Про загальновійськові обов"язки і військову службу

РЕФЕРАТ

на тему:

" Про загальновійськові

обов’язки і військову службу" .

ПЛАН Вступ.

1. Особливості правового регулювання військової служби в Україні.

2. Загальний військовий обов’язок.

3. Загальні відомості про військову службу в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю­дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма­льне функціонування та розвиток суспільства.

Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З ме­тою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною націона­льного права.

Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев’яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін.

1. Особливості правового регулювання військової служби в Україні.

Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основ­ний закон — Конституція України. Вона є державно-пра­вовою основою військового законодавства. Воїни Зброй­них Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі обов’язки громадян України, що передбачені Конститу­цією. Права воїнів не тільки проголошуються, а й реаль­но забезпечуються. Серед них — права на недоторкан­ність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону здоров’я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України, мають виковувати конституційні обов’язки: дотримуватися за­конів держави, сумлінно служити, поважати правила громадського життя.

Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев’яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін.

Законодавство України забезпечує військовослуж­бовцям строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депута­тів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього права командири (начальники) всіх ступенів повин­ні забезпечити належні умови. Військовослужбовці ма­ють право створювати свої громадські об'єднання відпо­відно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Ар­мія і флот перебувають поза політикою, і тому військо­вослужбовці повинні дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх проведенні.

Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають право оскаржити в суді не­законні дії командирів, військових посадових осіб і орга­нів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних Сил.

З утворенням Збройних Сил України докорінно змі­нився підхід до такого права, як свобода совісті. Війсь­ковослужбовці можуть сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, від­крито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких випадках стро­кова військова служба замінюється на тривалішу невій­ськову (альтернативну) службу.

Військовослужбовцям гарантується право на недо­торканність особи. Арешт військовослужбовця може бу­ти проведений лише на підставі судового рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дис­циплінарним статутом Збройних Сил України. Забороня­ється використовувати військовослужбовців для вико­нання завдань, не пов’язаних з військовою службою. Во­ни можуть залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійно­го лиха тощо.

У Збройних Силах основні конституційні права та обов’язки громадян дістають свій розвиток і конкретиза­цію у нормах військового законодавства, зокрема в зако­нах «Про оборону України», «Про Збройні Сили Укра­їни», «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей» та ін.

2. Загальний військовий обов’язок Загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України.

Загальний військовий обов’язок включає:

• підготовку громадян до військової служби;

• приписку до призовних дільниць;

• прийняття та призов на військову службу;

• проходження за призовом або добровільно військової служби;

• виконання військового обов’язку в запасі;

• дотримання правил військового обліку.

У воєнний час загальний військовий обов’язок включає також загальне обов’язкове військове навчання громадян.

Громадяни мають право на заміну загального військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» .

Загальний військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.

Щодо загального військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

• допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

• призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

• військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

• військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі.

До паспортів громадян України цих категорій вноситься відповідна відмітка.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, зобов’язані:

• прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори;

• проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;

• виконувати правила військового обліку.

Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, беруться на військовий облік. Вони зобов’язані прибувати за викликом до військового комісаріату для проходження медичного огляду і виконувати правила військового обліку.

У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України.

Виконання Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» покладається на громадян України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

3. Загальні відомості про військову службу в Україні

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба підрозділяється на строкову війсь­кову службу і військову службу за контрактоміснує також альтернативна служба.

На строкову військову службу в мирний час призи­ваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров’я і віком і яким до дня відправ­ки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчальних закладах, можуть бути зараховані до них при досяг­ненні ними 17-річного віку.

Призов громадян на строкову військову службу про­водиться двічі на рік — весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов’язаний прибути у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у повістці.

Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також призовники, які тимча­сово виїхали з постійного місця проживання в іншу міс­цевість і не стали там на військовий облік, зобов’язані прибути до військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента.

Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опубліку­вання Указу Президента України про черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце про­живання, прийняті до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу.

Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у строки, встановлені військкоматом, визнаються: хвороба громадянинасмерть або тяжка хвороба близького родичаперешкоди стихійного харак­теру. Причини неприбуття мають бути підтверджені від­повідними документами.

Для проведення призову громадян на строкову війсь­кову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. На них покладається: організація медичного огляду призовниківприйняття рішення про призов на строкову військову та альтернативну службу і призна­чення їх для використання на службінадання відстроч­ки або звільнення від призову на строкову військову службуприйняття рішення про направлення призов­ників, які виявили бажання, у військові навчальні зак­лади для складання вступних іспитів або про відмову їм у цьому за станом здоров’я, у зв’язку з недостатнім загальноосвітнім рівнем підготовки чи моральними якос­тямиприйняття рішення про направлення до слідчих органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Рішенням призовної комісії відстрочка від призову на строкову військову службу може надаватися: за сі­мейними обставинами, за станом здоров’я, для продов­ження навчання, у зв’язку з депутатською діяльністю та в інших випадках відповідно до чинного законодавства.

Встановлено такі строки служби в Збройних Силах України: для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби — 12 місяцідля сержантів і старшин, солдатів і матросів за контрактом — не менше 18 місяців. Службу за контрактом можна розпочати після першого року стро­кової військової служби.

Призовники та військовослужбовці несуть відповіда­льність за порушення закону «Про загальний військовий обов’язок і військову службу». Призовникові, який ухи­ляється від призову і не з’являється за повісткою до військкомату для відправки на військову службу, термін його строкової військової служби продовжується на строк ухилення від призову. Військовослужбовцеві стро­кової служби, який самовільно залишив місце служби або своєчасно не з’явився до місця служби в строк, за­значений у приписному свідоцтві, не маючи на те по­важних причин, час його відсутності у військовій части­ні не зараховується до строку служби.

Юнаки, призвані на строкову військову службу, зобо­в'язані прибути у військові частини у власному справно­му одязі та взутті. Після зарахування до списків військо­вих частин їм видається військова форма одягу і взуття. Встановлено такі форми військової служби за кон­трактом: військова служба на посадах солдатів і матро­сів, сержантів і старшинвійськова служба жінок за кон­трактомвійськова служба прапорщиків і мічманіввій­ськова служба курсантів військових навчальних закла­дів і студентів військових кафедр вищих цивільних нав­чальних закладів.

Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до таких діючих згідно із зако­нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Си­лах, то вони мають право на альтернативну службу. Аль­тернативна (невійськова) служба також є державною службою поза Збройними Силами України, триває два роки і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.

Висновок

Отже, загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України.

Загальний військовий обов’язок включає:

• підготовку громадян до військової служби;

• приписку до призовних дільниць;

• прийняття та призов на військову службу;

• проходження за призовом або добровільно військової служби;

• виконання військового обов’язку в запасі;

• дотримання правил військового обліку.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба підрозділяється на строкову війсь­кову службу і військову службу за контрактоміснує також альтернативна служба.

Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до таких діючих згідно із зако­нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Си­лах, то вони мають право на альтернативну службу.

Список використаної літератури

1. 1.Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» .

2. 2.Коваленко Р. В. Військова служба в Україні. — К., 2001.

3. 3.Служба в лавах Українського війська: в запитаннях і відповідях / За ред. Хрищенка М. В. — Харків, 2000.