Створення постійної лісонасінної бази

Для лісонасінних плантацій сосни оптимальними лісорослинними умовами є С2 — В2, з дерновими розвиненими ґрунтами, які мають на коренедоступній глибині поховані родючі ґрунти або вологоємні прошарки, причому підґрунтові води залягають на глибині 1,5 — 2,5 м. Мінімальна площа насінних плантацій має становити 3−4 га, але найдоцільніше створювати великі плантації площею 50 — 100 га.

Перед створенням клонової насінної плантації або підщепних культур наприкінці літа — на початку осені на ділянці здійснюють суцільну оранку глибиною 27−30 см і висівають озиме. Весною його переорюють як сидерат, улітку ґрунт утримують за системою чорного пару. Наприкінці серпня — на початку вересня на ділянці необхідно провести розпушування на глибину 60−70 см. Щеплені саджанці із закритою кореневою або підщепні культури висаджують весною площадками з розміщенням 5×10 або 8×8м.

Щорічно протягом вегетаційного періоду здійснюють 5−6 разовий обробіток міжрядь важкими дисковими боронами. Рослини починають плодоносити на третій-четвертий роки після щеплення, придатні до експлуатації з 10-річного віку.

Родинні плантації створюють з насіння плюсових дерев. Цвітіння на родинних плантаціях розпочинається на декілька років пізніше, ніж на клонових, але жіноче і чоловіче суцвіття збалансовані краще. Перевагами родинних плантацій перед клоновими є більше генетичне різноманіття та менша трудомісткість їх створення.

Сіянці кожного плюсового дерева вирощують на розсаднику окремо. Для садіння вибирають екземпляри з інтенсивним ростом. На площі їх висаджують по 2 — 3 шт. на кожну площадку розміром 1×1м. Розміщення площадок таке саме, як для клонових плантацій. У подальшому на кожній площадці залишають один швидкорослий, високоякісний екземпляр.

Використання зрубів і згарищ

Зруби та згарища площею близько 0,5 га при ширині не більше 50 м, оточені стійкими, здоровими та умовно-здоровими насадженнями, відводять для відновлення природних угідь максимально зберігаючи природне поновлення сосни та листяних порід.

Зруби та згарища площею понад 0,5 га із близьким заляганням ґрунтових вод і родючим ґрунтом слід відводити для створення плантаційних культур сосни та тополі для отримання деревини, а також під плантації новорічних ялинок, торкальні гаї, промислові плантації шелюги, верби розмаринолистої, лікарських рослин створення садів і виноградників тощо.

На зрубах і згарищах площею понад 0,5 га на ділянках, що характеризуються горбистим рельєфом, на піщаних землях необхідно здійснювати лісовідновлення за ландшафтно-екологічним принципом із збереженням природного поновлення та використанням для залісення садивного матеріалу сосон кримської та звичайної.