Класифікація і діагностика

Що до класифікації, то прийнято поділяти епілепсію згідно типів нападів і етіології.

По типу нападів епілепсії поділяються на фокальні і генералізовані. Фокальними, або парціальними, називаються напади, які починаються в обмеженій ділянці однієї Із півкуль і можуть розповсюджуватись на Інші відділи головного мозку. Клінічно такі напади проявляються початком розвитку з однобічних моторних, сенсорних (наприклад відчуття неприємного запаху, блимання світла, кругів, зигзагів), або психічних, таких як галюцинації, ілюзії симптомів. Ці симптоми називаються аурою, якщо за ними розвивається порушення свідомості.

Генералізованими називаються напади при яких з самого початку задіяні обидві півкулі, їх особливістю є наявність білатеральних, приблизно семитричних тонічних, або клонічних судом, які супроводжуються втратою свідомості.

Найбільш відомим типом нападів є генералізований тоніко-клонічний, або великий напад (grand mal).

В класифікації епілепсії виділяють також етіологічний чинник, який може бути викликаний чисельними екзогенними і ендогенними факторами. Тому епілепсії поділяють на ідеопатичні, симптоматичні і кріптогенні.

До ідеопатичних належать епілепсії, для яких характерно наявність специфічного патогенезу. Дані епілепсії не являються симптомами іншого захворювання. Більшість з них повлязані з специфічним генетичним чинником. До таких епілепсій, зокрема, належить генералізована епілепсія з простими абсансами, або, як їх називають пацієнти, «завмирання» коли раптово припиняється вся психічна діяльність — хворий залишається в тій самій позі, в якій він був до початку нападу, і через пару секунд напад раптово припиняється, так, що його може не помітити не тільки хворий, а й оточуючі. Частота їх може сягати від десятків і до сотні в день.

До симптоматичних належать епілепсії, які пов" язані з набутим ураженням головного мозку. Практично кожний фактор, який має патогенний вплив на кору великих півкуль може призводити до виникнення нападу. Частими причинами є травма, енцефаліти, судинні ураження, тощо.

Під кріптогенною формою мається на увазі симптоматична епілепсія, де на рівні наших сучасних знань не може бути точно встановлена етіологія. Таких епілепсій 60%.

Найбільш частою фокальною симптоматичною епілепсією є скронева, яка може проявлятись у вигляді оральних автоматизмів, страху, галюцинацій, хаотичних рухів кінцівок у вигляді потирання долоні, одягання або роздягання, сноходінь. Характерна моторна зупинка і застиглий погляд.

Лобно — дольові напади характеризуються жестикуляторними автоматизмами з раптовим початком і раптовим закінченням практично без післянападної сплутаності. Рідко нападу передує аура, яка характеризується хворим як страх, вісцеральними і вегетативними феноменами (абдомінальні відчуття, поблідніння обличчя, тахікардія, мідріаз). Автоматизми бурні, вичурні, істероподібні. Напади супроводжуються насильницьким мисленням, адверсією голови і тіла, часто переходять в генералізовані тоніко — клонічні напади.

Тім'яне — дольові напади характеризуються відчуттям «поколювання», оніміння, головокружіння, порушенням схеми тіла, метаморфопсіями, зоровими галюцинаціями.

При потиличне — дольових нападах парціальні сенсорні напади по типу скотом, геміанопсій, амаврозу, метаморфопсій, ілюзій і галюцинацій. Часто напади комбінуються з мігренозними головними болями.