Багатоповерховий житловий будинок з елементів заводського виготовлення

курсовой проект багатоповерховий житловий будинок з елементів заводського виготовлення.

Виконав Шершаков.

1. Загальна частина крупнопанельний будівництво житловий Згідно з завданням на проектування розроблено проект дванадцятиповерхового житлового будинку на 36 квартир.

1.1 Вихідні дані.

Район будівництва — м. Запоріжжя.

Ґрунти природної основи — пісок крупнозернистий.

Глибина залягання ґрунтів природної основи від планувальної відмітки.

ділянки будівництва — 0,6 м.

Рівень ґрунтових вод нижче від планувальної відмітки.

ділянки будівництва — 3,0 м.

Фундаменти — пальові.

Стіни — великопанельні багатошарові.

Внутрішні стіни — збірні бетонні.

Перекриття — багато-пустотні плити.

Сходи — плитної конструкціі.

Покриття — з теплим горищем.

2. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.

2.1 Об'ємно-планувальне рішення будинку Згідно з завданням було запроектовано секцію дванадцятиповерхового будинку. Кількість квартир, що об'єднає одна сходова клітина: двокімнатнадві, п’ятикімнатна — одна .В даній секції запроектовано: 24 — двокімнатних, 12 — п’тикімнатних.

Основні габаритні розміри секції:

В осях.

1 — 6 — 21 600 мм,.

А — Г — 14 400 мм.

Висота поверху — 3000 мм.

Кількість поверхів — 12.

Вхідний вузол поєднує вхід до сходової клітини та вхід до ліфтів. Камера сміттєвидалення обладнана сміттєзбірним баком та раковиною з підводом гарячої води.

Запроектована секція має одну сходову клітину, два ліфти (пасажирський та вантажний), вантажопідйомністю 500 кг, та швидкістю підйому 1м/с. Звязок приміщень в кімнатах зображено на функціональній схемі типового поверху:

Мал.1.1 Функціональна схема типового поверху.

крупнопанельний будівництво житловий.

2.2 Конструктивне рішення будинку Будівельна система — крупнопанельна.

Конструктивна система — поперечно-стінова з перехресними несучими стінами.

Просторова жорсткість забезпечуеться сумісною роботою поперечних та зовнішніх стін з горизонтальним диском міжповерхового перекриття поєднаних стальними анкерами.

Клас за капітальністю — ІІ.

Клас за довговічністю — ІІ (не менше 50 років) Ступінь вогнестійкості — І.

2.2.1 Фундаменти Під будівлю запроектовано пальові фундаменти з цокольними панелями. Паля має площу перерізу 300×300,оголовок палі 600×600, цокольні панелі спираються на оголовки паль. Відмітка підошви цокольної панелі назначається в залежності з прийнятою висотою цокольних панелей та з рахунком необхідної забезпеченості технічного підпілля від промерзання. Стики між панелями замонолічуються конструктивним бетоном М200.

Під ліфтову шахту запроектовано фундамент у вигляді суцільної монолітної плити.

Вертикальна гідроізоляція виконується обмазкою бітумом за 2 рази.

Горизонтальна — у вигляді включень прошарку жирного цементно-пісчаного розчину (1:2) М 200.

2.2.2 Стіни У даному проекті запроектовані зовнішні стіни з багатошарових панелей, які складаються з двох шарів залізобетона, утеплювача, розташованого між ними та облицювання. Товщина зовнішньої панелі згідно з теплотехнічного розрахунку складає 300 мм. Висота панелі визначається висотою поверху і складає 3.00 м. Цокольні панелі підвалу встановлюються на оголовки паль та виконуються на жорстких пов’язях. Панелі зовнішніх стін 1−6 поверху виконуються на гнучких пов’язях. Утворені стики герметизують: укладають ущільнюючу прокладку, наноситься герметизуюча мастика. Зовнішній шар панелі складається з захисного покриття — водостійкі фарби.

Прийнята єдина прив’язка кординаційних осей зовнішніх стін — 100 мм від зовнішньої грані. В панелях зовнішніх стін розташовані віконні та дверні отвори.

Внутрішні стінові панелі мають твщину: 160 мм. Вони кріпляться за допомогою арматурних випусків та закладних деталей на зварці. Стики панелей виконують зі звукоізоляцією. Застосовуємо дренований вертикальний стик зовнішніх панелей. Для внутрішніх панелей застосовуємо комбінований горизонтальний стик на цементно-пісчаному розчині М 200. Товщина швів 10 мм під перекриттям та 15 мм над ним.

2.2.3 Внутрішні стіни Прийняті суцільні залізобетонні плити перекриття товщиною 120 мм, опирання котрих відбувається по трьом або по чотирьом сторонам на несучі стіни (100 — на пенелі зовнішніх стін, половина стінової панелі мінус 10 — на внутрішні несучі стіни). В конструкцію панелей перекриття входять закладні деталі, строповочні петлі та отвори для пропуску інженерних комунікацій та вентканалів, які виконуються заздалегідь. З ціллю забезпечення просторової жорсткості перекриття зв’язують між собою анкерами на зварці. Між несучою стіновою панеллю та панеллю перекриття влаштовують шар цементно-пісчаного розчину М 200. В кожній квартирі данного проекту на панелі перекриття передбачено укладання керамзитобетобетонних плит основи підлоги на стрічкову звукоізоляцію з мінероловатних плит, на які укладається лінолеум на мастиці. В ванних, вбиральнях та на кухнях укладається керамічна плитка на цементно-пісчаному розчині замість лінолеуму та передбачається гідроізоляція з 2 шарів рубероїду. В підлозі першого поверху мається також і шар теплоізоляції (жорсткі менероловатні плити).

2.2.4 Перегородки В будинку запроектовані панельні гіпсобетонні перегородки товщиною 80 мм. Електропроводка влаштовується у спеціальних отворах, які передбачені заздалегідь.

2.2.5 Перекриття Прийняті суцільні залізобетонні плити перекриття товщиною 120 мм, опирання котрих відбувається по трьом або по чотирьом сторонам на несучі стіни (100 — на пенелі зовнішніх стін, половина стінової панелі мінус 10 — на внутрішні несучі стіни). В конструкцію панелей перекриття входять закладні деталі, строповочні петлі та отвори для пропуску інженерних комунікацій та вентканалів, які виконуються заздалегідь.

З ціллю забезпечення просторової жорсткості перекриття зв’язують між собою анкерами на зварці. Між несучою стіновою панеллю та панеллю перекриття влаштовують шар цементно-пісчаного розчину М 200.

В кожній квартирі данного проекту на панелі перекриття передбачено укладання керамзитобетобетонних плит основи підлоги на стрічкову звукоізоляцію з мінероловатних плит, на які укладається лінолеум на мастиці. В ванних, вбиральнях та на кухнях укладається керамічна плитка на цементно-пісчаному розчині замість лінолеуму та передбачається гідроізоляція з 2 шарів рубероїду. В підлозі першого поверху мається також і шар теплоізоляції (жорсткі менероловатні плити).

2.2.6 Покриття.

Запроектоване покриття з теплим горищем. У склад покриття входять ребристі плити товщиною 300 мм та шириною 3600 мм, лоткові плити.

Опирання ребристих плит покриття здійснюється на фризові панелі зовнішніх стін по всьому периметру будівлі та на лоткові плити, встоновлені на панелі перекриття розташовані над 12 поверхом. Опирання панелей покриття на фризові панелі може здійснюванися на спеціально передбаченому уступові в фризовій панелі або на «столику» (кутник 75×5 приварений до закладної деталі в стіновій панелі). Лоткові панелі опираються на встановленні на горищному перекритті опорні контури та з'єднуються з ними за допомогою арматурних випусків на зварці.

Відведення води з покриття внутрішне. Для відводу атмосферних опадів покриття запроектовано з ухилом 3%.

2.2.7 Сходи.

Сходи виконуютться із залізобетонних маршів та площадок. Ширина маршу складає - 1200 мм Міжповерхових площадок — 1200 мм. Поверхових площадок — 1200 мм. Сходовий марш складається з 10 сходинок: 150×300 мм. Між маршами передбачено проміжок — 200 мм для пожежного шлангу. В машинне відділення запроектовані монолітні сходи. Огоредження маршів має вигляд металевої решітки висотою 900 мм.

Огородження приварюється до закладних деталей на маршах. Зверху огородження кріпляться поручні виготовленні з деревини.

2.2.8 Ліфт Ліфтова шахта складається з окремих залізобетонних блоків, що спираються на фундамент. Збірні елементи складаються з підвального блоку, що зпирається також на фундамент, тут розташовані амолртизатори; поверховий блок має пройоми для монтажу дверей; горищний блок зконструйований для монтажу в ньому підьомних механізмів. По всій висоті шахти знаходиться монорельс для руху кабіни ліфта.

2.2.9 Двері та вікна В проекті пердбачено використання вікон зі роздільними рамами. Всі двері виконуються з дерева. Балконні двері консруктивно подібні до вікон. Співвідношення площі вікна до площі підлоги в кімнаті 1:5.5.

2.2.10 Балкони та лоджії.

Балкони та лоджії влаштовуються на окремих залізобетонних плитах. Плити защімленні в зовнішній стіні та закріплені сталевими анкерами. У місці спитання плити ставиться термовкладиш. На балконах та лоджіях встановлююється огородження з асбестоцементних плит висотою 1000 мм.

2.2.11 Підлога Підлога підвалу: з ущільненого грунту.

Підлога між поверхами: по залізобетонній плиті перекриття укладається звукотермоізоляційні мінероловатні плити на які виконуеться стяжка та останній шар — лінолеум.

Перекриття в сан. вузлах: по залізобетонній плиті укладається упруга прокладка, два шари толю, вирівнюючого бетонного шару та керамічної плитки на цементному розчину.

2.3 Внутрішнє та зовнішнє оздоблення.

2.3.1 Зовнішнє оздоблення Цоколь покривають цементнопіщаною штукатуркою. Оздоблення зовнішніх стін заводського виготовлення. .

2.3.2 Внутрішнє оздоблення В жилих кімнатах поверхні стін оклеюються шпалерами. Кухню оздоблюють миючими шпарелами. Санвузол оздоблюють керамічною плиткою на цементно-піщаному розчині. Стелі штукатуряться вапняно-піщаним розчином. Поверхні дверей, вікон, вмонтованних шаф фарбують масляною фарбою за два рази.

2.3.3 Інженерне обладнання будинку В процесі будівництва проводять каналізацію, опалення та водогін, електропостачання, газопровід. Встановлюють сантехнічне та кухонне обладнання. Вентиляція здійснюється через вентиляційні канали в вентиляційних блоках, окремо на кожен санвузол та кухню.

Запроектовано сміттєпровід та ліфт.

3. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗОВНІШНЬОЇ СТІНИ.

1.Вихідні умови:

Таблиця 3.1.1 Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів шарів стіни.

Згідно з додаток 3^*.

Рис 3.1.1 Схема огородження.

Таблиця 3.1.2 Розрахункові параметри клімату м. Запоріжжя.

2. Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі огороджуючої конструкції.

R_B — опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження.

R_К — термічний опір конструкції.

R_З — опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження.

_В = 8,7 Вт/(м²· ⁰С) — коефіцієнт теплосприйняттяЗгідно з таблиця 4^*.

_З = 23 Вт/(м²· ⁰С) — коефіцієнт тепловіддачі Згідно з таблиця 6^*.

Для стіни приймаємо товщину фіброліту 0,12 м.

3. Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції.

— визначається за таблицею в залежності від температурної зони.

= 2,1 (м²· ⁰С)/ Вт Згідно з таблиця 3.

4. Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції.

5. Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря Так як значення теплової інерції знаходиться в інтервалі 4 < D < 7 то розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній середній температурі найбільш холодних трьох діб.

Згідно з таблиця 5^*.

6. Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджуючої конструкції.

Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, _m⁰С, можна визначити за формулою:

t_B — температура внутрішнього повітря, ⁰С.

t_З — температура зовнішнього повітря, ⁰С.

R — опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²· ⁰С/Вт.

— термічний опір m-1 перших шарів огородження, м²· ⁰С/Вт.

R_В — опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м²· ⁰С/Вт Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

де R₃ = 0,026 — термічний опір замкненого повітряного прошарку (при потоці тепла знизу вгору, при від'ємній температурі повітря в прошарку).

Мал. 3.1.2 Лінія падіння температур на розрізі огородження.

7. Визначення точки роси у приміщенні.

— при t_B = 20 ⁰С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па.

Е = 2338 Па.

Визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску.

— визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:

— точка роси у приміщені _р =8,8 ⁰С.

Визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску.

8. Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.

9. Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках.

R_K = 1,45 м²· ⁰С/Вт — термічний опір стіни у звичайному місці.

_В = 15,6 ⁰С — температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці.

= 3,8 ⁰С — зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці Визначаємо за графіком згідно з мал.3.

температура поверхні стіни у кутку будинку. Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

3.2 теплотехнічний розрахунок даху.

1. Вихідні умови:

Таблиця 3.2.1 Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів шарів стіни.

Таблиця 3.2.2 Розрахунков параметри клімату м. Запоріжжя.

2. Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі горищного покриття.

R_B — опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження.

R_К — термічний опір конструкції.

R_З — опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження.

_В = 8,7 Вт/(м²· ⁰С) — коефіцієнт теплосприйняття Згідно з таблиця 4^*.

_З = 23 Вт/(м²· ⁰С) — коефіцієнт тепловіддачі Згідно з таблиця 6^*.

Для горищного покриття приймаємо товщину мінераловатного утеплювача 0,16 м.

3. Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції.

— визначається за таблицею в залежності від температурної зони.

= 2,5 (м²· ⁰С)/ Вт Згідно з таблиця 3.

4. СПЕЦИФІКАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ВИРОБІВ Таблиця 4.1.

5. Техніко-економічна оцінка проектного рішення П_З = 311,04 м² — площа забудови — площа в межах зовнішнього периметра стін на рівні цоколю з урахуванням виступаючих частин.

П_Ж =167м² — житлова площа — площа житлових кімнат у будинку (площа ніш та площа зайнята під внутрішні сходи додаються до житлової площі).

П_П =59,94 м² — підсобна площа — сума площ обслуговуючого характеру.

П_Заг.кв= 228,99 м² — загальна площа — сума житлової та підсобної площ. Вона включає в себе і площу літніх приміщень з коефіцієнтом 0,3 для тераси та балконів.

П_{Заг.буд} =226,94 м² -загальна площа квартир без урахування площ балконів, сходових кліток, тамбура ліфтової шахти, технічного горища.

П_ЖБ =2004м² — загальна площа житлового будинку О_буд =11 797,7 м³ — будівельний об'єм — визначається множенням площі горизонтального перерізу по зовнішньому контуру будинку на рівні першого поверху на повну висоту будинку (від рівня чистої підлоги першого поверху до верху утеплювача горищного перекриття) Площинні коефіцієнти:

— для двокімнатної квартири.

— для двокімнатної квартири.

— для п’ятикімнатної квартири.

Об'ємний коефіціент:

— обємний коефіціент.

ЛІТЕРАТУРА.

1. СНиП 2.08.01−85 Жилые здания / Госстрой СССР. — М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.

1. СНиП ІІ-3−79^** Строительная теплотехника / Госстрой СССР. — М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.

2. СНиП 2.01.01−82 Строительная климатология и геофизика/ Госстрой СССР.-М.: Стройиздат 1983.

4. Сергейчук О. В. Архітектурно-будівельна фізика. Теплотехніка огороджуючих конструкцій будинків. Навчальний посібник / К.: Такі справи 1999.

5. Предтеченский Б. М. Архитектура гражданских и промышленных зданий Том 3. Учебник для вузов. В 5-ти томах. / М.: Стройиздат 1983.

6. Худенко В. Ф. Багатоповерховий житловий будинок з елементів заводського виготовлення. Методичні вказівки до виконання курсового проекту № 2 з курсу «Архітектура та містобудуванні «/Дніпропетровськ. Дніпропетр. держ. тех. універ. залізничн. трансп. 1993.