Природньо-заповідні комплекси Волинської області
Між с. Личини — с. Черче, площа 3940 га, КСП «Нуйнівське», «Личинівське», ім. Шевченка, «Перше Травня», «Бузаківське», «Більшовик», «Добринське», ім. Л. Українки, «Волинь», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Унікальний природний комплекс, що включає р. Турію з заболоченими масивами в межах водоохоронної зони, де зростають, серед лучно-болотяних угідь осоки, бекманія… Читати ще >
Природньо-заповідні комплекси Волинської області (реферат, курсова, диплом, контрольна)
1. Сучасний стан природно-заповідного фонду Волинської області
Вже понад три десятиліття існує своєрідна мережа природно-заповідного фонду (ПЗФ) на території області. Спочатку серед ПЗФ домінували, переважно, дрібні об'єкти, частіше пам’ятки природи, менше було заказників. В 1977 році було видано першу брошуру «Заповідні об'єкти Волинської області» (склав Й. Романюк). Пізніше, в 1979;1984 роках, було утворено ряд великих за площею територій ПЗФ. зокрема. Шацьжий національний природний парк та ряд гідрологічних заказників. В 1987 році було видано другу брошуру «Природно-заповідний фонд Волинськоі області» (склав Й. Романюк). У 1980;1990 роках не було створено жодного об'єкту ПЗФ. А з 1991 року наступив новий період в утворенні ПЗФ (Додаток А). В першу чергу, завдяки появі Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
В області станом на 1.01.2007 року, існує 371 об'єкт ПЗФ загальною площею 137 994.94 га, з них 24 об'єкти мають статус загальнодержавного значення, решта — місцевого (див. табл.). Процент заповідності по області, відповідно до площі, становить 6.85%.
Серед найцінніших територій області, що збереглися у природному стані, можна виділити:
· Шацький національний природний парк;
· регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід»;
· заплава р. Прип’ять (Любешівський і Ратнівський райони) в межах водно-болотяних угідь міжнародного значення;
· заплава р. Стохід (Камінь-Каширський, Ковельський, Любешівський і Маневицький райони) в межах водно-болотяних угідь міжнародного значення;
· болото Черемське з навколишніми заболоченими лісовими масивами у Маневицькому районі;
· цінні лісові масиви Цуманського держлісгоспу;
· заплава р. Турії (Камінь-Каширський, Ковельський, Ратнівський і Старовижівський райони).
В цілому в області сформована загальна мережа ПЗФ, яка в значній мірі охоплює найцінніші території та окремі ділянки в плані збереження їх у природному стані, охорони рідкісних рослин та тварин, занесених до Червоної книги України. Проте, ще не всі території, які заслуговують на увагу, знаходяться під охороною держави. Це стосується, в першу чергу, розширення Шацького національного природного парку, утворення ПЗФ в межах водно-болотяних угідь, які мають міжнародне значення, в заплавах річок Прип’ять, Стохід, а також у заплавах інших річок (Турія, Стир, Вижівка), в окремих важкодоступних, заболочених лісових масивах у Володимир-Волинському. Камінь-Каширському, Ківерцівському, Ковельському, Любешівському, Любомльському, Маневицькому і Ратнівському районах.
Існує певна проблема із збереженням і охороною рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, що пов’язано з низьким рівнем вивченості, а по багатьох видах відсутністю даних, не кажучи вже про можливість оцінки популяцій тих чи інших видів в області. В зв’язку з цим, окремі об'єкти можуть не відповідати своєму статусові. В загальному по області в об'єктах ПЗФ охороняється лише незначна частина мікропопуляцій видів, часто навіть і другорядних, в обласних чи регіональних масштабах. Так, наприклад, чисельність чорного лелеки та журавля сірого в області, незважаючи на помітне скорочення їх за останні 10−20 років, все ж дещо вища, ніж у деяких інших поліських областях України, і в області для підтримки існуючої їх чисельності необхідно охопити охороною, принаймні, якщо не всі місця їх гніздування, то хоча б більшість. Але на сьогодні таких виявлених місць, на яких існують об'єкти ПЗФ, лише одиниці, причому деякі заказники і пам’ятки природи втрачають свої функції із-за проведення там рубок головного користування, і, як наслідок, вищевказані види з тих місць зникають. В загальному по області дуже низький процент (2.5%) стиглих і пристигаючих лісів, в яких найчастіше мешкають та розмножуються лелеки чорні.
Внаслідок широкомасштабної меліорації, в тому числі і лісової, значних об'ємів рубок головного користування, використання отрутохімікатів у сільському господарстві, що призвело до зміни гідрологічного режиму та деградації природних угідь, з території Волині зникли: кіт лісовий (після 1985 року), кошеніль польська (з 1962 року), зникли на гніздуванні скопа (понад 40 років тому), беркут (гніздився до 1986 року), сокіл-сапсан, під загрозою зникнення знаходиться жук-олень, шуліка рудий, змієїд, орел-карлик, орлан-білохвіст, тхір степовий, рись звичайна, зникають місця гніздування черні білоокої, журавля сірого, кроншнепа великого, місця перебування рисі, а серед зникаючих рослин — марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча, горіх водяний плаваючий, деякі інші.
А ті природні угіддя, які залишились, постійно перебувають під сильним антропогенним впливом (рубки головного користування, суцільні санітарні та прохідні рубки, будівництво осушувальних систем і дамб з насосними станціями, браконьєрство, проїзд автотранспорту). І, як наслідок слабкої вивченості, а то й невивченості флори і фауни в області, із 94 видів тварин і 72 видів рослин, занесених до Червоної книги України, під охороною в різних місцях знаходиться відповідно 41 вид тварин і 41 вид рослин, що є вкрай незадовільним станом в плані розвитку ПЗФ. Не виключається також і фактор недостатнього вивчення об'єктів ПЗФ, в зв’язку з чим на окремих об'єктах можуть зустрічатись види, які, за попередніми даними, там відсутні. Поза тим, варто додати, що найкраще вивчено флору і фауну Західного Полісся, зокрема в Шацькому НПП, регіональному ландшафтному парку «Прип'ять — Стохід», деяких інших об'єктах ПЗФ, проте, діаметрально протилежна ситуація з вивченістю території Волинського лісостепу, де, крім ботанічного заказника «Воротнів», орнітологічних заказників «Чаруків» і «Холонів» та загальнозоологічного заказника «Шепель», червонокнижні види майже не вивчені.
В області відсутні деякі категорії заповідних територій, зокрема: ентомологічні, іхтіологічні, окремі з них ще необхідно виявити, інші зарезервувати та утворити, майже зовсім відсутні загальногеологічні заказники.
2. Характеристика ПЗФ районного значення у Волинській області
2.1 Володимир-волинський район
Ландшафтний заказник «Березовий гай».
с. Лудин, площа 36.7 га, селянська спілка «Слава», Володимир-Волинський міжгосподарський лісгосп, кв. 10, вид. 3, утворений рішенням облради № 17/19 від 17.03.94.
Унікальні чисто березові насадження 1 бонітету, віком 50 років, повноти 0.4, що зростають на мальовничій горбистій місцевості. У трав’яному покриві зростають: первоцвіт весняний, медунка лікарська, конвалія травнева. Насадження має ґрунтозахисне, водорегулююче і культурно-оздоровче значення.
Ландшафтний заказник «Мочиська».
с. Заріччя, площа 137 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Устилузьке лісництво, кв. 29, утворений рішенням облради № 16/6 від 20.12.93. Цінний лісовий масив сосново-березових насаджень з домішкою дуба, ялини, клена, модрини та інших порід дерев (всього-12), що входять у зелену зону м. Володимир-Волинського і віднесені до лісопаркової її частини. Вік насаджень — 60 років, 1−2 бонітету. Підлісок складає крушина, калина, акація біла. Складовою частиною і окрасою ландшафту є мальовниче озеро площею 10 га з різноманітною якого зростає понад 200 видів рослин, серед яких зустрічаються цінні квіткові, лікарські та малопоширені види.
Загально-зоологічний заказник «Ішівський».
с. Кладнів, площа 152 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Ішівське лісництво, кв. 4,5,12,21, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Лісові масиви водоохоронних високобонітетних лісових насаджень сосни з домішкою дуба звичайного, берези, вільхи, віком до 52 років, повноти 0.7−0.8, що зростають на перезволожених ґрунтах вздовж р. Західний Буг. У нижньому ярусі домінують калина, бузина, а також різноманітна болотяна трав’яна рослинність, зокрема, багно, тонконіг дібровний, осокові угруповання. Тут знаходиться місце мешкання і розмноження багатьох видів фауни, зокрема, парнокопитних і хутрових звірів. Серед них тут зустрічаються: козуля європейська, кабан дикий, олень благородний, собака єнотовидний, лисиця, заєць-русак, білка звичайна, куниця лісова, а також рідкісні види — борсук і сорокопуд сірий, занесені до Червоної книги України. З птахів зустрічається ряд соколоподібних, совоподібних, куроподібних, дятло — подібних та горобцеподібних птахів.
Загально-зоологічний заказник «Устилузький».
с. Пархоменкове, площа 293.4 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Устилузьке лісництво, кв. 2,6,10,16,17, 19,20, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92
Цінний лісовий масив з дубово-соснових насаджень, з домішкою берези, ялини, осики, що входить в водоохоронну зону р. Західний Буг, віком до 55 років, 1 бонітету. Серед підліску домінують бузина, глід, ліщина, калина. В лісах зустрічається ряд парнокопитних та хутрових звірів, зокрема, козуля європейська, кабан дикий, лисиця, заєць-русак, куниця лісова, інколи зустрічається олень благородний, з птахів — соколоподібні (канюк звичайний, яструб великий і малий), горобцеподібні (плиска біла, щеврик лісовий, сорокопуд терновий, кропив’янка чорноголова, дрозди чорний і співочий, чикотень, соловейко східний, вільшанка, мухоловка строката, синиці велика, блакитна і чубата, гаїчки болотяна і чорноголова, сойка, крук, підкоришник звичайний, повзик, волове очко, зяблик, зеленяк, вівсянка звичайна, інші) місцями дятлоподібні (дятли чорний, звичайний і малий), місцями совоподібні та куроподібні.
2.2 Горохівський район
Загальнозоологічний заказник «Бужанівська дача».
с. Бужани, площа 1512 га, Луцький держлісгосп, Горохівське лісництво, кв. 53−71, утворений рішенням облвиконкому № 226 від 31.10.91. Цінний лісовий масив 1−2 бонітету, віком до 50 років, повноти 0.8−0.9, де переважають насадження дуба звичайного, сосни звичайної, граба, місцями зростає ялина, модрина європейська, осика, береза, в підліску ліщина, бузина. В трав’яному покриві зустрічається суниця, різні цінні види лікарських рослин, зокрема, конвалія травнева, звіробій, сон широколистий, а також підсніжник білосніжний, занесений до Червоної книги України. В лісовому масиві широко представлений тваринний світ, зокрема, парнокопитні (кабан дикий, козуля, лось), зустрічаються також заєць-русак, куниця лісова, лисиця, а також борсук, занесений до Червоної книги України; з птахів домінують співочі птахи.
Гідрологічний заказник «Гнила Липа».
с. Квасів — смт. Мар’янівка, площа 1644 га, КСП «Хлібороб» (254 га), «Зоря» (332 га), «Мрія» (517 га), радгосп цукрокомбінату (540 га), утворений розпорядженням облради № 18-р від 3.03.93. Лучно-болотяний масив р. Гнила Липа з водоохоронною зоною, довжиною 43 км, шириною до 1 км, серед якого знаходиться 21 джерело, має велике значення як регулятор водного балансу, включає цінні рослинні і фауністичні угруповання. Тут зростають такі типові види злаково-осокових асоціацій, як бакманія звичайна, тонконіг болотяний, аір звичайний, незабудка лучна та багато інших. У прибережній смузі річки зростає верба козяча, вільха, крушина, очерет, рогіз та ряд видів осоки. Вся заплава є місцем мешкання і розмноження більше як 100 видів ссавців, птахів, плазунів та земноводних. З рідкісних видів тут зустрічаються: видра річкова, чернь білоока, журавель сірий (на прольотах), які занесені до Червоної книги України, а також чапля руда.
2.3 Іваничівський район
Ландшафтний заказник «Заставненський».
с. Заставне, площа 156.8 га, КСП ім. Лук’янова, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 213 від 12.12.95.
Цінний природний комплекс, що включає лісові насадження сосни звичайної з домішкою вільхи чорної і берези, 1 бонітету, 4 озера, найбільше з яких Концелебне, лучно-болотяні масиви, лучні пасовища, канали. Трав’яна рослинність представлена осоками (омська, чорна, гостра), чередою, орляком, гравілатом, буквицею аптечною, куничником лісовим, перстачем, брусницею. З тваринного світу зустрічаються козуля європейська, заєць-русак, ондатра; серед птахів, переважно, горобцеподібні, зрідка — гусеподібні, сивкоподібні, журавлеподібні, а також занесені до Червоної книги України видра річкова, горностай, журавель сірий (на прольотах).
Загальнозоологічний заказник «Павлівський».
с. Павлівка, площа 1528 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Павлівське лісництво, кв. 11−24, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний природний комплекс, в який входять два лісові урочища «Павлівське» і «Ляхів», де переважають високобонітетні насадження дуба черещатого (до 65%) віком 55 років; серед інших порід дерев тут зростають сосна, ялина, місцями модрина європейська, рідкісна на Волині. Підлісок складають ліщина, бузина чорна. Серед трав’яних рослин зустрічаються: медунка лікарська, герань лісова, барвінок, а також підсніжник білосніжний, занесений до Червоної книги України. В лісах мешкають козулі, дикі кабани, куниці лісові, білки, а також лелека чорний і під орлик малий, занесені в Червону книгу України. На ставках, що входять до складу природного комплексу, гніздяться лебеді-шипуни, кулики, качки.
Загальнозоологічний заказник «Прибужжя»,
с. Петрове — с. Мовники, площа 1181 га, асоціації пайовиків «Західний Буг», «Прибужжя», селянська спілка «Морозовичівська», утворений розпорядженням облради № 18-р від 3.03.93.
Територію складають заплава р. Західний Буг (230 га), в склад якої входять цінні соснові ліси з домішкою берези, вільхи, які відносяться до 1 групи лісів і відіграють грунтово-водозахисне значення, решту (951 га) — лучно-чагарникові угіддя та болота. Тут знаходиться місце мешкання та розмноження різних видів фауни, зокрема, парнокопитних, хутрових звірів, борових та водно-болотяних видів птахів. Серед них козуля європейська, дикий кабан, куниця лісова, єнотовидний собака, а також види, занесені до Червоної книги України: видра річкова, лелека чорний, скигляк (підорлик) малий, сірий журавель (на прольотах), деркач, занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах.
2.4 Камінь-каширський район
Ландшафтний заказник «Стохід».
Заплава р. Стохід, між селами Стобихва, Старі Червища, площа 2902 га (загальна площа 4420 га), Камінь-Каширський держлісгосп, Стобихівське лісництво, кв. 14,15,26,38,49,50,61 (812 га), КСП Стохід" (900 га), КСП «Україна» (560 га. КСП «Росія» (200 га), КСП ім. Коніщука (430 га), утворений Указом Президента України № 1341/98 від 9.12.98. Унікальний природний комплекс, розташований у заплаві р. Стохід, включає саму річку, десятки її рукавів, заплавні ліси та прибережні ліси на терасах. Серед лісових низькобонітетних насаджень переважає вільха чорна, сосна звичайна, а серед трав’яної рослинності боліт — осока, очерет звичайний. Тут зустрічаються з рослин плаун річний, а з тварин махаон, лелека чорний, змієїд, скигляк (підорлик) малий, журавель сірий, пугач, кутора мала, горностай, видра річкова, занесені до Червоної книги України, а також деркач, занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах. Тут проходять мадові міграції птахів, яких щорічно пролітає до 50 тисяч. Ця територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.
Ландшафтний заказник «Святобузаківський».
с. Бузаки, площа 2704.9 га, Камінь-Каширський міжгосподарський лісгосп, Полицівське лісництво, кв. 10,11, Сошичненське лісництво, кв. 1,2, Бузаківське лісництво, кв. 25−45,58−63, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Комплекс цінних лісових масивів сосново-дубових насаджень віком до 60 років, що відносяться до лісів 1 групи і входять у зелену зону м. Камінь-Каширського. Підлісок складають ліщина, калина і крушина. В трав’яному покриві переважають масиви чорниці, місцями лохини, зростає ряд цінних лікарських рослин, серед яких домінує багно звичайне. Тут зустрічається ряд рідкісних рослин (зозулинець блощинний, росичка англійська, шейхцерія болотяна) та тварин (махаон, лелека чорний, журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий), занесених до Червоної книги України. Крім того, тут зустрічаються ряд регіонально рідкісних видів птахів, зокрема, коловодник болотяний (фіфі), дятел чорний, орябок, тетерук. Серед лісового масиву знаходиться озеро Святе, площею 8 га, карстового походження, з чистою водою, багатою іхтіофауною, герпетофауною та орнітофауною.
Гідрологічний заказник «Турський».
між с. Личини — с. Черче, площа 3940 га, КСП «Нуйнівське», «Личинівське», ім. Шевченка, «Перше Травня», «Бузаківське», «Більшовик», «Добринське», ім. Л. Українки, «Волинь», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Унікальний природний комплекс, що включає р. Турію з заболоченими масивами в межах водоохоронної зони, де зростають, серед лучно-болотяних угідь осоки, бекманія звичайна, тонконіг болотяний, аір звичайний, в прибережних смугах чагарники з верболозу, верби. Місця масового розмноження водоплавних, навколоводних та інших птахів (всього більше 120 видів, 60 з яких гніздяться), важливі місця їх міграцій. Тут також зустрічаються махаон, лелека чорний, гоголь, лунь польовий, могильник, скигляк малий, журавель сірий, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, занесені до Червоної книги України, а також деркач, як і очеретянка прудка, занесені до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах. Із ссавців, занесених до Червоної книги України, тут зустрічається видра.
2.5 Ківерцівський район
Ландшафтний заказник «Кормин».
с. Берестяни, площа 549 га, Цуманєький держлісгосп, Берестянське лісництво, утворене Указом Президента України № 750/94 від 10.12.94.
Лісовий масив дубово-березових і вільхових насаджень, переважно 1−2 бонітету, віком 20−90 років, довжиною до 15 км, розташований вздовж р. Кормин. Понад 21.5% лісової площі займають болота і луки. Окрасою ландшафту є наявність в складі лісів ділянок ялинників, соснових борів. Серед рідкісних видів флори тут зустрічаються: молочай волинський, коручка болотяна та товстянка звичайна, а з фауни — махаон, лелека чорний, чернь білоока (на прольоті), крех середній (крохаль довгоносий) — на прольоті, скопа, скигляк (підорлик) малий, журавель сірий, сорокопуд сірий, видра річкова, горностай, які занесені до Червоної книги України. Краї того, тут зростають малочисельні та рідкісні види рослин, в тому числі і лікарські, а також зустрічається ряд регіонально рідкісних видів тварин, зокрема, часничниця, шуліка чорний, лунь очеретяний, лунь лучний, курочка мала, дятел чорний, дятел сивий, бобер річковий.
Ландшафтний заказник «Лопатинська діброва».
с. Берестяни, площа 1124 га, Цуманський держлісгосп, Партизанське лісництво, кв. 15−17,22−24,29−30,34−35, утворений розпорядженням облвиконкому № 18-р від 3.03.93. Цінний лісовий масив дубових де — ревостанів 1 і 1А бонітету, віком до 160 років, з домішкою березових, вільхових і ялинових насаджень. Серед лісу знаходяться болота, луки з цінними рослинними угрупованнями. Серед трав’яних рослин зустрічається ряд видів, занесених до Червоної книги України, зокрема, коручка болотяна і темно-червона, пальчатокорінник травневий, вовчі ягоди пахучі, деякі інші. Серед різноманітного тваринного світу тут зустрічаються скигляк (підорлик) малий, лелека чорний, інколи — глушець (глухар) і зубр, занесені до Червоної книги України. Тут також мешкають і розмножуються козуля європейська, кабан дикий, олень благородний.
Заповідне урочище «Божетарня і Культура».
смт. Олика, с. Метельне, площа 329 га, держплемрадгосп «Олицький» Волинського науково-виробничого об'єднання «Еліта», утворене розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінні лісові високобонітетні насадження сосни, дуба, ялини, липи, віком 60 — 100 років, що розкинулись на горбах, ярах, які створюють сприятливі природні умови для мешкання і розмноження різних видів тваринного світу, в тому числі і мисливських.
Заповідне урочище «Папики».
с. Дерно, площа 606 га, Цуманський держлісгосп, Мощаницьке лісництво, кв. 27−36, утворене розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний лісовий масив дубово-соснових насаджень, більшість з яких становлять дубові насадження 1−2 бонітету, віком до 130 років. Підлісок складають ліщина, крушина і бузина. Серед великої кількості лікарських рослин тут зустрічаються підсніжник білосніжний, занесений до Червоної книги України, а також регіонально рідкісна рослина — сон широколистий. Багатий тваринний світ, серед якого зустрічається більше 70 видів птахів. Під час кочувань сюди інколи заходять зубри, занесені до Червоної книги України.
2.6 Ковельський район
ландшафтний заказник водоохоронних заповідний
Ландшафтний заказник «Волошки».
с. Волошки, площа 1255 га, Ковельський держлісгосп, Ковельське лісництво, кв. б-20, утворений рішенням облради № 16/6 від 20.12.93. Унікальний природний комплекс, у складі якого переважають листяні породи дерев, серед яких домінують дуб черещатий і ясен болотяної форми, віком понад 120 років, зустрічаються також ділянки ялини звичайної, а на зволожених ґрунтах зростає вільха чорна. В підліску домінують ліщина, крушина ламка, бруслина, а в трав’яному покриві - гравілат, кропива, снітка. Окрасою ландшафту є мальовничі поляни з різними асоціаціями цінних рослин. Дуже різноманітний склад грибів — макроміцетів, серед яких зустрічаються білі, польські гриби, близько 20 видів сироїжок, 15 видів хрящів-молочників. Багатий також тваринний світ, серед якого домінують різні види птахів, переважно горобцеподібні.
Ландшафтний заказник «Прирічний».
с. Гішин, площа 680 га, Ковельський держлісгосп, Скулинське лісництво, кв. 40−42,67−69, утворений рішенням облради № 17/19 від 17.03.94. Природний комплекс на горбистому рельєфі, розташований вздовж правої надзаплавної тераси р. Турії, що включає цінні соснові насадження 2−3 бонітету віком до 50 років та суміжні ділянки листяних порід дерев, серед яких знаходяться унікальні рослинні асоціації, зокрема, конвалії травневої, плауну булавовидного, моху ісландського та інших рідкісних рослин, в тому числі і лікарських. Тут також мешкають цінні хутрові звірі та різні види птахів, зокрема, совоподібні, дятлоподібні, горобцеподібні.
Ландшафтний заказник «Стохід».
Розташований на півночі від с. Заячівка, площа 1572 га, Ковельське спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Тур», Черемошненське лісництво, кв. 84, 102,129,130,148, Поворське лісництво, кв. 177,188,199,210,215, 221,226, утворений рішенням облради № 3/5 від 10.02.95.
Унікальний природний комплекс, розташований у заплаві р. Стохід — сама ріка, десятки її рукавів, заплавні ліси та прибережні ліси на терасах. Серед лісових низькобонітетних насаджень переважає вільха чорна, сосна звичайна. Тут зустрічаються з рослин плаун річний, а з тварин махаон, лелека чорний, змієїд, скигляк (підорлик) малий, глушець (глухар), журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, горностай та видра річкова, занесені до Червоної книги України, а також деркач, занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах. Тут проходять масові міграції птахів, де щорічно пролітає до 50 тисяч птахів, серед них найчисельніші гусеподібні, журавлеподібні, сивкоподібні та горобцеподібні. Ця територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.
Орнітологічний заказник «Радошин»,
с. Радошин, площа 1600 га, Ковельське спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Тур», Стеблівське лісництво, кв. 51−59, 61−66, утворений розпорядженням облради № 18-р від 3.03.93.
Цінний лісовий масив, що включає вільхово-осикові насадження природного походження 4 бонітету, віком до 40 років, соснові молодняки (культури) віком до 25 років, що зростають у зволоженій суборі, місцями, серед лісу, зустрічаються невеличкі природні водойми, заболочені місця. В підліску зростають крушина ламка і ліщина, а у трав’яному покриві - папороті, злаково-осокові асоціації, ягідники. Серед масиву знаходяться гніздові місця рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України: скигляка (підорлика) малого і луня польового, тут також зустрічаються такі мало — чисельні види: шуліка чорний, дятел чорний, дятел зелений, ракша, тинівка лісова, вівчарик весняний, мухоловка строката, чисельна мікропопуляція берестянки, дроздів співочого і чорного, місцями — іволги, сойки, дрозда-чикотня, синиць великої, блакитної і чубатої, повзика, зяблика і зеленяка.
2.7 Локачинський район
Ботанічний заказник «Губин».
с. Губин, площа 418 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Губинське лісництво, кв. 12,13,18−20, утворений Указом Президента України № 750/94 від 10.12.94.
Унікальні дубові насадження віком до 150 років, грабово-дубові ліси з домішкою сосни, 1 бонітету. В кв. 13 на площі 1.6 га зростає рідкісне насадження модрини європейської. Крім того, тут поодиноко зростає береза, черешня. Підлісок представлений ліщиною, грабом, свидиною кров’яною та крушиною. В рослинних угрупованнях зустрічаються рідкісні та малочисель — ні види: зірочник ландшафтний, яглиця, підмаренник запашний, а також занесені до Червоної книги України — лілія лісова, плаун річний.
Загальнозоологічний заказник «Губинський резерват».
с. Губине, площа 210 га, Володимир-Волинський держлісгосп, Губинське лісництво, кв. 10,11, утворений рішенням облради № 4/3 від 9−12.98.
Цінна ділянка лісового масиву, де зростають дубово-соснові, ялинові та березові насадження віком 30−60 років, переважно 1 бонітету, з підліском ліщини, бузини чорної, крушини, граба. Місце розмноження лося, дикого кабана, козулі європейської, різних видів птахів, переважно дрібних співочих.
Гідрологічний заказник «Луга-Свинорийка».
між с. Замличі-с. Шельвів, площа 880 га, КСП «Зоря» — 60 га, «Світанок» — 30 га, «Урожай» -130, «Волинь» — 90 га, «Слава» — 100 га, «Мир» — 180 га, «Маяк» — 220 га, Локачинська селищна рада — 70 га, утворений рішенням облради № 16/6 від 20.12.93.
Лучно-болотяний масив, що входить у водоохоронну зону р Луги-Свинорийки, довжиною 22 км, шириною до 1 км, де знаходяться 5 природних джерел. Серед багатої флори (понад 400 видів) і фауни (100 видів хребетних), зустрічаються і рідкісні види, занесені до Червоної книги України, зокрема, зозулинець болотяний, осока затінкова, чернь білоока, лунь польовий, журавель сірий, видра річкова, а також деркач, занесений до Європейського червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах.
2.8 Луцький район
Ботанічний заказник «Воротнів».
с. Воротнів, площа 600 га, Луцький держлісгосп, Луцьке лісництво, кв. 12 5 — 130,132−148, утворений постановою Ради Міністрів України № 383 від 3.08.78.
Унікальний дубово-грабовий лісовий масив, з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою трав’яною рослинністю, серед якої зростають рідкісні рослини (зозулині черевички справжні, вовчі ягоди пахучі, астранція велика) та зустрічаються тварини (борсук, лелека чорний, скигляк малий, сорокопуд сірий), занесені до Червоної книги України.
Загальнозоологічний заказник «Шепель».
с. Шепель, площа 200 га, КСП «Шепель», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Цінний комплекс, що включає стави, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел, що знаходяться в заплаві р. Серни. Місце мешкання та розмноження водоплавних та навколоводних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких зустрічаються і рідкісні, занесені до Червоної книги України, зокрема, видра річкова, лунь польовий.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Байрак».
смт. Рокині, площа 13 га, обласне науково-виробниче об'єднання «Еліта», утворений Указом Президента України № 715/96 від 20.08.96.
Парк, що знаходиться на крутосхилах водойми, заснований у 1975;1977 роках. Тут зростають близько 150 порід дерев і чагарників, в тому числі і екзотичних, зокрема, тюльпанове дерево, сосна кримська і веймутова, катальпа, гребінник кулевидний, аморфа японська, айланд, кедр сибірський і європейський, тис ягідний та деякі інші.
2.9 Любешівський район
Регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід».
Площа 22 628 га, КСП «Полісся» (сДольськ), КСП «Волинь» (с. Хоцунь), КСП «Світанок» (с. Люб’язь), КСП «Дружба» (с. Зарудче), КСП «Нива» і «Нове життя» (с. Судче), КСП «Стохід», радгосп «Любешівський» (смт. Лю — бешів), Любешівський держлісгосп, Дольське лісництво, квЛ — 8,21−54, утворений рішенням обласної Ради № 4/5 від 4.05.95.
Унікальний природний комплекс, розташований в долинах річок Прип’ять і Стохід, що включає заплавні озера, найбільші з яких Люб’язь і Скорінь, болота, заплавні луки, надзаплавні тераси з лісами, де переважають сосна звичайна, вільха чорна, береза. Місце зростання рідкісних видів рослин (зозулині черевички справжні, росичка середня, щитолистник звичайний, плаун-баранець, плаун річний, вовчі ягоди пахучі) та зустрічі рідкісних видів тварин (махаон, ропуха очеретяна, лелека чорний, скигляк малий, орлан-білохвіст, змієїд, журавель сірий, кроншнеп великий, кулик-сорока, поручайник, крячок великий, пугач, сорокопуд сірий, горностай, видра річкова, норка європейська), занесених до Червоної книги України.
Гідрологічний заказник «Ветлівський».
с. Ветли, площа 600 га, КСП ім.Мічуріна, утворений рішенням облвиконкому № 401 від 23.11.79.
Цінна ділянка заплави р. Прип’ять, що відноситься до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.
Гідрологічний заказник «Рогізненський».
с. Ветли, площа 610.2 га, КСП імені Мічуріна, утворений рішенням обласної ради № 4/3 від 9.12.98. Цінний природний комплекс, що включає озеро карстового походження Рогізне, площею 103.2 га, болото в урочищі «Мотовило». Місце розмноження водно-болотяної дичини, а також харчування лелеки чорного, занесеного до Червоної книги України.
Ландшафтний заказник «Згоранські озера».
с. Згорани, площа 705.6 га, КСП «Правда», утворений Указом Президента України № 1341/98 від 9.12.98. Цінний природний комплекс, що складається з озер карстового походження (Велике Згоранське — 148.5 га, Мале Згоранське — 28.5 га, Оріхівське — 6.9 га, оточене лісовими масивами та болотами, а також окремо розташовані озера: Хмільники — 6.1 га, Лісне — 6.5 га), боліт та лісів, де переважають насадження сосни звичайної і вільхи чорної. Місця зустрічі рідкісних видів рослин (шейхцерія болотяна, осока Давелла, осока затінкова) та тварин (лелека чорний, лунь польовий, журавель сірий, сорокопуд сірий, горностай), занесених до Червоної книги України. Крім того, тут знаходяться місця розмноження водоплавної, болотяної та борової дичини, зокрема, крижня, чирок, лиски та деяких інших мисливських видів.
Ландшафтний заказник «Бистряки».
с. Висоцьк, площа 488 га, Любомльський держлісгосп, Мосирське лісництво, кв. 26, 57−59, утворений рішенням облради № 16/6 від 20.12.93.
Цінний лісовий масив високо — бонітетних сосново-дубових насаджень віком до 60 років, де серед трав’яного покриву зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: шейхцерія болотяна, росичка англійська, зозулинець блощичний.
Загальнозоологічний заказник «Буг».
Заплава р. Західний Буг між селами Бережці-Забужжя, площа 3556.6 га, КСП «Радянська Україна» — 768 га, АПО «Буг» — 563 га, КСП «Колос» — 365.7 га, КСП «Забужжя» — 875.6 га, КСП «Світанок» — 612.2 га, Любомльський держлісгосп, Гущанське лісництво, кв. 16,17,55,56 — 372 га, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 213 від 12.12.95. Цінний природний комплекс заплави р. Західний Буг зі старицями, луками, болотами, надзаплавними терасами, лісами та чагарниками, де зустрічаються рідкісні види тварин, занесені до Червоної книги України: лелека чорний (під час харчування), журавель сірий (на прольотах), видра річкова, а також деркач, занесений до Європейського червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світових масштабах.
2.10 Ратнівський район
Лісовий заказник «Смольний».
с. Сільце, площа 1401 га, Ратнівський держлісгосп, Жиричівське лісництво, кв. 17, 18, 23−25, 30−32, Кортеліське лісництво, кв. 32, кв. 33, вид. 1−4,7−11,15 — 57, кв. 34, вид. 5−12,14−72, кв. 40,41,47,48, утворений розпорядженням облради № 18-р від 3.03.93.
Унікальний лісовий масив дубових, соснових та березових насаджень 1−2 бонітету, віком 150 років, з підліском з ліщини, крушини, калини. Місце зростання понад 300 видів вищих і нижчих рослин. Тут велике різноманіття ягідників, особливо чорниці, брусниці, значні запаси лікарських рослин, зокрема, конвалії травневої, алтея, валеріани лікарської, зустрічаються також і рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України: коручка болотяна, сон чорніючий. Серед лісового масиву зустрічаються ряд видів соколоподібних, куроподібних, дятлоподібних і горобцеподібних птахів.
Загальнозоологічний заказник «Липине».
с. Заболоття, площа 3294 га, Ратнівський держлісгосп, Заболоттівське лісництво, кв. 1−20, кв. 21, вид. 1−17, кв. 22−42, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний лісовий масив з соснових насаджень 2 бонітету, віком до 40 років, з домішкою дуба, берези, осики і вільхи, де знаходяться місця мешкання та розмноження цінних видів ссавців, зокрема, лося, козулі, кабана дикого, лисиці, зайця-русака, куниці лісової, а також ряду видів птахів, переважно горобцеподібних (щеврик лісовий, вівсянка звичайна, зеленяк, синиця велика і блакитна), а також куроподібних (тетерука, орябка), дятлоподібних дятел звичайний і малий).
Гідрологічний заказник «Річицький».
с. Річиця, площа 1046.8 га, Річицька сільська Рада, утворений рішенням облради № 17/19 від 17.03.94. Цінний природний комплекс, що знаходиться у заплаві р. Прип’ять, надмірно зволожений, з багатою дерево-чагарниковою і трав’яною рослинністю, що мають водоохоронне значення. Тут поширені значні зарості лозняку, калини, крушини, зустрічається береза, вільха; знаходиться місце масового розмноження водно-болотяних птахів, крім того, тут зустрічається видра річкова, занесена до Червоної книги України, а також бобер. Територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.
2.11 Рожищенський район
Лісовий заказник «Ліски».
с. Єлизаветин, площа 127 га, Ківерцівський держлісгосп, Рожищенське лісництво, кв. 32, утворений рішенням облради № 4/5 від 4.05.95. Цінні високобонітетні насадження дуба, ясена, сосни, осики та ялини, місця розмноження та зустрічі багатьох видів тварин: орябка, зайця, лисиці, кабана, козулі європейської, а також лелеки чорного, занесеного до Червоної книги України.
Гідрологічний заказник «Гурсько-Гривенський».
с. Навіз, площа 145.2 га, КСП ім. Б. Хмельницького, утворений рішенням облвиконкому № 226 від 31.10.91.
Лучно-болотяний масив заплави р. Стир, де знаходиться 5 водних джерел.
Гідрологічний заказник «Падалівський».
с. Мильськ, площа 181 га, КСП «Прогрес», утворений рішенням облвиконкому № 301 від 4.09.85. Болото, що має водорегулююче значення.
2.12 Старовижівський район
Загальнозоологічний заказник «Дубечнівський».
с. Глухи, площа 1792 га, Старовижівський держлісгосп, Дубечнівське лісництво, кв. 4−7, кв. 8, кв. 51, утворений рішенням облвиконкому № 301 від 4.09.85. Цінний лісовий масив — місце розмноження козулі європейської, кабана дикого, лисиці, білки, куниці лісової, зайця-русака, тетерука, орябка (рябчика), а також лелеки чорного, занесеного до Червоної книги України, деяких інших видів тварин.
Загальнозоологічний заказник «Смолярівський».
с. Смоляри, площа 1422 га, Старовижівський держлісгосп, Дубечнівське лісництво, кв. 66−70,71−74, кв. 75, вид. 1 — 16,18−26, кв. 7б-80, утворений рішенням облвиконкому № 2 26 від 31.10.91.
Цінний лісовий масив дубово-соснових насаджень віком 45−67 років, місце розмноження лося, кабана дикого, козулі європейської, куниці лісової, лисиці, тетерука, орябка (рябчика).
Гідрологічний заказник «Вижівський».
між с. Рудня-с. Текля, площа 1645 га, агрофірма «Правда» — 232 га, КСП «Колос» — 400 га, «Седлищенське» — 216 га, ім. Чапаева — 24 га, «Світанок» — 240 га, «Дружба» — 533 га, утворений рішенням облради № 17/19 від 17.03.94.
Цінний природний комплекс, що включає заплаву р. Вижівки на відрізку 41 км, лучно-болотяні та чагарникові угіддя. Серед домінуючих трав’яних рослин (осоки, калюжниця болотяна, тимофіївка лучна) зустрічаються різні види лікарських рослин, зокрема, ромашка, незабудка, а із чагарників — верболоз, крушина, калина, зростає вільха чорна. Вздовж річки проходить шлях масової міграції птахів. Тут знаходяться місця гніздування водоплавних і навколоводних птахів, зокрема крижня, чирки більшої, курочки малої і водяної, куликів та деяких інших.
2.13 Турійський район
Загальнозоологічний заказник «Озерянський».
с. Озеряни, площа 2736 га, КСП «Озерянський», Ковельський держлісгосп, Радовичівське лісництво, кв. 33−36, утворений рішенням облвиконкому № 226 від 31.10.91.
Цінний природний комплекс, що об'єднує сосново-дубові та березово-осикові ліси віком до 65 років (1361 га, з них 960 га — ліси КСП, 401 га — держлісгоспу), луки та пасовища — 830 га, болота — 44 га, чагарники — 26 га, а також 12 озер — 67 га. Тут розмножуються різні види тварин, зокрема козуля європейська, лисиця, заєць-русак, білка, куниця лісова, ряд видів птахів, а також видра річкова, журавель сірий (на прольотах), занесені до Червоної книги України.
Загальнозоологічний заказник «Осівський».
с. Оса-с. Вербичне с. Свинарин — с. Мочулки, площа 5137 га, Ковельський держлісгосп, Осівське лісництво, кв. 11−55, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний природний лісовий масив, серед якого домінують високобонітетні сосново-вільхові насадження з домішкою ясена, з густим підліском (крушина, ліщина, калина), ягідниками, різнотрав'ям. Місце розмноження і мешкання оленя європейського, лося, дикого кабана, козулі європейської, ряду птахів, а також представників тваринного світу, занесених до Червоної книги України: борсука, видри річкової, лелеки чорного, журавля сірого (на прольотах).
Загальнозоологічний заказник «Соловичівський».
с. Соловичі, площа 1326 га, відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Срібниця», кв. 13−24, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92. Комплекс лісових масивів, серед яких зростають сосново-березові насадження: молодняки і середньовікові, віком до 60 років. В підліску переважають ліщина, крушина, калина, акація біла. Складовою частиною природного комплексу є 7 озер, загальною площею 52 га, а також заболочені ліси. Місце зустрічі понад 20 видів ссавців та 50 видів птахів, в тому числі лелеки чорного і журавля сірого, занесених до Червоної книги України.
2.14 Шацький район
Шацький національний природний парк.
площа 32 515 га, с. Світязь, утворений постановою Ради Міністрів України № 533 від 28.12.83 (відповідно до Указу Президента України № 79/94 від 10.03.94, зарезервована територія під розширення Шацького національного природного парку, загальною уточненою проектною площею 49 043 га). Унікальний природний комплекс, що включає 23 озера карстового походження, серед яких найбільші - Світязь (2750 га, глибиною 58.4 м), Пулемецьке (1920 га), Луки (680 га), Люцимер (450 га); болота, зокрема, Уничі, Князь Багон; цінні сосново-дубові, вільхово-березові ліси. Тут зустрічаються рідкісні види рослин (альдрованда пухирчаста, береза низька, булатка довголиста, гніздівка звичайна, гронянка півмісяцева, дифазіаструм сплюснутий, жировик Лазеля, журавлина дрібноплідна, зозулині черевички справжні, зозулинець блощичний, коручка болотяна, коручка морозниковидна, коручка темно-червона, лілія лісова, любка дволиста, осока Давелла, осока затінкова, пальчатокорінник м’ясо-червоний, пальчатокорінник плямистий, плаун річний, росичка англійська, росичка середня, товстянка звичайна, шейхцерія болотяна) та зустрічаються рідкісні види тварин (махаон, жук-олень, ропуха очеретяна, мідянка, лелека чорний, лебідь малий (чернь білоока, гоголь, гага звичайна, крохаль середній, савка, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, сапсан, балобан, журавель сірий, поручайник, кроншнеп великий, кроншнеп середній, чеграва, пугач, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, кутора мала, горностай, видра річкова, борсук), занесені до Червоної книги України. Територія віднесена також до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів. Через цю територію щорічно пролітає до 50 000 птахів. Найчисельнішими під час міграцій є водоплавні та навколоводні птахи, зокрема, лиски, мартини звичайні, норці.
Гідрологічний заказник «Піщанський».
с. Піша. площа 408.5 га. КСП «Заповіт», утворений рішенням облвиконкому № 401 від 23−11.9.
Два озера Велике і Мале Піщанські з мезотрофнимн сфагновими болотами. що вкриті березою бородавчастою та вербами місця зростання осоки.
Гідрологічний заказник «Пулемецький».
с. Пулемець, площа 519.4 га, КСП «Приозерне» — 160.4 га (Піщанське міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство, кв. 38, вид. 20, 33,35,38,43,49, кв. 39, вид. 1,2,4, 7,15,26, 27,33,34, кв. 40, вид. 7,31,43−46,48, кв. 43, вид. 1,5,17,30,38, кв. 44, вид. 12,15,20, 34, 36), Пулемецька сільрада — 358 га, утворений розпорядженням облради № 401 від 23.11.79.
Цінне болото, місцями поросле березою, осикою, вербою, чагарниками, де зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: росичка англійська, шейхцерія болотяна.
Висновки
Природно-заповідний фонд — це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та іншу цінність, а тому виокремленні з метою збереження природного середовища, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та екологічної безпеки України.
В цілому в області сформована загальна мережа ПЗФ, яка в значній мірі охоплює найцінніші території та окремі ділянки в плані збереження їх у природному стані, охорони рідкісних рослин та тварин, занесених до Червоної книги України. Проте, ще не всі території, які заслуговують на увагу, знаходяться під охороною держави. Це стосується, в першу чергу, розширення Шацького національного природного парку, утворення ПЗФ в межах водно-болотяних угідь, які мають міжнародне значення, в заплавах річок Прип’ять, Стохід, а також у заплавах інших річок (Турія, Стир, Вижівка), в окремих важкодоступних, заболочених лісових масивах у Володимир-Волинському. Камінь-Каширському, Ківерцівському, Ковельському, Любешівському, Любомльському, Маневицькому і Ратнівському районах.
В області відсутні деякі категорії заповідних територій, зокрема: ентомологічні, іхтіологічні, окремі з них ще необхідно виявити, інші зарезервувати та утворити, майже зовсім відсутні загальногеологічні заказники.
Список літератури
1. Андриенко Т. Л., Попович С. Ю., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Полесский государственный заповедник. Растительный мир. Київ: Наукова думка, 1996, 208 с.
2. Андрієнко Т.Л., Якушина Л. А. Види занесені до «Червоної книги Української РСР» у флорі заповідників республіки // Український ботанічний журнал, 1999, 46, N2, с. 77−80.
3. Бобров Р. В. Все о национальных парках. М.:Молодая Гвардия, 1997,224 с.
4. БорейкоВ.Е. История заповедного дела в Украине.К.:1995,183 с.
5. Генетические ресурсы растений и животных Украини. К.:Наукова думка, 1986,209 с.
6. Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000;2015 роки». Київ, 2000.
7. Заповедники Украины и Молдавии / Заповедники Украини. М.: Мысль, 1997, 272 с.
8. Итоги и перспективы развития заповедного дела в Украине.М.:Наука, 1996,206 с.
9. Кожевников Г. А. Как вести научную работу в заповедниках // Охрана природы, 1998, N2 с. 12−19.
10. Криницький А. М. Проблемы заповедного дела. М.: Лесн. пр-ть, 1999,192 с.
11. Кондратюк Е. Н., Бурда Р. И., Чуприна Т. Т., Хомяков Н. Т. Луганский государственный заповедник. Растительный мир. К.:Наукова думка, 1988,187 с.
12. Николаевский А. Г. Национальные парки. М.:Агропромиздат, 1995,190 с.
13. Перспективная сеть заповедных объектов Украины. К.:Наукова думка, 1997,292 с.
14. Підоплічко І.Г., Федоренко А. П. Заповідники України. Київ, Урожай. 1997.
15. Природно-заповідний фонд Української РСР. К.:Урожай, 1986,224 с.
16. Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення. Довідник. Київ. 1999. 240 с.
17. Сады, парки и заповедники Украини. К.:Будівельник, 1995,168 с.
18. Чайковський М. П. Пам’ятки природи Волині, Каменяр. 1977. 80 с.