Органи кровообігу. 
Серце, його будова (реферат)

Реферат на тему:

Органи кровообігу. Серце, його будова Цілі та завдання:

• ознайомити учнів з біологічним значенням системи кро­вообігу;

• навчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки бу­дови і функцій серця;

• сформувати вміння нада­вати першу допомогу при зупинці серця.

Педагогічні очікування Учні повинні:

знати: будову та функції серця;

уміти: пояснювати взаємозв'я­зок будови і функцій серця;

володіти: уміннями надава­ти першу допомогу при зупинці серця.

Ключові поняття і терміни: ендокард, епікард, міокард, пери­кард, збудливість, провідність, автоматизм, коронарні судини, кла­пани: стулкові, півмісяцеві (ки­шенькові).

Обладнання: таблиці «Крово­обіг», «Серце», «Еволюція крово­носної системи хребетних" — розбірна мо­дель серця- «цифрові нумератори» (кружечки із цифрою).

Тип уроку: синтетичний (засво­єння знань і формування вмінь та навичок).

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів З метою повторення раніше вивченого вчитель пропонує ді­тям пригадати будову кровонос­ної системи хребетних тварин.

На дошці під певними номе­рами записано класи царства Тварини:

1. Риби;

2. Земноводні;

3. Плазуни;

4. Птахи;

5. Ссавці.

Учитель називає певні ознаки будови кровоносної системи, а учні, піднімаючи «цифрові нуме­ратори», вказують на тих тварин, для яких характерна будова:

1) Трикамерне серце. (2, 3 — за винятком крокодила.).

2) Одне коло кровообігу. (1).

3) Два кола кровообігу. (2, З, 4, 5).

4) Серце має два передсердя і два шлуночки. (4, 5).

5) Серце двокамерне. (1).

6) Серце має два передсердя й один шлуночок. (2, 3 — за винят­ком крокодила.).

7) Серце має передсердя і шлу­ночок. (І).

Учні роблять висновок: із чим пов’язане ускладнення будови кро­воносної системи птахів і ссавців?

II. Мотивація навчальної діяль­ності.

Учитель декламує вірш Р. Рождественського «Сердце».

Саме про серце йтиметься на нашому сьогоднішньому уроці.

Учитель повідомляє тему і разом з учнями формулює мету уроку.

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Значення кровообігу. (Са­мостійна робота учнів з підруч­ником § 27 на с 111.).

2. Будова серця.

Учитель наводить приклади великої працездатності серця:

• при кожному ударі серце може підняти вантаж вагою 200 г на висоту 1 м. Протягом однієї хвили­ни серце може підняти цей вантаж на висоту 70 м, тобто на висоту май­же двадцятиповерхового будинку;

• за хвилину воно викидає 5,5 л крові;

• за 8,5 год лижного пробігу на 100 км серце спортсмена переганяє 35 тонн крові - цілу заліз­ничну цистерну!

Учитель ставить перед учнями проблемне питання:

— Завдяки чому серце може виконувати таку велику роботу?

Щоб відповісти на це запитан­ня, діти розглядають і аналізують відділи серця за розбірною модел­лю та мал. 46 підручника.

3. Властивості серцевого м’яза.

Під час діалогу вчитель здійс­нює міжпредметні зв’язки та повто­рює з учнями різні види м’язових тканин і будову серцевого м’яза:

— Які види м’язових тканин ви знаєте?

— У чому специфічність будо­ви серцевого м’яза?

. — Поясніть причинно-наслідкові зв’язки між будовою та функ­ціями серцевого м’яза.

— Чи доводилося вам робити електрокардіограму серця? Якщо так, то розкажіть, як це від­бувалося.

4. Автоматизм серця.

1) Досліди О.Кулябко.

1902 р. російський фізіолог О. Кулябко оживив серце дитини, яка вмерла від запалення легень. Цікаво те, що серце було вийня­те із грудної клітки через 20 год після смерті дитини.

Повідомивши цей історичний факт, учитель пропонує учням проблемне питання:

— Як пояснити те, що серце, навіть поза організмом, продов­жує працювати?

Річ у тому, що деякі нервово-м'язові утворення, у яких вини­кає збудження, що обумовлює роботу серця, містяться в самому серці. Перше скорочення серця починається в правому передсер­ді, куди впадають вени. Ця ділян­ка перестає скорочуватися остан­ньою. Збудження, яке виникло в цій ділянці, передається на інші відділи серця й зумовлює ритм його роботи. І якщо можливо зму­сити серце працювати поза орга­нізмом, це насамперед пов’язано з діяльністю тих ділянок серця, де є скупчення особливих нерво­во-м'язових утворень.

2) Відкриття Арістотеля та Везалія.

Здійснюючи творчу співпра­цю з учнями, вчитель заздалегідь запропонував за бажанням під­готувати повідомлення із цього питання.

Повідомлення учня Серце — орган, що починає рухатися першим ще в організмі зародка, а вмирає - останнім. Давньогрецький мислитель Арістотель вивчав розвиток курячого зародка. У яйці, що всього добу пролежало під квочкою (зародок розвивається в яйці понад 3 тиж­ні), він побачив пульсуючу точ­ку. Учений не міг приховати сво­го хвилювання і вигукнув: «Живе у живому!», адже зрозумів, що це є зачаток пульсуючого серця. На­багато пізніше вчені встановили, що пульсуюча точка є скупчен­ням клітин майбутнього серця. Якщо помістити їх у посуд із кро­в'ю, яку постійно міняти та під­тримувати певну температуру, то ці пульсуючі клітини можна збе­регти до трьох місяців.

А що свідчить про те, що сер­це вмирає останнім? Одного разу Андрій Везалій — засновник нау­кової анатомії, який жив у XVI ст. (він був справжньою «людиною світу», бо народився в Голландії, навчався у Франції, а працював і робив свої відкриття в Італії) — розтинав труп людини, щоб з’я­сувати причину смерті. Але який жах! Учений та його помічники побачили, що серце трупа слабо скорочується! Інквізиція звинува­тила Везалія у розтині живої лю­дини і засудила на прощу в Па­лестину, з якої він не повернув­ся. Що означав факт скорочен­ня серця у померлої людини? Іноді клітини водіїв ритму деякий час (2−4 год) після смерті люди­ни продовжують функціонувати, а з ними зберігаються функції ав­томатизму, збудливості та скоро­тливості.

3) Надання першої допомоги при зупинці серця.

Учитель ознайомлює учнів з методикою непрямого масажу серця.

Ознаками раптового припинен­ня серцевих скорочень є відсут­ність серцевих тонів, верхівково­го поштовху та пульсу на сонних і променевих артеріях. Зупинка сер­ця супроводжується також припи­ненням дихання, спостерігається стійке розширення зіниць. У цьо­му випадку для реанімаційних за­ходів є тільки 4−6 хв (час так зва­ної клінічної смерті), коли люди­ну ще можна оживити. Щоб серце запрацювало, починають закритий масаж серця. Для цього слід роз­ташуватися збоку від потерпілого і покласти основу долоні правої руки на нижню частину груднини (на 2 пальці вище від її нижнього краю), а долоню лівої - на тильну поверхню правої. Пальці рук при-підняти. Поштовхом натискати за груднину з частотою 60−80 разів за хвилину. При цьому серце стиска­ється між грудниною і хребетним стовпом та виштовхує в аорту і ле­геневу артерію певну кількість крові, потрібну для тимчасового підтримання кругообігу. Малень­ким дітям закритий масаж серця роблять дуже обережно однією ру­кою, а немовлятам — кінчиками вказівного та середнього пальців однієї руки, або вертикальними пальцями обох рук, аби не пошко­дити грудної клітки. Водночас із масажем серця треба здійснювати штучне дихання.

IV. Осмислення об'єктивних зв’язків і взаємозалежності у ви­вченому матеріалі.

З метою формування практич­них умінь і навичок учні тренуються проводити непрямий масаж серця на ляльках.

V. Узагальнення і системати­зація знань учнів.

1. Щоб виявити, як учні засво­їли основні терміни до теми, вчи­тель пропонує намалювати схему будови серця і позначити камери, клапани та судини, які відходять від серця.

на оболонка серця.

2) Навколосерцева сумка.

3) Внутрішня сполучнотка­нинна оболонка серця.

4) Середня м’язова оболонка серця.

Відповіді:

1) Епікард.

2) Перикард.

3) Ендокард.

4) Міокард.

VI. Підсумки уроку Учитель пропонує учням зро­бити умовиводи:

— У чому переваги будови кро­воносної системи людини порів­няно з іншими хребетними тва­ринами?