Аналіз пожежної безпеки деревообробного комбінату на прикладі ТОВ «Свиспан Лімітед»
Гасіння пожежі цеху ламінування здійснюємо водою, з різними домішками які підвищують її ефективність (бішофіт, змочувачі, згущувачі) що дозволяє скоротити витрати води на гасіння на 30−50 відсотків, а також повітряно-механічну та ін. піни. Піни більше використовують для захисту сусідніх штабелів від теплової радіації полум’я. при недостатній кількості сил та засобів у практиці застосовувались… Читати ще >
Аналіз пожежної безпеки деревообробного комбінату на прикладі ТОВ «Свиспан Лімітед» (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Зміст
Вступ Розділ 1. Характеристика об'єкту (будівлі, споруди, технологічного процесу) Розділ 2. Аналіз техногенної (пожежної) небезпеки Розділ 3. Моніторинг стану техногенної (пожежної) безпеки об'єкту
3.1 Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій будівлі
3.2 Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень
3.3 Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
3.4 Перевірка відповідності противибухового та протидимного захисту
3.5 Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції
3.6 Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
3.7 Перевірка відповідності електротехнічної частини
3.8 Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
3.8.1 Перевірка відповідності автоматичної пожежної сигналізації
3.8.2 Перевірка відповідності автоматичної установки пожежогасіння
3.8.3 Перевірка відповідності систем зв’язку та оповіщення
3.9 Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
3.10 Перевірка відповідності генерального плану Розділ4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації
4.1 Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
4.2 Обґрунтування вибору пожежнота аварійно-рятувальної техніки
4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі)
Розділ 5. Правила безпеки праці під час ліквідації надзвичайної ситуації
Висновки Література
Вступ
В умовах сьогодення значної уваги приділяють проблемам попередження виникнення надзвичайних ситуацій, захисту населення і території від різноманітних надзвичайних ситуацій, пов’язаних як із природними явищами так із факторами які є наслідком людської діяльності. Забезпечення пожежної безпеки є важливою державною задачею. Адже як показує практика дешевше і легше попередити виникнення надзвичайної ситуації ніж ліквідувати її наслідки. В наш, нелегкий час на етапі розвитку незалежної самостійної держави, коли підприємства працюють не на повну потужність, та після виникнення на них пожежі, в більшості випадків зовсім припиняють свою діяльність, необхідним є забезпечення пожежної безпеки підприємств які відіграють важливу роль у економіці країни.
В даній роботі розглядається забезпечення пожежної безпеки деревообробного заводу. Повна назва пiдприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» — одним iз найбiльших товаровиробникiв у Костопiльському районi Рiвненської областi, а також в Українi в цiлому i одночасно є потужним спонсором у реалiзацiї соцiальних проектiв розвитку району.
Протягом 2012 року в Україні зареєстровано 212 надзвичайних ситуацій. З них техногенного характеру — 120, природного характеру — 74, соціального характеру — 18. Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 301 особа (з них 50 дітей), та 851 — постраждали (з них 225 дітей). В тому числі 5 надзвичайних ситуацій виникли на території деревообробних підприємств. За орієнтованими розрахунками матеріальні збитки внаслідок надзвичайних ситуацій на деревообробних підприємствах сягають 2,3 млн. грн.
Переважно причиною нещасних випадків на об'єктах деревообробної промисловості являються пожежі. Проте нині 30% реєстрованих на виробництві вибухів припадають на деревообробні підприємства. За статистичними даними найчастішими місцями вибуху є бункери і збірники, пиловловлювачі, пневматичний транспорт і механічні транспортери.
Конституція України, як головний законодавчий акт держави вимагає від керівників підприємств забезпечення здорових і безпечних умов праці, що безпосередньо виражені в ст. 27 і 43.
Ст. 27 «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов’язком держави є захист життя людини» .
Ст. 43 «Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижче ніж визначена законом» .
Згідно ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку» складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працюючих є забезпечення пожежної безпеки об'єктів.
Згідно ст. 5: «Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи зобов’язані:
§ забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також вимог приписів і настанов органів державного пожежного нагляду
§ здійснювати заходи, щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цього виробничої автоматики.
В Україні створено ряд структурних підрозділів, які покликані захищати життя і здоров’я громадян України. Одним з таких структурних підрозділів є Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Завдяки профілактичній діяльності вона забезпечує пожежну безпеку на виробничих об'єктах та в житловому секторі. Профілактична діяльність покликана виключати можливість виникнення і розвитку пожеж, впливу на людей небезпечних факторів пожеж, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Розділ 1. Характеристика об'єкту (будівлі, споруди, технологічного процесу)
Основнi види діяльності, що здійснює ТзОВ «Свиспан Лімітед»: виробництво дерев’яних панелей (ДВП шліфована, ДСП ламінована); виготовлення карбамідо-формальдегідної смоли;
Станом на 16.09.2010 року на підприємстві працює 570 осіб, в тому числі 74 жінки.
Для вирішення виробничої програми в складі підприємства працюють такі основні цехи: цех підготовки технологічної сировини (ПТС); цех по виробництву деревностружкових плит ДСП-1 та ДСП-2; цех ламінування; цех по виробництву синтетичних клеїльних смол;
Допоміжні цехи та структурні підрозділи: механічний цех; паро-силовий цех; електроцех; Транспортний цех; будівельно-виконробська дільниця; лабораторії - ЕТЛ, ЦЗЛ, ПСЛ, КВПіА; дільниця виробничого обслуговування; відомча пожежна частина (ВПЧ);служба охорони підприємства; лікарський медпункт;
Найбільшу пожежну небезпеку на даному підприємстві являє цех ламінування, у зв’язку з складним технологічним процесом та зберіганням великої кількості готової продукції. Саме тому основну увагу приділяємо забезпеченню пожежної безпеки цього цеху.
Цех ламінування — будівля двохповерхова, 1-го ступеня вогнестійкості, розміром 72×12 м. загальною площею в плані -864 кв. м. Будинок без підвалу та горища. Висота будівлі - 12 м.
Стіни та перегородки виконані з залізобетонних плит та силікатної цегли. Оздоблення стін та стелі в коридорах та кабінетах на поверхах з негорючих матеріалів.
Покрівля — дах похилого типу покладений по незахищених металевих фермах. З лівої та тильної сторони будівлі передбачено по 1 вертикальній пожежній драбині з виходом на покрівлю.
Перекриття — залізобетонне по незахищених металевих двотаврових балках.
Пожежна навантага — технологічне обладнання, подріблена деревина та дерев’яна стружка, плити ДВП та ДСП, стелажі, меблі, конструктивні елементи приміщень.
Системи забезпечення пожежної безпеки — автоматичних систем пожежогасіння в будинку не передбачено. Для забезпечення подачі води на покрівлю поблизу стаціонарних вертикальних пожежних драбин встановлено сухотруби Ш 50 мм зі з'єднувальними головками системи «РОТ». Вогнегасники ВП-5 загальною кількістю 18 шт. в ящиках ПК.
Характеристики інженерного обладнання
Електропостачання підприємства здійснюється лініями електропередач від РЕМ до ЦРП і трансформаторних підстанцій цехів напругою до 10 кВт, а потім лініями електропередач з напругою 4 кВт. Освітлювально-силову мережу напругою 220/380 В може бути відключено черговим персоналом об'єкта від загального розподільчого щита, який знаходиться безпосередньо в цеху ламінування. Аварійне освітлення відсутнє.
Опалення водяне центральне — система трубопроводів водяного опалення діаметром 200 мм, довжина 2,5 км, тиск 4,5 Атм.
Загальнообмінна вентиляція в будівлі цеху ламінування — природна.
Прогнозування розвитку пожежі — шляхами розповсюдження вогню можуть бути готова сировина, меблі, обладнання та оздоблення приміщень, а також через високотемпературні конвективні потоки можливе виникнення розповсюдження вогню крізь дверні прорізи. В умовах швидкого розповсюдження диму по коридорах та приміщеннях будівлі організація евакуації та рятування людей є першочерговим завданням.
Шляхи евакуації - для евакуації людей та матеріальних цінностей з цеху ламінування застосовують дверні пройми.
Водопостачання
Внутрішнє - в будівлі цеху ламінування встановлено ПК з напівгайками типу «Богданова» діаметром 51 мм. Тиск у внутрішньому протипожежному водопостачанні 2−3 Атм.
Зовнішнє — від власної кільцевої водопровідної мережі діаметром 150 мм, на якій розташовано 49 ПГ. Тиск води у водопровідній мережі - 5 Атм, що складає водовіддачу 105 л/с і забезпечить роботу 2-х пожежних автомобілів.
Найближче вододжерело розташоване за межами підприємства р. Замчисько на відстані 180 метрів.
Характеристика технологічного процесу:
Костопільський деревообробний завод розміщений на окремій території. Він має розвантажувально-навантажувальні майданчики із залізничними під'їздами, де розташовані склади круглої деревини та склади готових виробів. Технологічний процес переробки деревини досить різноманітний і складатися з багатьох загальних операцій. Колоди деревини після очищення надходять до лісопильних цехів, де їх розпилюють на дошки або бруски. Після цього їх висушують або виготовляють з них заготовки для деталей. Деталі надходять до складальних цехів або відділень, де з них виготовляють необхідні вироби. Після складання вироби направляють на обробку та ламінування.
На території деревообробного заводу функціонує цех з виготовлення дерево-стружкових та деревоволокнистих плит, в яких установлені бункери для подрібненої деревини, змішувальні камери конвеєри для формування плит, етажерки з металевими піддонами, заповненими подрібненою деревиною, що оброблена клеєм, парові преси та інше обладнання.
Лісопильні цехи розміщені у одноповерхових будівлях з підвалами, які пристосовують для збирання тирси трісок та кори під час розпилювання круглої деревини. З цих приміщень тирсу системами пневмотранспорту подають до циклонів та бункерів цехів з виготовлення деревно-стружкових та дерево-волокнистих плит або на склади утилізації.
Деревно-стружкові плити (ДСП) — виготовляються з відходів лісопиляння, деревообробки й фанерного виробництва, це як правило дрібна і дуже дрібна стружки, яка при додаванні до неї штучної смоли (в якості сполучного компонента) при високій температурі і сильному тиску пресується в плиту. Застосовується стружка наступних порід дерев: сосна, ялиця, ялина, тополя, вільха, бук і береза. Стружку виготовляють спеціально з тонких стовбурів і гілок або з відходів деревообробної промисловості. Стружки повинні бути завжди розташовані строго паралельно площині плити.
Якщо уважно розглянути відходи деревно-стружкових плит, то неважко переконатися, що вони відмінні за структурою. Так, є одношарові плити, які пресуються з стружки тільки одного розміру і відрізняються досить грубою поверхнею. Тришарова плита включає в себе середній шар з грубої стружки і два покривних — з тоншою і щільніше спресованої стружки. У п’ятишаровій плиті між середнім і покривними шарами знаходиться ще один шар.
Повнотілі деревні матеріали ДСП випускаються товщиною в діапазоні від 8−25 мм, пустотні - від 23 до 120 мм при розмірі від 1250×1850.
У якості сполучного матеріалу для пресованої стружки використовуються штучні смоли, цемент або магнезит.
Дерев’яно-волокнисті плити (ДВП) — Матеріалом для виробництва ДВП служить перемелена на волокна деревина, а також відходи деревообробки (стружка, тріска, деревний пил), які змішуються з клеєм і потім спресовуються при високій температурі під тиском з додаванням синтетичних смол, парафіну, церезину, антисептиків та інших речовин.
У залежності від середовища, в якому здійснюється формування ДВП, способи виробництва плит ділять на «мокрий» і «сухий».
У першому випадку сировину розмочують у великій кількості води. У цю масу додають різні речовини, в залежності від необхідних характеристик майбутніх плит (водні емульсії синтетичних смол, емульсії з парафіну, каніфолі, бітуму, антисептики, азбест, гіпс), після чого формують листи. Далі масу зневоднюють, ущільнюють і розрізають на плити, знову спресовують і висушують. Одна сторона отриманих плит шліфується, а друга кешується або ламінується.
При «сухому» методі сполучні речовини (в основному, синтетичні смоли) додаються у формувальну суміш у сухому вигляді, а процес пресування відбувається при більш високій температурі і при меншому тиску, ніж при «мокрому» способі. У результаті виходять гладкі з обох сторін плити з більш пористою і пухкою структурою.
Розміри плит: довжина 1200−5500 мм, ширина 1000−2140 мм, товщина 2,5−12 мм.
Ламінування — облицювання плівками на основі паперів, просочених ламіновими смолами, які тверднуть під впливом високих температур і тисків. Дане покриття має стійкість до подряпин, впливу хімічних реактивів, і є аналогом декоративного паперово-шаруватого пластику (ДБСП), що виготовляє за подібною технологією й називається в Німеччині ламінатом.
Каширування — облицювання деревної плити полімерною плівкою або паперово-смоляною плівкою з повною поліконденсацією смоли й наступним нанесенням слою лакофарбового матеріалу. Часто ці плівки узагальнюють однією назвою — плівка з фінішем-ефектом. Закріплення плівки на плиті відбувається за допомогою клею, який наноситься на плиту або на плівку в технологічному процесі облицювання.
Розділ 2. Аналіз техногенної (пожежної) небезпеки
Пожежна небезпека промислових об'єктів характеризується наявністю таких факторів: наявністю горючих речовин; наявністю джерел запалювання; наявністю можливих шляхів розповсюдження пожежі; наявністю умов що ускладнюють гасіння пожежі; можливістю утворення ВНС;
Горючі речовини — це тверді, горючі речовини і матеріали, горючі гази, рідини, пил, які при відповідному кількісному співвідношенні із окислювачем можуть горіти та вибухати.
Джерела запалювання — це джерело тепла, температури чи запасу теплової енергії, якого достатньо для запалювання горючого середовища. Джерелами запалювання можуть бути: відкритий вогонь та іскри; теплові прояви електричного струму; тепло механічного тертя; тепло хімічних реакцій;
Шляхи розповсюдження пожежі - це шляхи, по яким розповсюджується пожежа.
Умови, що ускладнюють гасіння пожежі - це сукупність небезпечних факторів (велике пожежне навантаження, сильне задимлення, наявність великої кількості людей, великі площі приміщень, відсутність протипожежного водопостачання тощо.) під впливом, або за відсутності яких ускладнюється гасіння пожежі.
ВНС (вибухонебезпечне середовище) — це об'єм, у якому середовище внаслідок природних або виробничих чинників може стати вибухонебезпечним.
Розглянемо більш детально кожну з цих позицій для цеху ламінування ТзОВ «Свиспан Лімітед».
Горючі речовини, які присутні у цеху ламінування — це насамперед сировина (дрібна стружка, тріска, дерев’яний пил), готова продукція (плити ДВП та ДСП), стелажі, вікна, двері, папір для ламінування, меблі приміщень.
Характерними джерелами запалювання для цеху ламінування є:
· Теплові прояви електричного струму (коротке замикання, займання ізоляції при перевантаженні, перевантаження електричних мереж та машин, великі перехідні опори);
· Тепло механічного тертя (нагрів у підшипникових вузлах та пасових передачах);
· Відкритий вогонь та іскри (газозварювальні роботи, необережне поводження з вогнем);
На промислових об'єктах дуже багато умов які ускладнюють гасіння пожежі, яка виникла. З метою зменшення їх кількості з’ясуємо, які ж саме умови будуть сприяти розповсюдженню пожежі у цеху ламінування:
· Наявність значної кількості горючих речовин та матеріалів у приміщеннях;
· Відсутність автоматичних установок гасіння пожежі;
· Наявність великої кількості технологічних комунікацій;
· Відсутність або незадовільний стан протипожежного водопостачання;
· Відсутність або несправність первинних засобів пожежогасіння;
· наявність незахищених горючих будівельних конструкцій;
· невідповідність протипожежних розривів між будівлями;
· захаращеність під'їздів до будівлі;
Можливі шляхи поширення пожежі:
· По сировині, паперу для ламінування та готовій продукції;
· По стелажам, меблям, горючим будівельним конструкціям, дверям, вікнам.
Можливість утворення ВНС — в приміщенні цеху ламінування ТзОВ «Свиспан Лімітед» вибухонебезпечне середовище не утворюється.
Отже як висновок можна сказати, що пожежа, що почалася, може швидко поширюватись, прийняти великі розміри та заподіяти значних збитків. Саме тому аналіз пожежної безпеки цеху ламінування ТзОВ «Свиспан Лімітед» є досить важливим та необхідним.
3. Моніторинг стану техногенної (пожежної) безпеки об'єкту
3.1 Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій будівлі
Основні будівельні конструкції та елементи розраховані на роботу протягом тривалого часу, але в умовах пожежі вони можуть бути зруйнованими або пошкодженими за певний період часу. При цьому можливе повне або часткове обвалення конструкцій будівлі і як наслідок загибель людей та пожежних, які гаситимуть пожежу.
Щоб запобігти цьому, в будівельних нормах і правилах вводяться вимоги до вогнестійкості будівельних конструкцій та до вогнестійкості будівлі в цілому.
Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях.
Межа вогнестійкості конструкції - визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції: втрати несучої здатності ®;втрати цілісності (Е);втрати теплоізоляційної здатності (І).
Межа поширення вогню (М):
· М0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);
· М1 (Мсм — для горизонтальних конструкцій; М40 см — для вертикальних конструкцій);
· М2 (М > 25 см — горизонтальних конструкцій; М > 40 см — для вертикальних конструкцій).
Фактичний ступінь вогнестійкості будівлі визначається за найгіршим показником межі вогнестійкості одного з конструктивних елементів та межі поширення вогню.
Допустимий ступінь вогнестійкості будівлі - це мінімальний ступінь опору руйнування в умовах пожежі, якому повинна відповідати будівля, щоб задовольнити вимоги безпеки.
Таблиця Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій будівлі
№ п/п | конструкції | Фактично | Вимагається нормами | Висновок | |
1. | Колони | R 150 M0 | R 120 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
2. | Зовнішні не несучі стіни | E 30 M0 | E 15 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
3. | Стіни сходових клітин | REI 150 M0 | REI 120 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
4. | Внутрішні не несучі стіни (перегородки) | EI 30 M0 | EI 15 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
5. | Перекриття між поверхове | REI 45 M0 | REI 45 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
6. | Покриття: — ферми; — настили | RE 15 M0 | RE 15 M0 | Відповідає ДБН В 1.1−7-2002 табл.4 | |
Висновок: Фактичний ступінь вогнестійкості будівлі - І, що відповідає допустимому ступеню вогнестійкості будівлі - ІІ.
3.2 Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень
Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень проводиться з метою перешкоджання розповсюдження можливої пожежі, забезпечення безпечної евакуації людей та створення умов для успішного гасіння пожежі, шляхом правильності виконання внутрішнього планування будівлі, та дотримання норм пожежної безпеки.
Таблиця Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Визначається по нормах | Підстава | Висновок | |
1. | Ступінь вогнестійкості будівлі. | І | II | СНиП 2.09.02−85 табл. 1 | ||
2. | Поверховість будівлі | 2 поверхи | До 6 поверхів | СНиП 2.09.02−85 табл. 1 | ||
3. | Ізоляція допоміжних приміщень | Перегородка п/п,І-го типу МВ=2,5 год. | П/п перегородка І-го типу з МВ=0,75год. | СНиП 2.09.02−85 п. 2.10 | ||
4. | Площа проти пожежного відсіку | 3050 м² | 2600 м² | СНиП 2.09.02−85 т.1 | ||
5. | Ізоляція допоміжних приміщень | Не ізольовані | Не вимагається | СНиП 2.09.02−85 п. 2.10 | ||
6. | Вимоги до протипожежного перекриття | Перекриття відповідає вимогам, має фактичну межу вогнестійкості більше 1 год та шви, які додатково затираються цементним розчином | Повинні перетинати зовнішні стіни, що виконані з горючих матеріалів; прилягати без проміжку до стін, виконаних із негорючих матеріалів; перетинати засклення, що розташовано на рівні перекриття | п. 4.10 ДБН В.1.1−7-2002 | ||
7. | Виконання стін | Оздоблення стін, в цеху ламінування, електрощитової, коридорах, стель, сходів, покриттів підлог виконані з негорючих матеріалів. | Не дозволяється виконувати з горючих матеріалів оздоблення зовнішніх поверхонь, зовнішніх стін, а також наклеювати горючі плитки, а також обладнання підлоги з горючих матеріалів у приміщеннях та на шляхах евакуації | п. 5.24 ДБН В.1.1−7-2002 | ||
Висновок: Об'ємно-планувальні рішення відповідають протипожежним нормам.
3.3 Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
Одним із найважливіших питань профілактики пожежної безпеки, спрямованих на забезпечення безпеки людей при виникненні пожежі в будинках і спорудах є питання своєчасної й організованої їх евакуації.
Евакуація — це процес самостійного прямування людей, що знаходяться під загрозою небезпечних для життя людини чинників пожежі, із приміщень (будинків і споруд) у безпечну зону через заздалегідь передбачені евакуаційні шляхи і виходи.
Однією з основних задач пожежної профілактики є створення в будинках і спорудах таких умов, при яких пожежа, що виникла не створювала би небезпеки для здоров’я людини протягом необхідного для евакуації часу.
Таблиця
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Вимагається за нормами | Підстава | Висновок | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
1. | Кількість виходів з поверху | Більше ніж 2 | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 4.3 | |||
2. | Кількість виходів з будівлі | Більше ніж 2 | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 4.3 | |||
3. | Нахил маршів сходової клітини | 1:2 | 1:2 | СНиП 2.09.02−85 п. 4.96 | ||
4. | Ширина маршів сходової клітини | 1,4. | Більше ніж 1.35 | СНиП 2.09.02−85 п. 4.72 | ||
5. | Напрямок відкривання дверей з кабінетів | По ходу евакуації | По ходу евакуації | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 4.12 | ||
6. | Напрямок відкривання дверей із сходової клітки | По ходу евакуації | По ходу евакуації | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 4.12 | ||
7. | Висота проходу над шляхами евакуації | 3.5 м | Більше ніж 2.2м | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 4.12 | ||
8. | Ширина коридору | 3 м | Більше ніж 2.2м | СНиП 2.09.02−85 п. 14.5 | ||
9. | Освітлення сходової клітини | природне | природне | СНиП 2.09.02−85 п.11 | ||
10. | Ширина площадки сходової клітини | 2 м | Більше ніж 2.5м | СНиП 2.09.02−85 п. 4.13 | ; | |
11. | Відстань по коридору від найбільш віддаленої точки до сходової клітини | 4.5м | Менше ніж 5 м | ДБН В. 1−1-7−2002 п. 5.13 | ||
12. | Тип сходів | 1-ий тип | 1-ий тип | СНиП 2.09.02−85 п. 4.13 | ||
13. | Стаціонарні пожежні драбини | вимагається | СНиП 2.09.02−85 п. 28.3 | |||
Висновок: за результатами перевірки робимо висновок, що шляхи евакуації відповідають вимогам норм крім сходових площадок, ширина яких менша допустимої на 0.5м.
3.4 Перевірка відповідності противибухового та протидимного захисту будівлі
Протидимовий захист включає в себе цілий комплекс об'ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних і спеціальних рішень.
Дим — це дрібнодисперсна система зважених частинок продуктів горіння в газоповітряному середовищі, що розповсюджується в суміжні приміщення та на вище розташовані поверхи будівлі. Дим сприяє зниженню концентрації кисню в середовищі, зменшує можливість видимості на відстані 6 м та менше, а також містить у собі токсичні речовини повного та не повного згорання. Всі ці фактори призводять до збільшення часу евакуації, що в більшості випадках приводить травматизму, а інколи і до смерті; до збільшення часу виявлення осередку пожежі та його гасіння.
Таблиця Перевірка відповідності протидимного захисту будівлі
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Вимагається по нормах | Підстава | Висновок | |
1. | Наявність улаштування димовилучення | Віконні отвори | Чистота повітря може забезпечуватись Природнім збудженням через вікна та отвори | СНиП 2.04.05−91 п. 4.3 | ||
2. | Необхідність улаштування легко скидних конструкцій | Не передбачено | Не вимагається для приміщень кат «В» | СНиП 2.09.02−85 п. 2.42 | ||
Висновок: під час перевірки протидимного та противибухового захисту приміщень не було виявлено порушень вимог та правил пожежної безпеки.
3.5 Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції
Система опалення — комплекс конструктивних елементів, що призначені для отримання передачі необхідної кількості тепла до всіх приміщень, які потрібно обігрівати.
Магістральні трубопроводи системи опалення прокладаються із стальних водогазопровідних труб та електрозварних труб та ізолюються мінераловатними плитами товщиною 50 мм. В системі опалення в якості теплоносія використовується вода з температурою 900С. Спуски води з горизонтальних систем опалення виконується через магістральні стояки в підвалі будівлі.
Вентиляція — це регульований повітрообмін в приміщенні для видалення надлишку температури, вологи, отруйних речовин, з ціллю забезпечення в приміщенні допустимого температурного режиму та чистоти повітря. Обмін повітря забезпечують вентиляційні системи, припливна система, що надає повітря та витяжна — що забирає.
Таблиця Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Вимагається за нормами | Підстава | Висновок | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
1. | Види систем опалення | Центральна водяна | парове; водяне; повітряне | СНиП 2.04.05−91 дод. 11 п.11 | ||
2. | Види опалювальних приладів | Ребристі радіатори | Ребристі радіатори | СНиП 2.04.05−91 п. 3.46 | ||
3. | Місце установки ребристих радіаторів | 100 мм до поверхні стіни, вільний доступ | 100 мм до поверхні стіни, вільний доступ | СНиП 2.04.05−91 п. 3.45 | ||
4. | Температура теплоносія | 1000С | Не більше ніж 130оС | СНиП 2.04.05−91 дод. 11 | ||
6. | Наявність захисних екранів на опалювальних приладах | Відсутні | Вимагається на відстані не менше 100 мм від приладу | СНиП 2.04.05−91 п. 3.57 | ; | |
7. | Вид системи вентиляції | природна | природна | СНиП 2.04.05−91 п. 4.41 | ||
8. | Влаштування аварійної витяжної вентиляції | відсутня | Аварійна вентиляція з побудженням | СНиП 2.04.05−91 п. 4.61 | ; | |
9. | Переріз трубопроводу | 200 мм | 200 мм | СНиП 2.04.05−91 дод. 21 | ||
Висновок: система вентиляції та опалення не відповідає вимогам. Потрібно влаштувати захисні екрани на опалювальних приладах, та аварійну витяжну вентиляцію.
3.6 Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
Будівля цеху ламінування живиться від міської магістральної водопровідної мережі. Відповідно до п. 8.46, магістральна лінія виконана із чавунних труб діаметром 150 мм, система прокладки лінії кільцева, до пожежного гідранту далі відгалуження до засувки, а від засувки по трубопроводу діаметром 65 мм на ввід в будівлю.
Таблиця Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Вимагається за нормами | Підстава | Висновок | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
1. | Наявність внутрішньої водомережі | В наявності | Вимагається | СНиП 2.04.01−85 п. 6.5 | ||
2. | Наявність зовнішньої водомережі | В наявності | Вимагається | СНиП 2.04.02−84 п. 2.11 | ||
3. | Встановлення пожежних кранів | На сходових клітинах | В найбільш допустимих місцях | СНиП 2.04.02−84 п. 6.16 | ||
4. | Відстань між гідрантами | 100 м. | Допускається на відстані до 200 м. | СНиП 2.04.02−84 п. 8.16 | ||
5. | Відстань від ПГ до будівлі | 6 м | Більше ніж 5 м | СНиП 2.04.02−84 п. 8.16 | ||
6. | Відповідність зовнішнього водопроводу | кільцева | кільцева | СНиП 2.04.02−84 п. 9.29 | ||
7. | Необхідна кількість пожежних водоймищ | 2-ПВ Об'ємом 500 м³ | СНиП 2.04.02−84 п. 8.5 | |||
8. | Обладнання пожежних кранів | Відсутнє | Прогумований рукав довжиною 20 м з стволом РС-50; | СНиП 2.04.02−84 п. 6.14 | ; | |
9. | Відстань від пожежного резервуару до будівлі | 50 м 70 м | м | СНиП 2.04.02−84, п. 9.30 | ||
10. | Наявність показників ПВ | Відсутні | Вимагається | ППБУ п. 6.3.1.11 | ; | |
Висновок: протипожежне водопостачання не відповідає вимогам. Недоліки:
— біля місць розташування ПВ встановити таблички.
— обладнати ПКК.
3.7 Перевірка відповідності електротехнічної частини
Приміщення цеху ламінування забезпечено високовольтною — розподільчою трансформаторною станцією, що складається з 2 трансформаторів, які живлять головну розподільну систему (ГРС) низької напруги. ГРС встановлена в електрощитовій будинку.
Електропостачання здійснюватися через ГРС на інші панелі за допомогою силових кабелів номінальною потужністю 1 кВ по електрпроводах, прокладеним у жолобах і кабельних лотках.
Для кожної системи передбачено електролічильник.
Аварійна система освітлення встановлена в аварійних виходах і сходових прольотах.
Для зовнішнього освітлення використовується штанговий тип освітлювальних приладів.
Головний розподільчий щит встановлений в приміщенні електрощитової на першому поверсі. Відповідно до вимог п. 7.1.22 ПУЕ, як правило РП, ГРЩ слід встановлювали в щитових приміщеннях, доступних, тільки для обслуговуючого персоналу. В будівлі цеху ламінування з головним розподільчим щитом відокремлюється від інших приміщень протипожежними перегородками з межею вогнестійкості 1,2 год та доступне тільки для обслуговуючого персоналу.
Таблиця
Перевірка відповідності електротехнічної частини
№ п/п | Що перевіряється | Фактично передбачено | Вимагається за нормами | Підстава | Висновок | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
1. | Клас зон | П-ІІа | П-ІІа | (ПУЭ п. 7.33) ДНАОП т. 4.8.3 | ||
2. | Марка проводу | ПРТО | Допускаються мідні жили | ПУЭ п. 7.3.39 ДНАОП т. 4.8.3 | ; | |
3. | Спосіб прокладання | В трубах | В трубах, метало рукавах | ПУЕ п. 2.1.33 | ||
4. | Марка вимикачів | Ступінь захисту ІР-44 | Не менше ІР-44 | ПУЭ п. 7.3.15 ДНАОП т. 4.8 | ||
5. | Електросвітильники в цехах | ІР-53 | ІР-53 | ПУЭ т.7.3.12 | ||
6. | Необхідність влаштування захисного заземлення | Відсутнє | Захист обладнання від статичної електрики | ПУЭ п. 7.3. | ; | |
7. | Блискавко захист категорії | Степеневий поодинокий | III | РД 34.21.122.87п.1.5 | ; | |
8. | Висота розміщення вимикачів від рівня підлоги | 1.6м | 1.8м | ПУЕ п. 7.6.37 | ; | |
9. | Світлові покажчики «Вихід» | На шляхах евакуації | На шляхах евакуації | ПУЕ п. 7.2.36 | ||
10. | Розподільчі щити | ІР-44 | ІР-43 | ПУЕ п. 7.4.42 | ||
Висновок: елементи електрообладнання та блискавкозахист не відповідають протипожежним нормам. Для приведення у відповідність потрібно провести заземлення обладнання, влаштувати блискавковідвід та збільшити висоту вимикачів від рівня підлоги
3.8 Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
3.8.1 Перевірка відповідності автоматичної пожежної сигналізації
Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вживання необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск систем димота тепловидалення, підпору повітря, пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, протипожежними дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа», тощо).
Системи пожежної сигналізації повинні:
· виявляти ознаки пожежі на ранній стадії;
· передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність;
· формувати сигнали управління для систем протипоженого захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі;
· сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
· При побудові, проектуванні, монтуванні, уведенні до експлуатування, і технічному обслуговуванні систем пожежної сигналізації необхідно керуватися вимогами ДСТУ-Н CEN/TS 54−14 та цих будівельних норм.
Таблиця
п/п | Що перевіряється | Фактично | Вимагається по нормах | Підстава | Висновок | |
1. | Необхідність улаштування АCПC | Встановленна АСПС | Вимагається влаштування АСПС | ДБН В.2.5−56:2010 | ||
5. | Наявність пожежних сповіщувачів | Тепловий ПС ИП-104 | Тепловий пожежний сповіщувач | ДБН В.2.5−56:2010 | ||
6. | Відстань між сповіщувачами | 4 м | 4,5 м | ДБН В.2.5−56:2010 | ||
7. | Відстань між сповіщувачем і стіною | 2 м | 2 м | ДБН 2.5.13−98 таблиця Л.3 | ||
Висновок: В результаті проведення перевірки можна зробити висновок, що пожежна сигналізація відповідає вимогам норм
3.8.2 Перевірка відповідності автоматичної установки пожежогасіння
Автоматична установка пожежогасіння призначена для виявлення осередку пожежі, подачі вогнегасних засобів в осередок пожежі, ліквідації загоряння в початковій стадії, охолодження конструкцій та інформування про пожежу в приміщення з цілодобовим чергуванням.
Виходячи з пожежної небезпеки і фізико-хімічних властивостей речовин та матеріалів, які зберігаються і застосовуються у приміщеннях, цеху ламінування повинен обладнуватися АСПГ відповідно до вимог ДБН В 2.5−56:2010 «Системи протипожежного захисту».
Таблиця
п/п | Що перевіряється | Фактично | Вимагається по нормах | Підстава | Висновок | |
1. | Необхідність улаштування АУПГ | Відсутні | Вимагається влаштування спринклерних АУПГ | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
2. | Розміщення зрошувачів | Відсутні | Між балками | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
3. | Відстань від перекриття до розетки зрошувача | Відсутні | 0,08 — 0,4 м | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
4. | Відстань від стін до зрошувачів | Відсутні | ? 2 м | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
Висновок: В результаті проведення перевірки можна зробити висновок, що приміщення цеху ламінування необхідно обладнати АСПГ.
3.8.3 Перевірка відповідності систем зв’язку та оповіщення про надзвичайну ситуацію (пожежу)
Таблиця
п/п | Що перевіряється | Фактично | Вимагається по нормах | Підстава | Висновок | |
1. | Необхідність улаштування СО | СО 2 типу | Вимагається влаштування СО 2 типу | ДБН В 2.5−56:2010 | ||
2. | Спосіб оповіщення | Звуковий | Звуковий | ДБН В 2.5−56:2010 | ||
3. | Черговість оповіщення | тільки в одному приміщенні | всіх одночасно | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
4. | cвітлові покажчики «Вихід» | Відсутні | вимагається | ДБН В 2.5−56:2010 | ; | |
Висновок: В результаті проведення перевірки виявлені такі недоліки:
Відсутність світлових покажчиків вихід та черговість оповіщення по окремих приміщеннях.
3.9 Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
Залежно від виду вогнегасної речовини існують наступні види вогнегасників: водопінні (для гасіння пожеж класів, А та В), порошкові (для гасіння пожеж класів А, В, С та Е), вуглекислотні (гасіння пожеж класів В та Е).
Таблиця
№ п/п | Що перевіряється | Фактично | Вимагається за нормами | Підстава | Висновок | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
1. | Наявність ПЗПГ | Є в наявності | Повинні бути в наявності | ППБУ п. 6.4.8. | ||
2. | Тип вогнегасників | ВП-5 | Пінні вуглекислотні | ППБУ п. 11.19 Т.1 | ||
3. | Кількість вогнегасників на поверсі | >2 | ППБУ таб 1 дод.2 | |||
4. | Місця розташування | 1.2м від підлоги | 1.5м від підлоги | ППБУ п. 6.4.16 | ; | |
5. | Наявність пожежних щитів | 1 пожежний щит | 1 пожежний щит в цеху | ППБУ п. 7, дод.2 | ||
6. | Комплектність щита | пісок, відра, лопати, | повинні бути: пісок, багор, відра, лопати, гаки | ППБУ п. 7, дод.2 | ; | |
7. | Вказівні знаки місця знаходження ПЗПГ | відсутні | Необхідно | ППБУп.6.4.10 | ; | |
Висновок: первинні засоби пожежогасіння цеху ламінування не відповідають вимогам ППБУ. Недоліки:місце розташування вогнегасників від підлоги необхідно 1,5 м; необхідно укомплектувати пожежний щит; повісити вказівні знаки місця знаходження ПЗПГ.
3.10 Перевірка відповідності генерального плану
Таблиця
№ п/п | Що перевіряється | Фактично | Вимагається | Підстава | Висновок | |
Розташування Б і С з урахуванням зонування | Розташовані у виробничій зоні | Розташування у виробничій зоні | ДБН 360−92* п. 2.3 | |||
Кількість в'їздів на територію | 2 в'їзд | S<5 га 2 в'їзд і більше | СНиП ІІ-89−80 п. 3.43 | |||
Ширина в'їздів на територію | 4 м | не менше 4 м | СНиП ІІ-89−80 п. 3.44 | |||
Розташування будівель і споруд у відповідності рози вітрів | З навітряної сторони до інших будівель | Розташування з навітряної сторони до інших будівель | СНиП ІІ-89−80 п. 3.29 | |||
Улаштування під'їздів до будівель | По всій стороні, з обох боків | По всій стороні, з обох боків | СНиП ІІ-89−80 п. 3.46 | |||
Відстань від проїжджої частини до будівлі | 4 м | Не більше 8 м. | СНиП ІІ-89−80 п. 3.46 | |||
Відстань до пожежної частини | 2 км | Не більше 4 км. | СНиП ІІ-89−80 п. 3.37 | |||
8. | Рельєф місцевості, розташування підприємства | Промисловий район | У відповідності проекту планування промислового району | СНиП ІІ-89−80 п. 2.2 | ||
Висновок: генеральний план відповідає всім протипожежним вимогам та нормам.
протипожежний конструкція автоматика пожежогасіння
4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі) на об'єкті
4.1 Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
Пожежа — позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля. (згідно з ДСТУ 2272 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.)
Класифікація пожеж здійснюється на підставі ГОСТ 22 331–87 «Пожежна техніка. Класифікація пожеж». Класи і підкласи пожеж вказані в таблиці 4.1.
Таблиця4.1
Позначення класу пожежі | Характеристика класу | Позначення підкласу | Характеристика підкласу | |
А | Горіння твердих речовин | А1 | Горіння твердих речовин, яке супроводжується тлінням (наприклад, дерево, папір, солома, вугілля, текстильні вироби). | |
А2 | Горіння твердих речовин, яке не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаса) | |||
В | Горіння рідких речовин | В1 | Горіння рідких речовин, які не розчиняються у воді (наприклад, бензин, ефір, парафін, нафтове паливо). | |
В2 | Горіння рідких речовин, які розчиняються у воді (наприклад, спирт, метанол, гліцерин). | |||
С | Горіння газоподібних речовин | ; | наприклад, побутовий газ, водень, пропан | |
Д | Горіння металів | Д1 | Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюміній, магній та їх сплавів). | |
Д2 | Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад, натрій, калій). | |||
Д3 | Горіння металовмісних сполук (наприклад, металоорганічні сполуки, гідриди металів) | |||
У даному дипломному проекті розглянемо питання гасіння умовної пожежі цеху ламінування, основними горючими матеріалами в якому є бункери для подрібненої деревини, змішувальні камери, конвеєри для формування плит, етажерки з металевими піддонами, заповненими подрібненою деревиною, що оброблена клеєм, парові преси, плити ДВП, ДСП та інше обладнання. Пожежна навантага цеху ламінування складає - 140−160 кг/м2. Питома швидкість вигорання деревини досягає 50 кг/м2Чгод, а фанери — до 80 кг/м2Чгод.
Як висновок можна сказати, що умовна пожежа цеху ламінування буде класифікуватись як пожежа класу А1 — горіння твердих речовин, яке супроводжується тлінням.
Гасіння пожежі цеху ламінування здійснюємо водою, з різними домішками які підвищують її ефективність (бішофіт, змочувачі, згущувачі) що дозволяє скоротити витрати води на гасіння на 30−50 відсотків, а також повітряно-механічну та ін. піни. Піни більше використовують для захисту сусідніх штабелів від теплової радіації полум’я. при недостатній кількості сил та засобів у практиці застосовувались вибухові речовини для створення розривів, щоб затримати швидке розповсюдження полум’я. Інтенсивність подачі води для гасіння 0,1.0,35 л/(м2Чс) в залежності від вологості деревини, та для захисту (локалізації) 0,2 л/(м2Чс). Для гасіння та захисту використовують потужні водяні струмені із стволів РС-70 без насадків, переносні та пересувні лафетні стволи (ПЛС-60), а також лафетні стволи встановлені на пожежних машинах.
4.2 Обґрунтування вибору пожежно- та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі)
Гасіння пожежі цеху ламінування характерне залученням великої кількості підрозділів пожежної охорони, а також їх завчасної підготовки до успішного гасіння пожеж. При наявності в гарнізоні у першу чергу необхідно застосовувати пожежні насосні станції (ПНС-110), насосно-рукавні автомобілі (АНР), та рукавні автомобілі для організованого прокладання магістральних рукавних ліній. Магістральні рукавні лінії прокладають найкоротшими шляхами до позицій локалізації та ін. місць на пожежах, де необхідно подавати воду на гасіння та захист. При горінні будівель значної висоти доцільно використовувати колінчасті автопідйомники та автодрабини.
При необхідності освітлення місця пожежі застосовують автомобілі зв’язку і освітлення.
Зважаючи на горюче навантаження приміщень, та характер можливої пожежі, для гасіння необхідно залучати основні пожежні автомобілі - автоцистерни.
При розрахунку сил і засобів техніку обиратимемо згідно розкладу виїзду. Інші автомобілі основного і спеціального призначення викликаються на пожежу за вимогою КГП.
Таблиця 4.2
Розклад виїзду оперативно-рятувальних підрозділів
№ виклику | Назва підрозділу | кількість прибуваючої на пожежу техніки | Час слідування, хв. | |
ВПО ТзОВ «Свіспанлімітед» | 2 АЦ: АЦ-40(130) 63Б АЦ-40(131) 137А | |||
ДПРЧ-7 | 2 АЦ: АЦ-40(130) 63Б АЦ-40(131) 137А АД-30(130)Л21 | |||
ДПРЧ-9 | 2 АЦ: АЦ-40(130) 63Б АЦ-40(131) 137А | |||
ДПРЧ-6 | 1 АЦ-40(131) 137А | |||
ДПРЧ-20 | 1 АЦ-40(131) 137А | |||
ДПРЧ-3 | 1 АЦ-40(130) 63Б ГДЗС | |||
4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі)
У даному розділі розглядаємо питання гасіння можливої пожежі цеху ламінування ТЗоВ «Свиспан лімітед» На основі розглянутої оперативно-тактичної характеристики цех ламінування, враховуючи те що на об'єкті практично цілодобово знаходиться велика кількість горючих матеріалів, припустимо, що в наслідок необережного поводження з вогнем відбулося загоряння горючих матеріалів, з наступним розвитком пожежі по готовій сировині та стелажам. Місце можливого виникнення пожежі приймемо: лінія пресу «Вемханер — 2» на першому поверсі, що знаходиться в куті будівлі. Час розвитку пожежі складається: з часу до повідомлення в пожежну частину — 6 хв., час слідування першого підрозділу — 2 хв., час бойового розгортання першого підрозділу з урахуванням роботи ланок ГДЗС — 6 хв. Час введення сил іншими підрозділами визначається на основі розкладу виїзду. Лінійна швидкість розповсюдження горіння становить 1 м/хв.
4.3.1 Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів:
фвр. = фд.п. + фзб. + фсл. + фо.р. = 6 + 1 + 2 + 6 = 15 хв.
де: фд.п. — час від виникнення пожежі до повідомлення в ПЗЧ або ОДС;
фзб. — час на збір і виїзд по тривозі; фсл. — час слідування до місця;
фо.р. — час оперативного розгортання ДПРЧ-9 з врахуванням роботи ланок ГДЗС.
4.3.2 Визначаємо форму розвитку пожежі і її параметри на три моменти часу:
· На момент повідомлення про пожежу:
R6п = 0,5 · Vл · ф1 = 0,5 · 1 · 6 = 3 м, де: R6п — радіус площі пожежі через 6 хв з моменту її виникнення;
ф1 — час розвитку пожежі;
Vл — лінійна швидкість поширення горіння.
S6п = 0,25р (R6п)2 = 0,25 · 3,14 · 32 = 7,065 м2,
де: S6п — площа пожежі через 6 хв. має кутову форму.
Р 6п = 0,5рR6п + 2R6п = 0,5 · 3,14 · 3 + 2 · 3 = 10,71 м, де: Р6 п — периметр пожежі через 6 хв. для кутової форми пожежі.
Ф6п = 0,5рR6п = 0,5 · 3,14 · 3 = 4,71 м, де: Ф6п — фронт пожежі через 6 хв. для кутової форми пожежі.
V6s = S6п / ф1= 7,065 / 6 = 1,17 м2/хв, де: V6s — швидкість зростання площі пожежі в перші 6 хв.
V6p = Р6п/ ф1 = 10,71 / 6 = 1,78 м/хв, де: V6p — швидкість зростання периметра пожежі в перші 6 хв.
V6Ф = Ф6п/ ф1 = 4,71 / 6 = 0,78 м/хв, де: V6Ф — швидкість зростання фронту пожежі в перші 6 хв.
· На момент прибуття до місця пожежі першого підрозділу:
фпр. = фд.п. +фзб. +фсл.= 6 + 1 + 2 = 9 хв.
R14п = 0,5 · Vл · фпр = 0,5 · 1 · 9 = 4,5 м.
де: фпр — 9 хв час від початку пожежі до моменту прибуття першого підрозділу;
S9п = 0,25р (R9п)2 = 0,25 · 3,14 · 4,52 = 15,89 м2,
де: S9п — площа пожежі через 9 хв;
Р 9п = 0,5рR9п + 2R9п = 0,5 · 3,14 · 4,5 + 2 · 4,5 = 16,06 м, де: Р9п — периметр пожежі через 9 хв.
Ф9п = 0,5рR9п = 0,5 · 3,14 · 4,5 = 7,06 м, де: Ф9п — фронт пожежі через 9 хв.
V9s = S9п/ ф9 = 15,89 / 9 = 1,76 м2/хв, де: V9s — швидкість зростання площі пожежі за 9 хв.
V9p = Р9п / ф9 = 16,06 / 9 = 1,78 м/хв, де: V9p — швидкість зростання периметра пожежі за 9 хв.
V9Ф = Ф9п / ф9 = 7,06 / 9 = 0,78 м/хв, де: V9Ф — швидкість зростання фронту пожежі за 9 хв.
· На момент введення сил і засобів першим підрозділом:
R15п = 0,5Vл · ф1 + Vл · ф2 = 0,5 · 1 · 10 + 1 · 5 = 10 м, Форма розвитку пожежі до моменту введення сил і засобів на гасіння караулом в приміщенні цеху буде кутова.
S15п = 0,25р (R15п)2 = 0,25 · 3,14 · 102 = 78,5 м2,
де: S15п — площа пожежі через 15 хв. в приміщенні цеху;
Р 15п = 0,5рR15п + 2R15п = 0,5 · 3,14 · 10 + 2 · 10 = 35,7 м, де: Р15п — периметр пожежі через 15 хв.
Ф15п = 0,5рR15п = 0,5 · 3,14 · 10 = 15,7 м, де: Ф15п — фронт пожежі через 15 хв.
V15s = S15п/ ф15 = 78,5 / 15 = 5,23 м2/хв, де: V15s — швидкість зростання площі пожежі за 15 хв.
V15p = Р15п / ф15 = 35,7 / 15 = 2,38 м/хв, де: V15p — швидкість зростання периметра пожежі за 15 хв.
V15Ф = Ф15п / ф15 = 15,7 / 15 = 1,04 м/хв, де: V15Ф — швидкість зростання фронту пожежі за 15 хв.
4.3.2 Для перевірки можливості локалізації пожежі караулом визначаємо площу гасіння (Sг) і потрібну витрату води (Qпр) для обмеження поширення горіння в надсилосному приміщенні:
Sг = 0,25hг(2R19п — hг) = 0,25· 3,14·5(2·10 — 5) = 58,87 м2;
де: Sг — площа гасіння пожежі в приміщенні цеху;
hг — глибина гасіння.
Qгпр= Sг · iпр = 58,87 · 0,2 =11,77 л/с;
де: iпр — інтенсивність подачі води на гасіння, л/с· м2.
Для гасіння пожежі приймаємо РС-70 (при Нств.= 40 м витрата з нього становить 7,4 л/с). Два відділення можуть подати не більше двох стволів, так як працювати потрібно в сильно задимленому середовищі ланками ГДЗС, отже обмежити розповсюдження пожежі по фронту можливо, тому два відділення локалізують пожежу в приміщенні цеху за допомогою двох РС-70.
4.3.3. Визначаємо необхідне число відділень для здійснення умов локалізації пожежі в приміщенні цеху:
Nвід = Qгпр / NРС-70· qРС-70 = 11,77 / 1· 7,4= 2 від.,
де: NРС-70 — кількість стволів РС-70, подачу і роботу яких може забезпечити одне відділення з врахуванням роботи в АСП-2;
qРС-70 — витрати води зі ствола РС-70, напір на стволі 40 м.
4.3.4 Визначаємо фактичну витрату води на момент локалізації пожежі при розгортанні одного караулу (2 відділення).
Qф = Nвід· NРС-70· qРС-70 = 2 · 1 · 7,4 = 14,8 л/с, отже, умова локалізації пожежі виконується, так як:
Qф = 14,8 л/с > Qгпр = 11,77 л/с.
4.3.5 Визначаємо кількість стволів для локалізації пожежі по фронту поширення горіння:
NРС-70= Qгпр / qРC-70 = 11,77 / 7,4 = 2 РС-70,
де: qРC-70 — витрати води зі ствола РС-70, напір на стволі 40 м.
Для прискорення гасіння пожежі приймаємо ще один РС-70 з витратою 7,4 л/с.
4.3.6 Визначаємо потрібну кількість стволів на захист і можливе гасіння. Виходячи з можливих обставин на пожежі і тактичних умов здійснення оперативних дій на захист належить прийняти:
— в суміжне приміщення цеху (лінія пресу «Вемханер — 1») — 1 РСК-50;
— в суміжне приміщення цеху (Лінія «Зімпелькамш») — 1 РСК-50;
— в суміжне приміщення цеху на другий поверх — 1 РСК-50.
4.3.7 Визначаємо фактичну витрату води на гасіння пожежі і для захисту:
Qф = Qгф + Qзф = NРC-70 · qРС-70 + NзРС-50· qзРC-50= 3 · 7,4 + 3 · 3,7 = 33,3 л/с.
4.3.8 Визначаємо забезпеченість об'єкта водою АЦ-40(130)63Б і АЦ-40(131)137А встановлюємо на ПГ. Водомережа К-150, Н=20 м:
Qмер = 70 л/с > Qф = 33,3 л/с.
Об'єкт водою забезпечений.
4.3.9 Визначаємо граничну відстань подачі 2 РС-70 і 1 РС-50 від АЦ при напорі на стволах 40 м з загальною витратою 18,5 л/с:
Lгр = ((Hн -(Hр Zм Zст.)) / S'· Q2)·20 =
((100 — (5002)) / 0,015· 18,52)·20 = 186 м.
де: Hр = hрозг + hств. = 10 + 40 = 50 м;
hрозг. — напір на триходовому розгалужені з урахуванням втрат напору в робочих рукавних лініях — 10 м;
hств. — напір на стволі - 40 м.
4.3.10 Визначаємо напір на АЦ при подачі 2 РС-70 і 1 РСК-50 з загальною витратою 18,5 л/с по одній магістральній лінії діаметром 77 мм на відстань 30 м:
Hн = nр· S'·Q2 + Hр Zм Zст. = 2· 0,015·18,52 + 50 0 2 = 62,26 м.
де: nр = 1,2· L / 20 = 1,2· 30 / 20 = 2 рук.
4.3.11 Визначаємо необхідну кількість пожежних машин:
Nм = Qф / Qн = 33,3 / 30 = 2 машини.
4.3.12 Визначаємо кількість особового складу:
Nо/с = NГДЗС 3 + 0,5NГДЗС 3 + N з РС-50 · (1−2) + NА (1−2) + Nпб + Nкпп + NЗО +