Транспірація. 
Методи визначення її інтенсивності

Транспірбція — складний фізіологічний процес, який значною мірою залежить від життєдіяльності рослини. випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Основним органом транспірації є лист. Залежить від температури, вологості, вітру, світла.

Транспірація.

• — підвищує сисну силу в клітинах та створює безперервний водний потік по рослині
• — захищає рослину від перегрівання
• — запобігає повному насиченню клітин водою

Однією з важливих характеристик випаровування є її інтенсивність транспірації. що показує кількість води, яка випаровується рослинами з одиниці листової поверхні в одиницю часу.

Це мінливий показник, який змінюється залежно від пори року, а також від поєднання грунтово-екологічних та метеорологічних факторів. У деревних рослин листя верхніх ярусів транспірує більше вологи, ніж середніх та нижніх. Проте видові особливості цього процесу пов’язані з кількістю, розміром та будовою продихів. За інтенсивністю транспірації найрозповсюдженіші в лісовій зоні деревні рослини розподіляють на три групи: 1) сильнотранспіруючі (береза, осика, липа, ясен, акація), 2) середньотранспіруючі (дуб, бук, клен, в’яз, горобина), 3) слаботранспіруючі (сосна, ялина, модрина, ялиця).

Кількість синтезованої сухої речовини на 1 кг транспірованої води є параметром продуктивності транспірації (ПТ). Вона характеризується утворенням у середньому 3 м³ сухої речовини при проходженні 1 кг води. Величиною, зворотною продуктивності транспірації, є транспіраційний коефіцієнт.

47. Фізіологічно-кислі і фізіологічно-лужні добрива, солі.

Мінеральні поживні речовини — азотні, калійні, фосфорні та комплексні, що складаються з декількох елементів, — вносять у ґрунт при вирощуванні овочевих культур поряд з органічними добривами. Мінеральні добрива являють собою активні засоби впливу на фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту і самих рослин. До складу таких добрив входять поживні речовини у вигляді різних мінеральних солей. Потрапляючи в ґрунт, мінеральні добрива впливають на розчинність поживних речовин, їх здатність до пересування в ґрунті і доступність для засвоєння рослинами. Характер та інтенсивність цього процесу визначаються властивостями ґрунту.

Мінеральні добрива підвищують рівень вмісту в ґрунті поживних елементів, змінюють реакцію ґрунтового розчину, впливають на мікробіологічні процеси. Живлення рослин в основному відбувається через коріння, та внесення мінеральних добрив у ґрунт сприяє успішному зростанню і розвитку рослин. При правильному використанні мінеральних добрив підвищується врожайність культурних рослин, поліпшується якість продукції.

За агрономічним призначенням мінеральні добрива можуть бути прямими і непрямими.

Мінеральні добрива прямої дії містять елементи безпосереднього живлення рослин і в залежності від вмісту поживних речовин.

Непрямі мінеральні добрива використовують для поліпшення агрохімічних і фізико-хімічних властивостей ґрунту, для мобілізації його поживних властивостей. У їх числі можна назвати вапняні добрива, гіпс.

Мінеральні добрива за характером впливу на реакцію ґрунтового розчину розрізняють фізіологічно кислі, лужні і нейтральні. Фізіологічно кислими вважають ті добрива, які підкислюють ґрунтовий розчин (їх катіони ґрунт поглинає краще, ніж аніони). Фізіологічно лужними вважають ті добрива, які підлужнюють ґрунт (їх катіони, поступово накопичуючись, викликають лужну реакцію, а аніони краще асимілюються рослинами). Фізіологічно нейтральні мінеральні добрива не вносять зміни в реакцію ґрунтового розчину.

Мінеральні добрива виходять в результаті переробки агрономічних руд або шляхом синтезу різних речовин. Природні солі - наприклад, калійна сіль або натрієва селітра — і відходи промисловості використовуються в сільському господарстві в порівняно невеликих кількостях.