Основи бойового застосування військ РХБ захисту

ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА

Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Загальні положення Підрозділи військ РХБ захисту призначені для виконання завдань забезпечення РХБ захисту бойових дій частин і підрозділів родів військ, спеціальних військ і тилу, а також для нанесення втрат противнику запалювальною зброєю.

На них покладаються: ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної біологічної (бактеріологічної) розвідки; радіаційний і хімічний контроль; спеціальна обробка частин (підрозділів), знеособлених озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, а також дегазація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, ділянок доріг, місцевості та споруд; участь у ліквідації наслідків аварій (зруйнувань) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості; застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх частин (підрозділів) та протидія технічним засобам розвідки і високоточній зброї противника; застосування запалювальної зброї; ремонт і відновлення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту.

Основними принципами успішного виконання завдань підрозділами РХБ захисту являються :

постійна бойова готовність підрозділів;

рішучість, активність і безперервність виконання поставленого бойового завдання;

злагоджене сумісне застосування з'єднань і частин родів військ, підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними;

раптовість дій і прояв військової хитрощі;

своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головному напрямку, маневр силами і засобами військ РХБ захисту;

своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій;

повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

тверде і безперервне управління.

Постійна бойова готовність підрозділів військ РХБ захисту полягає в їх здатності організовано, у встановлені строки приступити і успішно виконати бойові завдання.

Рішучість, активність і безперервність виконання бойового завдання заключається: в знанні противника, відважних, сміливих і енергійних діях, які проводяться наполегливо, завзято, вдень і вночі в будь-яку погоду.

Рішення командира на виконання бойового завдання мусить бути твердим, вселяно підлеглим та без коливань доведено до кінця.

Злагоджене сумісне застосування з'єднань і частин родів військ, підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними — одне з основних умов досягнення успіху в сучасному бою. Це досягається злагодженням дій з'єднань, частин і підрозділів всіх родів військ і підрозділів військ РХБ захисту по завданням, напрямкам, рубіжам, об'єктам і часу.

В ході організації взаємодії командир підрозділу військ РХБ захисту зобов’язаний уточнити всі питання по порядку виконання отриманого завдання.

Раптовість дій і прояв військової хитрощі дозволяє застигнути противника раптово, викликати паніку і паралізувати його наступальний порив і волю до опору, дезорганізувати управління військами і створити сприятливі умови для перемоги навіть над переважаючим по силі противником.

Для досягнення раптовості необхідно: зберігати в таємниці задум майбутніх бойових дій; випереджати противника в діях по виконанню заходів забезпечення РХБ захисту; стрімко і швидко виконувати поставлені бойові завдання, застосовувати невідомі противнику засоби і способи дій, широко використовувати ніч для виконання бойових завдань; мистецьки виконувати маскувальні заходи і протидію розвідці противника; суворо виконувати вимоги прихованого управління військами, безпеки зв’язку та режиму таємності.

Військова хитрість (омана противника) — це введення противника в оману відносно правдивих стану і дій підрозділів. Шаблон при виконанні бойових завдань не припустимо. Перемагає той, хто знаходить і реалізує сміливі рішення з застосуванням несподіваних і оманних дій.

Своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головному напрямку, маневр силами і засобами військ РХБ захисту дозволяє в короткі строки вирішити завдання забезпечення РХБ захисту в інтересах головного угрупування і забезпечити виконання поставлених бойових завдань. В цих цілях необхідно використовувати на головному напрямку більшість найбільш боєздатних підрозділів, найефективніші озброєння військ РХБ захисту і засоби захисту та сміло маневрувати ними.

Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій полягає в підготовці і здійсненні заходів, направлених на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення ними сприятливих умов для виконання поставлених бойових завдань.

Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення порушеного управління; виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, які зберегли боєздатність, на продовження виконання бойових завдань; вивід в безпечні райони підрозділів, втративших боєздатність; відновлення ушкоджених озброєння і техніки, поповнення о/с, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримання високого морального духу і психологічної стійкості особового складу.

Повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання являється найважливішою умовою досягнення успіху.

Тверде і безперервне управління підрозділами військ РХБ захисту дозволяє найбільш ефективно і повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки; своєчасним, одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим їх впровадженням у життя; особистою відповідальністю командира і начальника за свої рішення; правильним використанням підлеглих підрозділів та виконанням поставлених завдань; чіткої організації і забезпечення живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв’язку з підрозділами.

Способи дій підрозділів військ РХБ захисту — це порядок і прийоми застосування сил та засобів для рішення завдань забезпечення РХБ захисту бою.

Вони включають: порядок і послідовність виконання завдання; шикування підрозділів для виконання завдання (бойовий порядок) і характер застосовуємого ними маневру. Засоби дій визначаються командиром в рішенні на виконання бойових завдань і залежать від умов обстановки та характеру виконуємого завдання.

Підрозділи радіаційної і хімічної розвідки виконують свої завдання хімічними розвідувальними дозорами і хімічними спостережними постами у визначених їм районах, на маршрутах пересування частин і з'єднань, шляхах підвозу і евакуації до моменту заняття (проходу) цих районів військами в цілях своєчасного виявлення радіоактивного, хімічного зараження місцевості, а також випадків застосування противником біологічних (бактеріальних) засобів.

При виявленні обстановки, яка склалося у результаті аварії (зруйнування) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості, підрозділи РХБ розвідки виконують розвідку за встановленими маршрутами та проводять контроль зараження на місцевості і в повітрі у визначених точках, відображених орієнтирами.

Підрозділи РХБ захисту виконують свої завдання в районах спеціальної обробки, які призначаються в місцях розміщення військ, на маршрутах висування, в елементах їх бойового порядку, розгортаючи пункти спеціальної обробки. Підрозділи РХБ захисту можуть розгортати пункти спеціальної обробки з ходу або завчасно.

Завдання по дезактивації і дезинфекції ділянок місцевості, доріг, переправ, об'єктів, а також по дезактивації доріг з твердим покриттям вони виконують з використанням всіх або частини сил і засобів.

Основними засобами дій димових підрозділів, в залежності від характеру бойових завдань, що виконуються, являються їх розгортання на всій маскуємій площі або в лінію для застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх військ і протидії технічним засобам розвідки та високоточної зброї противника.

Маскування військ і об'єктів аерозолями (димами) від повітряного противника виконується методом постановки площинних або об'єктових димових завіс і захисних аерозольно-дипольних екранів для одночасного або почергового приховування дійсних (удаваних) об'єктів (цілей) за сигналом або в заданий час.

Це досягається завчасним розгортанням димових засобів на призначених рубіжах з прийняттям підрозділами кільцевого, площинного або комбінованого бойового порядку.

Маскування військ від наземного противника виконується методом постановки лінійних (флангових або фронтальних) аерозольних (димових) завіс і досягається розгортанням димових машин по одній лінії з ходу або завчасно та проведенням димопуску в заданий час або за сигналом.

Постановка площинних та лінійних аерозольних (димових) завіс і екранів димовими підрозділами проводиться з міста або в русі. В залежності від характеру дії противника на війська і об'єкти димові підрозділи проводять безперервний, періодичний і пульсуючий димопуск.

Підрозділи реактивних піхотних вогнеметів свої завдання виконують сумісно з механізованими з'єднаннями і частинами по знищенню знову виявлених або запланованих цілей.

Для знищення знову виявлених цілей вогнеметники висуваються з резерву загальновійськового командиру в бойові порядки механізованих підрозділів і під прикриттям їх вогню і аерозолів (димів) проводять вогнеметання.

Для знищення запланованих цілей основним методом являються дії вогнеметних підрозділів в складі засад, штурмових підрозділів, десантних і обхідних загонів (груп) з завчасним заняттям вогнеметниками вказаних їм місць в бойових порядках цих загонів (засад, груп).

Шикування підрозділів для виконання бойового завдання (підрозділи вогнеметні, димові та дегазації місцевості приймають бойовий порядок) мусить відповідати поставленому завданню, способу її виконання і забезпечувати: найбільш повне використання своїх можливостей, своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі), використання вигідних умов місцевості, своєчасне нарощування зусиль при виконанні завдань і здійсненні маневру, найменшою уразливістю від ударів всіх видів зброї, підтримання безперервного управління підрозділами та взаємодія.

Підрозділи військ РХБ захисту застосовуються централізовано та децентралізовано.

Централізоване застосування передбачає управління їх діями командиром (начальником), якому вони безпосередньо підпорядковуються.

Децентралізоване — передбачає їх підпорядкування командиру частини (підрозділу) роду військ і спеціальних військ, якій вони придані на деякій період бойових дій.

Організація, можливості та тактика дій підрозділів військ РХБ захисту

Дії підрозділів радіаційної й хімічної розвідки

Підрозділи радіаційної та хімічної розвідки як при підготовці, так й у ході операції (бою) виконують задачі в зайнятих й незайнятих військами чи районах на маршрутах їхнього руху.

Основними їхніми задачами є ведення радіаційної й хімічної розвідки, а також визначення випадків застосування біологічних (бактеріальних) засобів на пунктах управлення військ і маршрутах їхнього переміщення; маршрутах переміщення і нових позиційних районів ракетних і зенітних ракетних частин; маршрутах висування й районів зосередження військ; маршрутах висування і рубежах розгортання другого чи ешелону резерву (маршрутах висування і рубежах введення в бій); у районах переправ через великі водяні перешкоди; вихідних районах і районах десантування тактичних і оперативних десантів; на аеродромах й пунктах водопостачання, районів розташування об'єктів хімічної промисловості на території, що звільняється від супротивника. Крім того, на підрозділи розвідки може покладатися контроль за змінами потужності доз випромінювання на основних військових автомобільних дорогах і контроль зараження військ після виходу їх із заражених районів, у районах проведення повної спеціальної обробки і матеріальних засобів на складах і базах.

Вони можуть також залучатися для виявлення радіаційної і хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) на підприємствах атомної енергетики й хімічної промисловості.

Взвод радіаційної й хімічної розвідки діє в повному складі або по відділеннях, у складі чи роти самостійно. Взводи радіаційної й хімічної розвідки тактичної ланки діють, як правило, по відділенням, а оперативного — повзводне.

Діючи в повному складі, взвод може: вести радіаційну, хімічну й неспецифічну біологічну, (бактеріологічну) розвідку району, призначеного для розташування військ площею до 400 км², двох-трьох напрямків (маршрутів) дії чи військ рубежів;

Вести радіаційне, хімічне, біологічне (бактеріологічне), метеорологічне спостереження; здійснювати виявлення обстановки, що склалася в результаті дозволу (аварії) на підприємстві атомної енергетики хімічної промисловості; вести радіаційну, хімічну й неспецифічну біологічну (бактеріологічну) розвідку у вогнищах поразки ядерним й хімічною зброєю; здійснювати контроль за зміною ступеня зараження на раніше розвіданих направленнях і районах розташування важливих об'єктів; проводити контроль зараження особового складу, озброєння, військової техніки і матеріальних засобів.

Роти радіаційної і хімічної розвідки, як правило, виконують чи задачі повзводне в зайнятих і незайнятих військами чи районах на маршрутах їхнього руху. Основною їхньою задачею є ведення розвідки в районах, призначених для заняття військами.

Вони можуть вести розвідку районів радіоактивного й хімічного враження, маршрутів руху військ, рубежів розгортання, шляхів підвозу й евакуації, а також районів, призначених для зосередження військ і розміщення пунктів управлення, вести радіаційне й хімічне спостереження в районах переправ через великі водяні перешкоди.

Вони будуть виконувати і раптово виникаючі задачі:

вести розвідку і позначення районів застосування супротивником хімічної зброї, на маршрутах і рубежах розгортання контрударного угруповання, у запасних позиційних районах ракетних з'єднань, районах відновлення боєздатності об'єднань, на основних важливих автомобільних дорогах, й інші здачі.

Вони можуть також залучатися для виявлення радіаційної й хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості.

Кожній роті призначається район розвідки площею до 1600 км². Звичайно, а розвідку району зосередження з'єднання виділяється не більш двох взводів, на виконання задач необхідно до трьох годин (без обліку часу на рух до вихідного рубежу).

Підрозділи РХБ захисту

Підрозділи РХБ захисту призначені для виконання задач по проведенню повної спеціальної обробки озброєння, техніки, матеріальних засобів, дегазації дезінфекції) заражених ділянок доріг (колонних шляхів), переправ, мостів, проходів у хімічних загородженнях, окремих ділянок місцевості на позиціях, аеродромах, пунктах управлення й в інших районах розміщення військ і об'єктів тилу. Крім того, хімічні підрозділи виконують задачу по транспортуванню (підвозу) що дегазують, дезинфікуючих й дезактивіруючих розчинів і їхніх рідких компонентів.

Дії роти РХБ захисту

Дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію озброєння, техніки й матеріальних засобів хімічна рота здійснює, діючи в складі чи батальйону самостійно.

Контроль ступеня зараження озброєння й техніки проводиться силами й засобами оброблюваної частини (підрозділу).

В окремих випадках вона може придаватися з'єднанням (частинам) військ, а також частинам і установам тилу.

Дії взводу РХБ захисту

Дегазацію, дезінфекцію й дезактивацію озброєння, техніки і матеріальних засобів, а також місцевості хімічний взвод здійснює в складі чи роти самостійно;

В окремих випадках він може придаватися частинам (підрозділам) військ і спеціальних військ.

При дегазації взводу призначається ділянка місцевості, або дороги, кілька проходів.

Димові підрозділи

Димові підрозділи, оснащені димовими машинами, призначені для маскування аерозолями (димами) військ і важливих об'єктів з метою протидії засобам розвідки й управлення зброєю супротивника, а також для дезинсекції ділянок місцевості і доріг.

Димові підрозділи, оснащені системами дистанційного управлення димопуском (СДУ-Д), призначені для маскування аерозолями (димами) стаціонарних й малорухомих об'єктів, що змінюють свої райони розташування (зосередження) не частіше одного разу за добу бойових дій.

Маскування військ і об'єктів від повітряного супротивника здійснюється постановкою об'єктових і майданних аерозольних завіс аерозольних (димових) захисних екранів. Вони створюються для одночасного чи почергового приховання дійсних і помилкових цілей (об'єктів) під час кожного нальоту чи авіації в заданий час. Це досягається завчасним розгортанням димових засобів на призначених рубежах із застосуванням підрозділами кільцевого, майданного чи комбінованого бойового порядку.

Маскування військ від наземного спостереження супротивника і дії його вогневих засобів димові підрозділи здійснюють постановкою лінійних (фронтальних і флангових) аерозольних (димових) завіс. При цьому димові підрозділи розгортаються на одній лінії (приймаючи лінійний бойовий порядок) з ходу й проводять димопуск у заданий час (чи по сигналі).

Об'єктові аерозольні (димові) завіси створюються для маскування від високоточного зброї супротивника об'єктів типу роти (батарея).

Площа об'єктової завіси повинна в два-три разів перевищувати площа району, зайнятого підрозділом типу танкової (мотострілкової) роти. Для маскування танкової (мотострілкової) роти доцільно створити об'єктову завісу розмірами 300—500 м по фронті і глибиною 700—900 м.

Постановка аерозольних (димових) захисних екранів може застосовуватися для маскування підрозділів від прицільних ударів авіації супротивника на відкритих ділянках маршрутів висування. Крім того, для введення супротивника в оману аерозольні (димові) захисні екрани створюються і на помилкових маршрутах руху.

Для виконання поставлених задач димові підрозділи висуваються на визначені ділянки маршрутів, обладнають димові рубежі і здійснюють постановку аерозольних (димових) екранів у призначений чи час по встановленому сигналі. При напрямків вітру уздовж маршруту висування рубежі димопуску доцільно розміщати по обох сторони від маршрутів на видаленні до 500 м від них. Димопуск здійснюється в основному з нерухомих рубежів. При інших напрямках вітру димопуск необхідно проводити в русі.

Площинні аерозольні (димові) завіси створюються для маскування аеродромів базування армійської авіації, залізничних вузлів, розподільних станцій і інших об'єктів. При маскуванні об'єктів димові підрозділи приймають майданний порядок. При цьому призначається декілька рубежів димопуску, що забезпечують скованість задимляємої площі при переважаючому напрямку вітру і мінімальне переміщення димових машин при його зміні.

Відстань між рубежами димопуску й інтервали між димовими машинами (генераторами) визначаються підлітним часом авіації супротивника і метеорологічних умов.

Якщо розміри маскуємо об'єкту не дозволяють прикрити його цілком аерозольної (димовий) завісою, то маскуються найбільш важливі елементи цього об'єкта, крім того, створюються помилкові аерозольні (димові) завіси.

Для маскування аерозольними (димовими) завісами невеликих по розмірах, але важливих об'єктів (мостів, переправ, дефіле і т.д.) димові підрозділи приймають, як правило, кільцевий порядок. Сутність його полягає в тім, що навколо об'єкта намічається кільцевий (напівкільцевий) рубіж, а димові машини розміщаються на деякій частині цього рубежу і при зміні напрямку вітри переміщаються по ньому, забезпечуючи створення суцільний аерозольної (димовий) завіси над об'єктом.

Видалення рубежу об'єкту від границі маскуємого об'єкту визначається підлітним часом авіації противника і метеоумовами, але не повинно бути більш 1 км. Інтервали між димовими машинами на першому рубежі витримуються 100−150 м, а на наступних рубежах — до 250 м.

Підрозділу із системою дистанційного керування димопуском у більшості випадків рубежі об'єкту розгортають навколо усього маскуємого об'єкту. Видалення першого рубежу від центра маскуємого об'єкту в цьому випадку не повинне перевищувати 500 м.

При маскуванні мостових переправ димові машини звичайно розміщаються на одному напівкільцевому рубежі (на фронті 1000−1500 м). При хитливому напрямків вітру машини розміщаються на обох берегах водяної перешкоди, при стійкому вони можуть розміщатися на одному березі. Дві-три машини варто виділяти в резерв і тримати їх біля бруківки переправи для закриття її аерозолями (димами) у випадку утворення розривів у завісі. Для цієї же мети і прискорення закриття аерозолями (димами) мостових переправ передбачається застосування димових шашок і гранат. Димові шашки встановлюються на відстані не більш 500 м від переправи. Приведення їх у дію може здійснюватися з командних пунктів управлення (КПУ), а також особовим складом підрозділів, в інтересах яких діє димовий підрозділ.

При маскуванні крапкових об'єктів (стартові позиції ракетних військ і ін.) аерозольна (димова) завіса повинна перевищувати площу об'єкта не менш чим у 10—20 разів. Удавані аерозольні (димові) завіси створюються таких же розмірів на видаленні 2—3 км від дійсних.

При постановці фронтальних і флангових лінійних аерозольних (димових) завіс димові машини розташовуються, як правило, у лінію на інтервалах, що забезпечують створення суцільної аерозольної завіси, що не переглядається. Інтервали між димовими машинами встановлюються: при фронтальному вітрі — 200—250 м; при косому — 300—350 м; при фланговому — 500—1000 м.

Рубіж димопуску підготовляється за розташуванням командно-спостережливих чи передових спостережних пунктів артилерії. Видалення цього рубежу від супротивника визначається умовами місцевості і можливостями супротивника по застосуванню наземних високоточних засобів ураження.

Використовуючи результати дій частин (підрозділів), що знаходяться в безпосереднім зіткненні із супротивником, захисні і властивості місцевості, що маскують, чи висуваючи вночі перед початком настання, димові підрозділи займають намічені рубежі і по сигналах починають димопуск. Димопуск у більшості випадків починається при досягненні наступаючими частинами рубежу розгортання в ротні колони з метою позбавити супротивника можливості вести спостереження і прицільний вогонь високоточними боєприпасами в період ви-руху їхній до рубежу переходу в атаку.

Ефективність дій димових підрозділів по маскуванню військ і об'єктів осягається:

своєчасним закриттям аерозольної (димовий) завісою маскуємого об'єкту при кожнім напрямків вітру;

маскуванням аерозолями (димами) як дійсних, так і удаваних об'єктів;

розташуванням димових засобів на рубежах таким чином, щоб маскуємий об'єкт знаходився поза центром аерозольної (димовий) завіси;

створенням і своєчасним використанням резерву сил і засобів для закриття можливих розривів в аерозольній (димовий) завісі;

організацією стійкого управлення підрозділами, що здійснюють димопуск.

При дезинсекції місцевості димовим підрозділам призначаються райони, а в їх — рубежі туманопуску.

При дезинсекції з місця рубіж туманопуску розбивається на позиції, з яких димові підрозділи проводять туманопуск. При дезинсекції в русі димові підрозділи пересуваються по наміченому рубежі і безупинно роблять туманопуск.

При дезинсекції ділянки дороги машини рухаються по обох узбіччях дороги, обробляючи всю полотнину й узбіччя. Після виконання задачі проводиться контроль повноти дезинсекції. При необхідності дезинсекція повторюється з застосуванням більш концентрованих інсектицидних розчинів.

Димові підрозділи при виконанні задач здійснюють тісну взаємодію з частинами ПВО, інженерними і РЕБ, а також з іншими родами військ, в інтересах яких буде здійснюватися маскування аерозолями (димами).

В окремих випадках димові підрозділи можуть придаватися загальновійськовому з'єднанню, що діє на важливому самостійному напрямку.

Взаємодія досягається встановленням сигналів управління димопуском і узгодженням розташування димових засобів з розміщенням засобів протиповітряної зрони, інженерного маскування і РЕБ. При цьому здійснюється підтримка стійкого зв’язку командира димового підрозділу з командиром з'єднання (частини) начальником об'єкта, в інтересах якого здійснюється маскування, і з командиром зенітної ракетної (зенітної артилерійський) частини (підрозділу), що прикриває єкт.

Керування димовими підрозділами при виконанні задачі здійснюється по ііо, провідним засобам зв’язку, а також зоровими (світловими), звуковими сигналами і прапорцями.

Дії димової роти Димова рота при виконанні задач по маскуванню аерозолями (димами) військ і об'єктів, дезинсекції ділянок місцевості і доріг діє в складі батальйону або самостійно.

При самостійних діях димова рота встановлює зв’язок з частинами (підрозділами) або органами місцевої влади, у районах розташування яких має бути проводити димопуск (дезинсекцію).

Димовий взвод діє, як правило, у складі роти.

3. Управління підрозділами військ РХБ захисту

Високоманеврений характер сучасного бою та різкі зміни обстановки потребують від командира стійкого, безперервного оперативного і прихованого управління підрозділами. Воно полягає в цілеспрямованій діяльності командира по підтриманню високої бойової готовності підрозділів військ РХБ захисту, підготовці їх до майбутніх дій та керівництву ними при виконанні бойових завдань.

Для надійного та ефективного управління підрозділами військ РХБ захисту потребує: високий професійний рівень підготовки і організаційної роботи командирів, глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасного бою; тверде знання бойових можливостей та основ застосування різних видів озброєння і військової техніки своїх військ і противника; передбачення і передбачуваність; висока оперативність в роботі; гнучке реагування на зміну обстановки; використання засобів управління підрозділами.

Командир підрозділу військ РХБ захисту несе повну і особисту відповідальність за бойову готовність, підготовку підлеглих і успішне виконання ними завдань у встановлені строки, військову дисципліну, психологічну підготовку і моральний стан о/с. Він зобов’язаний постійно знати обстановку, рівень підготовки та можливості своїх підрозділів, своєчасно приймати рішення і ставити завдання підлеглим, організовувати взаємодію і всебічне забезпечення, твердо управляти підлеглими підрозділами, добиватися неухильного виконання поставлених завдань.

Робота командира роти (взводу) по організації дій підрозділів залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу. Роботу по організації виконання поставленого завдання командир починає, як правило, з отримання бойового або попереднього бойового розпорядження.

З отриманням бойового розпорядження командир роти (взводу) уяснює завдання; визначає мироприємства, які необхідно провести терміново, для швидкого підготування підрозділів до виконання отриманого завдання; розраховує час; орієнтує підрозділи на поставлене завдання; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його вище стоячому командиру; організує взаємодію, всебічне забезпечення і управління; проводить рекогносцирування; віддає усний бойовий наказ; проводить контроль за підготовкою підрозділів; у встановлений час доповідає вище стоячому командиру (начальнику) про готовність до виконання поставленого завдання.

Якщо отримано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира роти виконується у вказаній послідовності, але з тією різницею, що після оцінки обстановки він визначає задум дій і доповідає його вище стоячому командиру. З отриманням бойового розпорядження командир роти завершує прийняття рішення, проводить рекогносцирування, віддає усний бойовий наказ та організує взаємодію.

При уясненні отриманого завдання командир роти (взводу) повинен зрозуміти ціль предстоящих дій, задум старшого командира (начальника), своє завдання і спосіб його виконання, місце та роль свого підрозділу, завдання сусідів і підрозділів (частин) родів військ, в інтересах яких діє рота (взвод), порядок взаємодії з ними, а також строки виконання поставленого завдання. На основі уяснення завдання він розраховує час.

При оцінці обстановки командир роти (взводу) мусить вивчити:

склад, положення та можливий характер дій противника;

склад, положення, стан, забезпеченість роти (взводу) та можливості по виконанню завдання;

положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

характер місцевості і її вплив на дії роти (взводу);

радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку.

Крім того, при оцінці обстановки командир підрозділу військ РХБ захисту уточнює стан погоди, пору року і доби.

В результаті оцінки обстановки командир роти (взводу) робить висновки та проводить необхідні розрахунки. В ході оцінки обстановки, як правило, намічаються окремі елементи рішення.

В результаті уяснення завдання, оцінки обстановки і проведення розрахунків командир роти (взводу) приймає і об’являє рішення, в якому визначає: спосіб та порядок виконання завдання; завдання підрозділам; основні питання взаємодії та порядок всебічного забезпечення; організує управління.

Основу рішення складає задум дій, в якому визначаються: послідовність і спосіб виконання завдання; необхідні сили та засоби; бойовий порядок роти (взводу) для виконання завдання. Завдання підрозділам ставляться командиром особисто. Рішення оформлює на робочій карті.

Бойовий наказ повинний бути коротким, чітким, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.

В бойовому наказі командир роти вказує:

в першому пункті - короткі виводи з оцінки противника і характеру його дій;

в другому пункті - завдання, які виконують війська, бойові дії яких забезпечуються ротою (взводом), положення і завдання сусідів;

в третьому пункті - завдання роти;

в четвертому пункті - після слова «наказую» ставить завдання взводам, підрозділам забезпечення та ін.;

в п’ятому пункті - розхід боєприпасів, горючого та інших матеріальних засобів на виконання завдання, місця розгортання і напрямки переміщення підрозділів забезпечення;

в шостому пункті - час готовності до виконання завдання;

в сьомому пункті - місце і час розгортання пункту управління.

Командир взводу в бойовому наказі вказує:

положення і характер дій противника;

завдання частин, бойові дії яких забезпечуються взводом;

завдання взводу;

після слову «наказую» ставить завдання відділенням;

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Організуючі бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження, дії особового складу при застосуванні противником ядерної, хімічної та запалювальної зброї, фортифікаційного обладнання району бойових дій, його маскування та охорони.

При організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіоданні і порядок користування радіозасобами, сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дії по ним.

В бойовому розпорядженні, який віддається підрозділам в ході виконання завдання, командир роти вказує короткі відомості про противника, нове завдання підрозділам та час початку і закінчення виконання завдання.

В попередньому бойовому розпорядженні командир роти вказує: необхідні відомості про противника, район виконання завдання і маршрут висування до нього; час готовності і основні мероприємства по підготовці до дій.

Підрозділам військ РХБ захисту, придаваємим частинам (підрозділам) родів військ і спеціальних військ, при постановці завдань вказуються: до кого в розпорядження поступити; куди, до якого часу прибути та маршрут руху; до рішення яких завдань бути готовим; порядок підтримання зв’язку і представлення донесень.

Командир відділення (машини) зобов’язаний: знати і підтримувати в справному стані і постійній бойовій готовності озброєння, спеціальну техніку відділення; підтримувати постійну бойову готовність та високу злагодженість відділення для виконання бойових завдань; знати моральні і ділові якості своїх підлеглих; вміло використовувати озброєння, спеціальну техніку, прилади РХР, СО та ЗІЗ; вміти вести спостереження за противником, сигналами командира взводу та діями сусідів; вміло підготовувати до роботи засоби зв’язку і працювати на них, постійно підтримувати стійкий зв’язок з командиром взводу; вміти орієнтуватися на місцнвості, користуватися топографічною картою і наносити дані РХБ і тактичної обстановки на карту; вміло командувати відділенням і стійко добиватися виконання поставленого бойового завдання; бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості та витривалості, постійно проявляти турботу о підлеглих, своєчасно організовувати технічне обслуговування бойової і спеціальної техніки, спеціального обладнання і озброєння; слідкувати за розходом боєприпасів, пального, індикаторних засобів та доповідати про це командиру взводу.

Кожен сержант і солдат зобов’язаний: знати бойове завдання взводу, відділення і своє завдання; знати бойові властивості свого озброєння і озброєння противника; постійно вести спостереження, своєчасно визначати факти застосування противником ЗМУ і доповідати про це командиру; проявляти хоробрість, ініціативу та винахідлівість при виконанні завдання, оказувати допомогу товаришу; вміло використовувати захисні властивості місцевості, озброєння, техніки та засобів захисту; захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелі сміло брати на себе командування; своєчасно доповідити командиру про витрати боєприпасів, матеріальних засобів; при пошкодженні озброєння військ РХБ захисту або ЗІЗ приймати міри до їх востановлення.

Командир відділення, отримавши завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділення, а також сусідів; взнати час готовності до виконання завдання, порядок і строки її виконання; зрозуміти дані про противника; вивчити місцевість, її захисні і маскуючи властивості; визначити завдання особовому складу і віддіти бойовий наказ.

Командир відділення в бойовому наказі вказує:

орієнтири;

положення і характер дій противника;

завдання взводу та сусідів;

завдання особовому складу;

сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій по ним;

час готовності до виконання завдання і заступника.

Взаємодія між підрозділами військ РХБ захисту і частинами (підрозділами) родів військ та спеціальних військ організується загальновійськовим командиром після постановки завдання або в ході рекогносцирування на місцевості.

При організації взаємодії командир підрозділу військ РХБ захисту зобов’язаний: добитися єдиного розуміння всіма командирами завдань і способів їх виконання по цілі, місту і часу; намітити та согласувати варіанти дій підрозділів, виходячи з характеру можливих дій противника і наших військ, в інтересах яких діють підрозділи військ РХБ захисту; вказати сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій по ним.

Організація взаємодії може виконуватися методом вказівок командира підрозділу та доповідей підлеглих про порядок дій своїх підрозділів. В умовах обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок.

Контроль за виконанням підрозділами військ РХБ захисту наказів і розпоряджень, а також оказання їм допомоги виконується постійно як при підготовці, так і в ході виконання поставлених завдань. В першу чергу контролюються: своєчасність отримання підрозділами бойових наказів і розпоряджень; відповідність прийнятих підлеглими командирами рішень поставленим завданням; своєчасність і якість виконання міроприємств по підготовці до виконання завдань і готовність до їх виконання у встановлений час; організація взаємодії і всебічного забезпечення дій; готовність засобів управління підрозділами.

Командири підрозділів військ РХБ захисту зобов’язані своєчасно доповідати старшому командиру про отримане завдання, прийнятому рішенні, результатів застосування противником ЗМУ, виконанні завдання, нових відомостях про противника, радіаційній, хімічній та біологічній (бактеріологічній) обстановці.

Командир роти управляє підрозділами з командно-спостережного пункту.

Місця розгортання пункту управління визначаються командиром підрозділу військ РХБ захисту. При розгортанні, розміщенні і переміщенні командно-спостережного пункту виконується міроприємства по його захисту, охороні, маскуванні і фортифікаційному обладнанні. Особлива увага приділяється захисту пункту управління і засобів зв’язку від розвідки противника, ударів його авіації і високоточної зброї, дії розвідувально-диверсійних груп.

Всі командири підрозділів військ РХБ захисту зобов’язані в ході виконання поставлених завдань постійно мати при собі засоби зв’язку і вміти працювати на них.

Для управління в підрозділах військ РХБ захисту застосовується радіо, провідні, рухомі і сигнальні засоби зв’язку.

Порядок використання засобів зв’язку та режим роботи радіозасобів встановлюються командиром, виходячи з умов обстановки і вказівок вище стоячого штабу.

При цьому можуть встановлюватися наступні режими: повна заборона роботи радіостанцій на передачу, крім оповіщення підрозділів і зв’язку з підрозділами розвідки; дозвіл роботи радіостанцій малої потужності УКХ-діапазону; заборона роботи на передачу КХ радіостанцій та інші режими роботи радіозасобів.

Командири підрозділів військ РХБ захисту зобов’язані приймати міри до забезпечення стійкого зв’язку, а при втраті зв’язку добитися її встановлення.

Для управління підрозділами військ РХБ захисту призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти, до командирів підрозділів доводяться радіоданні.

СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА

1. Розвідувальні машини, рухомі хімічні лабораторії та засоби виявлення радіаційної та хімічної обстановки.

— Розвідувальні хімічні машини УАЗ-469рхб, БРДМ-2рхб, РХМ-1 та РХМ-4−01 призначені для ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки.

Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки.

Хімічна розвідувальна машина УАЗ-469рхб змонтована на шасі автомобіля УАЗ-469. Може вести РХР одного напрямку (маршруту) в зоні (районі, ділянці) радіоактивного та хімічного забруднення, вести розвідку району площею до 100 км². Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30−40 км/год., при зараженні ОР 12−15 км/год.

Броньована розвідувальна дозорна машина БРДМ-2рхб створена на базі табельної машини БРДМ-2, плаваюча, колесна, має броньований корпус. Коефіцієнт ослаблення по гама-випромінюванню К_осл= 4. Може вести РХР одного напрямку (маршруту) в зоні (районі, ділянці) радіоактивного та хімічного забруднення, вести розвідку району площею до 100 км². Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30−40 км/год., при зараженні ОР 12−15 км/год.

Розвідувальна хімічна машина РХМ-1 призначена для ведення РХБ розвідки в бойових порядках військ. РХМ-1 розроблена на базі легкого багатоцільового гусеничного транспортера — тягача МТ-ЛБ. Пристосована для переміщення по воді на плаву. Має броньовану капсулу для розміщення екіпажу. К_осл= 10−12. Може вести РХР площі до 100 км², проводити дозиметричний контроль особового складу — 80 чол/год., 16 од/год. Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30−40 км/год., при зараженні ОР 12−15 км/год.

Розвідувальна хімічна машина РХМ-4−01 створена на базі табельної машини БТР-80, плаваюча, колесна та має броньований корпус. К_осл= 4. Може вести розвідку району площею до 100 км². Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30−40 км/год., при зараженні ОР 12−15 км/год.

— Рухомі хімічні лабораторії АЛ-4 та ПХЛ-1 призначені для проведення аналітичних робіт в польових умовах по визначенню радіоактивного і хімічного забруднення різних проб.

Радіометрична і хімічна автомобільна лабораторія АЛ-4М складається з аналітичного (змонтованого на шасі автомобіля ЗІЛ-131) та підготовчого (змонтованого на шасі причепа 2-ПН-2) відділень. Можливості по аналізу проб за 10 годин роботи по ОР — 20−30 проб, по РВ — 60−80 проб. Розрахунок 5 чоловік.

Польова хімічна лабораторія ПХЛ-1 призначена для встановлення зараження різних проб ОР, РВ і СДОР. Змонтована на базі ГАЗ-66 та оснащена спеціальним (лабораторним) обладнанням. Розрахунок 3 чол.

— Засоби виявлення радіаційної та хімічної обстановки РАГ-М і комплект РАСт-2М призначені для прогнозування РХБ обстановки, обробки даних РХР, видачі інформації про застосування ОМП та розмноження схем по РХО.

Комплект машин розрахунково-аналітичної станції РАСт-2М складається з двох автомобілів ЗІЛ-131 з кунгами і двох 2-хосних причепів з кунгами. Обладнання дозволяє використовувати станцію двома самостійними групами. Можливості комплекту: за 2−2,5 години може обробити і видати данні прогнозу про 60−80 ОР та 30−50 районах застосування хімічної зброї. Розмноження отриманої РХО на плівку — 1 шт. за 1−2 хвилини. Обчислювання можливих доз опромінення особового складу і проведення інших розрахунків по оцінці РХО.

Автомобіль розрахунково-аналітичної групи РАГ-М змонтований на автомобілі ГАЗ-66. До складу входить: Р-111, радіостанція Р-130, приймачі Р-313 та Р-326, обчислювальна машина, світлостіл і приладдя для роботи з картою. Розрахунок 3 чоловіка. Можливості РАГ: прогноз про 5−6 ЯВ за 30 хвилин та о 4-х хімічних ударах. Прогнозування РХО для 7 частин. Видача 2 калік за 28−30 хвилин.

Контрольно-розподільний пункт рухомий КРПП призначений для розміщення і перевезення обладнання контрольно-розподільного пункту. Оперативного та стійкого керування підрозділами роти на пункті спеціальної обробки, ведення радіаційного та хімічного контролю на ПуСО, проведення рекогносцирування району спеціальної обробки. КРПП змонтовано на базі ГАЗ-66. К_осл= 2, розрахунок 3 чоловіка. Можливості по дозиметричному та хімічному контролю: особового складу — 100 чол/год., техніки і озброєння — 16 од/год., визначення повноти СО по ОР — 3*10^-6 мг/л.

2. Засоби для проведення спеціальної обробки.

Автомобільні розливочні станції АРС-15 і АРС-14 призначені для ДДД озброєння ті військової техніки, дегазації і дезинфекції окремих ділянок місцевості та доріг, тимчасового зберігання і транспортування води та дегазуючих розчинів, спорядження ними різних ємностей і комплектів спеціальної обробки, а також для перекачування рідин з однієї тари в іншу. Крім того, АРС-15 забезпечує підігрів води до +60−70^оС. При приготуванні водяних розчинів, помивці особового складу і може бути використаний для тушіння пожежі. Спеціальне обладнання АРС-15 змонтоване на шасі УРАЛ-375Е, а АРС-14 на шасі ЗІЛ-131.

Основні ТТХ АРС-15 та АРС-14

Автодегазаційна станція АГВ-3А (3М, 3У) призначена для дегазації: пароповітряною суміщу обмундирування, спорядження та СІЗ, заражених крапельно-рідинними ОР та їх парами. Станція може бути використана для дезинфекції та дезинсекції обмундирування, взуття, спорядження і СІЗ.

АГВ складається з силової, двох дегазаційних і підсобної машин на ЗІЛ-131.

Силова машина призначена для забезпечення станції паром і гарячим повітрям.

Дегазаційна машина призначена для дегазації пароповітряноаміачною суміщу обмундирування, взуття, спорядження та СІЗ, а також для дезинфекції (дезинсекції) цього майна пароповітряною суміщу та сушіння обробленого майна гарячим повітрям.

Підсобна машина призначена для укладання і транспортування з'ємного обладнання та підвозу води, палива і інших матеріалів під час роботи станції.

Основна відмінність станцій АГВ заключається в конструкції їх дегазаційних машин: АГВ-3У — 4-х камерна, АГВ-3А — 3-х камерна.

Основні ТТХ АГВ-3А, -3У

Бучильна установка БУ-4М-66 призначена для дегазації і дезинфекції лицьових частин протигазів, невеликої кількості СІЗ, брезентів, крім того для дегазації і дезинфекції казанків, фляг, кухоль, обмундирування та білизни.

Обробка заражених виробів проводиться кип’ятінням та пароаміачним способом в бучильниках.

ТТХ БУ-4М-66: Ємність баку для води — 570 л, тканьового резервуару — 2000 л, бучильного чану — 450. Кількість бучильних чанів — 2. Грузопод'ємність лебідки — 300 кг. Запас СФ-2У — 80 кг. Час розгортання — до 32 хв. Розрахунок — 4 чол.

Мотопомпа МП-800 призначена для подачі води з відкритих вододжерел на ПуСО і для дезактивації великої техніки струмом води.

Основні ТТХ: продуктивність — 48 м³/год, висота всмоктування — 5−6 м, час розгортання — 5 хв, кількість одночасно обробляємих об'єктів 1−2, розрахунок — 1−2 чол.

3. Димові засоби.

Димові машини ТДА-М, ТДА-2М (2К) призначені для маскування різних об'єктів нейтральним димом, а також для дезинсекції місцевості і споруд інсектицидними аерозолями.

Основні ТТХ

Аерозольний генератор переносний АГП може виконувати димопуск як з грунту, так і з платформи автомобіля. Продуктивність АГП по димоутворюючі речовині може складати до 230 л/год, довжина непроглядної завіси до 400 м. АГП може застосовуватись для дезинфекції місцевості, а також для імітації зараження повітря ОР при навчанні підрозділів військ діям в умовах застосування противником хімічної зброї. Розхід ядохімікатів 200−400 л/год, можливості по дезинсекції місцевості 5−10 га/год, дезинфекції споруд 800−1600 м3/год.

4. Рухомі майстерні озброєння РХБ захисту.

Рухомі ремонтні хімічні майстерні ПРХМ-1М, ПРХМ-Д, ПРХМ-3 призначенні для проведення періодичного технічного обслуговування і тєкучого ремонту озброєння військ РХБ захисту та засобів захисту, а також середнього ремонту приладів РХР, приладів і комплектів спеціальної обробки і ЗІЗ.

Спеціальне обладнання ПРХМ-1М встановлено на шасі автомобіля ГАЗ-66 та причепу ІАПЗ-738. ПРХМ-Д — на шасі ЗІЛ-131. Для монтажу майстерні на базі ЗІЛ-131 на відміну від ПРХМ-1М проведені конструктивні зміни.

Можливості ПРХМ-1М (ПРХМ-Д) за один місяць при 7-мі годинному робочому дні силами розрахунку (3 чоловіка) :

Продуктивність ПРХМ-1М (Д) може бути збільшена за рахунок організації додаткових робочих місць, які є в майстерні, з залученням робочої сили (солдат-спеціалістів) з інших частин і підрозділів.

5. Прилади РХР і спеціальної обробки.

Прилади хімічної розвідки і хімічного контролю.

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення в повітрі, на місцевості, озброєнні та військовій техніці зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синільної кислоти, хлорціану, а також парів VX в повітрі за допомогою індикаторних трубок. Визначення ОР в повітрі проводиться в наступній послідовності: визначення наявності парів ФОВ в небезпечних концентраціях, далі наявність парів ФОВ в малих концентраціях, ОР типу фосген, дифосген, синільна кислота, хлорціан і в останню чергу визначають наявність іприту.

Характеристики використовуємих індикаторних трубок.

Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР призначений для визначення в повітрі парів ОР за допомогою індикаторних трубок і орієнтовного встановлення наявності ОР на місцевості і техніки, яка розміщена поруч з машиною РХР при зараженні їх зарином, зоманом і іпритом. Принцип роботи заснований в просасуванні повітря за допомогою ротаційного електричного насосу.

Автоматичний газосигналізатор ГСА-12 призначений для безперервного контролю повітря з ціллю визначення парів ФОВ. Живлення ГСА-12 від бортової мережі через блок живлення. При появі в повітрі парів ФОВ прилад видає світлову і звукову сигналізацію не пізніше 4,5 хвилин. Прилад працює в одному з двох варіантів (режимів) з відновленням інформації про наявність ФОВ: в безперервному — через 2 хв, в циклічному — через 16 хв. Час роботи з однією зарядкою індикаторних засобів в безперервному режимі - 8 год, в циклічному — 24 год. При температурі повітря нижче плюс 10оС аналізуєме повітря підігрівається.