Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів)

ПОШУКОВА РОБОТА на тему:

Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів) ВСТУП Природознавство як навчальний предмет має пропе­девтичний (підготовчий) характер, тобто має своїм завданням підготувати учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології і гігієни людини та інших предметів наступних класів.

Основні завдання вивчення природознавства — роз­ширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити в доступній формі зв’язки між нежи­вою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей науковим підходом до вивчення природи, виховувати любов до рідної країни.

З 1992/93 навчального року вивчення природо­знавства як у трирічній, так і чотирирічній початко­вій школі здійснюється за єдиними програмами, які забезпечуються відповідними підручниками. Так, учні другого класу трирічної і третього класу чотириріч­ної початкової школи працюватимуть за підручником: Н, С. Коваль, Л. К. Нарочна. Природознавство, 3(2).- К.: Освіта, 1993.

На більш високому рівні продовжується екологічне виховання і навчання учнів, коли формуються поняття «ліс», «поле», «луг» тощо. Крім того, другокласники і третьокласники здобувають нові знання про форми земної поверхні, корисні копалини, грунти, водойми своєї місцевості, дізнаються, як людина охороняє природу рідного краю.

Уроки трудового навчання в 3-му класі проводяться за програмою для 1−4-х класів чотирирічної початкової школи. Відповідно до цієї програми і складено навчаль­ний посібник «Умілі руки» (автор І. Т. Міщенко), реко­мендації щодо використання якого наводяться нижче. Нумерація параграфів у тексті відповідає нумерації карток навчального посібника.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ

Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навко­лишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієн­тує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.

Як другокласники, так і третьокласники ознайом­ляться з найпоширенішими рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці, дізнаються, як впливає нежива природа на стан рослин і розвиток тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі вивчення природничого матеріалу дізнаються, як використовуються і охороня­ються природні багатства.

Зміст підручника становлять розділи «Що таке при­рода» і «Природа рідного краю».

Висловимо деякі зауваження щодо завдань і методи­ки організації засвоєння учнями змісту І розділу. У дру­гому класі трирічної школи теми цього розділу вивчати­муться вперше. Це націлює вчителя на формування в учнів елементарних уявлень і понять про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і взаємозалежності та відповідних умінь.

У третьокласників чотирирічної школи елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в друго­му класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в третьому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь, їх розширення, по­глиблення й застосування під час різноманітних зав­дань. Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми «Рослини — частина живої природи» серед інших понять формуються поняття «дикорослі рослини» і «культурні рослини». У другому класі діти засвоїли, що дикорослими називають ті рослини, яких ніхто не сіє і не доглядає, а культурними — ті, які вирощують і доглядають люди. З метою актуаліза­ції цих знань учитель може запропонувати такі за­питання:. Які рослини називають дикорослими? Про які дикорослі рослини ви дізналися на уроках ознайом­лення з навколишнім? Назвіть дикорослі рослини, які ростуть біля школи (вашого будинку, на городі, у полі).

Для того щоб розширити саме поняття (підведення під поняття нових об'єктів) «дикорослі рослини», можна використати завдання такого типу: учитель показує дітям гербарії або малюнки відомих і невідомих дико­рослих рослин і пропонує назвати їх. Рослини, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості зовнішньої будови рослин, повідом­ляє про середовище їх існування та користь для людини і природи.

На засвоєння учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації. Наприклад, дикорослі рослини — це ті, яких люди не висівають і не доглядають за ними. Подорожник не висівають і не доглядають. Отже, подорожник — дикоросла росли­на. Розмірковуючи за зразком, доведіть, що кропива — це дикоросла рослина.

Серед перелічених назв рослин підкресліть дикорослі: пшениця, пирій, кукурудза, щириця, лобода, петрушка, череда, волошка, ячмінь, спориш, кульбаба. За якими ознаками їх віднесли до дикорослих рослин?

Після цього продовжується робота над поняттям «культурні рослини». Учитель пропонує прочитати назви рослин, які не підкреслені, і назвати, до якої групи вони належать, довести чому. Якщо учням важко відповісти, учитель актуалізує знання дітей про культурні рослини або привертає увагу до способів виконання попередніх завдань. Для розширення знань про культурні рослини можна використати загадки, вікторини, ребуси, кросвор­ди, ігрові ситуації.

Під час опрацювання тем розділу «Природа рідного краю» вчитель звертає увагу на встановлення взаємо­зв'язків між елементами неживої природиживої приро­динеживої і живої природи. Для усвідомлення цих взаємозв'язків доцільно моделювати їх у вигляді схем або схематичних малюнків.

На уроці з теми «Тварини лісу» увага учнів звертаєть­ся на те, що тварини живляться рослинами або іншими тваринами. Показати це можна за допомогою схем: рослина — тварина — тварина. Конкретизуємо цю схему прикладом. У лісі ростуть дуби, плодами яких живляться дикі кабани. На них полюють вовки. Схему взаємозв'яз­ків між цими об'єктами діти зображують разом з учите­лем: дуб — дикий кабан — вовк.

Під час вивчення цього розділу велика увага приді­ляється правильній організації спостережень за живою і неживою природою і працею людей. Учні спілкуються з об'єктами природи у полі, лісі, на лузі та інших міс­цях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов’язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння підводять у процесі вивчення кожної теми цього розділу, під час екскурсій. Водночас учитель розвиває у дітей інтерес і любов до природи, уміння раціонально її ви­користовувати. На екскурсіях поряд з навчальною і розвивальною метою слід передбачати посильну су­спільне корисну працю дітей, наприклад, висаджування рослин, упорядкування джерельця, загородження му­рашника, підгодовування птахів та ін. Виконана робота запам’ятається надовго і, безперечно, матиме вихов­ний вплив.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу до­сягається за допомогою методів, що властиві природни­чим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослі­дів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самос­тійного пошуку знань, озброювати їх прийомами на­вчальної діяльності.

Важливого значення у вивченні природничого мате­ріалу надається екскурсіям, предметним урокам, без­посереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.

ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ

Зміст програми з природознавства передбачає прове­дення учнями протягом року систематичних спостере­жень за погодою, сезонними змінами в рослинному й тваринному світі та праці людей.

Спостереження являє собою цілеспрямоване пізнан­ня предметів і явищ навколишнього середовища органа­ми чуттів, які можна спостерігати в самій природі або в класі. Вони проводяться самостійно або під керів­ництвом учителя. Організоване вчителем спостережен­ня — основний спосіб ознайомлення учнів з предметами і явищами природи. У процесі спостережень учні розгля­дають предмети і явища природи, виділяють істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ни­ми. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення і поняття про навколишню природу. Навчальні години на спостереження не відводяться, тому вчитель планує цю роботу незалежно від того, чи є в цей день урок приро­дознавства. Щодня на одному з уроків 2−3 хв відводять на бесіду за самостійними спостереженнями учнів. Після бесіди черговий занотовує в класному календарі Природи і праці людей результати спостережень.

У розробках викладено основний зміст уроків, який складається із таких структурних елементів:

I. Актуалізація знань учнів та повідомлення теми уроку.

II. Вивчення нового матеріалу.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

Актуалізація знань учнів пропонується у вигляді бесід, спрямованих на виявлення раніше набутих знань, які є складовою частиною нових. Ураховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу школярів на сприймання нового матеріалу, на цьому етапі уроку рекомендується відгадувати загадки, розв’язувати ребуси, головоломки, проблемні ситуації.

При вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:

• створення і розв’язання проблемної ситуації, дидактична гра;

• бесіда і розповідь з використанням наочності;

• демонстрація дослідів;

• практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єк­тами;

• робота з таблицями і схемами;

• описування тіл і явищ природи;

• порівняння і виявлення істотних ознак;

• повідомлення цікавих фактів та ін.

Для закріплення вивченого матеріалу пропонуються види робіт, спрямовані-на запам’ятовування, систематизацію і узагальнення знань. Це бесіда, робота з таблицями та схемами, дидактична гра, відгадування загадок, відповіді на запитання.

Урок 4. Дерева, кущі, трав’янисті рослини.

Плоди і насіння. Спостереження за рослинами Зміст уроку. Різноманітність життєвих форм рослин (дерева, кущі, трави). Виділен­ня істотних ознак у будові дерев, кущів, трав’янистих рослин та порівняння їх за тривалістю життя. Поділ рослин на хвойні та листяні. Походження плодів та насіння з квіток. Різноманітність плодів та насіння. Спостереження за сезон­ними змінами в житті рослин.

Мета уроку: Формувати поняття «дерева», «кущі», «трави" — вміння порівнювати їх за будовою та тривалістю життя. Встановлювати подібність та відмінність між хвойними та листяними рослинами. З’ясувати, з чого утворюються плоди з на­сінням. Ознайомити учнів з різноманітністю плодів та насіння. З’ясувати зна­чення плодів для насіння. Розкрити різноманітність пристосувань плодів з насінням до розповсюдження. Формувати вміння спостерігати за рослинами. Формувати уявлення про сезонні зміни в житті рослин. Виховувати естетичні почуття.

Матеріали до уроку

Пізнавальні та тестові завдання.

1. Закінчіть речення.

Рослина, що має міцний дерев’янистий стовбур, живе сотні і навіть тисячі років, називається… .

Рослина, що має багато дерев’янистих стовбурів, серед яких складно визначити головний, живе десять або більше років, називається …. Рослина з м якими соковитими стеблами називається… 2. Липа живе 800 років, модрина на 200 років менше, береза в 4 рази мен­ше, ніж модрина, осокір — на 50 років менше, ніж береза, а верба — на 30 років менше, ніж осокір. Скільки років живе кожне дерево? Заповніть таблицю:

3. Про яку рослину йдеться?

Це широко відома в народі рослина, що росте в лісах і перелісках, на кру­чах, на горбах, на високих берегах річок, над урвищами, біля залізничних шляхів. Гілки мають гострі та міцні колючки. Квітки п’ятипелюсткові, з білими або рожевими пелюстками. Плоди світлі або криваво-червоні з 1−5 кісточками. Цвіте рослина в кінці травня — на початку червня. Плоди до­стигають у кінці серпня — на початку вересня. 1. Шипшина 2. Глід 3. Барбарис.

4. Позначте знаком «+ «ознаки дерева:

• одне м’яке соковите стебло;

• один міцний дерев’янистий стовбур;

• декілька міцних дерев’янистих стебел (стовбурів).

5. Що зайве? Чому?

Каштан, акація біла, малина, ялиця, верба — листяні рослини.

6. Чому дерева необхідні для природи та життя людей? Виберіть та під­кресліть правильні відповіді.

а) дерева мають гарний вигляду різні пори року;

б) з деревами пов’язане життя тварин;

в) очищують повітря від пилу;

г) виробляють кисень, необхідний для дихання живих організмів;

д) дають деревину.

7. Коли прийдете на місце екскурсії, знайдіть дерева, кущі, трав’янисті рослини. Порівняйте їх. Порівнюючи, зверніть увагу на те, скільки сте­бел (стовбурів) вони мають, звідки починається розгалуження гілок. Подумайте, як довго живуть ці рослини. Поясність, що в них спільне, чим вони відрізняються. Який висновок з цього можна зробити?

8. Доведіть, що дуб — це дерево. (Хід міркувань: усі дерева мають один дерев’янистий стовбур. У дуба є такий стовбур. Отже, дуб — дерево).

9. Доведіть, що калина — це кущ. (Хід міркувань: усі кущі мають багато дерев’янистих стебел. У калини також багато дерев’янистих стебел. Отже, калина — кущ).

10. Доведіть, що калюжниця — трав’яниста рослина. (Хід міркувань: усі трав’янисті рослини мають м’які, соковиті стебла. У калюжниці також соковите, м’яке стебло. Отже, калюжниця — трав’яниста рослина.).

11. Доведіть, що каштан — це дерево, смородина — кущ, чорнобривці - трав’янисті рослини.

12. У статті «Дерева, кущі, трави» на с. 11 підручника прочитайте останній абзац. Які рослини називаються листяними, а які - хвойними?

13. Розгляньте схему. Наведіть приклади хвойних та листяних дерев.

14. На місці екскурсії знайдіть хвойне й листяне дерево. Порівняйте їх. При цьому зверніть увагу на колір кори, напрям гілок, що відходять від сто­вбураформу верхівкиформу і величину хвої. Що спільного в цих де­ревах? Чим вони відрізняються?

15. Відгадайте загадки. Вкажіть, до якої групи рослин належать рослини — відгадки.

а) Росте куля біла, подув вітер — полетіла.

б) У вінку зеленолистім, у червоному намисті. Видивляється у воду на свою хорошу вроду.

в) Біла-білява у лісі стояла.

Моє тіло рубають, мою кров п’ють.

16. Доведіть, що сосна і ялина — хвойні дерева.

17. Доведіть, що яблуня і смородина — листяні рослини.

18. Запишіть, які пристосування мають рослини для розповсюдження.

19. Насіння яких рослин розноситься за допомогою вітру? тварин?

20. Порівняйте плоди огірків, маку, квасолі. Що в них спільного і чим вони відрізняються? Який висновок з цього можна зробити?

21. Випишіть в одну колонку назви тих рослин, що мають соковиті плоди, у другу — тих, що мають сухі плоди: каштан, кавун, горіх, диня, горох, пер­сик, помідор, дуб, абрикос, калина, обліпиха, липа, ліщина, квасоля, клен.

22. Що зайве? Чому?

Огірок, кавун, диня, перець, морква, помідор, горіх — це плоди.

23. Що відбувається восени з пожовклим листям? Порівняйте, як опадає листя з дерев у тиху і у вітряну погоду. Розкажіть про свої спостере­ження за листопадом у рослин.

Матеріали для вчителя

Дерева, кущі та трав’янисті рослини — це життєві форми рослин.

Насінина — це орган, за допомогою якого розмножуються і поширю­ються насіннєві рослини.

Плід — це орган, призначений для захисту насіння. Плоди бувають су­хі і соковиті.

Крім цих плодів, трапляються ще багатогорішок (суниця), супліддя (шовковиця, ананас).

Найбільший плід у сейшельської пальми — 10−25 кг, діаметр близько 0,5 м.

Соковиті та смачні плоди кавунів виростають більше від 20 кг, хоча дикі предки кавунів з південноафриканської пустелі Калахарі мають розмі­ри, не більші від тенісного м’ячика.

Розселення рослин

За допомогою вітру. Це — найпоширеніший спосіб. Так розселюються лишайники, папороті, верба, тополя, береза, в’яз, клен, ясень, кульбаба.

За допомогою води «мандрує» насіння осоки, очерету, латаття білого та глечиків жовтих.

За допомогою птахів і звірів. Наприклад, в омели дуже слизьке та клейке насіння, воно легко прилипає до дзьобів та лапок птахів. Птахи чис­тять об гілки свої дзьобики й так розселяють омелу на інші дерева.

Цікаві відомості

Різні види рослин запилюються «своїми» комахами, які відвідують тільки їх квітки. Наприклад, конюшина запилюється тільки джмелями та бджолами.

Є рослини, які на перший погляд зовсім позбавлені будь-яких присто­сувань до розмноження. На кожному кроці на забур’янених місцях трапля­ються всім відомі лобода біла і щириця звичайна. Насіння цих рослин дуже дрібне. Зате кількість його визначається тисячами.

Та й час проростання насіння різний. От хоч би взяти лободу білу. Найбільші насінини швидко проростають. Трохи дрібніші насінини пророс­тають на другий рік. Найдрібніші - на третій рік.

На одній щириці звичайній дозріває півмільйона насінин, а у лободи білої - 300−800 тисяч.

Деякі рослини самі розкидають своє насіння, якщо до їх плоду доторк­неться людина або тварина. У Криму трапляються рослини з дивовижною назвою огірок-пирскач, або скажений огірок. Плоди його справді нагадують невеличкі огірочки, тільки вони сіро-зелені і жорстко-щетинисті. Таку назву рослина одержала за «поведінку» плодів. Якщо доторкнутись до плоду, він миттю відокремиться від рослини і з отвору випорсне струмінь гіркої ріди­ни з насінням. Насіння може викидатися на 5 метрів і більше.

Матіола, запашний тютюн пахнуть тільки вночі. Пахощі цих квітів приваблюють нічних комах-запилювачів.

Калина звичайна — красивий кущ. Особливо гарна калина осінньої пори, коли її кущі прикрашають яскраво-червоні, неначе розжарені, плоди. Калина добре росте в місті. Інші рослини, посаджені біля фабрик, заводів, гинуть. А калина не боїться такого сусідства. І морозу вона не боїться, і тінь їй не заважає. А от вологу полюбляє. На такому місці буде розпускатися пишно. Розводити калину можна насінням, паростками, відсадками.

Махрову калину, або бульденеж, називають також сніговою кулею. У давнину цим дуже гарним кущем (який тоді називали сніжником) засаджу­вали цілі сади. Махрова калина розмножується паростками, відсадками або поділом куща.

Прислів'я та приказки

• Велике дерево поволі росте.

• Дерево криве, та яблука солодкі.

• Здорове дерево, та дуплувате.

• Тримайся за дубок: дубок вріс в землю глибоко.

• Старий дуб, але корінь свіжий.

• Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.

• Зерно до зерна — то й мірка повна.

• Як сіно косять, то дощів не просять.

• Не хвалися травою, а хвалися сіном.

Загадки

Я завжди, в усякі дні, Стоїть пані у лісочку, Все стою в однім вбранні. має червону сорочку,.

І свитину цю, що маю, хто йде, той поклониться.

Взимку й в спеку не скидаю. (Сосна, ялина) (Суниця) Серед лісу вогонь горить. (Калина) У жнива — гіркі,.

а в мороз солодкі.

Що це за ягідки? (Горобина) Спитайте в рослин…

• Якщо весною багато березового соку — літо буде дощове.

• Першою вбереться в листя береза — чекайте літа сухого, а клен, вільха — вологого.

• Дуб раніше від ясена розпустив лист — на сухе літо.

• Дуже запахла жовта акація або бузок — буде дощ.

• Липа зацвіла на початку літа — воно буде сонячним і теплим.

• Завчасно жовтіє листя на деревах — на ранню осінь.

• Рано опало листя на липах — зима буде люта.

• Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.

• При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.

• Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано — не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.

• Дружний листопад — до суворої зими, листя опало до замороз­ків — зима буде тепла.

• Перестояла трава — ні сіно, ні труха.

• Трава суха ввечері перед сходом сонця — на дощ.

ТЕСТ № 13.

Ґрунти Варіант 1.

1. Визнач правильне твердження.

Верхній шар землі значно темніший через те, що …

а) у ньому живуть дощові черв’яки.

б) у ньому живуть личинки травневого хруща.

в) опале листя, відмерлі рослини і тварини перегнивають.

г) опале листя, відмерлі рослини і тварини не перегнивають.

2. Визнач правильну відповідь.

Яка головна ознака ґрунту?

а) Твердість. г) Пухкість.

б) М’якість. ґ) Родючість.

в) Вологість. д) Заболоченість.

З*. Визнач правильну відповідь.

Що входить до складу ґрунту?

а) Вода. в) Торф. ґ) Перегній, е) Глина.

б) Крейда. г) Комахи, д) Пісок. є) Миші.

4*. Визнач правильні твердження.

Рослини не можуть жити без ґрунту тому, що …

а) вони з ґрунту корінням вбирають воду й розчинені в ній мінеральні солі.

б) вони з ґрунту стеблом вбирають воду і розчинені в ній солі.

в) вони в ґрунті утворюють бульби.

г) коріння дихає повітрям яке є у ґрунті.

5. Визнач правильну відповідь.

Для яких тварин ґрунт не є домівкою?

а) Диких качок. д) Кажанів.

б) Дощових черв’яків. е) Мурашок.

в) Зайців. є) Личинок комах.

г) Метеликів. ж) Бджіл,.

ґ) Лелек. з) Кротів.

6. Визнач правильні відповіді.

Що потрібно робити хліборобам з ґрунтом, щоб отримува­ти високі врожаї?

а) Обробляти. г) Зрошувати.

б) Засмічувати. ґ) Проганяти птахів.

в) Удобрювати. д) Захищати від вітрів.

Варіант 2

1. Визнач правильну відповідь.

Верхній пухкий шар землі, на якому зростають рослини, є …

а) пісок в) ґрунт б) глина г) чорнозем.

2. Визнач правильну відповідь.

Яка головна ознака ґрунту?

а) Вологість. в) Колір.

б) Пухкість. г) Родючість.

З*. Визнач правильні твердження.

Найродючіший ґрунт — чорнозем.

Від інших ґрунтів він відрізняється тим: …

а) що містить багато перегною;

б) що у ньому живе багато личинок різних комах;

в) що у чорнозем легко проникають вода і повітря;

г) що у ньому добре зберігається вода.

4*. Визнач правильні твердження.

Рослини не можуть жити без ґрунту тому, що …

а) вони з ґрунту стеблом вбирають воду і розчинені в ній солі.

б) проникаючи глибоко корінням у ґрунт, рослина міцно закріплюється в ньому в) Сонце нагріває ґрунт, а він віддає своє тепло рослині.

г) коріння дихає повітрям яке є у ґрунті.

5. Визнач правильну відповідь.

Для кого ґрунт є домівкою?

а) Зайців. е) Бджіл.

б) Метеликів. є) Мурашок.

в) Лелек. ж) Личинок комах.

г) Кажанів. з) Диких качок.

д) Дощових черв’яків. й) Кротів.

6. Визнач правильні твердження.

Як потрібно охороняти ґрунт?

а) Ґрунт потрібно обробляти і зрошувати.

б) На схилах ярів висаджувати дерева.

в) Насаджувати лісові смуги, щоб послабити силу вітру.

г) Ґрунт потрібно удобрювати і зрошувати.

ВИСНОВОК Навчання природознавства учнів 3 класів здійснюється за новою програ­мою. В цьому класі розпочинається систематичне ознайомлення дітей з природою та працею людей. Проводячи тривалі спостереження за пого­дою, вони на практиці переконуються в закономірності змін у природі в різні пори року, зустрічаються з такими явищами, які здаються їм незба­гненними. Хіба не дивно, коли небо зненацька розквітає вигадливою грою барв веселки?

Дуже важливо, що при зіткненні з природою збагачується духовний світ дитини, виховується любов до всього оточуючого. Одночасно розвивається почуття відповідальності за збереження природного середовища як важли­вого фактора існування людини.

Уроки природознавства розширюють елементарні знання школярів про працю людей, формують у них певні трудові навички і вміння. Тому вчи­тель, готуючись до занять, повинен, в першу чергу, використовувати місце­вий матеріал.

Діти вчаться вимірювати температуру повітря і тіла людина, доглядати та розмножувати кімнатні рослини, свійських тварин, спостерігати за явища­ми природи та ін. Вони порівнюють, аналізують, співставляють відомі їм факти, роблять узагальнення і висновки.

Представлені в посібнику матеріали і розроблений зміст уроків допомо­жуть учителю творчо підготуватися до кожного заняття, зроблять їх цікави­ми і насиченими.

Пам’ятка для розповіді про спостереження

1. Зміна висоти Сонця на небозводі.

2. Тривалість дня і ночі.

3. Який вітер?

4. Зміна температури повітря.

5. Колір неба. Від чого він залежить?

6. Опади. У вигляді чого вони бувають?

7. Стан рослин (готуються до зими, стан спокою, пробудження, буйне цвітіння).

8. Поведінка тварин.

9. Праця людей.

Урок 1. ЩО ТАКЕ ПРИРОДА НЕЖИВА І ЖИВА ПРИРОДАОЗНАКИ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ:

ДИХАЮТЬ, ЖИВЛЯТЬСЯ, РОСТУТЬ, РОЗМНОЖУЮТЬСЯ,.

ВМИРАЮТЬ. ЦІННІСТЬ ПРИРОДИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Мета. Формувати в учнів поняття «природа», «нежива природа», «жива природа» — вчити дітей розрізняти живу й неживу природуознайомити їх зі значенням природи для життя рослин, тварин і людейвиховувати любов до природи.

Обладнання. Таблиці, на яких зображені рослини, тварини, люди, пред­мети неживої природи та предмети, зроблені людьми.

Хід уроку

I. Хвилинка спостережень

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Що ви можете сказати про небо?

— Чи є надворі вітер?

II. Ознайомлення з підручником та умовними позначеннями.

III. Повідомлення теми і завдань уроку.

— Перший розділ, який ми будемо вивчати, називається «Природа і ми». Сьогодні ви дізнаєтесь, що таке природа, якою вона буває, яке значення для людей має, які ознаки живих організмів.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання вірша «Осіннє листя» Н. Забіли.

Настала осінь. Холодом повіяло навкруг.

Все більш береться золотом зелений ліс та луг.

Злітає листя зливою.

і падає німе.

Вітрець пісні наспівує,.

а сам все дужче дме.

— Про що говориться у вірші?

2. Бесіда про природу.

— Що таке природа?

— Чи все те, що оточує нас, належить до природи?

— Подивіться на будинки, споруди, дороги, на все те, що зроблене рука­ми людини. Чи належить це до природи?

— Розрізняють природу живу і неживу. Що належить до неживої природи? Нежива природа — це Сонце, Місяць, зорі, Земля, повітря, вода, фунт.

— Що таке жива природа? Що до неї належить?

Жива природа — це все, що народжується, дихає, живиться, росте, роз­множується, вмирає. Це рослини, тварини, гриби, бактерії, віруси, а також люди.

Усе живе дістає від неживої природи необхідні йому для життя тепло, світло, поживні речовини, воду, повітря.

Здійснимо уявну мандрівку парком. Подихаємо свіжим повітрям. До якої природи належить повітря?

Подивіться на сонечко. Воно пестить нас своїм теплом, ніжним промін­ням. До якої природи воно належить?

Вгорі по небу пливуть пухнасті білі хмаринки. Як ви думаєте, до якої природи вони належать? Чому?

А чи належать до живої природи кущі? Чому?

Повертаймося назад до школи. Як ви гадаєте: школа, житловий будинок біля неї належать до природи? Або ж візьмемо машину, кран. Звичайно, вони не належать до природи, тому що зроблені руками людей.

Висновок. Отже, природа — це все, що тебе оточує, крім того, що зробле­но людиною.

3. Розгляд ілюстрацій рослин, тварин, людей, предметів неживої приро­ди та предметів, зроблених людьми.

4. Повідомлення учителя.

— Для того, щоб краще знати природу, ознаки живих організмів, їх зна­чення для людини, ми будемо вивчати предмет «природознавство». Природознавство — це наука, яка вивчає природу.

V. Робота з підручником.

1. Читання статті «Що таке природа» (с. 74).

2. Відповіді на запитання після тексту.

3. Словникова робота.

Мікроскоп — оптичний прилад із системою збільшуючих стекол для роз­глядання предметів, невидимих неозброєним оком.

Бактерії - мікроскопічні одноклітинні організми.

4. Читання статті «Якою буває природа» (с. 75).

1. 5.Відповіді на запитання.

6.Складання схеми «Значення природи» .

Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення нового матеріалу.

1. Читання віршів.

Ворон шепче воронятку:

— Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький. Заєць каже зайченяті:

— Мій хвостатий. Гуска ніжно гусеняті:

— Мій крилатий.

— Про кого говориться у вірші? До якої природи вони відносяться? Чому?

В небі, чистім і прозорім, Сонце сяє.

Наче в морі, в жовтім житі Хвиля грає.

— Про яку природу розповідається у цьому вірші?

2. Гра «Жива і нежива природа» .

Учитель читає слова, а учні, якщо це назви предметів живої природи, плещуть у долоні, а якщо неживої - не плещуть.

Соняшник, сонце, ячмінь, білка, півень, повітря, капелюх, жовтень, суниця, кожушок, плугатар, автобус, береза, дощ, явище, син, земля, вода, небо, бать­ко, онук, море, сад, кінь, віл, долина, соловей, буряк.

VII. Робота в зошиті (с. 13).

1. Продовж речення (завд. 1−4).

2. Запиши відповідь на запитання (завд. 5).

3. Підкресли (завд. 6).

4. Закресли зайвий предмет (завд. 7).

5. Творча робота (завд. 8).

VIII. Підсумок уроку.

Гра «Хто більше?» (групова робота).

І група називає предмети живої природи, II група — предмети неживої природи.

— За якими ознаками ви розрізняєте живу і неживу природу?

IX. Домашнє завдання.

Опрацювати статті з підручника. Дібрати по три загадки про предмети живої і неживої природи.