Єврорегіон Слобожанщина

Міністерство освіти і науки України Географічний факультет Кафедра географії України та регіоналістики Реферат на тему:

" Єврорегіон Слобожанщина «

Виконав: студент 512 групи Сидорчук Павло Прийняв: Греков С.А.

Чернівці 2014р

Єврорегіон Слобожанщина

Єврорегіон «Слобожанщина» — єврорегіон на північному сході України і південному заході Росії, створений 7 листопада 2003 як форма міжнародної інтеграції, заснована на тісному співробітництві територіальних утворень, розташованих у прикордонних районах сусідніх держав Європи.

Створено в Харкові керівниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Харківської та Бєлгородської областей України та Російської Федерації відповідно як вища форма прикордонного співробітництва з метою гармонізації взаємодії сторін для реалізації основних соціально-економічних функцій пограниччя, усунення зайвих бар'єрів для контактів населення, залучення інновацій та інвестицій для стабілізації та зростання економіки, активізації міжрегіонального економічного співробітництва. Територіально охоплює Білгородську область Російської Федерації і Харківську область України. На території єврорегіону проживає 4,3 млн осіб.

Ідея створення першого українсько-російського єврорегіону «Слобожанщина» вперше висловлена ??і обгрунтована в 1997 році вченими Харківського державного університету (ХДУ) А. П. Голіковим і П. А. Чорномазом в статті «Єврорегіон» Слобожанщина «як форма транскордонного співробітництва суміжних областей України та Росії «в журналі» Регіон: Проблеми і перспективи «. З ініціативи вчених ХДУ створення єврорегіону «Слобожанщина» було внесено в заходи Регіональної комплексної програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року, затвердженої 20 серпня 1999 рішенням сесії Харківської обласної ради .

В результаті першими активність в українсько-російському транскордонному співробітництві проявили адміністрації Харківської та Бєлгородської областей. 22 березня 2002 вони звернулися до президентів України і Росії з проханням дати відповідні доручення урядам щодо активізації двосторонніх консультацій між Міністерствами закордонних справ обох країн, метою яких було б підписання «Угоди про спрощення митного і прикордонного режимів для забезпечення першочергових потреб жителів прикордонних районів Харківської та Бєлгородської областей «. Здійснилася ця ініціатива 21 квітня 2006 в Москві, де було підписано відповідну міжурядову угоду, яка стосувалася прикордонних районів всього українсько-російського прикордоння В її розвиток 18 жовтня 2011 в Донецьку в ході Другого російсько-українського міжрегіонального економічного форуму підписано нову «Угода між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про порядок перетину російсько-українського державного кордону жителями прикордонних регіонів Російської Федерації та України». Воно передбачає поширення спрощеного режиму перетину російсько-українського державного кордону на мешканців прикордонних регіонів, зокрема, Бєлгородської та Харківської областей в цілому, тобто жителів усього єврорегіону «Слобожанщина», а не тільки прикордонних районів. 22 лютого 2012 Верховна Рада України прийняла Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації». З російського боку угода набуває чинності без ратифікації.

Згідно зі статутом єврорегіону «Слобожанщина», його керівним органом є Рада єврорегіону «Слобожанщина», проте реально питання співпраці довгий час вирішувалися в ході двосторонніх зустрічей керівників Харківської та Бєлгородської областей. 13 вересня 2011 в Харкові відбулося перше засідання Ради єврорегіону «Слобожанщина» .

Рада Єврорегіону «Слобожанщина» .

Від Харківської області (Україна):

Добкін Михайло Маркович — голова Харківської обласної державної адміністрації, співголова Ради Єврорегіону Сапронов Юрій Анатолійович — заступник голови обласної державної адміністрації, заступник голови Ради Єврорегіону Педешко Анатолій Івановичначальник Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації

Криничанський Володимир Іванович — голова Великобурлуцької районної державної адміністрації

Панов Віталій Володимирович — голова Вовчанської районної державної адміністрації

Радьков Сергій Миколайович — голова Дворічанської районної державної адміністрації

Кацуба Володимир Михайлович — голова Дергачівської районної державної адміністрації

Горішній Ігор Іванович — голова Золочівської районної державної адміністрації

Збукар Віталій Павлович — голова Харківської районної державної адміністрації

Від Бєлгородської області (Російська Федерація):

Савченко Євген Степанович — губернатор Бєлгородської області, співголова Ради Єврорегіону Левченко Олександр Олександрович — начальник департаменту економічного розвитку Бєлгородської області - заступник голови уряду області

Литвинов Сергій Олександрович — перший заступник керівника Адміністрації губернатора області - секретар Ради безпеки області

Алєйнік Станіслав Миколайович — голова муніципального району «Шебекинский район»

Головін Олександр Іванович — голова муніципального району «Грайворонский район»

Давидов Микола Іванович — голова муніципального району «Борисовський район»

Посохов Іван Михайлович — голова адміністрації муніципального району «місто Валуйки і Валуйський район»

Шенцев Олексій Михайлович — голова адміністрації муніципального району «Волоконовський район»

У 2004 році єврорегіон «Слобожанщина» прийнятий в Асоціацію європейських прикордонних регіонів (англ. Association of European Border Regions, AEBR) в якості спостерігача, в 2009 році - в якості повноправного члена .

Площа єврорегіону «Слобожанщина» становить 58,5 тис. Км І, в ньому проживає 4,3 млн осіб. Щільність населення — 72,1 чол. / Км, а це свідчить про те, що він є одним з найбільш густонаселених серед українсько-російських єврорегіонів. Важливими ознаками єврорегіону «Слобожанщина» є просторова компактність і високий потенціал розвитку за рахунок соціально-економічної взаємодоповнюваності суміжних територій Бєлгородської та Харківської областей .

У сучасних межах Білгородська область утворена 6 січня 1954 за рахунок частини територій Воронезької та Курської областей. Її площа становить 27,1 тис. Км І, в межах якої проживає 1530,1 тис. Осіб. Область займає по території 71 місце, за чисельністю населення — 35 місце серед суб'єктів Федерації Росії. У міських поселеннях проживає 66,5% населення області. В адміністративному відношенні поділяється на 21 район, 6 міст обласного підпорядкування, 3 міста районного підпорядкування, 21 селище міського типу та 1592 сільських населених пункти. Протяжність кордону з Україною становить 540 км, основна частина якої припадає на Харківську область.

Білгородська область лідирує в російських регіональних реформах. Важливою особливістю її територіальної структури є біполярний розвиток, оскільки крім промислово розвиненого обласного центру, на півночі області у великому промисловому вузлі Старий Оскол — Губкін зосереджені основна видобуток залізної руди Курської магнітної аномалії і виробництво чорних металів. Харківська область в сучасних межах існує з 27 лютого 1932 р має територію 31,4 тис. Км І з населенням 2769,1 тис. Осіб (відповідно 4-е і 3-е місця серед регіонів України). У міських поселеннях проживає 80% населення області. В адміністративному відношенні поділяється на 27 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 10 міст районного підпорядкування, 61 селище міського типу та 1683 сільських населених пункти. Харків є великим промисловим та науково-освітнім центром країни.

Залізничне сполучення на Харківсько-Білгородському ділянці здійснюється через основну міжнародну залізничну магістраль до пункту пропуску Долбіно — Козача Лопань (забезпечує пропуск 20 пасажирських поїздів в день), розташованим між Білгородом і Харковом, а також пункти пропуску Нежеголь — Вовчанськ, Головчино — Одноробівка і Валуйки — Тополі. Автомобільний перехід міжнародного значення з пунктом пропуску Гоптівка — Гоптівка і міждержавні переходи з пунктами Шебекіно — Плетневка і Грайворон — Олександрівка обслуговують основні автомобільні потоки між двома регіонами. Ключовий елемент територіальної структури єврорегіону охоплює найбільш густонаселену територію з високорозвиненою інфраструктурою. В межах цієї зони розташовані обласні центри Харків і Бєлгород, районні центри — Шебекіно, Старий Оскол, Губкін, Короча (Росія) і Вовчанськ, Дергачі, Чугуїв (Україна). Тут зосереджено основний промисловий і науково-технічний потенціал єврорегіону.

Виділено п’ять стратегічно важливих задач українсько-російського транскордонного співробітництва, що вимагають спільного рішення в рамках єврорегіону «Слобожанщина» .

Активізація транскордонної наукової, виробничої кооперації і торгівлі шляхом зняття зайвих прикордонних і митних бар'єрів.

Поліпшення транспортної та логістичної інфраструктури єврорегіону для ефективного використання його транзитного становища. Вона передбачає зниження завантаженості транскордонної магістралі Харків-Бєлгород шляхом створення обхідних транспортних маршрутів, будівництво логістичних терміналів і т. П.

Вироблення узгодженої екологічної політики. Ця робота вже розпочата реалізацією проектів оздоровлення басейну Сіверського Дінця та річки Лопані. єврорегіон слобожанщина економіка транскордонний Подолання соціальної асиметрії пограниччя, віддзеркалюваної насамперед на ринку праці. Виниклі невідповідності в рівні оплати праці та соціального захисту на користь російських регіонів ведуть сьогодні до одностороннього потоку трудової міграції в бік Росії. Це вимагає вироблення узгодженої політики на загальному ринку праці.

Створення регіональної маркетингової інформаційної системи єврорегіону «Слобожанщина» з метою залучення інвестицій в проекти шляхом застосування маркетингових інструментів для підвищення популярності і поліпшення іміджу його території, орієнтації регіональної політики на реальні потреби ринків і можливості їх надання єврорегіоном.

Одним із значущих досягнень єврорегіону стало підписання 29 червня 2011 в Москві, в рамках проведення Днів України, установчих документів українсько-російського технопарку «Слобожанщина». Засновниками технопарку з української сторони стали: ХНУ імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет радіоелектроніки, Науковий парк «ФЕД». З російського боку засновником виступив Бєлгородський державний національний дослідницький університет. У найближчі плани спільного технопарку входить розгортання бізнес-інкубатора «Колиска геніїв» і створення Центру колективного доступу до високотехнологічного обладнання «Впровадження». Діяльність українсько-російського технопарку «Слобожанщина» буде спрямована на трансфер технологій в наступних сферах: авіація, верстатобудування, інноваційна мехатроніка; нові матеріали і нанотехнології; інформаційно-комунікаційні технології; біотехнології, біомедицина і фармація; ядерні технології в енергетиці та охороні здоров’я; енергозбереження і нові технології виробництва енергії; приладобудування; нові технології в агропромисловому комплексі .

Використані джерела

1. Черномаз П. А. Проект создания региональной маркетинговой информационной системы еврорегиона «Слобожанщина» // Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 6 грудня 2008 р. — Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. — С. 248—252.http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123 456 789/5245

2. Украинско-Российский технопарк «Слобожанщина» учрежден http://ukr-rus-technopark.com/index.php/рус/news/technopark-news/86—lr;

3. Голиков А., Черномаз П. Еврорегион «Слобожанщина» как форма трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и России // Регион: Проблемы и перспективы. — 1997. — № 4. — С. 52−54.http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123 456 789/5204

4. Голиков А. П., Черномаз П. А. Еврорегион «Слобожанщина» и трансграничное сотрудничество Украины и России // Трансграничные проблемы стран СНГ / Институт географии РАН: Отв. ред. В. М. Котляков. — М.: Опус, 2003. — С. 208—210. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123 456 789/5284

5. Черномаз П. Еврорегион «Слобожанщина» и перспективы украинско-российского трансграничного сотрудничества // Часопис соціально-економічної географії: Зб. наук. праць. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — Вип. 7 (2). — С. 85−92. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Chseg