вище сказаного, ми обрали таку тему нашого дослідження «Специфіка організації і проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку».

Об'єктом дослідження виступає процес організації активного відпочинку.

Предметом дослідження є зміст, види, методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку.

Мета: розкрити педагогічні умови ефективного використання з дітьми дошкільного віку різновидів активного відпочинку.

Гіпотеза дослідження — активний відпочинок має велике значення у фізичному вихованні дошкільників, де педагогічними умовами ефективного його використання виступають: оновлення змісту, форм, методики проведення різних видів активного відпочинку, активне залучення батьків до цієї роботи.

Відповідно до мети, гіпотези, предмету дослідження було визначено завдання:

? проаналізувати наукові педагогічні праці та досвід роботи з організації активного відпочинку дітей дошкільного віку;

? уточнити зміст, форми та методику організації різних видів активного відпочинку дітей дошкільного віку;

? розробити та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного використання з дітьми дошкільного віку різновидів активного відпочинку.

Методологічною основою дослідження є положення державних документів: Закону України «Про дошкільну освіту», Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закону України «Про охорону дитинства», Базового компоненту дошкільної освіти.

Теоретичну основу дослідження складають провідні ідеї та положення, викладені у працях Є.С.Вільчковського, Д.В.Хухлаєвої, Т.І.Дмитренко, Е.Я.Степаненкової, Н.Н.Кожухової, Л.А.Рижової, М.М.Самодурової, Н. Бочарової, М.М.Єфименка.

Джерелами дослідження є результати узагальнення досвіду роботи дошкільного навчального закладу № 46 у вигляді методичних розробок, річних планів роботи дошкільного навчального закладу, циклогам роботи методиста, а також — наукові праці, публікації у періодичних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, узагальнення досвіду дошкільного закладу з організації активного відпочинку дошкільників, педагогічні спостереження, опитування, анкетування, аналіз результатів роботи з дошкільниками з проблеми, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент, метод математичної обробки даних.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Значення активного відпочинку для всебічного розвитку дітей дошкільного віку

Сучасні концепції дошкільного виховання відзначають, що фізичне здоров’я — головна умова духовного і морального здоров’я. В нашій країні фізичне виховання дітей у дошкільних закладах є початковою ланкою державної системи фізичного виховання. Протягом раннього і дошкільного віку закладаються основи здоров’я, формується велика кількість життєво необхідних рухових навичок, створюються важливі передумови для дальшого фізичного розвитку і розвитку особистості в цілому. В цей період дитина швидко росте і розвивається, тому її нормальний фізичний і загальний розвиток може відбуватися лише в сприятливих умовах, які створює науково обґрунтована система навчання і виховання. Завдяки високим темпам росту і розвитку дитячий організм відзначається слабкою опірністю захворюванням і потребує надійної системи захисту. Це говорить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має відповідати особливостям фізичного розвитку дитини і сприяти її оздоровленню.

Метою фізичного виховання є виховання здорової, життєрадісної, фізично досконалої, гармонійно і творчо розвиненої дитини.

У відповідності з віковими анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями фізичне виховання вирішує оздоровчі, навчальні та виховні завдання. Вони спрямовані на формування у дитини раціональних, економних, обдуманих рухів; нагромадження ними рухового досвіду і перенесення його у повсякденне життя.

Щоб забезпечити належне фізичне виховання дошкільників, комплексно вирішити завдання фізичного виховання у сучасному дошкільному навчальному закладі впроваджують різні форми роботи:

? заняття;

? ранкову гімнастику;

? фізкультхвилинки;

? загартовуючі процедури;

? рухливі ігри;

? прогулянки та екскурсії за межі дошкільного навчального закладу;

? самостійну рухову діяльність;

? індивідуальну роботу;

? активний відпочинок.

Усі ці форми роботи взаємопов'язані і доповнюють одна одну. Їх доцільне поєднання, правильна організація і методика проведення у дошкільному навчальному закладі та сім'ї, забезпечують достатнє фізичне навантаження і повноцінне вирішення усіх завдань фізичного виховання.

Фізичне виховання дітей відбувається в умовах рухового режиму, тобто комплексу засобів фізичної культури, які використовуються у педагогічному процесі дошкільного закладу. Від рухового режиму, в якому живуть діти, залежить рівень їх рухової активності. А рухова активність режиму необхідна для задоволення властивої дітям потреби у рухах.

Одних лише занять з фізичної культури, зарядки та рухливих ігор недостатньо для повноцінного фізичного розвитку дошкільників. Марно розраховувати на пожвавлення дитячої активності, якщо збільшити час на «вільні» ігри. Адже ступінь активності у дітей не однаковий, і тому, незважаючи на вільний час, дехто з них залишається пасивним. Щоб усі діти були активними, їх рухову активність слід збільшувати організовано. Відомо, що найкращий результат дає така емоційно насичена форма організації фізичного виховання як активний відпочинок.

Активний відпочинок сприяє вирішенню найважливішого завдання фізичного виховання — оздоровлення дитини. Це завдання спрямоване на охорону життя та зміцнення здоров’я дітей. Воно сприяє гармонійному психосоматичному розвитку, удосконаленню захисних функцій організму через загартування, підвищення стійкості до захворювань та несприятливих впливів зовнішнього середовища, покращення працездатності дитини. У дітей кісткова система відносно слабка, суглоби дуже рухливі, зв’язковий апарат легко розтягується, сухожилля коротші, слабші, ніж у дорослих. У зв’язку з цим виникає необхідність допомагати правильному своєчасному окостенінню, формуванню фізіологічних вигинів хребта, розвитку склепіння стопи, зміцненню зв’язково-суглобового апарату. Крім того, треба сприяти розвиткові правильного співвідношення частин тіла (пропорцій), регулюванню росту і маси кісток. 40]

Оздоровлення дитини передбачає удосконалення діяльності серецево-судинної та дихальної систем, розвиток вміння пристосування до змін навантажень та зовнішніх умов. Для цього необхідно в процесі організації активного відпочинку розвивати у дошкільників рухливість грудної клітини, збільшувати життєву ємність легенів, сприяти тренуванню механізмів терморегуляції, забезпечувати тренування нервових процесів, удосконалювати діяльність рухового аналізатора, органів чуття.

Для розвитку рухової діяльності дитини дуже важливий творчий підхід. Він сприяє розкриттю потенційних можливостей дитячого організму, створює умови для реалізації свободи дій, забезпечує гармонію дитини з самим собою, навколишньою природою та соціальним середовищем.

Під дією навколишнього світу перебудовується робота організму, він починає функціонувати у режимі, який потребує найменших затрат енергії. Завдяки активізації механізмів саморегуляції головний мозок аналізує поступаючу багатопланову інформацію, удосконалює та підвищує оздоровлення організму.

Навчальні завдання предбачають формування рухових умінь та навичок, розвиток психофізичних якостей (швидкості, сили, гнучкості, витривалості, спритності, окоміру); розвиток рухових здібностей (функції рівноваги, координації рухів).

В процесі активного відпочинку дитина:

? набуває визначеної системи знань про фізичні вправи, їх структуру, оздоровчу дію на організм;

? усвідомлює свої рухові дії;

? засвоює фізкультурну та просторову термінологію (таку як: вихідне положення, колона, шеренга, вперед-назад, вліво-вправо, вверх-вниз та інше);

? отримує необхідні знання про виконання рухів, про спортивні вправи та ігри;

? дізнається про назви предметів, спортивного знаряддя, посібників, способи і правила користування ними;

? пізнає своє тіло, у неї формується тілесна рефлексія.

Займаючись на свіжому повітрі, дошкільники закріплюють знання про навколишню природу — дерева, квіти, траву, тварини, птахи. Дитина пізнає властивості води, піску, снігу; особливості змін пір року. У дошкільників збагачується словниковий запас, розвивається пам’ять, мислення, уява.

Активний відпочинок сприяє залученню дітей до великого спорту. Вони отримують знання про видатних світових та вітчизняних спортсменів, що значно розширює їх кругозір. 16]

Таким чином, реалізуючи у фізичному вихованні навчальні завдання, педагоги одночасно готують їх до навчання у школі.

Особливо слід підкреслити значення активного відпочинку як засобу, який сприяє вихованню творчої, різносторонньої та гармонійно розвиненої особистості дитини. Активний відпочинок відкриває великі можливості для морального, розумового, естетичного, трудового виховання.

При правильно організованих заняттях фізичними вправами створюються сприятливі умови для виховання позитивних рис характеру (організованості, дисциплінованості, самостійності, активності) та моральних якостей (чесності, справедливості, почуття товариськості, взаємодопомоги, вміння займатися в колективі, дбайливого ставлення до фізкультурного інвентарю, відповідального ставлення до виконання доручень), а також для виявлення вольових якостей (сміливості, рішучості, наполегливості, витримки). 35]

Активний відпочинок сприяє розумовому розвитку дітей, забезпечуючи оптимальні умови для нормальної діяльності центральної нервової системи та інших систем організму, що допомагає кращому сприйманню та запам’ятовуванню. Поряд із закріпленням знань, заняття фізичною культурою сприяють розвиткові психічних процесів (відчуття, сприймання, спостереження, уявлення, мислення, пам’яті, уяви), а також розумових операцій (порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення тощо), виховують вміння творчо користуватися здобутими знаннями й набутими навичками у своїй руховій діяльності, виявляючи активність, самостійність, кмітливість, винахідливість.

У дошкільному віці важливо виховувати позитивні емоції, які створюють бадьорий, життєрадісний настрій, розвивати вміння швидко переборювати негативний психічний стан. Позитивні емоції сприятливо впливають на роботу всіх органів і систем організму, забезпечують швидкість та міцність формування рухових навичок та вмінь.

Під час виконання фізичних вправ слід розвивати здатність сприймати, почувати, розуміти і правильно оцінювати красу, витонченість, виразність рухів, поз, постави, красу костюмів, фізкультурного інвентарю, навколишньої обстановки, виховувати прагнення до естетично виправданої поведінки, непримиримість до грубості в діях, словах, вчинках.

Активний відпочинок сприяє і трудовому вихованню. У дітей зміцнюється здоров’я, формуються відповідні рухові навички, розвиваються фізичні якості, необхідні для праці. Діти опановують трудові вміння і навички, пов’язані з підготовкою приміщення чи майданчика до ігор та занять, з виготовленням і ремонтом найпростішого інвентарю, доглядом за ним, за спортивним одягом, взуттям. У них виховуються такі риси, як старанність, повага до праці дорослих.

В процесі організації різних видів активного відпочинку здійснюються такі виховні завдання:

? необхідність у щоденних фізичних вправах;

? вміння раціонально використовувати фізичні вправи у самостійній руховій діяльності;

? набуття грації, пластичності, виразності рухів;

? самостійність, творчість, ініціативність;

? самоорганізація, взаємодопомога.

Крім того, у дітей дошкільного віку виховуються гігієнічні навички, звичка до самообслуговування, допомоги вихователеві в організації та проведенні різних форм спортивних ігор.

Завдяки активному відпочинку:

? створюються сприятливі умови для формування позитивних рис характеру (організованості, скромності і т.п.);

? закладаються моральні основи особистості (почуття власної гідності, справедливості, товариськості, взаємодопомоги, відповідальності за доручену справу, вміння займатися в колективі);

? відбувається виховання вольових якостей (сміливості, рішучості, впевненості у своїх силах, витримки, наполегливості у подоланні труднощів);

? прищеплюється культура почуттів, естетичне відношення до фізичних вправ.

Активний відпочинок займає особливе місце в організації роботи з дітьми дошкільного віку. Він приносить дітям велику втіху та радість. Різноманітні види фізичних вправ: гімнастика, рухливі та спортивні ігри, спортивні вправи у поєднанні з елементарними драматизації, хореографії, співом, вікторинами, конкурсами та атракціонами — це завжди радість, веселощі, задоволення для малят. Тільки очікування радісної події здатне викликати у дитини позитивні емоції, відволікти від «входу» у хворобу (за даними В.Л.Страховської). Рухливі ігри, атракціони, конкурси, забави, сюрпризи, якими насичена програма кожної форми активного відпочинку, часто супроводжуються спонтанними комічними ситуаціями, що викликають сміх, подив, захоплення. Навіть одна ця обставина робить активний відпочинок незамінним засобом профілактики і навіть лікування різних порушень стану здоров’я дитини. Адже давно відомо, що хороший настрій, налаштування на життєстверджуючий лад має велику цілительну силу.

При підготовці і проведенні спортивних свят, розваг, днів здоров’я діти мають можливість проявити активність, ініціативу, самостійність, творчість, що сприяє розвитку їх здібностей та особистісних якостей. Під час проведення цих заходів діти одержують задоволення від участі, перемоги, спілкування, сумісної діяльності. Рухливі ігри, які складають основний зміст цих форм роботи з дітьми, більше ніж інші форми організації рухової діяльності, адекватні потребам дитини в русі і сприяють її гармонійному фізичному розвитку, розвивають координацію рухів, спритність, швидкість, виховують важливі морально-вольові якості: колективізм, уважне ставлення до товаришів та суперників, дисциплінованість.

Процес підготовки до фізкультурно-спортивних заходів об'єднує дитячий колектив, дітей і дорослих (педагогів та батьків) спільною метою і завданнями.

Позиція вихователів, інструктора з фізичного виховання, батьків в основному визначає ставлення дітей до фізичної культури і спорту. Якщо дорослі ведуть здоровий спосіб життя, систематично разом з дітьми виконують хоча б найпростіші фізичні вправи, рухливі, то й діти виростуть міцними, здоровими, любитимуть спорт.

Естетична атмосфера активного відпочинку, у якій дитина діє разом з дорослими дає їй змогу подарувати красу рухів, створити гарний настрій собі, потішити своїм виступом, радіти спільним іграм, розвагам, збагачує та урізноманітнює художньо-естетичні враження та почуття, дає можливість відчути власний успіх і вміння. Дуже важливо, щоб активний відпочинок зберіг невимушеність, безпосередність особистих проявів дітей.

Виходячи із вище сказаного, можна зробити висновок про те, що активний відпочинок сприяє зміцненню здоров’я дітей, загартуванню організму, формуванню рухових умінь та навичок, фізичних якостей, виховує любов до занять спортом, відкриває великі можливості для морального, розумового, естетичного і трудового виховання. Отже, активний відпочинок сприяє різносторонньому вихованню дітей дошкільного віку, спрямований на фізичний, інтелектуальний, духовний, емоційний розвиток, психофізичну готовність до праці та навчання у школі, підготовку дитини до життя.

1.2 Види та загальна характеристика активного відпочинку

У роботу з дітьми в сучасних дошкільних навчальних закладах впроваджують такі види активного відпочинку:

? фізкультурні розваги;

? спортивні свята;

? Дні здоров’я.

У програмі виховання дітей дошкільного віку «Малятко» та інструктивно-методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України № 1/9−438 від 27.08.04 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі» визначено тривалість, періодичність та особливості організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку.

Як видно із таблиці 1.2.1. фізкультурні розваги з дітьми проводяться 1−2 рази на місяць, починаючи з першої молодшої групи. Їх тривалість поступово збільшується залежно від віку дітей:

— 15−20 хвилин для дітей першої молодшої групи;

— 20−30 хвилин для дітей другої молодшої групи;

— 30−35 хвилин для дітей середньої групи;

— 35−40 хвилин для дітей старшої групи.

Цей вид активного відпочинку проводиться у другій половини дня в приміщенні чи на свіжому повітрі (в залежності від сезону та погоди).

Спортивні свята організовують 2−3 рази на рік з дітьми середнього та старшого дошкільного віку. Проводять їх у другій половині дня в спортивному залі чи на майданчику.

День здоров’я проводиться з дітьми всіх вікових груп один раз на місяць. Цей захід триває на протязі всього дня у вигляді активної діяльності дітей переважно на свіжому повітрі (залежно від пори року та погоди). Навчальні заняття у цей день не проводяться. Зміст діяльності дошкільнят визначається вихователем. 41]

Фізкультурна розвага — одна з найбільш ефективних форм активного відпочинку. Вона підвищує інтерес до занять, здійснює сприятливий вплив на організм дитини, закріплює рухові вміння та навички, розвиває фізичні якості (спритність, швидкість), сприяє вихованню колективізму, дружби; розвиває витримку, увагу, сміливість, організованість, наповнює життя малюка емоційною, веселою руховою діяльністю.

Фізкультурна розвага розвиває мислення, уяву, цілеспрямованість; культуру почуттів (наприклад, привчає дитину стримувати свої почуття і бажання, виявляти рішучість), розвиває у дітей вміння рухатися під музику, музичний слух, пам’ять.

Під час розваги дитина поводиться більш безпосередньо, ніж під час фізкультурних занять. Розкутість і природність використання рухових вмінь та навичок забезпечує виразність, артистизм, естетичність її рухів. Помірне м’язове навантаження — кращий спосіб формування розкутості та краси рухів, воно покращує самопочуття і піднімає настрій.

Спортивна розвага не вимагає спеціальної підготовки. Вона будується на знайомому дітям матеріалі. Головне завдання педагога при проведенні цієї форми відпочинку: створити бадьорий, радісний настрій; стимулювати активність кожної дитини з врахуванням індивідуальних можливостей — диференційованого підходу до оцінки результатів їх дій; надати можливість відчути приємне задоволення від виконання рухів, радість від успіхів товаришів. Під час дозвілля педагог приймає саму активну участь: він віддає команди до початку та закінчення гри або рухового завдання, підводить підсумки, є головним суддею змагання, своїм зацікавленим відношенням до подій створює емоційну атмосферу.

Важливу роль у підтриманні радісного настрою, створенні позитивних емоцій відіграє атрибутика: емблеми, медалі, вимпели, табло та інше.

Спортивні розваги проводять з дошкільниками всіх вікових груп. Програма спортивного дозвілля для дітей молодшого дошкільного віку будується на простих іграх, наприклад: «Хто швидше принесе іграшки?», «Хто краще виконає завдання клоуна?» і т.п. Вихователь залучає дітей до посильної участі в колективних та індивідуальних рухових діях, збагачує їх яскравими враженнями.

У середньому дошкільному віці педагог привчає дітей до самостійної участі у спільних вправах, іграх, розвагах, сприяє виявленню можливостей кожної дитини. Програма розваги будується на простих іграх та сюжетних казкових подорожах з виконанням певних рухових завдань.

В старших групах діти індивідуально і колективно (командами) беруть участь у веселих іграх з елементами змагання, схожих на невелику спартакіаду. До змісту дозвілля включають цікаві атракціони, знайомі дітям танці та хороводи. Завдання педагога — розвивати у дітей вміння творчо використовувати свій руховий досвід в умовах емоційного спілкування з однолітками, привчати їх виявляти ініціативу в різноманітних видах діяльності.

Спортивні розваги проводяться як з дітьми однієї групи, так і з кількома групами близьких за віком дітей. За змістом та композицією спортивні розваги бувають різними. До змісту розваг з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку доречно вводити казкових персонажів або засновувати їх на цікавому сюжеті казки чи мандрівки. З дітьми старшого віку проводять змагання, естафети, спартакіади. Дозвілля часто присвячують порам року, цікавим спортивним подіям, громадським святам. Під час розваг діти відгадують загадки, співають пісні, присвячені певному сюжету чи виду спорту; грають у різні ігри (наприклад, гра на складання зображень фізичних вправ чи видів спорту з розрізних картинок, чи виконання вправи, зображеної на картинці); виконують певні завдання (влучити м’ячем у баскетбольне кільце, пройти по лаві, пролізти в обруч та інші); змагаються у швидкості, спритності, виявляючи при цьому кмітливість.

Таблиця 1.2.2 Варіанти спортивних розваг

Як видно з таблиці 1.2.2. відомі такі варіанти фізкультурних розваг:

I варіант. Розвага будується на добре знайомих іграх і вправах (в усіх вікових групах).

1. Ігри малої і середньої рухливості (2−3 рази).

2. Атракціони, рухливі завдання в ігровій формі (3−4 рази).

3. Гра змагального характеру або гра великої рухливості.

4. Гра малої рухливості.

II варіант. Розвага будується на вправах з основними рухами і спортивних вправах (з другого півріччя в середній групі). В основу організації має бути покладений принцип індивідуально-диференційованого підходу.

1. До початку виконання і після виконання проводяться рухливі ігри.

2. Одна підгрупа виконує вправи, направлені на розвиток уваги; друга виконує завдання, направлені на розвиток швидкості.

III варіант. «Веселі старти». Розвага будується в основному на іграх-естафетах (в старшій і підготовчій групах)

1. Гра-естафета (не більше ніж три етапи, 3−4 рази).

2. Атракціони невеликого навантаження.

3. Конкурс лічилок, загадок, прислів'їв.

4. Естафета.

IV варіант. Розвага будується на елементах одної із спортивних ігор (баскетбол, футбол, настільний теніс, городки) (старша і підготовча групи).

1. Ділення групи на дві рівні за силою команди.

2. Перед початком гри команди і капітани вітаються один з одним.

3. Обмін вимпелами, вибір корзини чи майданчика.

4. Виконання рухів починається зі свистком судді. В кожному виді рухів підраховуються очки і вивішуються на табло.

5. Підбиття підсумків.

V варіант. Музично-спортивна розвага (старша і підготовча групи).

1. Діти під музику виконують довільні рухи з різним фізкультурним інвентарем (стрічки, скакалки, обручі, м’ячі).

2. Вихователь нагадує дітям різні рухи, показує їх.

3. Проведення рухливої гри.

4. Пропонується послухати мелодичну музику.

5. Після прослуховування вихователь пропонує придумати композицію, різні довільні рухи.

6. Діти рухаються під музику.

Відповідно до вимог програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» організовують спортивне дозвілля 1−2 рази на місяць у другій половині дня з дітьми всіх вікових груп, починаючи з другої молодшої групи. Проводиться воно в звичайній обстановці, із звичайними атрибутами в спортивному залі чи на повітрі. Тривалість розваг залежить від віку дітей. Так з дітьми молодшої групи розвагу проводять протягом 20 хвилин, середньої - 20−30 хвилин, старшої - 35−40 хвилин. Розвага не повинна співпадати із фізкультурними заняттями і святами.

Спортивне свято — особлива, радісна подія в житті дитини. Воно пропагує здоровий спосіб життя, показує досягнення у формуванні рухових навичок, сприяє залученню дітей до фізичної культури і спорту, удосконаленню рухів, виховує колективізм, дисциплінованість, уважне ставлення до суперників.

Динаміка рухового змісту спортивного свята, проведення його на свіжому повітрі, святкове оформлення місця проведення створюють у малюків радісний, піднесений настрій.

В програму фізкультурного свята входять різноманітні фізичні вправи та веселі рухливі ігри, в яких відображаються набуті дитиною рухові навички, попередньо вивчені на фізкультурних заняттях. В основу кожного свята покладено певну ідею, яку потрібно донести до дитини. Вона повинна розкриватися на доступному дітям художньому матеріалі з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. [18]

У підготовці та проведенні свята приймає участь весь педагогічний колектив: завідувачка, методист, музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вихователі. Вони складають програму свята. Важливу роль у складанні програми цього заходу відіграє вміле, розумне, доцільне поєднання різноманітних рухів, вивчених з дітьми на протязі року. Щоб пожвавити програму необхідно по новому поєднувати фізкультурні розваги, вправи, відомі дітям з повсякденного життя. Дуже доречно залучати до підготовки свята і батьків. Вони разом із співробітниками дошкільного закладу виготовляють посібники та атрибути для змагань, виступів дітей, рухливих ігор, допомагають в оформленні приміщення чи майданчика, пошитті костюмів.

Зміст програми відображає сезон або найближче всенародне свято. Доповнюючи одне одного в розкритті однієї теми, вони збільшують силу емоційного впливу на дітей. Тому важливо щоб кожна дитина брала в ньому посильну участь. При складанні сценаріїв свята важливо враховувати вікові та індивідуальні особливості, рівень розвитку дітей, їх інтереси. Також слід чергувати різні види діяльності з метою рівномірного розподілу фізичного навантаження, попередженню втомленості та переживань, які можуть привести до зменшення інтересу до свята. У програмі свята необхідно передбачати чергування рухів з відпочинком: виконавши вправу або танок, діти, сидячи спостерігають за виступами товаришів. До програми ключають окремі групові виступи та масові номери, в яких змогли би взяти участь усі присутні на святі діти.

Під час зимових спортивних свят, які проводяться на ковзанці - з іграми на ковзанах; лижні, що прокладена навколо ялинки; на сніговій гірці, де виконуються завдання для перевірки спритності (з'їжджаючи з гори, зуміти зірвати стрічку, підвішену на висоті витягнутої руки), влучити сніжкою у ціль, проїжджаючи повз неї на санчатах можуть брати участь такі персонажі як Дід Мороз, Снігуронька, Сніговик, лісові звірята. Також використовують елементи хокею, різні рухливі ігри із зимовим сюжетом, в яких беруть участь лісові звірі, ігри в «сніжки», «хованки», масові нескладні танці, цікаві сюрпризні моменти, які є джерелом радості дітей. Пісні та вірші у цю пору року не виконують.

У проведенні весняних спортивних свят виконують загально-розвиваючі вправи з красиво оформленими предметами: палицями, обручами, квітами, гілочками. Рухливі ігри підбирають з елементами змагання: «Хто швидше збере квіти?», «Не розлий воду» та інші. Використовується багато народних ігор з весняним сюжетом, ігри зі співами: «Карусель», «Горидуб».

В літню пору свята відбуваються на фізкультурних майданчиках, стадіонах, лісових галявинах, на березі річки, басейну, водойми. [50]

До програми спортивного свята можна включати:

? рухливі ігри;

? спортивні ігри;

? народні ігри;

? ігри зі співом;

? ігри-естафети;

? танці;

? атракціони;

? загально-розвиваючі вправи;

? музично-ритмічні рухи;

? вправи з елементами акробатики.

Підготовка фізкультурного свята дуже важливий і відповідальний процес, від якого у великій мірі залежить проведення цього заходу.

Як видно з таблиці 1.2.3.він складається з таких етапів роботи:

1. Визначення завдання, дати, місця проведення.

2. Складання сценаріїв.

3. Оформлення місця проведення.

4. Продумування музичного супроводу.

5. Підготовка показових виступів: параду учасників, конкурсів, ігор, змагань.

6. Підготовка сюрпризів.

7. Призначення відповідальних за проведення свята.

8. Визначення кількості учасників кожної вікової групи дошкільного навчального закладу.

9. Визначення порядку, підведення підсумків конкурсів і змагань.

10. Нагородження учасників свята.

Оформлення місця проведення спортивного свята має відповідати таким вимогам: естетичність; доступність розуміння дітьми розкриття змісту свята; яскравість костюмів, атрибутів[1].

По мірі можливості діти також приймають участь у підготовці святкового оформлення. Дошкільники виготовляють зелені та паперові гірлянди, квіти, прикрашають місце свята, беруть участь у підготовці місць для змагань.

Готуючись до свята вихователі проводять з дітьми екскурсії на стадіон, бесіди, розглядають ілюстрації спортивних змагань, вивчають вірші, пісні, частівки, загадки. Великий вплив на дітей має участь у святі дорослих. Малятам дуже цікаво грати разом із батьками, важливе місце для них має підтримка їх батьками під час змагань.

У день проведення свята дорослі не повинні порушувати режим дня з метою запобігання нервозності дітей. Свято повинне принести дітям радість, тому тривалість його не повинна перевищувати однієї години.

За програмою виховання дітей дошкільного віку «Малятко» фізкультурні свята проводяться на майданчиках дошкільного закладу, в парках, скверах, спортивних залах, на стадіонах і є своєрідним підсумком роботи з фізичного виховання за квартал, півріччя, рік. Вони використовуються у роботі з дошкільниками починаючи із середньої групи і проводяться два-три рази на рік. Приймають участь у цих заходах діти всього дошкільного навчального закладу. Можна проводити свята і для дітей двох-трьох дошкільних навчальних закладів.

Діти приходять на свято в одязі, який відповідає гігієнічним вимогам для даного сезону і є зручним для виконання рухів. Тим дошкільникам, які братимуть участь у змаганнях підбирають спортивні форми або дають прапорці, причому кожній команді - іншого кольору. Взуття дітей має бути легким, зручним, спортивного стилю.

Спортивні свята різноманітні за своїм змістом та структурою. Значну роль в них відіграє музика. Вона створює емоційний, піднесений, веселий, бадьорий, радісний настрій.

Як видно з таблиці 1.2.4. спортивне свято складається з трьох частин.

Перша частина проходить у формі фізкультурного параду, який починається загальним заходом дітей, розподіленням на окремі команди, що відрізняються своїми значками, вимпелами, формами, емблемами. Рухи виконуються під музику, вірші, пісні, що викликає високе емоційне піднесення. Після фізкультурного параду діти демонструють свої вміння в іграх та вправах. Дошкільники старших груп беруть участь у змаганнях з бігу, метання, стрибків і т.д.; в іграх-естафетах; в іграх з елементами змагань та спортивних іграх. Планують показові виступи дітей з дрібним приладдям під музичний супровід. Наприклад, демонструють комплекси вправ із святковим вбранням: з кільцями, прикрашеними кольоровими стрічками; з різнокольоровими м’ячами або повітряними кульками, з паперовими ліхтариками, султанчиками тощо. До програми свята включають різноманітні атракціони. Ця частина свята проводиться з урахуванням часу для кожної вікової групи і всіх учасників.

У другій частині заходу можуть бути організовані:

? ляльковий театр;

? виступи школярів, дорослих;

? сюжетні прогулянки;

? ігри-драматизації(наприклад, за мотивами казки «Котик і півник» проводять гру-драматизацію, в ході якої від її учасників вимагається поєднання винахідливості та спритності);

? індивідуальні або колективні таночки;

? сюрпризні моменти (прихід казкових героїв, фокусників та ін.).

? змагання старших вихованців на швидкість і спритність (змагання в їзді на велосипеді, роликових ковзанах, самокатах, біг наввипередки з додатковими завданнями, спускання з гірки на санчатах).

У третій заключній частині святкової програми використовуються масові рухливі ігри, хороводи, таночки дітей разом з гостями, батьками, співробітниками дошкільного навчального закладу. В кінці свята головний суддя на роль якого обирають когось із батьків, які мають спортивний досвід, підводить підсумок і проводить нагородження переможців. Завершується свято парадом учасників.

Під час свят використовують яскраві атрибути та оформлення, музичний супровід, які роблять їх привабливими, веселими, захоплюючими, цікавими.

Поєднуючи у собі різні види мистецтва, вони ґрунтуються на емоційному художньому матеріалі, дають дітям багато приємних переживань, збагачують новими враженнями і уявленнями.

Ця форма активного відпочинку має і неабияке виховне значення: формує патріотичні почуття, основи колективізму, вчить розрізняти позитивні та негативні дії персонажів, є важливим фактором естетичного виховання. Участь дітей у співах, іграх, таночках сприяє фізичному та мовленнєвому розвитку.

Успішне свято — те, яке залишило у дітей такі враження, в результаті яких у самостійній ігровій діяльності вони відтворюють його уривки чи епізоди.

У системі заходів спрямованих на зміцнення здоров’я і фізичний розвиток дітей, важливе місце належить дням здоров’я.

Дні здоров’я — ефективний метод залучення дітей до регулярного заняття фізичною культурою, виховання в малят прагнення бути здоровими, сильними, витривалими. Ці дні за умови правильної їх організації, сприяють не лише фізичному розвиткові дошкільників, а й моральному вихованню, викликають позитивні емоції, об'єднують дорослих-педагогів, батьків і дітей спільною захоплюючою справою.

Проводиться день здоров’я з дітьми починаючи з другої молодшої групи. Мета проведення цього виду активного відпочинку — профілактика нервової системи, оздоровлення організму і підтримання позитивного емоційного стану психіки дитини. У цей день забезпечується перебування дітей на свіжому повітрі, на природі, не проводяться навчальні форми роботи, які вимагають інтелектуального напруження. Діти граються в цікаві, улюблені ігри, слухають музику, співають, займаються творчою діяльністю, весело спілкуються. У групах відчувається святкова, радісна атмосфера, педагог намагається попередити конфлікти, забезпечує спокійне спілкування дітей. Дні здоров’я сприяють оздоровленню дітей, попереджують втому[55].

Програма виховання дітей дошкільного віку «Малятко» рекомендує проводити Дні здоров’я один раз на місяць. Влаштовуються вони для всіх груп разом або окремо для дітей молодшого і старшого дошкільного віку. До участі в них слід обов’язково залучати учнів початкових класів, учителів, батьків і, звичайно, всіх працівників дошкільного закладу.

Основний зміст будь-якого дня здоров’я повинен включати заходи, передбачені програмою з фізичного виховання. Різноманітні змагання в іграх, естафетах, старти з окремих видів фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння), розваги-атракціони тощо. Вони викликають у дітей інтерес до занять фізкультурою, до суперництва в спритності, швидкості, силі, розвивають вміння критично ставитись до себе і товаришів, виховувати волю, колективізм, наполегливість.

Організовуючи Дні здоров’я, слід максимально враховувати кліматичні особливості сезону, можливості використання природних факторів (ліс, парк, луки, пагорби, береги водойм та інші).

Так, взимку до програми дня здоров’я можуть входити різноманітні вправи, ігри-змагання із санками, лижами, ковзанами. Молодші діти беруть участь у катанні на санчатах з гірки, веселих естафетах, ліпленні сніговика. Старші - в іграх і змаганнях на лижах, грі в хокей, катанні на ковзанах тощо. Для цього треба заздалегідь підготувати снігові лабіринти, вали, гірки, льодові доріжки, катки, розчищені майданчики. Для старших дітей слід організовувати лижний похід. Проводиться він у два переходи в повільному темпі. Протяжність маршруту для старшої групи до півтора кілометра, для середньої групи до 500−800 м.

Плануючи похід, треба все детально продумати: і маршрут, і екіпіровку дітей, і підготовку їх до маршруту. Слід подбати і про організацію активного відпочинку в поході (ігри в природних умовах).

У весняно-літній період можливості для успішного, насиченого проведення Днів здоров’я безмежні. Діти можуть брати участь у найрізноманітніших змаганнях та іграх, демонструвати свої вміння у виконанні різних фізичних вправ, виборювати першість у бігу, стрибках, катанні на велосипедах і самокатах, плаванні неодмінними складовими мають бути веселі атракціони, естафети, розваги. Так дітям молодшого віку можна запропонувати ігри з м’ячем — «влучи у ямку», «забий м’яч». Старшим дітям — перетягування каната, біг із зв’язаними ногами у парах, біг у мішку та ін.

Восени до програми Дня здоров’я вводять фізкультурні розваги, ігри, атракціони для малят, футбол, хокей на траві, баскетбол, настільний теніс (за спрощеними правилами), різноманітні спортивні вправи — для старших.

Протягом всього теплого періоду рекомендується у дні здоров’я проводити піші переходи для дітей (у два переходи в природньому темпі). Їх тривалість в один бік у старшій групі 25 хв., у середній — 20 хв., у молодшій — 10−15 хв.

Для досягнення високої ефективності дня здоров’я потрібна велика підготовча робота, яка включає наступні етапи. Підготовчий етап:

? визначення дати дня здоров’я;

? вибір місця проведення;

? складання програми;

? виготовлення і підготовка інвентарю;

? запрошення гостей.

Настрій дітей, їх активність будуть тим кращими, чим вдумливішою буде підготовка до нього. Підбирають ігри для розвитку і вдосконалення рухових функцій, виховання волі і високих моральних якостей. Дуже важливо, щоб про час та програму наступного дня здоров’я батьки і діти знали заздалегідь. Для цього спеціально виготовляються тематичні фотовиставки, стенди із показниками фізичного розвитку дітей. У цей день для батьків влаштовуються консультації лікаря, методиста, завідуючої з практичних питань, пов’язаних з впровадженням фізкультури у повсякденне життя дітей. Батьки повинні знати про нормативи і результати рухових вмінь і навичок дітей.

Усі види організації активного відпочинку плануються і обговорюються на засіданнях педагогічної ради д/з. У підготовці різних форм активного відпочинку можуть приймати участь батьки, спонсори. Часто на свята і розваги запрошують школярів, старших братів і сестер, видатних спортсменів та інших цікавих людей.

Планування різних форм організації активного відпочинку дошкільнят взаємозбагачують і взаємодоповнюють одна одну. Таким чином воно створює сприятливі умови для гармонійного поєднання фізичного, музичного, естетичного, морального розвитку дітей.

1.3 Сучасні підходи до організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку

активний відпочинок педагогічний дошкільник Відповідно до законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру» одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Малятко», «Дитина».

Однак організація з фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах потребує вдосконалення. Про це свідчить наявність значної кількості дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, а також із недостатнім розвитком основних рухів та фізичних якостей. Наявний досить високий відсоток дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції та мають хронічні недуги.

Недостатній фізичний розвиток і низька фізична підготовленість дошкільнят здебільшого пояснюються зниженням їхньої рухової активності. Потреба дітей у рухах задовольняється лише на 30−50%. Гіподинамію спричинюють часті распіраторні захворювання, нераціональна побудова рухового режиму й загального режиму дня, недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі тощо. Зокрема, на руховому режимі дошкільних навчальних закладів негативно позначаються неправомірне скорочення кількості фізкультурних заходів, відсутність системності у проведенні прогулянок-походів за межі дитячого садка, фізкультурних пауз і хвилинок у процесі навчальної діяльності, розваг, свят тощо.